Протягом січня — липня 2018 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела 19 засідань, на яких ухвалила 1203 рішення. Із середини травня по середину липня робота регулятора була заблокованою через внутрішній конфлікт між членами, що, очевидно, став наслідком зовнішніх політичних і бізнесових лобістських впливів на державний орган. Зрештою, регулятор відновив роботу і зміг ухвалити низку рішень, необхідних для остаточного переходу з аналогового до цифрового мовлення.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики зосередився на законодавчій протидії фейкам. Водночас він не домігся ухвалення законів про аудіовізуальні медіасервіси, про зовнішню рекламу, змін щодо роздержавлення преси і вкотре не виконав власного плану роботи. Комітету довелося стати майданчиком для примирення народних депутатів і керівництва суспільного мовника, представників телеканалів і членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення. А голова Комітету наразилася на судовий позов за захист прав журналістів.

У першому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо найактивніше працював із обмеженням ввезення в Україну російських книжок. Прискорити роздержавлення преси й добитися належного фінансування Суспільного мовлення відомству не вдалося.

Протягом січня — липня 2017 року Нацрада конфліктувала з «1+1» і «Радио Вести», відклала вимкнення аналогового телебачення й підкорилася суду у справі «Зеонбуду», роздала частоти «Країні ФМ» та визначила учасників цифрового мультиплексу в Чонгарі, допомогла вирішити дилему «Ери» та «UA: Першого», промоніторила пісенні квоти на радіо, українську мову та європейський продукт на телебаченні, оштрафувала СТБ й оголосила попередження «Україні» за шкідливий для дітей контент, обмежила ретрансляцію «Дождя» і трьох іноземних каналів і попередила ще чотири. Роботи багато, за плечима 26 засідань і 1419 рішень. Та в деяких ключових напрямах немає ефективності, тому що потрібен новий якісний закон «Про аудіовізуальні послуги».