Про реєстрацію УП, правову навизначенність та позицію Нацради

Про реєстрацію УП, правову навизначенність та позицію Нацради

24 Квітня 2026
0
242
24 Квітня 2026
12:55

Про реєстрацію УП, правову навизначенність та позицію Нацради

Оксана Романюк
Виконавча директорка Інституту масової інформації
0
242
Про реєстрацію УП, правову навизначенність та позицію Нацради
Про реєстрацію УП, правову навизначенність та позицію Нацради

Заспокойся, Україна переможе. Пост для всіх колег, які мають ютуб-канали, тіктоки, і всіхх блогерів, які зараз пишуть в приват питання - і звернення для Нацради.

Сьогодні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала 11 YouTube-каналів Українська правда як нелінійні медіасервіси (тобто як 11 окремих аудіовізуальних медіа).

Але ситуація далеко не однозначна, і поспішати з висновками, і бігти в усі сторони не варто.

По-перше, про саму реєстрацію УП. Я розумію логіку редакції, яка не хоче ризикувати скаргами на них і штрафами. Але ця реєстрація це не прецедент, і я не вважаю що до неї варто ставитись як до нової норми. Це - окреме рішення конкретного суб'єкта в умовах правової невизначеності і під тиском обставин.

По-друге, про правову невизначеність. Три роки Нацрада реєструвала ютуб-канали, інстаграми, тіктоки як онлайн медіа. В січні цього року вона різко змінила свою інтерпретацію законодавства, і зробила це без публічного пояснення, без консультацій з ринком, без перехідного періоду. Сьогодні ж розіслала деяким регіонам вимоги реєструвати кожну дистрибуційну платформу в соцмережах як окреме аудіовізуальне медіа, під загрозою штрафів.

Ми не Росія і не Таджикістан. Регулятор не має права міняти правила гри на власний розсуд. При цьому, як мінінмум, не пояснивши, на якій підставі попередня практика була "неправильною". І це я ще не піднімала питання а чи є в Нацради наразі взагалі інституційна спроможність опрацювати (уявімо) тисячі, а може десятки тисяч реєстрацій всього що шевелиться і дихає в інтернеті (відео і аудіо).

По-третє, критеріїв онлайн-медіа в Україні поки що немає. Їх саме зараз напрацьовує орган співрегулювання. Без цих критеріїв кваліфікація "ти - аудіовізуальний медіасервіс і зобов'язаний реєструватись, а ти - онлайн медіа" є юридично нікчемною. Це означає, що й штраф за "нереєстрацію" - теж сумнівна історія яка має неосяжну судову перспективу, якщо в когось буде час і натхнення.

І тут же якась дивна суперечність, бо прямо зараз тривають робочі групи з імплементації EMFA, при комітеті ВРУ з гуманітарної політики, які, зокрема, напрацьовують лібералізацію реєстрації для умовних ютуб-каналів і забезпечення пропорційності регуляторних повноважень. Чому Нацрада однією рукою наче й бере участь у цих обговореннях, а іншою розсилає регіональним онлайн-медіа вимоги терміново перетворитись на медіахолдинги і пореєструвати всі свої майданчики в соцмережах? (див.картинку).

Якщо ми рухаємось все ж в Європейський Союз, то регулювання медіасфери має бути передбачуваним і прозорим. Навіть під час війни. Давайте не їсти наш медіаринок, не ненавидіти його, і не точити об нього зненацькі штрафи. Активні медіа, які бажають розвиватись, це найголовніша ознака, яка відрізняє нас від сусіднього мордору.

Моя позиція як Голови правління Органу спільного регулювання у сфері онлайн медіа.

Закликаю Нацраду зробити два простих кроки.

1. Мораторій. Ухвалити рішення про призупинення перевірок і штрафів щодо реєстраційного статусу медіапослуг, які регулятор відносить до категорії нелінійних аудіовізуальних (зокрема, на платформах спільного доступу до відео), до моменту, поки критерії і класифікації не будуть погоджені з ринком, або не буде закріплена законодавчо сучасна лібералізація що відповідатиме як суті цій категорії медіапослуг, так і баченню наших європейських колег. Не можна карати за невиконання правил, яких ще не існує.

2. Діалог і бажання чути ринок. Теперішня логіка Нацради означає, що редакція, яка хоче відкрити тікток-акаунт, чи виставляти відео на ютубі, спочатку має подати заявку на реєстрацію окремого медіа і чекати 10 робочих днів до того щоб запустити канал, при цьому невідомо спрацює він чи ні, платити збір в кілька тисяч грн (а уявімо в регіональної редакції десять дистрибуційних сторінок в соцмережах, кожну реєструвати як медіа, кожна окремо регулюється...). Це не регулювання, це доволі великий бар'єр для розвитку медіаринку. Рішення щодо класифікації та реєстрації медіапослуг в інтернеті має вироблятись РАЗОМ з ринком, а не ЗАМІСТЬ нього.

Вірю в те що регулятор знайде в собі сили вирішити цю ситуацію в цивілізований спосіб.

 Джерело: фейсбук-сторінка Оксани Романюк

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
242
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду