Сергій Семерей, Концерн РРТ: Сподіваємося, що на два вільні місця у МХ-7 Нацрада оголосить конкурс найближчим часом

Сергій Семерей, Концерн РРТ: Сподіваємося, що на два вільні місця у МХ-7 Нацрада оголосить конкурс найближчим часом

16 Лютого 2024
2407
16 Лютого 2024
15:00

Сергій Семерей, Концерн РРТ: Сподіваємося, що на два вільні місця у МХ-7 Нацрада оголосить конкурс найближчим часом

2407
Про державний мультиплекс МХ-7, відносини Концерну з «Зеонбудом», мовлення на окуповані території та метровий діапазон.
Сергій Семерей, Концерн РРТ: Сподіваємося, що на два вільні місця у МХ-7 Нацрада оголосить конкурс найближчим часом
Сергій Семерей, Концерн РРТ: Сподіваємося, що на два вільні місця у МХ-7 Нацрада оголосить конкурс найближчим часом

У січні запустився державний мультиплекс МХ-7, який створює Концерн РРТ. Він має стати альтернативою приватним мультиплексам, його запуск планували ще на 2022 рік, однак на заваді стало повномасштабне вторгнення Росії. За перший рік великої війни в цифрових мультиплексах «Зеонбуду» звільнилося багато місць. Переважно через закриття всіх каналів із медіагрупи «Україна» Ріната Ахметова. Регулятор почав видавати дозволи на мовлення в цифрі на вільних частотах.

Однак попри це держава вирішила відновити побудову мультиплекса. Конкурс серед каналів регулятор провів 31 жовтня 2023 року. Вільних місць у мультиплексі 12. На перемогу в конкурсі претендувало дев’ять каналів, а перемогло сім: «Сонце», «Рада»,  «Ми — Україна», «Світло» «Уніан-2», «Віжн-2» та «Віжн-3» (останні три канали позиціюють як приватний бізнес очільника групи «1+1» Ярослава Пахольчука). З тих каналів, які подали заявки на конкурс, ліцензії не отримали «Ісландія» та канал телемагазинів «Тюсо».

Про запуск мультиплекса, тарифи, промоцію, аудиторію, плани щодо нового конкурсу «Детектор медіа» поговорив із технічним директором Концерну РРТ Сергієм Семереєм.

— Пане Сергію, у січні запустився державний мультиплекс МХ-7. Як він зараз функціонує?

— Рішення про побудову мультиплекса Національна рада прийняла ще у 2019 році, після цього певний час було затишшя. Розуміння того, що державний мультиплекс потрібен і з точки зору інформаційної безпеки, і з точки зору повноцінного покриття та доступності телебачення на всій території, було вже тоді, але реальні кроки для реалізації проєкту були зроблені у 2021 році. Для Концерну РРТ це також важливо — це можливість виживання, раціонального використання державного майна та подальших перспектив госпрозрахункового підприємства. У 2021 році з’явилися відповідні рішення РНБО та постанови КМУ, які дали змогу взяти кредит у банку на комерційних умовах, під державні гарантії. З 1 січня 2022 року, майже напередодні великої війни, ми підписали угоди на постачання обладнання та розпочали будівництво.

— Що з обладнання ви встигли купити?

— Ми закупили все необхідне обладнання для мережі зі 158 передавальних станцій: цифрові передавачі, обладнання станції мультиплексування та супутникового прийому, вимірювальні прилади, антенно-фідерну продукцію. Дуже важливо, що ми встигли ще до початку повномасштабного вторгнення укласти угоди на купівлю обладнання й оплатити аванси за старим курсом, коли долар був ще по 27 гривень. У результаті побудова мережі вийшла дешевше, ніж очікувалося. Це дуже важливо і для нас, і для держави.

Сергій Семерей (фото з особистого архіву)

— Наскільки дешевше?

— Проєкт розраховувався на 490 мільйонів гривень. За курсом у доларах на той час це було 18 мільйонів доларів. Прив’язуємося до валюти тому, що все обладнання — це імпорт. Постачання відбувалося вже під час воєнного стану й активних бойових дій, коли курс зріс до 37 гривень за долар. Але всі постачальники дотрималися своїх зобов’язань і не переглядали угоди. В результаті ми вибрали з кредитної лінії лише 350 мільйонів, зокрема завдяки тому, що багато робіт виконано самостійно. Також частково застосували наявні системи передавальних антен. За новим курсом вклались у 9,5 мільйона доларів. На сьогодні не встановлено 22 комплекти передавачів, призначених для тих станцій, які опинилися під окупацією. Це обладнання зберігається на складах на підконтрольній території.

Хочу відзначити, що окрім побудови МХ-7, упродовж 2022–2023 років у Концерну РРТ була ще одна надважлива задача, з якою ми впоралися. Це відновлення мовлення після цілеспрямованих обстрілів і бомбардувань наших телецентрів. На підконтрольних нам територіях таких об’єктів  22, і на сьогодні на усіх відновлено цифрове телебачення, FM-радіо, зв’язок.

Наслідки російського ракетного обстрілу

— Чи можете ви для них брати ті передавачі, які закуплені для МХ-7?

— Поки що такої потреби не було. Частину обладнання для відновлення телерадіомовлення надавали європейські оператори, частково кошти надходили з бюджету, роботи виконували власними силами. Для нас не мало значення, чий мультиплекс чи радіомережа, головне — якомога швидше надати людям доступ до інформації. Працювали спільно з фахівцями «Зеонбуду», інших операторів, адже рішенням РНБО на Концерн РРТ була покладена відповідальність за стале функціонування усіх мереж.

(Нагадаємо, 19 березня, президент ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони, за яким «Зеонбуд» підпорядкували Концерну РРТ«ДМ»). З будівництвом МХ-7 завершили ще в січні 2023 року, про готовність повідомили Національну раду. Але закон «Про медіа», який давав можливість розпочати конкурси, набув чинності 31 березня 2023 року. Стало зрозуміло, що мовників ми отримаємо ближче до кінця 2023 року. Тому з 1 червня ввімкнули мережу у тестову експлуатацію.

— Які канали були доступні під час тестового мовлення?

— Суспільні («Перший», «Культура») та державні («Армія ТБ», «Рада») канали, а також суспільно-значущі канали, які транслювали інформаційний марафон «Єдині новини #UАразом». Під час тестового мовлення вони паралельно виходили й у наявних мультиплексах. Нам було важливо протестувати мережу, її покриття, якість усіх компонентів перед комерційною експлуатацією. Для формування пакета каналів МХ-7 і їхнього доставлення до передавальних станцій залучені станції мультиплексування, супутник, канали зв’язку, відмінні від тих, що використовуються для наявних мультиплексів. Це підвищило надійність українського телебачення, його стійкість до зовнішніх впливів. На період тесту важливо було взяти групу каналів, щоб пакет був привабливий для глядачів. 

— Люди підключалися під час тестування? Купували антени?

— Немає досліджень, яка аудиторія у нас з’явилась за пів року. Але за цей період обласні військові адміністрації та місцеві медіа забезпечили інформування людей про наявність мережі, частоти прийому, порядок налаштування телевізорів та сет-топ-боксів на прийом телеканалів.

— Чому не було великої інформаційної кампанії в межах марафону, за допомогою соціальної реклами абощо?

— Ми особливо не можемо вплинути на цей процес, у Концерну РРТ немає власного медіа. Частково цим питанням займається Мінкульт через обласні структури. Але дійсно, поки на телебаченні широкої рекламної кампанії не було. Думаю, з появою у мережі комерційних мовників вона розгорнеться.

— У конкурсі здобули ліцензії «Сонце», «Рада»,  «Ми — Україна», «Світло» «Уніан-2», «Віжн-2» та «Віжн-3». Також на підставі тимчасового дозволу мовить «Армія ТБ». Які з цих каналів уже доступні у мультиплексі?

— Згідно з законодавством, канали мають 12 місяців, щоб розпочати мовлення, а тому не поспішають. На сьогодні п’ять каналів підписали (або в стадії підписання) з нами угоди: «Армія ТБ», «Рада», «Ми — Україна», «Світло» та «Сонце». Ми розраховуємо, що вони посилять промо МХ-7.

Канали, які отримали ліцензії, не найпопулярніші на ринку. МХ-7 не вдалося залучити провідних мовників (наприклад, немає каналів групи StarLight Media, найпопулярніші бренди «Плюсів» залишились у «Зеонбуді»). Чи задоволені ви результатами конкурсу?

— Я впевнений, що за цей рік ми матимемо 12 мовників. Адже ми сподіваємось, що окрім згаданих восьми до нас доєднаються два канали Суспільного мовника: «Суспільне. Новини» та «Суспільне. Спорт». Для цього очікуємо на зміни у законодавстві, аби ці канали могли скористатися правом зайти в мультиплекс поза конкурсом.

Це буде десять. А на які ще два канали ви сподіваєтеся?

— Сподіваємося, що на 2 вільні місця Національна рада оголосить повторний конкурс уже найближчим часом. Зі свого боку ми його ініціюватимемо ще в першому  кварталі. А от уже на результати конкурсу Концерн РРТ вплинути не може.

— Але важливо, чи цей пакет каналів спонукатиме людей підключатися до МХ-7. Ви казали, що поки що немає досліджень. Але, можливо, вони з’являться, щоб розуміти, хто зараз бачить МХ-7?

— Будь-яка людина, ввімкнувши повторне сканування (автопошук), знайде ці канали. У більшості випадків користувачам не потрібно купувати додаткове обладнання. Мультиплекс побудований у метровому діапазоні хвиль. Як правило, люди використовують дециметрові антени, але у ближній зоні метрові хвилі на них прийматимуться. Також у людей залишився парк антен від аналогового телебачення. Звісно, є і дальня зона, або території, на яких ефірного телебачення ніколи не було. І тут без купівлі нової антени не обійтися. Насичення ринку антенами займе якийсь час. Усе залежатиме від промоакцій мовників. Компанія Nielsen досліджує рейтинги, і вони свідчитимуть про поширення МХ-7.

Також державний мультиплекс присутній на тих територіях, де немає іншого телебачення. Окрім 158 передавачів, передбачених рішенням Національної ради, ми у 2023 році розбудували мережу додатково та встановили шість нових ретрансляторів уздовж кордону. Це Сумська, Чернігівська, Харківська області. У деяких населених пунктах цих областей люди дивилися російське телебачення, не маючи доступу до українського етеру.. Тепер ми закрили ці зони завдяки державній підтримці.

Монтаж антени МХ-7

— Наприклад, у Білорусі, на кордоні, теж бачитимуть наші канали? Наскільки у нас потужні передавачі?

— Глибина проникнення сигналів цифрового телебачення Білорусі на територію України та цифрового телебачення України та територію Білорусі в середньому складає до 30 кілометрів. Важливо зауважити, що зазначену глибину проникнення можливо отримати винятково при зумисній орієнтації приймальної антени у напрямку передавача. Задача МХ-7 — забезпечити альтернативу, надати нашим громадянам якісне та доступне українське телебачення, зокрема у прикордонних районах.

— Яка кількість людей не мала доступу до українського телебачення у прикордонних територіях?

— Не можу назвати кількість. Це питання до голів військово-цивільних адміністрацій. На запити Мінкульту вони зараз роблять такі дослідження. Все-таки Концерн РРТ надає послуги телекомпаніям, а не напряму людям.

— Один із представників каналів, які виграли у конкурсі, розказував, що аргументом піти у МХ-7 було й те, що за якийсь час цифрове телебачення перейде винятково у метрові хвилі. Чи дійсно це так?

— Це правда, але цей процес буде довготривалим. Спробую пояснити. Питання використання радіочастотного спектра завжди проходять процедуру вивчення в рамках Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), а остаточні рішення про подальше використання спектра приймається на Всесвітніх конференціях радіозв’язку (ВКР). При цьому кожний регіон (відповідно до розподілу МСЕ) визначає стратегію використання спектра для своєї території. Європа належить до Регіону 1 МСЕ і відповідно засади використання спектра узгоджуються в рамках Європейської конференції адміністрацій зв’язку (СЕПТ). На цей час у країнах СЕПТ відбувається впровадження мереж міжнародного мобільного зв’язку четвертого (4G) та п’ятого (5G) поколінь у смузі частот 694–862 МГц. На ВКР наприкінці 2023 року дійсно були схвалені рішення щодо розгляду питання вивільнення радіочастот, що залишаються для цифрового телебачення у дециметровому діапазоні, задля впровадження 4G/5G після 2030 року. Тобто питання припинення використання дециметрового діапазону частот для потреб цифрового телебачення дійсно розглядаються європейською спільнотою. Водночас, питання вивільнення метрового діапазону частот від цифрового телебачення взагалі не стоїть на порядку денному в рамках СЕПТ. Я вважаю, що це одна з переваг метрового мультиплекса МХ-7.

Нова антена МХ-7

— Якщо Україна вступить у ЄС, це одразу стане для нас обов’язковим?

— Звичайно, якщо до того часу Україна стане частиною ЄС, й, відповідно, виконання всіх рішень і директив ЄС стане для нас обов’язковим.

— А у європейських країнах цифрове телебачення переважно розвивається у метровому чи дециметровому діапазоні?

— Розвивається в обох діапазонах. Наприклад, у Польщі запустився шостий мультиплекс (MUX-6) у стандарті DVB-T2/HEVC в дециметровому, а попередній MUX-8 — у метровому. Але якщо це дециметровий діапазон, то в Європі використовують винятково нижню його частину і всі розуміють часові рамки.

— Скільки коштує переведення мультиплексів із верхнього у нижній діапазон? І хто має за це платити?

— Відповідні рішення щодо перепланування мультиплексів (конверсії) приймалися Європою та є обов’язковими для всіх країн ЄС. Міжнародні зобов’язання України щодо вивільнення смуг цифрових дивідендів також є складовою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (Угода ЄС). Відповідно до Угоди ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання впровадити положення актів, у яких зазначені зобов’язання щодо вивільнення смуг цифрових дивідендів. Вартість конверсії в Україні на сьогодні мені невідома.

— Чи може у МХ-7 увійти канал «Дім»?

— «Дім», наскільки я знаю, має дозвіл на мовлення на окуповані території та не може мовити в ефірі по всій країні.

— За моєю інформацією, один з учасників конкурсу планує оскаржувати його результати.

— Мені про це не відомо.

— Якщо це станеться, чи не зможе суд на час розгляду справи припинити роботу мультиплекса? Чи є такий ризик?

— На роботу мультиплекса це ніяк не може вплинути. Бо ми вже працюємо з 2023 року. Щодо решти я не знаю.

Чи маєте ви плани завести один із ваших каналів у HD?

— Нацрада проводила конкурс на SD-формат. І дійсно, під час тестового мовлення ми вмикали й «Раду», й «Армія ТБ» в HD-форматі. Зараз усі будуть у стандартній якості. Пропускна здатність мультиплекса дозволяє один канал запустити у HD. Але це коштуватиме дорожче і канал має на це зважитися. На мою думку, гарно було б запустити у цьому форматі «Суспільне. Спорт», адже там картинка має бути у підвищеній якості.

— Який у вас тариф? Оскільки каналів не 12, а 8.

— Наші тарифи пораховані давно. На місяць у середньому це один мільйон гривень. Це за мережу без 22 міст, які зараз на окупованій території.

Наскільки ці ціни нижчі за цьогорічні тарифи «Зеонбуду»?

— Якщо брати опубліковані на офіційному сайті компанії, то орієнтовно нижчі більш як у півтора раза. Але невідомо, які зараз фактично тарифи у «Зеонбуду», тому що вони надають певні знижки. Скажу лише, що навіть при паритетних тарифах за мережу, МХ-7 забезпечує значно більше покриття.

— Покриття — це добре. Але чи бачать вас там люди?

— Перехідного періоду ніяк не можна уникнути. У 2011 році, коли запустилися мультиплекси МХ-1, 2, 3, 5 у дециметровому діапазоні, то насичення ринку тюнерами DVB-T2 відбувалося не миттєво. Була державна підтримка, незахищеним верствам населення сет-топ-бокси надавали безплатно, і це тривало не один рік. Люди не хотіли розлучатися з аналоговим телебаченням, його вимкнули лише у 2018 році — одна з причин та, що не в усіх були пристрої для приймання наявних мультиплексів.

— Скільки може тривати перехідний період, за який користувачі підключатимуться до МХ-7?

— Концерн РРТ свою роботу зробив, побудував якісну мережу. Тепер все у руках телекомпаній і державних інституцій, відповідальних за інформаційну політику. Якщо рекламна кампанія про запуск МХ-7, переваги в покритті території, якості картинки та контенту буде досить потужною, у людей вона викличе інтерес, і якщо нас підсилять ще канали Суспільного мовника з цікавим контентом, то за рік ситуація зміниться. Усе залежить, як із цим працювати. Є питання доступності метрових антен на ринках і в магазинах. Їх зараз обмаль, трохи робить компанія з Дніпра, є недорогі польські антени за 200–300 грн. Але пропозицію формує попит. Люди будуть запитувати — бізнес налагодить виготовлення або імпорт.

— Логічно було, якби держава роздала антени.

— І я так вважаю, особливо коли йдеться про забезпечення антенами малозахищених верств населення на деокупованих і прикордонних територіях із Росією та Білоруссю.

— Де зараз немає МХ-7? Адже мультиплекс покриває не всю територію?

— Так, не всю. Наприклад, не покрита Чорнобильська зона, у Карпатах є місцевості, які фізично не можна покрити через гірський рельєф. Також є невелика кількість місць, які потрібно допланувати. Це можуть бути 15–20 додаткових ретрансляторів, щоб закрити проблему. Але у нас є 90% покриття, це дуже хороший показник за європейськими мірками.

— Для цих 10% є сенс розвивати мережу?

— Там, де буде потреба закрити до 100%, ми це робитимемо.

Навіть на важкодоступні місця ви розглядаєте саме поширення ефірного сигналу? Чи альтернативою може стати супутник?

— На час війни прийняте рішення про розкодування українських каналів на супутниках. Але після війни вони знову будуть закодовані. Зробити супутникове телебачення інструментом донесення соціально значущої інформації, оповіщення для максимально широких верств, на мою думку, складніше. Хоча можуть бути такі місцини, де це може спрацювати. Наприклад, для села, яке перебуває в зоні невпевненого ефірного прийому й де живе 20 людей, недоцільно будувати дорогу передавальну станцію. І краще їм роздати 20 супутникових антен. Але це вже функція держави й наразі таких рішень не приймалося.

— Для Херсонщини, після повернення лівого берега, заплановано поширення мережі?

— Так. У нас є передавачі. Ми розуміємо, що після деокупації там буде зруйнована інфраструктура (ми пам’ятаємо що агресори зробили з херсонським телецентром — підірвана вежа, зруйнована будівля). Забезпечити деокуповані території ефірним безплатним мовленням буде першочерговою задачею Концерну РРТ.

— Як ми могли б доносити наш сигнал на окуповані території? Чому ми не встановлюємо такі потужні передавачі? Чи справа не у передавачах?

— Дійсно, справа не у передавачах, а у наявності інфраструктури висотних споруд близько до лінії фронту. Наприклад, щоб забезпечити проникнення на 40–50 кілометрів углиб окупованої території, потрібно, щоб на лінії фронту стояли вежі висотою понад 100 метрів із потужними передавачами. Зараз це неможливо.

Покриття МХ-7

— Чи уклали ви договір із «Зеонбудом» на цей рік?

— Ми у процесі укладання договору.

Мені розказували, що зараз ви маєте судові процеси з компанією «Зеонбуд». Що це за суди?

— Після того, як із початку великої війни за рішенням РНБОУ «Зеонбуд» став функціонувати у складі Концерну РРТ, всі проблеми «Зеонбуду» стали нашими проблемами. Так, за 2022 рік «Зеонбуд» заборгував Концерну РРТ за надані послуги понад 129 мільйонів. При цьому їхні борги трансформувались у наші борги перед електропостачальними компаніями та борги з податків перед державою. На сьогодні в суді розглядають два позови, пов’язані з заборгованістю, а також спори щодо редакції договору про подальшу співпрацю.

Головне фото: Сергій Семерей (з особистого архіву)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2407
Читайте також
22.09.2023 11:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
4 994
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду