Про роботу Нацради в попередньому, другому півріччі 2022 року, читайте тут.

Перше півріччя роботи регулятора пройшло під впливом закону «Про медіа». Закон набув чинності наприкінці березня 2023 року, розширив повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та запровадив нові правила на ринку. Тому роботу Нацради за цей час можна умовно розділити на звичні функції (моніторинги, видача тимчасових дозволів, переоформлення, продовження ліцензій тощо) та роботу за новими напрямками (затвердження підзаконних актів, реєстрації друкованих, онлайн- та лінійних медіа тощо).

Окрім цього законодавчі зміни дозволили відновити перевірки та проведення конкурсів, а також встановили особливі умови роботи під час збройної агресії Росії. Наприклад, формування переліку медіасервісів агресорки з обмеженим доступом (до нього вже внесли Ivi), призупинення дії ліцензії компаній, зареєстрованих на окупованій території тощо.

До того, як закон «Про медіа» набув чинності, регулятор видавав ліцензії регіональним операторам, доповнював перелік іноземних каналів, продовжував вести свій моніторинг: щодо мовних квот і дотримання днів жалоби. Також тривав перехід регіональних каналів з аналога в цифру, без конкурсу ліцензії отримали: «4 ГТБ» із міста Городок Хмельницької області, одеські канали «Глас» і Plus (щодо останнього Нацрада своє рішення скасувала, бо він не сплатив ліцензійний збір). Однак основні події, пов’язані з регулюванням медіасфери, відбувалися вже після 31 березня, коли набув чинності закон. У наступному півріччі на регулятора очікують конкурси, перевірки, початок формування органів самоврядування.

Підзаконні акти

Почав регулятор із того, що одразу виніс на громадське обговорення 16 підзаконних актів. Ці документи дозволяють розпочати процес реєстрації онлайн- і друкованих медіа, регулюють подання документації про власність, встановлюють процедуру ліцензування та реєстрації телеканалів. Перші одинадцять документів регулятор затвердив 18 травня (тексти можна переглянути на сайті Нацради), вони регулюють особливості ліцензування та реєстрації, методику ліцензійного збору, порядки подання заяв, особливості реагування на порушення в умовах воєнного стану, форми відомостей про структуру власності тощо. А далі регулятор почав приймати й інші документи.

Серед них є Перелік подій, які мають значний суспільний інтерес. Цей документ примітний тим, що створює можливості для новинних редакцій показувати фрагменти подій навіть у тих випадках, якщо певні канали чи ОТТ-платформи матимуть на них ексклюзивні права. До цього переліку входять топові футбольні трансляції, літні та зимові Олімпійські та Паралімпійські ігри, де участь беруть команди з України, бої чемпіонатів світу з боксу в різних вагових категоріях, фінальні поєдинки кубків і чемпіонатів світу з олімпійських видів спорту, де беруть участь українські спортсмени (гандбол, теніс, баскетбол тощо). А також «Євробачення», «Дитяче Євробачення», офіційна частина на честь відзначення Дня Незалежності України, інавгурація тощо. Тепер медіа (канали чи ОТТ-платформи), які купують ексклюзивні права для демонстрації на власних ресурсах, мають забезпечити доступ до сигналу з правом запису та використання до 90 секунд матеріалу кожної з подій у новинах інших мовників.

Відновлення перевірок

Ще один підзаконний акт — це Порядок здійснення офіційного моніторингу та проведення перевірок діяльності суб’єктів у сфері медіа. Перевірки регулятор зупинив одразу після вторгнення. Тому що Кабмін видав Постанову № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», яка передбачає припинення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду на період воєнного стану. Однак 14 червня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс зміни в це розпорядження, й Нацрада взялася їх відновлювати. Найперше перевірятимуть компанії, в яких завершується термін ліцензії.

Канали Медведчука та підсанкційні канали

Завдяки закону «Про медіа» Нацрада нарешті анулювала ліцензії семи каналів Мураєва, Шуфрича та Медведчука. На початку року регулятор через суд стягнув штрафи з каналів Медведчука та Мураєва на суму 460 тисяч гривень за розпалення ворожнечі та заклики до розв’язання агресивної війни. А вже в червні анулював ліцензії каналів «Наш», «Максі ТВ», «112», NewsOne, ZIK, UkrLive та «Перший незалежний».

Усі ці канали та їхні юридичні особи (ТОВ «ТРК «Нові комунікації», ТОВ «ТРК «112-ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «Тайм медіа», ТОВ «Телерадіопростір», ТОВ «НАШ 365», ТОВ «Наша Прага») перебувають у санкційних списках. За словами заступника голови Нацради Олега Черниша, частина 9 статті 50 Закону «Про медіа» дає регулятору повноваження анулювати або зупиняти ліцензії тим компаніям, які перебувають під санкціями. Канали «Наш» та «Максі ТВ» опосередковано належать Євгену Мураєву, проросійському політику, народному депутату України VII та VIII скликань. «112», NewsOne, ZIK належать соратнику Віктора Медведчука Тарасу Козаку. А UkrLive і «Перший незалежний» — нардепу, члену забороненої проросійської партії «ОПЗЖ» Нестору Шуфричу.

Універсальний медіасервіс

Одним із перших рішень регулятора після набуття чинності нового законодавства було затвердження складу універсального медіасервісу (УМС). Це поняття вводить закон «Про медіа». Він змінює «Універсальну програмну послугу» — перелік каналів, обов’язковий для трансляції провайдерами. Згідно з законом, до складу УМС мають входити суспільні та місцеві публічні медіа, телеканали місцевої тематики, які мають 15% локальних новин і програм, парламентський канал, а також канали, які мають дозволи на тимчасове мовлення. Відповідно, за рішенням Нацради, до УМС для території України увійшли «Суспільне. Перший», «Суспільне. Культура» та місцеві філії, «Рада» та телеканали, які мають дозволи на тимчасове мовлення у мережі «Зеонбуду»: «Ми — Україна», ICTV2, «1+1 Україна», «Сонце», «Бігуді», «Малятко», «Оце» та «Армія ТБ». Місцеві публічні аудіовізуальні медіа мають ще шість місяців на реєстрацію.

Входження до УМС загальнонаціональних мовників, які мають тимчасові дозволи, вплинуло на спроможність комерційних каналів заробляти на платному ринку. Адже, приміром, ті ж «1+1» та Starlight media продавали провайдерам свої нові канали (ICTV2 та «1+1 Україна»), а тепер вони входять до обов’язкової трансляції.

Тимчасові дозволи

Новація останніх змін до закону «Про медіа» стосується й тимчасових дозволів. На початку повномасштабної війни Нацрада почала видавати дозволи на мовлення у Т2. Раніше отримати право на мовлення в цифрі було можливо лише в разі перемоги на конкурсі, однак через призупинення конкурсів та війну регулятор запровадив нову процедуру. Канали запускають на тих вільних місцях у регіональних мультиплексах «Зеонбуду» та Концерну РРТ, які мали виносити на конкурс. Спершу здебільшого їх отримували регіональні канали, а згодом і загальнонаціональні (наприклад, «Ми — Україна», ICTV2, «1+1 Україна»). Цього року такі дозволи отримали низка каналів і радіостанцій: «Еко-ТВ», «Емануїл», «Бест», «Накипіло», радіостанції «Армія ФМ», NovaLine, «Радіо Рокс», «Радіо М» та NewDay, новостворений канал «Армія ТВ» (про який ітиметься нижче), «Сонце» та «Малятко TV». Починалась навіть конкуренція за право отримати дозвіл на цифру в регіонах. Так, у місті Дубно на мовлення в цифрі претендували два канали — «Сфера ТВ» та «Ритм». Регулятор підтримав перший.

Не всі канали, які отримували тимчасові дозволи, змогли мовити в цифрі. Адже, приміром, трансляція в мультиплексах «Зеонбуду», за інформацією джерел «ДМ», коштує близько мільйона гривень на місяць. Мовлення припинив дитячий канал «Малятко TV». На своєму сайті канал повідомив, що його вимкнули з ефіру. У пресслужбі цифрового оператора «Зеонбуд» «Детектору медіа» підтвердили, що справді телеканал «Малятко TV» припинив мовлення в телемережі, але ще з 16 червня, тому що мовник не мав змоги сплачувати за трансляцію. За інформацією джерел «Детектора медіа», «Малятко» та регіональні канали, які отримали місця в мультиплексах «Зеонбуду» торік восени, звернулися по тимчасовий дозвіл через обіцянку підтримки держави щодо часткової оплати доставлення сигналу. Однак держава поки такої допомоги не надала.

Після останніх змін до закону «Про медіа» регулятор уже не зможе видавати тимчасові дозволи на загальнонаціональне мовлення. Тепер ці дозволи прив’язані до територій з особливим режимом мовлення. Нацрада винесла на громадське обговорення проєкт Переліку територій з особливим режимом мовлення. А всі канали, які отримали тимчасові дозволи на мовлення в цифрі на рік, після того, як цей термін спливе, повинні будуть подаватися на конкурс.

Перші реєстрації друкованих медіа

Відповідно до вимог закону «Про медіа», реєстрація друкованих медіа є добровільною. Однак на період воєнного стану вона обов’язкова. Це якраз передбачено в особливих умовах, пов’язаних із діями держави-агресорки. Реєструватися друковані медіа будуть іще впродовж п’яти років після того, як парламент скасує статус держави-агресорки.

Першими регулятор зареєстрував чотири регіональних медіа: «Тиждень ньюс» із Білої Церкви, газету «Весть» із Чернігова, «Рідне слово» з смт Кельменці Чернівецької області й ТОВ «Студія Тиса ФМ» із міста Ужгорода. Надалі на засіданнях Нацради друковані медіа почали реєструватися десятками. Зараз у реєстрі — понад пів сотні реєстрантів.

Реєстрації онлайн-видань

Ще одна новація — це реєстрація онлайн-медіа. Вона є добровільною. Але для тих, хто захоче зареєструватися, закон «Про медіа» передбачає меншу відповідальність за порушення та можливість брати участь у створенні органів співрегулювання. Щоб зареєструватися, виданням потрібно надіслати в Нацраду заяву та сплатити реєстраційний збір (цього року — 2684 грн). «Детектор медіа» подавав покрокову інструкцію, як це зробити.

Рішення про реєстрацію Нацрада приймає впродовж одного місяця після отримання заяви. Ті, хто не зареєструється, також нестимуть відповідальність. Але якщо для незареєстрованих медіа відповідальність настає після трьох порушень, то для зареєстрованих допускається п’ять порушень. За словами першого заступника голови Нацради Валентина Коваля, до весни 2024 року буде визначено процедуру ідентифікації медіа, які не схочуть реєструватися.

Перші онлайн-медіа зареєструвалися наприкінці червня. Окрім сайтів і порталів, подають заяви до Нацради ютуб- і телеграм-канали. Вперше реєстрацію отримав ютуб-канал «Канал МБ», який робить Булах М.Ю. із Дніпра. Також Нацрада зареєструвала телеграм-канал «Від села до міста». Зареєстрованих онлайн-медіа вже більш двох десятків.

Реєстрація для лінійних каналів

Тепер закон «Про медіа» дає можливість каналам, які мовлять без використання радіочастотного спектра, зареєструватись як суб’єкт у сфері медіа та обрати технологію. Раніше це було можливо шляхом процедури ліцензування. А це складніша процедура. До всього каналу, який хотів мовити й потрапляти до пакетів провайдерів, обов’язково потрібно було мати ліцензію. Найчастіше зверталися по отримання супутникової ліцензії або ліцензії на кабельне мовлення.

Як уже писав «Детектор медіа», реєстрація дає мовникам змогу суттєво зекономити. Адже вони сплачують реєстраційний збір 2684 гривні. Для порівняння: раніше, за словами Андрія Соломахи, заступника директора провайдера Omega TV, ліцензійний збір за ліцензію на кабельне мовлення за технологією ОТТ коштував 365–480 тисяч гривень (вартість залежить від установлених знижок).

Також нижчими будуть і витрати на трансляцію. Мовлення на супутнику для каналу зараз коштує 200–300 тисяч гривень на місяць, а мовлення в Т2 в мультиплексі «Зеонбуду» ще більше — 1–1,4 мільйона гривень на місяць. Тоді як доставлення телевізійного сигналу наземним способом за допомогою IP значно дешевше. Директор із розвитку бізнесу «Космонова Бродкаст» Максим Кравчук у коментарі «Детектору медіа» розказав, що вона може коштувати у 10–20 разів менше, ніж у супутникових операторів.

Саме тому телеканали почали змінювати технологію із супутникової на інтернет-мовлення, а також реєструвати нові канали. Нацрада змінила технологію мовлення на ОТТ (інтернет-мовлення) для каналів ТОВ «ТРК "Корисне ТБ"» («Дача» та «Епоха»), ТОВ «Дорослі канали» (Bolt) і ТОВ «Віа Медіа» («Cine+», «Cine+trailers», «Cine+Kids», «Cine+legend», «Cine+hit»). Ці канали належать медіагрупам Film.ua, UP Hub та Volia. А також для каналів Володимира Петрова «Ісландія» та «#Нашеmusic» Андрія Верхоляка.

Також запустилися два нових канали. Це спортивний канал Divisport, юридична особа — ТОВ «Демарт ТВ», Дніпро. Мовитиме канал за технологією ОТТ. Власник — Михайло Балтакса, колишній головний редактор газети «Событие» та ексспівзасновник ТОВ «Телерадіокомпанія "Медіа-Холдінг"». А також музичний канал «Музвар», який ТОВ «Наші телеканали» Андрія Верхоляка запускає у співпраці зі співзасновником порталу «Музвар» Олексієм Донцовим.

Окрім цього, студія телебачення «Снятин» із міста Снятина Івано-Франківської області отримала реєстрацію як лінійне медіа.

«Армія ТБ»

За старою процедурою супутникову ліцензію на 10 років отримала Центральна телерадіостудія Міністерства оборони. Міністерство має власну радіостанцію «Армія ФМ», яка за останні кілька років отримала ФМ-частоти по всій Україні та продовжує їх отримувати. А також телестудію, яка виробляє проєкти для різних телеканалів (5 канал, Прямий та «Еспресо»), працює в «Єдиному марафоні» та на платформах Megogo та Sweet.tv й має власний ютуб-канал «Військове телебачення України».

Головний продюсер каналу — медіаменеджер та журналіст Ілларіон Павлюк. За його словами, новий канал має «розвіяти туман війни». Контент вироблятимуть медійники, які служать у ЗСУ. Також у команді: головний редактор Євген Самойленко, бренд-менеджер Остап Малашняк, головний режисер Володимир Рибась, продюсер інформаційних програм і спеціальних проєктів Роман Вінтонів і керівниця напрямку тренінгів Інна Руденко. Формат каналу Ілларіон схарактеризував як Discovery Military. Вже розроблено 12 концепцій майбутніх проєктів. Після супутникової ліцензії канал отримав тимчасовий дозвіл на мовлення у цифрі «Зеонбуду» та ввійшов до універсального медіасервісу, обов’язкового для трансляції всіма провайдерами. Тому найкраще покриття мовник уже має.

Втім, у цій історії є питання, наскільки правомірно створювати ще один державний канал, навіть якщо він матиме не цифрову, а супутникову ліцензію. І чи створення ще одного державного каналу відповідає нормам закону «Про медіа», який набув чинності 31 березня. У законі є стаття 125, присвячена медіа Міністерства оборони. У ній ідеться про право засновувати друковані та онлайн-медіа, а також про право створювати «суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа для задоволення інформаційних потреб населення територій з особливим режимом мовлення», «діяльність таких медіа здійснюється на підставі дозволу на тимчасове мовлення».

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина Мясникова в коментарі «Детектору медіа» сказала, що  після набуття чинності нового закону «Про медіа» Міністерство оборони впродовж шести місяців повинне буде або здати ліцензію, або вийти зі складу засновників каналу. Такої ж думки й заступник директора Центру демократії та верховенства права, член робочої групи, яка працювала над законом «Про медіа», Ігор Розкладай: «Якщо вони отримають ліцензію, то за пів року виникне проблема зі структурою власності. За новим законом, вони можуть отримати хіба тимчасові дозволи». А такі дозволи надаються тільки на ефірне наземне мовлення, а не на супутник.

«Суспільне. Спорт»

Нацрада дозволила Суспільному мовнику змінити логотип супутникового каналу «Суспільне Ужгород» на «Суспільне Спорт». І таким чином цього року з’явиться новий спортивний канал. За словами директора з організації та розвитку мереж телерадіомовлення Суспільного Дмитра Грузинського, інформаційні потреби всієї України та Закарпаття зокрема задовольняються завдяки мовленню каналів «Перший» та «Суспільне Новини». Натомість компанія планує розширити пропозицію спортивного контенту.

«Суспільне має права на важливий та цікавий спортивний контент. Ми відчуваємо запит від аудиторії, провайдерів та ОТТ-сервісів. Трансляції спорту у Т2 дають хороші цифри», — зазначив Дмитро Грузинський.

Заступник голови Нацради Олег Черниш побажав компанії зробити цей канал доступним для всіх глядачів, незалежно від того, у який спосіб він доставляється до аудиторії. Це побажання якраз стосується тієї історії, коли Суспільне придбало у Megogo права на футбол для всіх технологій, окрім ОТТ, але оскільки показувало матчі на лінійних каналах, то змінило сигнал для інтернет-мовлення. Це викликало обурення з боку групи «1+1», яка має партнерський сервіс «Київстар ТБ». Тоді виникло питання, чи можуть лінійні канали змінювати свій сигнал для трансляції у певних технологіях. Регулятор сказав, що ні.

Канал презентують у листопаді, тоді будуть і подробиці щодо його мовлення. А Нацрада вже включила його до обов’язково переліку для провайдерів.

Нові правила для іноземних каналів

Відколи закон «Про медіа» набув чинності, з’явилися нові умови для трансляції іноземних каналів на території України. Головна новація полягає в тому, що територією України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять із країн Європейського Союзу.

Раніше іноземним каналам, аби провайдери платного телебачення могли легально транслювати їх у своїх мережах, потрібно було потрапити до списку адаптованих каналів, які відповідають Європейській конвенції про транскордонне мовлення й українському законодавству. Дистрибутори або правовласники подавали відповідні документи регулятору, а Нацрада на засіданні з’ясовувала, чи відповідає канал усім вимогам, і вирішувала, чи включати його до переліку.

Ця система існувала багато років до листопада 2021 року. Саме тоді Нацрада вирішила провести ревізію каналів у списку, бо деякі перестали мовити, деякі змінили реєстрацію абощо. Для цього регулятор ухвалив оновлений порядок формування переліку. Він оновлювався до набуття чинності закону «Про медіа» — і саме в цей перелік ніяк не могли потрапити канали Viasat.

Тепер можна транслювати канали з країн ЄС. А решта іноземних медіа мають зареєструватися у Нацраді. Регулятор уже затвердив відповідну процедуру. При цьому Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, є чинним упродовж шести місяців із дня набуття чинності закону «Про медіа». Тобто до кінця вересня цього року.

Однак коли реєстрацію в Естонії отримали канали Viasat, регулятор застеріг провайдерів від їх трансляції. Ще до того, як закон «Про медіа» набув чинності, Нацрада звинуватила ці канали у зв’язку з державою-агресоркою. І не розглядала їхню заяву на внесення у Перелік дозволених для ретрансляції каналів. Правовласник згаданих каналів Viasat World повідомив партнерам, що не має жодних корпоративних чи комерційних зв’язків із Росією. Згодом Viasat World сповістив провайдерів про зміну власності в українського дистрибутора компанії ТОВ «Віасат Україна». Однак Нацрада вважає, що канали Viasat World Limited не можна транслювати, поки вони не будуть зареєстровані згідно із Законом «Про медіа». Однак компанія пішла іншим шляхом і отримала реєстрацію в Естонії для каналів Epic Drama, Viasat Kino, Viasat Kino Action, Viasat Kino Comedy, Viasat Kino World, Viasat Explore, Viasat History, Viasat Nature, повідомила про це провайдерів, і дехто почав брати до своїх пакетів їхні канали. Наприклад, це зробив «Тріолан». Нацрада вивчила реєстрацію Viasat в Естонії та заявила, що вона тимчасова. Саме тому вирішила не рекомендувати провайдерам транслювати згадані канали.

Державний мультиплекс МХ-7

Концерн РРТ все ж таки запускає свій мультиплекс. Навіть попри те, що зараз не стоїть черга з охочих мовити у цифрі. Концерн заявив, що готовий до запуску державного мультиплекса — загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7.

«МХ-7 будується за технологією європейського стандарту ефірного цифрового телебачення другого покоління DVB-T2 у смузі частот метрового діапазону (174—230 МГц)», — ідеться в повідомленні парламенту.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв, що Концерн РРТ планує запустити державний мультиплекс МХ-7 улітку 2023 року.

Мультиплекси MX-1, MX-2, MX-3 та MX-5 «Зеонбуду» транслюються в дециметровому діапазоні. У більшості користувачів цифрового ефіру інші антени. Через це медіагрупи одразу розкритикували проєкт, так само як і «Зеонбуд». Зацікавленими ввійти в цифровий мультиплекс були нішеві канали, які прагнули розширити своє покриття. Серед них — мовники Медведчука, Мураєва і Столара, які вже закриті або припинили свою трансляцію.

У січні 2022 року Концерн РРТ купив обладнання на 288,89 млн грн і почав його монтаж для запуску загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7.

24 лютого 2022 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мала розглядати питання про державний мультиплекс МХ-7 Концерну РРТ. Однак цього дня розпочалося повномасштабне вторгнення Росії.

Через кілька тижнів, 19 березня, президент увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, яким підпорядкував «Зеонбуд» Концерну РРТ. За перший рік великої війни в цифрових мультиплексах «Зеонбуду» звільнилося багато місць. Переважно через закриття всіх каналів із медіагрупи «Україна» Ріната Ахметова. Саме на них регулятор почав видавати дозволи на мовлення в цифрі на вільних частотах. І як свідчить історія з «Малятко TV», на ринку небагато компаній, спроможних платити за трансляцію у цифрі.

Позатим Нацрада вже оголосила конкурс для каналів, які бажають мовити в МХ-7. Заявки подаватимуться до 21 вересня, а у грудні регулятор визначить переможців. Ще до оголошення конкурсу «Детектор медіа» запитував 5 канал, Прямий та «Еспресо», чи хочуть вони в МХ-7. Однак на той час у них ще не було рішення. «Еспресо» спершу планує подивитися на конкурсні умови, 5 канал хоче виграти суд через відключення, а Прямий казав, що його ліцензія чинна й на другу канал не має права претендувати. Між тим у мультиплексі аж 12 місць. А ліцензійний збір чималий: максимальний розмір ліцензійного збору — 4 млн 28 тис., розмір конкурсної гарантії 402 тис. грн.

Ілюстрація: Getty Images