«Детектор медіа» завершує підбивати підсумки 2021 року в медіасфері та прогнозувати тенденції наступного, 2022 року. «ДМ» уже опублікував колонку Євгена Федченка — керівника фактчекінгового проєкту StopFake та Могилянської школи журналістики, топдесятку ухвалених у 2021 році законів щодо реформ, топдесятку подій на медіаринку, текст про 15 ініціатив та проєктів, що стосувалися поширення медіаграмотності в Україні і впроваджувалися протягом 2021-го. Представники громадських організацій та ініціатив, які працюють у сфері поширення медіаграмотності, підбили і власні підсумки. Своїми підсумками року поділилася колишня керівниця Центру стратегічних комунікацій Любов Цибульська. Підсумки минулого року в громадянському секторі та плани на майбутній рік для організацій громадянського суспільства озвучив виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» Володимир Шейгус та інші громадські діячі та експерти. Також експерти й політики підбили підсумки року у сфері протидії дезінформації. Крім того ми підготували добірку головних скандалів у медіасфері у 2021 році

Медійна сфера (і робота журналістів «Детектора медіа») була б нудною без постійних міграцій та несподіваних призначень. Чого вартий, наприклад, політтехнолог Володимир Петров у ролі ведучого (згодом — «постійного експерта») парламентського телеканалу. Або колишній російський журналіст Артем Скоропадський на чолі журналу «Країна». Або заміна Юлії Мендель на посаді прессекретарки президента на ведучого «України 24» Сергія Никифорова. 2021 рік був багатим на кадрові зміни, й «Детектор медіа» традиційно згадує найгучніші з них. Якщо когось забули — будь ласка, не ображайтесь.

Exodus

Період напіврозпаду каналів Медведчука призвів до декількох хвиль міграції ведучих та менеджерів із медіа, які підпали під санкціями. Багато ведучих опинилися на каналі «Рада», перезавантаження якого стало суцільним скандалом наприкінці року. З колишнього каналу «112» туди перейшли Віта Євтушина, Олена Морозова, Анастасія Красницька і Вадим Колодійчук, із колишнього каналу ZIK — Ольга Бутко й Назар Довгий. Троє ведучих каналу прийшли з «Київ Live» Вадима Столара: Максим Зборовський, Тетяна Гончарова та Лариса Богданова. Також команду оновленого парламентського каналу поповнили Антон Страшко («ТСН»), Дарина Філоненко (канал «Україна», раніше — «Наш»), Артем Бібік (UATV), Ольга Шилкіна (Прямий), Єгор Скорина (24 канал), Катерина Шумило («Фокус», «Політека») та Ганна Гомонай, яка повернулася до роботи на телебаченні після тривалої перерви. Також на каналі опинився Сергій Іванов, який одночасно є ведучим телеканалу «Ісландія», що належить політтехнологу Володимиру Петрову. Всі ці люди насправді працюють не на каналі «Рада», а в комерційній компанії «Кінокіт», яка виробляє для державного каналу телевізійні програми.

Інша частина працівників підсанкційних каналів об’єдналася та створила ТОВ «Медіахолдинг Новини» й новий канал — Перший незалежний. «Медіахолдинг Новини» та Перший незалежний згодом перейшли у власність Нестора Шуфрича, а невдовзі депутат від «ОПЗЖ» придбав іще один супутниковий канал — Ukrlive. І Першим незалежним, і Ukrlive керує Єгор Бенкендорф, який є серед ста співзасновників «Медіахолдингу Новини». На цих каналах, які після запроваджених під Новий рік санкцій знову транслюються тільки в інтернеті, досі працюють Василь Апасов, Андрій Лащ, Ростислав Сухачов, Артем Марчевський, Руслан Коцаба, В’ячеслав Піховшек, Павло Кужеєв та Діана Панченко. А ось колишній завсідник і ведучий каналів Медведчука Дмитро Співак тепер на каналах «Україна 24» і «Наш».

По «Живому»

У медіахолднігу Вадима Столара також відбулися суттєві кадрові зміни. В листопаді Інститут когнітивного моделювання повідомив, що припиняє співпрацю з медіахолдингом Live Network, бо скінчився контракт. Після цього холдинг очолив Юрій Будяк, якій раніше керував каналом NewsOne і входив до дирекції телеканалу «112 Україна». А колишня шефредакторка розмовних проєктів каналу «Україна 24», а до цього — заступниця генерального продюсера «112 Україна» Людмила Писанко стала генеральною продюсеркою медіахолдингу. За непідтвердженою інформацією, яку опублікував «Бабель», після зміни керівництва з холдингу звільнили понад сотню працівників. Серед тих, хто пішов, — низка ведучих та директорка диджитал-департаменту Анна Ткаченко. А на початку року креативним директором Live Network став Микола Корчага — раніше він працював на «Інтері», «112 Україна» та NewsOne.

Вхід/вихід

Найбільше кадрових змін торік відбулося на Суспільному. Особливо часто звільнялися та призначалися керівники в регіонах: у січні 2021 року замість відстороненої за хабарі керівниці «UA: Карпат» тимчасово призначили Наталю Димнич, а у грудні 2021 року вже постійну менеджерку Світлану Фалінчук. У серпні, теж за хабарництво, відсторонили керівницю Херсонської філії, в лютому шукали керівників у Харкові та Одесі. В кінці року стало відомо, що лише з грудня по лютий звільняться ще 25 менеджерів та продюсерів регіональних філій. У більшості з них завершилися контракти, укладені 2017 року. Частину з нових керівників уже обрали, частину обиратимуть у лютому — майже всі люди, які отримали посади, й раніше працювали на Суспільному. Не обійшлося й без конфліктів: голова редакційної ради НСТУ Ольга Вакало, яка пропрацювала на державному й суспільному телебаченні 28 років, пішла з посади та взагалі із Суспільного через незгоду з концепцією розвитку регіональних філій.

У березні звільнилася керівниця сайта «Суспільне Новини» Оксана Денисова; замість неї сайт очолила Анастасія Коріновська. Також із посади шефредакторки інформаційного мовлення Суспільного зі стратегічного планування пішла Наталя Гуменюк. Пізніше з посади директора з цифрового маркетингу НСТУ звільнився Андрій Боборикін, який згодом став виконавчим директором «Української правди».

Взагалі на Суспільному відбулися великі зміни в інформаційному напрямі: у вересні генеральною продюсеркою інформаційного мовлення призначили Ангеліну Карякіну — замість Федора Скрипника, який очолив департамент моніторингу контенту та стандартів мовлення Суспільного. Окрім Коріновської, Карякіна запросила до роботи з новинами Дарину Феденко — вона стала шефредакторкою новин на платформі телебачення, замінивши на цій посаді Олену Квасній. Також колишня шефредакторка Чернівецької філії Христина Гаврилюк очолила новини в соцмережах; раніше такого відділу не було.

Також пішла із Суспільного ведуча «Суспільної студії» Ольга Сніцарчук. Дарія Гірна, яка вела цю програму, стала директоркою Центру досліджень визвольного руху. В ефірі її замінила Інна Неродик. А Микиту Хорозова на посаді виконавчого продюсера творчого об’єднання спортивних програм НСТУ замінила Лариса Рябова. До команди Суспільного приєднався й Павло Коробчук, який став директором департаменту цифрового контенту та соцмереж. І вже в 2022 році стало відомо, що на Суспільне повернувся Альберт Цукренко. У 2017–18 роках він був виконавчим продюсером творчого об’єднання «Суспільно-політичне мовлення», а цього разу став шефредактором нового медичного проєкту.

Громадське по-новому

Минулого року багато змінилося й на «Громадському телебаченні». Після кадрових змін у 2020 році на початку 2021-го організація змінила і структуру, а до створеного правління увійшли нові члени. Керівником організації за новим статутом є директор, якого призначають на три роки. Директоркою стала Юлія Банкова, але вона пішла з посади в липні. Її замінила колишня керівниця Українського культурного фонду Юлія Федів. Також влітку із «Громадського» пішли декілька засновників організації. В липні звільнилася через особисті причини Настя Станко, яка була головною редакторкою проєкту з 2020 року. Новою головною редакторкою стала Євгенія Моторевська. А в червні звільнився відеограф Богдан Кутєпов, аби працювати над новим тревел-проєктом про Україну (з яким у Богдана так і не склалося). Натомість на початку 2022 року на «Громадське» пішла працювати редакторкою дружина Богдана Христина Коціра. Ведуча програми «ОК, Аліна» Аліна Шеремета спершу звільнилася з «Громадського» без певних намірів, а в кінці 2021 року з’явилася на екранах як спецкореспондентка «Телебачення Торонто». 

У вересні 2021 року до команди hromadske приєдналася Олена Садовнік, яка пішла із «Заборони»: вона стала директоркою із фандрейзингу. Наприкінці року організація повідомила, що через брак грошей частину працівників переводить на фриланс та закриває низку проєктів, у тому числі програму Олексія Братущака «В темі», але журналіст робитиме інший проєкт.

Медійники у владі й навпаки

У минулому році Юля Мендель, яка пішла з посади прессекретаря президента Зеленського, брала участь у проєкті каналу «Дом» «Погляд з Банкової» (який анонсували як її авторський та щотижневий, але потім уточнили, що Мендель брала участь лише в  пілотному випуску програми). Потім вона працювала на каналі «Україна 24», але програму «Велика деолігархізація», де вона мала рубрику, невдовзі закрили. Тож тепер Юлія Мендель веде відеоколонку у програмі «Реальна політика з Євгенієм Кисельовим». А Юрій Бутусов, головний редактор онлайн-видання «Цензор.нет», після публічних і доволі гострих перемовин наприкінці 2020-го все ж таки став радником міністра оборони на громадських засадах. Але вже у травні 2021 року повідомив, що вирішив скласти повноваження радника через відсутність реакції міністра на проблеми армії. Щоправда, за пів року й сам міністр пішов із посади.

Ексведуча Прямого каналу (2017 рік), юристка-кримінологиня Ганна Маляр стала заступницею міністра оборони України — очолила напрям стратегічних комунікацій та інформаційної політики Міноборони.

«Україна» для всіх

Торік до команди топів «Медіа Групи Україна» приєдналися Сергій Логунов, Володимир Бородянський та Андрій Тюленєв. Тюленєв, колишній гендиректор дому продажів StarLightMedia, перейшовши до «України», став головним директором із доходів медіагрупи. Бородянський, колишній керівник медіагрупи StarLightMedia та міністр культури, молоді та спорту в уряді Олексія Гончарука, увійшов до наглядової ради медагрупи. А Логунов спочатку став радником директора холдингу, а потім — директором «Новинної Групи Україна». До 2018 року Логунов очолював канал «112», а тепер займатиметься стратегічним розвитком усіх інформаційних платформ «України» та розробкою форматів інформаційних програм.

У травні Анастасія Толстошеєва стала керівницею інформаційно-розважальної програми «Ранок з Україною» на каналі «Україна». Раніше шефредактор «Ранку з Україною» Сергій Єременко пішов із посади (його замінила Аліна Станкевич), але згодом повернувся в шоу вже як ведучий рубрик. Ще одне повернення зробила Людмила Добровольська: з 2017 року вона працювала керівницею випусків новин інформаційної програми «Сьогодні», а тепер знову веде денні випуски новин.

Навесні медіагрупу «Україна» залишив Тімур Мирошниченко, який багато років вів програму «Зірковий шлях», та перейшов на «1+1» у новий проєкт. Також співвласник продакшену Ivory Films та продюсер програми «Говорить Україна» Ілларіон Павлюк у березні залишив компанію і згодом став керівником платформи «Тепле місто». А вже у 2022 році до команди ведучих каналу «Україна 24» приєдналася Леся Вакулюк, яка пішла з ранкового шоу Прямого через скорочення.

В інтернетах

Минулого року кілька видань повністю змінили команди. Зокрема, англомовна газета Kyiv Post, редакція якої на тлі конфлікту з видавцем Аднаном Ківаном звільнилася, аби створити власне медіа Тhe Kyiv Independent. Звільнилась і редакція видання Yar Media, концепцію якого розробив Анатолій Ульянов, відомий своїм неоднозначним ставленням до України. Очолював цей проєкт Євген Сафонов, який торік полишив видання Bird In Flight, де багато років працював головним редактором. З’ясувати, протестом проти чого саме стало колективне звільнення, «Детектору медіа» так і не вдалося, але Yar Media так і не почало працювати.

Також двічі за минулий рік змінився головний редактор видання «Букви». Спочатку з медіа пішла Тетяна Ніколаєнко, яка згодом стала редакторкою онлайн-видання «Цензор.нет». А вже за кілька місяців пішов і наступний головний редактор — Данило Романчук. Він став шефредактором сайта «Факти ICTV». Обидва назвали причиною свого звільнення розбіжності у баченні розвитку сайта зі власниками «Букв». А вже наприкінці року стало відомо, що в редакції точився конфлікт, який призвів до звільнення частини команди та потужного скандалу.

Багато змінилося і в «Українській правді»: навесні Томаш Фіала став новим власником видання. Тоді ж у травні Ольга Ситник повідомила, що йде з «УП». Замість неї «УП. Життя» очолила Катерина Хорощак. А вже влітку до команди «Української правди» приєднався Михайло Ткач. Він очолив відділ розслідувань видання. Михайло Ткач останні шість років працював у програмі «Схеми», спільному проєкті «Радіо Свобода» й телеканалу «UA: Перший».

Також влітку Катерина Венжик повідомила, що залишила посаду керівниці відділу нативного контенту компанії Ligamedia. На посаді її замінила Марія Ксьондзик. Пізніше Венжик та редактор Роман Судольський запустили онлайн-видання про ІТ та підприємництво Speka.

1 вересня 2021 року редакцію «Детектор медіа» очолив Отар Довженко. З березня 2018 року він був керівником центру моніторингу та аналітики громадської організації «Детектор медіа», а також відповідав за освітній напрям роботи організації. Шефредакторкою видання залишається Наталія Лигачова.

Прямий без Вересня й Порошенка

У 2021 році Прямий канал двічі змінив власників. На початку року його власником офіційно став Петро Порошенко, аби «захистити його від санкцій». А вже в листопаді він продав і Прямий, і 5 канал групі однопартійців та менеджерів каналів. У травні з каналу через низькі рейтинги звільнили ведучого Миколу Вересня, який навіть збирався через звільнення подавати до суду. Чутки, що Вересень іде з каналу, з’явилися ще в березні, але і канал, і сам ведучий заперечували це. Тепер він веде програму на «Апостроф TV». Замість нього і Світлани Орловської вечірнє токшоу «Прямий ефір» на каналі стали вести Валерій Калниш та Олена Курбанова.

Трансформації у StarLightMedia

З 1 липня Олександр Богуцький, член Правління групи StarLightMedia, став генеральним директором компанії. Він замінив на цій посаді Михайла Царьова, який відповідав за трансформацію групи в останні роки. StarLightMedia залишив продюсер Олексій Гладушевський, який працював у холдингу на різних посадах 15 років. У листопаді стало відомо, що Тетяна Стрекаль, яка була операційною директоркою медіагрупи, залишає компанію. Замість неї директором і членом правління компанії став Віталій Гусєв.

Найбільше змін у групі відбулося на каналі ICTV. Дмитро Хрипун, який раніше працював на СТБ, Новому каналі, ICTV та на інших каналах, став креативним продюсером ICTV. Також до команди каналу приєднався Олексій Душка, який багато років працював на «1+1». Тепер він вестиме шоу про побутові міфи «Прихована небезпека». А в кінці року медіагрупа оголосила, що ведучим шоу «Хто хоче стати мільйонером?» на телеканалі ICTV став актор Станіслав Боклан.

Передноворічне

В кінці грудня стало відомо, що в Україну після двадцяти років життя в Америці повертається Мирослава Гонгадзе. Вона очолювала українську службу «Голосу Америки», а тепер розбудовуватиме в Києві східноєвропейське представництво англомовної служби. Це комплімент Україні — хоч і з тривожним відтінком, адже посилити позиції «Голосу Америки» в нашій країні вирішили на тлі загрози російського вторгнення.

28 грудня 2021 року стало відомо, що нардепу від «Слуги народу» Олексію Ковальову батьки подарували 4 канал. Він заявив, що канал залишиться проукраїнським і більшість команди збережеться. Але вже 11 січня з’явилася новина, що 4 канал припиняє співпрацю з ведучим Остапом Дроздовим, який вів авторську програму «Прямим текстом» та проєкт у форматі інтерв’ю Drozdov. А вже за три дні закрили програму «Люта українізація» з Антіном Мухарським. Антін повідомив «Детектору медіа», що тепер збирається зробити новий проєкт «Практична русофобія» на Прямому каналі. Інша зірка 4 каналу — Яніна Соколова — розірвала співпрацю з каналом ще за попереднього власника. Натомість залишилася програма Дениса Бігуса, з яким новому власнику вдалося домовитися.

Колаж: «Детектор медіа»