У першому півріччі 2021 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення працювала без внутрішніх суперечностей та у незмінному складі. Торішні конфлікти між різними групами впливу відійшли в минуле. Рішень, яких усі члени Нацради не підтримували одностайно, було лише кілька, — наприклад, голосування за перевірку «Зеонбуду» або видачу ліцензії Euronews. Однак за цей час і питань, які зачіпали різні групи впливу, Нацрада розглядала небагато. Нових конкурсів в умовах карантину не проводили, виборча кампанія завершилась іще торік, рішення про відключення каналів Медведчука ухвалювали Рада національної безпеки і оборони та президент.

Переважно Нацрада зосередилась на штрафах та попередженнях для каналів Медведчука й тих мовників, які їх ретранслюють. Також у центрі уваги регулятора опинилися канали Євгенія Мураєва «Наш» і «Максі ТВ» (другий ретранслює перший). Взялися й за «Зеонбуд», якому Нацрада наприкінці минулого року подовжила ліцензію на певних умовах. Також Нацрада виносила попередження каналам, які ретранслюють інформаційних мовників, порушують правила мовлення у дні пам’яті / жалоби, моніторила мовні квоти й дала добро на запуск кількох нових каналів.

Звіт Нацради та кадрові зміни в апараті

На початку 2021 року парламент визнав роботу Нацради задовільною і прийняв її звіт. І це попри аудит Рахункової палати, який закидав регулятору неефективне використання 96 мільйонів гривень. З цього можна зробити висновок, що передумов до дострокового припинення повноважень у чинного складу нема. Торік Верховна Рада визнала звіт за 2019 рік незадовільним. Це стало підставою до звільнення чотирьох членів, призначених Петром Порошенком: Уляни Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича (останніх двох президент призначив повторно). А ось оновлення парламентської четвірки так і не відбулося. Ольга Герасим’юк, Олександр Ільяшенко та Олег Черниш залишаються членами Нацради, хоча термін їхніх повноважень завершився ще у 2019 році.

Нацрада призначила нового начальника управління контролю та аналізу телерадіомовлення у своєму апараті — Олександра Дяченка. Представницею у Дніпропетровській області стала Олена Демченко, яка працювала на цій посаді раніше, в Рівненській області — Лілія Гринюк; у Тернопільській області — Оксана Новосельська, в Харківській області — Ірина Панченко, в Черкаській області — Надія Горбатенко. Лілія Гринюк, Оксана Новосельська та Ірина Панченко раніше працювали в секретаріатах представників Нацради своїх областей, а Надія Горбатенко була представницею в Черкаській області.

Найдовше Нацрада обирала представника в місті Києві. Зрештою на цю посаду 1 липня призначили Дениса Зацерковного, директора запорізької телерадіокомпанії Ріната Ахметова ТВ5. Раніше саме цей канал очолював член Нацради Максим Онопрієнко.

Канали Медведчука: перевірки, штрафи, анулювання ліцензій та місце у цифрі

На ефір каналів Медведчука Нацрада звернула увагу із самого початку року. 14 січня ZIK дістав попередження за ненормативну лексику під час брифінгу Міністерства внутрішніх справ щодо вбивства Павла Шеремета. 28 січня регулятор попросив Службу безпеки України відреагувати на слова Ганни Герман, яка в ефірі телеканалу ZIK заперечувала зовнішню агресію проти України, закликала боротися проти «внутрішнього тероризму» та називала Революцію гідності державним переворотом. На цьому ж засіданні штраф 114 тисяч гривень та попередження отримав канал «112» за висловлювання учасників ефірів із розпалюванням ворожнечі та пропагандою війни. Для цієї санкції регулятор проаналізував ефіри каналу за серпень — грудень 2019 року.

Активніше Нацрада почала діяти після відключення каналів 4 лютого. Тоді вона мала контролювати виконання рішення РНБО, щоб не допустити відновлення мовлення підсанкційних компаній. Відтоді ледь не на кожному засіданні стали розглядати результати перевірок ефірів минулих років. Канали, що вже не мовлять, отримували штрафи, кожен понад 100 тисяч гривень. 11 березня ZІК дістав попередження через показ концерту виробництва російського каналу НТВ. 29 квітня Нацрада винесла NewsOne три попередження й оштрафувала на 100 тисяч гривень за спотворення історичних фактів. 13 травня канал ZIK отримав попередження і штраф 300 тисяч гривень через поширення закликів до розв’язування війни. 27 травня NewsOne та «112» отримали нові штрафи через висловлювання Петра Симоненка та В’ячеслава Піховшека. Рішення Нацради про штрафи та попередження канали оскаржують у суді.

Також регулятор звернувся до суду, щоб анулювати ліцензії каналів ZIK та «112 Україна», бо канали під час проведення перевірок не надали всіх потрібних документів (зокрема, копії сіток мовлення). Аналогічне рішення через відмову надати документи для перевірки ухвалили щодо «Останнього бастіону» та каналу EnTV (ТОВ «ТРО Оріон») з міста Енергодара Запорізької області.

Наприкінці лютого компанія «Медіахолдинг Новини», заснована сотнею співробітників каналів ZIK, NewsOne та «112», купила у львівського медіаменеджера Романа Любицького канал Перший незалежний і перезапустила його. Та за годину супутниковий сигнал загадково зник. Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль казав, що СБУ попереджала про можливі загрози інформаційній безпеці у зв’язку з початком мовлення Першого незалежного, але запевняв, що регулятор до вимкнення сигналу не причетний.

Після цього Нацрада застосовувала санкції не лише до каналів, які раніше ретранслювали контент підсанкційних каналів Медведчука («ТРК «Відікон» та «Академ ТV»), а й призначила перевірку одеського каналу «Здоров’я» за ретрансляцію Першого незалежного.

З-поміж трьох каналів Медведчука ліцензія на цифрове ефірне мовлення Т2 була в каналу ZIK. Місце каналу в мультиплексі тепер вакантне. Що з цим робити, регулятор іще не придумав, однак у коментарі «Детектору медіа» член Нацради Олександр Ільяшенко казав, що інший канал може зайняти це місце в цифрі лише за результатами конкурсу. А провести конкурс донедавна було неможливо через карантин.

Канали Мураєва: штрафи на пів мільйона та заборона мовлення на ще одному супутнику

На початку року Нацрада призначила перевірки каналів «Наш» та «Максі ТВ» через висловлювання Миколи Азарова, Олени Бондаренко, Родіона Мірошника та інших проросійських політиків, а канали оскаржували в судах ці рішення. Зрештою в березні регулятор узявся розглядати результати перевірок і вирішив звернутися до суду, щоб анулювати ліцензію «Максі ТВ» з тих же причин, що і ZIKу, «112 Україна» та «Останньому бастіону»: мовник не надав документи для проведення перевірки. «Максі ТВ», за інформацією Нацради, всупереч ліцензії мовить під логотипом «Наш».

А сам канал «Наш» на цьому ж засіданні дістав попередження через мовлення з двох супутників — Amos-3 та Astra-4A. Регулятор вважає, що це суперечить ліцензії мовника. Однак представниця каналу пояснила, що після переоформлення ліцензії компанія запізно отримала додатки й сприйняла рішення Нацради як згоду на зміну ретранслятора. Після цього «Наш» попросив переоформити ліцензію у зв’язку зі зміною характеристик мережі мовлення і введення додаткового супутникового ретранслятора Amos3, але Нацрада відмовила. Хоча прямих підстав для цього не було, члени Нацради аргументували своє рішення порушеннями в ефірі каналу, а також тим, що на супутнику Amos3 виходить «Максі-ТВ», який транслює «Наш».

Також регулятор оштрафував канал на понад пів мільйона гривень за ефіри, де зафіксував заклики до насильницької зміни конституційного ладу, розв’язування агресивної війни, розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі. 28 квітня «Наш» дістав два попередження і штраф понад 200 тисяч гривень через ефір з одним із ватажків луганських сепаратистів Родіоном Мірошником та ролик «Наша незалежність». 27 травня черговий штраф і попередження регулятор виніс через ефіри з Оленою Бондаренко та Миколою Азаровим. А 10 червня штраф канал заробив через висловлювання Вадима Рабіновича та Євгена Балицького. Попереду нові перевірки. Також санкції Нацради торкнулися каналу «МТВплюс» із Запорізької області, який ретранслював «Наш», хоча це не передбачено ліцензією.

Інші санкції за ретрансляцію та образливі висловлювання

Штрафи за образливі вислови та попередження за ретрансляцію отримували й інші мовники. Бердянський канал «Юг» дістав попередження через ретрансляцію Прямого, а «Атлант» із Запорізької області — за використання сигналу «Еспресо».

Прямий канал дістав попередження Нацради за образливі висловлювання Сергія Пояркова на адресу Зеленського, якого ведучий назвав «маленьким чмом», «криворізьким сцикунятком» тощо (повна розшифровка є в рішенні Нацради про призначення перевірки).

4 канал свій штраф дістав за висловлювання ведучого Остапа Дроздова про глядачів каналів Медведчука, яких той назвав «дрібними амебами», «інфузоріями туфельками», «одноклітинними», «дрімучими неадекватними людьми», а глядачку, яка жалілася на закриття каналів Медведчука в ефірі каналу «Наш», — «старою дурною бабою».

Місця в цифрі для каналів Варламова / Добродомова та Столара

За пів року кільком каналам удалося потрапити в цифровий ефір або отримати до цього передумови. Переважно для цього потрібно було купити мовника з цифровою ліцензією та переформатувати його. Так, Нацрада продовжила ліцензію каналу «Вінтаж ТБ» та дозволила «Зеонбуду» взяти канал у свій мультиплекс. 1 червня 2021 року цей канал після трирічної перерви відновив мовлення в мультиплексі МХ-5 цифрового ефірного телебачення Т2, й потому його купила «ТРК Інтеррадіо», яка володіє 4-м каналом.

Змінився і склад власників 4-го каналу. Відтепер рівні частки мають екснардеп Дмитро Добродомов, його соратник по політичному проєкту «Народний контроль» Андрій Мисик та медіаменеджер Максим Варламов. Їм залишається переоформити ліцензію каналу «Вінтаж» і вийти в ефір під логотипом 4-го каналу. Заявку до Національної ради компанія вже готує.

Канал народного депутата від «Опозиційної платформи — За життя» й бізнесмена-забудовника Вадима Столара «Kyiv.Live» зайшов у цифру після того, як 14 січня Нацрада переоформила ліцензію київського цифрового ефірного телеканалу «Всі новини» (ТОВ «Медіамережі»), якому дозволила переформатуватися на інформаційний міський телеканал. Раніше, 10 грудня 2020 року, Нацрада дозволила переформатуватися супутниковому телеканалу «Rabinovich TV» (ТОВ «Ньюс нетворк») на «Kyiv.Live», а одеському ефірному цифровому телеканалу GTV (ТОВ «ТРК “Клуб-ТВ”») — на «Odesa.Live». Тож «Kyiv.Live» тепер має ліцензії на супутникове та цифрове ефірне мовлення в мережі МХ-5 у Києві, канал «Odesa.Live» — на цифрове ефірне мовлення в Одесі та області.

Згодом «Kyiv.Live» змінив логотип на Live. Назва одеського каналу лишилася незмінною.

«Зеонбуд» та зміна модуляції

Наприкінці 2020 року Нацрада продовжила ліцензію цифровому провайдеру-монополісту — компанії «Зеонбуд» — іще на десять років під низку гарантійних зобов’язань. Серед них можливість роботи системи оповіщення про надзвичайні ситуації, добудова 47 передавальних станцій для розширення покриття МХ-1 та зміна модуляції сигналу 256 QAM на 64 QAM, що мало би покращити покриття цифровим телесигналом. Індустрія та держава не раз висловлювали «Зеонбуду» претензії щодо покриття й модуляції сигналу. «Зеонбуд» запевняв, що діє відповідно до ліцензії.

Генеральний директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук свого часу оцінював можливе збільшення покриття на 15–20 %. Однак член Нацради Олександр Ільяшенко каже, що насправді відсоток збільшення цього покриття ніхто не рахував.

У березні 2021 року «Зеонбуд» заявив, що виконав усі рекомендації президента та Нацради. На додачу до введення в експлуатацію 14 передавальних станцій до 31 грудня 2020 року компанія запустила ще тринадцять. Однак при цьому «Зеонбуд» змінив не тільки модуляцію, а й коефіцієнт корекції помилок та деякі інші технічні параметри, які впливають на формування сигналу. Ймовірно, що через ці зміни ефект від зміни модуляції зводиться до нуля.

Через зміну технічних параметрів регулятор призначив перевірку «Зеонбуду». За це рішення проголосували всі присутні на засіданні члени Нацради, окрім Олександра Ільяшенка, який вважає, що у проєкті рішення є неузгодженості. А в листах від громадянина Олексіюка та StarLightMedia, які просять провести перевірку провайдера, немає інформації про ознаки порушення.

Перевірити мають чотири мультиплекси компанії (МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5). Участь у перевірці, крім спеціалістів Нацради, братимуть представники Ради національної безпеки і оборони, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної служби зі спецзв’язку та захисту інформації та Українського державного центру радіочастот.

Також «Зеонбуд» подав позов, вимагаючи в Нацради 24 мільйони гривень через «надмірно сплачений ліцензійний збір» за продовження своєї ліцензії.

Нові ліцензіати

У першому півріччі ліцензії та місця у списку адаптованих каналів отримали близько десятка нових мовників. Наприкінці квітня Нацрада проліцензувала два канали політтехнолога Володимира Петрова — «Масон ТВ» та «Закон ТВ». Перший показуватиме фільми псевдонаукового характеру, історичні програми і тревел-шоу на містичну тематику, другий — судові шоу, документальні фільми та серіали на кримінальну тематику. У 2019 році Петров отримав ліцензію для «Ісландії», тож тепер має три канали.

Ліцензію на новий канал «Центр» 29 квітня отримав Микола Фельдман. У його планах — мережеве регіональне телебачення з центральною студією у Дніпрі. У концепції передбачена трансляція інформаційно-аналітичних, науково-просвітницьких, культурно-мистецьких програм. Микола Фельдман каже, що зараз формує мережу регіональних кореспондентів.

У червні Нацрада проліцензувала кіберспортивний канал Ігоря Кузьміна Ping. Він розповсюджуватиметься на ОТТ-платформах та в пакетах кабельних провайдерів. За словами керівника каналу, це буде комерційний проєкт і в його дистрибуції вже зацікавлені StarLightMedia та «Медіа Група Україна».

Дали ліцензію й телекомпанії «ТРК Е-лімпік», якою володіє громадська організація «Спортивна федерація незрячих України», на створення каналу Equalympic про паралімпійський рух.

Історія з Euronews

Не всі охочі змогли отримати ліцензію, навіть якщо формально мали для цього підстави. Не вдалося отримати супутникову ліцензію каналу Euronews Ukraine. Заявку подавала компанія «СН Медіа», кінцевим бенефіціарним власником якої є медіаменеджер та продюсер Валід Арфуш. Під час засідання Нацради Арфуш сказав, що мета створення україномовної версії — замінити російську версію каналу, яку транслюють деякі провайдери. Паралельно компанія домовляється із провайдерами, барами та ресторанами щодо трансляції англомовної версії. Ліцензію на супутникове мовлення канали отримують без конкурсу й регулятор зазвичай задовольняє такі заяви. Заступник голови Олег Черниш закликав колег проголосувати за видачу ліцензії: «Давайте поповнимо бюджет і будемо дивитись, як розвиватиметься канал». Він задоволений, що держава не бере участі у фінансуванні каналу (як було під час попереднього запуску української версії Euronews понад десять років тому — ця історія скінчилася погано). Однак голова Нацради Ольга Герасим’юк наполягла на перенесенні розгляду, і решта членів її підтримали.

Мовники з іноземними ліцензіями

Як писав «Детектор медіа», щоб не мусити дотримуватися квот, змін програмування у дні жалоби та інших обмежень, деякі українські канали авторизуються, реєструються або ліцензуються в регуляторів інших держав Європи, і на український ринок приходять уже як іноземні.

Наприкінці березня регулятор вніс до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, канал футбольного клубу «Динамо» FC Dуnamo Kyiv TV. Мовник отримав у Латвії ліцензію на мовлення в кабелі, супутнику та ОТТ/IPTV. Канал представляла компанія ТОВ «Поверхность-інвест». «Ми хотіли отримати ліцензію на весь світ, бо канал орієнтується на різні країні. Планується, що він мовитиме у країнах Балтії, Білорусі, Молдові», — розповів керівник групи компаній «Поверхность» Віктор Самойленко. Це вже другий клубний футбольний канал: торік мовлення розпочав канал ФК «Шахтар». На відміну від FC Dinamo Kyiv TV, цей канал має українську ліцензію.

Канал Перший автомобільний змінив ліцензію з української на іспанську. У квітні Нацрада внесла до «списку адаптованих» канал з іспанською ліцензією El primer canal automovilistico, який транслює програми про автівки, новинки в автомобільному світі, тематичні змагання тощо. У той самий час юридична особа Першого автомобільного (ТОВ «Ейсі Ком») анулювала ліцензію, якою володіла з 2016 року.

Навесні дозвіл на трансляцію в Україні отримали канали російської Amediateka A Classic, A First International та A Premier із латвійськими ліцензіями. Із проханням щодо внесення їх до списку адаптованих звернулася «Медіа Група Україна». «Права на контент HBO, FOX, Showtime, Starz, BBC, ABC Studios, Sony Pictures проходять через російські компанії. Але на цих каналах не буде російського контенту», — запевнив Федір Гречанінов, директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна».

Нацрада внесла ще кілька змін до переліку: замість MTV Rocks та VH1 Сlassic в Україні будуть представлені MTV 80s та MTV 90s. А два канали Viasat у HD тепер недоступні для трансляції.

Найбільш резонансною зміною у переліку іноземних каналів, дозволених для показу на території України, стало вилучення державного білоруського каналу «Білорусь 24» у червні 2020 року. Нацрада стала моніторити цей канал іще перед президентськими виборами у Білорусі. Спершу підстав для припинення мовлення не було, але згодом, за словами члена Нацради Максима Онопрієнка, регулятор зафіксував серед учасників ефірів каналу людей, які становлять загрозу для безпеки України, та побачив інші порушення. Міністерство інформації Білорусі назвало рішення Нацради «безпідставним недружнім жестом української влади».

Попередження через дні пам’яті та жалоби

Ледь не на кожному засіданні Нацрада призначала перевірки та виносила попередження через недотримання правил мовлення у дні пам’яті та жалоби. Здебільшого вони стосувалися нішевих каналів та радіостанцій. Попередження дістали Niki Kids та Niki Junior (ТОВ «Дитяче телебачення України»), Eumusic (ТОВ «Музичний телеканал Ру м’юзік»), 4ever music («Музичний телеканал Юей мьюзік») та «ЧП.info», регіональні канали із Запорізької області: комунальне підприємство «ТРК Мелітополь» (TVM) Мелітопольської міської ради Запорізької області та ТОВ «ТРК МТВ-плюс» із селища Мирного Запорізької області, 5 канал, радіостанція «Країна ФМ» та канал «Рада».

Водночас Нацрада оновила правила мовлення у дні пам’яті та жалоби, врахувавши прохання індустрії. Тепер дитячі та музичні мовники не мусять розміщувати на екрані запалену свічку.

Мовні квоти і співпраця омбудсменом

У квітні Нацрада анонсувала співпрацю з мовним омбудсменом задля захисту української мови. Співпраця почалась із непорозуміння: уповноважений Тарас Кремінь вирішив провести власний моніторинг, щоби перевірити, як українські канали дотримуються квот. І заявив, що найпопулярніші канали їх таки не дотримуються: за його словами, тривалість програм і фільмів українською мовою в загальному тижневому обсязі мовлення телеканалу «Україна» становить 69,9 %, «1+1» — 70,9 %; «Інтера» — 72,9 %. Омбудсмен звернувся до Нацради з проханням відреагувати на ці порушення. Між тим телеканал «Україна» заперечив, що порушує вимоги закону; «1+1» також відкинув звинувачення в порушенні мовних квот.

Нацрада провела свій моніторинг і не знайшла порушення мовних квот в ефірі «1+1», «Інтера», «України» і ICTV. І нагадала омбудсмену, що повноваження проводити офіційний моніторинг має лише Нацрада. «І лише ознаки порушень, виявлені у цьому моніторингу, можуть бути підставою для призначення перевірки», — сказала членкиня Нацради Олена Ніцко.

Втім санкції за недотримання мовних квот і квот на український контент деякі мовники в першому півріччі таки дістали. 28 січня Нацрада оштрафувала радіостанцію Best FM (ТОВ «Телерадіовидавнича компанія “Комра”») на 12,5 тисяч гривень за недотримання мінімальної частки пісень українською мовою 35 %. Два попередження через недотримання квоти українського контенту дістав канал «Мега», а харківська радіостанція «Радио сто шесть и шесть» отримала від Нацради перевірку через мову.

Скасування попереджень, анулювання ліцензій, власність «1+1» та інші рішення

Нацрада в березні оприлюднила оновлене положення про скасування санкції «оголошення попередження». Тепер це можна зробити в досудовому порядку.

Також у першому півріччі Нацрада перевірила канали групи «1+1» щодо наявності у структурі власності дружини Медведчука та не знайшла порушень.

Дозволила змінити програмну концепцію та повернутися до мовлення у великих містах Донеччини та Луганщини каналу «Дом», який відмовився від безкоштовного контенту медіагруп і тепер купує його та інші програми.

Також Нацрада переоформлювала ліцензії регіональним мовникам, які входили до мереж радіостанцій. Наприклад, мережа «Люкс ФМ» купила «Херсон ФМ» та «Галактику плюс» із Прилук. «Львівська хвиля» — радіостанцію «Кам’янець FM». Канал «Еспресо» подав заявку на окремий кабельний канал у Кременчуці.

Нацрада анулювала ліцензії провайдерам «Бест» та «Регіон», «Ланету» у двох містах, а також низці здебільшого регіональних телекомпаній і ТВі, який припинив мовлення два роки тому.

Наступні пів року принесуть у роботу регулятора відчутні зміни. Адже Верховна Рада ухвалила закон про незалежність Нацради. Він вилучає норми, якими призупинили проведення конкурсів на видачу ефірних ліцензій на час карантину.

Фото: iod.media