10:30
Середа, 19 Грудня 2018

І вовки ситі, і вівці цілі. Що там зі «112 Україна»?

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на півроку затягла з розглядом питання цифрових ліцензій каналу «112 Україна». За цей час власником каналу офіційно став соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, а канал у суді заблокував (поки неостаточно) потенційну відмову в продовженні ліцензій, на яку регулятор має законні підстави. Сьогодні, 19 грудня, суд має розглянути вирішальну апеляцію Нацради.
І вовки ситі, і вівці цілі. Що там зі «112 Україна»?
І вовки ситі, і вівці цілі. Що там зі «112 Україна»?

Зміна власника

14 грудня стало відомо, що власником найрейтинговішого (за даними телевізійної панелі Nielsen) українського інформаційного телеканалу «112 Україна» став народний депутат від «Опозиційного блоку» Тарас Козак.

Тарас Козак став кінцевим бенефіціарним власником дев’яти компаній «112 Україна»: ТОВ «ТРК "112-ТВ"» (компанія, яка володіє супутниковою ліцензією каналу), ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір», ТОВ «Новий формат ТВ» і ТОВ «Партнер ТВ» (п'ять компаній, що володіють регіональними цифровими ліцензіями каналу), ТОВ «Інформаційне агентство "112.юей"», ТОВ «Сей.ТВ системз», ТОВ «Інформаційне агентство "112-Україна"» (інформаційне агентство та сайт 112.ua).

До цього кінцевим бенефіціаром у реєстрі був вказаний громадянин Німеччини Едуард Катц. Він зайшов у структуру власності каналу у квітні 2018 року через швейцарську фірму Plirofories AG (АТ «Плірофоріес АГ»). Ще раніше структура власності компаній групи «112 Україна» була закільцьованою та не давала змоги визначити бенефіціара. Закільцьованою вона стала влітку 2016 року – тоді зі структури власності вибув Андрій Подщипков, який називав себе кінцевим власником каналу і був ще й директором кількох компаній «112 Україна».

Нині Едуард Катц досі фігурує в реєстрі як кінцевий бенефіціар ТОВ «ІА "112 Україна"», але ця компанія належить двом іншим, придбаним Тарасом Козаком (ТОВ «Аріадна ТВ» і ТОВ «ТРК “112-ТВ”»), тож, очевидно, зміни в реєстрі рано чи пізно з’являться.

Одна з дев’яти компаній, придбаних Тарасом Козаком, нещодавно де-юре не належала Едуарду Катцу. Мова йде про ТОВ «ІА "112-Україна"» (не плутати з ТОВ «ІА "112 Україна"»). Ця наймолодша з пулу «112 Україна» компанія подавалася в листопаді 2017 року на цифровий конкурс Нацради з концепцією каналу «112 Україна» і на той момент належала дирекції каналу – Єгору Бенкендорфу, Василю Сметані та Юрію Будяку. Але у квітні 2018 року вона теж через Plirofories AG стала належати Едуарду Катцу.

Хто ж такий Тарас Козак? Народний депутат від «Опозиційного блоку», у минулому – депутат Львівської обласної ради, входив до керівництва Державної митної служби України. За даними багатьох ЗМІ, він близький соратник українського політика Віктора Медведчука, кума президента Росії Володимира Путіна. Їхні брати Богдан Козак і Сергій Медведчук – бізнес-партнери. Сам Тарас Козак, згідно з його декларацією, з 2013 року орендує житловий будинок у Києві в ТОВ «Інвестиційна компанія Спорт-тур», яке належить дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко. За даними розслідування «Схем», Тарас Козак є частим пасажиром приватного літака Віктора Медведчука, вони разом літають до Росії. 5 жовтня 2018 року Тарас Козак став власником телеканалу NewsOne.

Камінаут Тараса Козака в якості власника «112 Україна» став підтвердженням впливу на канал Віктора Медведчука. Низка медіа повідомляли, що цей політик став із квітня 2018 року справжнім власником «112 Україна». Сам Медведчук заперечував цю інформацію. Однак саме у 2018 році Медведчука почали часто згадувати в ефірі «112 Україна».

У червні на «112 Україна» був призначений новий генеральний продюсер Артем Марчевський – замість Сергія Логунова. Програма журналістських розслідувань «Схеми» дослідила, що він пов’язаний з Віктором Медведчуком. Розслідувачі припустили, що продавець уживаних авто Едуард Катц із Німеччини міг бути підставним власником каналу. Артем Марчевський тоді сказав «Детектору медіа», що це не відповідає дійсності.

Однак мінімум три джерела, добре знайомих з ситуацією на «112 Україна», підтвердили «Детектору медіа», что Віктор Медведчук з певного часу має вплив на канал. Що засвідчує й контент каналу.

Кілька місяців тому інший соратник Віктора Медведчука, народний депутат від «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич розповідав, що мав наміри у 2015 році взяти участь у купівлі телеканалу «112 Україна», але угода зірвалася. Станом на вересень 2018 року Шуфрич уже зараховував «112 Україна» до орбіти впливу партій «За життя» та «Опозиційний блок», хоча на той момент каналом де-юре володів Катц.

Тарас Козак одразу задекларував витрати на свої медійні активи. Згідно з поданою 12 жовтня декларацією, телеканал NewsOne (ТОВ «Новини 24 години») він придбав за 40 млн 954 тис. 86 грн – тобто близько $1,5 млн. А згідно з поданою 14 грудня декларацією, дев’ять компаній групи «112 Україна» обійшлися йому в 72 млн 871 тис. 460 грн – тобто орієнтовно $2,6 млн.

Назва юридичної особи

Сума видатків

ТОВ «Новини 24 години»

40 954 086

ТОВ «Аріадна ТВ»

14 705 000

ТОВ «Телерадіокомпанія "112-ТВ"»

14 355 000

ТОВ «Новий формат ТВ»

11 488 950

ТОВ «Лідер ТВ»

10 401 930

ТОВ «Партнер ТВ»

8 365 500

ТОВ «ТВ Вибір»

8 110 080

ТОВ «Інформаційне агентство "112.юей"»

2 970 000

ТОВ «Сей.ТВ системз»

2 376 000

ТОВ «Інформаційне агентство "112-Україна"»

99 000

Таким чином, купівля телеканалів «112 Україна» і NewsOne обійшлися народному депутату в 113 млн 825 тис. 546 грн, тобто орієнтовно трохи більше $ 4 млн. Формально кошти в Тараса Козака на ці активи були. Перед купівлею телеканалу NewsOne, 11 жовтня, він задекларував отримання дивідендів від кіпрської компанії Turul Investments Limited на суму 96 млн 609 тис. 996 грн ($ 3,45 млн). А за 2017 рік він задекларував дивіденди від цієї компанії на суму 36 млн 301 тис. 320 грн (близько $ 1,3 млн).

А що там з ліцензіями?

У каналу «112 Україна» загалом шість ліцензій. Одна – супутникова, нею володіє ТОВ «ТРК "112-ТВ"». За допомогою супутникового розповсюдження канал також потрапляє в мережі кабельних та IPTV/OTT-провайдерів по всій Україні. І ще п’ять – цифрових на регіональне мовлення в мережі провайдера цифрового ефірного телебачення «Зеонбуду». Ними володіють ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір», ТОВ «Новий формат ТВ» і ТОВ «Партнер ТВ».

Ці компанії отримали ліцензії під час конкурсу на регіональне та місцеве цифрове мовлення 2011 року, здобувши частоти в усіх регіонах, окрім Одеської області. На той момент вони були новоствореними, без жодного досвіду мовлення. У них були пов'язані між собою власники й керівництво, ідентичні програмні концепції стандартного змісту (розважально-інформаційні з фільмопоказом). Фактично Нацрада минулого скликання створила загальнонаціональну мережу на частотах, призначених для регіонального й місцевого мовлення, тоді як більше сотні місцевих і регіональних мовників залишилися без цифрових ліцензій. І мережу цю було створено під продаж, що й сталося через два роки, після чого і стартував новий загальнонаціональний інформаційний телеканал «112 Україна» як на супутнику, так і в цифровому ефірі. При цьому в Нацради попереднього скликання компанії встигли змінити тільки логотипи, а програмні концепції в них залишилися старими.

Ситуація для «112 Україна» змінилася з переобранням складу Нацради. Нові члени регуляторного органу дослухалися до точки зору громадськості та регіональних і місцевих мовників про несправедливий розподіл частотного ресурсу. Нова Нацрада протягом 2015–2018 років 34 рази відмовляла групі «112 Україна» в переоформленні ліцензій та не давала узаконити мовлення «112 Україна» на базі регіональних частот, оскільки вважала, що на цих частотах мають мовити саме регіональні або місцеві мовники, а не ще один загальнонаціональний канал.

Анулювати ліцензії сам регулятор можливості не має, тож Нацрада йшла за процедурою. Періодично проводила перевірки, фіксувала порушення, застосовувала санкції. Кожна з п’яти регіональних компаній «112 Україна» має п’ять попереджень, штраф і позов Нацради до суду щодо анулювання ліцензії за недотримання визначених ліцензіями програмних концепцій. Усі компанії не сплатили штрафів та оскаржують у суді всі рішення Нацради про санкції та про відмови в переоформленні ліцензій. Нацрада поступово виграє ці процеси, але їх дуже багато, а суди працюють повільно.

Юридична схема насправді унікальна: компанії втягли Нацраду в нескінченний судовий процес, кінця-краю якому не видно, а розгляд позовів Нацради про анулювання ліцензій заблоковано до моменту вирішення в суді інших справ.

19 вересня 2018 року строк дії цифрових ліцензій групи «112 Україна» завершився. За півроку до цього компанії подали заяви на продовження ліцензій. У липні-вересні Нацрада розглянула подібні заяви від телеканалів, чиї цифрові ліцензії спливли, і в більшості випадків їх продовжила. Але заяви групи «112 Україна» вона так і не розглянула. Хоча за законом мала зробити це за два місяці до 19 вересня.

Хронологія цього процесу була наступною. Протягом майже двох місяців у травні-липні 2018 року робота Нацради була заблокованою через відсутність кворуму для проведення засідань. Очевидними, але, ймовірно, не вичерпними, причинами конфлікту всередині регулятора були незгода в питаннях вимкнення аналогового телебачення та продовження цифрових ліцензій загальнонаціональних мовників. Зрештою, 11 липня Нацрада відновила кворум, продовжила ліцензії 24 загальнонаціональних каналам і відмовила двом. На наступних засіданнях регулятор поступово розглядав цифрові питання регіональних і місцевих мовників.

Наприкінці серпня голова Нацради Юрій Артеменко повідомив «Детектору медіа», що питання цифрових ліцензій групи «112 Україна» заплановано на початок вересня. Він пояснив затримку кількома причинами: зверненням Нацради до компетентних органів щодо перевірки угоди про зміну власників каналу та великою кількістю інших питань, що потребують уваги регулятора. Однозначної відповіді на питання, чи буде Нацрада продовжувати ці ліцензії чи відмовляти в їх продовженні, ми не отримали. Хоча регулятор мав підстави відмовити в продовженні ліцензій: : наявність систематичних порушень і санкцій за них, а саме — за недотримання програмної концепції й невиконання ліцензійних та конкурсних умов.

У вересні з’ясувалося, що Нацрада знову відклала питання «112 Україна». Цього разу Юрій Артеменко на запитання свого колеги Олега Черниша навів такі аргументи: СБУ перевіряє, чи не є Едуард Катц фіктивним власником каналу, і попросила Нацради зачекати з питанням продовження цифрових ліцензій; до парламенту вносився законопроект, який дозволив застосовувати певні важелі до тих медіа, на які є вплив іноземного резидента; рішення Нацради відмовити в продовженні цифрових ліцензій проблеми не вирішить, тому що буде одразу заблоковане в суді.

Який законопроект мав на увазі пан Артеменко, на той момент було незрозуміло. Але за кілька тижнів, 4 жовтня, Верховна Рада ухвалила постанову, якою схвалила пропозиції санкцій щодо семи юридичних осіб телеканалів «112 Україна» та NewsOne. 19 жовтня цю постанову підписав голова Верховної Ради. Відповідно, парламент скерував свої пропозиції до Ради національної безпеки та оборони України, яка може розглянути їх і винести своє рішення про санкції, яке далі вводиться в дію указом Президента України. Але РНБО ніяких санкцій досі не запровадила, через що окремі депутати і деякі фракції («Народний фронт») періодично вимагають у Петра Порошенка скликати засідання РНБО і врешті запровадити санкції.

З листом СБУ до Нацради склалася загадкова ситуація. За словами членів Нацради, цей документ був призначений для службового користування, з ним ознайомилися всі члени, про що поставили свої підписи. У листі СБУ нібито рекомендувала Нацраді утриматися від розгляду питань про продовження ліцензій каналу «112 Україна» у зв’язку з дослідженням СБУ кінцевих бенефіціарів каналу (детальніший зміст листа члени Нацради не переказують, посилаючись на службову таємницю).

Член Нацради Олег Черниш розповів «Детектору медіа», що коли він згодом захотів повторно ознайомитися з цим листом – він його не знайшов у Нацраді. «Колеги не відповіли на мої запитання, де він. Цей лист чомусь не був у нас зареєстрований у канцелярії, як це відбувається з іншою офіційною кореспонденцією», – сказав пан Черниш. Відтак, він має сумніви в справжності цього листа. До речі, на засіданні Нацради 29 листопада пан Черниш намагався запитати в колег про цей лист публічно, але вони не дали йому цього зробити і перевели розмову на інше.

Юрій Артеменко в коментарі «Детектору медіа» відкинув підозри колеги і припустив, що лист забрав сам Олег Черниш: «Лист від СБУ був, вони просили нас здійснити низку дій, оскільки перевіряють власника каналу. З листом ознайомилися всі члени Нацради, усі підписали його. Черниш теж його підписував, а тепер каже, що це нібито фейк. Олег Черниш бачив лист останнім. Якщо він його не віддасть, то ми знову запитаємо його в СБУ». Подібний коментар і в заступниці голови Нацради Уляни Фещук: «Усі ми розписалися в тому, що ознайомлені з його змістом. Хто останній був – не знаю, можливо, навіть він (Олег Черниш. – ДМ)». Пані Фещук сказала, що не знає, чому лист не був зареєстрований: «Можливо, він реєструється після того, як усі члени ознайомляться з його змістом. Він був терміновий, надійшов за день чи два до засідання. Ми звернемося до Служби, щоб надали його копію, щоб переконати всіх і його (Олега Черниша. – ДМ) в першу чергу, що він насправді є».

«Бан» СБУ на розгляд Нацрадою питань «112 Україна» діяв не безстроково. Уже 27 вересня Нацрада планувала повернутися до них, але перед засіданням зняла їх з порядку денного, посилаючись на лист каналу з проханням перенести розгляд через відпустку головного юриста Василя Сметани. Питання знову стояли в порядку денному засідання 11 жовтня, але їх знову зняли і перенесли на наступне засідання 18 жовтня. Зате регулятор призначив позапланову перевірку «112 Україна» за його супутниковою ліцензією через поширення «кліше російської пропаганди».

А через тиждень, 18 жовтня, Нацрада отримала ухвалу суду, яка заборонила їй приймати рішення про відмову в продовженні ліцензій п’яти регіональних компаній з групи «112 Україна».

Юрій Артеменко, як ми вже писали вище, прогнозував, що «112 Україна» піде до суду і заблокує відмову Нацради. Та канал вирішив не чекати рішення регулятора і подав від імені своїх п’яти юридичних осіб позови до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності Нацради (тобто затягування з розглядом заяв). Разом з тим компанії з групи «112 Україна» подали заяви про забезпечення позовів. Вони попросили суд заборонити Нацраді відмовляти їм у продовженні ліцензій до розгляду основної справи. І суд пішов на це: 17 жовтня, за день до чергового засідання Нацради, виніс ухвалу про забезпечення позову.

«Рішення суду для мене було несподіванкою. Ми подали апеляцію на цю ухвалу», – сказав «Детектору медіа» Юрій Артеменко. Так, подали. І більше нічого. На відміну від подібного кейсу з «Радио Вести». Два роки тому, коли суди заборонили Нацраді розглядати питання про продовження ліцензій «Радио Вести», регулятор розцінив це як перешкоджання його діяльності, одразу оскаржив ухвали та ще й звернувся до правоохоронних органів та до Вищої кваліфікаційної комісії суддів зі скаргою на суддів. Протягом кількох днів ухвали були скасовані, і Нацрада відмовила «Радио Вести» в продовженні ліцензій на мовлення в Києві та Харкові на підставі наявності кількох санкцій.

У випадку «112 Україна» оскарження Нацрадою заборони суду розтяглося вже на два місяці. Апеляційне провадження було відкрито 9 листопада і розгляд призначено на 3 грудня. 3 грудня головуюча суддя Людмила Губська була на лікарняному, розгляд перенесли на 5 грудня. 5 грудня представники Нацради не прийшли на засідання і попросили суд перенести розгляд. «Детектор медіа» запитав в Уляни Фещук: чому. Вона пояснила це зайнятістю керівника юридичного управління Нацради, яка мала особисто представляти регуляторний орган у цьому процесі. 10 грудня сплив місячний строк, відведений на апеляційне провадження. Тому судді продовжили строк розгляду справи на 15 днів. Засідання суду призначено на сьогодні, 19 грудня.

Тим часом «112 Україна» ще міцніше заплутав клубок своїх судових схем. Він попросив зупинити провадження за його позовом про бездіяльність Нацради до остаточного вирішення в суді справ за позовами Нацради про анулювання його ліцензій. Ці позови Нацради з 2015 року (тобто вже три роки) заблоковані десятками позовів «112 Україна» проти Нацради, про які ми згадували вище.

Тобто, якщо 19 грудня суд не скасує заборони Нацраді розглядати питання цифрових ліцензій «112 Україна», прогнозуємо, що регулятор не зможе цього зробити ще кілька років. І цифрові ліцензії каналу діятимуть безстроково, а Нацрада й далі не матиме на канал ніяких важелів впливу, хоча і вчиняє обережні, юридично зважені кроки. Тобто і вовки ситі, і вівці цілі.

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1783
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду