Цього четверга, 23 березня, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення запланувала розглянути ліцензування ще одного державного каналу. У порядку денному регулятора є питання про видачу ліцензії на супутникове мовлення під логотипом «Армія ТБ» Центральній телерадіостудії Міністерства оборони України.

Звісно, члени Нацради можуть відмовити в задоволенні цієї заяви або перенести розгляд питання, але під час війни на засідання виносять, як кажуть представники регулятора, «найнагальніші питання». Тож існує ймовірність, що підрозділ телестудії Міноборони «Військове телебачення» отримає ліцензію.

Міністерство має власну радіостанцію «Армія ФМ», яка за останні кілька років отримала ФМ-частоти по всій Україні та продовжує їх отримувати. А також телестудію, яка виробляє проєкти для різних телеканалів (5 канал, Прямий та «Еспресо»), а також в «Єдиному марафоні» та на платформах Megogo та sweet_tv) та власного ютуб-каналу «Військове телебачення України». Наприклад, це «Озброєння.» (інформаційно-аналітичний проект про зброю та військову техніку), «Воєнкор. Велика Визвольна Війна» (аналітика про події на фронті), «Під прицілом» (аналітика процесів у сфері безпеки України та світу) «За поребриком» (огляд подій Росії та Білорусії), «Воїн-це Я» (проєкт про героїв), «Сила спротиву» (проєкт про тероборону), «Психологія війни» (розмови з психотерапевтом), «Бат_inside Бат inside» (огляд відео з фронту), «Ти_в_ЗСУ» (проєкт про підрозділ ВМС ЗС України) тощо.

Створити власний канал керівники телестудії мріяли кілька років. Про це говорила і Яна Холодна, яка очолювала студію від початку війни у 2014 році, і Віктор Гром, який змінив її на цій посаді у 2019 році.

«Така ідея є. Тому ми зараз переглядаємо штат і маємо надати інформацію, що нам треба, щоб запуститись як окремий військовий канал», — розказував Віктор Гром в інтерв’ю «Детектору медіа» ще у 2021 році. Однак тоді на втілення цієї ідеї не було ні ресурсів, ні грошей. За словами Грома, колектив телестудії міг забезпечити лише дві години мовлення на добу. Потрібно було розширити штат, створити власну студію, вартість якої Віктор оцінював у 600–700 тисяч доларів.

Створення каналу потребує збільшення бюджетного фінансування. Згідно з прийнятим бюджетом, на цей рік на національну безпеку й оборону спрямували понад 1,14 трильйона грн. Однак яка частина може піти на телеканал, поки що не вдалося з’ясувати. У листопаді 2022 року «Детектор медіа» надсилав запит до Міністерства оборони України з проханням надати інформацію про те, які кошти заплановані у бюджеті цього року на фінансування Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України та її підрозділів. Однак досі не отримав відповіді. Запит надіслали повторно.

Щоб розпитати про створення телеканалу, «Детектор медіа» звернувся до Віктора Грома. Також «Детектор медіа» надіслав запитання члену Нацради Олександру Бурмагіну з проханням прокоментувати запланований Нацрадою розгляд питання про супутникову ліцензію «Армія ТБ» та висловити свою думку про появу ще одного державного каналу. З тим самим питанням ми звернулись і до Тараса Шевченка, заступника міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції.

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» сказав, що не бачить проблеми у появі супутникового каналу Міністерства оборони.

«Ми давно обговорювали таку необхідність. Це не є створенням державного каналу. А супутникова ліцензія необхідна, тому що в умовах війни для наших військових найкраще забезпечити доступ до каналу, який вони дивляться, через супутник», — сказав він. І додав, що в цьому випадку не йдеться про надання цифрової ліцензії на мовлення у Т2. «Не знаю, як це оформить Нацрада — як тимчасовий дозвіл чи ліцензію — але обмежень для супутникової ліцензії станом на сьогодні немає. Питанням лишається, чи могли б вони це зробити після 31 березня (тобто після набуття чинності закону "Про медіа". — "ДМ"). Але я прихильник того, щоб вони мали ліцензію щонайменше до закінчення воєнного стану», — додав він. Чи надано телестудії додаткові кошти на створення каналу, Микита Потураєв не знає, бо це питання не в компетенції його комітету. «Як я розумію, вони просто хочуть підняти на супутник ті проєкти, які вже робить телестудія», — додав він.

Однак джерела «Детектора медіа» в Кабміні раніше повідомляли, що у владних колах обговорюють ідею створення «патріотичного» каналу, який буде націлений на ту ж аудиторію, яку мають Прямий, 5 канал та «Еспресо», що не транслюють марафон, а ведуть власне мовлення на супутнику. Нагадаємо, ці три інформаційні канали, акціонери яких пов’язані з партією «Європейська солідарність», за вказівкою влади вимкнули з ефіру цифрового телебачення Т2.

Зараз Збройні сили України мають найбільшу підтримку українців. Про це свідчать, приміром, результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова в лютому — березні 2023 року. Згідно з його результатами, за час повномасштабної війни довіра до армії зросла: в липні — серпні 2021 року довіра до ЗСУ становила 68 %, а нині — 95,8 %. Тому «Армія ФМ» уже є потенційним брендом. І можливо, якраз і стане базою для нового патріотичного каналу.

Втім, у цій історії головне те, наскільки правомірно створювати ще один державний канал, навіть якщо він матиме не цифрову, а супутникову ліцензію. І чи створення ще одного державного каналу відповідає нормам закону «Про медіа», який набуває чинності 31 березня. У законі є стаття 125, присвячена медіа Міністерства оборони. У ній ідеться про право засновувати друковані та онлайн-медіа, а також про право створювати «суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа для задоволення інформаційних потреб населення територій з особливим режимом мовлення», «діяльність таких медіа здійснюється на підставі дозволу на тимчасове мовлення».

Нагадаємо, свого часу канал «Дом» створювали для жителів окупованих територій. Він мав супутникову ліцензію та спершу транслювався на супутнику, в інтернеті та у відкритому ефірі, який покривав частину окупованих до 24 лютого 2022 року територій Донеччини й Луганщини. Але з 2021 року зайшов у кабельні мережі та на ОТТ-платформи на вільній території.

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова в коментарі «Детектору медіа» сказала, що оскільки закон «Про медіа» ще не набув чинності, регулятор розглядатиме це питання за старим законодавством: «Воно не забороняє Міноборони отримати таку ліцензію». Однак, за її словами, після набуття чинності нового закону Міністерство оборони впродовж шести місяців повинне буде або здати ліцензію, або вийти зі складу засновників каналу.

Такої ж думки й заступник директора Центру демократії та верховенства права, член робочої групи, яка працювала над законом «Про медіа», Ігор Розкладай: «Якщо вони отримають ліцензію, то за пів року виникне проблема зі структурою власності. За новим законом, вони можуть отримати хіба тимчасові дозволи». А такі дозволи надаються тільки на ефірне наземне мовлення, а не на супутник.

«Є також варіант внесення змін до закону “Про медіа”, але це буде великою дискусією», — додала Катерина. Вона переконана, що «краще розвивати Суспільне і його можливості створювати необхідний суспільству контент, ніж інвестувати в новий телеканал».

Ігор Розкладай не розуміє, якою є мета каналу Міністерства оборони: «Хто його цільова аудиторія? Військові? Чи є дослідження, що на це є запит? Якщо нема, то чому, урізаючи фінансування регулятору, Суспільному, культурній сфері, ми хочемо створити ще один канал. Питань насправді більше, ніж відповідей».

Фото: Військове телебачення України/Facebook