Створений нещодавно вихідцями з медіагрупи «Україна» телеканал «Ми — Україна» долучився до виробництва спільного телемарафону «Єдині новини». Це було прогнозовано, але все одно швидкість, із якою новостворений продакшен став телеканалом, отримав супутникову ліцензію, дозвіл на мовлення в цифрі та увійшов у тісне коло виробників національного телемарафону — куди, як ми знаємо, не всіх пускають, — вражає. Такий стрімкий прогрес під час великої війни та кризи на ринку не був би можливим без підтримки та сприяння влади. А також інвестицій, джерело яких поки що — принаймні офіційно — не зрозуміле.

Як з'явився канал «Ми — Україна»

Ця історія розпочалась після того, як Рінат Ахметов фактично відмовився від медійного бізнесу й закрив усі свої канали в липні цього року. Однак уже в кінці серпня з'явилась інформація, що колишні працівники медіагрупи «Україна» реєструють компанію та облаштовують студію на вулиці Корольова в Києві. Команду сформував колишній керівник інформаційної служби «України» Юрій Сугак. На жаль, поки що він не погодився дати коментарі «Детектору медіа» (на чергове прохання про коментар він відповів, що вже написав усе у фейсбук-дописі), тож мусимо задовольнятись інформацією, отриманою з інших джерел.

До його команди, за неофіційною інформацією, долучилося близько двох сотень колишніх працівників «України». У реєстрі товариство з обмеженою відповідальністю «Ми — Україна» з'явилось у кінці вересня. Творці проєкту вирішили не засновувати нову компанію, а придбали компанію «ІТ Інновації». Раніше її власником був Костянтин Ткаченко, до цього — Антон Дідківський. На початку вересня  компанію купив Ігор Петренко, який також став її директором.

Ігор Петренко є бенефіціаром із часткою 76%. Він не працював у медіагрупі Ахметова,  а співпрацював з іншими медіа — телеканалом «Апостроф», онлайн-виданням «Коментарі»; як політичний коментатор брав участь у суспільно-політичних програмах, був головним редактором онлайн-видання Realist.online. Також він є директором департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень. Одне із джерел «Детектора медіа» розповіло, що Ігор Петренко співпрацює з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Однак прессекретарка пана Єрмака Дарія Зарівна заперечила: «100% Ігор Петренко не співпрацює з Андрієм Єрмаком як політтехнолог і не залучений до команди його проєктів». Ми не раз звертались до пана Петренка по коментар, але поки що він не погоджується говорити з «Детектором медіа».

15 жовтня новостворений канал розпочав мовлення на ютубі, а Юрій Сугак оголосив про старт проєкту. «Соцмережі стали важливим і необхідним джерелом інформації. Ми починаємо мовлення у ютубі — це будуть ексклюзивні інтерв’ю, пояснення подій, разом будемо розбиратися з тим, що відбувається сьогодні, і з тим, що може статися завтра. А головне — якість і відповідальність за кожне слово», — написав Сугак. І назвав людей, які робитимуть контент для каналу. У переліку — ведучі Олег Панюта, Людмила Добровольська, Олена Цинтила, Микита Міхальов, Марина Кухар, Ігор Пупков, Олена Чабак, Максим Сікора, Ольга Грицик, Марія Скиба, Віра Свердлик, Вікторія Малосвітна, Костянтин Лінчевський та Богдан Машай. Також Юрій Сугак назвав у своєму дописі журналістів, редакторів, продюсерів. Зi своїми командами, за його словами, долучаться Дмитро Самолюк, Володимир Коваленко, Дмитро Литвиненко, Сергiй Скрипченко, Михайло Єрошенко, Олександр Пономарьов, Анна Васильчук. 

Сам Юрій Сугак, а також Олег Панюта, Людмила Добровольська, Олена Цинтила, Ігор Пупков, Володимир Коваленко, Вталій Тарасов стали співвласниками компанії з часткою по 3,4-3,5% у кожного. Статутний капітал каналу, згідно з реєстром, — одна тисяча гривень. Тобто кожен із засновників, окрім бенефіціара Ігоря Петренка, вніс по 34-35 гривень.

Супутникова ліцензія

А вже 19 жовтня колишні медійники «України» отримали супутникову ліцензію на 10 років.

Ліцензію на супутникове мовлення, попри те, що вона видається за заявою без конкурсу, минулого року отримали одиниці. Звісно, під час війні інші умови: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення охоче підтримує підприємців, готових створити робочі місця на охопленому кризою ринку. Але під час засідання у членів  Нацради не виникло ані запитань, ані сумнівів щодо спроможності команди фінансувати канал. Адже «Ми — Україна», згідно з реєстром, належить  журналістам, ведучим та менеджерам. А найбільшу частку 76% має експерт-блогер. Звідки гроші?  

Наприклад, у 2021 році, коли ліцензію на супутникове мовлення хотів отримати Валід Арфуш для Euronews Ukraine, голова Нацради Ольга Герасим'юк наполягала на перенесенні питання, оскільки її не задовольняли відповіді щодо джерел фінансування каналу, відсутність у презентації інформації про бізнес-модель проєкту тощо. Звісно, Euronews і «Ми — Україна» — різні канали, але й часи тепер такі, коли далеко не в кожного охочого знайдуться гроші на фінансування телеканалу.

На засіданні Нацради були Ігор Петренко та Юрій Сугак. Вони розказали, що новий канал мовитиме на супутнику Astra. Компанія орендує павільйон. «18 липня всіх приголомшило, що СКМ виходить із медійного бізнесу і всі ми лишаємось без роботи. Команда не хотіла розходитись, ми згуртувались і вирішили створити свою компанію. Це всі ті люди, які працювали на "Україні 24", вони працювали на національний марафон. Кожен зробив свій внесок у компанію. Засновники вкладались у стартовий капітал. Ведучі викупали одяг, журналісти — ноутбуки. Оператори купували техніку, яка розпродавалась у медіагрупі. Це компанія колективу», — сказав Юрій Сугак.

Медійників, за його словами, підтримав Ігор Петренко, який зараз веде напрямок взаємодії з міжнародними компаніями та фондами в пошуках грантів для «Ми — Україна». Також канал звернувся по допомогу до державних та комерційних компаній. До кінця війни канал мовитиме в інформаційному форматі, а далі планує додавати розважальний контент.

Також новий канал розраховує на монетизацію в ютубі та продажі прямої реклами. З цього приводу команда каналу консультувалась із тими, хто займався продажем реклами на каналах медіагрупи. «Детектор медіа» звернувся до Нацради з проханням розповісти, чи члени Нацради цікавились у засновників походженням грошей, вкладених у створення та розкрутку проєкту. Відповідей поки що немає.

Мовлення в цифрі

Після супутникової ліцензії так само швидко — третього листопада — Нацрада видала дозвіл на мовлення на вільному каналі у цифровому мультиплексі МХ-2. Без конкурсу, терміном на рік.

З початку великої війни ліцензія на мовлення в цифрі перестала бути великим дефіцитом. Адже деякі канали закрились, залишилися вільні місця в цифрі від каналів Медведчука. Тобто пропозиція є набагато більшою за кількість охочих вести недешеве мовлення. Так зникла потреба в запуску мультиплексу Концерну РРТ, який так гучно анонсували наприкінці минулого року. Наприклад, зараз у мультиплексах «Зеонбуду» залишилося ще одне місце у МХ-3 та два місця в МХ-5.

Оскільки через війну регулятор не мав змоги проводити конкурси, була впроваджена процедура видачі дозволів на вільних каналах. 6 жовтня такі дозволи на тимчасове мовлення на вільних частотах у 13 областях України отримали кілька десятків компаній, яким Національна рада узгодила мовлення на час дії воєнного стану ще з 24 лютого 2022 року. За цією ж процедурою цифровий канал отримав і канал Юрія Сугака.

«Скажу відверто, зараз, зважаючи на обставини, немає черги для того, щоб мовити на вільних каналах у цифрі. По мірі надходження заяв ми їх розглядаємо. Подати заяву на вільні місця можуть усі ліцензіати, які мають бажання і можливості», — сказав у коментарі «Детектору медіа» член Нацради Максим Онопрієнко. Власне, однією з «обставин» є рішення Ради національної безпеки і оборони, за яким усі цифрові інформаційні канали зобов’язані транслювати спільний телемарафон. Навіщо молодому телепроєкту платити за трансляцію свого сигналу, якщо його зобов'яжуть показувати спільний продукт інших каналів?

Відповідь на це питання була зрозумілою заздалегідь, а підтвердження ми побачили буквально за три дні: команда «Ми — Україна» стала шостим виробником спільного телемарафону.

То звідки гроші?

Юрій Сугак писав, що канал «Ми — Україна» належить «виключно журналістам, колишнім працівникам МГУ» і фінансується за рахунок внесків засновників. Про статутний капітал — тисячу гривень — ми вже згадували. У скільки ж насправді може обійтись утримання каналу зі штатом у кілька сотень людей і мовленням у цифрі та на супутнику?

Розповсюдження. Мовлення супутникового каналу зараз коштує 200–300 тисяч гривень на місяць, а мовлення в Т2 у мультиплексі «Зеонбуду» — 1–1,4 мільйона гривень на місяць. Згодом до суми на розповсюдження слід буде додати ще й входження до мереж найбільших провайдерів кабельного телебачення, а це може обійтись у ще один мільйон гривень.

Колектив. Якщо зважати на те, що на каналі працює близько 200 людей (за неофіційною інформацією наших джерел), то витрати на зарплати залежатимуть від рівня самих зарплат. Якщо платити кожному умовні 20 тисяч на місяць, це вже коштуватиме чотири мільйони гривень щомісяця. А зарплати в телевізійників зазвичай усе ж більші, тим більше у відомих телеведучих.

Оренда приміщень та інші господарські послуги. Витрати на пальне, канцтовари, утримання приміщень і студій. До початку великої війни такі витрати могли становити для новинного каналу понад пів мільйона гривень. Зараз багато залежить від того, на яких умовах і що орендує новий канал. У відповідь на запитання «Детектор медіа» у пресслужбі СКМ зазначили: «Жодна телевізійна чи будь-яка інша професійна техніка «Медіа Групи України» у користування, оренду чи власність каналу «Ми – Україна» чи його співробітникам не надавалась». Раніше СКМ також дистанціювалася від нових проєктів своїх колишніх медійників. Директорка з комунікацій СКМ Наталія Ємченка, реагуючи на чутки про зв'язок між компанією Ахметова та проєктом «Ми — Україна», озвучила цікавий факт: нібито продакшен працює у приміщенні, яке раніше належало каналу Медведчука. Відомо, що майно каналів Медведчука було конфісковане неназваним силовим відомством «на потреби оборони».

Деякі джерела кажуть, що новостворений канал може отримати (або вже отримав) ту техніку, яка належала 4 каналу. Майно 4 каналу зрадника Олексія Ковальова (вже покійного), заарештоване за рішенням суду, отримало Держкіно. В Агентстві з розшуку та менеджменту активів натякнули, що Держкіно зможе «використовувати це майно в інформаційній війні проти ворога». Щоправда, тепер, коли Ковальов помер, а його активи перейдуть спадкоємцям, підстав утримувати це майно в держави нема, але за законами воєнного часу на це можуть і не зважити.

Отже, робота каналу коштуватиме до кільканадцятьох мільйонів гривень на місяць. І це ще без урахування того, що він вироблятиме не абищо, а телемарафон. Виробництво цього продукту коштує кожній із чотирьох великих медіагруп 30–35 мільйонів гривень на місяць. Можливо, нічні блоки, які поки що віддали Сугаку й компанії, коштуватимуть менше, але все ж порядок суми навряд чи зміниться. І це точно не та сума, якою можуть «скинутися» співзасновники каналу.

Підтвердженої інформації про джерела фінансування «Ми — Україна» в «Детектора медіа» немає. В інсайдерських розмовах на ринку говорять про можливі схеми нібито фінансування з бюджету, зокрема через «Енергоатом». Однак жодних підтверджень цьому ми не знайшли. До того ж, у новому році канал зможе отримувати гроші офіційно прямо з бюджету — на виробництво марафону закладають чималеньку суму.

«Ми — Україна» і єдиний марафон

У пул виробників марафону канал потрапив дуже швидко й хоче зайняти місце, яке відводилось «Україні». Поки що медіагрупи — учасники марафону погодились, що новий мовник вестиме нічні блоки. Це ті блоки, з якими в більшості мовників — виробників марафону виникають постійні проблеми — про це чи не в кожному випуску моніторингу пише Ігор Куляс.

«Детектор медіа» звернувся до «1+1»,  StarLightMedia, «Інтера» та Суспільного із запитаннями про долучення нових виробників марафону. Яким вимогам вони мають відповідати? Адже «Еспресо», 5 канал та Прямий у марафон не взяли. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю «Радіо Свобода» зазначив,  що  для залучення цих мовників до марафону потрібно було або змінювати формат, який уже налагодився, або їм змінювати свої підходи до виробництва марафону. Хоча канал «Еспресо» у коментарі «Детектору медіа» заявив, що жодної дискусії з ним із приводу участі в телемарафоні «Єдині новини» як учасника та виробника контенту ніхто не вів: ані міністр Олександр Ткаченко, ані інші люди, відповідальні за телемарафон.

«Ми — Україна» позиціонує своє входження в марафон як повернення. «Ми повертаємося в марафон "Єдині новини" тією ж командою, яка i працювала в марафоні з першого дня вiйни і довела — ми можемо це робити якісно і професійно», — написав Юрій Сугак.

Схоже, що наступного року «Ми — Україна»  отримає частку з бюджету на виробництво марафону і, можливо,  стане й одним із виробників «FreeДома», який уже цього року отримав фінансування від Кабміну. У затвердженому урядом бюджеті на 2023 рік виділили більше грошей на бюджетну програму «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка, та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення». Якщо в попередньому варіанті бюджету фінансування становило 535 мільйонів гривень, то в підготовленому до другого читання варіанті ця сума зросла до 1,94 мільярда гривень. Ці гроші підуть, зокрема, й на виробництво контенту для каналів, які беруть участь у національному марафоні.

Ще одне питання, яке залишається відкритим, — можливий вплив влади на редакційну політику «Ми — Україна». Це найочевидніша умова, за якої канал колишніх працівників «України» (нагадаємо, великої любові між Рінатом Ахметовим та Офісом президента аж до початку великої війни не було, навіть навпаки) міг здобути тотальну підтримку держави на старті.

Ми звернулися до неформального куратора марафону Владислава Матяша, який раніше казав, що не знає про проєкт колишніх медійників Ахметова. На запитання, чому до пулу виробників марафону взяли новостворений канал, чи впевнені куратори марафону, що «Ми — Україна» спроможний виробляти марафон, і звідки на це беруться гроші, пан Матяш відповів: «Вони зібралися увійти до нічного слоту, де більшість учасників марафону ставила повтори. А решта запитань, напевно, не мені».