«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

Узимку 2023 року восьма сесія IX скликання Верховної Ради одразу перейшла в дев’яту. Нагадаємо, парламент під час воєнного стану працює без перерви на канікули, не анонсує свої засідання і з міркувань безпеки не транслює їх у прямому ефірі. Тобто з 24 лютого 2022 року засідання Ради проходять у закритому режимі. У лютому в парламенті запропонували заборонити народним депутатам поширювати інформацію про пленарні засідання під час дії воєнного стану раніше, ніж через годину після їхнього закриття. Але цей законопроєкт так і не ухвалили. Тому деякі народні депутати повідомляють про перебіг засідань у реальному часі на своїх телеграм-каналах. Зокрема, Ярослав Железняк (фракція «Голос») та Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»). За це їх критикують колеги по парламенту.

Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики протягом дев’ятої сесії станом на кінець липня 2023 року провів 15 засідань, одне з яких виїзне (в Центрі захисту прав дитини), присвячене розгляду питання про порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Також одне виїзне засідання підкомітету з питань інформаційної політики та євроінтеграції на Національній суспільній телерадіокомпанії. Народні депутати обговорили із представниками Суспільного мовника шкоду та користь від спільного телемарафону, плани на 2023 рік, потребу у відновленні мовлення на середніх хвилях і де на це взяти гроші.

Найважливішим досягненням комітету стало ухвалення ще одного євроінтеграційного закону «Про рекламу», який ішов у пакеті до закону «Про медіа», ухваленого наприкінці 2022 року.

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізує роботу у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

• соціальних медіа та інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом дев’ятої сесії змін не відбулося, на відміну від попередньої, коли приєднався «слуга народу» Олександр Божков і Верховна Рада вивела двох колишніх членів фракції «ОПЗЖ» — Олександра Качного й Рената Кузьміна, який був найбільшим прогульником засідань комітету протягом трьох років. У січні Верховна Рада позбавила депутатського мандата Рената Кузьміна, разом ще з кількома його колегами по «ОПЗЖ».

Таким чином на кінець липня 2023 року в комітеті 17 народних депутатів, десять із яких — члени фракції «Слуга народу».

Перелік підкомітетів не змінився. Один із підкомітетів із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації, який очолював Олександр Качний, не збирався жодного разу. Члени комітету ще не вирішили, ліквідовувати його чи обрати іншого голову.

23 лютого Верховна Рада відсторонила позафракційного народного депутата, члена комітету гуманітарної та інформполітики Гео Лероса від участі в засіданнях до кінця року. Гео Лерос стверджував, що його відсторонили через критику на адресу глави Офісу президента Андрія Єрмака. 2 травня Лерос повідомив, що виграв суд проти Верховної Ради.

З початку роботи парламенту IX скликання на кінець липня 2023 року на розгляді комітету — 129 питань, із підготовки яких він визначений головним. З них лише 20 стосуються медійної галузі й інформаційної політики. Здебільшого комітет розглядає питання, пов’язані із захистом прав дітей.

Досить амбітний план на дев’яту сесію виконаний лише частково. Зокрема, було заплановано розгляд 101 проєкту, де комітет визначено головним, і 300 — де він є другорядним. Загалом комітет розглянув станом на кінець липня понад 50 питань. Більшість членів комітету регулярно брали участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн).

Відповідно до рейтингу та антирейтингу прозорості роботи парламентських комітетів руху «Чесно», за перше півріччя 2023 року Комітет гуманітарної та інформаційної політики виявився одним із найбільш відкритих. Водночас Комітет свободи слова — одним із найбільш закритих.

Серед питань, які розглядаються комітетом у порядку контролю за виконанням законів України, постанов Верховної Ради України, власних рішень (було заплановано 16) із медіасфери та інформаційної політики було сім, зокрема про іномовлення, кінематографію, творчі спілки та мовлення на тимчасово окупованих і прикордонних територіях. Розглянуто про мовлення на окупованих територіях.

П’ять питань планували розглянути на комітетських слуханнях, зокрема і на тему «Про збереження та розвиток Національного центру Олександра Довженка». Але не розглянули.

Члени комітету брали участь у заходах, які здебільшого мали проводитися за участі комітету. Таких було заплановано десять. На жаль, під час воєнного стану проведення заходів в Україні дуже проблематичне.

На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету в першому півріччі 2023 року була стабільною.

«Комітет працював стабільно. Це було завдяки змішаному формату роботи, який запровадили ще під час ковіду. Те, що деякі фракції зараз вимагають повернутися до доковідного формату роботи, на мою думку, не покращить роботу. У змішаному форматі є необмежена кількість часу на розгляд питань, і він дозволяє працювати з будь-якого місця. Я один із тих голів комітетів, які категорично проти скасовувати зараз змішаний формат. Бо це один зі засобів нашому комітету працювати якісно. Підкомітет Качного в замороженому стані. Ми подумаємо, що з ним робити. Насправді ми працюємо по питаннях, а не за регіональним принципом», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова комітету Микита Потураєв (фракція «Слуги народу»).

На думку члена комітету від фракції «Європейська солідарність» Володимира В’ятровича, комітет у цілому працював плідно та професійно.

«Парламент ухвалив цілу низку важливих рішень, у розробці яких члени комітету і я особисто брали безпосередню участь: від скасування (хай і після річної затримки) російського Дня побєди 9 травня до постанови про засудження ідеології та практики рашизму», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було. Навіть під час питань про застосування української мови, які раніше викликали палкі дискусії. Залишається кілька профільних питань, де влада й опозиція не може знайти спільну мову. А саме: вимкнення з цифрового мовлення трьох каналів (5 канал, Прямий та «Еспресо»), єдиний телемарафон і формат роботи парламентського каналу «Рада».

«Ми всі державники, у нас можуть бути розбіжності скоріше щодо технічних речей, але що стосується синхронізації з європейським законодавством чи документами, які запроваджують європейські стандарти регулювання та права, ми не сперечаємося між собою», — каже Микита Потураєв.

На думку Володимира В’ятровича, дискусії в комітеті мають переважно фаховий характер, хоча часом бувають гарячими. «Утім, політичні розбіжності, звичайно, теж впливають на рішення. Наприклад, ми як представники опозиції дуже критично ставимося до таких явищ, як єдиний телемарафон, чи формат нашого іномовлення, чи перетворення парламентського каналу “Рада” на рупор Банкової. Але не можемо провести жодних змін до законодавства, щоб це виправити, оскільки депутати від більшості їх не підтримують», — зауважує він.

Закони та постанови, які вдалося ухвалити

Одним із найважливіших законопроєктів, які вдалося підготувати комітету й ухвалити парламенту в першому півріччі 2023 року, став проєкт № 9206 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства в національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів. Законопроєкт напрацьовувала та ж робоча група, що і закон «Про медіа». Комітет рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому цей проєкт 22 травня 2023 року.

Під час обговорення поправок до другого читання на засіданні тривали дискусії щодо кількох норм. А саме: чи може в соціальній рекламі рекламуватися ідея; чи варто лібералізувати рекламу пива, вина, сидру та пері без додавання спирту, дозволивши її з 22-ї години до 6-ї ранку на телебаченні та з 20-ї години до 7-ї ранку на радіо (зараз — із 23-ї до 6-ї ранку); які програми можна вважати «програмами про поточні події», в яких проєкт пропонує забороняти спонсорство; як найкраще заборонити рекламу на піратських сайтах тощо.

30 травня Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому закон «Про рекламу». Правки про лібералізацію реклами алкоголю на телебаченні та радіо парламент не підтримав.

Микита Потураєв зазначив, що зміни до законодавства про рекламу дали змогу Україні остаточно імплементувати Директиву про аудіовізуальні послуги. «Це головне досягнення комітету за 9-ту сесію. Це була паралельна робота з роботою над законом про медіа. Це один із законів, який входив у євроінтеграційний пакет. Ми нашу головну місію виконали. Це був пріоритет, одна із семи умов для старту переговорів про членство України в ЄС. Тому вся увага була спрямована на ці закони. Ми вже почали працювати з відповідним комітетом Європарламенту. В ЄП комітет із великим обсягом повноважень. Він відповідає нашим трьом: гуманітарному, освіти та науки, молоді й спорту. Колись це планувалося і в нас, коли хотіли створити міністерство гуманітарної та інформаційної політики. На жаль, ця реформа не була доведена до кінця», — сказав він.

Володимир В’ятрович теж вважає, що найважливішою за останні місяці була робота саме над законопроєктом № 9206, який гармонізував наше законодавство про рекламу з європейським. «Цей закон, як і закон “Про медіа”, що набув чинності 31 березня, отримав схвальні оцінки європейських партнерів і допоможе нам швидше рухатися до членства в ЄС», — зазначив він.

Нагадаємо, 31 березня набув чинності Закон України «Про медіа», який Верховна Рада ухвалила 13 грудня 2022 року.

У травні парламент офіційно визнав «рашизм» державною ідеологією Росії та закликав ООН, ЄС, міжнародні організації та уряди демократичних країн підтримати засудження політики рашизму.

Комітет гуманітарної та інформаційної політики ще у травні 2022 року підтримав ініціативу щодо популяризації та визнання терміна «рашизм» на національному та міжнародному рівнях і закликав журналістів та медіаорганізації вживати слово «рашизм» і похідні від нього у своїх публікаціях і етерах «для поступового органічного його входження до наукового, фахового та розмовного дискурсів».

Верховна Рада змінила дати святкувань і вшанувань: встановила 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, узаконила перенесення дати святкування в Україні Різдва на 25 грудня.

29 травня Верховна Рада ухвалила урядовий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування конкурсної процедури призначення керівників комунальних закладів культури та формування базової мережі закладів культури», який комітет рекомендував ухвалити.

10 червня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про культуру"» щодо передачі майна та створення, впровадження і ведення електронних реєстрів у сфері культури». Наразі він перебуває на підписі у Президента України.

Проєкти комітету, які парламент ще не розглянув

Члени комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 19 січня 2023 року на черговому засіданні одноголосно підтримали законопроєкт № 8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборної агітації», рекомендувавши парламенту ухвалити його за основу. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу»), Ярослав Юрчишин («Голос») та інші. Нагадаємо, норми цього законопроєкту були прописані в законопроєкті «Про медіа», але вже під час голосування в сесійній залі їх вилучили на вимогу депутатської фракції «Батьківщини». Тому й було вирішено швидко зареєструвати окремий законопроєкт про інформаційне забезпечення виборів і передвиборну агітацію, куди ввійшли вилучені із закону «Про медіа» норми. Ухвалення цього закону — продовження медійної реформи.

Комітет рекомендував парламенту схвалити президентський законопроєкт № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», лишень скасувати в ньому норми про кінодубляж і зниження обов’язкової частки телепрограм українською мовою за рахунок англомовних програм з українськими субтитрами.

Законопроєкт викликав суспільний резонанс, оскільки критики побачили в ньому спробу заборони українського дубляжу англомовних фільмів. Зокрема, законопроєкт передбачає, що вже із 2027 року в українських кінотеатрах усі англомовні фільми будуть демонструвати мовою оригіналу з українськими субтитрами. Частка показів мовою оригіналу в кінозалах у 2025 році має становити 50 %, у 2026 році — 75 %, із 2027-го — 100 %.

Парламент не розглянув законопроєкт № 8221 «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій», який комітет ще у грудні 2022 року рекомендував ухвалити.

У Верховній Раді 20 березня зареєстровано проєкт Закону України № 9128 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі», ініціаторами якого стали народні депутати Ірина Геращенко, Вікторія Сюмар, Максим Бужанський, Микола Княжицький та інші. Комітет цього проєкту ще не розглядав.

Також комітет не розглянув законопроєкт № 6407 «Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про систему іномовлення України" щодо гарантування незалежності іномовлення».

Микита Потураєв шкодує, що парламент так і не розглянув підготовлені комітетом законопроєкти про церкву. А Володимир В’ятрович — що виявилося недостатньо комітетських слухань, рішень і звернень комітету для повернення в правове конструктивне русло діяльності деяких органів влади. «У першу чергу Держкіно, зокрема, в ситуації з Довженко-центром», — зауважує він.

Щодо роботи громадської ради при комітеті, то, за словами членів комітету, в підготовці та обговоренні законопроєктів, розгляді пропозицій беруть активну участь експерти.

«Не знаю, наскільки залучені саме члени громадської ради, але загалом представники громадянського суспільства, експерти беруть активну участь у підготовці й обговоренні законопроєктів, розгляді пропозицій. У цьому сенсі наш комітет є досить демократичним, і це позитивно впливає на підсумкову якість законопроєктів», — каже Володимир В’ятрович.

Такої ж думки і Микита Потураєв: «У нас відкриті засідання. І ми завжди запрошуємо експертів. Я не роблю поділу: входить ГО до громадської ради, чи ні. Якщо якась ГО приносить пропозиції, ми їх розглядаємо. У нас було спільне засідання з членами громадської ради щодо захисту культурної спадщини».

Відставка міністра культури та інформаційної політики

20 липня Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав пропозицію Миколи Княжицького — заслухати на наступному засіданні звіт міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. І того ж дня ввечері президент Володимир Зеленський повідомив, що попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики.

Після цього міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у соцмережах, що подав прем’єр-міністру заяву про відставку. Хоча ще вдень 20 липня в інтерв’ю «Радіо Свобода» Ткаченко заявив, що не має наміру йти з посади.

Нагадаємо, Олександра Ткаченка призначили міністром культури та інформаційної політики України 4 червня 2020 року.

26 липня комітет розглянув питання про відставку міністра культури та інформаційної політики Ткаченка. Міністр розіслав членам комітету звіт про роботу міністерства за три роки. Більшістю голосів комітет не підтримав відставку міністра. За відставку Ткаченка висловилися народні депутати Володимир В’ятрович, Микола Княжицький, Гео Лерос і Софія Федина. Решта членів комітету не погодилися з відставкою очільника МКІП.

Голова комітету Микита Потураєв подякував Ткаченку за роботу.

«Це була командна робота, помилки були, але вони не були фатальні. Переконаний, що ви зможете себе проявити ще не одного разу в професійній діяльності. Я буду голосувати проти вашої відставки, бо зараз не час на перепочинок», — сказав Потураєв.

27 липня 2023 року Верховна Рада відправила у відставку міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка. Це рішення підтримав 321 народний депутат.

Кабмін призначив виконувачем обов’язків міністра культури першого заступника міністра Ростислава Карандєєва.

Заходи та міжнародні діяльність

У першому півріччі 2023 року значно активізувалася робота деяких членів комітету на міжнародній арені.

У січні 2023 року заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики Євгенія Кравчук очолила Комітет з питань культури, науки, освіти та медіа ПАРЄ. Голови комітетів і віцепрезиденти входять до Бюро асамблеї, яке є головним керівним органом, що діє за межами сесії. Він визначає пропозиції до порядку денного асамблеї. Ще торік Україна не мала власного представництва в Бюро.

У липні 2023 року голову комітету Микиту Потураєва обрали віцепрезидентом Парламентської асамблеї ОБСЄ. Він також очолює українську делегацію в ПА ОБСЄ.

«Тепер маємо двох представників України в Бюро ПА ОБСЄ! (Разом із Артуром Герасимовим.) Важлива перемога, що дасть змогу ще більш активно просувати порядок денний України на міжнародній арені», — зазначила заступниця голови комітету Євгенія Кравчук.

Микита Потураєв у виступі на ПА ОБСЄ розповів про виклики, які постали перед українцями у сфері освіти, в культурній галузі, в медицині. За його словами, попри всі перешкоди, культурне життя українців триває; вдається стабільно задовольняти гуманітарні потреби населення. Проте через воєнний стан ціна такої підтримки зросла, і в цьому аспекті допомога європейських партнерів дуже важлива.

Того ж дня Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі у підсумковій Ванкуверській декларації визнала Росію державою — спонсоркою терористичної групи «Вагнер».

У січні в роботі Парламентської Асамблеї Ради Європи взяли участь перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич і заступник голови Павло Сушко.

28 червня 2023 року відбулася зустріч представників Комітету Європарламенту з питань культури та освіти й народними депутатами України із Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітету з питань молоді та спорту, Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Парламентарі сфокусувалися на обговоренні таких тем: медійна політика (свобода слова, роль медіа у боротьбі з дезінформацією, запобігання зовнішньому втручанню і пропаганді тощо); культурна спадщина та підтримка українських культурних і творчих секторів (захист і реконструкція культурної спадщини в Україні) тощо.

Члени комітету брали активну участь у конференціях, круглих столах, пресконференціях із профільних питань комітету. Зокрема, Євгенія Кравчук взяла участь у дискусії «Як війна перекроїла медіаполе» на запрошення Премії імені Георгія Ґонгадзе, відзнаки для журналістів, заснованої PEN Ukraine.

6 червня 2023 року у змішаному форматі пройшов Українсько-швейцарський медіафорум, організатором якого стали Український парламентський інститут, Посольство Швейцарії в Україні, Швейцарський фонд демократії, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У межах заходу відбулася дискусії на тему «Незалежні медіа як важлива опора демократії: як медіа можуть зміцнювати демократію у воєнний час?», присвячена ролі незалежних медіа у зміцненні демократії під час конфліктів і криз.

«Як медіа можуть допомогти демократії в часи війни? Відповідь проста і чітка: незалежні медіа можуть врятувати демократію в часи війни. Водночас ми маємо пам’ятати, що демократична держава, уряд у часи війни повинні вживати всіх заходів для того, щоби врятувати медіа. В Україні ми маємо жахливу ситуацію з фінансуванням медіа. Згідно зі статистикою, яка в мене є, станом на сьогодні ринок телевізійної реклами втратив не менш, як 50 % власного обсягу. І ринок реклами в інтернеті теж упав на 50 %. Ринок реклами на радіо зменшився не менш, ніж на 50 %. Але ми говоримо про медіа зараз, не про рекламу. Багато людей, на жаль, було звільнено, вони втратили роботу в різних медійних організаціях. До 50% штатних працівників втратили роботу або ж навіть більше», — розповів на медіафорумі Микита Потураєв.

За його словами, втрачено багато місцевих медіаорганізацій, які відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні демократії і є важливим інструментом реалізації права на висловлення своїх поглядів на рівні громад. «Звісно, ми намагаємося допомогти незалежним медіа, та, на жаль, ми не можемо фінансувати всі бюджетні потреби державних, публічних мовників», — сказав депутат. Голова комітету зазначив, що «в найтемніші, найскладніші часи у нас немає цензури, тому що незалежні медіа необхідні для демократії — це те, за що Україна бореться в перспективі».

8 червня 2023 року Микита Потураєв, член комітету Андрій Боблях разом із міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком зʼїздили до Дніпропетровської та Запорізької областей. У Нікополі до них доєднався Павло Сушко. Народні депутати переважно відвідували музеї, вивчали проблемні питання евакуації.

Пріоритети до кінця 2023 року

На думку Микити Потураєва, пріоритетними будуть три питання.

«У нас є три великі закони, над якими б я завершив роботу: про туризм, зовнішню рекламу та бібліотеки. Всі три важливі в плані відновлення економіки. Навіть зараз, поки ми не здобули перемогу. Після перемоги туристична галузь може дуже багато дати для країни, для повоєнного відновлення. А після війни до нас буде великий потік туристів. І нам треба зробити відповідні умови. Проєкт пройшов перше читання. І там ми запроваджуємо європейські стандарти.

Дуже важлива високотехнологічна галузь зовнішньої реклами. Їй також треба дати можливість відновлюватися. Ми над цим законом почали працювати ще до війни. І проєкт пройшов перше читання.

Під час повномасштабної війни зростає інтерес до української книги. Тому дуже важливі бібліотеки. Ми під час війни втратили десятки бібліотек і бібліотечних фондів. Треба знати, скільки необхідно сучасних українських книжок, щоб замінити старі фонди ще радянської доби з російськомовними книжками», — сказав голова комітету «Детектору медіа».

За його словами, є менші закони, але теж важливі. «Ми хочемо швидко зареєструвати проєкт, який унормує підтримку української книжки через е-підтримку. Дуже вдалим був досвід під час ковіду підтримки українського книговидавництва та кінотеатрів. Але це було на тимчасових правових нормах Кабміну. А щоб була системна історія, треба вдалі рішення закріпити в законодавстві. Також є важливі проєкти по культурній спадщині, музеях тощо», — уточнив він.

На думку Володимира В’ятровича, пріоритетне значення мають рішення, спрямовані на звільнення від будь-яких впливів Росії та «русского міра» в усіх галузях, зміцнення української ідентичності й національної єдності.

«Ще два важливих напрями — забезпечення нормального фінансування гуманітарної й інформаційної політики та посилення парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Комітет готується до ухвалення нових директив. Це Директива про цифрові сервіси та документ вищого рівня Media Freedom Act. Акт іще не проголосований у ЄС. Керівництво комітету домовилося з європейськими колегами працювати спільно над цими документами.