Щодо створення та діяльності органів співрегулювання в Україні

Щодо створення та діяльності органів співрегулювання в Україні

25 Березня 2024
727

Щодо створення та діяльності органів співрегулювання в Україні

727
Створення органів співрегулювання — одна з новацій закону «Про медіа».
Щодо створення та діяльності органів співрегулювання в Україні
Щодо створення та діяльності органів співрегулювання в Україні

Майже рік тому, 31 березня 2024 року, набув чинності галузевий закон «Про медіа». Одна з новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання.

Зокрема, у частині другій статті 92 цього Закону встановлюється вичерпний перелік сфер, у яких може здійснюватися співрегулювання:

  • встановлення критеріїв віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа;
  • визначення критеріїв віднесення інформації до такої, яку заборонено поширювати на території України відповідно до статей 36 та 119 Закону;
  • визначення критеріїв віднесення лінійних медіа до тематичних та обсягів національного продукту для таких медіа;
  • визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей;
  • розподіл дітей на вікові категорії та встановлення критеріїв класифікації програм (у тому числі фільмів) за віковими категоріями аудиторії, на яку вони розраховані;
  • затвердження вимог до демонстрування спеціальних попереджень (включаючи їх ескізи) та вимог до оголошення звукових попереджень щодо контенту, який може становити загрозу для дітей;
  • визначення порядку віднесення суб’єктом у сфері медіа інформації до відповідних вікових категорій дітей та обрання відповідних попереджень (символів);
  • затвердження правил мовлення у дні пам’яті;
  • визначення критеріїв віднесення рекламної інформації (комерційних повідомлень) до такої, що може вважатися шкідливою згідно з вимогами законодавства про рекламу;
  • затвердження плану дій щодо забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю;
  • визначення інструментів та механізмів реалізації вимог, встановлених Законом до провайдерів платформ спільного доступу до відео;
  • встановлення вимог щодо обсягу європейського продукту для телеканалів загальнонаціональної та регіональної категорії, що мають незначну долю аудиторії;
  • розробка рекомендацій щодо виконання вимог щодо європейського продукту;
  • затвердження вимог до розповсюдження реклами у випадках, передбачених Законом України «Про рекламу».

Тобто цей перелік є закритим. Відповідно, саме ці сфери кодексів створення та поширення інформації є єдиними можливими сферами розробки співрегулівних актів та мають бути чітко зафіксовані у статутах органів спільного регулювання у відповідних сферах.

Будь-які інші акти, які розроблятимуться органами спільного регулювання у своїх сферах, не матимуть юридичної ваги в рамках механізму співрегулювання, що діє відповідно до Закону «Про медіа». Вони потенційно можуть виступати свідченням домовленості між гравцями ринку в певній сфері (на сьогодні – аудіовізуальній, аудіальній чи онлайн), але до їх створення рекомендується залучати ширшу громадськість, зокрема представників органів саморегулювання у сфері медіа, що існують на сьогодні.

Для досягнення цілей розмежування компетенції органів спів- та саморегулювання в статутах органів спільного регулювання пропонується обмежитися закритими переліками сфер, у яких воно може здійснюватися, відповідно до вимог Закону «Про медіа».

Також доречною може бути згадка про те, що питання, які не підпадають під компетенцію органів спільного регулювання, можуть бути предметом саморегулювання. У сферах, які можуть перетинатися (наприклад, пункт 15 Кодексу етики українського журналіста та вимоги статті 36 Закону «Про медіа» щодо заборони мови ворожнечі), пропонується домовитися про долучення фахівців Комісії до підготовки кодексів створення та поширення інформації у таких сферах.

Нагадаємо, що Комісія з журналістської етики – орган саморегуляції роботи журналістів та редакцій в України, єдиний орган з України, що визнаний Альянсом незалежних пресрад Європи (AIPCE) та входить до його складу.

Комісія утворилася під час установчих зборів журналістської ініціативи «Журналісти — за чисті вибори» у 2001 році. Офіційно зареєстровані як громадська організація з 2003 року. Наше завдання – сприяння дотриманню професійних етичних стандартів в українських медіа та формуванню запиту суспільства на якісну журналістику. КЖЕ діє прозоро на підставі Статуту та Кодексу етики українського журналіста. Згідно п.19 Кодексу етики визначено, що розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
727
Читайте також
12.06.2024 16:20
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
392
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду