Чи реєструвати як онлайн-медіа сайт про геймінг, як регулювати телеграм, чи можуть етика і стандарти стати критерієм реєстрації. Дискусія National Media Talk

Чи реєструвати як онлайн-медіа сайт про геймінг, як регулювати телеграм, чи можуть етика і стандарти стати критерієм реєстрації. Дискусія National Media Talk

18 Жовтня 2023
1208
18 Жовтня 2023
13:00

Чи реєструвати як онлайн-медіа сайт про геймінг, як регулювати телеграм, чи можуть етика і стандарти стати критерієм реєстрації. Дискусія National Media Talk

1208
Медіаспільнота розпочала обговорення критеріїв онлайн-медіа.
Чи реєструвати як онлайн-медіа сайт про геймінг, як регулювати телеграм, чи можуть етика і стандарти стати критерієм реєстрації. Дискусія National Media Talk
Чи реєструвати як онлайн-медіа сайт про геймінг, як регулювати телеграм, чи можуть етика і стандарти стати критерієм реєстрації. Дискусія National Media Talk

16 жовтня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розпочала процедуру створення органів співрегулювання у кількох сферах, зокрема й онлайн-медіа. Після набуття чинності закону «Про медіа» в онлайн-видань з’явилася можливість зареєструватись. І це вже зробило 86 видань. Серед них — не лише традиційні сайти, а й сторінки у фейсбуці, ютуб- і телеграм-канали, акаунти в інстаграмі, тіктоці, вайбері та вотсапі. Деякі компанії реєстрували власні сайти та сторінки у соцмережах як окремі медіа.

Реєстрація онлайну є добровільною. І до 31 березня 2024 року для таких медіа передбачений період входження у нові реалії. Регулятор може застосовувати лише найпростішу санкцію — припис, яка передбачена за незначні порушення. Однак із березня наступного року почне діяти повна відповідальність за порушення. При цьому вона стосуватиметься не лише зареєстрованих, але й усіх онлайн-медіа. Постає питання: кого ж вважати приналежним до цієї категорії? У законі «Про медіа» передбачається розроблення відповідних критеріїв, щоб класифікувати онлайн-медіа та відокремлювати їх від інших інтернет-ресурсів (наприклад, онлайн-магазинів тощо). Ці критерії має створити якраз орган співрегулювання, процес формування якого й розпочався цього тижня.

Напередодні медійники, представники Нацради та юристи під час National Media Talk обговорили ці критерії, а також ключові проблеми, які пов’язані з реєстрацією та ідентифікацією онлайн-медіа. «Детектор медіа» подає ключові тези дискусії.

Плюси реєстрації

Зареєстровані медіа отримують насамперед можливість брати участь у створенні органів співрегулювання. Ініціативну заявку на участь у створенні органів саморегулювання подала громадська організація «Об’єднання Толока», яка у липні зареєструвала інтернет-портал, сторінку в соціальній мережі «Фейсбук» і сторінку на ютубі.

«Тепер упродовж 30 днів прийматимемо заявки кандидатів на роботу зі статутними документами органу співрегулювання. Через 30 днів ми проведемо збори, де розглянемо заявки всіх кандидатів. Ця робоча група буде працювати над створенням органу. Після цього будь-яке зареєстроване медіа може долучитися до роботи органу співрегулювання. І саме тоді розпочнеться формування мовних кодексів», — розказав член Нацради Олександр Бурмагін.

Олександр Бурмагін

За його словами, регулятор не братиме участь у формування органу співрегулювання та не визначатиме тих кандидатів, які до нього увійдуть:

«Склад робочої групи будуть обирати самі онлайн-медіа. Якщо буде 12 заявок, вони всі увійдуть. Якщо їх буде більше, то буде рейтингове голосування. Дуже схожа схема застосована до формування Наглядової ради Суспільного».

Для цього процесу Нацрада готова надати приміщення та допомогти в організації цього процесу.

Окрім участі в органах співрегулювання, зареєстровані онлайн-медіа мають переваги щодо реакції на порушення: якщо для незареєстрованих медіа відповідальність настає після трьох порушень, то для зареєстрованих допускається п’ять порушень.

За словами Олександра Бурмагіна, вже зареєструвалося 102 онлайн-медіа. Їх представляє 86 суб’єктів, адже деякі ресурси реєструють не лише сайт, а й окремо сторінки в соцмережах і канали на платформах, якщо вони мають інший контент.

«Акаунти у соцмережах реєструють ще й тому, що державна офіційна реєстрація у випадку зламу сторінки засвідчуватиме право на сторінку в комунікації з платформами. Це може допомогти захистити себе та показати реєстр», — сказав Бурмагін.

Більшість зареєстрованих — це саме сайти, 82 видання. Окрім цього Нацрада зареєструвала чотири фейсбук-акаунти, п’ять телеграм-каналів, п’ять ютуб-каналів, три акаунти в інстаграмі, один у тікток, по одному вайбер- і вотсап-каналу.

Яким онлайн-ресурсам Нацрада може відмовляти у реєстрації

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк серед реєстрантів Нацради помітила сайт gamingpost.net, який вона назвала онлайн-казино. Сам портал позиціює себе як ресурс про гральний бізнес в Україні та світі.

«У переліку зареєстрованих сайтів є одне онлайн-казино. Воно не продукує новини та порушує етику, бо просуває ігроманію та геймінг, заборонений в Україні. Є ризики щодо реєстрації сайтів, які зможуть просувати російську пропаганду», — сказала вона.

Оксана Романюк

Олександр Бурмагін відповів, що слід розмежовувати саморегулювання та співрегулювання. Етика та стандарти, на його думку, належать до першої категорії.

Він розповів, що регулятор проводить перевірку тих ресурсів, які реєструє. Насамперед перевіряє фактичні дані в заяві. А от чи має перевіряти контент? Це питання суперечливе. Наразі Нацрада проводить таку перевірку, щоб не допустити реєстрації ворожих ресурсів. Наприклад, Бурмагін розказав про заявку на реєстрацію сайту «Бердянськ 24». Нагадаємо, місто Бердянськ зараз перебуває під окупацією.

«Контрольно-аналітичне управління два тижні його вивчало, щоб там не було жодних пропагандистських матеріалів. Це локальний сайт, редакція якого релокувалась у Київ. З редактором зустрічалися представники Нацради. Вони збирають інформацію про Бердянськ в окупації та поширюють проукраїнську», — розповів Бурмагін.

У відповідь на запитання «Детектора медіа» він сказав: «Ворожі ресурси ми точно реєструвати не будемо. Решту моментів вивчатиме у разі скарг, моніторингів, згідно з процедурою».

Чи можуть стандарти чи етика бути критерієм визначення онлайн-медіа

Оксана Романюк запропонувала обговорити етичні норми та стандарти як можливі критерії при реєстрації: «Де межа, де Нацрада має відмовити у реєстрації? Очевидна річ — це російська пропаганда. Неочевидні моменти — це ті, хто торгує журналістськими посвідченнями, казино тощо».

Оксана Романюк запропонувала визначити критерії для реєстрації, щоб не допускати до неї онлайн-казино, медіа з крайньою формою мови ворожнечі, медіа, які містять російську пропаганду.

Тетяна Смирнова, директорка з юридичних питань «1+1», сказала, що журналістика та медіа — це не слова-синоніми: «Поняття медіа набагато ширше, ніж поняття журналістської діяльності, прямо в рази більше. І проблема у нас виникає тоді, коли ми ці явища ототожнюємо. Тоді ми згадуємо про журналістські стандарти, про збалансованість, про достовірність, про ще якісь речі. Насправді й у розумінні Ради Європи, й у розумінні інших актів поширенням інформації вже давно займаються не тільки журналісти».

Тетяна Смирнова

Вона сказала, що виступає проти регулювання етичних питань за допомогою закону та державних органів: «Усе, що стосується питань стандартів, етики — це поняття саморегулювання, в якому держава не повинна брати участь».

Оксана Романюк додала, що якщо статус медіа отримує видання, яке порушує стандарти, продукує мову ворожнечі або вчиняє інші порушення, то «це удар по всьому ринку».

Керівниця громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» («Цифролаба») Віта Володовська розказала, що зараз у ЄС на медіа покладають обов’язок відкривати свою власність і ставати прозорими для суспільства. Саме цю мету й переслідує реєстрація.

«Ми зацікавлені в тому, щоб розуміти, хто стоїть за пропагандистськими медіа, щоб вони відкривалися, якось виходили [з тіні], [ми зацікавлені в тому], щоб мати хоча б якусь [контактну] особу та розуміти, хто стоїть за певним медіа. З одного боку, реєстрація має просувати етичні медіа, класні медіа, які дотримуються стандартів, але з іншого — важливо не виключати всіх інших», — сказала вона. Бо таким чином медіа будуть більш відкритими й нестимуть відповідальність.

Віта Володовська

Оксана Максименюк, юристка «Інституту розвитку регіональної преси», повідомила, що нинішнє саморегулювання не забезпечує належної відповідальності порушників, а здатне лише виносити «дружній осуд».

«Сама реєстрація дає для недобросовісних медіа плюси. Зареєстроване медіа підпадатиме під визначення журналістської діяльності та захищатиметься кримінальним кодексом. Правоохоронні органи й так не завжди належним чином розглядають такі заяви. А з масою таких зареєстрованих медіа їх узагалі не будуть розглядати. Коли ми реєструємо всіх, то ми їм даємо додаткові бонуси та плюси. Свого часу “Страна.Ua” та “112 канал” також були зареєстровані, й люди вважали їх нормальним медіа», — сказала вона. Її непокоїло те, що реєстрація не спонукає медіа дбати про якість контенту.

У відповідь Олександр Бурмагін сказав, що і до набуття чинності закону «Про медіа» «будь-який покидьок міг за два тижні зареєструвати газету й отримати статус журналіста»: «У цьому плані нічого не змінилося».

А Тетяна Смирнова сказала, що у суспільстві є проблеми, які можна розв’язати на рівні права, а є такі, які існують не в правовому полі, а на рівні моралі, етики та професійності. Також вона висловила сподівання, що новації закону «Про медіа» сприятимуть побудові інституту саморегулювання: «Попередній досвід саморегулювання не виходив, бо такі ініціативи виникали як групи за інтересами. Але якщо майданчиком для всіх стане співрегулювання, — може, з нього виросте саморегулювання».

Як можна притягнути до відповідальності зареєстровані та незареєстровані медіа

Як уже згадувалося, сама реєстрація не впливає на статус онлайн-медіа. Адже на незареєстровані ресурси Нацрада також має реагувати.

«Якщо буде скарга, то для нас не має значення, зареєстрований онлайн чи ні. Якщо цей ресурс підпадатиме під критерії онлайн-медіа, ми будемо працювати й по незареєстрованому онлайн-медіа», — сказав Олександр Бурмагін.

Але як Нацрада моніторитиме весь онлайн-простір, які можливості для цього є? На ці питання «Детектору медіа» Бурмагін відповів так:

«Це питання грошей. Це програмне забезпечення. Дивіться, є програмне забезпечення просте, яке коштує, наприклад, 20 тисяч доларів. Є програмне забезпечення, яке використовує штучний інтелект, — воно коштує 150 тисяч доларів або 200. Тобто це різні апаратні рішення, які або меншою, або більшою мірою потребують ресурсів грошових і фінансових. Тому Нацрада думає над цими варіантами, але це на сьогодні, станом на зараз, — не перша чергова та пріоритетна задача, тому що в нас купа всього іншого з імплементації закону».

Надалі, за його словами, Нацрада може моніторити тематичні вибірки видань за аналогією того, як зараз перевіряють теле- та радіо канали. А наразі Нацрада реагує на заяви, звернення та скарги. Поки що, за словами Бурмагіна, він не пригадує, щоб надходили скарги на онлайн-медіа: «Вони всі стосувалися, скажімо так, традиційних медіа, по онлайну не було».

А як же телеграм?

Якщо для більшості онлайн-ресурсів Нацрада згодом зможе застосовувати методи реагування — штрафи, скасування реєстрації та навіть блокування за рішенням суду — то питання виникають із відповідальністю незареєстрованих телеграм-каналів. А ті набирають все більше популярності в Україні. Серед них багато ворожих ресурсів, а також таких, які заробляють гроші за допомогою джинси тощо (наприклад, «Труха»).

У випадку з Телеграмом, як і з іншими платформами, єдина можливість закрити канал — це якщо сам Телеграм його заблокує. Нацрада, за словами Олександра Бурмагіна, вже два-три рази зверталася до Телеграма, однак відповіді не було: «Чекаємо». Зараз регулятор планує укласти меморандум і договори з платформами про співпрацю.

«Регулювання телеграму — це наступний крок. Його Мінцифра вже починала робити в цьому році, і цей тренд буде тривати. У нас буде обов’язок імплементувати стандарти та директиви ЄС, тому Мінцифри, за моєю інформацією, до кінця цього року чи на початку наступного зберуть робочу групу та створять законопроєкт з регулювання платформ. Зокрема, і телеграму, — сказав Бурмагін. — Телеграм не хоче реагувати, але досвід Бразилії та інших країн, де вони мають економічний інтерес, показує, що Дуров з’являється на горизонті, коли постає питання про блокування у країні ресурсу повністю. Бо це гроші».

Законопроєкт має регулювати діяльність платформ і стати аналогом Digital Services Act. Цей документ створений, щоб врегулювати ситуацію з контентом, який порушує законодавство ЄС, установити більш прозорі правила для публікації реклами, очистити інформаційний простір Євросоюзу від дезінформації та при цьому максимально захистити свободу слова кожної окремої людини.

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1208
Читайте також
31.10.2023 14:17
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
1 357
26.10.2023 13:38
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
4 324
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду