У другій половині 2018 року Нацрада опікувалася вимкненням аналогового й розвитком цифрового ефірного телебачення, замислилася про пакет платних каналів у мережі «Зеонбуду», продовжила розподіляти вільні частоти, стежила за мовними квотами на українських телеканалах і радіостанціях і задумала запровадити обов’язкову українську звукову доріжку для іноземних телеканалів.

Парламентський Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики зосередився у другому півріччі 2018 року на захисті інформаційного простору та законодавчій протидії фейкам.

«Детектор медіа» продовжує регулярно аналізувати роботу Міністерства інформаційної політики (МІП). До вашої уваги — підсумки його роботи протягом другої половини 2018 року.

Моніторинговий звіт

У другому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо завершував реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ. Продовжував активно працювати із обмеженням ввезення в Україну російських книжок, вилучати російські видання, ввезені без дозволу, та штрафувати тих, хто їх ввозить. Домогтися належного фінансування на 2018-й та 2019 рік Суспільного мовлення відомству не вдалося.

Моніторинговий звіт

«Детектор медіа» продовжує регулярно аналізувати роботу Міністерства інформаційної політики (МІП). До вашої уваги — основні підсумки його роботи протягом перших восьми місяців 2018 року очима нашої редакції.

Протягом січня — липня 2018 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела 19 засідань, на яких ухвалила 1203 рішення. Із середини травня по середину липня робота регулятора була заблокованою через внутрішній конфлікт між членами, що, очевидно, став наслідком зовнішніх політичних і бізнесових лобістських впливів на державний орган. Зрештою, регулятор відновив роботу і зміг ухвалити низку рішень, необхідних для остаточного переходу з аналогового до цифрового мовлення.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики зосередився на законодавчій протидії фейкам. Водночас він не домігся ухвалення законів про аудіовізуальні медіасервіси, про зовнішню рекламу, змін щодо роздержавлення преси і вкотре не виконав власного плану роботи. Комітету довелося стати майданчиком для примирення народних депутатів і керівництва суспільного мовника, представників телеканалів і членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення. А голова Комітету наразилася на судовий позов за захист прав журналістів.