Советский Союз был системой контроля всего и вся. И особенно его волновало все, что прямо и косвенно выходило на массовое сознание: от анекдота до песни.

Мы всегда жили в модели, в которой государство было все, а человек – ничто. Этот тип поведения воспитывался как поколениями, так и репрессиями. Перед нами восточная матрица зависимости, когда коллективные цели стоят над индивидуальными. В западной матрице все наоборот. Поощряя индивидуальное, а не коллективное поведение, она дает человеку лучшие возможности для его развития. И это одна из причин того технологического рывка, который Запад принес в мир. Мы реально лишь повторяем эти наработки. Запад нашел способ соединения творчества индивидуальных мозгов и государственных денег. Так на деньги оборонного ведомства была созданы все компьютерные прорывы. Кстати, сенсорный экран, например, сделан на деньги ЦРУ.

Про питання дезінформації та протидії їй.

У вересні 1939 року Червона армія увійшла на територію Галичини та Волині. Майже одночасно із військами прибули й кінематографісти, які фіксували події для сюжетів кіножурналів і майбутніх документальних фільмів. Уже навесні 1940 року на новоприєднані території почали прибувати знімальні групи художніх фільмів із Києва, Ленінграда та Москви на чолі із досвідченими і вже визнаними радянськими режисерами.