Останні кілька років влада створила низку державних медіа. І це попри те, що в Євросоюзі немає повністю державних медіа, й саме їх існування, на думку багатьох медійників і законодавців, може заважати євроінтеграції. До 2019 року під контролем органів влади залишалися поодинокі медіа (парламентський канал «Рада» та іномовлення).

Та у 2020 році влада запустила канал «Дом» для окупованих територій, зараз він змінив логотип на «Дім», концепцію — на розважальну та мовить по всій країні (присутній у кабельних та ОТТ провайдерів) й орієнтується на аудиторію внутрішньо переміщених осіб. У 2021 році у форматі інформаційного каналу перезапустилася «Рада».

Державне мовлення посилилось і під час великої війни. Зокрема, реєстрацію та дозвіл на тимчасове мовлення отримав канал Міністерства оборони «Армія ТБ». Канал іномовлення UATV під час війни переформатувався у російськомовний «FreeДом», який мовить на зовнішню аудиторію, а також «Дом» (пізніше — «Дім»).

Також  після повномасштабного наступу Росії за координації влади був створений і марафон «Єдині новини»,  який транслюють на дев’яти загальнонаціональних каналах (Суспільне, «Рада», «1+1», ICTV, «Інтер», УНІАН, «Ми — Україна», К2 та Zoom). Також він повністю або частково виходить і в ефірі регіональних мовників, таким чином вони мають змогу заповнити ефір. Виробники марафону (окрім Суспільного) отримують державне фінансування на виробництво контенту. Згідно з рішенням РНБО, всі загальнонаціональні інформаційні канали мають транслювати марафон. І саме цим аргументується  вимкнення «Еспресо», 5-го та Прямого з цифрового ефіру.

Усі ці тенденції викликають занепокоєння у медійної спільноти. Адже державні канали, які мовлять усередині країни, завжди  мають ризик стати рупором влади. Інвестування у російськомовний канал іномовлення робить пріоритетом саме аудиторію країни-агресорки, а не західних глядачів. Єдиний марафон затягнувся й експерти вбачають ризики у тому, що він може не завершитись і після перемоги.

Саме тому медіаменеджери, медійники та депутати під час дискусії National Media Talk обговорили доречність  посилення державних медіа під час війни.

Чи потрібні у демократичній країні державні медіа

«Ми маємо відмовитися від масштабного державного фінансування та розростання державних телеканалів. Ми маємо якісно та потужно фінансувати Суспільного мовника та маємо гарантувати розвиток незалежних медіа. Мене дуже турбує, що розростання державних каналів і єдиного марафону підриває довіру. Картинка без критики — значить, немає довіри», — сказала виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Оксана Романюк

Вона розповіла, що Україна взяла на себе зобов’язання перед ПАРЄ відмовитися від державних каналів і перейти до суспільних.

Читайте також:

• Недолінійний канал. Що відбувається за лаштунками «Єдиних новин»
• Наталія Лигачова: Необхідно зробити єдиний марафон якісних ЗМІ

Народний депутат Микола Княжицький сказав, що у демократичних країнах існують суспільні та приватні медіа, і держава може розміщувати свої оголошення саме в них.

Микола Княжицький

«В усіх демократичних країнах медійна екосистема складається з сильного суспільного мовника, комерційних мовників, які працюють як бізнес, і невеличких локальних медіа громад. Практично всі вони мають незалежну редакційну політику та прозоре фінансування», — сказала голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа.

Світлана Остапа

Вона нагадала, чому іномовлення залишилося підконтрольним державі, а не створювалося в системі Суспільного: «Іномовлення мало увійти теж до складу Суспільного, але ми тоді вирішили, що не потягнемо реформувати все відразу, бо й так реформували 30 каналів. І попросили вилучити іномовлення з закону про Суспільне. 2019-го один представник влади, якого вже зняли з посади, запитав першого голову правління Суспільного Зураба Аласанію, чи може він зробити один телеканал Суспільного, бажано Перший, російськомовним. Зураб сказав: «Ні!». Тоді влада вирішила створити такий канал із державного іномовлення. По факту було створено російськомовний канал “Дом”, який нібито мав мовити для жителів окупованих територій. Є багато питань до законності цього рішення. Зараз це вже україномовний канал “Дім”, нібито для внутрішньо переміщених осіб, по факту національний канал загального інтересу, і ледь не щотижня запускає нові проєкти. Кошти у держави на це під час війни є. І він не транслює єдиний марафон».

Читайте також: 

• Як Україна протидіє інформаційній агресії Росії: Частина 2
• Цей невідомий звір «іномовлення»
• Стець презентував в уряді проект мультимедійної платформи іномовлення України (ІНФОГРАФІКА)
• Розпочала роботу українська мультимедійна платформа іномовлення і телеканал UATV (ФОТО, ВІДЕО)
• «UATV English» отримав 400 тис. підписників на YouTube-каналі
• Українське іномовлення — лише телеканал чи мультимедійна система?

Світлана Остапа говорить, що з державного бюджету мають фінансуватися Суспільне й іномовлення (але не російськомовне). А канал «Рада» може мовити в ютубі.

«Державні канали ніколи не матимуть незалежної редакційної політики. Вони завжди будуть пропагандистськими та піаритимуть владу», — сказала вона.

Юлія Островська та Світлана Остапа

Читайте також:

• «Головне, що може робити держава для НСТУ, — це давати гроші та не лізти в роботу руками»
• Потураєв пропонує приєднати іномовлення до Суспільного

Очільник медіагрупи «1+1» Ярослав Пахольчук, представник від комерційних медіа на дискусії, не заперечував проти існування державних медіа, однак для нього важливо, щоб на ринку були однакові правила гри для всіх: і для державних, і для комерційних компаній.

«На ринку перемагає той, хто кращий. А контролювати все неможливо. Не можу сказати, добре це чи погано. Важливо, щоб держава не заважала. Глядач споживає те, що подобається».

Ярослав Пахольчук

Він говорить, що й надалі готовий підтримувати Національний телемарафон «Єдині новини», але при цьому за його словами, його комерційним каналам не вистачає новин «ТСН».

Чи ефективне російськомовне іномовлення

Обговорили учасники дискусії й нинішній формат іномовлення. «FreeДом» орієнтується насамперед на російськомовного глядача. А канал «Дім» мовить усередині країни та має велику частку розважального продукту. Канали ж, які мовлять усередині країни, на думку Оксани Романюк, не можна вважати іномовленням: «За кордоном нашим пріоритетом є Західна Європа, наші партнери зацікавлені бачити те, що тут відбувається, та розуміти, куди йдуть їхні гроші на відновлення. Інтереси цієї аудиторії не задоволені. Я б хотіла, щоб кошти йшли на роботу з цією аудиторією».

Шефредакторка порталу «Детектор медіа» та голова однойменної громадської організації Наталія Лигачова

За її словами, незрозумілою є концепція роботи російськомовного іномовлення: «Це виглядає малорезультативно. Я не розумію, як це може вплинути на росіян. Ми всі бачимо опитування  росіян, у них стабільна підтримка Путіна і війни — понад 70%. Має бути інша модель. Я б хотіла, щоб держава фінансувала англомовне іномовлення, щоб це була співпраця з партнерами. Україномовне іномовлення — це нонсенс. Російськомовне іномовлення повинно мати чіткі показники ефективності й розуміти, на яку аудиторію воно спрямоване».

Член Нацради Олександр Бурмагін

Подібну думку має і Микола Княжицький. Він говорить, що іномовлення має працювати на різні країни Європи та сприяти тому, щоб проросійські сили не приходили до влади: «Коли ми говоримо про іномовлення, то в Німеччині 22,5% готові голосувати за проросійську партію, у Словаччині перемогла проросійська партія. Маємо небезпеку у Польщі. Бачимо, як у США республіканці обмежують фінансування України. Держава має витрачати кошти на протидію цьому. Завдання іномовлення — працювати для цих ринків. Натомість іномовлення замовляє зйомки серіалів і фільмів».  Світлана Остапа говорить, що мовлення російською на закордон шкодить Україні. 

Читайте також:

• Телеканал «Дом»: переозвучити Україну російською мовою
• Олег Батурін: Люди з окупованих територій потребують україномовного контенту, російський і так скрізь
• Що світ знає про Україну й чому любить її «сором'язливою любов'ю»

Позиція представників «Дому» та «FreeДома»

У відповідь на цю критику очільниця Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» Юлія Островська говорила, що канал «FreeДом» працює ефективно та має свою аудиторію.

«Ми не хочемо, щоб нас знецінювали. На каналі працює великий колектив, який робить свою роботу. А як можна виміряти, скільки військкоматів спалили в Росії після того, як подивилися “FreeДом”? Я не знаю», — сказала вона.

Юлія Островська

Юлія Островська розповіла, що на фінансування іномовлення з 1,7 млрд гривень, які закладені у бюджеті на наступний рік, безпосередньо на фінансування двох каналів іномовлення заплановано близько 500 млн грн, а решта коштів бюджетної програми йде на фінансування марафону «Єдині новини», замовлення контенту, «Укрінформу» тощо. Також вона згадала, що у Росії на фінансування державних мовників спрямували 124 мільярди рублів.

Юлія Островська повідомила, що оновлене іномовлення має «у сотні разів кращі результати», ніж  попередній формат каналу UATV. За її словами, 56% аудиторії «FreeДома» — з Росії.

«Зараз іномовлення потрапляє туди, куди його спрямували, — сказала вона й навела приклад: Є така ініціатива “Хочу жити”, за допомогою якої російські солдати можуть здатись у полон. Нам повідомили, що серед п'яти основних джерел, звідки про це дізнаються — це “FreeДом”».

Менеджерка з комунікацій Internews Тетяна Степикіна 

• Читайте також: Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал. Стенограма засідання комітету ВР

А у відповідь на запитання про цілі та мету мовлення російськомовного «FreeДома» розказав його головний редактор Олексій Мацука. Він говорить, що «FreeДом» має на меті акумулювати протестні настрої в Росії та виконати ту роль, яку свого часу відіграв 5 канал у Помаранчевій революції. «Коли почнеться Майдан у Росії, “FreeДом” буде “5-м каналом” для росіян», — сказав він.

Олексій Мацука

Олексій Мацука розповів, що українське іномовлення потужніше впливає на настрої всередині Росії, ніж «опозиційні» канали «Дождь» і «Настоящее время», які теж мовлять на територію Росії з-поза її меж.

• Читайте також: Головний редактор «FreeДом»: Наша мета — Майдан у Росії

Який контент має фінансувати держава

Таке питання поставила модераторка дискусії, головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва наприкінці дискусії.

Севгіль Мусаєва (праворуч)

Подаємо короткі тези з відповідей учасників обговорення.

Оксана Романюк: «Я би хотіла, щоб держава перестала фінансувати російськомовне телебачення. Я б хотіла, щоб держава фінансувала англомовне іномовлення, щоб це була співпраця з партнерами. Державна підтримка медіа має проявлятися у незалежних конкурсах, щоб держава не мала контролю за редакційною політикою. Ми вистоїмо, якщо у нас буде багато якісних незалежних медіа».

Світлана Остапа: «Держава може давати гранти на виробництво контенту, але ці кошти мають йти через Держкіно, Український культурний фонд, Суспільне, але не через іномовлення. Слід провести прозорі конкурси».

Юлія Островська: «Держава має фінансувати те, що буде корисно державі. Навіть серіали. Депутати проголосували за те, щоб це йшло через іномовлення. У трендах ютубу — серіал “Інтерни”. Держава має давати гроші, щоб це чимось заміщувати».

Ярослав Пахольчук: «“Мавка” — чудовий продукт, який на весь світ популяризує Україну. Держава має підтримувати такі проєкти. Важливо, що люди з медіаіндустрії залишають професію. А це є загрозою створенню якісного контенту».

Микола Княжицький: «Держава може фінансувати напряму лише ефективне іномовлення, де заборонена пропаганда всередині держави».

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»