«Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Усі тексти читайте за тегом «#Підсумки року 2023».

Про кадрові зміни на ринку у 2022-му читайте тут.

Зміна менеджменту на «Інтері»

Уперше за останні 10 років змінився менеджмент на каналі «Інтер». Медіагрупу тривалий час очолювала Ганна Безлюдна. Чутки про її звільнення з’явилися ще влітку, однак офіційно про зміни у складі управління повідомили восени. Наглядову раду телеканалу «Інтер» залишили Ганна Безлюдна та Мирослава Караєва. Новими її членами стали Сергій Коннов і Сергій Созановський — засновники однієї з найстаріших на ринку однойменної юрфірми, — а також Ігор Ярина, котрий очолював юрфірму «ДФ Лекс» із Group DF.

Новим головою правління «Інтера» призначено Олександра Пилипця, який раніше був шеф-редактором телеканалу, а останні майже десять років очолював ТОВ «Національні інформаційні системи», що входить до групи та виробляє програми для «Інтера».

Крім того, до складу правління ввійшли Олексій Романюта й Тарас Прозоровський, які працюють у керівництві «Інтера» щонайменше з 2013 року, а також Олександр Адонін.

Головою наглядової ради телеканалу залишається Роберт Шетлер Джонс. Також припинилися повноваження голови правління телеканалу «Інтер» Катерини Шкуратової, яка продовжить роботу в новому медійному міжнародному проєкті компанії. У бліцінтерв’ю «Forbes Україна» Сергій Созановський пояснив, навіщо йому, засновнику успішної кінокомпанії Film.ua, втретє (у 1997–2005 роках він входив до правління «Інтера», а у 2006–2010-му був його головою) повертатися на канал, який переживає не найкращі часи: «Це не йде всупереч тому, чим я займаюся зараз. Подивимося, як виходитиме, Якихось яскравих спалахів при тому стані “Інтера”, в якому він зараз, я точно не обіцяю. Це буде досить складно. Є загальні індустріальні секрети, які допоможуть дещо покращити становище і дозволять остаточно не висадити його на мілину чи не дати розбитися групі об каміння. Це програма-мінімум». Крім цього, він сказав, що не виключає, що співпраця «Інтера» та Film.ua може стати більш інтенсивною — «якщо це буде вигідно двом сторонам».

Передувала кадровим ротаціям і зміна власності медіагрупи. Влітку 2023-го зросла частка Дмитра Фірташа з 53,4% до 59,5%. Це сталося в результаті купівлі частки в Сергія Льовочкіна 20 липня 2023 року. Льовочкін перестав бути ключовим учасником унаслідок продажу Brove Holdings Limited 100%  акцій Olitilio Ltd компанії Group DF Holdings Limited. Директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов сказав, що ця зміна власності не вплинула на управління й ухвалення рішень на каналі. Джерела «Детектора медіа» повідомляють, що зміна керівництва свідчить про те, що канал взяла під контроль медійна команда Офісу президента.

Кадрові зміни в інших медіагрупах

У інших двох медіагрупах Starlight Media та «1+1» кадрових змін за минулий рік було небагато. На початку року на «Плюси» повернулась Ольга Захарова. Для неї створили новий департамент зі стратегічного маркетингу, йому підпорядковуються всі маркетингові та PR-функції усіх підрозділів «1+1 media».

Ще один новий департамент у групі створили після того, як до команди «1+1» приєднався Іван Букрєєв. Він раніше працював на «Плюсах», але з 2007 року був у складі менеджменту «Медіа Групи Україна», де керував каналами «НЛО-TV» й «Індиго». На «1+1» Іван займатиметься управлінням контентом медіагрупи.

Улітку управління корпоративних комунікацій «1+1 media» очолила Яна Ляхович. Тетяна Трегобчук, яка очолювала корпоративні комунікації впродовж останніх п’яти років, стала Head of services in Ukraine в міжнародній консалтинговій компанії Miltton.

Кадрові зміни відбулись і у Starlight Media. Операційною директоркою дивізіону Digital групи Starlight Media стала Ольга Катющенко. Digital Starlight Media перебуває в периметрі управління Віталія Гусєва, головного операційного директора групи та голови Starlight Production. Світлана Могилевська, яка раніше виконувала роль очільниці напрямку та СОО дивізіону, мала продовжити співпрацю зі Starlight Media як зовнішня експертка.

А департамент інтернет-проєктів медіахолдингу Starlight Media очолив Іван Кучеренко.

Команди нових каналів

Поява нових телеканалів — а їх у 2023 році запустилося не менше десятка — зумовила і прихід нових команд. Ліцензію на цифрове мовлення отримав канал «Ми — Україна+». Генеральною продюсеркою каналу стала Наталія Стрибук, головна продюсерка департаменту кіносеріального виробництва телеканалу «Україна».

На каналах Film.ua також працюють колишні менеджери закритої медіагрупи Ахметова. Програмний напрямок очолює Дмитро Шваб, маркетинг-директорка Інна Троян, технічний директор Дмитро Пилипенко.

На початку року запустився канал Віталія Кропачова Ukraine World News.  На ньому знайшли роботу спеціалісти з команди закритих каналів Медведчука. Генеральною продюсеркою каналу стала Ольга Гіржева, яка з 2018 року була головною редакторкою телеканалу NewsOne (зокрема й тоді, коли канал купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак), а до того дев’ять років працювала з Савіком Шустером. Технічний директор телеканалу Дмитро Скідан (у минулому — техдиректор каналу «112 Україна», який працював на цій посаді до закриття каналу у 2021 році). Колишній керівник служби розвитку мережі телеканалу «112 Україна» Олег Шосталь також став співпрацювати з телеканалом Ukraine World News. Втім, варто зазначити, що колишнім співробітникам каналів Медведчука та «ОПЗЖ» стає все складніше знайти роботу в українських медіа.

Письменник, продюсер, журналіст, офіцер ЗСУ Ілларіон Павлюк очолив управління преси та інформації Міністерства оборони України. Також він став головним продюсером новоствореного державного каналу Міністерства оборони «Армія ТБ», яке отримало ліцензію у березні, а з наступного року ввійде у державний мультиплекс МХ-7. Також у команді: головний редактор Євген Самойленко, бренд-менеджер Остап Малашняк, головний режисер Володимир Рибась, продюсер інформаційних програм і спеціальних проєктів Роман Вінтонів і керівниця напрямку тренінгів Інна Руденко.

Зміна керівників державних медіа, каналу «Київ», «Спеки», «Заборони» тощо

Відбулися зміни керівників у державних медіа. Влітку звільнили директора телеканалу «Рада» Вадима Перенчука. Офіційна причина — завершення терміну контракту, але до того контракт із ним неодноразово продовжували. Новим директором парламентського каналу став В’ячеслав Петренко. Також не продовжили контракт із керівником «Укрінформу» Олександром Харченком, який очолював агентство з березня 2014 року, хоча раніше продовжували щороку. Новим очільником «Укрінформу» став Олексій Мацука, який донедавна був заступником генерального директора ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України», шеф-редактором телеканалу «FreeДом». Його заступником призначили Єгора Сігарьова, який має відповідати за маркетингову політику та кадрову роботу агентства. Раніше Національне антикорупційне бюро України висувало йому підозру як фігуранту справи про крадіжку 400 тис. доларів із рахунків АРМА.  Однак Олексій Мацука говорить, що його заступник проходив у цій справі як свідок.

Муніципальний канал «Київ» залишила заступниця виконавчого продюсера Наталя Дубовик.

Андрій Куликов більше не очолює правління «Громадського радіо». Замість нього головою правління ГО «Громадське радіо» була обрана Тетяна Курманова, яка є програмною директоркою «Громадського радіо». Крім неї до правління ввійшли головна редакторка Тетяна Трощинська, виконавча продюсерка Ана Море та редакторка новин Анастасія Багаліка. Андрій Куликов вирішив повернутися до репортерської роботи.

Катерина Сергацкова залишила посаду головної редакторки «Заборони», але залишається в журналістиці. А шеф-редакторка IT-видання Speka та The Page Катерина Венжик пішла з проєкту. Олександр Стрельников став головним редактором видання Ain.ua. До команди телеканалу «Еспресо» приєдналася Марта Оліярник.

Кадрові зміни на Суспільному

Насамперед змінилося правління Суспільного.

Тетяна Кисельчук пішла з посади членкині. А Марія Фрей стала членкинею правління Суспільного. Також ще на чотири роки переобрали членом правління відповідального за радіо, телебачення та диджитал Дмитра Хоркіна. Радницею голови правління Суспільного призначено Ангеліну Карякіну.

Щодо решти змін, то Артем Шелковий обійняв посаду генпродюсера регіонального мовлення Суспільного. Ірина Малихіна стала шеф-редакторкою регіонального мовлення. А генеральною продюсеркою інформаційного мовлення Суспільного призначили Христину Гаврилюк.

Нацрада, «Зеонбуд» та Комітет свободи слова

Навесні колишній член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Ільяшенко очолив «Зеонбуд». Він змістив на цій посаді Володимира Манжосова, теж колишнього члена Нацради. У самому ж регуляторі кадрові зміни стосувалися перепризначень регіональних представників у Чернівецькій, Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Закарпатській, Луганській областях. Також Нацрада відновила своє представництво у Криму.

Верховна Рада цього року позбавила Нестора Шуфрича посади голови комітету з питань свободи слова. Він зараз перебуває в СІЗО за звинуваченням у державній зраді. Новим очільником комітету став нардеп від фракції «Голос», перший заступник очільника Комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Скандальні кадрові зміни

Деякі звільнення у 2023 році пройшли після резонансу в медіа. Насамперед це стосувалося високопосадовців. Почався рік із відставки заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Якщо ще 19 січня він називав чутки про своє звільнення «брєднями з телеграм-каналів», то вже через п’ять днів він написав заяву на звільнення. До цього парламентський телеканал «Рада» уклав угоду на виробництво програм для телемарафону на 120 млн гривень із компанією «Кінокіт», яку пов’язують із заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. А вже влітку Національне агентство з запобігання корупції виявило, що колишній заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко використовував свої повноваження в особистих інтересах. Замість Тимошенка заступником керівника ОП став Олексій Кулеба, який до того обіймав посаду глави Київської ОДА.

Ще одна гучна історія пов’язана з відставкою міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Ткаченко — колишній керівник групи «1+1» (у 2008–2019 роках), очолював міністерство впродовж трьох останніх років. Приводом до його відставки став скандал із новим конкурсом на замовлення виробництва серіалів. Мінкульт замовив зйомки серіалів і фільмів на кілька сотень мільйонів гривень. Конкурс проводився через «Мультимедійну платформу іномовлення України», якій належать канали «Дім» і «FreeДом». Найдорожчою закупівлею тоді став серіал із робочою назвою «‎Смт Інгулець» (бюджет 33,6 млн грн) від компанії «Прототип Продакшн», якою володіє телеведучий Юрій Горбунов. Прототип головного героя серіалу — фермер із Кіровоградської області та президент місцевого футбольного клубу «Інгулець», пов’язаний із криміналом Олександр Поворознюк. Після обурення представників громадськості президент Володимир Зеленський попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури й інформаційної політики. Угоду з компанією Горбунова розірвали, а міністр пішов у відставку. Заміну йому станом на 20 грудня ще не знайшли, а виконувачем обов’язків призначили колишнього заступника Ткаченка Ростислава Карандєєва.

Але ще більш карколомним стало звільнення голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрія Щиголя. Це сталося через підозру в заволодінні 62 мільйонами гривень державних коштів. Також у відставку відправили заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Жору. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура тим часом повідомили про викриття цієї схеми. Детективи НАБУ голові Держспецзв’язку, його заступнику та ще чотирьом службовим особам повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах або групою осіб. Слідчі дії тривають, зокрема, встановлюють інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення цього злочину.

Натомість на посаду голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Кабінет міністрів призначив військовослужбовця, командира ударної роти БпЛА Юрія Мироненка.

Ще один скандал трапився наприкінці року. Журналіст і ведучий 24 каналу Олексій Печій отримав акредитацію на саміт ЄС, який проходив з 14 по 15 грудня, і вирішив не повертатися в Україну. На 24 каналі він уже не працює. З цим скандалом ми перейдемо і в новий, 2024 рік.

Фото: pixabay.com