14:48
Четвер, 8 Лютого 2018

Повернення української мови в ефір. Моніторинг Комітету свободи слова за друге півріччя 2017-го

Моніторинг роботи Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики у другому півріччі 2017 року
Повернення української мови в ефір. Моніторинг Комітету свободи слова за друге півріччя 2017-го
Повернення української мови в ефір. Моніторинг Комітету свободи слова за друге півріччя 2017-го

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету свободи слова в першому півріччі 2017-го, другому та першому півріччях 2016 року.

Члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики восьмого скликання постали перед необхідністю захищати інформаційний простір України від російської агресії. Окрім того, що вони намагаються зробити інфопростір справді українським, ухвалюючи на 26-му році незалежності України закони, які відроджують українську мову в телерадіоефірі, їм ще й постійно доводиться стикатися з новими викликами, пов’язаними з війною: захищати український книжковий ринок, обмежуючи ввезення з території держави-агресора видавничої продукції, регулюючи особливий режим мовлення на території, де триває АТО тощо. Комітет не забуває захищати свободу слова і права журналістів. Водночас він так і не ухвалив один із базових законів про аудіовізуальні послуги, не виконує власного плану роботи, неоперативно виступає із заявами щодо перешкоджання журналістській діяльності.

Ключові напрямки роботи комітету в другому півріччі 2017-го:

  • захист інформаційного простору України від агресії з боку Російської Федерації;
  • захист журналістів та ЗМІ;
  • стимулювання використання української мови на державному рівні в телерадіоефірі;
  • контроль за реалізацією низки медіареформ, зокрема роздержавлення друкованих ЗМІ, суспільного мовлення, прозорості медіавласності;
  • розробка базового галузевого закону «Про аудіовізуальні послуги», який зареєстровано наприкінці 2017 року.

Засідання

Комітет свободи слова впродовж сьомої сесії восьмого скликання (вересень 2017-го — січень 2018 року) провів вісім засідань. На них він розглянув 55 питань, тридцять із яких стосувалися контролю за виконанням законів і постанов. На розгляд парламенту подано 12 законопроектів із висновком комітету, при підготовці яких він був головним. Ще 14 проектів комітет розглянув як другорядний і з попереднім висновком передав до інших комітетів. За останнє півріччя до комітету надійшло майже тисяча листів і звернень.

Також комітет спільно з міжнародними та українськими громадськими організаціями й органами влади провів одинадцять публічних заходів медійної тематики. Діяльність комітету не завжди збігалася з планом роботи на цей період.

Традиційно члени комітету активно беруть участь у засіданнях: за період сьомої сесії Вікторія Сюмар, Богдан Онуфрик, Олександр Опанасенко, Владислав Севрюков, Олександр Сочка, Ольга Червакова та Григорій Шверк не пропустили жодного, Федір Бендюженко був відсутній лише на одному засіданні, водночас Олександр Абдуллін був лише на одному, чим зіпсував статистику комітету.

Нагадаємо, в Комітеті свободи слова тринадцять членів, співвідношення політичних сил залишається на користь «Народного фронту»:

  • від фракції «Народний фронт» — п'ятеро: Вікторія Сюмар (голова комітету), Сергій Висоцький (заступник голови комітету), Дмитро Стеценко (голова підкомітету з питань ТБ і РМ, преси, інформагентств та інтернету), Олександр Сочка (голова підкомітету з питань інформполітики та інформбезпеки) і Федір Бендюженко;
  • від фракції «Блок Петра Порошенка» — четверо: Ольга Червакова (перша заступниця голови комітету), Богдан Онуфрик, Григорій Шверк і Владислав Севрюков;
  • від фракції «Батьківщина» — двоє: Олена Кондратюк (секретар комітету) і Олександр Абдуллін (голова підкомітету з питань реклами);
  • від фракції «Самопоміч» — Олександр Опанасенко (заступник голови комітету);
  • від фракції «Опозиційний блок» — Юрій Павленко.

Законопроектна діяльність: нарешті зареєстровано проект про АВП

Станом на кінець січня 2018 року на розгляді в комітеті було загалом 186 законопроектів, 77 із яких він має підготувати як головний.

Після кількарічної кропіткої роботи над законопроектом про аудіовізуальні послуги його нарешті зареєстрували. Спринт із цим проектом, розпочатий у лютому 2016-го, перетворився на марафон. Зареєстрований проект усе одно влаштовує не всіх стейкхолдерів: і Нацрада не задоволена, вважаючи, що комітет не врахував її пропозицій, і індустрії від нього не в захваті, адже міняються всі усталені формати її діяльності. Комітет не поспішав, одним відмовляв, а з іншими загравав, але шукав компроміс, щоби проект не завалили в сесійній залі.

Надзвичайно великий проект про аудіовізуальні медіапослуги стосується не тільки роботи ТРО, а й повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, провайдерів програмної послуги та інших гравців медіагалузі. Автори документа так обґрунтували необхідність ухвалення цього проекту: «Стрімкий технологічний розвиток останніх років призвів до глибоких змін у сфері телерадіомовлення, а це, в свою чергу, потребує розроблення нових принципів державного регулювання для пристосування аудіовізуальних послуг до нових технологічних умов, гарантій з боку держави дотримання свободи слова, протидії цензурі і монополізації інформаційного простору, забезпечення плюралізму. За нових умов незалежність ЗМІ аудіовізуальних послуг має бути забезпечено прийняттям на національному рівні оновленого комплексу правових норм, який би відповідав європейським стандартам, спростив державне регулювання галузі, визначив ефективні та сучасні засади захисту прав споживачів на вільне отримання аудіовізуальної інформації, а також законні механізми визначення і обмеження шкідливого аудіовізуального контенту».

На думку голови комітету Вікторії Сюмар, завдання цього закону — привести термінологію і практику до європейських зразків. Вона переконана, що з його ухваленням на галузь чекає чимало змін, наприклад, реєстрація замість ліцензування провайдерів, супутникових каналів, реєстрація українських офісів сучасних аудіовізуальних платформ. Про нові правила і взаємини між суб’єктами попереду ще багато дискусій.

Протягом сьомої сесії парламент ухвалив лише один медійний закон. 7 грудня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення» № 2244-УІІІ, що його активно відстоював комітет.

2017 року перед ухваленням цього закону члени комітету побували на об’єктах інформаційної інфраструктури Концерну РРТ в Покровську та Авдіївці Донецькій області, проаналізували інформацію МІП та пропозиції Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення і провели виїзне засідання у Краматорську: його було присвячено шляхам вирішення низки нагальних проблем інформаційної безпеки в зоні АТО, на непідконтрольних уряду України територіях Донецької й Луганської областей та Автономної Республіки Крим і в прикордонних районах частини областей України, що межують із Російською Федерацією. І члени комітету дійшли висновку: щоб забезпечити мовлення ТРО України в районах проведення АТО, Національній раді слід надати право видавати за прискореною процедурою і позаконкурсно дозволи на тимчасове (один рік) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу на територіях з особливим режимом мовлення (ідеться про райони на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України та окремими районами Донецької та Луганської областей).

Протягом сьомої сесії восьмого скликання Комітет розглянув такі законопроекти:

  • № 3454 «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності)», друге читання;
  • № 2702 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами)», внесений народними депутатами Олександром Опанасенком, Леонідом Ємцем та ін.);
  • № 2702-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами», внесений народними депутатами Наталією Новак, Геннадієм Ткачуком;
  • № 6762 «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», внесений народними депутатами Миколою Княжицьким, Олександром Сочкою, Олександром Бригинцем, Вадимом Денисенком;
  • № 2702-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами», внесений народними депутатами Вікторією Сюмар, Оленою Кондратюк та ін.;
  • № 7004 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо несанкціонованої реклами)», внесений народними депутатами Дмитром Ліньком, Андрієм Лозовим;
  • № 7048 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період з виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів)», внесений народним депутатом Вадимом Рабіновичем;
  • № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей», внесений народними депутатами Вікторією Сюмар, Оленою Кондратюк та ін.;
  • № 7299 «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо інформаційної безпеки та протидії пропаганді держави-агресора», внесений народними депутатами Вікторією Сюмар, Оленою Кондратюк та ін.;
  • № 7329 «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо встановлення обсягів національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій, внесений народним депутатом Вікторією Сюмар);
  • № 7360 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення соціальної реклами з зображенням учасників бойових дій, волонтерів та інших осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною», внесений народними депутатами Оксаною Корчинською, Тетяною Ричковою та ін.

Комітет з питань свободи слова у відповідь на проект Максима Бурбака та Миколи Федорука щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у ЗМІ України (зміни до закону про Суспільне) вирішив взяти ініціативу в свої руки й підготував законопроект № 7395 про порядок висвітлення діяльності органів влади, який було зареєстровано 13 грудня. Необхідність ухвалити цей проект з'явилася після того, як народні депутати-мажоритарники обурювалися втратою можливості 20 хвилин виступати на філіях суспільного мовлення, оскільки закон про СМ цього не передбачає.

«Ми вирішили до цього питання підійти системно. Чинний закон категорично не відповідає жодним нормам. Тому ми його суттєво переписали і спробували зробити з нього сучасний закон, який фактично регламентує порядок укладання договорів на висвітлення органів державної влади. Ми вперше спробували дати відповідь на питання, що таке офіційний вісник. Бо комунальні і державні газети ми реформували, а що таке бюлетені, які ми залишили в законі, ніхто не знає, зокрема, чим вони мають відрізнятися від газет. Що стосується 20 хвилин, то ми запропонували суспільному мовнику та його філіям розробити формати, які давали б можливість звітування народних депутатів про роботу в своєму окрузі. Таким чином не може бути відмовлено депутату у звіті, в іншому — це буде нормальний сучасний формат, коли журналіст буде ставити запитання, а депутат звітувати», — сказала голова комітету.

Нагадаємо, Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не зобов’язує висвітлювати діяльність влади, а тільки надавати ефір для офіційних виступів і заяв вищих посадових осіб держави (позачергово прямого ефіру для екстрених офіційних виступів Президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра, голови Верховного суду, голови Конституційного суду). А також Президенту України для новорічного привітання.

Традиційно на розгляд комітету подавалося багато проектів, що стосуються змін до закону про рекламу. Але ці проекти, як і раніше, здебільшого так і не стали законами, оскільки лобісти з галузі теж не в захваті від кардинальних законодавчих змін. Комітет відхилив раніше підтриманий законопроект № 2702 щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами і вирішив розробити свій. І невдовзі зареєстрував власний проект № 2702-д, яким вирішив утвердити державну мову як основну мову зовнішньої реклами, запропонувавши парламенту його схвалити.

Комітет свободи слова на останньому засіданні сесії підтримав доопрацьований проект щодо розміщення соціальної реклами про героїв АТО. Крім того члени комітету перевнесли до Верховної Ради законопроект № 4924-д щодо лібералізації радіореклами цілительства, фінансових послуг, інвестування й нерухомості. Водночас не підтримали проекту щодо несанкціонованої реклами № 7004.

Раз реформа, два реформа

Реформи друкованої преси та суспільного мовлення просуваються дуже важко. У першу чергу через нерозуміння представників влади різного рівня, а також через несприйняття працівників цих медіа, яких реформи налякали. Уже починають лунати заклики до відтермінування цих реформ, що на руку владі, оскільки наступний рік — рік виборів, і вона хоче як зазвичай використовувати державні й комунальні медіаресурси.

Комітет свободи слова постійно тримав на контролі перебіг реформи друкованих медіа, підтримавши ще один проект щодо преси — про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовної преси.

Нагадаємо: раніше в парламенті було зареєстровано проект, який пропонує внести зміни до закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ (№ 6560 щодо вдосконалення механізму реформування преси, внесений народними депутатами Вікторією Сюмар, Ольгою Черваковою та ін., що його комітет рекомендував парламенту ухвалити).

Стосовно реформи суспільного мовлення — на додачу до згаданого вище законопроекту про висвітлення органів влади, який передбачає внесення змін до закону про суспільне мовлення, — комітет багато зусиль докладав для того, щоб НСТУ отримала повноцінне фінансування. Боротьба велася на двох фронтах — за дофінансування за 2017 рік і за виділення 0,2 % з Держбюджету на 2018-й. Але через невдоволення влади незалежною редакційною політикою новоствореного мовника й підкилимні процеси в бюджетному комітеті ВР (за інсайдерською інформацією, це була вказівка АП. — Ред.) члени Комітету свободи слова так і не змогли відстояти передбачене законом фінансування.

Загалом же голова та більшість членів комітету залишаються адвокатами Суспільного мовлення в парламенті. Але цього замало — очевидно, потрібен ще адвокат в Адміністрації Президента. І потрібна інша модель фінансування Суспільного, незалежніша, яка би не давала можливості урізати наполовину бюджет НСТУ. Втім, за заявами окремих членів комітету, парламент ніколи не підтримає таких змін, бо прагне в ручному режимі керувати новоствореним Суспільним мовником. При розгляді саме цього питання буде зрозуміло, наскільки щиро Комітет свободи слова підтримує Суспільне мовлення.

Захист інформаційного простору та свободи слова

Виконуючи функції контролю, члени комітету у вересні 2017 року здійснили робочу поїздку до прикордонних районів Одеської області (міста Білгород-Дністровський, Кілія, Роздільна), щоби перевірити виконання в регіоні рекомендацій комітету щодо зміцнення інформаційної безпеки. Раніше комітет планував провести там виїзне засідання, однак через відсутність кворуму цього здійснити не вдалося.

У результаті побаченого Вікторія Сюмар констатувала, що стан інформаційної безпеки у прикордонних районах Одеської області є неприйнятним і не відповідає викликам інформаційної війни, розв’язаної проти України Російською Федерацією, й це становить загрозу національній безпеці України. Так, із самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки на Одеську область здійснюється ефірне мовлення заборонених в Україні російських телеканалів «Первый канал», «Всемирная сеть», «РТР-Планета» та Рrime. Трансляція програм «Радіо Росія» та «Російське міжнародне радіо» з м. Грігоріополя охоплює практично весь південь України. Водночас у прикордонних районах області, які межують із ПМР, практично відсутнє FM-мовлення українських радіостанцій. Ще 4 січня 2013 року в Одеській області було припинено роботу першої в Україні регіональної мережі цифрового телебачення, яка охоплювала сигналом 98 % території області. Підставою для цього стало рішення Нацради з питань телерадіомовлення про анулювання цифрової ліцензії провайдера ТОВ «Українська цифрова телемережа» та перерозподіл цифрових частот на користь ТОВ «Зеонбуд».

Так жителі прикордонних міст-райцентрів Одещини були позбавлені можливості дивитися українське телебачення. Прикордонні райони наразі живуть в інформаційному полі сусідніх держав. Значна частина населення дезінформована пропагандистськими ресурсами Кремля.

Комітет за наслідками робочої поїздки до Одеської області ухвалив рішення звернутися з рекомендаціями до Мінінформполітики, Нацради, Держспецзв’язку, Українського державного центру радіочастот, Концерну РРТ, Держкомтелерадіо, Одеської облдержадміністрації, Болградської, Кілійської, Татарбунарської, Кодимської, Роздільнянської райдержадміністрацій. Члени делегації розробили план, як забезпечити українське мовлення на Одещині. Найшвидше відреагувала Нацрада, запланувавши створення на Одещині мультиплексу з восьми українських телеканалів.

Для захисту українського інформаційного простору комітет запропонував парламенту запровадити акцизні марки на російські книжки. «Ми хочемо захистити українських книговидавців, запропонувавши такий інноваційний захід, як акцизну марку на російську книжку, для того щоб боротися із піратством у цій сфері», — сказала Сюмар.

Крім того, Комітет свободи слова спільно з МІПом та МЗС активно сприяв розповсюдженню української книги як у зону АТО, так і за кордон.

Ухвалення в грудні підготовленого комітетом (з ініціативи МІПу та Нацради) закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення» дало можливість узаконити видачу тимчасових дозволів на мовлення замість ліцензій та унормувати практику, яка вже існує два роки.

До річниці вступу в силу закону про квоти на україномовну пісню в радіоефірі Комітет свободи слова запропонував оголосити 8 листопада Днем української пісні. 8 листопада 2017 року набула чинності норма закону про 30 % україномовних творів у радіоефірі. Як повідомляв «Детектор медіа», у жовтні на українських радіостанціях квота українських пісень у середньому становила 32 %, а частка ведення передач державною мовою — 81 %. Тобто закон реально посприяв збільшенню україномовного контенту в радіоефірі.

Традиційно комітет підтримував і український кінематограф. Розглянувши законопроект про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», він запропонував головному Комітету з питань культури і духовності рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні зазначений законопроект прийняти за основу.

У грудні стався публічний конфлікт між головою комітету Вікторією Сюмар та засновником і генеральним директором B&H Film Distribution Богданом Батрухом. Голова Комітету свободи слова попросила довший період показувати в кінотеатрах український фільм «Кіборги». Крім того відбулася зустріч із представниками дистриб’юторів, на якій вдалося домовитися, що він йтиме не сім днів, а чотири тижні. Засновник і генеральний директор B&H Film Distribution Богдан Батрух назвав цю зустріч кримінальною, а її ініціатора (голову Нацради Юрія Артеменка) — «російським шпигуном». У відповідь Комітет свободи слова звернувся до Антимонопольного комітету щодо перевірки кінодистриб’ютора-монополіста.

Комітет не спромігся провести заплановане виїзне засідання на каналі іномовлення у столиці України (як і більшість запланованих виїзних засідань), проте вирішив надати Міністерству інформаційної політики право замовляти для каналу передачі, що розвінчують ворожі міфи. Цим же проектом хочуть розширити повноваження керівництва Національної суспільної телерадіокомпанії України, пов’язані з трансляцією передач про заходи на території країни-агресора. Зокрема, до ст. 9 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається п. 9 «Національна суспільна телерадіокомпанія України має право не здійснювати трансляцію заходу, у тому числі спортивного або розважального, проведення якого відбувається на території держави-агресора та / або держави-окупанта, якщо така трансляція може містити елементи пропаганди та нести загрозу інформаційній безпеці України і щодо чого прийняте відповідне рішення Правління ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”».

Протягом сьомої сесії комітет неодноразово розглядав скарги журналістів і ЗМІ щодо перешкоджання їхній діяльності, навіть хотів провести парламентські слухання на цю тему. Цю ідею підтримала омбудсмен. У підсумку слухання не були проведені, їх заплановано на восьму сесію.

Кілька разів комітет розглядав питання про перешкоджання діяльності журналістів. Двічі протягом року в такі ситуації потрапляла знімальна група програми «Схеми: корупція в деталях». У вересні в Конча-Заспі (Київська область) на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» напали співробітники Управління державної охорони (УДО). Інцидент стався біля одного з ресторанів, де в цей час перебував Президент Петро Порошенко та інші високопосадовці. Комітет розглянув, засудив, керівник УДО Валерій Гелетей вибачився й запевнив, що проведе службове розслідування.

І вже 7 листопада невідомі напали біля аеропорту «Київ» на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» (проект «Радіо Свобода») у складі журналіста Михайла Ткача й оператора Кирила Лазаревича. Комітет свободи слова вчергове розглянув питання перешкоджання «Схемам» і попросив, щоби справу про напад охоронців Медведчука на знімальну групу розслідували максимально швидко. Комітет заслухав звіт правоохоронців про розслідування щодо нападу. Депутати домовилися тримати це на контролі й зібратися ще раз уже наприкінці січня, щоб заслухати представників правоохоронних органів про перебіг розслідування.

Цьому складу комітету вже не раз доводиться розглядати перешкоджання роботі «Схем» і Михайлові Ткачу особисто. Але ані звернення комітету, ані контроль за розслідуванням не дають вагомих результатів.

8 листопада 2017 року комітет розглянув питання законних підстав для тимчасового арешту журналістки Жанари Ахмет із Казахстану. Вікторія Сюмар запропонувала членам комітету взяти Жанару на поруки. Невдовзі Жанару випустили, наразі вона чекає на рішення щодо екстрадиції.

Висновки

У другому півріччі 2017 року найбільшим досягненням Комітету свободи слова стала реєстрація у грудні законопроекту про аудіовізуальні послуги, над яким понад рік тривала робота, але для ухвалення якого потрібно дійти ще низки компромісів із галуззю.

Не меншим досягненням є результати ухвалених раніше законів про мовні квоти на радіо й телебаченні, розроблених членами комітету. Відповідно до закону, з 8 листопада 2017 року квоти мали зросли до 30 % пісень і 55 % ведення програм. А згідно з моніторингом Нацради, узагальнені показники для всіх радіостанцій уже становили: 38 % пісень українською мовою та 85 % передач українською мовою.

Загалом робота членів комітету залишалася більше професійною, аніж політичною, політичного протистояння не простежувалося. Стосунки між членами комітету ділові; співпраця з іншими органами влади у сфері медіа (МІП, Держкомтелерадіо та Нацрадою), а також із МЗС та іншими міністерствами й відомствами, представниками медіагалузі та громадськими організаціями відбувається належним чином.

Фото: сайт Комітету свободи слова

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1260
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати
Чи подобається вам поточний формат
Так, подобається!
Ні, не подобається!
Я не підписаний на розсилку «Детектор медиа»!
Коментар, або свій варіант:
Чи подобається вам поточний формат
Так, подобається!
5.9% (1)
 
Ні, не подобається!
17.6% (3)
 
Я не підписаний на розсилку «Детектор медиа»!
76.5% (13)
 
Коментар, або свій варіант:
0.0% (0)
 
Загалом відповідей: 17
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop