Воєнний порядок денний. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2022 року

Воєнний порядок денний. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2022 року

21 Липня 2022
1294
21 Липня 2022
12:00

Воєнний порядок денний. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2022 року

1294
Комітет хоче максимально відмежувати наш інфопростір і медіа від усього російського.
Воєнний порядок денний. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2022 року
Воєнний порядок денний. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформполітики за перше півріччя 2022 року

«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року. 

Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики мав великі плани на сьому сесію IX скликання Верховної Ради. Навіть встиг провести у лютому 2022 року до повномасштабного вторгнення Росії два чергові засідання.

А потім усе змінилося. Порядки денні засідань кардинально відрізнялися від ухваленого плану роботи на сьому сесію. Корективи внесла повномасштабна війна. Воєнний стан диктував питання, які комітет мав швидко підготувати, а парламент — ухвалити. Члени комітету намагалися максимально відмежуватися від усього російського і в медіа (пісні на радіо), в інформпросторі загалом (заборона виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій агресора).

Комітет протягом сьомої сесії провів 16 засідань, одні власні комітетські слухання і ще одні спільно з іншим комітетом. Загалом комітет розглянув понад 80 питань, із них майже чверть — щодо інформаційної політики. Засідання комітету проходили у режимі відеоконференції.

Більшість членів комітету регулярно брали участь у засіданнях комітету та підкомітетів. Водночас двоє членів уже забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя» — Ренат Кузьмін та Олександр Качний — практично не відвідували засідання. За інформацією з джерел, які працюють в комітеті, Качний був на лікарняному, а Кузьміна за прогули вже давно не табелюють і не нараховують заробітну плату.

До травня члени комітету були досить згуртованими. Потім почалися політичні суперечки. Роз’єднало питання відключення від цифрового ефіру трьох каналів (5 канал, Прямий та «Еспресо»).

Сайт комітету, як і сайт парламенту, на час воєнного стану прибрав всю персональну інформацію про народних депутатів. З кінця лютого на сайті Верховної Ради немає анонсів і трансляцій засідань парламенту тощо. На відміну від інших комітетів, сайт гуманітарної та інформаційної політики продовжує публікувати анонси і порядки денні засідань, стенограми, новини.

Змін у складі комітету не було.

Члени комітету практично не брали участі у публічних заходах в Україні, яких через війну значно поменшало. Водночас вели боротьбу на дипломатичному фронті. У липні голова комітету та заступники взяли участь у двох міжнародних заходах: Парламентській асамблеї ОБСЄ (Організації з безпеки і співробітництва в Європі) та конференції з питань відновлення України в Лугано (Швейцарія).

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізує роботу у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

  • соціальних медіа та інтернет-видань;
  • медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
  • аудіовізуального ринку;
  • рекламного ринку;
  • розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
  • державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
  • висвітлення діяльності Верховної Ради. 

На першому засіданні після повномасштабного вторгнення на початку березня Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав низку законопроектів, які мали посилити інформаційну безпеку країни. Комітет наполягав, щоб парламент розглянув і проголосував ці законопроєкти за скороченою процедурою без обговорення. Зокрема, рекомендував ухвалити проєкт №5101 про заборону виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій Росії. Підтримав проекти №5102 про посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції; №5143 про забезпечення відповідальності колаборантів; проект №5144 встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм.

Крім того комітет ініціював звернення від Верховної Ради до Міжнародного комітету Червоного Хреста та Верховного комісара ООН у справах біженців щодо забезпечення «зелених коридорів» в окупованих і найбільш гарячих точках країни.

У квітні Комітет підтримав проєкт постанови7266 про цінність свободи слова під час воєнного стану. У тексті постанови йдеться про цінність свободи слова, гарантії діяльності журналістів і ЗМІ під час дії воєнного стану. Постанова доручає голові Верховної Ради невідкладно направити текст заяви правоохоронним органам, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення та іншим уповноваженим органам державної влади, державним установам та організаціям у сфері телерадіомовлення та соціального захисту журналістів. Очевидно, поява цього проєкту постанови пов’язана із припиненням цифрового мовлення трьох каналів (Прямого, 5 каналу і «Еспресо»). Парламент ухвалив постанову 14 квітня.

У травні комітет підтримав за основу законопроект №7345 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення окремих повноважень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в умовах воєнного стану». І цей проєкт члени комітету попросили парламент ухвалити за скороченою процедурою. Відповідно до документу Нацраді надавалося право штрафувати телерадіоорганізації у разі таких порушень: «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Росії проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України». Наразі цей проєкт парламент ще не розглядав, його навіть не включено в порядок денний Верховної Ради.

Члени комітету у травні одноголосно підтримали проєкт постанови № 7332 «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти представників Російської православної церкви». Постанова дуже оперативно, вже 31 травня, була ухвалена парламентом.

Документ пропонує внести на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування проти представників Російської православної церкви персональних економічних санкцій, серед яких заборона користування радіочастотним ресурсом України; обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж тощо. Постанова стосується церковних діячів, які системно і активно підтримують війну проти України, легітимізують військове вторгнення та геноцид українців, який чинить російська армія. Зокрема під санкції має потрапити й 16-й Патріарх Московський і всієї Русі Кирило (Гундяєв).

Голова комітету Микита Потураєв у травні виніс на обговорення питання про вимкнення з цифрового ефіру «Еспресо», Прямого та 5 каналу. Але комітет так і не зміг встановити, хто офіційно ухвалив таке рішення. Офіційні представники державних органів, які брали участь у засіданні, відхрещувалися від рішення, виконавцем якого став Концерн РРТ. Нагадаємо, на початку квітня відключили цифровий ефір телеканалів «Еспресо», Прямого і 5 каналу – трьох мовників, пов’язаних через власників із партією «Європейська солідарність». Микита Потураєв заявив, що не бачить політичного підтексту у відключенні «Еспресо», Прямого та 5 каналу з цифрового ефіру. Члени комітету від «Європейської солідарності» переконані, що таким чином влада хоче «закрити рота» опозиції.

Комітет співпрацював з іншими парламентськими комітетами. Наприкінці квітня комітети з питань інтеграції України до Євросоюзу, з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалили спільне звернення щодо протидії інформаційним загрозам із боку Росії. Також представники комітетів звернулися до національних парламентів держав-членів ЄС та НАТО, до Європейського парламенту, парламентських асамблей Ради Європи, НАТО, ОБСЄ та Міжпарламентського союзу.

Українські парламентарі вимагали повністю заборонити російську пропаганду і російські ЗМІ в усіх демократичних країнах. Російські пропагандисти, як ідеться у тексті звернення, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності, «оскільки несуть пряму відповідальність за пропаганду війни і розпалювання ненависті до українців». Також автори звернення закликали припинити трансляцію російських медіа через системи супутникового зв’язку.

Члени комітету підтримали ініціативу щодо популяризації та визнання терміну «рашизм» на національному та міжнародному рівнях, ухваливши відповідну заяву. Вони вважають, що необхідно дати офіційне визначення терміну «рашизм» та внести його до офіційних термінологічних словників української мови.

Комітет 16 травня одноголосно підтримав пропозиції президента України до закону № 7214 «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Росії як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 12 травня повернув на доопрацювання закон про заборону символіки, яку використовують російські війська у війні проти України. Глава держави загалом підтримав цей закон. Але вважав, що наведений в законі перелік випадків використання цієї символіки з легітимною метою не передбачає її використання в експозиціях музеїв, тематичних виставках, бібліотечних фондах, у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, навчального характеру. Тому запропонував доповнити закон відповідними нормами.

22 травня закон ухвалили з пропозиціями президента, а 9 червня був підписаний главою держави.

Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт постанови № 7394 «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) щодо позбавлення Росії статусу держави-члена ЮНЕСКО». Росія з 24 лютого не припиняє знищувати українські населені пункти, руйнуючи національну інфраструктуру та об’єкти культурної спадщини. На думку голови комітету Микити Потураєва, постанова значно підсилить переговорний процес України з  цього питання.

Через повномасштабну агресію українська держава не в змозі виконати всі фінансові зобов’язання, в тому числі й прописані в законопроекті № 6287 про стимулювання українського книговидання і книгорозповсюдження. Тому комітет переглянув своє рішення від 16 лютого 2022 року щодо цього проєкту закону, який передбачав заходи із стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження. Нагадаємо, законопроєкт передбачає відшкодування витрат на оренду приміщень книгарням, які продають книжки українською мовою (а також, за бажання, мовами ЄС і корінних народів України) та надання сертифіката на придбання книжок українською мовою при народженні дитини і при досягненні дитиною 14-річного віку. 

Комітет гуманітарної та інформполітики 8 червня 2022 року рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт №7417 про внесення змін до закону України «Про Український культурний фонд». У зв’язку із запровадженням воєнного стану УКФ у 2022 році скоротили видатки на 90%. Але продовжувала діяти норма, згідно з якою фінансування Українського культурного фонду не перевищує 16% річних надходжень УКФ з усіх джерел. Таким чином, цей обсяг значно знизився. Щоб не допустити звільнення працівників та повної зупинки роботи Фонду, який відіграє важливу роль у розвитку культури та креативних індустрій в Україні, розробники проєкту запропонували обмеження в 16% на період воєнного стану не застосовувати.

19 червня закон ухвалений, але президент його ще не підписав.

Комітет у червні підтримав законопроекти №7439 «Про внесення змін до деяких законів щодо друкованих засобів масової інформації» та № 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Нагадаємо, в Україні у 2016-2018 роках була проведена реформа щодо роздержавлення друкованих медіа. Органи влади та державні структури більше не можуть бути засновниками друкованих видань, за декількома винятками (до яких належать парламентська газета «Голос України» та урядова – «Урядовий кур’єр»). У грудні 2018 року припинила вихід газета «Народна армія» – друкований орган Міністерства оборони. Працівники газети здебільшого перейшли працювати до новоствореної агенції «АрміяInform». Під час обговорення цього питання розгорнулася дискусія: одні члени комітету вважали, що в наш час друкована газета не потрібна, інші – що з її доставкою на фронт будуть проблеми.

Парламент 19 червня прийняв закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». Президент його ще не підписав.

Члени комітету у червні затвердили Рекомендації за результатами слухань у Комітеті 30 травня 2022 року на тему: «Про загрози національній безпеці України, пов’язані з діяльністю релігійних організацій, що мають керівні центри на території держави – агресора». Комітет рекомендував парламенту створити Тимчасову слідчу комісію «з метою розслідування фактів колабораціонізму представників релігійних організацій під час військової агресії Росії проти України, а також фактів військових злочинів збройних сил Росії проти духовенства, злочинів у сфері свободи совісті в умовах воєнного стану, зокрема й на тимчасово окупованих територіях».

Парламент протягом першого півріччя 2022 року ухвалив 14 законів та постанов, які готував комітет гуманітарної та інформаційної політики, з них вісім стосуються інформаційної політики.

Голова комітету Микита Потураєв (фракція «Слуга народу») у коментарі «Детектору медіа» сказав, що через повномасштабну війну робота комітету значно ускладнилася. Комітет багато уваги приділяв питанням інформаційної політики. Після отримання Україною статусу кандидата у члени ЄС практично вся  увага буде приділена законам, необхідним для отримання статусу члена ЄС. У першу чергу закону про медіа, який планують розглянути вже у серпні.

«Через те, що не можемо зібратися очно, ми винайшли форму, яка дозволяє нам працювати у воєнний час дистанційно. Для опрацювання конкретних проектів документів, створили спеціальні чати, до яких залучаємо представників уряду, експертів. Проводимо у зумі засідання підкомітетів і робочих груп. У ґуґл-документах триває спільна робота над таблицями», – сказав Микита Потураєв.

Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, який представляє опозиційне крило в комітеті, у коментарі «Детектору медіа» сказав: попри те, що вдячний за роботу колезі Тетяні Скрипці  з фракції «Слуга народу», яка багато робить для захисту дітей, щодо інших питань бачить недопрацювання. «Я вдячний, що керівництво комітету винесло на розгляд питання про відключення з цифрового ефіру трьох каналів. Але далі запитів справа не пішла. Питання досі не вирішене. Також є проблема з підписанням закону щодо обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується Росії, Білорусі та окупованої території України. І комітет мовчить із цього приводу. Також не розглядається питання про створення нормального іномовлення», – сказав Микола Княжицький. Нагадаємо, про наміри держави щодо розвитку іномовлення «Детектору медіа» розповів шефредактор UATV Олексій Мацука.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1294
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду