11:45
Четвер, 22 Липня 2021

Протистояння програмних засад влади та опозиції. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2021 року

1 699
Не розглядали закон «Про медіа», провалили план на 2021 рік, підтримали незалежність Нацради, посварилися через мову та слова про розстріл «ОПЗЖ», але у вирішальні моменти демонстрували єдність.
Протистояння програмних засад влади та опозиції. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2021 року
Протистояння програмних засад влади та опозиції. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2021 року

«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

У першому півріччі 2021-го комітет практично не згадував проєкт закону «Про медіа», стежив за конкурсом на голову правління Суспільного, боровся за закон про посилення незалежності Нацради. Комітет працював стабільно, не зірвавши жодного засідання через відсутність кворуму, хоча посилилося протистояння між його членами. Засідання проходили переважно у змішаному форматі офлайн /онлайн. Провели комітетські слухання «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території» та «Читання як життєва стратегія». У пріоритеті комітету були законопроєкти щодо захисту дітей, а тих, які стосувалися медіагалузі та інформаційної політики, було набагато менше — 1/5 частина (27 зі 127, що на розгляді). Рекомендований комітетом до розгляду в повторному першому читанні проєкт закону «Про медіа» так і не був винесений на голосування до сесійної зали.

Комітет має дуже широке коло повноважень. «Детектор медіа» аналізує роботу у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

  • соціальних медіа та інтернет-видань;
  • медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
  • аудіовізуального ринку;
  • рекламного ринку;
  • розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
  • державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
  • висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад комітету

У Комітеті гуманітарної та інформаційної політики найбільше членів із фракції «Слуга народу» (8 із 17 членів). Нагадаємо, комітет очолює Микита Потураєв («Слуга народу»). Перша заступниця — Ірина Констанкевич (група «За майбутнє»); заступники — Євгенія Кравчук і Павло Сушко («Слуга народу»), секретар — Олександр Абдуллін («Батьківщина»). Члени комітету: Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Олександр Кабанов, Дмитро Нальотов і Тетяна Рябуха («Слуга народу»); Олександр Качний, Ренат Кузьмін і Юрій Павленко («Опозиційна платформа — За життя»); Микола Княжицький, Софія Федина та Володимир В’ятрович («Європейська солідарність»), Гео Лерос (позафракційний).

У комітету є п’ять підкомітетів: із питань культурної політики (очолює з літа 2020-го Микола Княжицький); інформаційної політики (Євгенія Кравчук), туризму та курортів (Дмитро Нальотов); у справах сім’ї та дітей (Тетяна Рябуха), з питань кінематографу та реклами (Павло Сушко); із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації (Олександр Качний). Протягом п’ятої сесії проведено 25 засідань підкомітетів.

Засідання комітету й один прогульник

Якщо торік на попередній сесії у вересні 2020-го — січні 2021 року Комітет гуманітарної та інформполітики провів усього 12 засідань, то на 5-й сесії 9-го скликання — 18, із них одне виїзне (10 березня в Київській обласній держадміністрації, присвячене захисту прав дітей). Кворум на засіданнях не зривали жодного разу. На всіх засіданнях були Микита Потураєв, Павло Сушко і Гео Лерос. По одному пропустили Єлизавета Богуцька, Євгенія Кравчук, Тетяна Рябуха, Софія Федина, Володимир В’ятрович, Ірина Констанкевич. А Ренат Кузьмін, як і на попередній сесії, був найбільшим прогульником — пропустив усі засідання, крім двох.

Засідання відбувалися здебільшого в режимі відеоконференції. По-перше, в березні був посилений карантин через епідемію COVID-19. По-друге, через суперечки щодо правок до мовного закону і гострий виступ із трибуни Верховної Ради голови комітету Микити Потураєва щодо фракції «ОПЗЖ». Щоб не було протистояння між членами комітету, Потураєв перевів кілька останніх засідань в онлайн-режим, за що його критикували представники і «ЄС», і «ОПЗЖ».

На засіданнях розглянули 124 питання, але здебільшого щодо захисту дітей. За окремими напрямами, в тому числі у медіа та інформполітики, комітет «провалює» свій план законопроєктної роботи на 2021 рік. За сесію комітет розглянув майже 4 тисячі листів і звернень, опрацював 14 запитів на публічну інформацію.

Робочі групи створюються переважно при підкомітетах

У межах підкомітетів працювали дві робочі групи. Перша — з удосконалення законодавства про доступ до публічної інформації, створена 16 вересня 2020 року. У роботі брали участь народні депутати, відомства, громадські організації «Платформа прав людини», «Фонд інновацій та розвитку», «Центр демократії та верховенства права», «Лабораторія цифрової безпеки», «Інститут масової інформації», OpenUp Ukraine та юристи профільних державних установ, експерти у сфері доступу до публічної інформації.

Друга — із системного вдосконалення законодавства у сфері зовнішньої реклами (проєкт про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами, № 5094) за участю членів підкомітету та представників галузі зовнішньої реклами, зокрема Асоціації операторів зовнішньої реклами, Всеукраїнської рекламної коаліції, Індустріального телевізійного комітету, ТОВ «Бігборд», Національної асоціації медіа, Української асоціації медіабізнесу, Міжнародної асоціації маркетингових ініціатив, Української асоціації зі зв’язків із громадськістю, членів громадської ради при комітеті.

Створили також робочу групу з доопрацювання проєкту Закону № 2576 про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії. Група поки що жодного разу не збиралася.

Комітетські слухання: мовлення на окуповані території і розвиток читання книжок

2 квітня відбулися слухання в комітеті на тему: «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України». За результатами слухань 24 квітня Комітет ухвалив рекомендації.

7 липня з ініціативи директора Українського інституту книги Олександри Коваль проведено слухання на тему: «Стратегія розвитку читання на 2021–2025 роки “Читання як життєва стратегія”». За результатами слухань 14 липня ухвалені рекомендації.

Публічні консультації

Із 7 по 24 червня 2021 року Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики спільно з Програмою USAID «Рада» проводив публічні консультації щодо законопроєкту № 5546 «Про внесення змін до закону “Про телебачення і радіомовлення” (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Росії)». Результати публічних консультацій будуть враховані у процесі підготовки проєкту до розгляду в першому читанні.

Комітет був співорганізатором кількох важливих онлайн-обговорень разом із Радою Європи. Зокрема, публічного обговорення «Значення Суспільного мовника: як забезпечити його незалежність і фінансову сталість». На останньому засіданні комітету 5-ї сесії ухвалили звіт, де перелічені заходи за участі комітету: міжнародний круглий стіл «Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії», публічне обговоренні на тему «Медіаграмотність: чого не вистачає українцям, щоб почуватися безпечно в інфосвіті», онлайн-дискусія «Суспільне мовлення: як продовжити ефективну реформу?», круглий стіл «Зовнішня реклама: як подолати хаос і навести лад?» тощо.

Законопроєктна робота

На розгляді в комітеті на початку липня 2021 року було 127 проєктів законів та постанов (порівняно з попереднім півріччям — удвічі більше), за підготовку яких цей комітет є головним відповідальним. Із них 27 стосуються інформаційної галузі. Загалом на розгляді в комітеті 239 постанов та законопроєктів, у тому числі ті, до яких він має подати пропозиції. Кількість законопроєктів на розгляді росте, а ухвалених законів дедалі менше.

Зараз на розгляді в комітеті такі проєкти з інформаційних, рекламних та мовних питань:

  • 2072 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений Миколою Княжицьким, Софією Фединою, Іриною Геращенко та іншими Комітет підтримав і рекомендував на розгляд;
  • 2340 Проєкт Закону про українську жестову мову, внесений Іриною Борзовою. На розгляді в комітеті з жовтня 2019 року;
  • 2381 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень, внесений Ольгою Василевською–Смаглюк. На розгляді в комітеті з листопада 2019 року;
  • 2576 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи НСТУ), внесений Євгенією Кравчук, Олександром Ткаченком та іншими Комітет підтримав і рекомендував парламенту ухвалити за основу у першому читанні;
  • 2693-д Проєкт Закону про медіа, внесений Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет рекомендував парламенту ухвалити в повторному першому читанні;
  • 2693-2 Проєкт Закону «Про медіа в Україні», внесений Миколою Княжицьким, Володимиром В’ятровичем, Софією Фединою та іншими. Комітет рекомендував відхилити;
  • 3079 Проєкт Закону про внесення змін до частини восьмої статті 72 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів, Комітет рекомендував парламенту відхилити;
  • 3427 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі, внесений Мариною Бардіною та іншими. 4 березня 2021 року прийнято у першому читанні. Комітет рекомендував ухвалити у другому читанні і в цілому.
  • 3660 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповідей на запити, внесений Анатолієм Остапенком. Комітет рекомендував парламенту відхилити;
  • 3749 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо здійснення Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення наглядових повноважень у період обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесений Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. На розгляді в комітеті;
  • 4188 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні, внесений Олегом Дундою. Комітет підтримав і рекомендував парламенту схвалити. Включено до порядку денного Верховної Ради;
  • 4212 Проєкт Закону про внесення змін до статті 22 закону «Про рекламу» щодо реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, внесений Еллою Рєпіною та групою депутатів. 27 квітня ухвалений у першому читанні;
  • 4230 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» щодо стимулювання ефективності роботи НСТУ та оптимізації її державного фінансування, внесений Олександром Качурою. Скерований для ознайомлення в комітет;
  • 4348 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо розміщення зовнішньої реклами, внесений Володимиром Крейденком. Наданий на ознайомлення в комітет;
  • 4348-1 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесений Ігорем Василівим та групою депутатів, наданий на ознайомлення в комітет;
  • 4638 Проєкт Закону про внесення змін до статті 57 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», внесений Максимом Бужанським та групою депутатів. 18 травня надані пропозиції;
  • 5094 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами, внесений Оленою Кондратюк та групою депутатів. 3 червня ухвалений у першому читанні;
  • 5101 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора), внесений Петром Порошенком, Іриною Геращенко та іншими. На розгляді у комітеті з 22 лютого;
  • 5226 Проєкт Закону про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення» закону «Про рекламу» щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню на території України COVID-19, внесений Кабміном. З березня на розгляді у комітеті;
  • 5233 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», внесений Максимом Заремським. З березня на розгляді в комітеті;
  • 5330-1 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про захист суспільної моралі», внесений Тетяною Рябухою. Ухвалений парламентом за основу;
  • 5341 Проєкт Постанови про звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2020 рік, внесений Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет 8 квітня скерував парламенту проєкт постанови про визнання роботи Нацради задовільною;
  • 5546 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Росії), внесений Олександром Федієнком, Микитою Потураєвим та іншими. З 21 травня на розгляді у комітеті;
  • 5554 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період карантину через COVID-19, внесений Микитою Потураєвим і Євгенією Кравчук. Комітет підтримав, 15 червня включений до порядку денного;
  • 5554-1 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції, організаторів культурно-мистецьких заходів в період карантину через COVID-19, внесений Олександром Санченком. Включений до порядку денного;
  • 5591 Проєкт Закону про внесення змін до cтатті 8 закону «Про Український культурний фонд» (щодо KPI Виконавчого директора УКФ), який зареєстрували народні депутати Лариса Білозір, Василь Петьовка та інші На розгляді у комітеті з 2 червня 2021 року;
  • 5591-1 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Український культурний фонд» щодо вдосконалення діяльності УКФ, автори Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші. На розгляді у комітеті з 15 червня 2021 року;
  • 5699 Проєкт Закону про внесення зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо розблокування конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, внесений Іриною Констанкевич, Антоном Поляковим та іншими. З 24 червня на розгляді у комітеті;
  • 5722 Проєкт Постанови про звільнення Ткаченка Олександра Владиславовича з посади Міністра культури та інформаційної політики, внесений Артуром Герасимовим, Володимиром Ар’євим та іншими З 2 липня на розгляді у комітеті;
  • 5735 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» та деяких інших законів щодо створення умов для безбар’єрності та захисту прав людей з інвалідністю, внесений Еллою Рєпіною. З 8 липня на розгляді у комітеті.

Ухвалені закони та постанови: скромний урожай

2 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до статті 8 закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради НСТУ депутатськими фракціями і групами». Внесено зміни щодо порядку делегування членів Наглядової ради НСТУ депутатськими фракціями і групами.

Тепер депутатські фракції чи групи не можуть обирати членів НР Суспільного, якщо до чергових виборів парламенту залишилося 180 і менше календарних днів. Термін повноважень членів наглядової ради зріс до п’яти років, а після закінчення п’ятитирічного строку, члени НР далі працюватимуть (за певним винятком) до обрання нових членів, але не більше шести місяців.

17 червня ухвалений закон «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення» (проєкт № 4107). Внесені зміни до законів «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з COVID-19» та «Про адміністративні послуги». Вдосконалено процедуру призначення та припинення повноважень членів Нацради; встановлено перелік вимог та обмежень до кандидатур на посади членів Нацради; удосконалено процедуру оплати праці членів державного регулятора та працівників апарату Нацради; усунені колізії щодо розгляду Нацрадою питань на засіданнях під час карантину та інших обмежувальних заходів, а саме розблоковане проведення конкурсів. Президенті підписав закон 16 липня.

17 лютого ухвалена постанова Верховної Ради «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції гідності», яку підготував комітет гуманітарної та інформполітики. У заяві йдеться, що Україна стоїть і стоятиме на позиціях утвердження європейських цінностей — гідності, демократії, рівності, верховенства права в усіх сферах суспільного життя, що Революція гідності є одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Верховна Рада ухвалила за основу кілька проектів, в підготовці яких комітет був головним.

4 березня прийнятий за основу проєкт Закону № 3427 «Про внесення змін до закону «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Метою проєкту є вдосконалення правового регулювання в галузі реклами щодо протидії дискримінації за ознакою статі. Це відповідає зобов’язанням України відповідно до Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Зокрема закон має визначити поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»; посилити відповідальність за порушення законодавства про рекламу; посилити захист прав споживачів реклами.

27 квітня ВР ухвалила за основу проєкт Закону «Про внесення змін до статті 22 закону "Про рекламу» щодо реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» № 4212. Йдеться про зміни до статті закону, яка регулює рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, поширивши її дію на електронні сигарети й рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Комітет пропонує під час доопрацювання законопроєкту до другого читання поширити дію статті 22 на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. «Детектор медіа» докладно аналізував маніпуляції та інформаційне протистояння довкола регулювання ринку електронних сигарет.

3 червня ухвалений за основу проєкт закону № 5094 «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами». Закон має забезпечити гармонізацію та узгодження норм законодавства у сфері розміщення зовнішньої реклами; створення правових механізмів планомірного розміщення засобів зовнішньої реклами на територіях населених пунктів та їх адаптацію до міського середовища; запровадження єдиного законодавчого порядку та врегулювання комплексної процедури видачі (відмови у видачі, анулювання, переоформлення, продовження строку дії) дозволів на розміщення зовнішньої реклами, демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій; збалансований розподіл повноважень з регулювання розміщення зовнішньої реклами та дозвільно-погоджувальних функцій між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування тощо.

Співпраця комітету з Мінкультом та Нацрадою

Комітет протягом 5-ї сесії знову не розглянув питання про відбір кандидатур на три вакантні посади членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який кілька разів переносив. На конкурс ще восени 2019-го подали документи п’ятнадцятеро кандидатів. Раніше комітет рекомендував ВР визнати річний звіт Нацради незадовільним.

31 березня комітет підтримав звіт Нацради за 2020 рік і рекомендував парламенту його схвалити. Більшість у комітеті боролася за ухвалення закону про незалежність Нацради.

Комітет гуманітарної та інформполітики має налагоджену співпрацю з Міністерством культури та інформаційної політики, яке очолює колишній член комітету Олександр Ткаченко. Керівництво міністерства не раз запрошували на засідання комітету. Водночас деякі члени комітету, зокрема Павло Сушко, ставили гострі запитання Олександру Ткаченку, хоча обидва були обрані до ВР від партії «Слуга народу».

Скандали

Протягом п’ятої сесії було кілька скандалів, пов’язаних із членами комітету. Перший — через спробу внести зміни до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Народні депутати від «Слуги народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук 24 травня 2021 року зареєстрували законопроєкт № 5554 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період карантину через COVID-19». 28 травня інший депутат від «Слуги народу» — Олександр Санченко — зареєстрував у парламенті альтернативний проєкт закону № 5554-1.

Депутати пропонували відкласти набуття чинності частини 6 статті 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є українська. Ця норма набула чинності 16 липня 2021 року. Натомість Потураєв та Кравчук пропонували, щоби це сталося «через два місяці від дня скасування карантину». Микита Потураєв сказав, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. За словами депутата, як стимул для українських кіновиробників обговорюють пільги в оподаткуванні. 1 червня народні депутати не включили до порядку денного сесії законопроєкти №5554 та №5554-1.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко також підтримав ідею відкласти початок дії окремих статей мовного закону, які стосуються обов'язкового дубляжу фільмів українською мовою.

14 червня представники політичної партії «Європейська солідарність» та громадські активісти зірвали засідання Комітету гуманітарної та інформполітики. Вони влаштували акцію протесту під стінами будівлі, де збирається комітет, аби зірвати позачергове засідання, на якому планувалося вивести телебачення з-під дії закону про мову. Врешті комітет проголосував за те, щоб не включати ці законопроєкти до порядку денного сесії. Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» сказав, що не є ворогом української мови і що від фракції «Слуга народу» немає жодних пропозицій скасувати закон про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений 2019 року.

Другий скандал пов’язаний із гострим виступом Потураєва з трибуни ВР щодо «Опозиційної платформи — За життя». Микита Потураєв під час розгляду поправок до закону про Нацраду з телебачення і радіомовлення 17 червня сказав: «Нас питали, коли закінчиться епоха бідності — тоді, коли закінчиться епоха брехні. А закінчиться вона, коли повсталий народ витягне оцю фракцію, сукупні статки якої співставні з річним бюджетом України, і розстріляєНа жаль, ми демократична країна. І змушені йти повільно. І знищувати вас політично — разом з усіма іншими фракціями цього парламенту. Ось коли закінчиться епоха бідності і брехні».

Тепер члени комітету від «ОПЗЖ» вимагають відсторонити Потураєва від головування. Юрій Павленко та Олександр Качний на засіданнях 30 червня і 14 липня сказали, що їхня політична сила звернулася до регламентного комітету, голови парламенту та правоохоронних органів, щоб ті дали оцінку виступу Потураєва. А поки триватиме розслідування, Потураєв, мовляв, не має права вести засідання. У знак протесту вони відмовилися від голосування за рішення комітету.

Контрольна функція комітету, декларації та громадська рада

У межах контрольної функції комітет розглянув низку питань, в тому числі щодо Українського культурного фонду та відновлення роботи державних кіностудій «Укркінохроніка» та «Національна кінематика України» тощо. Зокрема, виконавчий директор УКФ Владислав Берковський запевнив, що фонд і надалі підтримуватиме регіональні проєкти, а також запросив членів комітету взяти участь в обговоренні проєкту нової стратегії УКФ на 2022–2030 роки.

Члени комітету наприкінці березня оприлюднили свої декларації про доходи за 2020 рік.

Члени громадської ради при комітеті переважно працювали при підкомітетах. Загалом громадській раді, до якої увійшли понад сто людей, проблемно зібратися в повному складі. На засіданнях комітету не зачитують експертні висновки громадської ради до законопроєктів.

Найважливіше питання інформаційної політики, яке розглянув комітет

На думку Микити Потураєва, найважливіше питання, — це підготовка проєкту про незалежність Нацради і розблокування конкурсів. «Також, на мій погляд, дуже важливі були комітетські слухання про мовлення на окуповані території та про популяризацію читання книжок і розвиток книговидання», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Член комітету від «ОПЗЖ» Юрій Павленко не згоден із думкою пана Потураєва: «Був розглянутий і ухвалений парламентом закон про посилення Нацради. Але, на мій погляд, це ніяке не посилення, а навпаки, він створює ще більшу залежність Нацради від влади. Також владна фракція використовує профільний комітет і маніпулює питанням державної мови. У першому півріччі були проведені важливі слухання про мовлення на окуповані території. Але комітет не спромігся на конкретне вагоме рішення з цього питання. Рекомендації або не актуальні, або не дієві».

На думку Ірини Констанкевич, одним із найважливіших питань, яким опікувався комітет протягом сесії, була синхронізація реформи децентралізації із процесами культурного життя у громадах. «Закон про культурну послугу і центри надання культурної послуги є. Але формули обчислення культурної послуги немає. Тому питання про культурну субвенцію — це головне. На першому засіданні комітету у вересні ми розглянемо це питання і будемо форсувати профільний директорат МКІП, який зобов’язаний це зробити», — зазначила вона в коментарі «Детектору медіа». Наступне важливе питання — це інформаційна безпека, вважає народна депутатка. За її словами, перемогою увінчалася боротьба за українську мову як державну, а спроби внести зміни до закону про державну мову були відхилені. До того ж, Конституційний суд визнав цей закон таким, що відповідає конституції. «Що не зроблено: не розглянули в залі законопроєкт про бібліотеки, потрібно актуалізувати роботу над змінами до законодавства про музеї, підготувати законопроєкт про меценатство тощо. Головне, щоб уряд був готовий фінансово підтримати гуманітарну та інформаційну політики у бюджеті-2022. Це мають бути гроші на Інститут книги, УКФ, Український інститут, бібліотеки, музеї. Тобто на потреби тих, хто є реальними провайдерами змін», — зауважила Ірина Констанкевич.

Представник опозиційної фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович шкодує, що комітет не розглянув жодного системного законопроєкту, «який передбачає комплексну протидію російській пропаганді й інформаційній агресії».

Коментуючи конфлікти всередині комітету, Микита Потураєв каже, що політичне протистояння не посилилося, хіба що ідеологічне: «Про це свідчить конфлікт, пов’язаний з моїм виступом з трибуни Верховної Ради».

Юрій Павленко вважає, що комітет працював професійно: «Але професійність зникала, коли починали розглядати, наприклад, питання мови. Загалом велике протистояння в комітеті виникло після заяв із парламентської трибуни голови комітету Микити Потураєва, що всю фракцію "ОПЗЖ" треба розстріляти. Коли він проштовхував закон про обмеження української мови для телеканалів, його назвали вбивцею української мови. А за кілька днів він перетворився на серійного вбивцю, коли виголосив із парламентської трибуни такі заяви».

На думку Ірини Констанкевич, політичне протистояння між членами комітету — це конфлікт програмних засад «Слуги народу» як влади й інших як опозиції. Протистояння загострюється у ключових питаннях мови, національної ідентичності тощо. «Разом із тим наш комітет демонструє єдність у багатьох суспільно важливих питаннях. Все, що важливе для українського суспільства, наш комітет підтримує, попри політичні розбіжності», — сказала вона.

Володимир В’ятрович сказав, що протистояння посилюється, коли Банкова намагається використати комітет не для фахового розгляду питань (для чого й існують комітети), а для продавлювання антиукраїнських партійних рішень (яким, на його думку, є спроба переглянути закон про мову чи протягнути російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру).

Висновки

Протягом п’ятої сесії так і не розглянули законопроєкт «Про медіа»; у комітеті про це практично не говорили. План роботи комітету, як і за попередні періоди, не виконаний, у тому числі в частині інформаційної політики і медіазаконодаства. Цьому завадили як епідемія коронавірусної хвороби, так і політична ситуація в Україні. Крім того, члени комітету не хотіли витрачати час на «законодавчий спам».

Протистояння в комітеті виникає не стільки на політичному, скільки на ідеологічному ґрунті. Іноді голоси представників фракції «Слуга народу» діляться навпіл під час голосування. Конфлікти й суперечки виникали як між представниками влади й опозиції, так і між самими членами монобільшості. Та загалом комітет працював стабільно, намагаючись ефективно вирішувати проблеми галузі культури і кіно.



Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1699
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду