Що заважає імплементації закону «Про медіа»

Що заважає імплементації закону «Про медіа»

11 Квітня 2024
1056
11 Квітня 2024
17:00

Що заважає імплементації закону «Про медіа»

1056
У перший рік імплементувати закон «Про медіа» на сто відсотків не вдалося. Серед проблемних моментів — відсутність належного фінансування на запуск реєстру й електронного кабінету, потреба у прийнятті змін до виборчого кодексу, реєстрація фільмів у Державному агентстві з питань кіно.
Що заважає імплементації закону «Про медіа»
Що заважає імплементації закону «Про медіа»

Свій моніторинг імплементації закону представила громадська організація «Платформа прав людини» на круглому столі. Його організаторами стала, окрім самої громадської організації, ще Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики за підтримки «Медійної програми в Україні», яку реалізовує Internews Network. Нагадаємо, 26 березня презентували зміни до профільного закону.

На початку заходу Джилліан Маккормак, директорка міжнародної організації «Інтерньюз Нетворк», закликала надавати поради та рекомендації та висловила готовність їх приймати.

Джилліан Маккормак (тут і далі фото Євгена Котенка/«Укрінформ»)

Голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції профільного парламентського комітету Євгенія Кравчук попросила донорів звернути увагу на підтримку розробки електронного кабінету, який наразі не запущений якраз через відсутність коштів.

Євгенія Кравчук 

Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк сказала, що за перший рік імплементації закону регулятор став «одним цілим» з індустрією. Представники «Платформи прав людини» презентували свій моніторинг, а учасники заходу від профільних організацій, провайдерів і медіа висловлювати свої побажання та критику щодо впровадження у дію ключового закону галузі. «Детектор медіа» подає основні рекомендації та моменти дискусії.

Ольга Герасим’юк

Фінансування та незалежність регулятора

Голова профільного комітету Микита Потураєв звернув увагу на те, що регулятор фінансово залежний від влади, що не є припустимим з точки зору європейських стандартів. Нагадаємо, 24 лютого 2023 року та 9 листопада 2023 року парламент прийняв закони про державний бюджет, які на 2023 та 2024 роки зупинили дію норм Закону України «Про медіа» в частині гарантій фінансування. Тому у своїх рекомендаціях «Платформа прав людини» пропонує зняти блокування з норм Закону України «Про медіа», які передбачають фінансові гарантії незалежності медійного регулятора.

Микита Потураєв

Нормативні акти

Під час круглого столу медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов схвально висловився про роботу регулятора в імплементації закону «Про медіа»: «Нацрада виконала вимоги закону й успішно пройшла цей процес». Зокрема, йдеться про прийняття нормативних актів: із 28 передбачених законом не прийняті лише чотири, які пов’язані з погодженням в інших установах (Антимонопольний комітет, телекомунікаційний регулятор тощо). Серед загроз у цьому напрямку Євген Воробйов, як і члени регулятора, бачить новоприйнятий закон «Про правотворчу діяльність», який знову зобов’язує Нацраду реєструвати свої нормативні акти у Мін’юсті. Нагадаємо, у пропонованих змінах до закону «Про медіа» йдеться про виключення цієї норми. Тому «Платформа прав людини» рекомендувала прибрати із Закону України «Про правотворчу діяльність» обов’язкову для Нацради державну реєстрацію своїх нормативно-правових актів.

Євген Воробйов

Утім, голова Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна звертала увагу на те, що зараз Нацрада може змінювати свої нормативні акти впродовж місяця, тоді як для компаній важлива прогнозованість і передбачуваність регулювання. Зокрема, вона навела приклад, що регулятор прийняв 46 рішень про зміну «Універсального медіасервісу» (УМС) за рік. «Такі рішення не враховують технічні можливості провайдерів», — сказала вона.

Нагадаємо, Універсальний медіасервіс (УМС) запроваджено Законом «Про медіа». Він змінює «Універсальну програмну послугу» — перелік каналів, обов’язкових для трансляції провайдерами. Згідно з законом «Про медіа», до складу УМС мають входити суспільні та місцеві публічні медіа, телеканали місцевої тематики, які мають 15% локальних новин і програм. У відповідь член Нацради та модератор круглого столу Олександр Бурмагін сказав, що акти регулятор змінює, щоб удосконалити їх до вимог закону «Про медіа». А щодо УМС рішення про спрощення процедури потрібно приймати на рівні закону.

Олександр Бурмагін

Ліцензування

За перший рік дії нового профільного закону Нацрада перенесла до реєстру 642 аудіовізуальних медіа, які раніше мали ліцензії. Однак, згідно з нормами нового закону, вони не потребують ліцензування, а можуть працювати на підставі реєстрації.

Також Нацрада видала 72 нові ліцензії каналам і радіостанціям, ще для 37 продовжила термін дії, також ліцензії переоформили цифрові провайдери «Зеонбуд», «Ера продакшн» та «Експрес-Інформ». Анулювали 30 ліцензій за бажанням компаній.

Під час круглого столу представники «Платформи з прав людини» не говорили про покращення конкурсної процедури. Однак у повному тексті їхнього моніторингу є рекомендація: «Покращити обґрунтування своїх рішень в частині визначення переможців при проведенні конкурсів». Як уже писав «Детектор медіа», це є проблемою, адже члени Нацради вкрай рідко обґрунтовують свою позицію під час голосування на конкурсах.

Реєстрації

За перший рік дії закону Нацрада зареєструвала 2115 друкованих медіа, 290 онлайн-медіа, 38 іноземних медіа та 134 провайдери. Згідно зі звітом «Платформи прав людини», регулятор відмовив у реєстрації трьом медіа на підставі невідповідності структури власності вимогам закону та у випадках подання невідповідної інформації. Нагадаємо, зокрема, Нацрада відмовила у реєстрації «Голосу України»друкованому медіа «Укрзалізниці» й онлайн-медіа ТОВ «УНІАН Україна». Також регулятор скасував реєстрацію 59 медіа за їхніми заявами.

«Платформа прав людини» радить Верховній Раді внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і спрямувати кошти на подальшу розробку програмного забезпечення реєстру суб’єктів у сфері медіа й електронного кабінету.

Наталія Клітна нагадала свою пропозицію уточнити у законі, що мають робити ті реєстранти, які отримали реєстрацію у паперовому вигляді після запуску електронного кабінету. На її думку, це важливо, щоб компаніям не довелося проходити повторну реєстрацію.

А директорка з юридичних питань «1+1 media» Тетяна Смирнова звернула увагу на те, що навіть за відсутності фінансування Нацрада могла б оприлюднити реєстр на сайті навіть у вигляді таблиці в екселі, оскільки зараз там розміщений неповний реєстр. Олександр Бурмагін у відповідь сказав, що реєстр оновлюється щоквартально. Також Тетяна Смирнова говорила і про незручний сайт регулятора, на якому неможливо за датою або назвою компанії знайти потрібне рішення. «Сайт має бути не для того, щоб був, а щоб він задовольняв потреби громадськості та учасників ринку», — додала вона.

Засоби реагування: штрафи та приписи

У законі «Про медіа» передбачений новий захід реагування, покликаний застерегти суб’єкта від нових порушень — припис. Основна мета цього механізму — відійти від винятково каральної системи. Незгодні можуть подати зустрічну заяву й викласти своє бачення проблеми. Якщо Нацрада з ним погодиться, то скасує такий припис. У кожного типу суб’єктів буде свій ліміт приписів (наприклад, п’ять за рік). Після них почне діяти наступна ланка реагування — штрафи.

За інформацією «Платформи прав людини», Нацрада видала 14 приписів — через недодержання програмної концепції, правил мовлення у дні жалоби, порушення рекламного законодавства тощо. Нагадаємо, два приписи отримали онлайн-медіа. Перший припис отримало ГО «Громадянський рух “Всі разом!”» (сайт vsirazom.ua) через висловлювання, які підбурюють до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у статті «ЛГБТ-рух і педофілія. Історичний зв’язок». Ще один припис отримало онлайн-медіа dumka.media («Думка», юридична особа ФОП Шапошник О.Л.) через невідокремлення банерної реклами від матеріалу.

Також регулятор виніс 15 штрафів — через відсутність мовлення, відмову у проведенні перевірок, нецензурну лексику, неподання змін до реєстру.

Євген Воробйов згадав, що свій штраф оскаржує телеканал «Ісландія». Нагадаємо, що також свій штраф у суді планував оскаржувати телеканал «Апостроф TV».

Особливості регулювання в умовах збройної агресії

Нацрада видала 133 дозволи на тимчасове мовлення 30 теле- та радіомовникам. Найбільше отримала Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України (44 дозволи) та Суспільний мовник (35 дозволів).

Окрім цього, Нацрада призупинила 70 ліцензій 48 суб’єктам у сфері медіа через те, що адреса цих медіа — на окупованій території, на підставі ст. 87, 90, 122 Закону України «Про медіа».

Як уже повідомляв «Детектор медіа», Нацрада розпочала формувати Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресорки. У переліку 22 російських сервісів. Серед них: IviTvigleРremier, Start, More та Окко24ТВ (24TV), «Амедиатека» (Amediateka), Baskino, Filmix, HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, «ГидОнлайн», «Лайм HD TV — бесплатное онлайн ТВ» (Laim HD TV — besplatnoe onlain TV), «Смотрёшка» (Smotreshka), «Триколор Кино и ТВ онлайн» (Trikolor Kino i TV onlain), «Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно» (Tsifrovoe TV 20 kanalov besplatno).

Ще одна частина регулювання — це створення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. За інформацією «Платформи прав людини», до нього 27.07.2023 року МКІП на підставі листа СБУ включило російського актора Олексія Кравченка (за участь у пропагандистському фільмі), а 6.11.2023 року — Ярослава Дронова (російського співака).

Як писав «Детектор медіа», Нацрада 21 березня 2024 року прийняла рішення про включення до цього переліку двох російських акторів — Віктора Бабака і Кирила Кузнєцова через їхню пропагандистську діяльність.

Реформа комунальних медіа

Відповідно до закону, комунальні медіа мають перереєструватися на публічні медіа. Або стати приватними чи закритись. Однак самі медіа не поспішають це робити. Бо на час воєнного стану цей обов’язок відкладений. За інформацією Нацради, станом на 31 березня 2023 року в Україні було 138 комунальних телерадіоорганізацій.

Як повідомила «Платформа прав людини», за рік дії закону «Про медіа» жодне місцеве публічне аудіовізуальне медіа не було зареєстровано. Однак, за інформацією Національної асоціації медіа, телекомпанія «Миг» із міста Южного стала учасницею спеціального проєкту НАМ із реформування комунальних медіа. 29 березня 2024 року Южненська міська рада прийняла рішення про зміну назви медіа TvMig Yuzhny та про новий редакційний статут. Ще вісім медіа перебувають на етапі узгодження документів з органами місцевого самоврядування з метою реформування.

При цьому, як звертає увагу «Платформа прав людини», за весь рік у Нацраді не зареєстувалося та не ліцензувалося жодне медіа громад. Платформа радить регулятору розглянути можливість проведення конкурсу і видачі ліцензій для мовлення громад.

Співрегулювання

Створення органів співрегулювання «Платформа прав людини» також оцінила позитивно. Втім, звернула увагу на те, що представники від друкованих медіа не ініціювали створення свого органу. Тому платформа рекомендує Нацраді обговорити з представниками друкованих медіа необхідність і доцільність ініціювання цього процесу.

Реєстрація фільмів

Не лише Нацрада відповідає за імплементацію закону. Інші державні установи також зробили не все для імплементації закону у встановлені терміни.

«Платформа прав людини» звернула увагу на те, що Державне агентство з питань кіно не внесло в державний реєстр фільми, яким на день набрання чинності Закону України «Про медіа» видано посвідчення на право розповсюдження і демонстрування (строк на виконання визначений законом — 30.09.2023 року).

Те, що реєстр не створений, додає проблем ОТТ-платформам, які мають зареєструвати всі наявні фільми. Ірина Катющенко, керівниця юридичного відділу Megogo, розказала, що аудіовізуальні сервіси не в змозі зареєструвати всі фільми, наявні у бібліотеках, навіть якщо розподілять їх між собою. Бо для цього потрібно більше часу, ніж передбачено у законі, а також необхідно найняти цілий відділ співробітників, які лиш тим і займатимуться, що створюватимуть заяви на включення фільмів у реєстр. Ірина Катющенко розказувала, що з боку Держкіно відсутня ефективна комунікація, а заяви, які слід формувати, містять забагато інформації, що недоцільно. Адже основна мета реєстрації — це уникнення ворожої пропаганди. Саме тому вона просила збільшити у законі «Про медіа» терміни виконання реєстрації на два роки.

У відповідь перша заступниця голови Держкіно Юлія Шевчук розказала, що реєстр наразі працює у тестовому режимі. Адже через обмежений бюджет програма була призупинена. Вона додала, що для того, щоб реєстр запрацював, потрібно кілька місяців.

Титульне фото: Євген Котенко / «Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1056
Читайте також
02.04.2024 10:35
Роман Мельник
«Детектор медіа»
1 088
14.12.2023 09:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
2 070
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду