19:14
П'ятниця, 31 Січня 2020

Турборежим і його результати. Моніторинг роботи Комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2019 року

Аналізуємо роботу парламентського комітету у двох сферах із кількох, якими він опікується: інформаційної політики та кіновиробництва.
Турборежим і його результати. Моніторинг роботи Комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2019 року
Турборежим і його результати. Моніторинг роботи Комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2019 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

Ключові напрями роботи Комітету у сферах інформаційної політики та кіновиробництва у другому півріччі 2019-го:

  • напрацювання законопроєкту про медіа;
  • напрацювання та ухвалення законів, що запускають механізм залучення іноземних продюсерів до кіновиробництва в Україні;
  • напрацювання та ухвалення закону щодо забезпечення прозорості власності «Зеонбуду»;
  • напрацювання змін до закону про іномовлення, які перепрофілюють його на мовлення на окуповані території.

Парламент 9-го скликання, який розпочав роботу в серпні 2019 року (29 серпня відбулася перша одноденна сесія), замість Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики та Комітету з питань культури та духовності створив два нові: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет з питань свободи слова. Відповідно до назв нових комітетів, більшість повноважень у сфері медіа перейшли до першого з них.

Для чого це було зроблено? Нова влада (представники монобільшості від «Слуг народу») пояснювала це тим, що Комітет з питань свободи слова має належати опозиції, тому вони погодилися на головування в ньому члена депутатської фракції політичної партії «Опозиційна платформа – за життя» («ОПЗЖ») Нестора Шуфрича. Хоча більшість у комітеті все одно за «Слугами народу». Комітет Шуфрича тепер налічує всього 5 членів (найменш чисельний із усіх комітетів), тимчасом як до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики входять 18 народних обранців.

Те, що ексгендиректор «1+1» Олександр Ткаченко очолить Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, стало відомо ще до першого пленарного засідання новообраного парламенту. Його кандидатуру затвердила підготовча депутатська група на засіданні 27 серпня. А згодом підтримав парламент. Більшість у цьому комітеті теж належить фракції «Слуга народу» – 10 із 18 членів. Відповідно, всі питання медіагалузі тепер опинилися під їхнім контролем.

Олександр Ткаченко вважає, що таке роз’єднання повноважень виправдало себе, бо Комітет з питань свободи слова тепер має всі можливості сконцентруватися на захисті журналістів і такого чутливого питання, як свобода слова. Такої ж думки й заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук: «Наш комітет сконцентрувався на рамкових рішеннях для креативних індустрій, а колеги тим часом ініціювали і провели в листопаді вперше за кілька років парламентські слухання “Безпека діяльності журналістів в Україні”, вони оперативно реагують на окремі випадки порушень прав журналістів. Переконана, що журналістська спільнота від цього тільки виграє».

На думку ж члена Комітету з гуманітарної та інформполітики Миколи Княжицького (фракція «Європейська солідарність»), розділення повноважень комітету свободи слова та інформаційної політики було абсурдним рішенням тому, що це було лише способом номінально задовольнити проросійську опозицію. «Вони отримали контроль над Комітетом з питань свободи слова, тоді як проукраїнській опозиції, яка відстоює національні інтереси, не лише не дозволили очолити жоден із цих комітетів, а навіть не запропонували представникам депутатської фракції політичної партії “Європейська солідарність” зайняти, наприклад, посаду голови будь-якого підкомітету», – зазначив він у коментарі «Детектору медіа».

Отже, до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики ввійшли: Олександр Ткаченко, голова комітету («Слуга народу»); перша заступниця – Ірина Констанкевич (депутатська група «За майбутнє»); заступники – Євгенія Кравчук, Гео Лерос, Микита Потураєв («Слуга народу»); секретар – Олександр Абдуллін («Батьківщина»). Члени комітету: Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Олександр Кабанов, Дмитро Нальотов, Тетяна Рябуха, Павло Сушко («Слуга народу»); Олександр Качний, Ренат Кузьмін, Юрій Павленко («ОПЗЖ»); Микола Княжицький, Софія Федина та Володимир В’ятрович, який увійшов до комітету в січні 2020 року («Європейська солідарність»).

На засіданні 9 вересня 2019 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики створив п’ять підкомітетів: із питань культурної політики (очолив Гео Лерос); інформаційної політики (очолив Микита Потураєв), туризму та курортів (очолив Дмитро Нальотов), у справах сім’ї та дітей (очолила Тетяна Рябуха), з питань кінематографу та реклами (очолив Павло Сушко).

До підкомітету з питань інформаційної політики ввійшли: Микита Потураєв (голова), Олександр Абдуллін, Олександр Качний, Микола Княжицький, Євгенія Кравчук, Павло Сушко, Олександр Ткаченко, Софія Федина, Олександр Кабанов, Юрій Павленко.

Парламент вирішив, що Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики (предмет відання) займатиметься питаннями:

  • культурно-просвітницької діяльності (видавнича справа, бібліотечна справа, народні художні промисли);
  • мистецької діяльності (професійні творчі спілки, театри, музика, школи естетичного виховання, арт-ринок, дизайн, галереї);
  • культурно-масовими заходами, фестивалями;
  • концертної індустрії (концертні майданчики, квиткові оператори, продюсуванні артистів та гастролі);
  • охорони історико-культурної спадщини (музейна справа, архівна справа, діяльність заповідників, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей);
  • туризму й туристичної діяльності;
  • курортів та рекреаційної діяльності;
  • державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій;
  • державної політики у сфері розвитку та використання державної мови та мов національних меншин в Україні;
  • засад благодійної діяльності;
  • меценатства в сфері культури та спорту;
  • соціальних медіа та інтернет-видань;
  • медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, платформи з розповсюдження інформації, радіо);
  • аудіовізуального ринку;
  • рекламного ринку;
  • розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
  • державної політики в сфері інформації та інформаційної безпеки;
  • висвітлення діяльності Верховної Ради України.

«Детектор медіа» проаналізував діяльність новоствореного комітету саме у сферах інформаційної політики та кіновиробництва (у переліку ці повноваження виділені напівжирним шрифтом).

Засідання

Упродовж першої-другої сесій парламенту дев’ятого скликання (серпень – грудень 2019 року) Комітет провів 18 чергових та позачергових засідань. Діяльність комітету практично завжди збігалася з планом його роботи на цей період.

Відвідуваність засідань була стабільною, кворум не зірвали жодного разу. Найбільшу кількість засідань пропустили Ренат Кузьмін (десять) та Олександр Абдуллін (вісім). Водночас шестеро членів комітету не пропустили жодного засідання (Олександр Ткаченко, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Єлизавета Богуцька, Дмитро Нальотов, Тетяна Рябуха).

Комітет, як і парламент, у перші місяці своєї роботи працював у «турборежимі». Більшість законопроєктів розглядалися за скороченою процедурою, без детального обговорення. Заклики представників опозиції повернутися до звичного регламенту роботи не дали результатів. Представники більшості дуже швидко готували й голосували в першу чергу проєкти, що стосувалися інформаційної сфери (про «Зеонбуд», Нацраду) та кіновиробництва. Поправки від опозиції здебільшого не враховувалися.

Запланована й реалізована законопроєктна робота

Із початку дев’ятого скликання, станом на 18 грудня 2019 року, до Верховної Ради України всіма суб’єктами права законодавчої ініціативи було внесено і зареєстровано 980 проєктів законів, із них прийнято в цілому 120 законів. Народними депутатами було зареєстровано 863 законопроєкти, що становить 88% усіх поданих законодавчих актів, Кабінетом Міністрів – 76 проєктів законів (8%), ще 41 законодавчу ініціативу вніс Президент України (4%).

На розгляді в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики станом на 16 січня 2020 року – 37 законопроєктів, з підготовки яких комітет визначено головним. Із них 13 – про мову та з питань інформаційної політики. Ще на розгляді в комітеті 68 законопроєктів, до яких він має подати пропозиції.

11 вересня 2019 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики затвердив план роботи на період другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. З 20 законопроєктів, які планувалося розглянути протягом другої сесії, 11 стосувалися інформаційних, рекламних та мовних питань. Зокрема:

  • проєкт № 1058 про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні фільму в Україні), внесений народними депутатами Віталієм Безгіним, Олександром Ткаченком та ін.;
  • проєкт №1058-1 про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні), внесений народними депутатами Миколою Княжицьким, Яною Зінкевич та ін.;
  • проєкт № 0896 про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», внесений народними депутатами Миколою Княжицьким, Іриною Геращенко, Олександром Абдулліним, Іриною Подоляк (вересень);
  • проєкт № 0953 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу), внесений народними депутатами Оленою Кондратюк, Вікторією Сюмар та ін. (листопад);
  • проєкт № 1102 про визнання таким, що втратив чинність, закону від 25 квітня 2019 року №2704-YIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», внесений народними депутатами Вадимом Новинським, Мусою Магомедовим та ін. (січень);
  • проєкт № 1103 «Про мови в Україні», внесений народними депутатами Вадимом Новинським, Мусою Магомедовим та ін. (січень);
  • проєкт № 1103-1 про порядок застосування мов в Україні, внесений народними депутатами Юрієм Бойком, Наталією Королевською та ін. (січень);
  • проєкт № 1145 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв та врегулювання особливостей реклами тютюнових виробів, внесений народним депутатом Дмитром Шпеновим;
  • проєкт № 2035 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям, внесений народними депутатами Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим та ін. (вересень);
  • проєкт № 2036 про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Нацради, внесений народними депутатами Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим та ін. (вересень);
  • проєкт № 2072 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений народними депутатами Миколою Княжицьким, Миколою Заброцьким (жовтень).

На засіданні 9 вересня члени комітету більшістю голосів підтримали проєкт закону №1058 «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні». Зміни до закону про держпідтримку кінематографії, прийнятого у 2017 році, стосуються кешрібейтів (cashrebate) – повернення частини витрат, здійснених іноземними кінематографістами при виробництві фільму в Україні. Автори, зокрема, запропонували збільшити суму повернення частини витрат із 16,6% (від загального обсягу витрат) до 25%. Також запропоновано зміни до визначення суб'єктів, які можуть отримати від держави кешрібейти, а саме компенсувати частину витрат лише іноземним виробникам кіно та за умови, що в команді фільму немає резидентів України. Ще одна нова вимога – отримувачі кешрібейтів, зареєстровані платники податків мають знаходитися не на спрощеній системі оподаткування.

Автори альтернативного законопроєкту№1058-1 погоджувалися з тим, що відсоток рібейту має бути вищим і що з коштів, які дає держава, не потрібно повертати кешрібейт, але наполягали, що й українські, й зарубіжні продюсери мають бути рівними.

Через десять днів, 19 вересня, на позачерговому засіданні комітет розглянув поправки до другого читання законопроєкту № 1058. 20 вересня Верховна Рада України ухвалила його як закон. Кінцевий документ передбачає надання державної субсидії для повернення іноземним кіновиробникам 25% витрат на зйомку фільмів на території України. Крім того, іноземні кіновиробники можуть отримати повернення ще додаткових 5% витрат у разі, якщо вони використовують для створення фільмів твори українських авторів чи сюжет про Україну, зокрема тему збройної агресії проти нашої країни.

На початку вересня Комітет розглянув проєкт закону № 1074 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (автори Віталій Безгін, Олександр Ткаченко, Євгенія Кравчук та ін.). Це заново внесений проєкт, який був ухвалений парламентом 8-го скликання у першому читанні в березні 2016 року (поданий до Верховної Ради у жовтні 2015 року). 12 вересня Рада ухвалила цей закон.

17 вересня Комітет гуманітарної та інформполітики рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні за основу і в цілому проєкт закону № 2036 «Про внесення змін до Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення». 19 вересня Верховна Рада ухвалила його за основу в першому читанні. 30 вересня Комітет розглянув за скороченою процедурою до другого читання поправки до законопроєкту, а 2 жовтня парламент ухвалив цей закон. Закон дещо змінив процедуру призначення членів Нацради Верховною Радою: запровадив «пакетне» призначення членів на всі вакантні посади і встановив, що члени Нацради після завершення каденції продовжують виконувати повноваження до моменту призначення нових членів.

17 вересня Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні за основу законопроєкт № 2035 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям», зареєстрований 3 вересня 2019 року народними депутатами Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та Павлом Сушком. 19 вересня парламент прийняв його за основу. 30 вересня Комітет розглянув за скороченою процедурою до другого читання поправки до цього законопроєкту і рекомендував парламенту ухвалити його в цілому. 3 жовтня парламент ухвалив цей закон. Закон забороняє іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками провайдера цифрового ефірного телебачення із загальнонаціональним покриттям (наразі таким провайдером є ТОВ «Зеонбуд») і вимагає виведення структури власності цього провайдера з офшорів.

30 вересня Комітет розглянув проєкт закону № 0896 «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про державну підтримку кінематографії в Україні”», який ухвалив у першому читанні 19 червня 2018 року попередній склад парламенту. 3 жовтня парламент теж ухвалив цей закон. Закон, зокрема, передбачає, що сільські, селищні та міські ради зможуть створювати кінокомісії, а також дозволяє приватизацію ЗАТ «Одеська кіностудія».

16 жовтня Комітет вирішив рекомендувати парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону № 0953 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу)», який у першому читанні за основу прийняв попередній склад парламенту. Ініціаторами проєкту були народні депутати Олена Кондратюк, Вікторія Сюмар та ін. 12 листопада Рада ухвалила цей закон, він дозволив у рекламі порівнювати продукти конкурентів.

13 листопада голова Комітету Олександр Ткаченко та його заступник Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього закону «Про медіа». Олександр Ткаченко запевняв, що проєкт готується у профільному підкомітеті з питань інформаційної політики, і закликав долучитися до його розробки. Насправді ж драфт проєкту напрацьовувався закритою робочою групою кілька місяців і на той момент був майже готовий. Олександр Ткаченко презентував проєкт на засіданні комітету 11 грудня, але лише членам комітету. Він оголосив, що презентація проєкту відбудеться 23 грудня, але презентації так і не було.

27 грудня група народних депутатів зареєструвала проєкт закону № 2693 «Про медіа». Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Олександр Ткаченко вважає законопроєкт найбільшим досягненням комітету у сфері інформаційної політики. Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Керівництво комітету запевняло представників Офісу Ради Європи в Україні, медійні громадські організації, що обов’язково відбудеться публічне обговорення проєкту «Про медіа», який змінює правила гри на всьому медіаринку. Але до реєстрації законопроєкту обговорення так і не відбулося. Тепер у комітеті кажуть, що воно обов’язково буде між першим і другим читанням. 29 січня 2020 року публічне обговорення проєкту провів Офіс Ради Європи.

13 січня 2020 року члени комітету вперше публічно розглянули законопроєкт «Про медіа». Але ніякого рішення не ухвалили, оскільки представники опозиції повідомили, що планують зареєструвати альтернативні законопроєкти.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції «Європейська солідарність» зареєструвала альтернативний проєкт закону «Про медіа» № 2693-1. «Основний законопроєкт, поданий провладними депутатами, на жаль, дозволяє контролювати і цензурувати інтернет, не враховує позиції щодо прозорості медіафінансування і дозволяє тим громадянам країни-агресора, які брали участь у підтримці антиукраїнських акцій або прямо порушували українське законодавство, знову повернутися на екрани українських засобів масової інформації. Чинне законодавство це забороняє. Очевидно, щоб не допустити здачі національних інтересів, опозиція і запропонувала альтернативний законопроєкт», – пояснив «Детектору медіа» Микола Княжицький.

16 січня 2020 року на останньому засіданні другої сесії комітет після обговорення проєктів про медіа, більшістю голосів рекомендував парламенту ухвалити за основу в першому читанні законопроєкт більшості № 2693. Альтернативний теж обіцяють винести на обговорення на пленарному засіданні. Представники «ОПЗЖ» були категорично проти обох проєктів, пропонували повернути їх на доопрацювання, закликали створити нову робочу групу і підготувати єдиний проєкт від Комітету.

Комітет розглянув ще низку питань, зокрема на засіданні 4 грудня одноголосно рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу в першому читанні доопрацьований проєкт закону № 2228 «Про внесення змін до статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо зменшення строку оприлюднення проєктів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування», зареєстрований народним депутатом Дмитром Микишею. Автор проєкту пропонує зменшити строк оприлюднення проєктів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування до десяти календарних днів.

12 грудня у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону № 2576 «Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України)». Його ініціаторами виступили члени Комітету Євгенія Кравчук, Олександр Ткаченко, Тетяна Рябуха та ін. 20 грудня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України закликала Комітет працювати саме над цим проєктом, а не вносити якісь інші законопроєкти, та узгоджувати зміни з правлінням і наглядовою радою НСТУ. Законопроєкт № 2576 синхронізували із законопроєктом «Про медіа» № 2693, і 16 січня комітет рекомендував парламенту прийняти його за основу в першому читанні.

18 грудня члени комітету рекомендували Верховній Раді ухвалити в першому читанні за основу проєкт закону № 2520 «Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку кінематографії в Україні” (щодо уточнення умов припинення повноважень члена Ради з державної підтримки кінематографії)», внесений народними депутатами Олександром Ткаченком, Євгенією Кравчук, Микитою Потураєвим та ін. Комітет пропонував парламенту цей проєкт теж розглянути за скороченою процедурою. Документ передбачає, що уряд зможе достроково припиняти повноваження всього складу Ради з держпідтримки кінематографії. Микола Княжицький називає такі зміни свавіллям: «Якщо Раду з держпідтримки кінематографії – орган, який задумувався як незалежний, – дозволити розпускати Кабміну без жодних на те підстав – це повне свавілля».

23 грудня Комітет вирішив, що недоцільно включати до порядку денного сесії Верховної Ради України проєкт закону № 1145 «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо заборони реклами алкогольних напоїв та врегулювання особливостей реклами тютюнових виробів». Голова підкомітету з питань кінематографії та реклами Павло Сушко зазначив, що ухвалення цього закону може призвести до скорочення на 1020% обсягу податкових надходжень до держбюджету від виробників алкогольних напоїв.

11 грудня комітет вніс пропозиції до проєкту Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2020 рік. Серед 47 законопроєктів на розгляд парламенту запропоновано 16 проєктів в інформаційній та кіновиробничій сферах.

Комітет і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

29 жовтня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав внесення на розгляд парламенту постанови про припинення повноважень членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка та Олега Черниша, які були призначені членами Нацради Верховною Радою 4 липня 2014 року терміном на п’ять років. Строк їхніх повноважень мав закінчитися 4 липня 2019 року. Однак 2 жовтня 2019 року парламент змінив процедуру ротації членів Нацради. Згідно з нововведеннями, члени Нацради продовжують виконувати свої обов’язки до дня призначення Верховною Радою їхніх наступників, за винятком випадків дострокового припинення повноважень.

4 грудня Комітет мав розглянути питання про відбір кандидатур на три вакантні посади членів Нацради, але вирішив перенести його на наступне засідання (18 грудня). Як пояснив Олександр Ткаченко, на конкурс на три вакантні місця подали документи 15 осіб, а відповідно до закону про запобігання корупції, ці документи протягом 25 календарних днів мають перевірити спецоргани.

Остаточне рішення все одно за парламентом, він може підтримати навіть тих, кого не рекомендує комітет. До декого з фаворитів більшості в юристів комітету вже виникли питання щодо їх відповідності всім вимогам закону. Ймовірно, через це питання більше не розглядалося комітетом до кінця другої сесії.

Тісна співпраця з Міністерством культури, молоді та спорту і Комітетом з питань свободи слова

Керівники Міністерства культури, молоді та спорту були присутні практично на всіх засіданнях Комітету.

12 вересня, на одному з перших засідань Комітету, міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський презентував своє міністерство і висловив претензії до результатів 11-го пітчингу Держкіно. Такі ж претензії висловив і голова комітету Олександр Ткаченко. Про наміри переглянути результати пітчингу йшлося і на зустрічі міністра із членами Ради з державної підтримки кінематографії. Ситуація призвела до перегляду результатів пітчингу Радою з держпідтримки кінематографії.

13 листопада Володимир Бородянський разом Олександром Ткаченком презентували в комітеті концепцію законопроєкту про медіа. Видно було, що вони працюють злагоджено.

Співпрацю з Комітетом з питань свободи слова можна було побачити на парламентських слуханнях із безпеки журналістів, що відбулися 6 листопада, на яких виступав Олександр Ткаченко. Його виступ наробив галасу, оскільки Олександр Ткаченко запропонував застосовувати санкції щодо ЗМІ, які протягом трьох років будуть збитковими. У медіасередовищі активно обговорювали цю пропозицію й міркували, як слід боротись із залежністю медіа від своїх інвесторів і політичних патронів.

Робота професійна чи партійна

Відповідаючи на запитання «Детектора медіа», якою була робота в комітеті: більш професійною чи заполітизованою, й чи мають представники опозиційних фракцій рівні права з представниками монобільшості, Євгенія Кравчук зауважила, що їй подобається, як склалася взаємодія в комітеті. «Тут у пріоритеті знання та професійний досвід, вміння чітко формулювати позицію, конструктивно критикувати, пропонувати конкретні рішення. До всіх активностей залучаються депутати з різних фракцій – наприклад, із проєктом закону про медіа всі депутати працювали ще до його реєстрації», – сказала вона.

Микола Княжицький же переконує, що представники опозиційних фракцій не мають можливостей у той чи інший спосіб суттєво впливати на діяльність комітету. «Ми є меншістю, й до наших думок особливо не прислуховувалися. Останнім часом ми намагаємося все ж таки ефективно працювати і частина поправок та пропозицій, які ми ініціюємо, підтримується членами комітету. Однак загалом це не вливає на суть тих законопроєктів, які більшість подає. Саме тому при розгляді багатьох законопроєктів я та мої колеги з опозиційних фракцій голосуємо проти або утримуємося. Хоча, звісно, були й деякі законодавчі ініціативи, які одноголосно підтримали всі члени комітету», – сказав він.

На думку ж голови комітету, все залежить від питання, яке розглядається. «Робота в нашому комітеті відбувається переважно на професійному рівні. Опозиційні фракції, так само як і Слуги народу”, активно обговорюють усі закони. Ми дослухаємося до конструктивних пропозицій і доволі часто враховуємо їхні зауваження. В більшості членів комітету з різних фракцій, у принципі, я бачу налаштування на суть, а не на форму. Хоча коли мова заходить про чутливі питання, як-от про мову чи про ставлення до ситуації з тимчасово окупованими територіями, з’являються моменти часткової політизації. Ще іноді, навіть якщо ми домовляємося на комітеті, в Раді все одно лунають заяви опозиції проти. Але я розумію, що це класична політична технологія», – зазначив Олександр Ткаченко.

Професійне й політичне перетнулося при підготовці законопроєкту про медіа. Голова комітету зазначив, що в проєкті має бути означене використання мови ненависті як у ЗМІ, так і діячами, які виконують державні повноваження. Про це він сказав на засіданні комітету 29 жовтня. «Один із членів нашого комітету використовував мову ненависті проти вищих посадовців держави. Не думаю, що це личить народним депутатам, і членам нашого комітету тим паче. І хотів би, щоб такі прояви хейтспіч пішли в минуле. Очевидно, ми використаємо цю історію для того, щоб у законі про аудіовізуальні послуги прописати, що означає використання мови ненависті як у ЗМІ, так і діячами, які виконують державні повноваження», – сказав пан Ткаченко.

Імені депутата, який вдався до мови ворожнечі, він не назвав. Однак очевидно, що він мав на увазі народного депутата від «Європейської солідарності» Софію Федину, яка разом із волонтеркою Марусею Звіробій під час стриму у фейсбуку обговорювали поїздку Володимира Зеленського до Золотого Луганської області і, серед цього, варіанти загибелі Володимира Зеленського.

Загалом представники більшості вважають, що робота комітету була ефективною. Опозиція ж іншої думки. За словами Миколи Княжицького, роботу комітету під час останньої сесії складно назвати ефективною, основні закони, які ухвалювалися, він вважає досить спірними й такими, що не будуть працювати й не принесуть ані в український медіапростір, ані в український культурний простір нічого якісного. Не бачить він сенсу і в так званому турборежимі. Водночас пан Княжицький визнає, що деякі ухвалені закони можна назвати позитивними. «Наприклад, закон "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності Законом України Про державну підтримку кінематографії в Україні”", оскільки він стосується кінокомісій. Кінокомісії змогли почати працювати по всій Україні, є багато людей у регіонах, які хотіли би підтримати український кінематограф і мають бажання його розвивати. Це дуже добре, особливо в умовах децентралізації та з урахуванням адміністративної реформи», – сказав він.

За словами Миколи Княжицького, закони, які ініціювала опозиція, наприклад, законопроєкт № 2072 про прозорість медіавласності й медіафінансування, на жаль, не розглядалися. «Було обіцяно, що законопроєкт № 2072 стане частиною законопроєкту "Про медіа". Однак, як ми бачимо, у проєкті "Про медіа" хоча це і згадується, але немає жодних санкцій за порушення і немає способів контролювати прозорість власності медіа. Водночас прозорість медіафінансування взагалі була проігнорована. Через те ті закони, які справді були важливими для ефективної роботи ринку і для захисту від непрямого фінансового або іншого опосередкованого впливу агресора, на жаль, не розглядалися і прийняті не були», – зауважив він.

Громадська рада – поки що жодної роботи

До складу громадської ради при комітеті увійшли понад сто осіб. І це не закритий список, голова комітету зазначив, що ця громадська рада відкрита й для нових членів.

13 грудня відбулося перше установче засідання громадської ради, на якому обрали секретарем Богдана Кожушка (ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»), а також секретаріат у складі десяти осіб. Члени громадської ради вирішили, що працюватимуть у групах, які будуть синхронізовані з підкомітетами. Тобто ті, кого цікавлять питання кіно, будуть у групі кінематографа, а ті, хто хоче контролювати підготовку медійного законодавства, увійдуть до групи інформаційної політики.

Наразі за перше півріччя громадська рада не підготувала жодного висновку щодо жодного законопроєкту. І поки що невідомо, чи «злетить» цей переповнений пасажирами літак. Станом на 16 січня 2020 року у складі ради близько 120 осіб, і вона ще не почала працювати.

Висновки

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики у другому півріччі 2019 року не пропустив жодного засідання, кворум завжди був. Засідання проходили відкрито. Законопроєкти готувалися й ухвалювалися поспіхом, у «турборежимі», при їх підготовці думка опозиції майже не враховувалася. Публічних обговорень проєктів не відбувалося. Комітет дотримувався свого плану роботи, але виїзне засідання з інформбезпеки на Донбасі не провів, відклавши на наступну сесію.

У пріоритеті комітету були законопроєкти інформаційної та сфери кінематографа. Зокрема проєкт «Про медіа», який спочатку планували ухвалити до кінця 2019 року. У результаті проєкт був лише зареєстрований, а наприкінці другої сесії, у січні 2020 року, рекомендований комітетом парламенту до ухвалення за основу в першому читанні.

Незважаючи на тиск членів комітету від «ОПЗЖ», більшість у комітеті дійшла згоди поки що не розглядати питання, які можуть розколювати суспільство, зокрема зміни до законів про мову.

Громадська рада при комітеті, до якої входять понад 120 осіб, абсолютно бездієва, до кінця другої сесії навіть не розпочала свою роботу. Під час обговорень питань на засіданнях комітету майже не надавали слова представникам громадськості.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
855
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду