Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики зосередився на законодавчій протидії фейкам. Водночас він не домігся ухвалення законів про аудіовізуальні медіасервіси, про зовнішню рекламу, змін щодо роздержавлення преси і вкотре не виконав власного плану роботи. Комітету довелося стати майданчиком для примирення народних депутатів і керівництва суспільного мовника, представників телеканалів і членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення. А голова Комітету наразилася на судовий позов за захист прав журналістів.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики ВР звернувся до міжнародних організацій у зв’язку зі вбивством журналіста Орхана Джемаля, закликавши їх взяти ситуацію під особливий контроль та забезпечити незалежне міжнародне розслідування цього кричущого злочину.

У першому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо найактивніше працював із обмеженням ввезення в Україну російських книжок. Прискорити роздержавлення преси й добитися належного фінансування Суспільного мовлення відомству не вдалося.

Голова Держкомтелерадіо впевнений, що Суспільне недофінансували не навмисно і до цього треба ставитись із розумінням.

На середину липня повністю реформовано з 749-ти – 220 друкованих видань, з них 205 комунальних (всього 662), 15 державних (всього 87).

15 травня 2018 року Олексію Кононенку було повідомлено про підозру за «розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах під час придбання україномовних книг» та за «надання і отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави» та відсторонено на два місяці від роботи. Слідство триває.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики затвердив план роботи на період 9-ї сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Члени Комітету вважають, що мовою реклами в Україні має бути державна мова.