Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал.  Стенограма засідання комітету ВР

Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал. Стенограма засідання комітету ВР

12 Жовтня 2023
1723

Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал. Стенограма засідання комітету ВР

1723
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради на черговому засіданні 4 жовтня 2023 року розглянув питання «Система державного іномовлення України: стан та перспективи розвитку».
Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал.  Стенограма засідання комітету ВР
Юлія Островська: «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал.  Стенограма засідання комітету ВР

Парламентський комітет вирішив обговорити концепцію іномовлення спільно з Міністерством культури та інформаційної політики. З такою пропозицією виступив член комітету Микола Княжицький, який сказав, що доповідачка з цього питання (генеральна директорка ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» Юлія Островська) та журналісти іномовлення просто виконують концепцію, яку їм спустили згори, і до них питань немає. На думку Миколи Княжицького, а також члена комітету Володимира В’ятровича, концепція мовлення російською мовою каналу «FreeДом», орієнтованого переважно на Росію, є хибною. Так само вони не розуміють, чого канал «Дім» мовить в Україні, а не за її межами.

Голова комітету Микита Потураєв сказав, що було би доцільно, щоб «Дім» мовив для українськомовної аудиторії США та Канади. А заступниця голови комітету Євгенія Кравчук повідомила, що російськомовний «FreeДом» дивляться в країнах Балтії.

У розгляді питання взяли участь голова комітету Микита Потураєв, заступниця голови Євгенія Кравчук (обидва від фракції «Слуги народу»), народні депутати від фракції «Європейської солідарності» Володимир Вʼятрович і Микола Княжицький. Від  іномовлення виступили директорка державного підприємства  «Мультимедійна платформа іномовлення України» (ДП «МПІУ») Юлія Островська та головний редактор Олексій Мацука.

Юлія Островська представила презентацію про стан і перспективи системи державного іномовлення України, розповіла про розвиток диджитал-майданчиків іномовлення, а також повідомила про 8,9 млрд переглядів контенту «FreeДом» на диджитал-майданчиках ДП «МПІУ» та медіагруп за 18 місяців, із них 1,9 млрд — на майданчиках іномовлення.

Нагадаємо, у грудні 2022 року змінилися концепції обох каналів іномовлення. Повністю інформаційним став російськомовний телеканал «FreeДом». А у «Дому»  зменшилася частка національного продукту, натомість зросла частка іноземних програм, стало менше інформаційного контенту, але збільшилася частка мистецьких, культурологічних та освітніх проєктів. У березні 2023 року канал змінив логотип на «ДІМ». А ще у вересні 2002 року став повністю україномовним і тепер адресований переселенцям в Україні та за її межами. І «популяризує Україну як туристичну мекку».

«Детектор медіа» публікує стенограму розгляду цього питання, відео можна переглянути на ютуб-каналі комітету.

Микита Потураєв: Колеги, переходимо до другого питання. Хто буде презентувати, пані Юлія Островська чи пан Олексій Мацука?

Юлія Островська: Добрий день.

Микита Потураєв: Передаємо вам слово та чекаємо на вашу презентацію.

Юлія Островська: По-перше, дуже дякуємо, що запросили нас звітувати про нашу діяльність. Ми вчора ввечері направили цю презентацію в комітет. Хочемо спочатку розказати, що таке державне підприємство  «Мультимедійна платформа іномовлення України» саме у 23-му році. Це міцна база для захисту інформаційного суверенітету та просування українських наративів. Це два ефірні канали, шість медіабрендів, 36 диджитал-майданчиків і масштабне власне виробництво. За 2022 рік ми виготовили 6 900 годин, а на 2023 рік план у нас 7 800 годин власного контенту.

Почнемо саме про канали. «FreeДом» існує майже 18 місяців. Тобто, «FreeДом» за 18 місяців існування вже має майже 9 мільярдів переглядів на всіх диджитал-майданчиках, які транслюють канал. Це наші партнери з медіагруп, це власне майданчик МПІУ, на яких із цих 9 мільярдів наших — 1,9 мільярда. Ядро аудиторії «FreeДома» — саме Росія, саме країна-агресорка, на яку і направлене мовлення «FreeДома». Далі йдуть пострадянські країни, Україна має частку 9–10% у залежності від місяця.

І це, на нашу думку, каже про правильно обрану стратегію та вибір тем і методологію, за якою ми ці теми вибираємо. Я думаю, що про це зможе сказати Олексій (Мацука. — «ДМ»), саме яка методологія. Також хочу сказати, що у нас ці чотири медіамайданчики — трьома мовами, бо є дві англійські редакції. Одна — нова, The Gaze називається, інша має давню історію — це UATV English, яка з 2020 року стрімко пішла вгору, попри те, що ефірне мовлення було припинено, коли переорієнтувалися на російську мову. Також ми нещодавно відкрили іспаномовний ютуб. Усі цифри ви можете бачити в презентації.

Також є ефірний канал «Дім». Можемо довго розмовляти, казати про історію… Я думаю, що ви всі знаєте, але хочу наголосити,  що вже рік «Дім» мовить винятково українською мовою, в оновленому форматі, орієнтується на аудиторію українців, які за кордон поїхали, тобто на наших біженців і на внутрішньо переміщених осіб. Також цифри по «Дому» ви можете бачити в презентації. Також по «FreeДому» — саме він стабільно по кілька разів на місяць потрапляє в тренди російського сегмента ютуба, а також інших пострадянських країн. Зворотний зв'язок із глядачами — у нас є чатбот, туди багато пишуть, зрозуміло, що дивляться, дуже часто згадують нас у чатбот-рулетці.

Вчора спілкувалися з компетентними органами, вони кажуть, що кожне пʼяте звернення до програми «Хочу жити» (можливість здатися в полон для російських військових. — «ДМ») приходить саме з «FreeДома». Тобто люди дізнаються про цю ініціативу саме з цього каналу. Також ми постійно відкриті до змін, інновацій, створюємо нові майданчики, запускаємо нові, відмовляємося від того, що віджило, що не знайшло відгуку у глядача (так буває) чи вже виконало свою задачу. Ну, і також амбітні цілі ставимо перед собою — розширювати мовні лінійки брендів у диджиталі наразі, розширювати мережі міжнародної дистрибуції. І розробляємо концепцію ефірного каналу англійською мовою. Сподіваюся, що це може статися вже в наступному році. Також ви можете побачити, що у нас є тижнева розсилка. Дуже просимо вас підписатися, щоб ви постійно тримали руку на пульсі роботи іномовлення. Все можна побачити в презентації. Впевнена, що у вас є питання. Ми з колегами дуже радо відповімо на них.

Микита Потураєв: Дякую, пані Юліє. Переконаний, що питання будуть.

Володимир В’ятрович: Є питання.

Микита Потураєв: Не сумніваюся. Я тоді свої питання залишу на кінець, бо у мене теж вони є. Розпочнемо ми з питань від колег народних депутатів. Отже, Володимир Михайлович В’ятрович, потім Євгенія Михайлівна Кравчук, потім Микола Леонідович Княжицький, потім, може, я, якщо буде в мене час. Будь ласка, Володимир Михайлович.

Володимир В’ятрович: Доброго дня. Отже, почну з першого слайду,

з завдання, яке стоїть перед мультимедійною платформою іномовлення. Як на слайді написано: оперативно, об'єктивно інформувати світ про події в Україні, знайомити світ з історією української стійкості. Тобто всюди йдеться про світ, але коли ми дивимося конкретно про результати вашої роботи, бачимо, що, на жаль, у вас світ звужується чомусь до Росії. Я не розумію, власне, таких пріоритетів, як на мене, вони абсолютно суперечать основам зовнішньої політики України, основам української дипломатії. Є розбудова кола країн-союзників — насамперед серед демократичних країн Заходу. Очевидно, що і наше іномовлення мало би бути зорієнтоване насамперед на ці країни, для того, щоб там сприяти зміцненню наших зв'язків, зміцненню підтримки з боку цих країн України в її боротьбі проти Росії.

Натомість повна орієнтація ресурсу фактично на роботу з Росією абсолютно незрозуміло чим виправдана. Як на мене, не виправдана цілковито. Не розумію, яких результатів ми намагаємося досягнути, концентруючи свої і так незначні ресурси іномовлення саме на Росії. Чи ви вірите, що, розмовляючи російською мовою з росіянами, ми раптом поміняємо ставлення Росії, росіян до агресивної війни проти України? Мені здається, що така позиція наївна абсолютно.

Єдиний момент, який міг би бути частково вашою місією — це, очевидно, що мовлення російською мовою на поневолені народи Росії. На жаль, окремого акценту щодо цього взагалі у вас немає. Схоже, що ви не вважаєте цю тему важливою, намагаючись чомусь шукати якихось «хороших русских» на території Росії, витрачаючи на це достатньо великі державні ресурси. Звичайно, у вас, як завжди, вражають цифри, було б цікаво побачити, як вони рахуються. 8,9 мільярда переглядів — це більше, ніж жителів Землі. 1,6 мільйона підписників на каналі «FreeДом» — я зараз відкриваю Youtube і чомусь бачу там цифру майже вдвічі менше — 964 тисячі.

Юлія Островська: У нас багато каналів.

Володимир В’ятрович: Тут написано, що це підписники «FreeДома».

Юлія Островська: «FreeДом» і «FreeДом live» там написано. Два канали.

Володимир В’ятрович: Окей, поясніть мені тоді, будь ласка, ще одну дуже важливу річ: доцільність фінансування державою такого собі телеканалу, який називається «Дім». Коли, якщо вірити вашій презентації, 72,5% аудиторії становить Україна.

Тобто ви мовите на Україну всупереч тому, що це перетворює цей канал на державне телебачення, що абсолютно суперечить концепції розбудови мовлення в Україні, концепції інтеграції України в Європейський Союз. Ви це цілком спокійно представляєте тут, як один із ваших здобутків. Чим це пояснюється та чому ви так вважаєте за потрібне, вважаєте нормальним порушувати ці засади в орієнтації України до Європейського Союзу?

Ми постійно говоримо про те, що в нас бракує ресурсу на Суспільне телебачення. Цього року, на 2024 рік, якщо я не помиляюся, у нас знову-таки на бюджеті передбачили десь третину тих коштів, які мали би йти на фінансування Суспільного телебачення. Натомість, на мою думку, ми абсолютно неефективно використовуємо гроші, які йдуть на такі канали, як «FreeДом» і «Дім». Дякую.

Микита Потураєв: Дякую, Володимире Михайловичу. Так, колеги, хто буде відповідати, пані Юлія чи пан Олексій?

Євгенія Кравчук: А може, ми поставимо питання?

Микита Потураєв: Усі питання? Домовилися. Тоді тобі слово, Євгеніє Михайлівно.

Євгенія Кравчук: Колеги, дякую. Добре, що ми маємо можливість — і це вже не вперше, на нашу зустріч. Маємо можливість порівнювати, дивитися, що змінюється. Я дозволю собі не погодитися з паном Володимиром про те, що немає сенсу робити російськомовне іномовлення. Я якраз маю фідбек від цілком проукраїнських депутатів із країн Балтії, особливо з Латвії, де дуже багато їхнього російськомовного населення. І добре, що були застосовані санкції проти російських каналів, які мовили, зокрема, на території Європейського Союзу. Фактично «FreeДом» певною мірою заміщає ці канали російської пропаганди та дає можливість російськомовним громадянам — не знаю, чи вони мають громадянство, чи якісь посвідки — споживати цю інформацію. Як на мене, це доволі добре. І очевидно, що такою цікавою аудиторією може бути зокрема Молдова, там теж багато російськомовного населення, якому треба давати інформацію російською мовою.

Тому, як на мене, тут цей інструмент виправданий. Але знову ж таки хотілося б зрозуміти, які ваші KPI по всіх платформах, і як ви оцінюєте ефективність чи неефективність? І я пам'ятаю, що минулого разу ви говорили, що якраз ведете перемовини з кабельними операторами в різних країнах про заміщення цих слотів, які були віддані для Russia Today, «Пєрвого» і всього іншого, на «FreeДом». Як рухається ця робота, чи йде таке заміщення? Бо навіть у тій самій Німеччині дуже багато російськомовного населення. А це все країни Євросоюзу, і потім якимось чином це конвертується в підтримку або непідтримку. З приводу англомовного й іспаномовного, здається, там ще арабська з'явилася…

Юлія Островська: Була й арабська.

Євгенія Кравчук: Так, які там KPI, бо я дуже критично ставлюся до наших можливостей. Фінансові вливання для того, щоб воно було дійсно впливовим інструментом в арабомовному регіоні, чи іспаномовному, чи тим більше англомовному, мають бути набагато більші. Я не впевнена, що зараз суспільство сприйме, якщо ці витрати будуть набагато більшими. Бо насправді Росія на всі свої майданчики витрачає близько мільярда доларів. Ну, тобто ми ніколи не вженемося за їхніми бюджетами. Як на мене, можливо, є сенс працювати із мовниками, які мовлять за кордон, із країнами-партнерами, робити якісь копродакшени з ними, бо ми просто не вженемося. Це треба мати на увазі, що ми там своє BBC International не побудуємо, бо це дуже-дуже великі витрати та дуже висока конкуренція саме в цьому сегменті. Якщо якраз у російськомовному сегменті конкуренція набагато менша, то в англомовному вона просто гігантська. Але все ж таки, який KPI ви для себе ставите, тобто як ви вимірюєте ефективність? Усі почитали статті про англомовне видання (The Gaze.«ДМ»). Як на мене, це ще дуже короткий період, щоб узагалі робити якісь висновки. Для медіа потрібно набагато більше часу, щоб показати якусь ефективність у кількості глядачів, але тим не менше. Які ви для себе завдання ставите? Щоб, коли зустрінемося через пів року, ми могли перевірити ці завдання, були чи не були вони досягнуті. Дякую.

Микита Потураєв: Дякую, Євгеніє Михайлівно. Миколо Леонідовичу Княжицький, будь ласка.

Микола Княжицький: Дякую. Ну, чесно кажучи, в мене немає особливих питань до працівників іномовлення, тому що вони виконують якусь концепцію, яку держава запропонувала. З моєї точки зору, абсолютно хибну, але це не вони вибирали ці всі напрямки. Єдине, що, звичайно, питання може стояти там, де вони ставили підписи. Ми пам'ятаємо цей скандал із серіалами про Поворознюка та все інше. Це все, між іншим, іномовлення, наскільки я розумію, закупало. Розумію, що не зі своєї волі теж, але, в принципі, так. Ось зараз у мене стаття з NGL Media, вчора вийшла — всі її цитують, всі про неї говорять — ви бачили, мабуть: «Гроші на вітер, Міністерство культури витратило понад 60 мільйонів гривень на “The Gaze”, нове англомовне ЗМІ, яке ніхто не читає і не дивиться». Ось — перша сторінка NGL Media, це велике розслідувальне медіа. Я погоджуюся з усім, що говорив Володимир В’ятрович. Разом із тим треба віддати належне, що деякі матеріали «FreeДома» цитують, і там є якісь корисні речі. А навіщо існує «Дім» — для мене теж незрозуміло. Але загалом це питання до Міністерства культури. Тому що Міністерство культури й комітет мали би визначити, а не журналісти. Ясно, що їхня точка зору є цінною і важливою, ми можемо їх залучити та зробити круглий стіл. Але маємо спільно визначити, яким ми бачимо іномовлення держави, це наша відповідальність. Які функції тут Суспільного, що треба передати Суспільному, дофінансувати Суспільне, як треба змінити ту роботу, яку веде наше іномовлення, де багато і корисного, і для нас усіх незрозумілого. Але перш за все, як я вже говорив, незрозумілою є концепція, за яку не вони відповідають. І я не бачу підстав ставити ці питання пану Мацуці, який є професійним журналістом, тому що це все затверджується десь нагорі. У нас зараз змінився міністр культури, є виконувач обов'язків. Може, нам треба не допитувати та ставити питання до людей, які виконують концепцію, яку розробляє Мінкульт, а поговорити з Мінкультом, як Мінкульт це бачить? І як я вже говорив, із залученням працівників самого іномовлення. Як ми це бачимо, що ми хочемо — спільно розробити концепцію та почати її реалізовувати, а не постійно ставити претензії до людей, які самі урядовцями не є, а є виконавцями волі уряду. І вони весь час тут виправдовуються перед нами. Мені перед ними незручно. Хоча в мене питань більш ніж достатньо, тому що те, як працює іномовлення, для мене є незрозумілим. Дякую.

Микита Потураєв: Дякую, Миколо Леонідовичу. Тепер, усе ж таки, декілька моїх запитань. По-перше, щодо «FreeДома». Те, що я знаю, — це важливий ресурс для нас не лише для роботи з так званою Російською Федерацією. Хоча, можливо, ми чогось і не знаємо, якісь результати цієї роботи просто зараз не підлягають розголошенню. Питання у мене інше. Я знаю, що в країнах Центральної Азії, які колись були поневолені Радянським Союзом, «FreeДом» є важливим джерелом інформації про події в Україні, знаю це особисто. Знаю, що «FreeДом» є важливим каналом інформації в країнах Балтії також. Але, коли я дивився презентацію, побачив цифри переглядів у країнах Центральної Азії, зокрема, у двох ключових — у Казахстані й Узбекистані. І хотілося б запитати, які є плани щодо можливого збільшення, вибачте за русизм, «смотрібєльності» цих каналів у цих важливих для України країнах. Це перше. Друге моє питання аналогічне до того, яке поставив Володимир В'ятрович, щодо каналу «Дім». Можливо, це помилка в презентації, бо пані Юлія Островська, коли вона проговорювала це все, казала, що цей канал зараз працює зокрема на українців, які тимчасово переміщені та перебувають під тимчасовим захистом в Європі. І тут я теж підтримую питання Євгенії Михайлівни Кравчук щодо того, що робиться, які плани, щодо того, щоби зайняв канал «Дім» місце в кабельних мережах або, якщо потрібно, на супутниках, які накривають Центральну та Західну Європу, щоби всі наші громадяни мали доступ до україномовного каналу. А також, із нашого власного досвіду, з візиту до Канади в цьому році, ми знаємо, що там тільки ютуб-продукти. Ютуб український розвивається, багато продуктів з'являється, різні канали там представлені. Це чудово, але, можливо, було б доцільно розглянути та провести відповідні перемовини на міжурядовому рівні з урядами і Канади, і Сполучених Штатів, щоби канал «Дім» з'явився на тих супутниках, які покривають територію країн? На мій погляд, це важливо і бажано було би, щоб він був присутній в етері, а не лише в Youtube, як й інші важливі для наших громадян продукти. Ось це — мої питання.

Колеги, будь ласка, вам слово зараз. Пані Юлія почне або пан Олексій, будь ласка.

Юлія Островська: Я спочатку почну, дуже дякую. Я хотіла відповісти стосовно того, чи говоримо про поневолені народи Росії. У презентації є лінки, у нас є така лінійка, яка називається «Деколонізація», «Скарби нації». І саме там ми розказуємо про поневолені Росією народи. Також нещодавно була в нас нарада, і ми зрозуміли, що хочемо зробити окремі ютуб-канали, які будуть спрямовані саме на ці регіони. Тому що ми бачимо: якщо кажемо про татар із Татарстану, то найбільше переглядів із Казані. А якщо ми кажемо про бурятів — то з тієї території. Тобто ми це все теж сегментували, і ви це можете подивитися. Що стосується каналу «Дім», то це не помилка, і я просто не вважаю, що потрібно це якось приховувати. Там написано: ми з ефірним мовленням зараз присутні тільки в Донецькій області. Диджитал можливий, ми поширюємося зараз у диджиталі завдяки супутнику Astra. І ми казали, що це як і люди, які перебувають під прихистком у Європі, так і ті, які перемістилися в Україні.

Володимир В’ятрович: Тобто ви визнаєте, що 72% вашої аудиторії — це Україна,  всупереч законодавству?

Юлія Островська: Вибачте, всупереч законодавству — це не мовити...

Володимир В’ятрович: Канал «Дім» мовить на Україну, так? Канал іномовлення.

Юлія Островська: Канал «Дім» є, вибачте, на окупованій території, на якій ми мовили тоді, коли починався «Дім», це теж Україна була. Ми навіть контент закуповували з правами на Україну. Не можна купити тільки, наприклад, на Луганську, Донецьку області. Мені писали: нащо ви купуєте з правами на Україну? Значить, ви мовите на Україну. Розумієте? У нас був закуплений контент, наприклад, із правами на Україну. І зараз ми вже маємо багато запитів від кабельних мереж, і вже є попередня домовленість, бо з 2023 року ми почнемо туди заходити — в Польщу, Німеччину. У нас є запити від них. І ви можете побачити, що саме в Німеччині та Польщі є перегляди.

Володимир В’ятрович: Я бачу, що 72% вашої аудиторії каналу «Дім» є Україна. 72%!

Юлія Островська: Внутрішньо переміщені особи — теж наша аудиторія, бо вони переміщені з різних регіонів.

Володимир В’ятрович: На підставі чого це ваша аудиторія? Внутрішньо переміщені особи як ваша аудиторія на підставі чого?

Юлія Островська: Вибачте, ми говорили про це ще до початку війни. Це саме Президент казав, що ми маємо мовити на тих, хто поїхав з окупованих територій і лишився на території України, але перемістився.

Володимир В’ятрович: Поясніть мені, на яких підставах канал іномовлення транслюється на Україну?

Юлія Островська: Він не транслюється на Україну. Він транслюється ефірним способом тільки в Донецькій області. Так написано у законі. Ми за законом діємо.

Володимир В’ятрович: 72,5% переглядів каналу «Дім» — це Донецька область?

Юлія Островська: По ютубу, вибачте.

Володимир В’ятрович: Це Донецька область, ви хочете сказати?

Юлія Островська: Ні, там і Донецька область є теж. Як і коли «Дім» був направлений суто на окуповані території — ми можемо показати ці метрики. Там були саме Донецька область, саме окупована, і Луганська область саме окупована, в десятці, хоч нам і закидали, що ніхто там не дивиться.

Микита Потураєв: Пані Юлія, одну хвилинку. Щоб у нас не було різного читання, дуже конкретне питання. Канал «Дім» мовить в етері на які території?

Юлія Островська: В етері — на Донецьку область, на ті території, на які є тимчасові дозволи від Нацради.

Микита Потураєв: Значить, ефірне мовлення таке, як воно з самого початку і планувалося, а оці охоплення — ви їх рахуєте по Youtube, правильно, пані Юліє?

Юлія Островська: Так, так, там написано, це саме ютуб.

Микита Потураєв: Тобто за статистикою переглядів, ви бачите, що вас дивляться більше в Україні. То це ще більше актуалізує моє питання, бо у нас дуже багато людей за кордоном, у Європі, навіть за океаном — і хотілося б, щоб все ж таки цей канал досягав би цих мільйонів людей.

Юлія Островська: Так, так, ми розуміємо це. І я ж кажу, що вже ми маємо декілька попередніх домовленостей, що ми з 2024 року почнемо входити в кабельні мережі, бо зараз є питання контенту, який закуплений на територію саме України. Те, що ви казали про Канаду, ми там ідемо по IP, нас дивляться там теж через ютуб, у нас є Youtube українською, саме на UATV, «FreeДом», і у фейсбуці є, там гарні показники. Тобто ми це направлення теж розвиваємо. Але якщо ми будемо говорити про нові супутники — ми це постійно ставимо собі в план, але це теж гроші, вони досить великі. Диджитал — це те, що ми можемо виміряти та сказати вам в абсолютних цифрах.

Микита Потураєв: Я розумію, пані Юліє, щодо прав, і це завжди була проблема для приватних мовників, але ви виробляєте дуже багато продукції або власноруч, або на замовлення. Це могло б розв'язати цю проблему, бо коли наші приватні великі мовники розглядали можливість виходу на інші країни, то завжди поставало питання прав. Саме через це з'являлися канали так звані інтернаціональні версії — ICTV International, 1+1 International і так далі. У вашому випадку, мені здається, це зробити було б легше, насправді легше, оскільки в переважній більшості у вас продукція саме українського виробництва. І якщо ви б довели їх до можливих 100 відсотків, то проблеми з правовласниками, я думаю, було б значно простіше розв'язати. Хоча я розумію, що ви маєте дбати також  про рейтинги, показники. Хоча для вашого каналу, конкретно для цього каналу, мені здається, що саме українська продукція насамперед важлива для людей, які є споживачами вашого контенту. Це така ремарка.

Юлія Островська: Я хотіла відповісти саме на цю ремарку, бо, як ви розумієте, у нас змінилася концепція, змінилася й аудиторія — це викликано було повномасштабним вторгненням. І така закупівля була досить велика. Як ви розумієте, якщо купувати на рік, то це одна ціна, якщо купувати на два роки — це інша ціна. Ми закупили на два роки, з правами на два роки — великий пакет, наприклад,  фільмів, якихось передач. Якби ми їх виготовляли, це було б набагато дорожче, це б уже зарекомендувало себе в світі та давало — і дає — гарний приріст людей, які дивляться.

Ось тому такі були проблеми, і ми зараз уже докатуємо його. Ви вже бачите, скільки годин ми свого виробляємо, і розуміємо, що в наступному році вже буде набагато більше нашого виробництва, і саме українського. Ви розумієте, що навіть українські фільми, стрічки — вони закриті для показу на світ. Це дуже сумно.

Микита Потураєв: Я більше не бачу запитань від колег-депутатів, тому, може, зараз пану Олексію Мацуці надам слово. Але хочу сказати, що мені дуже до вподоби пропозиція Миколи Леонідовича Княжицького, щоби зробити спільний захід, можливо в форматі слухання або засідання комітету, або в іншому форматі, насамперед із Міністерством культури та інформаційної політики, щоби визначити, які ж у нас стратегічні завдання щодо іномовлення, що ми хочемо від іномовлення, які вважаємо пріоритети для розвитку. Микола Леонідович, так, будь ласка.

Микола Княжицький: Дуже коротко. У нас це є, до речі, в плані роботи комітету, який затверджений.

Микита Потураєв: Так, так, я думаю, що це має бути наш наступний крок, бо ми отримали інформацію статистичну. Дякуємо колегам з Києва. Хороша презентація, багато цифр, ті питання, які ми уточнили для себе. І, так, наступний крок, я вважаю, Миколо Леонідовичу, що всі колеги підтримують — треба такий захід робити. Так, пане Олексію Мацука, будь ласка.

Олексій Мацука: Дякую, я дуже коротко, бо розумію, що час вже піджимає. Я хочу сказати як редактор про канали іномовлення «FreeДом» і наші інші англомовні, арабський канал та іспаномовний. Насправді відбувається дуже ретельне вивчення медіаполя країн, де є поширена певна мова. За останній місяць, у вересні цього року, наприклад, чому Росія? Тому що у російському сегменті мережі інтернет зафіксовано було сім спеціальних інформаційних операцій проти України. При цьому, наприклад, у турецькомовному сегменті — дві такі спеціальні операції. Ми вбачаємо, що російськомовний сегмент найбільш уражений  спеціальними інформаційними операціями проти України та проти нашої демократії й суверенітету. Відповідно, до цього формується редакторська політика, про яку казала Юлія, методологічно. Відповідно, ми відшукуємо найбільш розповсюджені теми, антиукраїнські наративи разом зі страткомами, які створені як при РНБО, як при Мінкульті, також і іншими громадськими організаціями, які залучені до виробництва проукраїнського погляду на всі події, які є у світі або в нашій країні. Що стосується поневолених народів, справді, ми навіть квотуємо, так би мовити, контент, що до кожної середи, кожної п'ятниці ми говоримо про Кавказ, потім кожного четверга про Урал, Сибір у нас на порядку денному. Ми намагаємося тримати руку на пульсі моніторингом місцевих пабліків, дізнаватися, що там реально відбувається на місці, бо ми не працюємо як кореспонденти на Уралі, зрозуміло чому. Тому, власне, ми намагаємося бути на порядку денному для аудиторії, але не тільки в Росії, а також і в Німеччині російською мовою, і в інших країнах Європейського Союзу. Так, у нас різні підходи до дистрибуції. Це не моє питання, дистрибуція, але ми враховуємо при виготовленні контенту також форму дистрибуції на ту чи ту територію. Я хочу також запросити депутатів від опозиційних фракцій, партій частіше вмикатися до нас в ефір, тому що ми стикаємося з тим, що інколи ігнорують нас, і ми через це страждаємо у моніторингах, що ми не включаємо опозиційні фракції. Але, знов-таки, у нас виборців нема у «FreeДома» за кордоном, тому ми титруємо насамперед: голова комітету або заступник голови комітету, або голова підкомітету, не титруємо «Слуга народу» або інша фракція чи партія. Водночас використовуючи цю можливість і місце, де є зараз опозиційні депутати, я прошу вас і звертаюся: не ігноруйте «FreeДом» й інші наші англомовні майданчики. Включайтеся, ми відкриті, завжди запрошуємо та раді вас бачити. Щодо Казахстану, Узбекистану. Справді, країни, які в зоні впливу Росії, — ми постійно говоримо про події там, консультуємося з нашим МЗС. Ми не можемо як державне іномовлення випускати якусь позицію, яка не буде проговорена, якщо це критична позиція, з експертами. Ми дуже залучені до всіх процесів, де є громадські організації, громадськість нас консультує щодо багатьох критичних питань. Щодо перемовин з урядами США, Канади та інших, європейських зокрема країн, — це дуже влучна пропозиція, ми були б також вдячні народним депутатам за сприяння цій роботі, тому що це все — конкуренція, ринок, урядові комунікації. І тут я, Юлія або Марія (Пінчук. — «ДМ»), яка тут також присутня, — ми одні в полі не воїни. І разом, якщо хочемо робити іномовлення якісне, то запрошуємо вас до цієї співпраці, дякую.

Микола Княжицький: Можна дуже коротко?

Микита Потураєв: Так, обов'язково, Миколо Леонідовичу. І на твоїй репліці будемо закінчувати засідання комітету. Будь ласка, Микола Леонідович Княжицький.

Микола Княжицький: Дуже коротко скажу. По-перше, я хочу сказати, що коли ми говоримо про іномовлення та спрямованість на закордонну аудиторію, то, як правило, опозиційні депутати не виступають із якоюсь опозиційною риторикою. Тому що, коли ми, наприклад, беремо участь у якихось міжнародних питаннях — виступаємо зі спільною риторикою, представляючи нашу державу разом із колегами з інших фракцій. Наприклад, ми були разом, ось була поїздка в Литву велика, де були представники всіх фракцій, де ми говорили про «зерновий коридор», про багато інших важливих питань. Це була міжпарламентська група, і зустріч була з президентом, із прем'єром, і, в принципі, це такі речі, про які потрібно було би говорити. Або, наприклад, я є співголовою групи парламентських зв'язків із Польщею і скажу, що я щодня на польських каналах, фактично щодня на різних польських медіа, і зокрема на польському іномовленні. Тому що я за це відповідаю, це є сфера моєї відповідальності, в мене є колега-співголова від більшості. Я журналіст — і справа журналістів вирішувати, кого коли запрошувати. Але на іномовленні інших держав я точно коментую більше, ніж на українському, так само як і інші мої колеги з груп міжпарламентських зв'язків. А ця міжпарламентська співпраця є дуже важливою, і це стосується так само інших країн. І з Францією є активна співпраця, і Німеччиною, там мої колеги, теж представляють різні фракції. Одним словом, мені здається, що було б добре, якби тут не питання, хто з влади, хто з опозиції, а от є в нас проблема з Польщею по зерну — це те, що ми маємо коментувати саме з української точки зору. І ми в цьому розбираємося, ми цим займаємося. Є проблема з якоюсь іншою країною — теж колеги цим займаються. І я був би вдячний, якби українське іномовлення приділяло цьому таку ж увагу, як іномовлення інших країн. Дякую.

Микита Потураєв: Дякую, Миколо Леонідовичу, дякую, колеги, дякую всім, хто долучився до обговорення другого питання. На цьому засідання комітету будемо завершувати.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1723
Читайте також
21.09.2022 12:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
4 275
25.07.2022 21:30
Олексій Мацука
для «Детектора медіа»
4 813
22.07.2022 14:00
Лариса Романюк
«Детектор медіа»
3 893
16.06.2022 10:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
5 438
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду