31 березня 2024 року минає рік відтоді, як набув чинності галузевий закон «Про медіа». Він розширив повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й запровадив нові правила на ринку. Після набуття чинності цього закону перестали діяти шість законів: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; «Про телебачення і радіомовлення»; «Про інформаційні агентства»; «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»; «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»; «Про захист суспільної моралі». На повну імплементацію закону піде десять років, однак частина ключових змін почала діяти торік. «Детектор медіа» підбиває підсумки новацій закону «Про медіа» у 2023 році, а також розповідає, які норми  профільного закону набувають чинності цього року.

Закон «Про медіа» у 2023 році

На першому етапі реалізації реформи Нацрада прийняла підзаконні акти, які дали старт новим реєстраційним процедурам. Був створений реєстр, поки що без електронного кабінету, на запровадження якого в регулятора не було грошей. Розпочалася реєстрація друкованих та онлайн-медіа, якими Нацрада раніше не займалася. Окрім цього, телеканали та радіостанції, які не використовують радіочастотний ресурс, отримали можливість не ліцензуватись, а реєструватись.

Реєстрація друкованих медіа

Друковані медіа, відповідно до нового закону, мають право на добровільну реєстрацію. Однак на час воєнного стану вона обов’язкова. Це якраз передбачено в особливих умовах, пов’язаних із діями держави-агресорки. Реєструватися друковані медіа будуть ще впродовж п’яти років після того, як парламент скасує воєнний стан. Преса останні кілька місяців реєструється в Нацраді найбільш активно, на кожному засіданні є десь із пів сотні видань. Адже у профільному законі «Про медіа» був передбачений річний термін для друкованих медіа, інформаційних агентств і провайдерів, які раніше працювали на підставі ліцензій і свідоцтв, щоб зареєструватися в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення. Після 31 березня 2024-го для цих медіа реєстрація стане платною.

Реєстрація онлайн-медіа

Вона є добровільною. Але для тих, хто захоче зареєструватися, закон «Про медіа» передбачає меншу відповідальність за порушення та можливість брати участь у створенні органів співрегулювання. «Детектор медіа» подавав покрокову інструкцію, як це зробити. Перші онлайн-медіа зареєструвалися наприкінці червня, зараз у реєстрі близько 200 онлайн-медіа.

Наприклад, зареєструвалися «Українська правда», «Інтерфакс», NV, ІМІ, «Заборона», «Коментарі», Укрінформ, «Букви», «Главред», «Еспресо». З-поміж медіагруп свої інформаційні сайти як окремі онлайн-видання зареєстрували група «Інтер» («Подробності») та StarLight Media («Факти»), Суспільне. Реєстрацію в Нацраді отримав і «Детектор медіа». Поки що регулятор реєструє як медіа доволі різних суб’єктів: окрім традиційних сайтів, це відеохостинги, сторінки у фейсбуці й інстаграмі, канали на ютубі та в телеграмі, акаунти в тіктоку, вотсапі та вайбері. Тому що ще не визначені критерії віднесення інтернет-ресурсів до медіа. Це завдання для регулятора й органів співрегулювання на 2024 рік.

Також у реєстраційній роботі регулятора було дві відмови в реєстрації онлайн-медіа. Нацрада відмовила у реєстрації як онлайн-медіа виданню компанії ТОВ «УНІАН Україна» (ресурс не має стосунку до брендів «1+1»). За словами заступника голови Нацради Олега Черниша, серед фотографій журналістів на сайті регулятор помітив обличчя, сформовані штучним інтелектом.

Реєстрації для лінійних каналів

Закон «Про медіа» дає можливість каналам, які мовлять без використання радіочастотного спектра, зареєструватись як суб’єкт у сфері медіа й обрати технологію (наприклад, супутникову, ОТТ). Раніше це було можливо шляхом ліцензування. Каналу, який хотів мовити й потрапляти до пакетів провайдерів, обов’язково потрібно було мати ліцензію. Найчастіше зверталися по отримання супутникової ліцензії або ліцензії на кабельне мовлення. А це складніша процедура. Як уже писав «Детектор медіа», реєстрація дає мовникам змогу суттєво зекономити. Тому більшість телеканалів це зробили.

Реєстрація ОТТ-платформ, провайдерів і звітність про кількість абонентів

Окрім реєстрації провайдерів (упродовж року реєстрація для провайдерів безплатна), згідно з новим законом, зобов’язані це також зробити ОТТ-платформи. За останні пів року зареєстровані найбільші ОТТ-сервіси. Серед них Megogo, «Київстар ТВ» та Sweet.tv, Volia TV, YouTV, Omega TV, «Ланет ТВ». Платформи реєструються як суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення (нелінійний медіасервіс).

Ще одна новація закону для провайдерів (кабельні, ОТТ, супутникові тощо) — це подання в Нацраду звітів про кількість своїх користувачів телевізійної послуги. Це передбачено у статті 22 (частина третя, пункт четвертий). Улітку минулого року регулятор розробив методику для подання такої звітності та визначив її терміни. Тож за друге півріччя 2023 року провайдери мали подати інформацію про своїх користувачів до 30 січня 2024 року.

Інформацію про кількість своїх абонентів провайдери, ОТТ-сервіси та медіагрупи завжди тримали в таємниці. Раніше вдавалось отримувати лише інформацію з джерел на ринку, тепер вона відкрита. «Детектор медіа» вже розповідав, скільки користувачів є у Megogo, Volia, «Тріолану», Sweet.tv, Vodafone TV і Trinity-TV та інших провайдерів.

Нові засоби реагування

Відповідно до нового закону «Про медіа», Нацрада як засоби реагування на порушення застосовувала приписи та штрафи. Припис — це нове явище для українського телерадіоринку. Адже раніше на порушення Нацрада реагувала попередженнями. І наявність кількох попереджень могла бути приводом для непродовження ліцензії. Тому фактично і припис більшість мовників сприймали так само, як попередження, надавали свої пояснення та просили не застосовувати до них цей засіб реагування. Але регулятор вирішив, що незалежно від причин, якщо є порушення, то вони виносять припис.

Згідно із законом «Про медіа», припис — це захід реагування, покликаний застерегти суб’єкта від нових порушень. Основна мета цього механізму — відійти від винятково каральної системи. Незгодні можуть подати зустрічну заяву й викласти своє бачення проблеми. Якщо Нацрада з ним погодиться, то скасує такий припис. У кожного типу суб’єктів буде свій ліміт приписів (наприклад, п’ять за рік). Після них почне діяти наступна ланка реагування — штрафи. У вересні Нацрада вперше винесла припис через порушення в день пам’яті. Здебільшого приписи отримували саме за порушення правил у дні пам’яті та жалоби, через порушення програмної концепції мовлення.

Окремо слід звернути увагу і на перші приписи для онлайн-медіа. У перший рік дії закону «Про медіа» Нацрада може виносити припис як захід реагування на вчинення онлайн-медіа незначних, значних і грубих порушень. З 31 березня 2024 набудуть чинності й штрафи. Приписи регулятор виносив за результатами перевірок, які робив у відповідь на скарги людей. Перший припис отримало ГО «Громадянський рух “Всі разом!”» (сайт vsirazom.ua) через висловлювання, які підбурюють до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у статті «ЛГБТ-рух і педофілія. Історичний зв’язок». Ще один припис отримало онлайн-медіа dumka.media («Думка», юридична особа ФОП Шапошник О.Л.) через невідокремлення банерної реклами від матеріалу.

Окрім приписів, Нацрада, згідно з новим законом, виносила і штрафи. Насамперед через відсутність мовлення, відмову у проведенні перевірок, нецензурну лексику. Це вважається значним порушенням.

Нові правила для іноземних каналів

Відколи закон «Про медіа» набув чинності, з’явилися нові умови для трансляції іноземних каналів на території України. Головна новація полягає в тому, що територією України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять із країн Європейського Союзу.

