Топдесятка подій українського медіаринку у 2021 році

Топдесятка подій українського медіаринку у 2021 році

3 Січня 2022
2301
3 Січня 2022
13:00

Топдесятка подій українського медіаринку у 2021 році

2301
Воскресіння каналів Медведчука та державного телебачення, поки що не збудований мультиплекс Концерну РРТ, загроза мораторію на рекламу ліків, конкурси Нацради та закон про олігархів.
Топдесятка подій українського медіаринку у 2021 році
Топдесятка подій українського медіаринку у 2021 році

«Детектор медіа» продовжує підбивати підсумки року, ми вже писали про проєкти з медіаграмотності, які втілили в Україні у 2021 році, про топдесятку ухвалених у 2021 році законів щодо реформ, публікували колонку Євгена Федченка — керівника фактчекінгового проєкту StopFake та Могилянської школи журналістики із підсумками цього року та колонку з прогнозами на наступний Любові Цибульської, експертки з протидії гібридним загрозам. Сьогодні пропонуємо вашій увазі топдесятку подій українського медіаринку у 2021 році.

Закриття каналів Медведчука

На початку лютого з ефіру зникли три новинні канали, наближені до голови політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука: «112 Україна», NewsOne та ZIK. Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Санкції запровадили на п’ять років проти нардепа від «ОПЗЖ» Тараса Козака та компаній, які володіють ліцензіями телеканалів «групи Медведчука». Президент Зеленський та голова Служби безпеки України Іван Баканов назвали це рішення боротьбою за правду та європейські цінності, а також кроком у боротьбі з російською гібридною агресією. Тарас Козак назвав дії РНБО незаконними, а рішення про санкції — актом цензури.

Вільною залишилася частота в цифровому ефірі, яку раніше займав канал ZIK. У Нацраді «Детектору медіа» повідомили, що інший канал може отримати цю частоту лише на конкурсі.

Після цих подій співробітники медіахолдингу Тараса Козака заснували ТОВ «Медіахолдинг Новини» і стали власниками каналу Перший незалежний, який до того належав львів’янину Роману Любицькому. Канал має ліцензію на цілодобове супутникове мовлення, видану 2019 року. 26 лютого Перший незалежний почав мовити у новому форматі з ведучими з каналів Медведчука, однак в етері пробув лише трохи більше години, а потім припинив мовлення на супутнику. Це відключення відбулось уже не через санкції. Ні РНБО, ні регулятор, ні оператор SES не пояснили, на якій підставі припинилося супутникове мовлення Першого незалежного. Олексій Данилов прокоментував вимкнення каналу іронічно: «Чи то технічна помилка, чи Божа кара». Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль сказав: СБУ попереджала, що запуск Першого незалежного загрожує інформаційній безпеці. 

Дев’ять місяців канали Медведчука мовили тільки в інтернеті, а також в ефірі кількох регіональних мовників, які згодом отримали попередження Нацради через незаконну ретрансляцію — каналу «Здоровье» з Одеси, «Академ ТV» та «ТРК «Відікон» із Сум.

Восени нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич оголосив, що став мажоритарним акціонером ТОВ «Медіахолдинг Новини». Згодом Шуфрич купив телеканал Ukrlive, який почав ретранслювати заблокований Перший незалежний. Цей канал має супутникову ліцензію і транслюється в мережах кабельних провайдерів. А в перший день зими й Перший незалежний поновив мовлення на супутнику SES Astra. А 28 грудня Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції проти UkrLive, Першого незалежного і компанії, яка виробляє для них контент — ТОВ «Медіахолдинг новини». Детальніше про цю історію читайте в матеріалі Ярослава Зубченка. 

Фокус на ОТТ

Одна з головних ринкових тенденцій року — швидке зростання стримінгових сервісів (ОТТ), які стають повноцінними конкурентами традиційним телеканалам і подекуди виграють у них. Це впливає на медіаринок і змінює його. Стримінгові сервіси замовляють дорогі проєкти, інвестують у виробництво, купують права на трансляцію спортивних змагань тощо. Цього року вперше футбол рівня УЄФА був доступний не в телевізорі, а саме на ОТТ-платформах. Сервіс Megogo виграв тендер на трансляцію ліги чемпіонів УЄФА, ліги Європи УЄФА та ліги конференцій УЄФА сезонів 2021–2024 років і здобув права на показ цих матчів в Україні на всіх платформах, включно з телевізійними. ОТТ-сервіси стали брати участь у виробництві серіалів із шаленими, як на Україну, бюджетами — по 250 тисяч євро за епізод. Першим таким проєктом стало «Зломовчання» — копродакшен Oll.tv, Star Media та хорватських партнерів. А першого жовтня Netflix запустив локальну версію з українським інтерфейсом і пообіцяв перекладати й дублювати кіно українською.

Частина глядачів переходить в ОТТ і відмовляється від інших технологій отримання сигналу. Найбільше цей процес впливає на ринок кабельного телебачення. Директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 media» Андрій Мальчевський прогнозує зростання ОТТ-сегменту двох мільйонів абонентів.

Конфлікт «Ланет» і медіагрупи

Один із найбільших провайдерів платного телебачення відмовився від каналів великих медіагруп. Конфлікти між провайдерами та медіагрупами виникають постійно і зазвичай тривають недовго: всі домовляються. Однак із «Ланетом» вийшло інакше. Почалося все з того, що в березні 2021 року StarLightMedia та «Медіа Група Україна» анонсували розірвання угоди з провайдером «Мережа Ланет». Згодом до них долучились «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп». За інформацією джерел «Детектора медіа», невдоволення медіагруп викликала акція «Ланету» «Лютий GIG». За 33 гривні на місяць нові абоненти до кінця весни могли користуватися інтернетом і мати доступ до понад 150 онлайн-телеканалів у сервісі «Ланет.TV». Тоді власник «Ланету» Віктор Мазур заявив, що медіагрупи прагнуть підвищити роялті. Він сказав, що компанія може змінити свою бізнес-модель через конфлікт із медіагрупами.

У травні канали медіагруп вийшли з пакетів «Ланета». Тепер до 90% доходу компанії дає доступ до інтернету та диджитал-агенція, й лише 10% — продаж доступу до телебачення. «Але зараз це здебільшого маркетингова функція», — каже Віктор Мазур. За його словами, після того, як провайдер припинив транслювати канали медіагруп, відмовилися від послуг компанії переважно пенсіонери.

Тим часом конфлікт перейшов у судову площину. Провайдер вимагає від медіагруп відшкодування збитків — щонайменше 16 мільйонів гривень. Також «Ланет» оскаржує рішення Антимонопольного комітету про залишення заяви провайдера щодо дій медіагруп без розгляду.

Спорудження державного мультиплексу

Навесні влада дала зелене світло на створення державного мультиплексу МХ-7, який має побудувати Концерн РРТ. 19 травня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, який вводить у дію рішення РНБО про фінансування створення загальнонаціонального мультиплексу МХ-7. Проєкт мають профінансувати кредитом на 490 мільйонів гривень на 5–7 років під державні гарантії. У мультиплексі буде від 10 до 12 каналів. Концерн РРТ обіцяє на 30–40% нижчі тарифи для каналів у МХ-7 у порівнянні з тарифами компанії «Зеонбуд». Будівництво мультиплексу планували завершити до кінця 2021 року, однак уряд так і не затвердив фінансування — лише надав державні гарантії.

Мультиплекс буде транслювати сигнал у метровому діапазоні, тоді як мультиплекси MX-1, MX-2, MX-3 та MX-5 «Зеонбуду» працюють у дециметровому. Отже теперішні антени для прийому сигналу МХ-7 не підійдуть. Через це мультиплекс розкритикували медіагрупи. Зокрема, «1+1 медіа» після дослідження технічних можливостей МХ-7 заявила, що вважає спорудження мультиплексу в метровому діапазоні популістським та непродуманим рішенням. Директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов назвав запуск мультиплексу дурницею, на яку виділили чималі бюджетні гроші. Втім керівник дивізіону PayTV&Digital StarLightMedia Микола Фаєнгольд не виключає, що держава знайде спосіб побудувати мультиплекс МХ-7 у дециметровому діапазоні. «Зеонбуд» відкрито критикує всю цю затію. 

Втім уже є телеканали, які готуються брати участь у конкурсі на мовлення у МХ-7. Наприклад, «Наш», Live Network, «Апостроф», «Сонце», «Ісландія», Ukrainian News Channel та низка регіональних мовників, які хочуть розширити своє покриття.

Мораторій на рекламу ліків

Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, яке пропонує тимчасово заборонити будь-яку рекламу лікарських засобів. До кінця 2021 року уряд мав розробити відповідний мораторій, який може бути впроваджений із 2024 року.

Це рішення шокувало телевізійну індустрію. За оцінками Ocean Media Plus, у 2021 році реклама ліків принесе українським каналам 4,7 мільярда гривень із податками — 33% доходів. Серед рекламодавців у цій категорії, які вкладають найбільші бюджети в телевізійну рекламу, за словами стратегічної директорки Optimum Media OMD Ксенії Михайленко, є компанії «Фармак», Sanofi-Aventis, Київський вітамінний завод, Sofarma та група фармацевтичних компаній Kusum. За словами Валерія Варениці, фармацевтичні компанії викуповують майже чверть інвентарю «1+1 медіа» і понад половину — групи «Інтер». 

Діалог для розв’язання цього питання взявся ініціювати міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Відбулася зустріч медійників із Міністерством охорони здоров’я та Радою національної безпеки та оборони, щоб обговорити мораторій. Інформацію про результати цієї зустрічі не розголошували, але Валерій Варениця казав, що в РНБО запевнили: мораторій на рекламу ліків не буде запроваджений поспіхом. Телеіндустрія тим часом пробує вирішити питання й непрямим шляхом, відкоригувавши закон «Про рекламу».

Конкурси Нацради та нові цифрові ліцензії

Цього року регулятор нарешті отримав право проводити конкурси, призупинені через епідемію коронавірусної хвороби. Восени пройшов конкурс на цифрові телечастоти і три радійні конкурси. У телевізійному конкурсі 28 жовтня перемогли тридцять вісім телерадіокомпаній — переважно місцеві мовники, більшість яких мають аналогові ефірні та кабельні ліцензії. Після переходу в цифру ці компанії мають відмовитися від аналогового мовлення. Конкурс мав завершити перехід місцевих телекомпаній з аналогового мовлення на цифрове. Однак розподілили не всі частоти.

Найбільшу кількість частот — 15 — отримала волинська телерадіокомпанія «Аверс», яку пов’язують із соратником Ігоря Коломойського, народним депутатом від партії «За майбутнє» Ігорем Палицею. При цьому компанія отримала ліцензії не лише на Волині, а й у Житомирі, Миколаєві, Рівненській і Тернопільській областях. Також компанія здобула місце в мультиплексі у Львові, яке не дісталося місцевим компаніям — Першому західному та «Міст ТБ». До речі, саме у Львові була найбільша конкуренція: на мовлення претендували вісім компаній.

Місцеві компанії, які претендували на частоти в інших областях, здебільшого їх не отримували. Так, 33 канал із Хмельницького («Дитяче телевізійне агентство») не дістав жодної частоти, хоча претендував на десять. Члени Нацради порадили дочекатися запуску мультиплексу МХ-7, якщо він буде збудований. Схожою була ситуація з каналами «Ісландія», «Закон ТВ», «Апостроф» та «ПравдаТУТ». Вони заснували місцевих мовників і не дістали жодної частоти — інколи навіть у містах, де не було інших претендентів. Частоту в Миколаєві отримав канал групи «1+1 медіа» «УНІАН. Миколаїв» (ТОВ «ТАК ТВ+»), який мав там ліцензію на аналогове ефірне мовлення.

Члени Нацради майже не голосували за новостворених мовників, які ще не вийшли в ефір («Закон ТВ» або «Конкурент ТВ»), навіть якщо ніхто інший не претендував на місце в мультиплексі. Хоча були й винятки: ліцензію в Тернопільській області отримав канал «Файне місто», що належить депутату Тернопільської міської ради Юрію Фартушняку.

На три радійні конкурси винесли 187 FМ-частот. Серед основних тенденцій: регулятор розширив покриття суспільного радіо, роздав значну частину частот місцевим мовникам, втім топові частоти у великих містах (Київ, Харків, Дніпро, Житомир, Запоріжжя) дістались великим холдингам. Нацрада була лояльною до Business Radio Group, «Перець ФМ», київську частоту віддала «Тавру» та бізнесмену Андрію Ставніцеру. У першому конкурсі всі частоти дісталися трьом радіостанціям Суспільного. Другий конкурс був найдраматичнішим, на ньому розігрувалися частоти в обласних центрах і три частоти в Києві. Перемагали як радійні холдинги, так і Суспільне. А переможцями третього конкурсу стали місцеві мовники

На конкурс вистачили три FМ-частоти в Києві. Дві з них здобули дві нові радіостанції: Classik music, яку має намір запустити «Тавр медіа», та «Море ФМ» Андрія Ставніцера. Ще одна частота пішла у резерв, бо Нацрада не віддала її єдиному претенденту — компанії «Люкс», яка мала намір запустити розмовний формат «Радіо 24».

Втім деякі компанії у 2021 році примудрились втрапити у цифровий ефір без конкурсу. Це вдалось 4-му каналу, який отримав цифрову ліцензію, придбавши компанію «Корона Санрайс», яка має ліцензію на телеканал «Вінтаж-ТБ». Напередодні Нового року цей канал купив нардеп від «Слуги народу».

А ще цікавіша історія сталася з каналом УНІАН, який примудрився потрапити у цифру через цифрову ліцензію недіючого мультиплексу, яка ще й належала конкурентній медіагрупі. Все почалося з того, що Нацрада переоформила ліцензію каналу М2 і дозволила йому змінити мультиплекс з недіючого МХ-4 на МХ-3 «Зеонбуду». Керівником та бенефіціарним власником компанії замість Миколи Баграєва став Сергій Рабенко. Він планував змінити концепцію на канал про законодавчі ініціативи «Аргумент ТВ». Втім за місяць ця ліцензія дісталась УНІАНу через ще одне переоформлення ліцензії і зміну логотипу.

Така дивовижна реінкарнація трапляється з інформаційним мовником групи «1+1» вже вдруге. Адже у 2019 році Нацрада дозволила телеканалу групи «1+1 медіа» УНІАН (ТОВ «УНІАН ТБ») мовити в загальнонаціональній цифровій ефірній мережі компанії «Зеонбуд». Нацрада задовольнила заявку каналу про переоформлення його ліцензії та зміну мультиплексу МХ-4 на МХ-3. Хоча в тому ж році група вирішила зробити ставку не на новинний, а на дитячий канал: Нацрада переоформила ліцензії телеканалів холдингу «1+1 медіа» — «ПлюсПлюс» і УНІАН — і дозволила їм помінятися логотипами і програмними концепціями. Фактично ж відбувся обмін мережами каналів.

Закон про олігархів

5 листопада 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про олігархів. Олігархами вважатимуться люди, які одночасно беруть участь у політичному житті; мають значний вплив на ЗМІ; є кінцевими бенефіціарними власниками компанії, яка має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; мають активи на понад мільйон прожиткових мінімумів. Поки що можна тільки припускати, як саме працюватиме цей закон; не до кінця зрозуміло, яких саме серйозних наслідків слід побоюватись олігархам, і кого саме з великих медіавласників включать у реєстр.

Згідно з антиолігархічним законом члени Національної ради з питань телебачення мають звітувати про комунікацію з людьми, які потраплять до переліку олігархів. Також регулятор має розробити порядок перевірки ділової репутації покупців медіа в межах виконання закону про олігархів. Проєкт цього порядку Нацрада вже винесла на обговорення.

Цей законопроєкт також несе загрозу переходу реальних медіавласників у тінь. Одразу після його ухвалення лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко продав Прямий і 5 канал новоствореному холдингу «Вільні медіа», акціонерами якого стали його однопартійці та менеджери цих каналів. 

Посилення державного мовлення

Після Революції гідності Україна йшла курсом відмови від державної власності у сфері медіа, й до 2019 року під контролем органів влади залишились поодинокі медіа. Володимир Зеленський взяв протилежний курс — відновлення та посилення державного медіаресурсу, звісно ж, бюджетним коштом. Ключовими тут стали два телеканали — «Дом», який намагаються перепрофілювати з каналу для окупованих територій у всеукраїнський російськомовний канал загального інтересу «для переселенців», та «Рада», перезапущена у форматі інформаційного каналу. Обидва канали почали перебудовувати, не дочекавшись змін у їхньому юридичному статусі. 

Канал «Рада» стартував 15 грудня. Його перезапуском керував стартменеджер Олексій Семенов, який раніше запускав «112», NewsOne, Прямий канал, «Kyiv.Live» і «Odesa.Live». Тепер «Рада» схожа на всі ці канали — багато студій, модна графіка, прямоефірні студійні програми з гостями та багатьма ведучими. Роботу в такому режимі називають «тестовим мовленням» — повноцінне має початися 18 січня 2022 року. «Рада» вже анонсувала вихід десятка нових програм, серед них неформальні інтерв’ю та реаліті з високопосадовцями, відповіді на запитання дітей і туристичні програми.

На канал «Дом» у 2021 році виділили майже мільярд гривень. Рекламна кампанія каналу, на яку витратили загалом 30 мільйонів гривень, з’явилась по всій Україні. Мапа покриття каналу свідчить, що зона впевненого прийому сигналу мовника ледь доходить до окупованого Луганська. Але при цьому «Дом» можуть бачити користувачі відкритого супутника. Також канал є на платформах ОТТ-сервісів, наприклад, Megogo, Sweet.tv та Oll.tv. Судячи з риторики Володимира Зеленського, який сказав, що канал повинен мовити по всій Україні «для переселенців», планується подальше розширення мережі.

Канал провів мистецький конкурс і відібрав із пів десятка політичних шоу різного формату, ранкове шоу, реаліті, кулінарні проєкти, інфотейнмент, серіали та повнометражні фільми — загалом на понад 100 мільйонів гривень. Серед них за 12 мільйонів соціальне шоу «Про життя з Андрієм Пальчевським», з пів десятка політичних токшоу («Саджати будемо», «Десиденти», «Просмажка», «Сліпий аргумент»).

Легальні підстави для перепрофілювання «Дома» має забезпечити проєкт змін до закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». Якщо Верховна Рада проголосує за цей проєкт, канал зможе потрапити до універсальної програмної послуги — всі провайдери будуть зобов’язані його транслювати. «Рада» вже входить до цього пакету. Низка опозиційних фракцій та громадських організацій виступили проти цієї ініціативи; проти виступає також голова Комітету з питань інформаційної політики, член фракції «Слуга народу» Микита Потураєв. Парламентська більшість не стала форсувати ухвалення цього проєкту — його відклали на 2022 рік. Однак по всій Україні стартувала нова рекламна кампанія «Дома» із закликом «вмикатись» і дивитись канал, а також реклама комедійного телесеріалу «Фіма» в ефірі цього каналу. 

Переобрання членів Нацради

У грудні Верховна Рада переобрала трьох членів Нацради з парламентської четвірки. Адже повноваження Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка та Олега Черниша, обраних за парламентською квотою, завершились ще у 2019 році. 31 жовтня 2019 року Верховна Рада проголосувала за їхнє звільнення, але вони виконували свої обов’язки до моменту призначення нових членів. Заради такої можливості парламент відкоригував закон, змінивши процедуру ротації членів Нацради. На вакантні місця ще у 2019 році подали заявки 15 людей. Особливої інтриги щодо обраних кандидатів не було, особливо після того, як фракція «Слуга народу» заявила, що підтримуватиме кандидатури Ольги Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна. Саме за них Верховна Рада проголосувала 15 грудня. Ще один член парламентської четвірки — Максим Онопрієнко. Його повноваження ще чинні, оскільки він був обраний у 2019 році. Термін повноважень членів Нацради — 5 років.

На чолі регулятора залишилась Ольга Герасим’юк. Першим заступником голови наново обрали Валентина Коваля, заступником голови — Олега Черниша. Посаду відповідального секретаря обійматиме Олена Ніцко. Раніше відповідальним секретарем був Юрій Зіневич.

Організації колективного управління правами й нові конкурси

У грудні Верховна Рада скасувала конкурси на акредитацію організацій колективного управління у двох сферах: публічного сповіщення (роялті мають платити телерадіоорганізації) та публічного виконання (платники роялті — заклади HoReCa). Йдеться про конкурси, де переможцями були громадська спілка «Автори та видавці», яку очолює Руслана Лижичко, та «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (ОКУАСП). Це сталося після прийняття у другому читанні змін до закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління». Тепер Міністерство економіки має наново провести конкурс та акредитувати організацію, яка збиратиме авторську винагороду з радіо та телебачення. А до ухвалення цього рішення новоприйнятий закон дозволяє зареєстрованим організаціям колективного управління добровільно збирати роялті.

Джерела зображень: Pavlo Gonchar/SOPA Images/ZUMA Wire/picture alliance, richestsoft.com, lanet.ua, Trigger Digital, telegraf.com.ua (колаж: «Детектора медіа»)

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2301
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду