Редакційна політика

Етичний кодекс редакції щодо гендерно-чутливої політики

Детектор медіа

Чому редакція вважає за необхідне прийняти Етичний кодекс гендерно-чутливої політики

Важливість гендерно-чутливої політики для демократичного розвитку.

Україна обрала шлях демократичного розвитку, що означає повагу до прав людини, зокрема гендерної рівності та недискримінації, що передбачає рівність прав та можливостей жінок і чоловіків, хлопчиків та дівчаток.

Гендерна рівність – це права людини, що визнані національним законодавством та міжнародними зобов’язаннями країни.

Конституція та закони України забороняють дискримінацію за ознакою статі. Україна приєдналася до всіх основних міжнародних договорів у сфері гендерної рівності та розширення прав жінок (Пекінська декларація і Платформа дій з гендерної рівності та розширення прав жінок, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок тощо).

Гендерна нерівність та дискримінація існують в Україні, а конфлікт та економічна криза їх поглиблюють.

Відсутність політичної волі на національному та місцевому рівні, стереотипи про жіночі ролі в сім'ї і в суспільстві перешкоджають гендерним перетворенням і спричиняють дискримінацію жінок та розширення гендерних розривів у всіх секторах, а також низький рівень участі та представленості жінок у політичній, соціальній сферах та суспільному житті, й обмежені економічні можливості.

Гендерні розриви щодо представлення жінок, поширення гендерних стереотипів та наявність сексистських матеріалів все ще залишаються викликами для українських ЗМІ.

Якість і кількість зображення жінок і дівчат у ЗМІ, все ще продовжують демонструвати патріархальні погляди та ненормативні тенденції, висміювання та неповагу.

Гендерний моніторинг національних та регіональних ЗМІ (Інституту масової інформації 2014-2016 рр.) показав, що українські ЗМІ відображають і підсилюють гендерні стереотипи: жінці виділяють місце переважно в темах про сім’ю й дітей, кулінарію та красу, моду та кльтуру, рідше про медицину та освіту. Багато сексистських матеріалів взагалі, та превалює сексистське висвітлення теми жінок у політиці. У матеріалах ЗМІ жінки згадуються майже втричі рідше ніж чоловіки і як експертки, і як героїні матеріалів. Такий високий відсоток присутності чоловіків у медіа зумовлений тим, що в реальному житті чоловіки займають багато керівних посад, вони створюють інформаційні приводи та, відповідно, коментують їх.

У ЗМІ жінки-працівниці все ще стикаються з різними видами дискримінації та несправедливості.

У ЗМІ часто до працівників жінок та чоловіків не ставляться однаково. Жінок у порівнянні з чоловіками менше допускають до високооплачуваних та престижних посад, роботи та завданнь. Жінки не отримують рівну з чоловіками винагороду за рівноцінну роботу; не мають рівних можливостей для підготовки та підвищення кваліфікації; і, отже, не можуть на рівні з чоловіками досягти високих посад в управлінні та прийнятті рішень. Не завжди чоловіки-колеги та начальники поважають жінок у ЗМІ, а деякі піддаються сексуальним домаганням та потерпають від дискримінацією за ознакою статі.

Дискримінаційні практики у ЗМІ мають негативний наслідок:

  • закріплюють стереотипні уявлення щодо поведінки, місця і ролей, відносин жінок та чоловіків у різних сферах життєдіяльності;
  • продукують і широко використовують штучні образи фемінності та маскулінності, що негативно впливають на формування адекватних образів реальних жінок і чоловіків у суспільстві;
  • негативно впливають на мотиваційні, емоційні та психологічні стан і поведінку людини, особливо дітей та молоді;
  • перешкоджають гармонійній соціалізації та успішній самореалізації жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності суспільства;
  • закріплюють нерівність, дискримінацію жінок і чоловіків у сім’ї та суспільстві;
  • провокують зневагу, різні види й прояви насильства щодо особистості.

Використання гендерних стереотипів у ЗМІ має нищівний вплив на формування суспільної думки, особливо серед молоді, тому що вони встановлюють спрощену та карикатурну модель відносин між чоловіком і жінкою, легітимізують повсякденний сексизм, дискримінацію та гендерно-обумовлене насильство.

Дотримання гендерного балансу в ЗМІ, відсутність дискримінації та сексизму – один із важливих принципів роботи демократичних медіа.

Повага до прав людини та гендерна рівність - це загально прийнята журналістська етика на міжнародному, регіональному та національному рівні: Глобальний альянс ЮНЕСКО з питань медіа та гендерної рівності, Міжнародна угода ООН Жінки з питань гендерної рівності та медіа, Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи 2010 р., Кодекс етики українських журналістів тощо. ЗМІ як один зі стрижнів демократії несуть особливу відповідальність за повагу до людської гідності, боротьбу з усіма видами дискримінації та рівність між жінками й чоловіками через сприяння збалансованому представництву жінок і чоловіків у ЗМІ та їх нестереотипному зображенню.

Зважаючи на те, що ЗМІ мають великий вплив на формування громадської думки, наша редакція бере зобов’язання сприяти подоланню гендерних стереотипів та промотування гендерної рівності через впровадження в редакції гендерно-чутливої політики.

Етичний кодекс щодо гендерно-чутливої політики є добровільно прийнятим та саморегульованим кодексом. Він описує стандарти, установки та поведінку, які очікують від професійних журналістів, ведучих, продюсерів, сценаристів, фоторепортерів, а також щодо політики редакції, керівників та власників ЗМІ.

Право громадськості отримувати чесні, точні та об'єктивні матеріали. ЗМІ також ніколи не повинні ображати, принижувати та висміювати жінок як колег, так і тих, хто представлені в їхніх матеріалах.

Мета цього Кодексу – допомогти журналістам, засобам масової інформації, керівництву та власникам ЗМІ сприяти гендерній справедливості у своїй професійній діяльності, шляхом прийняття та застосування універсальних гендерних стандартів, поглядів та поведінки.

Ми визнаємо гендерну рівність правами людини та вважаємо за доцільне:

  • виконувати цей Етичний кодекс редакції щодо гендерно-чутливої політики (далі Кодекс);
  • визнати всіх працівників редакції відповідальними за виконання цього Кодексу;
  • призначити посадову особу, яка відповідатиме за проведення гендерної політики, моніторинг виконання та підвищення обізнаності та надання рекомендацій;
  • розповсюдити Кодекс серед всіх працівників, громадськості та партнерів;
  • запровадити механізм відповідальності за невиконання цього Кодексу, зокрема посадову особу, що розглядатиме запити/скарги, порядок подання та розгляду скарг, а також дисциплінарні та етичні стягнення за порушення цього Кодексу;
  • проводити підвищення кваліфікації та тренінги з питань гендерної рівності.

Загальна концепція Кодексу

  • Повага до гендерної рівності та недискримінації – це частина професійної етики журналістів і зобов'язань працівників ЗМІ як членів суспільства.
  • Журналісти мають ставитися до всіх людей, незалежно від їх статевої, класової, расової приналежності, сексуальної орієнтації, можливостей, релігії і т.д., з повагою і гідністю, дотримуючись їх фундаментального права на недопущення дискримінації.

Обов'язок журналіста – недопущення дискримінації, сприяння демократизації ЗМІ з метою розширення участі людей в житті суспільства, посилення самосвідомості і формування культури рівності та миру (на противагу культурі ворожнечі).

Дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків. (Закон України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, 2005 р., http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 ).

Цей Кодекс визначає як недопустимі такі практики:

  • дискримінаційні та / або ганебні висловлювання на адресу людини / групи людей;
  • подачу інформації про людину / групу людей в упередженій та / або зневажливій формі;
  • опублікування матеріалу, спрямованого на розпалювання ворожнечі / ненависті на адресу людини або групи людей на підставі їх статі;
  • опублікування матеріалу, який сприяє приниженню гідності людини / групи людей;
  • опублікування матеріалу, який сприяє дискримінації на підставі статі людини / групи людей;
  • уявлення людини / групи людей в негативному світлі за допомогою необґрунтованого виділення їх статі;
  • приниження людини / групи людей та осуд людей на підставі їх статі;
  • сприяння ненависті, нетерпимості, дискримінації та насильства по відношенню до людини / групи людей на підставі їх статі;
  • використання образливих виразів, здатних завдати моральної чи фізичної шкоди;
  • створення негативних образів, стигматизація людей за ознакою статі;
  • створення гендерних стереотипів;
  • неналежне або недоречне додання значення гендерній приналежності, фізичним характеристикам, сімейному стану або громадянського стану;
  • створення або обробка інформації, що ставить під загрозу права і свободи людини.

Вимоги до матеріалів, що створюються редакцією:

  • створення справедливих гендерних образів;
  • повага прав людини;
  • гендерний паритет серед авторів/рок та експертів/ток, а також героїв/героїнь;
  • рівне ставлення до авторів/рок та експертів/ток, а також героїв/героїнь;

Редакція бере на себе зобов’язання:

Висвітлювати все події з урахуванням гендерних аспектів.

Ввести регулярну сторінку або програму з сюжетами, в яких розглядаються питання з точки зору гендерної проблематики.

В рівній мірі розподіляти між жінками і чоловіками-репортерами сюжети, спрямовані на глибинне вивчення питань з урахуванням гендерних аспектів.

В рівній мірі доносити інформацію про жінок і чоловіків.

Включити навчання з підвищення обізнаності в області гендерної рівності в поточні внутрішні програми навчання і професійної підготовки.

Постійного навчання репортерів і редакторів з гендерних та актуальних питань.

Основні принципи гендерно-відповідальної журналістики

Професійне висвітлення гендерних проблем

Необхідно висвітлювати ширше коло проблем, з якими стикаються жінки та дівчата, тобто поширення гендерно-обумовленого насильства щодо жінок та дівчата, проституція та торгівля людьми, бідність та вимушене переселення, втрата чоловіка у збройному конфлікті та одиноке материнство, нерівна заробітна плата та обмежені можливості працевлаштування і кар’єрного зростання, недостатня участь у прийнятті рішень і у політичній сфері, низький рівень доступу до фінансів та ведення бізнесу, а також перевантаження хатньою роботою та доглядом за дітьми тощо.

Подолання стереотипних гендерних ролей

У новинках та інших матеріалах, де представлені фахові оцінки, думки, цитати експертів, представників громадськості та влади, потрібно враховувати думки жінок, що представляють всі соціальні та економічні верстви населення. Жінки мають висловлюватися як професіонали на різні теми у всіх сферах діяльності, а не тільки про проблеми жінок.

Не застосовувати образи, що поширюють стереотипне уявлення про ролі чоловіків та жінок.

Чоловічі образи з проявами насильства та сексуальної агресії – це фальшиве представлення образу маскулінності та опосередковано несуть інформацію про те, що гендерне насильство та сексуальна агресія є позитивними рисами. Такі образи не повинні оприлюднюватися у ЗМІ. Редакція та журналісти повинні діяти відповідально, розуміючи негативний вплив таких матеріалів на аудиторію, особливо молодь.

Необхідно демонструвати позитивні гендерні ролі, тобто чоловіків, які займаються домашніми справами та доглядають за дітьми, та жінок на керівних посадах.

Збалансоване представництво жінок та чоловіків у матеріалах

Необхідно створити гендерний баланс представлення в матеріалах образів (у тому числі візуальних зображень) вітчизняних та іноземних діячів політики, науки та культури, чоловіків і жінок у сфері розваг, спорту та моди. Візуальні образи повинні доповнювати матеріал позитивно, а не сенсаціоналізувати та переосмислювати зображених осіб.

Гендерно толерантне представлення та відображення жінок і чоловіків

Відображати жінок у такий спосіб, який би відображав їх різноманітність, сильні сторони і участь в соціальному, політичному, економічному та культурному житті.

Відображати відносини між жінкою і чоловіком у такий спосіб, який сприяв би встановленню гендерної рівності, поваги і недопущення дискримінації.

Уникати використання стереотипів щодо людей на підставі їх статевої приналежності, а також уникати сексуалізації і об'єктивізації жінок.

Уникати стигматизації, експлуатації та приниження людей на підставі їх статевої приналежності.

Робити вибір осіб, у яких беруть інтерв'ю, коментаторів/рок та експертів/ток таким чином, щоб група опитаних відображала гендерний склад аудиторії.

Докладати особливих зусиль для забезпечення жінкам і чоловікам рівного ефірного часу/об’єму друкованих матеріалів для добровільного та вільного вираження своєї думки.

Проводити консультації з організаціями громадянського суспільства, що володіють інформацією про проблему щодо гендерних питань.

Достойне зображення жінок і чоловікв

Акцент при висвітленні жінок має зосереджуватися на важливості питання або події, а не на фізичних ознаках (зовнішність, одяг, зачіски) особистостей (чоловіків і жінок).

Необхідно звернути увагу на успіх та досягнення жінок та дівчат у будь-якій галузі.

Гендерно-обумовлене насильство та право на конфіденційність

Не слід проводити ідентифікацію жінок та дівчат у випадках висвітлення випадків гендерного насильства (зґвалтування, викрадення, сексуальне насильство над дітьми, домашнє насильство, торгівля людьми, проституція) чи інших проблем, що викликають стигму, наприклад одинока матір, аборт або позитивний діагноз ВІЛ/СНІД. Імена та зображення тих, хто пережив насильство, або інші дані, що вказують на їхню особу, місцезнаходження та роботу, не повинні публікуватися/транслюватися. Проте в рідкісних випадках, якщо виключно сміливі жінки, які пережили насильство, вирішили публічно висловитися, ми повинні підтримувати їх шляхом позитивного висвітлення, не наражаючи на повтор насильство тощо. Розповіді про жінок / дівчат, що пережили гендерне насильство, не повинні бути сенсаційними. Слід дотримуватися принципу збереження конфіденційності.

Збалансоване представництво жінок, що працюють у нашому ЗМІ

Для досягнення гендерної рівноваги в нашому ЗМІ пропонується забезпечити щонайменше 30% жінок на посадах старшого та керівного складу.

Робоче середовище у редакції повинно бути сприятливим для жінок. Для цього пропонується:

  • вагітним працівницям забезпечити зручні умови праці;
  • матерям, що годують груддю, забезпечити гнучкий робочий час;
  • матерям та батькам з малолітніми дітьми запропонувати гнучкі робочі години для поєднання роботи та обов’язків по догляду за дітьми;
  • забезпечити окремі туалети для чоловіків і жінок;
  • забезпечити особисту безпеку під час роботи у вечірні та нічні години для жінок.

Не допускати та осуджувати сексуальні домагання на робочому місці.

Сексуальні домагання – дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування. (Закон України Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, 2005 р., http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 ).

Проводити тренінги для персоналу, залучаючи і жінок, і чоловіків, з питань гендерної рівності, недискримінації та попередження сексуальних домагань на робочому місці.

Жінкам, що працюють у нашому ЗМІ, слід надавати можливість охопити всі сектори та різні питання, а не просто висвітлювати питання, стереотипні як "орієнтовані на жінок" питання або "легкі теми".

Рівні можливості для навчання, підвищення кваліфікації та розвитку кар'єри мають бути забезпечені всім працівникам (чоловікам і жінкам).

Наша редакція вважає за доцільне закріпити такі принципи своєї гендерно-чутливої політики:

  1. Намагатися забезпечити паритет між жінкам та чоловіками у нашій редакції щодо тих, хто приймає рішення, створює матеріали, обслуговує редакцію.
  2. Намагатися забезпечити гендерний баланс серед героїв/героїнь, експертів/експерток в матеріалах та сюжетах.
  3. Намагатися підбирати гендерно-чутливі теми.
  4. Використовувати гендерно толерантну мову.
  5. Не допустити превалювання гендерно-сліпих новин, незбалансоване, сенсаційне висвітлення конфлікту, що може підсилювати гендерні стереотипи та втратити віру в наш ЗМІ як надійне джерело інформації.
  6. Не допустити атмосфери “мачо” в редакції підчас конфлікту. Не допустити поширення неповаги до жінок у редакції, що призводить до стресу і зменшує продуктивності.
  7. Вважати за недопустиме сексуальні домагання (в різних формах), а також сексистскі висловлювання на адресу як жінок, так і чоловіків.
  8. Не допускати дискримінаційні практики на робочому місці та забезпечити рівні права та можливості працівникам і жінкам, і чоловікам:
  • назначати більше жінок на керівні вищі посади та для прийняття рішень;
  • довіряти жінкам теми про конфлікт, політику, економіку тощо;
  • вводити гнучкий робочий час та такі практики, щоб жінки та чоловіки могли поєднувати роботу з сімейними обов'язками;
  • забезпечити рівну оплату за рівну роботу жінкам і чоловікам;
  • підвищувати гендерну обізнаність шляхом проведення гендерних семінарів з залученням всіх працівників і жінок, і чоловіків.

Редакція вимагає дотримуватися таких принципів для створення гендерно-чутливої медіа продукції

  • дотримуватися принципів професійної етики, засад соціальної відповідальності, нормативних документів, що регламентують журналістську діяльність;
  • уникати в матеріалах ігнорування, глузування, зневажання, використання непристойних натяків, висловів, що мають подвійний/неоднозначний зміст;
  • професійно виконана медіа продукція не повинна містити надмірну оголеність чи сексуальні посилання, в яких не простежується зв’язок із темою, що представлено;
  • професійно виконана медіа продукція не повинна відтворювати/передавати соціальну, економічну чи культурну зверхність однієї статі над іншою чи наявність елементів, які схвалюють насильство над особами своєї і / чи протилежної статі;
  • звертати увагу на паритетне розташування жінок і чоловіків у матеріалах (об’єкт зйомки, місце, час, оточення, інтер’єр, фон, співвідношення розмірів репрезентованих об’єктів, монтаж, виділення деталей, методи подачі інформації, стиль одягу, манера, поведінка, жестикуляція тощо);
  • усвідомлювати гендерні акценти у текстах, мові, тоні, образах, звукоряді, кольорах та в інших деталях;
  • подумати про наслідки оприлюднення матеріалу для жінок і чоловіків, дітей і підлітків;
  • використовувати креативні образи замість сексизму.

Рекомендації щодо вживання гендерно-толерантної мови

  • Уникайте образливих висловлювань про жінок і чоловіків, а також таких, що зображають жінку гіршою від чоловіка, і навпаки.
  • Уникайте тверджень, які закріплюють у мові та свідомості гендерні стереотипи.
  • Враховуйте жінок, коли звертаєтесь до широкої аудиторії.
  • Уживайте слова, які позначають людину за професією, посадою чи видом занять, у жіночому роді, якщо йдеться про жінок, у тому числі у множині і в різних відмінкових формах. Водночас уникайте жартівливо-іронічних контекстів їх уживання.
  • Гендерній нейтральності в українській мові опираються насамперед класи означальних та неозначено-особових займенників, відтак, подолати опір можна завдяки заміні чоловічого роду на жіночий у відповідній ситуації чи введенню множини. Замість «кожен із нас» можна вживати «кожна людина (особа)», або «кожна із нас», якщо йдеться про жіночі колективи.
  • Якщо вживання фемінітивів переобтяжує текст, можна вдатись до стратегії нейтралізації. Крім збірних понять, гендерної нейтралізації можна досягти завдяки частішому вживанню слів когорта, спільнота (журналістки і журналісти − журналістська спільнота), а також особа, людина.

 Визнати всіх працівників редакції відповідальними за виконання цього Кодексу.

Розповсюдити Кодекс серед всіх працівників, громадськості та партнерів.

Додаток «Гендерно-відповідальна журналістика під час збройного конфлікту» є обов’язковим для виконання, як невід’ємна частина цього Кодексу

ДОДАТОК

Гендерно-відповідальна журналістика під час збройного конфлікту

Гендерна обізнаність підчас конфлікту є складовою надійної, професійної журналістики, а НЕ додаткова необов'язкова опція.

Збройний конфлікт та економічна криза поглибили гендерні розриви і нерівності. Ігноруючи або маргіналізуючи гендерні питання при висвітленні конфлікту, наш ЗМІ може посилити гендерні стереотипи. Під час конфлікту у нашому ЗМІ повинні буди паритетно представлені голоси і жінок, і чоловіків, які постраждали внаслідок конфлікту:

    • Внутрішньо переселені жінки та чоловіки;
    • Громади, які приймають переміщених осіб;
    • Родини учасників/учасниць АТО;
    • Учасники/учасниці АТО;
    • Ті, хто постраждали від гендерно-обумовленого насильства, у т.ч. домашнього насильства та торгівлі людьми.

Наша редакція пропонує висвітлювати такі гендерно-відповідальні теми для сприяння гендерній рівності та уповноваження жінок під час конфлікту:

    • Гендерна дискримінація чоловіків або жінок та/або порушення їх прав (соціальних, культурних, трудових і т.д.) за ознакою їх статі (на тій підставі, що він/вона – чоловік/жінка);
    • З якими різними труднощами та ризиками зустрічаються жінки та чоловіки з числа внутрішньо переселених осіб або людей із зони конфлікту (вдови, самотні матері, вагітні, жінки-глави домогосподарств, жінки військовослужбовці, і т.д.);
    • Права жінок і чоловіків, які постраждали від конфлікту;
    • Гендерно-обумовлене і сексуальне насильство, включаючи домашнє насильство і торгівлю людьми у зоні конфлікту або у родинах, що постраждала від конфлікту;
    • Інформація про різні послуги (медичні, психологічні, юридичні і т.д.), які можуть отримати або жінки, або чоловіки, які постраждали від конфлікту;
    • Матеріали, якими Ви ламаєте гендерні стереотипи про ролі чоловіків і жінок у суспільстві та сім'ї, про нетипові професії та види занять для жінок та чоловіків, тим самим розширюючи їхні можливості для розвитку, працевлаштування і т.д. (наприклад, жінка-героїня представлена як політикиня/ керівниця/ професіонал/ військоваслужбовець/ власниця бізнесу; жінка-експертка дає консультацію або експертну оцінку у вашому матеріалі і т.д.; чоловік (герой матеріалу) розділяє обов'язки по догляду за дітьми і домашньому господарству тощо).

 

Україна прийняла Національний план дій «Жінки, мир, безпека» на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН, тому наш ЗМІ висвітлюватиме різноманітні теми з метою просування його основних принципів:

  • Захист жінок і дівчат, що постраждали під час конфлікту, так як вони найбільше потерпають від насильства;
  • Допомога та реабілітація, тих жінок та дівчат, хто постраждав від конфлікту;
  • Запобігання гендерно-обумовленому насильству під час збройного конфлікту
  • Залучення жінок до прийняття рішень та заходів щодо побудови миру

Наша редакція рекомендує висвітлювати важливі під час конфлікту теми, з дотриманням таких принципів:

  1. Торгівля людьми і проституція, зґвалтування і гендерне насильство (як жінок і дівчаток, так чоловіків і хлопчиків), включаючи домашнє насильство:
  • Бути обережними щодо термінології, щоб не образити тих, хто потерпів від насильства;
  • Забезпечити конфіденційність тих, хто потерпів від насильства;
  • Не робити з цього сенсації, допомогти читачеві/глядачеві зрозуміти контекст, з точки зору прав людини, національного і міжнародного права;
  • Розвіювати стереотипи та розповідати про різні ризики для чоловіків і жінок;
  • Досліджування, як ці проблеми поширюються у зв’язку з порушенням інфраструктури та соціальних послуг підчас конфлікту;
  • Поширювати інформацію про наявні послуги для тих, хто постраждав, а також куди можна звернутися за допомогою.
  • Інформувати про ініціативи, які націлені на запобігання насильству, на надання допомоги тим, хто постраждав
  • Повідомити, як потерпілі можуть відстоювати свої законні права.
  1. Проблеми зі здоров'ям: поранення військових та мирного населення, травми від наземних мін, поширення захворювань серед населення, яке постраждало від конфлікту, поширення ВІЛ/СНІДу
  • Повідомляти, як і чому ВІЛ/СНІД й інші захворювання – причина поширення гендерної нерівності і насильства підчас конфлікту;
  • Повідомляти про медико-санітарні потреби переселених жінок та чоловіків, та тих, які постраждали в наслідок конфлікту;
  • Показувати, як жінки, чоловіки та діти по-різному вразливі щодо отримання поранень під час конфлікту;
  1. Жінки і чоловіки в армії, жінки і чоловіки, що повернулися з АТО
  • Розповідати про жінок в армії, їхні проблеми, досягнення тощо;
  1. Внутрішньо переселені жінки та чоловіки
  • Інформувати про різні проблеми жінок і чоловіків;
  • Розповідати різні історії і жінок, і чоловіків ВПО;
  • Повідомляти про програми працевлаштування та започаткування власної справи для жінок і чоловіків;
  • Поширювати інформацію про програми психологічної/медичної/соціальної допомоги/реабілітації для жінок і чоловіків;
  1. Мирні процеси:
  • Розповідати про участь жінок у переговорах;
  • Піднімати проблеми недостатнього залучення жінок до прийняття рішень у цих процесах;

Для подолання гендерних викликів підчас конфлікту наша редакція вважає за необхідне дотримуватися такої політики:

  1. Не допустити превалювання гендерно-сліпих новин, незбалансоване, сенсаційне висвітлення конфлікту, що може підсилювати гендерні стереотипи та втратити віру в наш ЗМІ як надійне джерело інформації.
  2. Не допустити атмосфери “мачо” в редакції підчас конфлікту. Не допустити поширення неповаги до жінок у редакції, що призводить до стресу і зменшує продуктивності.
  3. Вважати за недопустиме сексуальні домагання (в різних формах), а також сексистскі висловлювання на адресу як жінок, так і чоловіків.
  4. Не допускати дискримінаційні практики на робочому місці та забезпечити рівні права та можливості працівникам і жінкам, і чоловікам:
  • назначати більше жінок на керівні вищі посади та для прийняття рішень;
  • довіряти жінкам теми про конфлікт, політику, економіку тощо;
  • вводити гнучкий робочий час та такі практики, щоб жінки та чоловіки могли поєднувати роботу з сімейними обов'язками;
  • забезпечити рівну оплату за рівну роботу жінкам і чоловікам;
  • підвищувати гендерну обізнаність шляхом проведення гендерних семінарів з залученням всіх працівників і жінок, і чоловіків.

 

При підготовці Кодексу використовувалися такі корисні посилання:

  1. ГЕНДЕР ДЛЯ МЕДІЙ. https://ua.boell.org/uk/2016/12/26/gender-dlya-mediy-2017
  2. СТАНДАРТ РІВНОСТІ. Посібник пресової практики з гендерної перспективи. http://cje.org.ua/sites/default/files/library/Standart_Rivnosti_RE_2015_0.pdf
  3. ГЕНДЕРНІ МЕДІЙНІ ПРАКТИКИ. Навчальний посібник з гендерної рівності та недискримінації. http://gender.at.ua/_ld/2/235_GenderDiskr_201.pdf
  4. ҐЕНДЕРНА АБЕТКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА. http://povaha.org.ua/wp-content/uploads/2014/04/genderna%20abetka.pdf
  5. ГЕНДЕРНИЙ ПОГЛЯД. Посібник для журналістів-практиків. http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/06703.pdf
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop