На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай

На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай

18 Січня 2023
718
18 Січня 2023
21:14

На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай

718
Пізніше з’явиться пакет поправок до Закону «Про медіа».
На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай
На впровадження норм Закону «Про медіа» необхідно близько десяти років, — Ігор Розкладай
Попри те, що новий закон про медіа набере чинності вже 31 березня цього року, для впровадження його норм знадобиться десятиліття. Про це повідомило видання Zmina з посиланням на коментарі Ігоря Розкладая, юриста, заступника директора ЦЕДЕМ, члена Незалежної медійної ради, члена робочої групи з розроблення закону. Юрист розповів про дати впровадження в межах зустрічі з розробниками документа.

Зокрема, до 30 квітня 2023 року РНБО має передати до Міністерству культури та інформаційної політики перелік осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України (п. 29 перехідних положень), до 30 вересня цього ж року планують погодити структури власності медіа, а також з 30 вересня – почати створення органів співрегулювання. 

Окрім цього, до 1 січня 2024 року мають затвердити Стратегію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024–2026 роки.

31 березня 2024 року набирають чинності повні санкції щодо онлайн-медіа (п. 14 перехідних положень). З 1 січня 2024 року наберуть чинності норми закону щодо обсягів програм державною мовою. А 31 березня 2024 року — закінчення строку реєстрації нелінійних медіа (насамперед це VoD-сервіси, які зараз узагалі не регулюються), що діють на момент набрання чинності норм Закону «Про медіа».

Також 31 березня 2024 року — кінцевий термін реєстрації друкованих медіа, а інформаційні агентства мають визначитися зі своїм статусом: їхні реєстраційні документи втратять чинність. Затвердження критеріїв онлайн-медіа має відбутися через рік після набрання чинності законом.

До 30 вересня 2024-го триватиме реєстрація іноземних лінійних медіа, що походять із країн поза ЄС. До 31 березня 2025 року потрібно подати заяви про внесення фільмів до Державного реєстру фільмів.

1 січня 2026-го наберуть чинності норми щодо обсягів програм незалежних студій виробників.

Ігор Розкладай зазначив, що через війну норми щодо обсягів європейського продукту, яких вимагає Європейська директива про аудіовізуальні сервіси, стануть чинними лише 1 січня 2031 року.

За його словами, у 2024 році з’явиться електронний кабінет, однак точна дата змін поки невідома, оскільки це пов’язано з фінансуванням регулятора.

«Ми розуміємо, що треба закласти кошти, провести тендери, розробити якісне ТЗ; цей кабінет має бути досить захищений. Тож це займе певний час», — пояснив Розкладай.

На думку юриста, надалі з’явиться певний пакет поправок до Закону «Про медіа». Він закликав експертів та активістів надсилати розробникам документа пропозиції щодо виправлення чи уточнення положень закону у разі їхнього виникнення.

Верховна Рада ухвалила новий текст документу у другому читанні і в цілому 13 грудня. Законопроєкт №2693-д підтримали 299 нардепів. Ухвалення закону «Про медіа» є однією з вимог для вступу України до ЄС.  

15 грудня 2022 року закон «Про медіа» підписав спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та передав його на підпис президенту. Текст закону було опубліковано на сайті парламенту.

29 грудня 2022 року закон «Про медіа» завізував президент Володимир Зеленський.

Ухвалення закону «Про медіа» голова громадської організації «Детектор медіа» і членкиня Ради коаліції Реанімаційного пакету реформ Наталія Лигачова назвала головною подією року. Як вона відзначила, медійні громадські організації, представники медіа не лише багато працювали над його розробкою, а ще й «намагалися зробити так, щоб те, що вирішила додати партія влади до законопроєкту про медіа, було прийнятним для всіх». Допомогло досягти успіху й те, що цей закон став одним із тих, які необхідно було ухвалити для набуття статусу кандидата в ЄС. Завдяки цьому робоча група, яка кілька років працювала над законопроєктом, почала активніше шукати компромісну позицію зі стейкхолдерами, медіа та політичними силами. 


Детальніше про питання, що можуть виникнути щодо нового закону «Про медіа», написали в поясненні від Комісії журналістської етики.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
718
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду