Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за перше півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше й друге півріччя 2016 року.

Протягом серпня — грудня 2018 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела 18 засідань, на яких ухвалила 1137 рішень.

Ключовими напрямами роботи Нацради в серпні — грудні 2018 року стали:

• вимкнення аналогового ефірного телебачення й перехід на цифрове ефірне мовлення;
• заповнення вільних місць у цифровому телевізійному мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд» і регіональному мультиплексі Концерну РРТ в Одеській області;
• розбудова мереж суспільного радіо, державної радіостанції «Армія ФМ», нової інформаційної радіостанції «Прямий ФМ», місцевих ФМ-радіостанцій, у тому числі комунальних;
• розвиток мовлення на територіях з особливим режимом мовлення;
• контроль за виконанням мовних і пісенних квот телеканалами і радіостанціями;
• наміри регулювання іноземних каналів;
• увага до NewsOne і «112 Україна»;
• нові рекомендації щодо алкогольної реклами та спонсорства;
• підготовка до виборчої кампанії;
• співпраця із громадськістю.

Чинниками, які негативно впливають на діяльність регулятора, залишаються:

• лобістські та політичні впливи на регулятора;
• недосконалість і прогалини у профільному законодавстві;
• блокування рішень Нацради в судах.

Вимкнення аналогового телебачення

У моніторингу діяльності Нацради за попередній період ми зазначали, що перше півріччя 2018 року стало початком завершення епохи аналогового телебачення в Україні. І, відповідно до постанови уряду, в ніч на 1 серпня Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення вимкнув аналогове ефірне телебачення в перших двох регіонах — у Києві та Кіровоградській області, за винятком аналогових передавачів суспільних телеканалів і регіональних та місцевих мовників, що не мають цифрових ліцензій.

Наступним етапом мало стати вимкнення з 1 вересня аналогового сигналу по решті території України з деякими винятками. Зокрема, 18 липня уряд ухвалив зміни до своєї постанови про вимкнення аналогового телебачення щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом). А 29 серпня ухвалив додаткове рішення про збереження аналогового телемовлення до 1 травня 2019 року Національної суспільної телерадіокомпанії України, місцевих телеканалів, які не мають цифрових ліцензій, і передавачів (будь-яких телеканалів), що розташовані на кордоні з Російською Федерацією.

У свою чергу 29 серпня Нацрада ухвалила рішення про втрату чинності з 1 вересня ліцензій на аналогове мовлення 39 телеканалів (40 юридичних осіб). Свої рішення вона мотивувала вимкненням аналогового телевізійного мовлення у країні на підставі рішення уряду та Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого регулятором. 21 регіональний і місцевий телеканал мали протягом десяти днів здати свої ліцензії до Нацради, а ще 18 загальнонаціональних і регіональних каналів мали протягом місяця переоформити свої ліцензії, вилучивши з них вимкнені передавачі за винятком тих, що продовжили роботу на Донбасі, на кордоні з Росією та Кримом і в містах, де регіональні мовники не мали цифрових ліцензій.

Рішення Нацради з юридичного погляду спірні, бо, з одного боку, такої процедури закон не передбачає, а з іншого — в багатьох аналогових ліцензіях було заздалегідь вказано, що вони діють «до прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення в регіоні». Усі рішення про втрату чинності ліцензій Нацрада ухвалила п’ятьма голосами: проти голосували Олег Черниш і перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк.

Наче все було готово до дня Х. Але напередодні запланованого вимкнення аналогового телебачення, 30 серпня, Сарненський районний суд Рівненської області заборонив Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (Концерн РРТ — власник більшості телевеж країни й оператор більшості телевізійних передавачів) вимикати аналоговий сигнал. Позов подала місцева мешканка Надія Мізюрко, бо хотіла забезпечити своє «право на отримання інформації через аналогове телевізійне мовлення». У Сарнах цифровий сигнал із Рівного, Дубровиці чи Вараша слабкий, а в аналоговому ефірі після вимкнення мали залишитися тільки «UA: Перший» і «UA: Рівне». Одна з третіх сторін у справі — канал «1+1», що може свідчити про те, що позивачка є глядачкою цього каналу.

Це було не остаточне рішення суду, а лише ухвала на забезпечення позову. Її оскаржили Нацрада, Кабмін, Концерн РРТ, а кіпрська компанія «Грізард інвестментс лімітед» зі структури власності каналу «1+1» просила доповнити мотивувальну частину ухвали. 18 грудня 2018 року Рівненський апеляційний суд відмовив «Грізард інвестментс лімітед» і натомість задовольнив апеляційні скарги Нацради, уряду та Концерну і скасував цю ухвалу. Канал «1+1» подав касацію.

Сам позов Надії Мізюрко та ще одного мешканця Сарнів, який подав подібний позов, у Сарненському районному суді досі розглядається — останнє засідання було 27 грудня 2018 року в режимі відеоконференції в Подільському районному суді міста Києва.

Незважаючи на чинність на той момент судової ухвали, 1 вересня 2018 року, відповідно до рішення уряду, Концерн РРТ вимкнув аналогове мовлення майже по всій території Україні більшості ефірних телеканалів, за винятком «UA: Першого» і регіональних філій Суспільного, місцевих телеканалів, які не мають цифрових ліцензій, а також передавачів усіх телеканалів у зоні ООС (Донецька та Луганська області), на кордоні з Росією (Чернігівська, Сумська, Харківська області) та Кримом (Херсонська область). Гендиректор Концерну РРТ Петро Семерей пояснив відключення «вказівкою керівництва» й назвав свої дії «порушенням закону». Згодом він уточнив, що врахував усі аргументи «за» і «проти», а за добровільне невиконання рішення суду кримінальної відповідальності немає.

За підрахунками Нацради, після вимкнення аналогового телебачення продовжили роботу 758 аналогових передавачів, тобто 40 % від загальної кількості (власне, для продовження їхньої роботи і потрібні були зміни до урядової постанови):

• 142 передавачі в зоні проведення Операції об’єднаних сил: 26 телеканалів у Донецькій області (Бахмут, Волноваха, Добропілля, Костянтинівка, Краматорськ, Маріуполь, Олександрівка, Покровськ, Світлодарськ, Селидове, Соледар, Торецьк), 14 телеканалів у Луганській області (Бараниківка, Бахмутівка, Біловодськ, Білокуракине, Білолуцьк, Городище Біловодськ, Зоринівка, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Новопсков, Плугатар, Попасна, Сватове, Солідарне, Старобільськ, Стрильцівка, Троїцьке, Чугинка, Широкий);
• 10 передавачів 26 телеканалів на півдні Херсонської області (Лазурне, Скадовськ, Чаплинка, Каланчак, Новотроїцьке, Генічеськ, Чонгар);
• 99 передавачів на кордоні з Російською Федерацією: 15 телеканалів у Чернігівській області (Чернігів, Корюківка, Холми, Новгород-Сіверський), 18 телеканалів у Сумській області (Суми, Шостка, Білопілля, Тростянець, Охтирка), 20 телеканалів у Харківській області (Харків, Богодухів, Новоолександрівка, Великий Бурлук, Колодязне, Дворічна, Куп’янськ);
• 405 передавачів Суспільного мовника («UA: Перший» і регіональні суспільні телеканали);
• 107 передавачів місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій.

Однак Суспільний мовник недовго залишався в ефірі. 25 вересня 2018 року Концерн РРТ відключив аналогове мовлення каналу «UA:Перший» по всій Україні, крім зони операції об'єднаних сил (ООС). Причиною стала заборгованість НСТУ близько 90 млн грн за розповсюдження ефірного аналогового сигналу, що склалася внаслідок недофінансування Суспільного мовника. До кінця року ефірне мовлення «UA: Першого» так і не було відновлено.

Тим часом сам Концерн РРТ опинився на межі банкрутства через борги НСТУ, «Зеонбуду» та деяких інших мовників і операторів, а відключення аналогового сигналу призвело до втрати Концерном половини доходів. Наприкінці серпня сім обласних енергопостачальних компаній (обленерго) попередили Концерн про наміри вимкнути електропостачання його філій через заборгованість 19 млн грн за електроенергію. 29 серпня Миколаївська філія Концерну РРТ опинилася без електропостачання, через що в області зникло ефірне аналогове і цифрове телебачення та мовлення багатьох радіостанцій, чиї передавачі розташовані на вежах Концерну. 31 серпня електроживлення Миколаївської філії було поновлено. Наприкінці року уряд звільнив генерального директора Концерну РРТ Петра Семерея у зв’язку із завершенням строк дії контракту. Подальша доля державного оператора, який за сприятливих політичних та економічних умов мав би скласти конкуренцію приватному монополісту цифрового ефірного телебачення «Зеонбуду», залишається невизначеною. Хоча створення загальнонаціонального цифрового мультиплексу на базі Концерну РРТ передбачено і рішенням уряду, і Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору.

Не всі телеканали погодилися з вимкненням аналогового телебачення. Група «1+1 медіа» оскаржила і рішення Нацради про втрату чинності ліцензій, і постанову уряду про вимкнення аналогового сигналу. Суд залучив у ролі третіх сторін до цього процесу провайдера цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд» і ТРК «Україна» (телеканали «Україна», «НЛО TV», «Індиго TV», «Донбас», «Футбол 1», «Футбол 2»), справа досі розглядається. Також канали групи «1+1 медіа» оскаржили дії Концерну РРТ, але там провадження зупинено до розгляду позову проти Кабміну.

Інші телеканали не поспішають здавати Нацраді свої ліцензії, що втратили чинність, або переоформлювати чинні ліцензії, вилучаючи з них вимкнені аналогові передавачі. Першим із загальнонаціональних мовників свою ліцензію переоформив Прямий канал, а «UA: Перший» подав заяву про вилучення 265 аналогових частот, але її Нацрада не встигла розглянути до кінця року (розглянула 10 січня 2019 року). Із місцевих мовників, за словами відповідального секретаря Нацради Олександра Ільяшенка, свою нечинну ліцензію здав кропивницький TTV.

Тим не менш, вимкнення аналогу не призвело до глядацької катастрофи: більшість телеглядачів знайшли інші способи отримання телевізійного сигналу. За даними дослідження телевізійної аудиторії, що проводить компанія Nielsen на замовлення Індустріального телевізійного комітету, станом на жовтень 2018 року в Україні залишилося лише 4,4 % «аналогових» домогосподарств; 26,3 % користуються цифровим ефірним телебаченням; 30,1 % — кабельним; 39,2 % — супутниковим, IPTV та MMDS. При переході від аналогового ефіру до інших типів прийому сигналу 77,8 % колишніх аналогових домогосподарств перейшли на цифровий ефір, 17,1 % обрали супутник і лише 5,1 % — кабельне ТБ.

Розвиток цифрового телебачення

З огляду на вимкнення аналогового телебачення особливо актуалізувалося питання розширення покриття цифровим ефірним сигналом. Попередні проекти нормативно-правових актів про поетапний перехід до цифрового ТБ передбачали, що провайдер цифрового ТБ «Зеонбуд» встановить додаткові передавачі в 47 населених пунктах для розширення покриття першого мультиплексу МХ-1, у якому наразі мовлять вісім телеканалів: «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, «UA: Перший», ICTV, Enter-Film. Тривалий час ці плани нічим не увінчувалися, а «Зеонбуд» звинувачував Концерн РРТ у перешкоджанні їхнім планам розбудовувати покриття: мовляв, Концерн відмовляється надавати технічні умови для розташування нових передавачів «Зеонбуду» на своїх вежах. Зрештою, під кінець року, 13 грудня, Нацрада за запитом «Зеонбуду» замовила прорахунок частот в «Українського державного центру радіочастот» (УДЦР) у 41 населеному пункті для встановлення додаткових передавачів і розширення покриття мультиплексу МХ-1. Також на запит «Зеонбуду» замовлено висновки УДЦР щодо збільшення потужності або зміни параметрів передавачів «Зеонбуду» в іще декількох населених пунктах.

Окрім цього регулятор дослухався до пропозицій Незалежної асоціації телерадіомовників, зібрав заявки від місцевих і регіональних мовників, які не мають цифрових ліцензій, щоб замовити прорахунок частот під локальне цифрове ефірне телебачення (так звані локальні мультиплекси). 6, 13 і 20 грудня Нацрада замовила в УДЦР прорахунок 39 частот для місцевого мовлення стандарту DVB-T2 у 14 областях (Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Одеській, Сумській, Харківській, Хмельницькій та Чернігівській).

Протягом серпня — грудня 2018 року Нацрада продовжила ліцензії на цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-5 13 регіональним і місцевим телеканалам: «Аверс» (Волинська область), 34 канал (Дніпропетровська область), «21 Ужгород» (Закарпатська область), TV5 та Alex.UA (Запорізька область), «Київ» (Київська область), TTV і КТМ (Кіровоградська область), «Візит» (Полтавська область), «Відікон» (Сумська область), «Вектор» (Харківська область), «Місто ТБ» і «Чернівецький промінь» (Чернівецька область). Заяву телеканалу «Орбіта» (Донецька область) Нацрада, відповідно до закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відклала до завершення антитерористичної операції. А одному телеканалу — «Херсон плюс» (Херсонська область) — відмовила через несвоєчасне подання заяви про продовження ліцензії: компанія спізнилася на 128 днів. Нагадаємо, що в липні Нацрада продовжила цифрові ліцензії 24 загальнонаціональним і 20 регіональним та місцевим телеканалам, двом загальнонаціональним каналам (Business і «Вінтаж») відмовила, а заяви двох телеканалів із Донецької області відклала до завершення АТО.

Під кінець року Нацрада зробила крок назустріч створенню пакету платних каналів у мережі «Зеонбуду». Регулятор вніс зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, в яких передбачив, що в разі наявності в мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 вільного ресурсу провайдер цих мереж (тобто «Зеонбуд») «може надавати програмні послуги після внесення відповідних змін до ліцензій». Раніше цей пункт був викладений так, що «Нацрада в межах повноважень розглядає питання створення провайдерами програмної послуги платних пакетів програм у багатоканальних цифрових ефірних телемережах для надання якісних, різноманітних програм усім верствам населення». Тобто зміни передбачають, що «Зеонбуд» може запровадити платний пакет, просто звернувшись до Нацради із заявою про переоформлення ліцензії та отримавши від Нацради «добро». План розвитку також не передбачає проведення конкурсу на місця в платному пакеті: конкурс проводиться лише на вільні місця, передбачені для розповсюдження 32 безкоштовних каналів.

Змінам до Плану розвитку передував лист «Зеонбуду» до Нацради. Провайдер запитав позицію регулятора щодо можливого внесення змін до ліцензії з додавання платного пакету. За словами відповідального секретаря Нацради Олександра Ільяшенка, пакет має стати додатком до 32 відкритих ефірних каналів і може містити до 16 платних каналів (враховуючи, що ємність мультиплексу становить 12 телеканалів у поточній якості, а наразі в кожному мультиплексі зайнято по 8 місць). План розвитку також передбачає (і в старій, і в новій редакції) можливість «Зеонбуду» закодувати сигнал цього платного пакету. Олександр Ільяшенко припускає, що першими кандидатами на входження до платного пакету стануть українські телеканали «Футбол 1» і «Футбол 2», які присутні виключно у провайдерів платного ТБ і не працюють на ринку безкоштовного ТБ, також це можуть бути й іноземні платні канали (умовно назвемо їх «Діскавері»). На відміну від безкоштовних телеканалів, які платять «Зеонбуду» за розповсюдження їх сигналу в цифровій мережі, платним каналам платитиме сам «Зеонбуд».

Під час громадського обговорення Плану розвитку проти нового формулювання про платний пакет «Зеонбуду» виступили медіагрупи «1+1 медіа» і StarLightMedia, а також шість асоціацій провайдерів: Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), «Телекомунікаційна палата України», асоціація «Укртелемережа», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України. Голова правління АППК Наталія Клітна наголосила, що наразі ТОВ «Зеонбуд» фактично є оператором телекомунікацій, юридично — провайдером програмної послуги. У разі запуску платного пакета телебачення його діяльність слід привести у відповідність до вимог законодавства, як і для всіх інших провайдерів. «Різниця може бути лише в тому, що набір телеканалів визначатиме Нацрада на підставі результатів конкурсу з урахуванням масштабу провайдера і використання ним радіочастотного ресурсу», – пояснила вона.

Провайдери тривалий час вимагали закодувати сигнал «Зеонбуду» і зробити його платним для глядачів, аби зменшити кількість безкоштовних каналів у його мережі (за винятком універсальної програмної послуги — тобто телеканалів «UA: Перший», «UA: Культура», «Рада» та регіональних і місцевих каналів). А створення платного пакету «Зеонбуду» із 16 каналів на додачу до 32 безкоштовних викликає занепокоєння кабельних операторів, які остерігаються, що прихід «Зеонбуду» на ринок платного ТБ «вб’є» кабельників у маленьких містах, особливо тих, які працюють за технологією аналогового кабельного ТБ і надають абонентам орієнтовно 50 каналів. Однак голова Нацради Юрій Артеменко під час обговорення Плану розвитку виступив на підтримку платного пакету в цифровому ефірному ТБ. Його аргументи полягали в тому, що кабельники зазвичай не йдуть у села (зате там є «Зеонбуд»), а крім того потрібно дати можливість глядачам вибирати, кому платити — кабельним, супутниковим чи цифровому оператору.

13 грудня Нацрада більшістю голосів затвердила нову редакцію Плану розвитку, не врахувавши протестів індустрії проти платного пакету «Зеонбуду». Олег Черниш, який був проти цього рішення, спрогнозував, що через це Міністерство юстиції не зареєструє документ і він не набуде чинності. Інформації про реєстрацію на даний момент немає.

Розвиток мереж мовлення: конкурси на частоти, нові тимчасові дозволи

Протягом серпня — грудня 2018 року Нацрада підбила підсумки п’яти конкурсів на ФМ-частоти, одного конкурсу на УКХ-частоти, одного конкурсу на цифрове радіо, двох конкурсів на цифрове телебачення (вільні місця в одеському мультиплексі Концерну РРТ та вільні місця в регіональному мультиплексі МХ-5 «Зеонбуду»), а також оголосила шість конкурсів на вільні ФМ-частоти.

29 серпня Нацрада розподілила між місцевими мовниками 17 частот у 16 населених пунктах Харківської області. 10 частот дісталися п’яти комунальним радіостанціям, сім частот — трьом приватним компаніям, у тому числі новій харківській радіостанції «Слобожанське ФМ». Іще шість частот залишилися без претендентів.

6 вересня Нацрада розподілила останнє 14-те місце в мультиплексі цифрового радіо стандарту T-DAB (DAB+) у Києві, яке дісталося новій радіостанції «Прямий ФМ». Її запускає Прямий канал, що де-юре належить Володимиру Макеєнку, але неофіційно його пов’язують з оточенням Петра Порошенка. «Прямий ФМ» не планує обмежуватися мовленням у цифровому форматі, а хоче запустити загальнонаціональну ФМ-мережу і вже замовив прорахунок 61 ФМ-частоти, зокрема в Києві та 19 обласних центрах.

20 вересня Нацрада визначила переможців конкурсу на місцеве мовлення на 21 ФМ-частоті в 11 областях. У результаті конкурсу 10 частот дісталися десятьом комунальним радіостанціям, 9 частот — семи приватним компаніям, у тому числі ТРК «Львівська хвиля», а дві частоти залишилися без претендентів.

27 вересня Нацрада розподілила вільні місця в мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5, призначені для регіональних і місцевих компаній. Переможцями конкурсу стали 16 мовників: три нові компанії і 13 наявних телеканалів (вісім мовили в аналоговому ефірі, один — у цифровому, чотири — в кабельних мережах):

• Донецька область — «Капрі» (ТОВ «Телебачення Капрі») місцевого бізнесмена та кандидата в народні депутати від різних партій Віктора Прилепського та Ірини Прилепської;
• Житомирська область — СК1 (ТОВ «Медіа-проспект») житомирського бізнесмена і колишнього депутата міської ради Михайла Пухтаєвича та дружини голови обласної організації Блоку Петра Порошенка Олени Веретельник; СК (ПП «Студія Калина») директора каналу Олександра Каліновського;
• Київська область — «Крокус 1» (ТОВ «ТРК «Крокус 1») політтехнолога й піарника Дениса Богуша;
• Кіровоградська область — «Вітер» (ТОВ «Центральноукраїнське бюро новин»), який запускає колишній генеральний директор Кіровоградської ОДТРК Вадим Мурований; власник каналу — Олег Засько, який керує бізнесами колишнього народного депутата Олександра Табалова та сина екс-мера Олександрії та екс-голови Кіровоградської облдержадміністрації Романа Моцного;
• Миколаївська область — 35-й канал (ТОВ «ТРК НІС-ТВ») дружини колишнього народного депутата Геннадія Задирка;
• Одеська область — «Град» (ТОВ «ТРК Град») бізнес-партнерки народного депутата від Блоку Петра Порошенка Геннадія Чекіти Тетяни Шпалтакової та колишнього депутата Одеської міськради й соратника мера Одеси Геннадія Труханова Анатолія Балінова; комунальний телеканал «Ізмаїл ТБ» (Обласний центр естетичного виховання);
• Полтавська область — «Місто» (ТОВ «Студія Місто») колишнього депутата Полтавської обласної ради Олександра Залужного (канал пов’язують із колишнім мером Полтави, а нині депутатом Полтавської міськради від БПП «Солідарність» Андрієм Матковським); «Пирятин» (ПП «ТРК Пирятин») колишньої помічниці-консультантки народного депутата Тараса Кутового, який нині є міністром аграрної політики і продовольства; «Останній бастіон» (ТОВ «Останній бастіон») місцевого бізнесмена, громадського активіста та кандидата в мери Полтави Геннадія Сікалова (до проекту «Останній бастіон» має стосунок телепродюсер Дмитро Носіков, який перезапускає телеканал TVi);
• Рівненська область — «Рівне 1» (ТОВ «ТРК Рівне 1») власника видавничого дому «Ого» Віктора Данилова;
• Херсонська область — ВТВ+ (ПП «ТРК ВТВ плюс») місцевих медіабізнесменів Тетяни та Віталія Каменських; Kratu (ТОВ «Реал-медіа») віце-президента концерну «Електромаш» В’ячеслава Горловського та Ніни Горловської;
• Черкаська область — «Ільдана» (ТОВ «ТРК Ільдана») колишнього генерального директора Черкаської ОДТРК Михайла Калініченка та власника агрокорпорації «Дніпро», екс-народного депутата Петра Душейка; комунальний телеканал «Шпола TV» (редакція Шполянського районного телебачення і радіомовлення).

Без цифрових ліцензій у цьому конкурсі залишилися телекомпанії Ігоря Коломойського (ТОВ «Телевізійна компанія Приват ТБ Дніпро» і ТОВ «ТРК ТБ Стимул») та пов’язана з його бізнес-партнером Ігорем Палицею ТРК «Аверс»; група каналів «ПравдаТУТ» бізнесмена, громадського діяча та екс-кандидата в депутати Київської облради від партії «Нові обличчя» Івана Гришина; лисичанська ТРК «Акцент» народного депутата від «Опозиційного блоку» Сергія Дунаєва; Poltavske.tv засновника «Громадського ТБ. Полтава» Богдана Звягольського й телекомпанія ГОК брата олігарха Костянтина Жеваго Олега Жеваго; місцевий мовник із Первомайська Миколаївської області, що належить родичці колишнього народного депутата, а нині депутата Миколаївської облради від «Батьківщини» Михайла Соколова; черкаська телекомпанія «Антена» колишнього депутата Черкаської міськради Валерія Воротника.

11 жовтня Нацрада підбила підсумки конкурсу на 48 вільних ФМ-частот у 18 областях України, призначених для розбудови загальнонаціональних мереж. Переможцями стали 13 радіокомпаній, між якими Нацрада розподілила 40 частот. Найбільше частот (16) отримала Національна суспільна телерадіокомпанія України («Українське радіо» — 9, «Промінь» — 4, «Культура» — 3). Шість частот дісталося радіостанції «Прямий ФМ». По одній частоті виграли ще дві нові радіостанції: ініційований Миколою Княжицьким проект «Гуцульське радіо» та радіо «Перший західний», яке запускає телерадіокомпанія Львівської облради. Серед переможців — радіогрупа «ТАВР Медіа» Віктора Пінчука й Миколи Баграєва (п'ять частот), радіохолдинг Business Radio Group Анатолія Євтухова та Віталія Хомутинніка (дві частоти), «Львівська хвиля» членів родини львівського екс-податківця та бізнесмена Мирослава Хом’яка (чотири частоти), а також іще дві місцеві комунальні та дві приватні радіостанції. На сім частот не знайшлось охочих, а в Кривому Розі Нацрада не змогла визначити претендента, тож 18 жовтня виставила цю частоту на повторний конкурс.

25 жовтня Нацрада віддала УКХ-частоту в Чернівцях протестантському радіо «Еммануїл», конкурентом якого було католицьке «Радіо Марія». На дев'ять УКХ-частот претендентів не знайшлося, а в Запоріжжі Нацрада відмовила радіо «Формат» через зауваження до поданих документів щодо структури власності.

22 листопада Нацрада розподілила додаткові місця в регіональному цифровому мультиплексі Концерну РРТ у 22 населених пунктах Одеської області. Переможцями конкурсу стали три телеканали:

• 7-й канал одеського забудовника Аднана Ківана (ТОВ «Ріак-інформ») — здобув цифрове покриття в Одесі та 21 населеному пункті Одеської області;
• телеканал «Здоровье» дружини народного депутата від БПП Дмитра Голубова (ТОВ «Телерадіокомпанія «Здоров’я») — здобув цифрове покриття в Одесі та 11 населених пунктах Одеської області;
• телеканал БІК колишнього голови Одеської облради Михайла Шмушковича (ТОВ «Балінформкомпанія») — здобув цифрове покриття в 10 населених пунктах північної частини Одеської області.

29 листопада Нацрада визначила переможця конкурсу військово-патріотичного радіо на трьох ФМ-частотах у Києві, Житомирі та Вінниці. Прогнозовано переможцем став єдиний претендент — «Армія ФМ» (Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України). Таким чином, державна радіостанція виходить за межі зони Операції об’єднаних сил і розпочинає свою всеукраїнську експансію. А Нацрада в наступних конкурсах почала рекомендувати місцевим мовникам, які не мають можливості забезпечити ефір цілодобовим власним контентом, ретранслювати не лише суспільні радіостанції «Українське радіо», «Промінь», «Культура», а й державну «Армію ФМ». Більш того, в новій редакції Плану розвитку телерадіоінформаційного простору Нацрада зафіксувала, що «сприяє створенню та розвитку аудіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення військово-патріотичного спрямування». Тобто йдеться не лише про військове радіо, а й телеканал. Власне, члени Нацради публічно вже висловлювалися про те, що Україні потрібна своя «Звезда» (аналог російського пропагандистського телеканалу Міноборони РФ), а в представників Центральної телерадіостудії Міноборони запитали про плани створення супутникового телеканалу. Ті відповіли, що 2019 року хочуть почати з інтернет-мовлення.

20 грудня Нацрада підбила підсумки конкурсу на вільні відрізки мовлення на 9 частотах. Вісім вільних відрізків виграло «Українське радіо», що було єдиним претендентом і мовить решту ефірного часу на цих частотах, а один вільний відрізок «Українське радіо» програло комунальній Редакції тульчинського радіомовлення.

Також у грудні Нацрада вирішила оголосити п’ять конкурсів на вільні радіочастоти. Своїми рішеннями від 6 грудня регулятор запланував форматні конкурси на чотири вільні ФМ-частоти в Києві: інформаційно-соціально-політичне радіо (Олег Черниш припускає, що це конкурс під «Прямий ФМ»), інформаційно-просвітницько-розважальне (ймовірно, під суспільне радіо «Промінь»), культурно-просвітницьке (ймовірно, під суспільне радіо «Культура»), музичне джазово-класичне. А рішенням від 20 грудня на конкурс винесено 38 вільних частот для місцевого мовлення з можливістю ретрансляції суспільних радіостанцій «Українське радіо», «Промінь», «Культура» або державної «Армії ФМ».

Протягом серпня — грудня 2018 року Нацрада видала або переоформила 17 юридичним особам понад 30 дозволів на тимчасове мовлення на територіях із особливим режимом мовлення. Частина цих рішень — це оформлені за новим порядком дозволи, видані мовникам у 2015–2017 роках, частина — дозволи на нещодавно прораховані УДЦР частоти, наприклад, у Гірнику Донецької області (вежу побудувала компанія «Телемережі України»).

Тимчасові дозволи отримали 17 радіостанцій:

• «Українське радіо» (НСТУ): Волноваха, Часів Яр, Костянтинівка Донецької області, Широкий, Попасна, Лисичанськ Луганської області;
• «Промінь» (НСТУ) Костянтинівка, Гірник Донецької області, Бахмутівка, Лисичанськ Луганської області;
• «Культура» (НСТУ): Гірник, Краматорськ Донецької області, Бахмутівка Луганської області;
• «Пульс» (НСТУ): Бахмутівка, Широкий, Біловодськ, Білолуцьк, Зоринівка, Лисичанськ, Марківка, Сватове, Станиця Луганська, Троїцьке Луганської області;
• «Голос Донбасу» (НСТУ): Гірник, Бахмут, Волноваха, Краматорськ, Маріуполь Донецької області, Бахмутівка Луганської області;
• «Громадське радіо»: Волноваха, Костянтинівка, Краматорськ, Маріуполь, Покровськ, Гірник Донецької області, Лисичанськ, Старобільськ, Широкий, Бахмутівка Луганської області; згодом радіостанція відмовилася від тимчасових дозволів у Костянтинівці та Покровську;
• «Країна ФМ»: Маріуполь, Краматорськ Донецької області;
• «ФМ Галичина»: Волноваха, Бахмут Донецької області, Лисичанськ, Сватове, Старобільськ, Широкий Луганської області;
• «Тризуб ФМ»: Світлодарськ, Торецьк, Гірник, КПВВ Гнутове Донецької області;
• «Русское радио Украина»: Широкий Луганської області;
• «Радио Клас»: Бахмут Донецької області;
• «Армія ФМ»: Бахмут, Волноваха, Краматорськ, Маріуполь, Світлодарськ Донецької області, Попасна, Широкий Луганської області;
• «Крим. Реалії»: Чонгар Херсонської області;
• «Стильное радио Перець ФМ»: Гірник, Костянтинівка Донецької області;
• «Радіо Рокс»: Гірник Донецької області;
• «Прямий ФМ»: Гірник, Волноваха, Краматорськ, Покровськ Донецької області, Бахмутівка, Лисичанськ, Широкий Луганської області;
• «Радіо НВ»: Бахмутівка Луганської області.

Тимчасові дозволи отримали сім телеканалів:

• ATR: Чонгар Херсонської області (аналоговий ефір, цифровий ефір);
• Lale: Чонгар Херсонської області (цифровий ефір);
• «UA: Перший» (НСТУ): Гірник Донецької області (цифровий ефір, аналоговий ефір);
• «UA: Донбас» (НСТУ): Гірник Донецької області (цифровий ефір, аналоговий ефір);
• «Донбас» («Медіа Група Україна»): Гірник Донецької області (цифровий ефір);
• UA TV (Мультимедійна платформа іномовлення України): Гірник Донецької області (аналоговий ефір);
• Прямий канал: Чонгар Херсонської області (аналоговий ефір).

Контроль за виконанням мовних квот

13 жовтня 2018 року набули чинності повною мірою мовні квоти на телебаченні. До цього дня мовники мали річний перехідний період, коли до частки україномовного продукту зараховувалися всі програми власного виробництва. Із 13 жовтня загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати у своєму ефірі 75 % україномовного контенту. Для місцевих мовників цей відсоток дещо нижчий — 60 %. Також законом передбачається 75 % державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання квот передбачено штраф у розмірі 5% ліцензійного збору. Наприклад, штраф для загальнонаціонального телеканалу, що мовить у цифровій мережі «Зеонбуду», становитиме орієнтовно 400 тис. грн., для супутникового телеканалу — 19 тис. грн.

Нацрада анонсувала, що моніторитиме телеканали з першого дня дії квот. Перші результати моніторингу загальнонаціональних каналів обіцяла оприлюднити за п’ять тижнів, а за п’ять місяців — представити результати моніторингу регіональних мовників. Такі великі строки зумовлені тим, що регулятор змушений, відповідно до закону, обраховувати тижневу квоту, для чого потрібно проводити тижневий моніторинг кожного каналу. Однак до кінця року Нацрада ніяких результатів своїх мовних моніторингів так і не навела.

Та без санкцій за недотримання мовних квот на ТБ у другому півріччі 2018 року не обійшлося. Тому що деякі мовники припустилися порушень навіть за умов перехідного періоду (моніторинг проводився навесні та влітку 2018 року). Зокрема, 20 вересня штраф отримав місцевий телеканал СТС із Сум на 3,2 тис. грн за 56,1 % української мови замість 60 %. 18 жовтня Нацрада оштрафувала два тематичні телеканали «Наука» і «Терра» на 18,5 тис. грн. кожен за 55 % і 60 % української мови замість 75 %. А 13 грудня по 19,3 тис. грн штрафу отримали ще три тематичні телеканали — Bolt, «Дача» та Epoque. Найменше української мови було в ефірі Epoque — від 24 до 37 %, в ефірі «Дачі» — 56–58 %, в ефірі Bolt — 54–66 %.

8 листопада 2018 року набув чинності третій етап запровадження українських квот на радіо. Із цього дня в ефірі радіостанцій має лунати не менше як 35 % пісень українською мовою (25 % для тих радіостанцій, що транслюють понад 60 % пісень мовами ЄС), а добовий обсяг ведення передач державною мовою не повинен бути меншим за 60 %.

Проаналізувавши перші два роки дії мовних квот на радіо, Нацрада дійшла висновку, що радіостанції більш ніж наполовину перевиконують квоти. Адже в середньому в ефірі загальнонаціональних радіостанцій України частка україномовних пісень становила 51 %, а частка ведення програм українською мовою — 86 %.

Клікніть для збільшення

Місцеві радіостанції, за даними регулятора, теж перевиконують квоти. Тут середня частка пісень українською мовою становить 48 %, а ведення програм українською — 92 %. Найвищі показники демонструють радіостанції на заході країни.

Клікніть для збільшення

Сергій Костинський вважає, що забезпечити виконання норм закону вдалося завдяки жорстким діям регулятора, який штрафував радіостанції, навіть якщо в їхньому ефірі не вистачало однієї пісні. Наприклад, саме така ситуація була з «Радіо НВ»: 8 листопада 2018 року компанія отримала штраф на суму 349 тис. 449 грн за недотримання пісенної квоти. Крім «Радіо НВ» протягом серпня — грудня 2018 року Нацрада оштрафувала ще чотири радіостанції: «А-FM» із міста Охтирка Сумської області на 1,4 тис. грн за недотримання пісенної квоти, «Радио Вести» із Дніпра на 22,8 тис. грн за недотримання мовної квоти (штраф платитиме новий власник радіостанції — співвласник і керівник радіохолдингу «Люкс» Роман Андрейко), чернівецьке радіо «Буковинська хвиля» на 4,8 тис. грн за недотримання пісенної квоти, радіо «Арсі» з міста Арциз Одеської області на 980 грн за недотримання мовної квоти.

Регулювання іноземних телеканалів

У другому півріччі 2018 року Нацрада вирішила взятися за ретельніше регулювання іноземних телеканалів і впорядкувати процедуру їх додавання до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України. Із цією метою Нацрада розробила проект Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються. 2 серпня його винесли на місячне громадське обговорення, але після неоднозначного фідбеку індустрії це рішення скасували і 29 серпня проект заново винесли на громадське обговорення строком на два місяці. 29 листопада громадське обговорення продовжили ще на місяць, до 31 грудня.

Проект передбачає, щоби правовласники іноземних програм або уповноважені особи подавали до Нацради заяви про включення до Переліку, які регулятор має розглянути протягом трьох місяців. У заяві потрібно буде вказувати, зокрема, такі дані:

• країну та форму авторизації (+ копію дозвільного документа країни походження);
• дату та країну першої трансляції каналу;
• наявність ліцензії, виданої Російською Федерацією;
• територію розповсюдження каналу;
• чи здійснюється ретрансляція на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей і Криму;
• технічні та програмні параметри мовлення, в тому числі — мову каналу й наявність озвучення чи субтитрування українською мовою, мовами корінних народів України;
• інформацію про наявність контенту, що може завдати шкоди дітям, та системи обмеження доступу дитячої аудиторії;
• інформацію про наявність реклами, а в разі наявності — підтвердження сплати за рекламу юридичній особі України, як цього вимагає закон;
• гарантії виконання законодавства України щодо заборони трансляції на території України певних фільмів і передач;
• відповідність каналу Європейській конвенції про транскордонне телебачення щодо частки програм і передач європейського виробництва.

Нацрада хоче зобов’язати іноземних мовників інформувати її про зміни відомостей, зазначених у заяві, протягом 30 днів із настання змін. А також — надавати Нацраді записи програм і доступ до каналу.

Нацрада планує зобов’язати іноземних мовників (крім освітніх телеканалів із вивчення іноземних мов) обов’язково дублювати або озвучувати чи субтитрувати контент українською мовою. У разі наявності іншомовних звукових доріжок іноземні канали повинні також мати українську звукову доріжку. Також на іноземних мовників регулятор хоче поширити деякі обмеження, встановлені статтею 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (заборона мови ворожнечі, пропаганди війни, насильства, посягання на територіальну цілісність України, заборона показу фільмів і передач за участі фігурантів Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та фільмів, які заборонені Державним агентством з питань кіно).

Документ передбачає, що Нацрада не розглядатиме заяви від резидентів Російської Федерації та юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є юридичні особи Російської Федерації на всіх рівнях структури власності.

Нацрада планує вилучати іноземні канали з переліку за ініціативою заявника або за результатами моніторингу (якщо фіксуватиме два чи більше порушень Європейської конвенції та/або законодавства України). При цьому канал зможе повторно подати заяву лише через рік після вилучення з переліку.

Цим документом Нацрада йде назустріч творцям українських нішевих каналів, які мають дотримуватися всіх передбачених законодавством України квот, і вважають, що умови для українських і міжнародних ліцензіатів мають бути рівними. Зокрема, на нерівні умови нарікали представники телеканалів «Терра», «Наука», Niki Kids і Niki Junior, які отримали від Нацради штрафи за недотримання мовних квот і квот національного продукту. Натомість директорка ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова вважає, що іноземні канали слід не зобов’язувати, а заохочувати перекладати свій контент українською мовою. За її словами, для іноземних мовників перекладати контент українською економічно невигідно, тому вони можуть піти з ринку, а їхній контент заберуть «пірати».

Проти запропонованого Нацрадою проекту виступили і два об’єднання провайдерів — Асоціація правовласників і постачальників контенту та Інтернет-асоціація України. За їхньою оцінкою, проект не відповідає міжнародним угодам, до яких приєдналася України, та її зобов’язанням не обмежувати ретрансляцію каналів із країн — членів ЄС або країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Асоціації наголосили, що під час ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення Україна заявила, що залишає за собою право обмежувати ретрансляцію на своїй території лише програмних послуг, які містять рекламу алкогольних напоїв. На думку асоціацій, якщо Нацрада все-таки ухвалить розроблений порядок, це призведе до скорочення переліку дозволених для ретрансляції іноземних телеканалів, погіршення пропозиції абонентам легальних телевізійних сервісів і навіть знищення бізнесу провайдерів — ліцензіатів Нацради.

А доки немає спеціального порядку, Нацрада зрідка вносить зміни до чинного Переліку іноземних програм. Станом на кінець 2018 року він налічує 182 телеканали. При цьому, в ньому є вже три українські телеканали, які вирішили піти з-під юрисдикції Нацради, авторизувалися в Європі та повернулися до України як «іноземні» мовники. Мова про «Наше Music», English Club TV (обидва додані до Переліку іноземних програм 27 вересня) та «Етно канал» (доданий до переліку 6 грудня). Крім них 11 жовтня до переліку було додано нідерландський еротичний канал Barely Legal, болгарський телеканал про здоровий спосіб життя WnessTV і британський кіноканал Shorts TV. Натомість 6 вересня Нацрада тимчасово, на шість місяців, припинила ретрансляцію в Україні британського російськомовного телеканалу RTVI, що належить колишньому гендиректору російського державного телеканалу «Звезда» Руслану Соколову. Підставою для тимчасової заборони стали трансляція фільмів, у яких позитивно висвітлюється діяльність органів держави агресора, трансляція заборонених в Україні фільмів і серіалів, трансляція контенту за участі фігурантів Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці. Крім того, у програмі RTVI «Особое мнение» Нацрада вбачає ознаки порушення статті 28 Закону України «Про інформацію».

Пильна увага до окремих каналів

4 жовтня 2018 року Верховна Рада прийняла постанову, якою схвалила пропозиції санкцій відносно юридичних осіб телеканалів «112 Україна» та NewsOne. Пропозиції скеровано до Ради національної безпеки та оборони України, яка може розглянути їх і винести своє рішення про санкції, яке далі вводиться в дію указом Президента України. Перелік пропонованих санкцій передбачає блокування активів, анулювання ліцензій, фінансові обмеження, телекомунікаційні обмеження й «інші санкції». Поки що РНБО їх не розглядала. Появі постанови передувала петиція про припинення діяльності телеканалів «112 Україна» та NewsOne, зареєстрована на сайті Верховної Ради 20 вересня.

Обидва телеканали восени 2018 року перейшли у власність народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака — близького соратника українського політика, лідера руху «Український вибір» і кума Володимира Путіна Віктора Медведчука. У контенті й редакційній політиці обох каналів «Детектор медіа» знаходив впливи Віктора Медведчука, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції. Регулятор пильний до обох своїх ліцензіатів, але поки що ця пильність не увінчалася припиненням діяльності цих мовників.

NewsOne за останні два роки отримав шість попереджень від Нацради за різні порушення. Два останні були протягом серпня — грудня 2018 року: 29 серпня — за випуск програми «Світова політика з Олегом Волошиним», у якій ведучий, на думку Нацради, популяризував органи держави-агресора, даючи оцінку діям Росії в Сирії; 6 грудня — за недотримання правил мовлення в День пам’яті 100 років із дня початку «червоного терору» 5 вересня. Крім того, за останні півроку Нацрада провела ще три перевірки NewsOne, результатів яких поки не розглянула: щодо висловлювань низки ведучих і гостей ефіру про війну на Донбасі, Андрія Парубія та автокефальну церкву; щодо змін у структурі власності, про які публічно заявляв канал; щодо показу карти України без Криму під час обговорення теми «Північного потоку — 2». Оскільки порушення різні, до анулювання ліцензії справа не дійшла. Адже звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії Нацрада може після того, як за одне й те саме порушення застосує санкції попередження та штрафу.

У випадку каналу «112 Україна» Нацрада у другій половині 2018 року отримала шанс відмовити каналу у продовженні цифрових ліцензій, отриманих у 2011 році на конкурсі для регіональних і місцевих мовників і всупереч конкурсним умовам використаних для створення загальнонаціонального каналу. Регулятор мав підстави для відмови: численні попередження, штрафи і навіть звернення до суду про анулювання цифрових ліцензій (щоправда, заблоковане зустрічними позовами) за недотримання концепції регіонального мовлення. Але цим шансом Нацрада не скористалася. Вона кілька разів відкладала розгляд заяв «112 України» про продовження цифрових ліцензій. Спочатку посилалися на лист СБУ, яка нібито перевіряла, чи не був Едуард Катц фіктивним власником. Потім сам «112 Україна», представники якого майже завжди ігнорують засідання Нацради, попросив відкласти питання, щоб головний юрист прийшов на засідання. Ніби між іншим регулятор, укотре відкладаючи питання цифрових ліцензій, 11 жовтня призначив позапланову перевірку «112 України» за його супутниковою ліцензією через поширення «кліше російської пропаганди».

У результаті Нацрада дочекалася ухвали суду, винесеної 17 жовтня, яка заборонила їй приймати рішення про відмову у продовженні цифрових ліцензій «112 України». Втім, скандалу й обурення ця ухвала, яка очевидно обмежує дискреційні повноваження Нацради та вказує незалежному регулятору, яке рішення він має або не має прийняти, не викликала. Так, Нацрада її оскаржила. Але все відбувалося без зайвого шуму, із затягуванням розгляду апеляції, яка в результаті була прийнята на користь «112 України». Тож судова заборона й далі діє. Схоже на те, що «112 Україна» до кінця президентської виборчої кампанії збереже свої цифрові ліцензії, які продовжують діяти безстроково. Зауважимо: в каналу є супутникова ліцензія, якій нічого не загрожує, а завдяки супутниковому розповсюдженню «112 Україна» потрапляє ще й у мережі провайдерів платного ТБ. Але традиційно на українському ринку найбільш ласим вважається ефірне розповсюдження, яке доходить до найбіднішого, але часто дуже активного електорату, тому ефірні (цифрові) ліцензії такі важливі для каналу, орієнтованого не на бізнес, а на вплив на громадську думку.

Кволість регулятора відносно «112 України» може бути свідченням своєрідного «пакту про ненапад», про який «Детектору медіа» розповідали деякі джерела. Адміністрація Президента нібито з певного часу отримала й далі зберігає певний вплив на канал, а гарантом цього впливу начебто є один із топ-менеджерів мовника Єгор Бенкендорф. Із його приходом на канал ще у 2016 році критика особисто Президента (а не влади загалом) у гостьових студіях стала значно м’якшою. Канал висвітлює всі офіційні заходи та заяви Президента, зокрема й у режимі прямої трансляції. Незважаючи на останні очевидні зміни в редакційній політиці щодо піару Віктора Медведчука, політика щодо висвітлення діяльності особисто Петра Порошенка фактично не змінилася.

Регулювання реклами та спонсорства

У вересні Нацрада оприлюднила рекомендації щодо спонсорства з використанням алкогольних брендів, якими почала керуватися з 1 жовтня під час проведення моніторингів.

Відповідно до документа, мовники мають заздалегідь отримувати від спонсора документальне підтвердження реєстрації алкогольної торгової марки (ТМ) або підтвердження поданої заяви на реєстрацію ТМ із доказами оплати збору за її подання. Мовники зобов’язані перевіряти зареєстровану ТМ на відповідність вимогам рекомендацій Нацради, а якщо ТМ не відповідатиме їм, то мовник повинен відмовляти в розміщенні в ефірі такої спонсорської інформації.

Мовники обов’язково повинні зазначати статус спонсора перед його назвою. Нацрада дозволяє це робити також за допомогою слів і висловів: «партнер», «за підтримки», «за сприяння», «ТМ представляє» тощо. Мовникам заборонено збільшувати гучність звуку при згадуванні ТМ.

До спонсорської інформації про алкогольні ТМ Нацрада висуває низку вимог:

• спонсорська інформація не має бути ідентичною з рекламними роликами алкогольних напоїв;
• у спонсорській інформації заборонено використовувати слова «горілка», «вино», «шампанське», зображення тари для алкоголю, опис або зображення процесу виготовлення алкоголю або обладнання для його виготовлення, зображення споживання алкоголю, бокалів, чарок, штопорів, звук відкривання пляшок, розливання, цокання чарками, опис смаку, запаху та міцності алкоголю;
• у спонсорських оголошеннях не має бути закликів до споживання алкоголю, слів «спробуй», «скуштуй», «випий», «відчуй на смак» і тостів «будьмо!», «за…!» тощо.

До алкогольної ТМ Нацрада теж має низку вимог:

• не згадувати прізвища, імена, псевдоніми популярних осіб або опосередковане схвалення популярними особами вживання алкоголю;
• не стверджувати, що алкоголь має лікувальні якості або є стимулюючим чи заспокійливим засобом;
• не заохочувати до вживання алкоголю або негативно оцінювати утримання від вживання алкоголю;
• не стверджувати, що вживання алкоголю не чинить негативного впливу на самопочуття або стан здоров’я;
• не створювати враження, що більшість людей вживає алкогольні напої;
• не заохочувати до надмірного вживання алкоголю або негативно подавати стриманість або помірність щодо вживання алкоголю;
• не формувати думки, що вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя.

Підготовка до виборів

31 грудня в Україні розпочалася чергова кампанія з виборів Президента України, яка триватиме 90 днів. Готуючись до неї, 20 грудня Нацрада створила традиційну робочу групу для здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства, яку очолила перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк. 27 грудня робоча група провела перше установче засідання. Головним інструментом нагляду є моніторинг телерадіопрограм, який проводиться під час передвиборчої кампанії. Він передбачає цілодобовий аналіз мовлення загальнонаціональних теле- і радіоканалів, українських та іноземних супутникових телеканалів, вибіркових систематичних моніторингів регіональних і місцевих ЗМІ. Також робоча група розглядатиме звернення та скарги юридичних і фізичних осіб стосовно питань, пов’язаних із діяльністю телерадіоорганізацій під час виборчої кампанії. Втім, повноваження Нацради під час виборів обмежені, й вона не має змоги застосовувати санкції за виявлені порушення. За результатами діяльності робоча група підготує звіт, у якому наведе інформацію про виявлені порушення та збере пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства.

Окрім робочої групи, 19 грудня Нацрада й Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підписали Меморандум про взаєморозуміння, співпрацю та обмін інформацією. Його задекларована мета — «створити запобіжники політичній корупції і запобігти непрозорому фінансуванню політичних партій у період наступних виборчих кампаній». Основними напрямами співпраці стануть:

• надання сторонами одна одній документів, надсилання звернень, запитів, листів про надання інформації;
• обмін інформацією на відповідні запити щодо використання ефірного часу замовниками політичної, соціальної реклами в рамках здійснення державного контролю за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій тощо;
• проведення сторонами моніторингу передвиборчої агітації суб’єктів виборчого процесу.

У Нацраді пояснили, що в результаті співпраці НАЗК зможе користуватися даними Нацради щодо ефірного часу, виділеного для агітації суб’єктів виборчого процесу, чи різних форм розміщення реклами, щоби перевірити достовірність цифр, вказаних у звітах політичних партій.

Станом на кінець грудня Нацрада також обговорювала із громадськістю ідею створення незалежної експертної ради з питань виборів, яка матиме дорадчу функцію. Громадська рада при Нацраді запропонувала створити таку раду при Нацраді та ЦВК. Члени Нацради обговорювали можливість зібрати таку експертну раду на базі Незалежної медійної ради або на майданчику офісу Ради Європи. Утім, до кінця грудня рішення не було прийнято. Вже 10 січня Нацрада вирішила підтримати пропозицію Громадської ради. Але експертна рада, за цим рішенням, має створюватися не при Нацраді, а при Громадській раді, тобто регулятор вирішив дистанціюватися від цього процесу, мотивуючи це тим, щоб експертну раду не сприймали як «керовану» державним регулятором. Та в такому разі виникають питання щодо будь-якої легітимності та ефективності такої експертної ради.

Співпраця із громадськістю

30 серпня 2018 року завершився строк повноважень дорадчого органу регулятора — Громадської ради, і Нацрада оголосила конкурс на формування нового складу. Прийом заявок тривав місяць, 18 жовтня Нацрада продовжила його ще на місяць. Тоді пояснили, що з 18 заявок частина надійшла від кандидатів, які працюють у компаніях-ліцензіатах Нацради або обіймають посади топ-менеджерів прибуткових організацій.

6 грудня Нацрада із 35 претендентів обрала 15 членів, які працюватимуть у Громадській раді протягом наступних двох років. Шестеро обраних членів входили до Громадської ради попереднього скликання, двоє — до Громадської ради попередніх скликань, семеро є новими членами.

Членами Громадської ради стали:

1. Олена Андрієнко — самовисуванка, керівниця юридичного відділу рекламно-комунікаційного холдингу Publicis Groupe Ukraine;
2. Сергій Бойко — самовисуванець, засновник і директор рейтингової агенції BigDataUA, співвласник телеканалів «Дача» та Epoque (ТОВ «Корисне ТБ»);
3. Вікторія Веселовська — від Миколаївської обласної ГО «Миколаївський прес-клуб», директорка департаменту міжнародних відносин і співвласниця Коледжу преси та телебачення;
4. Олександр Глущенко — самовисуванець, керівник ОТТ-сервісу Omega TV;
5. Арсен Жумаділов — від ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень», голова правління Кримського інституту стратегічних досліджень;
6. Світлана Коробіна — самовисуванка, в минулому заступниця гендиректора Національного центру Олександра Довженка, була членкинею конкурсної комісії з відбору членів Ради з державної підтримки кінематографії;
7. Мар’яна Закусило — від ГО «Детектор медіа», головна редакторка порталу «Детектор медіа»;
8. Василь Мєзєнцов — самовисуванець, директор і засновник ТРК «Тризуб ФМ», волонтер;
9. Катерина М’ясникова — від ГО «Східноєвропейський інститут проблем медіа», виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників;
10. Любов Найдьонова — від Асоціації політичних психологів України, заступниця директора, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України;
11. Сергій Сьомкін — від ГО «Індустріальний телевізійний комітет», виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету;
12. Олександр Федієнко — від Інтернет-асоціації України, голова правління Інтернет-асоціації України, керівник компанії ІМК (бездротові технології зв’язку);
13. Мирослав Хом’як — від Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України і ГО «Комітет екологічного порятунку України», генеральний директор радіо «Львівська хвиля» (ТОВ «ТРК “Львівська хвиля”», власниками компанії є члени його родини – тесть і сестра);
14. Олександр Янковський — від ГО «Радіо кримських громад», головний редактор ГО «Радіо кримських громад» (радіо «Крим. Реалії» — проект «Радіо Свобода»);
15. ГО «Інститут масової інформації» як колективний член, представник — Роман Головенко, входив до Громадської ради попереднього скликання.

Члени Нацради аргументували своє голосування бажанням бачити у Громадській раді фахівців із різних галузей, представників регіонів і небажанням підтримувати представників конкретних медіагруп і ліцензіатів (хоча в результаті Сергій Бойко, Василь Мєзєнцев, Мирослав Хом’як та Олександр Янковський є співвласниками або співробітниками конкретних компаній-ліцензіатів Нацради). При цьому до складу Громадської ради не пройшли, наприклад, голова Громадської ради попереднього скликання Наталія Клітна та члени попереднього складу Громадської ради Ольга Большакова і Надія Колесникова.

На першому засіданні 20 грудня члени Громадської ради обрали свого голову — Сергія Сьомкіна, а також  секретаря — Світлану Коробіну.

Ще один дорадчий орган, що діє при Нацраді, — робоча група зі створення правил захисту дітей у медіа — розробила й затвердила третій саморегулівний документ індустрії — Спільний акт узгодження № 3 «Висвітлення засобами масової інформації теми участі дітей у збройних конфліктах». Станом на кінець 2018 року його підписали медіагрупи «1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна», Національна суспільна телерадіокомпанія України і Незалежна асоціація телерадіомовників. Підписанти документа домовилися, зокрема, уникати героїзації участі дітей у бойових діях; інформувати про кримінальну відповідальність дорослих за залучення дітей до участі у збройних конфліктах; не допускати ідентифікацію широкою громадськістю дітей, що проживають на тимчасово окупованих територіях, якщо вони висловлюються щодо політичної ситуації в Україні; уникати в денний час (із 7:00 до 19:00) показу фото- та відеозображень зі смертю дитини або її тіла крупним планом, тортур дитини, тілесних ушкоджень дитини внаслідок військових дій.

Нацрада також продовжила співпрацю з Незалежною медійною радою — органом саморегулювання у сфері медіа, який сформували п’ять медійних організацій: Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа» та фундація «Суспільність». За зверненням Нацради НМР протягом серпня — грудня 2018 року розглянула чотири кейси: щодо коментаря Євгена Мураєва про Олега Сенцова на телеканалі «112 Україна», щодо випуску ток-шоу «Один за всіх» каналу СТБ, щодо розпалювання ворожнечі в ефірі телеканалу NewsOne протягом 31 серпня — 17 жовтня 2018 року та щодо розпалювання ворожнечі в ефірі телеканалу «112 Україна» протягом 4 вересня — 7 жовтня 2018 року. Висновки НМР складають додаткову аргументацію для рішень Нацради про санкції щодо мовників. Але поки що за цими кейсами Нацрада своїх рішень не ухвалила.

Фото: tehnot.com