Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові

Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові

30 Листопада 2023
5412
30 Листопада 2023
09:00

Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові

5412
У Європі він непопулярний і є мережею «для бідних», а в Україні його складно регулювати. Однак поширеність визначається зручністю.
Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові
Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові

Міністерство цифрової трансформації готує законопроєкт із регулювання платформ. Що це за ініціатива та чи матиме вона вплив на телеграм, який зараз недосяжний для українських контрольних органів? Натомість ця соціальна мережа є небезпечною з огляду на її популярність під час війни. Адже доступ до її даних можуть мати російські спецслужби, а через анонімні канали в телеграмі поширюється дезінформація, російські фейки, джинса та маніпуляції. «Детектор медіа» розповідає про новий законопроєкт, європейське законодавство регулювання платформ, перспективи блокування телеграма та появу альтернатив.

Що за законопроєкт готує Мінцифра та чи міститиме він важелі впливу на телеграм

Наприкінці жовтня під час National Media Talk член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін розказав про роботу над новим законопроєктом, який має регулювати роботу платформ і стати аналогом законодавства Європейського союзу у цій сфері.

Як дізнався «Детектор медіа», цей законопроєкт готує Міністерство цифрової трансформації. За підтримки USAID та ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Мінцифри вже розробило першу його версію. Майбутній закон має імплементувати три міжнародні документи:

Digital Services Act

Digital Markets Act

Регламент (ЄС) 2019/1150 Європейського Парламенту та Ради від 20 червня 2019 року про сприяння чесності та прозорості для бізнес-користувачів онлайн-посередницьких послуг.

Як розповіли у пресслужбі Мінцифри, законопроєкт (у версії станом на 29 листопада) передбачає: перенесення в національне законодавство України до набуття членства в ЄС згаданих норм, забезпечення синхронного з ЄС регулювання великих онлайн-платформ.

«Улітку 2023 року Мінцифри започаткувало переговорний процес із ЄС для визначення імплементаційного підходу за вищезазначеними Регламентами для України як для кандидата на членство у ЄС», — розказали в міністерстві.

Згадані два акти стали відповіддю на виклики, пов’язані з появою таких гігантів-монополістів як Apple, Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube), Amazon і Microsoft. Тому в ЄС вирішили створити уніфіковані правила для гравців на його ринках і запобігти поширенню протиправного контенту. Як звертають увагу у Мінцифри, основним гаслом DSA можна назвати «все, що заборонено офлайн, має бути забороненим онлайн». А основним гаслом DMA можна назвати рівні умови для розвитку інновацій і конкурентоспроможності через регулювання онлайн-платформ.

«Основний акт регулювання в ЄС — це Digital Services Act. І відповідно до нього встановлюється низка зобов’язань із належної обачності, які застосовуються до платформ. Переважно вони стосуються прозорості: видалення контенту, алгоритмів, реагування на скарги. Також створення на платформах процедур щодо оскаржень рішень, які приймаються стосовно контенту, запровадження можливостей позасудових механізмів спорів, де можна розглядати прийняті на платформі рішення про контент, блокування, видалення акаунтів тощо. Є додаткові повноваження щодо менеджменту кризових ситуацій до найбільших онлайн-платформ», — розказує Максим Дворовий, голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки». Вся ця система в Європі запрацює з лютого 2024 року, коли набуде чинності весь акт.

За словами Максима Дворового, більшість подібних актів ЄС підлягатимуть прямій імплементації, тобто перекладу слово в слово того, що там написано. Але є декілька суттєвих проблем щодо Digital Services Act і його імплементації для України, які треба розв’язати, перш ніж упроваджувати його на національному рівні.

Вони стосуються того, що Україна ще не є членом ЄС. Адже у Digital Services Act встановлюється вимога до реєстрації платформи в одній з країн ЄС. «Цього буде достатньо для того, щоб платформа виконала умови та була під юрисдикцією регулятора й держави, яка матиме можливість наглядати за виконанням обов’язків. Україна ще не є членом ЄС. Для держав-кандидатів платформи мають реєструватись у кожній країні. Тому питання — чи прийде іноземна компанія в Україну реєструватись. А якщо ні, то чи хочемо ми блокування фейсбуку, інстаграму тощо. Це велике питання, на яке немає відповіді», — каже Максим Дворовий.

Окрім цього, відповідно до згаданих актів, Україна має призначити координатора цифрових послуг на національному рівні. Максим звертає увагу, що у нас не проведена дискусія, хто б міг бути цим координатором. Серед двох найбільш імовірних кандидатів — Нацрада та НКЕК (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку).

«Ми вважаємо, що це має бути Нацрада. Але постають питання щодо фінансової та інституційної незалежності. У наших умовах без конституційних змін зробити Нацраду абсолютно незалежною неможливо», — додає він.

Але навіть у разі розв’язання цих питань імплементація цього акту не долає головну проблему — регулювання телеграму. Бо соцмережа може просто не прийти й не зареєструватись — і не лише в Україні (тому що тут така реєстрація взагалі не видається можливою), а в жодній країні ЄС. На думку Максима Дворового, тоді залишається єдиним важелем контролю блокування: «Модель ЄС могла б спрацювати, якби Телеграм на неї підписався. Якби Телеграм зареєструвався й до нього був би адекватний доступ, тоді б анонімність могла бути не абсолютною. У разі розслідувань можна було б вимагати персональні дані. Це нормальна практика притягнення до відповідальності тих, хто поширює протиправний контент».

На ці речі звертає увагу і Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики: «Якщо мережа не йде на контакт із регулятором, то єдиний можливий шлях боротьби зі шкідливим контентом — це блокування мережі в цілому. Телеграм якраз і належить до тих соціальних мереж, які вкрай неохоче співпрацюють із регуляторами. Але в цілому за контент несе відповідальність сама мережа, і санкції, у разі неможливості встановити справжнє джерело розповсюдження шкідливого контенту, мають бути застосовані саме проти неї». Нацрада, за словами Олександра Бурмагіна, вже двічі-тричі зверталася до Телеграму, однак відповіді не було: «Чекаємо». 

Вплив телеграму — це проблема для України. Але у Європі він менш поширений. І два акти — Digital Services Act і Digital Markets Act — більшою мірою встановлюють правила для «дуже великих» мереж, так званих VLOP (very large online platforms). У квітні Єврокомісія затвердила перелік цих VLOP. До нього входить Facebook, Instagram, LinkedIn, Tik Tok, Twitter, Amazon, AliExpress, Booking.com тощо. Телеграма серед них немає. Бо телеграм має менше ніж 45 мільйонів активних користувачів на місяць у ЄС. А саме цей поріг є визначальним для великих, у розумінні ЄС, платформ. Європейська Комісія уповноважена знизити поріг, якщо дійде висновку, що платформа має великий соціальний вплив. Однак щодо телеграму вона поки цього не зробила.

«У Європі телеграм непопулярний — по факту це мережа “для бідних”. Ним користується оцінково 5% населення Європи. Особливу роль у Європі телеграм проявив під час епідемії ковіду: саме там розплодилися антиваксери, конспірологи. У нас ця мережа стала гіперпопулярною саме з моменту повномасштабного вторгнення Росії», — каже головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Ігор Розкладай.

Для України це проблема нагальна. Найперше — безпекова. «Ми не розуміємо, де зберігаються й обробляються дані. Ми розуміємо, що, скоріше за все, доступ до них може мати ФСБ. І одна справа — листування підлітків на Тернопільщині про своїх однолітків, а інша — якщо ми говоримо про військових у зоні бойових дій. Друга проблема — це вплив дезінформації, вкиди російської пропаганди. У телеграму немає обмежень, стандартів спільноти тощо. Все, що можна знайти, — це ЧАП (часті питання). А відтак — у телеграмі можна побачити все: і як собацюри доїдають “хорошого русского”, і контент 18+. Анонімність телеграм-каналів — це біч. Немає жодних прямих інструментів, щоб показати, хто стоїть за цим каналом, хто відповідальний за інформаційну політику. Так, можна робити довгий аналіз, розслідування. І це корисно, як у випадку з “Трухою”. Проте що робити з сотнями й тисячами інших?», — говорить Ігор Розкладай.

Чи можна заблокувати телеграм

У цьому замкненому колі, коли поки не видно бажання Телеграму йти у комунікацію з регуляторами та реєструватися, завадити впливу мережі можна, за словами Микити Потураєва, комерційно (через заборону реклами у мережах-порушниках) або через блокування:

«Воно, звичайно, скидається на боротьбу зі щурами в одній квартирі методом ядерного бомбардування всього будинку, але з точки зору технологій, на яких соцмережі побудовані, іншого рішення там просто немає. Тому вони або підуть на добровільне співробітництво (чого поки не спостерігається), або держави почнуть із ними воювати».

Хто ж уже намагався блокувати телеграм? За словами Ігоря Розкладая, питанням регулювання телеграму займаються на національному рівні, зокрема Німеччина намагається судитися з мережею: у 2022 році Федеральне міністерство юстиції Німеччини винесло два штрафи месенджеру за порушення законодавства, його блокують, наприклад, у Сомалі та Бразилії.

Як ідеться у матеріалі ЦЕДЕМу, досвід блокування телеграму є у Франції. Це сталось у травні цього року. 13 травня телеграм заблокували через те, що поліція виявила поширення дитячої порнографії у телеграм-каналах і відправила запит на блокування провайдерам. Через декілька годин виявилося, що поліція мала намір заблокувати лише декілька окремих каналів. І за кілька годин соцмережа поновила роботу.

«Але проблема в тому, що телеграм перебуває не в юрисдикції ЄС, а відтак вплив на нього є непростою історією, — каже Ігор Розкладай. — А особливо в Україні. Будь-яке регулювання має на меті встановити правила гри та можливість держави забезпечувати ці правила гри. Телеграм, за всіма ознаками, керується з Росії. Відповідно, Україна не має можливостей контролю, тут немає представників цієї мережі. Що можна робити? Заблокувати повністю платформу через комунікаційні інструменти та блокування додатка в магазинах Apple та Google. Але чи готове для цього суспільство?».

Ще одним методом протидії телеграму Ігор Розкладай бачить проведення широкої роз’яснювальної кампанії серед людей на кшталт «телеграм-куріння шкідливе для вашого здоров’я». Але зараз у телеграмі присутні якісні медіа, які стали заручниками свого споживача. І якщо до 24 лютого 2022 року дехто міг не зважати на телеграм, то після початку великої війни аудиторію звідти вже неможливо дістати.

Але окрім медіа, телеграм став мегапопулярним серед державних органів, які взаємодіють із людьми за допомогою каналів і ботів у ньому. Сотні тисяч підписників має канал СБУ, десятки — Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міноборони тощо.

Тому навіть якщо є можливість заблокувати мережу технічно (це теж питання, хоча, як видно зі світового досвіду, це можливо), то що робити зі всією комунікаційною інфраструктурою, яка зараз зав’язана на телеграмі?

Ігор Розкладай каже, що держава (інституції та влада) не готова блокувати телеграм: «Як не готові блогери, волонтери та багато хто ще. Довкола телеграму збудована велика інфраструктура. І це далеко не те саме, що заблокувати “ВКонтакте” й “Однокласники”. Поки не буде альтернативи, на яку можна буде легко та доступно перевести споживачів, ніхто на це не піде. Або має статися щось надзвичайне, коли фактор безпеки переважить усі ці зручності у вигляді папочок, стікерпаків і прикріплених постів».

Які альтернативи телеграму

Але у нашому світі ніщо не вічне. І популярність соцмереж — також.

«Колись популярний “Гала-чат” і чат “Бізар” стали легендою. Була аська — і нема аськи (Розкладай говорить про чат ICQ. — “ДМ”), “затишна ЖЖешечка” теж уже зрозуміла тим, кому за 30 (ЖЖ — “живий журнал” — російська платформа для блогів. — “ДМ”)», — згадує Ігор.

Тому, на його думку, як тільки з’явиться «зручна та класна альтернатива телеграму з новими функціями, фішечками» — користувач освоїть і цю мережу.

«Мені відомо про українські спроби розробити аналог телеграму — сподіваюся, побачимо їх скоро на ринку», — додає він. Назву компанії, яка працює над проєктом, він не називає.

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5412
Читайте також
14.12.2023 09:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
1 723
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Ірина
35 дн. тому
Починайте широку роз'яснювальну компанію серед населення в контексті того, що телеграм на сьогодні є найзручнішим і найбільшим порталом розповсюдження наркотиків. Пов'яжіть це ще з тим, що нові надзвичайно важкі і одночасно дуже легкодоступні синтетичні маловивчені наркотики (назву не називаю з етичних міркувань, але хто в темі, знає) зайшли до нас в 2014 році через Крим. Вся Україна зараз цим просто кишить. Адреси телеграм-каналів чи не на кожному паркані. Відслідкувати їх неможливо. Оператор може бути навіть в іншій країні. Якщо копнутись глибоко в тему, в телеграмі цілий наркотичний спрут - проблема із проблем, яка у нас перед носом і яку практично не видно непідготовленим оком. Це як тримати голову в піску. Серед молоді це вже справжня епідемія. Залежність виникає за 1-2 прийоми. Вживати починають навіть з 10 років. В наркологічних реанімаціях діти. Ми втрачаємо ціле покоління. Це ще одна невидима зброя проти нації. Що буде за 5-10 років, якщо це не зупинити? Населенню потрібно розкривати на це очі, на те, що мова йде за життя і долі їх власних дітей і внуків, тоді і можна буде отримати очікувану згоду. Бо така біда може прийти в кожен дім. Ніхто сьогодні не застрахований
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду