21 вересня завершився строк подачі заявок на участь у конкурсі щодо мовлення в державному мультиплексі МХ-7. Більшість каналів надіслали документи в останні кілька днів і тримали інтригу щодо перерозподілу мовників між мультиплексами. Адже для того, щоб МХ-7 відбувся як проєкт,  він, з одного боку, мав знайти близько 12 каналів, які мовитимуть і сплачуватимуть за трансляцію. А з іншого — запропонувати користувачам контент, заради якого ті стануть купувати метрові антени та переналаштовувати свої тюнери. Найпопулярніші канали зараз мовлять у мультиплексах компанії «Зеонбуд», який до цього часу був єдиним цифровим оператором.

Раніше втрапити у так звану першу лігу каналів, які мають загальнонаціональне покриття по всій Україні в цифрі було складно, бо ресурс обмежений, а ліцензії розподілені. Після війни ситуація змінилася кардинально й тепер місць у мультиплексі — хоч греблю гати. До всього, крім конкурсу на МХ-7, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила конкурс на вільні місця ще й у мережі «Зеонбуду».

Натомість проблема якраз у тих каналах, які спроможні платити за трансляцію. А це чималі гроші — понад мільйон гривень на місяць. Таких медіавласників небагато. Принаймні, щоб заповнити всі місця в чотирьох мультиплексах «Зеонбуду» та державному їх не назбирається. Тому або «Зеонбуд» втратить частину своїх клієнтів, що зробить нерентабельним утримання всіх чотирьох мультиплексів, або МХ-7 не відбудеться.

У середині вересня уряд переніс термін побудови мультиплекса МХ-7 на  вересень 2024 року. Відповідно до попередньої програми його мали побудувати до вересня 2022 року. Втім, конкурс Нацрада не скасовувала, тому перенесення часу, скорше за все, не є відтермінуванням реалізації проєкту.

Умови конкурсу на МХ-7

За умовами конкурсу, канали мають забезпечувати 24-годинне мовлення, обсяг національного продукту не менше 60%, ретрансляція заборонена. Остання умова досить цікава. Адже вона може стати суперечливою у випадку, якби на конкурс подались інформаційні мовники — ті, які не є виробниками марафону «Єдині новини». Адже,  скорше за все, коли б такі канали здобули перемогу, вони були б зобов’язані ретранслювати марафон. Приміром, так сталося з каналом бізнесмена Віталія Кропачова, який придбав  цифрову ліцензію 4-го каналу, однак так і не зміг увійти у «цифру» з оригінальним продуктом. Адже був зобов’язаний транслювати марафон. Якби було інакше, то ще складніше виправдати вимкнення «Еспресо», 5-го та Прямого.

Але, за інформацією «Детектора медіа», інформаційні мовники, які не є виробниками марафону, на конкурс не подавалися.

За ліцензію каналам-переможцям доведеться заплатити 4 млн 28 тис. грн (розмір конкурсної гарантії — 402 тис). Тому участь у конкурсі насамперед вигідно брати каналам, які ще не мають чинних ліцензій для мовлення у цифровому мультиплексі. Наприклад, канали з тимчасовими дозволами. Їх видають на рік і незабаром спливає цей час у «Ми — Україна», а також «1+1 Україна» та ICTV2. Якщо ж, приміром, медіагрупи захочуть перевести свої канали з ліцензіями «Зеонбуду» в МХ-7, то їм доведеться наново платити ліцензійний збір і відмовлятися від попередньої ліцензії. Бо в законі «Про медіа» йдеться про заборону поширення одного й того самого телеканалу «з використанням радіочастотного спектра на одній території» (стаття 58, пункт 8).

Однак Нацрада створила деякі прецеденти, коли канали можуть переходити з одного мультиплексу в інший без проходження нової конкурсної процедури. Все почалося з того, що у 2019 році регулятор саме так дозволив каналу «Уніан» перейти з мультиплексу МХ-4, який не працював, у дієвий МХ-3 «Зеонбуду» (потім «Уніан» помінявся логотипами з «Плюс Плюс» і дитячий канал групи отримав місце у цифровій мережі). Схожа історія за кілька років трапилася знову з каналом групи «1+1». Тому можливість іти цим шляхом і переводити канали з одного мультиплексу в інший без конкурсу теоретично у  регулятора є.

Особливості державного мультиплексу

МХ-7 побудований у метрових хвилях. Усі мультиплекси «Зеонбуду» працюють у дециметровому діапазоні. Раніше саме це ставало підставою для критики з боку медіагруп і конкурентів. Для споживачів це означає: якщо вони дивляться цифрове телебачення з дециметровою антеною, то щоб побачити канали з МХ-7, їм потрібна метрова антена. За словами заступника голови Держспецзв'язку Володимира Трофименка, зараз на українських ринках такі антени доступні. Він каже, що в деяких випадках користувачам навіть не доведеться купувати антени. «Все залежить від віддаленості передавачів МХ-7. А вони розміщені на тих самих вишках, що й обладнання для "Зеонбуду". У таких випадках телевізори з тюнерами можуть приймати хвилі обох діапазонів: метрового і дециметрового. Єдина складність — це одне гніздо для антени. Тому потрібно або купити універсальну антену, або поставити перехідник для двох антен. Якщо віддаленість невелика, наприклад, як у місті Києві, дециметрова антена прийматиме хвилі метрового діапазону. Ми це вже перевірили. А для жителів тієї третини території України, яка зараз не покрита цифровим телебаченням, потрібно буде придбати антену, якщо на ту, яка в них була, не вдається отримати сигнал», — каже він. Окрім антени для налаштувань нових каналів користувачам потрібно буде  запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук — і канали МХ-7 мають з’явитися в переліку каналів. Вони йдуть або на початку переліку, або наприкінці. Але всі канали різних мультиплексів розміщені одним комплексом.

Метрові хвилі Володимир Трофименко називає перевагою мультиплексу. Адже при однаковій потужності передавачів вони забезпечують значно більше покриття. «Якщо у випадку з дециметровими хвилями ми маємо покриття на 30 км, то метрові покривають на 60 км», — каже він.

Ще однією перевагою керівництво Держспецзв’язку називає ціну. За словами Володимира Трофименка, собівартість трансляції МХ-7 на місяць становить 9 мільйонів гривень: «За наявності 12 каналів у мультиплексі мовники отримають фактично вдвічі нижчий тариф за той, що сплачували державні канали “Зеонбуду”». Трансляція в мультиплексах «Зеонбуду» коштує більш ніж мільйон гривень на місяць.

За інформацією «Детектора медіа», каналам, які захочуть перейти в МХ-7, обіцяють ціну трансляції 15 млн гривень на рік. Ця сума не зростатиме, навіть якщо ціни підвищить конкурент. До всього два перші місяці трансляція буде безплатною.

Окрім цього нібито, за інформацією джерел, на території, які згодом будуть деокуповані, право мовити матиме лише державний мультиплекс. Однак про це розповідають канали, які були присутні на зустрічі з творцями МХ-7. Від керівництва Держспецзв’язку офіційно такої інформації не було.

За інформацією «Детектора медіа», МХ-7 із його покриттям може стати альтернативою мовлення в аналозі. І тоді компаніям, які мають аналогове мовлення, не доведеться підтримувати трансляцію на цих частотах на прикордонних територіях.

Хто подав заявки на конкурс на МХ-7

А тепер найцікавіше — канали, які обрали державний мультиплекс. Мовники зволікали до останнього. Минулого тижня регулятор отримав лише три заявки не від провідних каналів («Сонце», «Ісландія»).

Зрештою, на конкурс, за інформацією джерел «Детектора медіа», подалось одинадцять каналів. «Детектор медіа» надіслав запит регулятору та чекає підтвердження цієї інформації. А нижче наводимо інформацію, яку вдалось отримати із власних джерел («ДМ» спілкувався з чотирма різними джерелами).

Державні мовники

Після оголошення конкурсу Володимир Трофименко висловив сподівання, що всі державні мовники перейдуть у МХ-7. Однак на конкурс з усіх державних (а їх у нас уже три) подалася лише «Рада». «Армія ТБ» та «Дім» утрималися, скоріше за все, через суперечності в законодавчих нормах. Наприклад, у законі «Про медіа», який набув чинності 31 березня, є стаття 125, присвячена медіа Міністерства оборони. У ній ідеться про право засновувати друковані та онлайн-медіа, а також про право створювати «суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа для задоволення інформаційних потреб населення територій з особливим режимом мовлення», «діяльність таких медіа здійснюється на підставі дозволу на тимчасове мовлення». Канал «Армія ТБ» перебуває на етапі створення, вийти в ефір планує восени цього року. Зараз мовник має супутникову ліцензію та тимчасовий дозвіл на мовлення на вільному каналі у мультиплексі МХ-1. Телеканал «Дім» зараз має супутникову ліцензію, він транслюється у кабельних мережах та ОТТ/IPTV.

Канал «Рада» виходить у цифрі та транслюється у першому мультиплексі «Зеонбуду».

Суспільні мовники

Національна суспільна телерадіокомпанія подала заявки на участь у конкурсі МХ-7 для двох своїх каналів «Суспільне. Спорт» і «Суспільне. Новини».

«Суспільне. Новини» виникло після переоформлення супутникової ліцензії телеканалу «Суспільне Донбас». Із його концепції зник кінопоказ, дитячі програми та музика. Натомість зросла частка інформаційно-аналітичного контенту та програм власного виробництва. В оновленому форматі на супутнику канал мовить із кінця минулого року.

Канал «Суспільне. Спорт» виник на основі регіонального каналу «Суспільне Ужгород», який мав супутникову ліцензію. Компанія, що має права на спортивний контент, вирішила скористатися цією ліцензією для запуску окремого тематичного каналу. У липні 2022 року Нацрада дозволила змінити логотип «Суспільне Ужгород» на «Суспільне Спорт».

Комерційні мовники

Одними з перших заявку до регулятора подали: «Сонце», «Ісландія» та «Тюсо». Канал «Сонце» (співвласник Олександр Брикайло, власник «Студії Пілот») має тимчасовий дозвіл на мовлення у мультиплексі  «Зеонбуду» МХ-5.

Канал політтехнолога Володимира Петрова «Ісландія» раніше мав супутникову ліцензію, однак після набуття чинності закону «Про медіа» змінив технологію на інтернет-мовлення (ОТТ).

«Тюсо» — це канал телемагазинів, який отримав супутникову ліцензію на початку 2022 року. Бенефіціарною власницею каналу є Віра Симонова.

Також заявку на конкурс подав канал «Ми — Україна». Цей канал запустили начебто колишні працівники «Медіагрупи Україна». Бенефіціарним власником компанії став блогер і політичний експерт Ігор Ігорович Петренко. Він же — директор каналу, Юрій Сугак — генеральний продюсер. Канал має супутникову ліцензію, а також тимчасовий дозвіл на мовлення в мультиплексі «Зеонбуду».

На конкурс подався канал «Світло» від «Film.ua». У серпні саме на цю назву змінив логотип канал цієї групи «Епоха» (юридична особа мовника ТОВ «ТРК «Корисне ТБ»). 

Також заявки на конкурс подали три канали групи «1+1».  Як вдалось дізнатися «Детектору медіа», це нові канали з логотипами «Уніан 2», «Віжн 2» та «Віжн 3» (юридичні особи ТОВ «Дідживан», ТОВ «Віжн 2+2»).

Звісно, серед каналів медіагрупи потребує цифрової ліцензії «1+1 Україна», який мовить у цифрі на основі тимчасового дозволу, який він отримав торік восени.

Однак, скорше за все, канал подасть мовника на участь у конкурсі «Зеонбуду».

Канал ICTV2, який разом із «1+1 Україна» торік переоформлював ліцензії та отримував тимчасовий дозвіл, на конкурс МХ-7, за інформацією джерел «Детектора медіа», не подався. StarLight Media взагалі не подала жодного каналу.

Тепер регулятор має прийняти ці заявки, перевірити, наскільки правильно подані документи та чи сплачена конкурсна гарантія.

Ілюстративне фото: Getty Images