Раніше іноземним каналам, аби провайдери платного телебачення могли легально транслювати їх у своїх мережах, потрібно було потрапити до списку адаптованих каналів, які відповідають Європейській конвенції про транскордонне мовлення й українському законодавству. Дистрибутори або правовласники подавали відповідні документи регулятору, а Нацрада на засіданні з’ясовувала, чи відповідає канал усім вимогам, і вирішувала, чи включати його до переліку. Тепер можна транслювати канали з країн ЄС. А решта іноземних медіа мають зареєструватися у Нацраді. Десятки іноземних каналів уже отримали реєстрацію у Нацраді.

Створення органів співрегулювання

Восени набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. Вона передбачена законом «Про медіа». Адже раніше було суто державне регулювання (наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення), а також різні органи саморегулювання (наприклад, Комісія з журналістської етики, Незалежна медійна рада, Індустріальний гендерний комітет із реклами тощо). Наявні саморегулювальні органи не створили правил, прийнятих усією спільнотою та індустрією. Тому в новому профільному законі було вирішено запровадити новий механізм — співрегулювання, яке має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання.

Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання в різних сферах. У трьох із цих сфер уже обрали робочі групи: в аудіовізуальній сфері до неї ввійшли представники медіагруп, Суспільного, Megogo тощо; в аудіальній сфері до неї також увійшли представники найбільших радіогруп, Суспільне та Megogo, а у сфері онлайн-медіа — 12 осіб, зокрема й представники «Детектора медіа». Вони мають зареєструвати органи співрегулювання й ухвалити їхній статут. Надалі членом органу спільного регулювання у певній сфері медіа може стати будь-який ліцензіат, реєстрант чи об’єднання підприємств-суб’єктів. Вони мають подати заяву на вступ. Детальніше про органи співрегулювання читайте у матеріалі «Детектора медіа».

Заборонені російські сервіси

Закон «Про медіа» встановив особливі умови роботи під час збройної агресії Росії. Тому Нацрада розпочала формувати Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресорки. До нього потрапляють платформи, включені до державних реєстрів держави-окупантки, які використовують мову держави-агресорки за замовчуванням, правила та політики яких базуються на національному законодавстві держави-агресорки. Такі сервіси блокують. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, виносить рішення про обмеження доступу до цих вебсайтів. Використання мобільних застосунків цих сервісів також заборонене. Програмне забезпечення цих сервісів не можна встановлювати.

У переліку вже кілька десятків російських сервісів: Ivi, Tvigle, Рremier, Start, More та Окко, 24ТВ (24TV), «Амедиатека» (Amediateka), Baskino, Filmix, HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, «ГидОнлайн», «Лайм HD TV — бесплатное онлайн ТВ» (Laim HD TV — besplatnoe onlain TV), «Смотрёшка» (Smotreshka), «Триколор Кино и ТВ онлайн» (Trikolor Kino i TV onlain), «Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно» (Tsifrovoe TV 20 kanalov besplatno).

Тимчасові дозволи, території з особливим режимом мовлення та «Армія ТБ»

Згідно з законом «Про медіа», регулятор уже не зможе видавати тимчасові дозволи на загальнонаціональне мовлення. Тепер ці дозволи прив’язані до територій з особливим режимом мовлення. Усі канали, які отримали тимчасові дозволи на мовлення в цифрі на рік, після того, як цей термін спливе, повинні будуть подаватися на конкурс. У вересні 2023 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення затвердила Перелік територій з особливим режимом мовлення. До цього переліку ввійшли переважно прикордонні та прифронтові території. Але є й винятки. А Міністерство оборони пропонувало зробити всю територію України територією з особливим режимом мовлення саме для медіа міністерства.

Член Нацради Олександр Бурмагін висловив незгоду з таким підходом, бо він створює для медіа Міністерства оборони неконкурентні переваги. Олександр Бурмагін голосував проти. Однак рішення все одно було прийняте шістьма голосами присутніх членів Нацради.

Національна рада затвердила стратегію

У листопаді 2023 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення затвердила стратегію своєї роботи на 2024–2026 роки. Стратегія була винесена на громадське обговорення. За словами регулятора, всі пропозиції та зауваження були враховані, участь у підготовці стратегії брали державні органи, громадські організації, професійні об’єднання, робота яких повністю або частково стосується медійної сфери. Основна мета регулятора — впроваджувати медійну реформу.

У прикінцевих положеннях закону «Про медіа» йшлося про те, що Нацрада має затвердити стратегію на 2024–2026 роки до 1 січня 2024 року та переглядати її не менш ніж раз на три роки.

Закон «Про медіа» у 2024 році

Мовні квоти

Цього року набуває чинності низка положень закону «Про медіа», пов’язаних із квотами української мови. 

1. З 1 січня 2024 року набувають чинності нові законодавчі положення про мовні квоти для телеканалів і радіо. Ці зміни передбачені в законі «Про медіа». Статті 40, 41, 42 закону регулюють ці питання. Серед основних змін — збільшення квоти української мови:

• для загальнонаціональних і регіональних каналів — не менш ніж 90%;
• для місцевих каналів — не менш ніж 80%;
• для каналів, які здійснюють мовлення для національних меншин, за винятком мови держави-агресорки — не менш ніж 30%.

Раніше квота для загальнонаціональних і регіональних каналів становила 75%, а для місцевих — 60%.

Окрім цього, в тижневому обсязі новинних програм українська має становити не менш як 90% як на телеканалах, так і на радіо. Квота для останнього виду медіа — 90% державної мови для ведення програм.

2. 7 липня 2024 року набуває чинності нова редакція пункту 7 частини 8 статті 40 закону «Про медіа». Згідно з нею, інші мови допускаються лише «у спонтанних репліках чи виступах учасників програми, що транслюється у прямому ефірі, крім ведучих (дикторів) програми, якщо загальна тривалість таких реплік, виступів не перевищує 10 відсотків тривалості програми. Під час трансляції програми у записі репліки, виступи, що не відповідають вимогам пунктів 1, 4, 6 цієї частини, мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані державною мовою».

Тобто тепер мають перекладати (дублювати, озвучувати, субтитрувати) всі репліки в програмах, сказані не державною мовою, якщо це не прямий ефір. У прямому ефірі такі репліки можуть допустити учасники програми, однак їхня тривалість не має перевищувати 10% усієї програми. При цьому в повторі такі репліки також потрібно адаптувати до державної мови.

3. Також набуває чинності ще одна норма щодо мовних квот, яка стосується провайдерів. З 31 березня 2024 року зростає мінімальна кількість українськомовних каналів у пакетах провайдерів. Вона має становити 30%. Надалі ця частка зростатиме, наступного року має бути 45%, а у 2026-му вже мають виконуватися в повному обсязі положення частини чотирнадцятої статті 40 Закону «Про медіа». У ній ідеться, що провайдери мають забезпечувати у кожному зі своїх пакетів частину каналів державною мовою в обсязі не менш як 60%. Винятками є еротичні канали та канали без текстового супроводу.

4. Окрім цього, 31 березня 2024 року набуває чинності й положення статті 40, яке стосується сервісів, що надають відео на замовлення. Частка українських програм і фільмів у каталогах ОТТ-сервісів має становити не менш ніж 10%. Наступного року вона зросте до 15%. А вже у 2026-му постачальники медіа на замовлення мають дотримуватися частини 12 статті 40 Закону «Про медіа» у повному обсязі. А це означає, що частка контенту державною мовою має бути не менш як 12%.

Критерії для онлайн-медіа

Також у 2024 році мають бути створені критерії, за якими онлайн-ресурси будуть відносити до онлайн-медіа. Адже поки їх не має регулятор, то реєструє як медіа не лише сайти, а й відеохостинги, сторінки у фейсбуці та інстаграмі, канали на ютубі та в телеграмі, акаунти в тіктоку, вотсапі та вайбері. Ці критерії має розробити орган співрегулювання. Однак, згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону «Про медіа», якщо впродовж року після набрання чинності закону (тобто до 31 березня 2024 року) не буде створено орган спільного регулювання онлайн-медіа або він не визначить критерії зарахування до цієї групи, то Нацрада має затвердити такі критерії власним рішенням. Наразі створення органу співрегулювання триває, робоча група працює над затвердженням статуту. Тому, скоріше за все, перший варіант таких критеріїв все ж таки ухвалить саме Нацрада. Втім, вони втратять чинність, коли будуть затверджені критерії органом спільного регулювання у сфері онлайн-медіа.

Посилення засобів реагування для онлайн-медіа

З 31 березня 2024 року почнуть діяти всі види санкцій щодо онлайн-медіа. Адже до цього часу, як ішлося вище, Нацрада застосовувала лише припис як спосіб реагування на порушення.

Порушення поділяються на три групи: незначні, значні та грубі. До перших, наприклад, може належати подання заяви про зміни до реєстру з порушенням строків або порушення норм розповсюдження реклами. Значні порушення — це, до прикладу, підбурювання до дискримінації та утисків на основі етнічного походження, релігії, віку, статі тощо; поширення заборонених фільмів, інструкцій для виготовлення наркотиків чи вибухових речовин, поширення інформації, яка виправдовує діяльність Комуністичної партії, її символіку. А також висвітлення діяльності держави-агресорки (держави-окупантки) без повідомлення про цей статус, зневага до державної мови тощо. А до грубих порушень належить поширення закликів до насильницького повалення конституційного ладу України, ведення агресивної війни, висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість, заклики до тероризму, сексуальної експлуатації. Також до цих порушень належить і висвітлення збройної агресії проти України як «внутрішнього конфлікту» або «громадянської війни» тощо.

За незначні порушення регулятор може видати припис. За значні слід сплатити штраф від 5 до 10 мінімальних зарплат. А за грубі — від 10 до 15. При визначенні конкретної суми Нацрада має враховувати розмір аудиторії та вид онлайн-медіа.

Також серед заходів реагування на порушення може бути й заборона поширювати онлайн-медіа. Це відбуватиметься за рішенням суду (тимчасово заборонити поширювати онлайн-медіа Нацрада зможе своїм рішенням).

Початок роботи органів співрегулювання

Робочі групи в аудіовізуальній, аудіальній сферах та у сфері онлайн-медіа розпочали створювати статути та працювати над реєстрацією, а після того будуть створювати нові правила й кодекси мовлення. Також вони мають розробити правила створення та поширення інформації, критерії того, які ресурси вважати онлайн-медіа, критерії визначення телеканалів і радіо тематичними та встановлення квот національного продукту для таких медіа. А також визначити критерії віднесення інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, затвердити правила мовлення у дні пам’яті, визначити критерії рекламної інформації (комерційних повідомлень), яка може вважатися шкідливою, затвердити план дій для доступності сервісів особам з інвалідністю, випрацювати рекомендації щодо частки європейського продукту тощо. Після створення таких кодексів, критеріїв і правил вони надаватимуться на затвердження Нацраді, а далі мають бути підписані суб’єктами у сфері медіа.

Електронний кабінет

У 2024 році має запрацювати електронний кабінет — програмне забезпечення, яке опосередковує проведення ліцензійних і реєстраційних дій, а також забезпечує комунікацію між регулятором і суб’єктами у сфері медіа. Торік його запустити не вдалося. Однак, як розказав перший заступник голови Нацради Валентин Коваль на засіданні комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформполітики, основні роботи вже провели у співпраці з Мінцифри за кошти донорів, іншу частину робіт покриють бюджетні призначення 2024 року. Тому запустити електронний кабінет і реєстр мають уже 2024 року.

Офіційні друковані видання

З 31 березня 2024 року видання Верховної Ради України «Голос України» та Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр» втратять реєстрацію як друковані медіа та мають перетворитися на офіційні друковані видання (які видаються з метою офіційного опублікування нормативно-правових актів, рішень цих органів та інформації, обов’язковість опублікування якої передбачено законодавством, та під час підготовки яких не використовується творча праця журналістів).

Ілюстративне фото: Getty Images