Добігає кінця другий рік повномасштабного вторгнення — рік випробування нашої стійкості та єдності вже на довгій дистанції. «Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Пригадати, що було на порядку денному наприкінці 2022-го, можна за цим тегом.

Тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023». Раніше ми вже писали про підсумки 2023-го й оглядали тенденції 2024-го на ринку платного телебачення, виокремили основні теми, меседжі, вкиди, фейки й маніпуляції, які створював Кремль від 1 грудня 2022 року по 1 грудня 2023 року, наводили оцінку Ocean Media Plus груп і агенцій телевізійного ринку України за їхніми телевізійними бюджетами за рік, а також оглядали, як висвітлювали Україну провідні іноземні медіа на своїх обкладинках не лише у 2023-му, а за всі 20 місяців великої війни в Україні й оцінювали, що прогнозували проросійські телеграм-канали на цей рік та що вони пророкують на 2024-й. Нині — головні події на медіаринку за рік, що минає.

Другий рік великої війни у медіасфері пройшов під знаком медійної реформи. Набув чинності новий профільний закон, розпочали реєструватися онлайн-медіа, стартувала робота над створенням органів співрегулювання тощо. Попри війну, впродовж 2023 року запускалися нові канали. Дві великі медіагрупи зазнали змін: «Інтер» — кадрових, а «1+1» адаптовується до нових умов, пов’язаних з арештом власника. Детальніше про головні ринкові події читайте у матеріалі «Детектора медіа».

Закон «Про медіа»

Закон набув чинності наприкінці березня 2023 року, розширив повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й запровадив нові правила на ринку. З набуттям ним чинності перестали діяти шість законів: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; «Про телебачення і радіомовлення»; «Про інформаційні агентства»; «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»; «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»; «Про захист суспільної моралі». Наразі ще не всі новації запрацювали, тому що на повну імплементацію закону піде десять років.

На першому етапі реалізації реформи Нацрада прийняла підзаконні акти, які дали старт новим реєстраційним процедурам. Був створений реєстр, поки що без електронного кабінету, на запровадження якого у регулятора не було грошей. Розпочалася реєстрація друкованих та онлайн-медіа, якими Нацрада раніше не займалася. Відповідно до вимог закону «Про медіа», реєстрація друкованих медіа є добровільною. Однак на період воєнного стану вона обов’язкова. Це якраз передбачено в особливих умовах, пов’язаних із діями держави-агресорки. Реєструватися друковані медіа будуть ще впродовж п’яти років після того, як парламент скасує воєнний стан. Преса реєструється у Нацраді найбільш активно, на кожному засіданні є десь із пів сотні видань.

Ще одна новація — це реєстрація онлайн-медіа. Вона є добровільною. Але для тих, хто захоче зареєструватися, закон «Про медіа» передбачає меншу відповідальність за порушення та можливість брати участь у створенні органів співрегулювання. «Детектор медіа» подавав покрокову інструкцію, як це зробити. Перші онлайн-медіа зареєструвалися наприкінці червня, зараз у реєстрі близько 200 онлайн-медіа. Нині регулятор реєструє як медіа доволі різних суб’єктів: окрім традиційних сайтів, це відеохостинги, сторінки у фейсбуці та інстаграмі, канали на ютубі та в телеграмі, акаунти в тіктоку, вотсапі та вайбері.

Почалася реєстрація ОТТ-сервісів — і найбільші платформи вже це зробили. Окрім цього, закон «Про медіа» дає можливість каналам, які мовлять без використання радіочастотного спектра, зареєструватись як суб’єкт у сфері медіа й обрати технологію. Раніше це було можливо шляхом ліцензування. Каналу, який хотів мовити й потрапляти до пакетів провайдерів, обов’язково потрібно було мати ліцензію. Найчастіше зверталися по отримання супутникової ліцензії або ліцензії на кабельне мовлення. А це складніша процедура. Як уже писав «Детектор медіа», реєстрація дає мовникам змогу суттєво зекономити.

Відколи закон «Про медіа» набув чинності, з’явилися нові умови для трансляції іноземних каналів на території України. Головна новація полягає в тому, що територією України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять із країн Європейського Союзу.

Також новий закон запроваджує на українському медійному ринку новий тип відносин між медіа та державними органами — співрегулювання. Про старт цієї реформи читайте нижче.

Державний мультиплекс МХ-7

Запуск державного цифрового мультиплекса, який мав стати альтернативою мультиплексам приватної компанії «Зеонбуд», планувався на 2022 рік. У січні 2022 року Концерн РРТ купив обладнання на 288,89 млн грн і почав його монтаж для запуску загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7. Однак на заваді цим планам стало повномасштабне вторгнення. Питання про державний мультиплекс МХ-7 Концерну РРТ Нацрада мала розглядати 24 лютого 2022 року.

Через кілька тижнів, 19 березня, президент ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони, яким підпорядкував «Зеонбуд» Концерну РРТ. Воно запровадило особливий режим роботи для оператора цифрового ефірного телебачення — компанії «Зеонбуд» — «у складі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення» і, відповідно, під керівництвом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, якій підпорядковується концерн.

За перший рік великої війни в цифрових мультиплексах «Зеонбуду» звільнилося багато місць. Переважно через закриття всіх каналів із медіагрупи «Україна» Ріната Ахметова. Регулятор почав видавати дозволи на мовлення в цифрі на вільних частотах.

Однак попри це держава вирішила відновити побудову мультиплекса. Викликом і головним ризиком був пошук популярних платоспроможних каналів, які мали зробити пропозицію державного мультиплекса конкурентною. Бо глядачі мають бути зацікавлені у цьому контенті дещо самостійно зробити для налаштування нового мультиплекса. Щоб бачити його канали, їм потрібно буде купити метрову антену (якщо дециметрова не потягне хвилі в метровому діапазоні, адже МХ-7, на відміну від мультиплексів «Зеонбуду», транслюється саме в метрі). А також для налаштувань нових каналів користувачам потрібно буде запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук — і канали МХ-7 мають з’явитися в переліку.

Мультиплекс планують запустити з 1 січня 2024 року. А конкурс серед каналів регулятор провів 31 жовтня. Вільних місць у мультиплексі 12. Однак на перемогу в конкурсі претендувало дев’ять каналів, а перемогло сім: «Сонце», «Рада»,  «Ми — Україна», «Світло» «Уніан-2», «Віжн-2» та «Віжн-3» (останні три канали позиціюють як приватний бізнес очільника групи «1+1» Ярослава Пахольчука). З тих каналів, які подали заявки на конкурс, ліцензії не отримали «Ісландія» та канал телемагазинів «Тюсо».

На те, що державний мультиплекс не добрав каналів, вплинуло й те, що паралельно регулятор проводив ще один конкурс на вільні місця у мультиплексах «Зеонбуду», де ліцензії отримали канали «Бігуді», «1+1 Україна», «Оце», ICTV2, «Ми — Україна +» і «Твій серіал».

Запуск нових каналів: державних, суспільних і комерційних

Попри другий рік великої війни, в Україні продовжують запускати нові канали. Цього року їх було понад 10. Тепер закон «Про медіа» дає можливість каналам, які мовлять без використання радіочастотного спектра, зареєструватися суб’єктом у сфері медіа й обрати технологію. І це теж сприяло появі нових мовників. На початку року запустився канал Віталія Кропачова Ukraine World News. Бізнесмен торік улітку став власником ліцензії на цифрове мовлення 4 каналу та планував запустити свій канал у цифрі наприкінці січня. Однак це йому не вдалося. Канал під логотипом Ukraine World News вийшов у ютубі, а у цифрі мовник під старим брендом «Так TV» був змушений транслювати марафон. І при цьому платити за трансляцію «Зеонбуду». Зрештою з 1 червня канал припинив мовлення в мультиплексі «Зеонбуду», але досі виходить у ютубі.

У 2023 році з’явився також ще один державний канал. Центральна телерадіостудія Міністерства оборони запустила «Армію ТБ». Під час засідання Нацради, на якому «Армія ТБ» отримала ліцензію, його керівник Ілларіон Павлюк розказував, що новий канал має «розвіяти туман війни». Контент вироблятимуть медійники, які служать у ЗСУ. Також у команді — головний редактор Євген Самойленко, бренд-менеджер Остап Малашняк, головний режисер Володимир Рибась, продюсер інформаційних програм і спеціальних проєктів Роман Вінтонів і керівниця напрямку тренінгів Інна Руденко. Формат каналу Павлюк схарактеризував як Discovery Military. Проблема з трансляцією цього каналу у тому, що його поява порушує питання правомірності створення ще одного державного каналу вже після реформи роздержавлення.

Вийшли в ефір два нові суспільні канали — «Суспільне. Спорт» і «Суспільне. Новини». Спортивний канал виник на основі регіонального каналу «Суспільне. Ужгород», який мав супутникову ліцензію. А новинний канал виник на базі «Суспільне. Донбас». Місце у цифровому мультиплексі «Зеонбуду» отримав новий канал Ігоря Петренка, який є співвласником «Ми — Україна», під назвою «Ми – Україна+». На каналі будуть фільми та серіали. Канал уже має попередні домовленості з ведучими з інших каналів. Готують до виходу публіцистичні програми про військових, волонтерів, інклюзивні проєкти, програми про історію України та розвінчання міфів. Виробництво цих програм обіцяли розпочати одразу після отримання ліцензії. Новостворена медіагрупа, за інформацією «Детектора медіа», консультувалася щодо запуску розмовної радіостанції.

Нові канали запустили й великі медіагрупи. Starlight media запустила канал «Твій серіал», де виходитимуть, окрім власних проєктів, серіали з бібліотеки закритого каналу «Україна». Кіногрупа Film.ua вивела на ринок аж два канали: загальнонаціональний «Світло» отримав місце у державному мультиплексі МХ-7, а кіноканал з українськими фільмами Prokino розбудовує свою мережу у провайдерів. Нові канали Ярослава Пахольчука виграли у конкурсах Нацради під логотипами «Віжн». Однак невідомо, чи надалі вони не змінять їх на бренди групи «1+1». Окрім цього «Плюси» займатимуться дистрибуцією нового міжнародного каналу, розрахованого на міжнародну аудиторію — «Квартал TV international»

Окрім згаданих мовників, цього року стартували також: спортивний канал Divisport із Дніпра, музичний канал «Музвар», який запустив власник ТОВ «Наші канали» Андрій Верхоляк і співзасновник порталу «Музвар» Олексій Донцов, канал «Фронт» від групи «Континент».

Арешт Коломойського та вихід частини каналів з групи «1+1»

На початку вересня підозри власнику «1+1 медіа» Ігорю Коломойському повідомили СБУ та НАБУ. Суд обрав для нього запобіжний захід — перебування під вартою з сумою застави у майже 3,9 мільярда гривень. Після цих подій 26 жовтня група компаній «1+1 media» повідомила, що за рішенням власника Ігоря Коломойського корпоративні права в медіахолдингу передаються в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука. А паралельно з цим три нові канали виграли у цифровому конкурсі місця в державному мультиплексі, ще два бренди «Плюсів» із новими юридичними особами отримали ліцензії у конкурсі на місця в мультиплексі «Зеонбуду». Усіх їх позиціюють як приватний бізнес Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко, співвласників ТОВ «Солюшнс». Ця компанія є власницею платформи кіно та телебачення «Київстар ТБ», супутникового оператора Viasat, телеканалів Сomedy Cental та «УНІАН». Ярославу та Світлані належить і нова група компаній «Віжн»: «Віжн 1+1», «Віжн 2+2», «Віжн-3», «Віжн-4». Ці компанії, ймовірно, і мають стати новим скелетом групи «1+1». Зрештою Ігор Коломойський залишиться власником частки безпосередньо каналу «1+1» (юридична структура ТОВ «Студія 1+1»). Ця компанія має ліцензії на мовлення «Плюсів», які зараз транслюють марафон, каналу «1+1 Україна» та міжнародного каналу групи «1+1 International». Детальніше про те, як основні бренди «1+1» стають приватним бізнесом без Коломойського, — у матеріалі «Детектора медіа».

Зміна керівництва та власності у групі «Інтер»

Уперше за десять останніх років змінилося керівництво групи «Інтер». Канал залишила його очільниця Ганна Безлюдна та голова правління Катерина Шкуратова. Натомість членами Наглядової ради каналу стали Сергій Коннов і Сергій Созановський — засновники однойменної та однієї з найстаріших на ринку юрфірми. Новим головою правління «Інтера» призначено Олександра Пилипця, який раніше був шеф-редактором телеканалу, а останні майже десять років очолював ТОВ «Національні інформаційні системи», що входить до групи та виробляє програми для «Інтера». У бліцінтерв’ю «Forbes Україна» Сергій Созановський пояснив, навіщо йому, засновнику успішної кінокомпанії Film.ua, втретє (у 1997–2005 роках він входив до правління «Інтера», а у 2006–2010-му був його головою) повертатися на канал, який переживає не найкращі часи: «Це не йде всупереч тому, чим я займаюся зараз. Подивимося, як виходитиме, Якихось яскравих спалахів при тому стані “Інтера”, в якому він зараз, я точно не обіцяю. Це буде досить складно. Є загальні індустріальні секрети, які допоможуть дещо покращити становище і дозволять остаточно не висадити його на мілину чи не дати розбитися групі об каміння. Це програма-мінімум». Крім цього, він сказав, що не виключає, що співпраця «Інтера» та Film.ua може стати більш інтенсивною — «якщо це буде вигідно двом сторонам».

Передувала кадровим ротаціям і зміна власності медіагрупи. Влітку 2023-го зросла частка Дмитра Фірташа з 53,4% до 59,5%. Це сталося в результаті купівлі частки в Сергія Льовочкіна 20 липня 2023 року. Льовочкін перестав бути ключовим учасником унаслідок продажу Brove Holdings Limited 100%  акцій Olitilio Ltd компанії Group DF Holdings Limited. Директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов сказав, що ця зміна власності не вплинула на управління й ухвалення рішень на каналі. Джерела «Детектора медіа» повідомляють, що зміна керівництва свідчить про те, що канал взяла під контроль медійна команда Офісу президента.

Відставка Олександра Ткаченка

Наприкінці липня Верховна Рада звільнила Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики. Ткаченко — колишній керівник групи «1+1» (у 2008–2019 роках), очолював міністерство впродовж трьох останніх років. Приводом до його відставки став скандал із новим конкурсом на замовлення виробництва серіалів. Мінкульт замовив зйомки серіалів і фільмів на кілька сотень мільйонів гривень. Конкурс проводився через «Мультимедійну платформу іномовлення України», якій належать канали «Дім» і «FreeДом». Найдорожчою закупівлею тоді став серіал із робочою назвою «‎Смт Інгулець» (бюджет 33,6 млн грн) від компанії «Прототип Продакшн», якою володіє телеведучий Юрій Горбунов. Прототип головного героя серіалу — фермер із Кіровоградської області та президент місцевого футбольного клубу «Інгулець», пов’язаний із криміналом Олександр Поворознюк. Після обурення представників громадськості президент Володимир Зеленський попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури й інформаційної політики. Угоду з компанією Горбунова розірвали, а міністр пішов у відставку. Заміну йому станом на 20 грудня ще не знайшли, а виконувачем обов’язків призначили колишнього заступника Ткаченка Ростислава Карандєєва. А за місяць після відставки міністра Мінкульт поновив замовлення серіалів.

Розвиток ОТТ-платформ

Каталізатором зростання платного ринку телебачення є ОТТ-платформи. На відміну від провайдерів кабельних технологій, вони можуть надавати свої послуги за кордоном. Але через від’їзд багатьох людей після початку повномасштабного вторгнення Росії абонентів меншає. Найпопулярнішими сервісами на ринку є Megogo, «Київстар ТВ» та Sweet.tv. Усі вони вже зареєструвались у Нацраді. Два зі згаданих сервісів розпочали експансію в інші країни. Megogo вже локалізувався в Польщі й надалі планує охопити ще десять країн. Sweet.tv вже доступний у шести європейських країнах: Словаччині, Чехії, Румунії, Угорщині, Польщі, Болгарії. Компанія зробила локалізацію під кожну окрему країну і розраховує на першість у Європі.

Також ОТТ-сервіси роблять спроби вийти на рекламний ринок. Вони інтегруються з програмами Vidzоne і BigData та створюють FAST-канали, де продається реклама. Поки що, згідно з прогнозом Всеукраїнської рекламної коаліції, вони мають десь 1% ринку, однак ця частка зростатиме. Як і амбіції платформ.

Блокування російських ОТТ

На українському ринку не залишається місця сервісам агресора. Закон «Про медіа» встановив особливі умови роботи під час збройної агресії Росії. Тому Нацрада розпочала формувати Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора. До нього потрапляють платформи, включені до державних реєстрів держави-окупантки, які використовують мову держави-агресорки за замовчуванням, правила та політики яких базуються на національному законодавстві держави-агресорки. Такі сервіси блокують. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, виносить рішення про обмеження доступу до цих вебсайтів. Використання мобільних застосунків цих сервісів також заборонене. Програмне забезпечення цих сервісів не можна встановлювати.

У переліку — 22 російських сервіси: Ivi, Tvigle, Рremier, Start, More та Окко, 24ТВ (24TV), «Амедиатека» (Amediateka), Baskino, Filmix, HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, «ГидОнлайн», «Лайм HD TV — бесплатное онлайн ТВ» (Laim HD TV — besplatnoe onlain TV), «Смотрёшка» (Smotreshka), «Триколор Кино и ТВ онлайн» (Trikolor Kino i TV onlain), «Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно» (Tsifrovoe TV 20 kanalov besplatno).

Старт реформи співрегулювання

Восени набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. Вона  передбачена законом «Про медіа». Адже раніше було суто державне регулювання (наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення), а також різні органи саморегулювання (наприклад, Комісія з журналістської етики, Незалежна медійна рада, Індустріальний гендерний комітет із реклами тощо). Наявні саморегулювальні органи не створили правил, прийнятих усією спільнотою та індустрією. Тому в новому профільному законі було вирішено запровадити новий механізм — співрегулювання, яке має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання.

Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання в різних сферах. У трьох із цих сфер уже обрали робочі групи: в аудіовізуальній сфері до неї увійшли представники медіагруп, Суспільного, Megogo тощо; в аудіальній сфері до неї також увійшли представники найбільших радіогруп, Суспільне та Megogo, а у сфері онлайн-медіа — 12 осіб, зокрема й представники «Детектора медіа». Вони мають зареєструвати органи співрегулювання та ухвалити їхній статут. Надалі членом органу спільного регулювання у певній сфері медіа може стати будь-який ліцензіат, реєстрант чи об’єднання підприємств-суб’єктів. Вони мають подати заяву на вступ. Детальніше про органи співрегулювання читайте у матеріалі «Детектора медіа».

Нерегульований телеграм

Вплив телеграму дедалі більше стає проблемою для України. Найперше — через безпеку. Адже, скоріше за все, доступ до даних може мати російська ФСБ, і в умовах війни це небезпечно. Окрім цього, наявність анонімних телеграм-каналів теж непокоїть. Немає жодних прямих інструментів, щоб показати, хто стоїть за цим каналом, хто відповідальний за інформаційну політику. Серед них — багато ворожих ресурсів, а також таких, які заробляють гроші за допомогою джинси та маніпуляцій (наприклад, «Труха», «Джокер», «Вертикаль» тощо). Звісно, реєструватись у Нацраду вони не йдуть. Попри це ці анонімні телеграм-канали легалізує влада і навіть акредитовує їх на пресконференцію президента.

У телеграму немає обмежень, стандартів спільноти тощо. І на нього не мають впливу органи регулювання. До речі, не лише в Україні. Втім, для світу ця соцмережа не є такою нагальною проблемою, оскільки вона значно менш популярна. Нацрада, за словами її члена Олександра Бурмагіна, вже двічі-тричі зверталася до «Телеграму», однак відповіді не було. У цьому замкненому колі, коли поки не видно бажання «Телеграму» комунікувати з регуляторами та реєструватися, його можна було б заблокувати. Такі приклади є у світі (Німеччина, Сомалі, Бразилія, Франція). Міністерство цифрової трансформації працює над законодавством щодо регулювання соцмереж, але телеграм навряд стане більш регульованим. А держава (інституції та влада) не готова блокувати телеграм. Бо ця мережа дуже популярна серед державних органів, які взаємодіють із людьми за допомогою каналів і ботів у ньому. Сотні тисяч підписників має канал СБУ, десятки — Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міноборони тощо. Довкола телеграму збудована велика інфраструктура. Якісні медіа також змушені йти у телеграм через те, що саме там є їхня аудиторія.

Ілюстрація: Getty Images