Сприяння євроінтеграційним процесам України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2023 року

Сприяння євроінтеграційним процесам України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2023 року

16 Січня 2024
873
16 Січня 2024
09:00

Сприяння євроінтеграційним процесам України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2023 року

873
Євроінтеграційний напрям став одним із головних у роботі комітету загалом у 2023 році.
Сприяння євроінтеграційним процесам України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2023 року
Сприяння євроінтеграційним процесам України. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за друге півріччя 2023 року

«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-годруге й перше півріччя 2017-годруге й перше півріччя 2016 року.

Під час повномасштабного вторгнення парламент працює без канікул, тому дев’ята сесія IX скликання Верховної Ради наприкінці літа без перерви перейшла в десяту (вересень 2023 — січень 2024). Нагадаємо, парламент під час воєнного стану не анонсує свої засідання і з міркувань безпеки не транслює їх у прямому ефірі. Тобто з 24 лютого 2022 року засідання Ради проходять у закритому режимі. На початку 2023-го була спроба  заборонити народним депутатам поширювати інформацію про пленарні засідання під час дії воєнного стану раніше, ніж через годину після їхнього закриття. Але цей законопроєкт так і не ухвалили. Кілька народних депутатів, наприклад, Ярослав Железняк (фракція «Голос») та Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») повідомляють про перебіг засідань у реальному часі на своїх телеграм-каналах. За це їх критикують колеги по парламенту. Але медіа часто посилаються на ці ресурси, коли пишуть про результати голосувань за проєкти законів чи постанов.

Під час десятої сесії комітет не розглядав окремих законопроєктів, які стосуються медіасфери та інформаційної політики. Члени комітету зосередилися на інших законах, які мають сприяти євроінтеграційному процесу України. Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізує роботу комітету у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

  • соціальних медіа й інтернет-видань;
  • медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
  • аудіовізуального ринку;
  • рекламного ринку;
  • розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
  • державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
  • висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом десятої сесії змін не відбулося. Таким чином на початок січня 2024 року в комітеті — 17 народних депутатів, десять із яких — члени фракції «Слуга народу».

Перелік підкомітетів не змінився. Один із підкомітетів із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації, який очолював Олександр Качний (у жовтні 2022 перейшов до бюджетного комітету), протягом року не збирався жодного разу. Члени комітету не обрали іншого голову. Наразі не зрозуміло, для чого цей підкомітет в комітеті, оскільки питання не розглядаються за регіональним принципом, тому логічно було б його закрити.

На початок січня 2024 року на розгляді комітету — 136 питання, із підготовки яких він визначений головним. З них лише 20 стосуються медійної галузі й інформаційної політики. Здебільшого комітет розглядає питання, пов’язані з захистом прав дітей.

План на десяту сесію виконаний частково. Зокрема, було заплановано розгляд 101 проєкту, де комітет визначено головним, і 358 — де він є другорядним. Загалом комітет розглянув станом на початок січня майже 50 питань. Більшість членів комітету регулярно брали участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), всього відбулося 14 засідань комітету (до середини січня 2024 року).

Заплановані три виїзні засідання не відбулися. Чотири питання, які планувалося розглянути на комітетських слуханнях також не були розглянуті, зокрема про збереження та розвиток Національного центру Олександра Довженка.

Комітет розглянув низку питань у порядку контролю за виконанням законів України, постанов Верховної Ради, власних рішень. Зокрема про стан виконання законів України «Про систему іномовлення України». Комітет вирішив обговорити концепцію іномовлення спільно з Міністерством культури та інформаційної політики. Автор цієї пропозиції член комітету Микола Княжицький сказав, що журналісти іномовлення виконують концепцію, яку їм спустили згори, і до них питань немає. На його думку, а також члена комітету Володимира В’ятровича, концепція мовлення російською мовою каналу «FreeДом», орієнтованого переважно на Росію, є хибною. Так само вони не розуміють, чому канал «Дім» мовить в Україні, а не за її межами.

Читайте також:

Також у межах контрольної функції комітет розглянув питання про реалізацію закону «Про медіа». Нагадаємо, 31 березня набув чинності закон «Про медіа», який Верховна Рада ухвалила 13 грудня 2022 року. У коментарі «Детектору медіа» голова комітету Микита Потураєв (фракція «Слуги народу») сказав, що імплементація закону про медіа йде цілком задовільно. На думку ж члена комітету від фракції «Європейська солідарність» Миколи Княжицького, «закон імплементується, але основна його мета — забезпечення свободи слова в медіа — до кінця не досягнута». «Попри величезні плюси, які були в цьому законі, і те, що він схвалений нашими європейськими партнерами, у мене до самого закону були зауваження. Бо ми залишили в ньому існування державного мовлення, зокрема каналів “Рада” і “Дом”. Щодо імплементації, то ми бачимо, що Нацрада почала реєструвати медіа, почала працювати за новим законом», — сказав пан Княжицький у коментарі «Детектору медіа».

Члени комітету взяли участь у низці заходів (конференції, круглі столи тощо), зокрема у конференції на тему: «Суспільне мовлення в Україні зараз і після війни» (спільно з АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України). Нагадаємо, під час воєнного стану проведення публічних заходів в Україні досить проблематичне.

У другому півріччі 2023 року комітет гуманітарної та інформаційної політики був одним із найбільш відкритих. Водночас комітет свободи слова залишався одним із найбільш закритих.

На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом десятої сесії була стабільною.

«На мою думку, комітет працював потужно, хоча краще, щоб нашу роботу оцінювали зовнішні експерти. На мій погляд, всі завдання, які перед собою ставили, ми виконали. Може, трохи не встигли ухвалити в цілому кілька законів. 2023-го у першу чергу ми зосереджувалися на документах, які необхідні для вступу України в ЄС», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова комітету Микита Потураєв.

Микита Потураєв (фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»)

На думку Миколи Княжицького, комітет у цілому працював професійно та злагоджено. «Попри те, що ми представляємо різні політичні сили, загалом наш комітет працює злагоджено. Як правило, ми знаходимо спільну позицію з дуже багатьох питань. Утім, є питання, з яких не знаходимо спільну позицію. Наприклад, мій закон про деколонізацію досі не виноситься на комітет і в зал. Разом із тим ми прийняли в першому читанні закон, який обмежує діяльність російської церкви в Україні. З моєї точки зору він недосконалий, я підтримував наш закон №8221, але він не виносився в зал. Тому ми зараз працюємо з урядовим законопроєктом і намагаємося його зробити ефективним. Звичайно, мені би хотілося, щоб була більша активність і результативність. Щоб російська церква нарешті припинила у нас своє існування, щоб ми здійснили деколонізацію тощо», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Микола Княжицький (фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»)

Микола Княжицький загалом за роботу поставив би комітету 3+. «Тому що залишаються вимкненими низка незалежних каналів, продовжується телемарафон, виділяються величезні кошти на нікому не потрібні серіали. Мене особисто це дратує і не влаштовує. Комітет мав би зайняти тут активнішу позицію. Але не займає. Тому я би поставив за роботу нашому комітету 3+», — сказав він.

Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було. Питання, з яких влада й опозиція раніше не могли знайти спільну мову — вимкнення з цифрового мовлення трьох каналів (5 канал, Прямий та «Еспресо»), єдиний телемарафон і формат роботи парламентського каналу «Рада», протягом десятої сесії не розглядалися.

Закони та постанови, які вдалося ухвалити

Загалом друге півріччя 2023 року не відзначилося ухваленням великої кількості законів і постанов, які рекомендував комітет.

9 серпня 2023 року парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” щодо подальшого використання музейних зібрань у разі реорганізації музеїв та надання державних гарантій».

8 листопада 2023 року ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання сертифіката на придбання книг», який поки що не підписаний Президентом України.

21 листопада 2023 року парламент прийняв Постанову Верховної Ради «Про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з десятою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності».

22 листопада 2023 року ухвалено Постанову Верховної Ради «Про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні».

21 грудня 2023 року прийнято Постанову Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках», в якій визначено, що 100-літній ювілей Українського радіо у 2024 році відзначатиметься на державному рівні.

Також парламент ухвалив закон про держбюджет на 2024 рік. Комітет зробив усе можливе, щоб 2024 року було передбачено суттєве збільшення фінансування культури та інформаційної політики. Уряд заклав у бюджет на 2024 рік на сферу культури та медіа 10,2 млрд гривень — на майже 2 млрд гривень більше, ніж 2023-го. Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук вітала збільшення фінансування Українського інституту книги, яке зросло в понад п’ять разів у порівнянні з 2023 роком: з 86,9 до 466 млн грн.

Проєкти комітету, які парламент не ухвалив

Верховна Рада у листопаді підтримала за основу і відправила на друге читання президентський законопроєкт №9432 «Про застосування англійської мови в Україні». З нього виключили норму про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу. Нагадаємо, комітет рекомендував парламенту схвалити цей проєкт, лишень скасувати в ньому норми про кінодубляж і зниження обов’язкової частки телепрограм українською мовою за рахунок англомовних програм з українськими субтитрами.

Законопроєкт викликав суспільний резонанс, оскільки критики побачили в ньому спробу заборони українського дубляжу англомовних фільмів. Зокрема, законопроєкт передбачав, що вже із 2027 року в українських кінотеатрах усі англомовні фільми будуть демонструвати мовою оригіналу з українськими субтитрами. Частка показів мовою оригіналу в кінозалах у 2025 році має становити 50%, у 2026 році — 75%, із 2027-го — 100%.

Парламент у жовтні ухвалив у першому читанні  проєкт закону №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще у січні 2023 року. Нагадаємо, комітет гуманітарної та інформполітики ще у грудні 2022 року рекомендував ухвалити законопроєкт № 8221 «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій», авторами якого є члени комітету Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ірина Констанкевич та ще понад 30 народних депутатів.

Верховна Рада так і не розглянула законопроєкт №8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборної агітації», який комітет рекомендував ухвалити за основу ще 19 січня 2023 року. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук (фракція «Слуги народу»), Ярослав Юрчишин («Голос») та інші. Нагадаємо, норми цього законопроєкту були прописані в законопроєкті «Про медіа», але вже під час голосування в сесійній залі їх вилучили на вимогу депутатської фракції «Батьківщини». Тому й було вирішено швидко зареєструвати окремий законопроєкт про інформаційне забезпечення виборів і передвиборчу агітацію, куди ввійшли вилучені з закону «Про медіа» норми. Ухвалення цього закону — продовження медійної реформи.

Також комітет, а відповідно й парламент, не розглядав проєкти законів №9128 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі»; №6407 «Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” щодо гарантування незалежності іномовлення» та низку інших.

На засіданні 8 січня 2024 року комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проєкт Постанови №10371 «Про встановлення в Україні святкового дня — День подяки Богові» (утрималися Володимир В’ятрович та Олександр Кабанов). Автор цієї законодавчої ініціативи — народний депутат Віктор М’ялик. Святкувати День подяки Богові пропонується в останню неділю вересня. Ця ініціатива викликала бурхливе обговорення в соціальних мережах. Остаточне рішення має ухвалити парламент.

Заходи та міжнародна діяльність

Протягом 10-ї сесії члени комітету брали участь у конференціях, круглих столах та інших заходах, зокрема й міжнародних.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич і Євгенія Кравчук увійшли до складу Наглядової ради Українського інституту книги та взяли участь у її установчому засіданні, яке відбулося 4 серпня 2023 року. Вірогідно, саме це посприяло значному збільшенню фінансування УІК на 2024 рік.

У вересні члени комітету взяли участь у конференції «Суспільне мовлення: реформа під час війни», організаторами якої стали ГО «Центр демократії та верховенства права», Національна суспільна телерадіокомпанія України та комітет гуманітарної та інформаційної політики.

Зокрема Микита Потураєв звернувся до міжнародних партнерів із проханням підтримати одну з найуспішніших реформ в Україні — реформу Суспільного мовлення. «Якщо ви хочете зберегти одну з найпотужніших реформ, які відбулися в Україні з 2014 року — створення НСТУ, — зафіксуйте в макрофінансовій допомозі окремим рядком бюджет НСТУ», — сказав він. Нагадаємо, Суспільний мовник фінансується з державного бюджету, і держава з моменту створення (2017 рік) ще жодного року не профінансувала його на 100%.

Також у вересні члени комітету заступник голови Павло Сушко та Микола Княжицький у складі групи міжпарламентських зв’язків Верховної Ради з Литовською Республікою перебували з візитом у Вільнюсі.

У жовтні Микита Потураєв узяв участь у публічному обговоренні на тему: «Формування ефективної культурної політики в контексті євроінтеграції України». Під час заходу презентовано звіт «Аналіз адаптації українського законодавства та системи державного управління у сфері культури до стандартів ЄС», де прописані дев’ять рекомендацій для формування ефективної культурної політики в контексті євроінтеграції України.

Голова комітету взяв участь у публічному обговоренні теми запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, який організувала у листопаді Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Під час зустрічі обговорювали пропозиції до критеріїв віднесення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу і жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Микита Потураєв зазначив, що Україна наближається до європейського законодавства щодо запобігання дискримінації. На його думку, ми рухаємося у цьому напрямі не поступово, а радше ривками.

У другому півріччі 2023 року члени комітету продовжили брати участь у заходах на міжнародній арені. Зокрема Євгенія Кравчук сприяла виключенню Росії з Виконавчої ради ЮНЕСКО — органу, що готує порядок денний Генконференцiї організації. Згодом Україну вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

13 грудня 2023 року комітет гуманітарної та інформаційної політики провів спільне засідання з комітетом культури Сейму Литовської Республіки, який запевнив у подальшій підтримці України.

У грудні Євгенія Кравчук узяла участь у розширеному засіданні Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Нагадаємо, незабаром Єврокомісія розпочне аналіз українського законодавства на відповідність праву ЄС, а уряд подасть план дій на подальше виконання рекомендацій, необхідних для членства в ЄС.

Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький і Володимир В’ятрович беруть участь у заходах, на яких обговорюються проблеми медіа і журналістів, видавничої галузі, зокрема конференціях «Воєнні медіавиклики 2023», National Media Talk, Donbas Media Forum тощо.

Пріоритети, які так і не стали пріоритетами. Нові пріоритети

Наприкінці 2022-го Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» серед пріоритетних на 2023-й називав три питання: туризм, зовнішню рекламу та бібліотеки. Але ці питання так і не стали пріоритетними у 2023 році. Більш пріоритетними для комітету стали євроінтеграційні документи.

Комітет продовжував ухвалювати рішення, спрямовані на звільнення від будь-яких впливів Росії та «русского міра» в усіх галузях, зміцнення української ідентичності й національної єдності. Йому вдалося збільшити фінансування гуманітарної сфери та відстояти норми про українську мову.

Робота комітету насамперед полягала у гармонізації українського законодавства з європейським. Окрім профільних законів про медіа та про рекламу, які ухвалені раніше, під час 10-ї сесії комітет рекомендував парламенту ухвалити за основу і в цілому законопроєкт №10288-1 про врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Члени комітету обстоювали позицію, аби нововведення закону не поширювалися на російську мову як мову держави-агресора. Вони провели кілька багатогодинних робочих зустрічей для узгодження всіх норм проєкту, що у віданні комітету. «Велика робота була в нашому сегменті в законі про нацменшини. Важлива робота. Ми відпрацювали. У нас на розгляді в першу чергу документи для вступу України в ЄС. Почали із закону про медіа, потім закон про рекламу, потім зробили все можливе для закону про нацменшини», — сказав Микита Потураєв.

Комітет підтримав проєкт Державної цільової програми розвитку та поширення української мови. Уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя неодноразово запрошували взяти участь у засіданнях комітету.

За словами Микити Потураєва, пріоритетними питаннями з початку 2024-го стане підготовка комітетом до другого читання та ухвалення парламентом у цілому двох законопроєктів: №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» та №9432 «Про застосування англійської мови в Україні».

Почав комітет працювати над євроінтеграційними законопроєктами про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу: урядовим №5870 і №5870-1, автором якого є Микита Потураєв.

«Думаю, спочатку внесемо в зал проєкт про англійську мову, потім про релігійні організації. Пріоритети: англійська мова і релігійні організації. Скоро має бути пакет поправок до закону про медіа. І будемо реєструвати поправки до Кримінально-процесуального кодексу, пов’язані з законом про рекламу. І закон про умовний доступ — теж важливий пріоритет. Робоча група над ним працює. Це питання першого півріччя 2024-го», — сказав Микита Потураєв. Він пояснив, чому закони про англійську мову і про релігійні організації досі не прийняті. «Закон про англійську мову складний, там багато пропозицій, велика таблиця поправок. Складність у тому, що він багатьох торкнеться. А проєкт про релігійні організації ускладнювався кількістю поправок. Але ми близькі до завершення. Треба розуміти, що попереду довгий шлях. І також постійний моніторинг з боку ЄС», — сказав голова комітету.

Микола Княжицький вважає, що у 2024 році під час воєнного стану говорити про якусь політичну конкуренцію немає сенсу. «Я давно є прихильником уряду національної єдності та об’єднання всіх політичних сил, і тут крок за владою. Звичайно, якби було таке об’єднання, то ділити медіа на хороші й погані, приділяти увагу анонімним телеграм-каналам, натомість заплющувати очі на те, що незалежні проукраїнські медіа у нас залишаються відімкненими від ефіру Т2, це неправильно. І я би хотів, щоб це усвідомлення у влади було. Щоб ми спільно будували настільки демократичну країну, принаймні у сфері свободи слова, щоб бути прикладом для інших країн. Для нас це дуже важливо, особливо на шляху нашої європейської інтеграції. Перемогою комітету було ще те, що нам вдалося досягнути, що український дубляж у кінотеатрах залишився. Ми зробили значно кращим і закон про національні меншини, хоч ми там були не першим комітетом. Ми зробили все можливе для захисту української мови. За це дякую всім членам комітету, незалежно від їхньої партійності», — додав він.

Громадська рада при комітеті протягом другого півріччя не проявлялася. За словами членів комітету, в підготовці й обговоренні законопроєктів, розгляді пропозицій беруть активну участь експерти, деякі з них є членами громадської ради, до якої входять понад 100 осіб.

Колаж: Микола Шиманський/«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
873
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду