Заспокойся, Україна переможе. Пост для всіх колег, які мають ютуб-канали, тіктоки, і всіхх блогерів, які зараз пишуть в приват питання - і звернення для Нацради.

Сьогодні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала 11 YouTube-каналів Українська правда як нелінійні медіасервіси (тобто як 11 окремих аудіовізуальних медіа).

Але ситуація далеко не однозначна, і поспішати з висновками, і бігти в усі сторони не варто.

По-перше, про саму реєстрацію УП. Я розумію логіку редакції, яка не хоче ризикувати скаргами на них і штрафами. Але ця реєстрація це не прецедент, і я не вважаю що до неї варто ставитись як до нової норми. Це - окреме рішення конкретного суб'єкта в умовах правової невизначеності і під тиском обставин.

По-друге, про правову невизначеність. Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду. Сьогодні ж розіслала деяким регіонам вимоги реєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, під загрозою штрафів.

Ми не Росія і не Таджикістан. Регулятор не має права міняти правила гри на власний розсуд. При цьому, як мінінмум, не пояснивши, на якій підставі попередня практика була "неправильною". І це я ще не піднімала питання а чи є в Нацради наразі взагалі інституційна спроможність опрацювати (уявімо) тисячі, а може десятки тисяч реєстрацій всього що шевелиться і дихає в інтернеті (відео і аудіо).

По-третє, критеріїв онлайн-медіа в Україні поки що немає. Їх саме зараз напрацьовує орган співрегулювання. Без цих критеріїв кваліфікація "ти - аудіовізуальний медіасервіс і зобов'язаний реєструватись, а ти - онлайн медіа" є юридично нікчемною. Це означає, що й штраф за "нереєстрацію" - теж сумнівна історія яка має неосяжну судову перспективу, якщо в когось буде час і натхнення.

І тут же якась дивна суперечність, бо прямо зараз тривають робочі групи з імплементації EMFA, при комітеті ВРУ з гуманітарної політики, які, зокрема, напрацьовують лібералізацію реєстрації для умовних ютуб-каналів і забезпечення пропорційності регуляторних повноважень. Чому Нацрада однією рукою наче й бере участь у цих обговореннях, а іншою розсилає регіональним онлайн-медіа вимоги терміново перетворитись на медіахолдинги і пореєструвати всі свої майданчики в соцмережах? (див.картинку).

Якщо ми рухаємось все ж в Європейський Союз, то регулювання медіасфери має бути передбачуваним і прозорим. Навіть під час війни. Давайте не їсти наш медіаринок, не ненавидіти його, і не точити об нього зненацькі штрафи. Активні медіа, які бажають розвиватись, це найголовніша ознака, яка відрізняє нас від сусіднього мордору.

Моя позиція як Голови правління Органу спільного регулювання у сфері онлайн медіа.

Закликаю Нацраду зробити два простих кроки.

1. Мораторій. Ухвалити рішення про призупинення перевірок і штрафів щодо реєстраційного статусу медіапослуг, які регулятор відносить до категорії нелінійних аудіовізуальних (зокрема, на платформах спільного доступу до відео), до моменту, поки критерії і класифікації не будуть погоджені з ринком, або не буде закріплена законодавчо сучасна лібералізація що відповідатиме як суті цій категорії медіапослуг, так і баченню наших європейських колег. Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує.

2. Діалог і бажання чути ринок. Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт, чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн (а уявімо в регіональної редакції десять дистрибуційних сторінок в соцмережах, кожну реєструвати як медіа, кожна окремо регулюється...). Це не регулювання, це доволі великий бар'єр для розвитку медіаринку. Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись РАЗОМ з ринком, а не ЗАМІСТЬ нього.

Вірю в те що регулятор знайде в собі сили вирішити цю ситуацію в цивілізований спосіб.

 Джерело: фейсбук-сторінка Оксани Романюк