Навесні минув рік з набуття чинності закону «Про медіа». Роботу регулятора щодо імплементації профільного закону депутати та громадськість оцінюють по-різному, виокремлюючи й схвальні моменти. Про це свідчить і моніторинг громадської організації «Платформа з прав людини». 

Цього року від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення очікують створення зручного реєстру та запуск електронного кабінету, через який медіа можуть подавати заяви на конкурс, повідомляти про внесення змін у реєстр тощо.

Конкурси

Серед телевізійних конкурсів вирізнялися перемоги луцького каналу «Конкурент». Цей канал уже багато разів брав участь у конкурсах регулятора, але лише цього року вони стали для нього переможними. Власник каналу — Тарас Шкітер, директор громадської організації «Свідомі». Про свої наміри запустити загальнонаціональний канал компанія заявила торік, коли брала участь у конкурсі «Зеонбуду». Очільники «Конкурента» розказували про плани вийти на загальнонаціональний ринок, розроблення проєкту нової студії в Києві, укладені договори з «Фреш продакшн» на виробництво контенту. Однак тоді мовник не отримав загальнонаціональної ліцензії.

Цього року 29 лютого «Конкурент ТВ» виграв у конкурсі Нацради на мовлення у Волинській області, а за тиждень 7 березня отримав шість ліцензій у регіональному мультиплексі «Зеонбуду». У липні він став переможцем у загальнонаціональному конкурсі «Зеонбуду».

Ще однією тенденцією на конкурсах Нацради стало те, що члени регулятора не підтримували жодного кандидата з тих, хто претендував на частоти у Дніпрі. Прикладом став місцевий конкурс 8 лютого, коли Нацрада не дала ліцензії навіть єдиному претенденту. Хоча у законі «Про медіа» (стаття 55, частина 4) йдеться: «У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності його зобов’язань як учасника конкурсу умовам ліцензії». Зараз обговорюють зміни до цієї статті, в них ідеться, що у разі участі в конкурсі лише одного учасника замість імперативу «він визнається переможцем конкурсу» пропонується додати «він може бути визнаний переможцем конкурсу».

Як уже писав «Детектор медіа», на регіональному конкурсі 28 грудня 2023 року на місця в мультиплексі «Зеонбуду» регулятор також не визначив переможців на вільні частоти у Дніпрі.

Найбільше конкурсів у першому півріччі було на радіо. Їх проводили для частот в обласних центрах. І за їх результатами у Києві з’явилися дві нові радіостанції: «Ми — Україна» та радіо «Чемпіон».

Перший радіоконкурс відбувся 18 січня. Найбільша конкуренція була саме за обласні центри. Тоді як на інші міста й села було лише по одному учаснику конкурсу. Дві частоти у прикордонних містах Чернігові та Сумах отримало «Громадське радіо». Переможцями також стали «Шансон», «Перець ФМ» і «Наше радіо» й «Авторадіо».

Останнє отримало частоту у Житомирі, а на конкурсі 28 березня — ще й частоти у Запоріжжі та Сумах. «Авторадіо» належить медіаменеджеру та юристу Денису Козлітіну, у якого також є «Радіо П’ятниця». Він реструктурував свій медіахолдинг, який називається «Розвиток».

7 березня ліцензію в Івано-Франківську отримала ТРК «РАІ», а в Харкові — NovaLine, а 11 квітня частота у Рівному дісталася «Сфері ФМ», а в Івано-Франківську — «Радіо М».

Частоти у Києві розігрували на двох конкурсах. Переможцем 1 лютого на частоту 95,6 МГц стала радіостанція харківського бізнесмена Андрія Карпія Best FM (юридична особа ТОВ «ТРВК «Комра»).  На цю ж частоту претендувало ТОВ «Контент менеджмент груп», м. Луцьк Волинської області. Компанія хотіла запустити першу спортивну радіостанцію «Конкурент», де крім музики виходитимуть спортивні новини, трансляції матчів, програми й інтерактиви зі слухачами. Однак Нацрада не підтримала цей проєкт.

Проте вже на конкурсі 13 червня ще одну частоту у Києві 92,8 МГц регулятор віддав іншій новій радіостанції, яка запускає спортивне радіо — ТОВ «ФМ медіа груп» (радіо «Чемпіон»).

Радіо «Чемпіон» належить Надії Городецькій. Компанія зареєстрована у лютому 2024 року. Програмний директор радіостанції розказав, що планується 30% спорту, решта — музика.  Виходитимуть спортивні новини, анонси подій. Наступного року планують домовитися про прямі футбольні трансляції «Динамо». Основні види спорту, яким приділятиме увагу радіостанція, окрім футболу — баскетбол і хокей. Радіостанція планує створити курс спортивних журналістів. Також компанія планує продавати спонсорські програми та не передбачає прямої реклами. Окрім цього планує відмовитися від реклами та спонсорства бетингу.

Але при цьому, як помітив «Детектор медіа», Надії Городецькій, власниці радіо «Чемпіон» (ТОВ «ФМ Медіа Груп»), належить компанія ТОВ «Ейсгеймс», яка надає послуги у сфері азартних ігор.

Окрім радіо «Чемпіон», ліцензію на мовлення у Києві отримала ще одна нова радіостанція проєкту «Ми — Україна». Проєкт уже став повноцінним медіахолдингом, який має два канали та свою радіостанцію. Формально він належить Ігорю Петренку та колективу каналу. Поки що проєкт отримав у Нацраді всі частоти, на які претендував. Після радіоконкурсу заступник голови регулятора Олег Черниш попросив компанію: «Обмежтеся Києвом, не потрібно робити загальну мережу, бо частот немає».

Також Нацрада провела два конкурси на київську цифру. У столиці працюють два цифрові мультиплекси: ТРК «Експрес-інформ» (43 ТВК) і ТОВ «Ера продакшн» (41 ТРК).  Перший належить власниці «Прямого» Світлані Глуховській, а інший — Віталію Кропачову, бізнесмену та власнику Ukraine World News, який зараз арештований і підозрюється у махінаціях у вугільній сфері. У конкурсі на вільні місця мультиплексу Кропачова Нацрада не визначила переможців. Тому що претендували на мовлення там лише два канали (серед них ТОВ «Проюкрейн-медіа, юридична особа нового каналу Дмитра Добродомова) і у разі перемоги комусь довелося б утримувати весь мультиплекс.

У мультиплексі ТРК «Експрес-інформ» було сім переможців. Серед них новий київський канал, який планує запускати «Еспресо».

«Детектор медіа»  неодноразово писав про брак аргументації Нацради своїх рішень при визначенні переможців конкурсів. На це ж звертала увагу у своєму звіті й громадська організація «Платформа з прав людини».

Після цього на кількох останніх конкурсах деякі  члени Нацради почали частково аргументувати свої мотиви під час голосування. Найчастіше це робить Олег Черниш. 

Засоби реагування

Приписи

Приписи мовникам Нацрада виносила через відсутність дитячих програм, передбачених у програмній концепції, через невідокремлення реклами від інших програм, через рекламу угорською мовою, через невчасне оновлення даних реєстру, через недотримання правил у дні пам’яті та жалоби. З останньої категорії приписів було найбільше: «Правда тут Львів» та «Радіо Хуст», «Сонце», «Українське радіо», «Армія ТБ», «Прямий».

Перші приписи отримали й онлайн-медіа. Кожен із випадків показовий. Нацрада оголосила припис ГО «Громадянський рух “Всі разом!”» (сайт vsirazom.ua) через висловлювання, які підбурюють до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. dumka.media («Думка», ФОП Шапошник О. Л.) отримала аж два приписи через те, що не відокремила рекламу від тексту. Також регулятор виніс припис компанії ТОВ «Свої.кр», Кривий Ріг Дніпропетровської області, бо видання розмістило фото викраденої дитини.

Була перша і поки що єдина спроба скасувати припис. «Дитинець» із Чернігова (юридична особа ТОВ «ТРО «Ліга») отримав припис 28 березня через зменшення обсягу дитячих програм. За ліцензією мало бути дві години, але фактично транслювали лише 1 годину 30 хвилин. Компанія звернулася до регулятора щодо перегляду рішення. Директорка компанії Ірина Ломонос розказала, що порушення виправили одразу після винесення рішення Нацради, а також оскільки компанія має дитячий контент у достатній кількості, однак зменшила його обсяг через недогляд.

«Ми виправили свою неуважність», — сказала вона.

Член Нацради Максим Онопрієнко сказав, що компанія має право на перегляд винесення припису. Однак регулятор може його скасувати, лише якщо будуть виявлені нові обставини щодо порушення. «Медіа звітує про виконання нашого рішення. Але не наводить додаткових обставин, які могли б бути підставою для скасування припису», — сказав він.

А член Нацради Олександр Бурмагін додав, що через рік припис буде анульований, якщо не буде нових порушень.

Штрафи

Переважно штрафи мовники отримували через відмову у перевірці (регулятор не знайшов представників компанії за адресою у реєстрі) або через відсутність мовлення. Останні були на різні суми, залежно від того, яке саме мовлення відсутнє. Штрафи передбачають відсоток від ліцензійного збору.

«Радіо Одеса» не мовить з 2019 року у двох населених пунктах Одеської області, де має ліцензії, через це отримало штраф у розмірі 1529 грн. «1 Подільський» (ТОВ «Про медіа групп», м. Городок Хмельницької області), який припинив мовлення в МХ-5, отримав штраф у розмірі 3,6 тисячі гривень.

29 лютого Нацрада призначила перевірки шести компаній, у яких зафіксувала відсутність мовлення на супутнику. ТОВ «ТРК «Відродження ТБ», м. Дніпро (телеканал «Возрождение»); ТОВ «Арс магна продакшн», м. Київ (8 канал); ТОВ «ТРК «Інтеррадіо», м. Київ (4 канал); ТОВ «Телекомпанія «Малятко-ТВ», м. Київ («Малятко TV»); ТОВ «Телекомпанія «Телевсесвіт», м. Київ («ТВС»). 4 канал, 8 канал, ТВС і «Малятко ТВ» отримали штраф 106 тисяч. Згодом директор телеканалу «Малятко TV» Володимир Кметик просив Нацраду скасувати рішення про штраф, бо вважає його незаконним, і пояснював, що сповіщав членів регулятора. Однак Нацрада наполягала на тому, що «Малятко TV» не повідомляло про припинення мовлення офіційним листом.

Канал «Возрождение», який також перевіряла Нацрада, через відсутність мовлення отримав штраф 284 тисячі гривень, бо не надав необхідних документів для перевірки. Також регулятор оштрафував херсонський канал Kratu на 152 грн, бо не знайшов його за місцем перевірки. А канал Рабіновича «О-TV» теж через те саме отримав штраф 382 грн. Також за відмову у проведенні перевірки Нацрада оштрафувала дві місцеві телекомпанії.

Окрім цього, штрафи виписували через ненадання інформації про зміну технічних характеристик, неподання інформації про зміну власників, зміну логотипа тощо.

Реєстрації

Серед основних тенденцій у реєстраціях Нацради — зменшення кількості охочих зареєструвати друковані видання, які реєстрували раніше десятками та сотнями. У профільному законі «Про медіа» був передбачений річний термін для друкованих медіа, інформаційних агентств і провайдерів, які раніше працювали на підставі ліцензій і свідоцтв, для того, щоб зареєструватися в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення. Безплатно зареєструватися вони могли лише до 31 березня 2024 року. З 1 квітня реєстраційна процедура стала платною.

Натомість активніше стали реєструвати онлайн-медіа.

Реєстрували у Нацраді й нові телеканали. Так, Українська прем’єр-ліга з футболу зареєструвала свій канал «УПЛ-ТV», який мовитиме за технологіями ОТТ та IPTV. 

StarLight Media зареєструвала «ICTV серіали» та канал «Супермама».

Детальніше у новинах про реєстрацію:

18 січня Нацрада зареєструвала «Бабель», «EU Music» і «4ever music» та місцевий канал «Dіскавері».

25 січня Нацрада зареєструвала два місцевих канали, три онлайн-медіа, 25 друкованих медіа та одного провайдера.

1 лютого Нацрада зареєструвала 5 канал, канал «Квант» із Миколаївської області та чотири онлайн-медіа.

8 лютого Нацрада зареєструвала онлайн-видання з Миколаївської та Хмельницької областей і 27 друкованих видань.

15 лютого Нацрада зареєструвала «Воля-кабель».

22 лютого Нацрада зареєструвала суспільно-політичний канал із Луцька, 12 онлайн-медіа, 70 друкованих видань і чотирьох провайдерів.

29 лютого Партія «Слуга народу» зареєструвала газету.

7 березня Нацрада зареєструвала The Рage, Speka, NGL.media.

14 березня Нацрада зареєструвала 129 друкованих, сім онлайн-медіа та двох провайдерів.

21 березня Нацрада зареєструвала дві сотні друкованих видань, канал «Ми — Україна+», «Фокус» тощо.

28 березня Нацрада зареєструвала провайдера Viasat, 20 видань «Бурда-Україна» та відмовила в реєстрації «Голосу України».

11 квітня Нацрада зареєструвала 29 онлайн-медіа, 324 друкованих видання, чотири телеканали та чотирьох провайдерів.

25 квітня Нацрада зареєструвала як медіа «Слідство.Інфо», «Українські новини» та 91 друковане видання.

9 травня Нацрада зареєструвала LB.ua та FAST-канали «1+1».

23 травня Нацрада зареєструвала три місцеві канали, новий ОТТ-сервіс і 40 онлайн-медіа.

30 травня Нацрада зареєструвала 32 онлайн-медіа, канал «6 соток» і 70 друкованих видань.

13 червня Нацрада зареєструвала «Свідомі. Медіа», «Харків сьогодні», «Літературну Україну» та сім лінійних каналів.

27 червня Нацрада зареєструвала новий канал «Невигадані історії», а також NIKI Kids, NIKI Junior та Music Box Classic.

Також Нацрада інколи відмовляла мовникам у реєстрації. Через те, що відповідно до положень закону «Про медіа» державні компанії не можуть реєструвати медіа, регулятор не підтримав заяву друкованого медіа «Укрзалізниці» та «Голос України».

Також були три випадки відмови у реєстрації онлайн-медіа.

Нацрада відмовила в реєстрації онлайн-медіа ТОВ «УНІАН Україна», бо зображення журналістів сформовані штучним інтелектом. Сайт не має стосунку до «1+1 медіа». Власник компанії — Денис Васильович Іванов. Також Нацрада не підтримала наміри Юрія Шеляженка зареєструвати сайт про пацифізм і наміри Остапа Стахіва, якого підозрювали у спробі повалення конституційного ладу, зареєструвати три свої видання.

Інші рішення

ICTV2, «1+1 Україна» та «Сонце» вийшли зі складу універсального медіасервісу. Тепер провайдери не зобов’язані їх транслювати. Згідно з законом «Про медіа», до складу УМС мають входити суспільні та місцеві публічні медіа, телеканали місцевої тематики, які мають 15% локальних новин і програм, парламентський канал, а також канали, які мають дозволи на тимчасове мовлення. Згадані канали раніше мовили на підставі тимчасового дозволу, але потім виграли частоти на цифровому конкурсі. Після цього рішення провайдерам потрібно укладати угоди з цими каналами та платити їм кошти за трансляцію.

Завершилися переведення каналів Коломойського на нові юридичні особи. Канали міняли логотипи, реєструвалися нові. Регулятор давав на це згоду.

Зрештою «1+1» на своєму офіційному сайті оприлюднив нову структуру власності без Коломойського. Детальніше у матеріалі «Детектора медіа».

Радіо «Шансон» змінило логотип на «Шлягер». Нагадаємо, на початку 2023 року радіо «Шансон» змінило концепцію. Радіостанція збільшила у своєму ефірі частку пісень, виконаних офіційними мовами Європейського Союзу, — до не менш ніж 60%. Натомість зменшилася частка українських пісень з 35% до 25%.

Регулятор уніс чотирьох російських акторів до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Також Нацрада рекомендувала медіа відмовитися від реклами грального бізнесу.

P.S.

Найближчим часом у складі регулятора можуть відбутися зміни, оскільки у травні сплив час повноважень Максима Онопрієнка, призначеного членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у 2019 році. Членів Нацради обирають на п’ять років. Відповідно до закону «Про медіа», Національна рада складається з восьми осіб. Верховна Рада України та Президент України призначають по половині складу Національної ради. Відбір і призначення кандидатів на посаду члена регулятора відбувається на конкурсних засадах. Президент призначає свою четвірку указами, а парламентську четвірку депутати обирають більшістю голосів.

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформполітики 29 лютого 2024 року оголосив відбір кандидатур на посаду члена Нацради. На конкурс подалося троє кандидатів: чинний член Нацради Максим Онопрієнко, директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ, її кандидатуру висунула Національна спілка журналістів і підтримала ще низка профільних асоціацій (ІнаУ, АППК), та начальниця КП «Муніципальна телевізійна мережа» з Запоріжжя Ірина Полієктова.

Архівне фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення