Комітет не отримав жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року

Комітет не отримав жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року

26 Липня 2023
2278
26 Липня 2023
15:00

Комітет не отримав жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року

2278
Комітет стежить за імпортом книг, протидіє інформаційній агресії Росії, допомагає відновлювати медіа та поширювати українські книжки.
Комітет не отримав жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року
Комітет не отримав жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за друге і перше півріччя 2022 року, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Держкомтелерадіо другий рік повномасштабної війни продовжує координувати й контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг і готує для Мінекономіки звіти руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії. Станом на кінець червня в Держкомтелерадіо працює 54 працівники, з них один служить у ЗСУ.

2023 року в Держкомтелерадіо з’явилися нові повноваження, пов’язані з набуттям чинності Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», який Президент України Володимир Зеленський підписав 22 червня через рік після ухвалення. На Комітет покладено ведення Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.

На 2023 рік бюджет Держкому становить 1,57 мільярда гривень, це на 10 % менше від видатків 2022 року.

Заборона імпорту книжок із Росії та Білорусі

До повномасштабного вторгнення й набуття чинності законом, який забороняє імпорт книжок із Росії та Білорусі та видання творів російських авторів, сприяє перекладам творів світової літератури українською, Держкомтелерадіо мав справу з імпортом і розповсюдженням видавничої продукції держави-агресорки. Тепер предмет регулювання зміниться.

Комітет матиме справу з імпортом і розповсюдженням видань, випущених у світ державною мовою держави-агресорки, що ввозять із території інших країн, незаконно ввезеною продукцією держави-агресорки та Республіки Білорусь, продукцією антиукраїнського змісту.

Для того, щоб закон запрацював, готуються проєкти відповідних постанов Кабінету Міністрів і наказів Держкомтелерадіо. Має бути затверджена низка підзаконних актів: положення про порядок видачі дозволу; порядок вилучення з обігу видавничої продукції; критерії оцінювання видавничої продукції; положення про експертну раду; порядок накладення адміністративно-господарських штрафів; положення про реєстри видавничої продукції тощо.

«Один із  реєстрів формуватиметься за результатами реалізації дозвільної процедури. Тобто до нього вноситимуть видання, які отримали дозвіл на ввезення в Україну та розповсюдження на її території. Що дійсно нове покладається на Комітет, так це ведення Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Олег Наливайко

За його словами, рішення про внесення відомостей до реєстру прийматимуться Держкомтелерадіо на підставі пропозицій правоохоронних, інших державних органів, юридичних і фізичних осіб та з власної ініціативи за результатами моніторингу видавничої сфери держави-агресорки, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України. Це буде зроблено за умови, якщо зміст видавничої продукції не відповідатиме критеріям оцінювання видавничої продукції, а саме — чи дозволена вона до ввезення та розповсюдження на території України.

 

Протидія розповсюдженню в Україні видавничої продукції антиукраїнського змісту

У березні Кабмін доручив Міністерству культури та інформаційної політики (МКІП) протягом 2023 року підготувати зміни до законодавства стосовно посилення відповідальності за поширення дезінформації, що створює позитивний образ Росії. А також розпорядженням №272-р від 30 березня 2023 року уряд затвердив план заходів із реалізації Стратегії інформаційної безпеки на період до 2025 року. Відповідно до пункту 5 плану заходів, МКІП доручено разом із СБУ підготувати пропозиції щодо посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації (дезінформації), що створює позитивний образ держави-агресорки, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, екстремізму, сепаратизму, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і їхньої символіки, насильства, жорстокості, розпалювання національної, міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі та ненависті, вчинення терористичних актів, посягання на права та свободи людини й громадянина тощо. Держкомтелерадіо співпрацює з МКІП у розробці відповідних пропозицій.

Згідно з планом заходів із реалізації Стратегії інформаційної безпеки, Держкомтелерадіо не має допускати обіг на території нашої держави друкованої продукції антиукраїнського змісту.

За словами Олега Наливайка, якщо порівняти ситуацію у вебсегменті сфери книгорозповсюдження 2021 та 2023 років, то різниця величезна.

«Два роки тому під час моніторингу ми виявили десятки інтернет-магазинів, які торгували книжками з ознаками порушення кримінального законодавства. Особливо поширеними були випадки розповсюдження видань, які містять пропаганду тоталітарних режимів і їхньої символіки, а також продукції підсанкційних російських видавництв або авторів, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. Зараз ситуація змінилася. Протягом 2023 року ми не отримали жодного повідомлення про розповсюдження видань антиукраїнського змісту на ринках чи в стаціонарних крамницях. Під час останніх моніторингів інтернет-книгарень ми виявили у продажу лише декілька видань, які містять ознаки порушення статті 436-1 Кримінального кодексу України. Щодо одного з них Держкомтелерадіо наприкінці червня надіслав повідомлення Нацполіції. По решті такі повідомлення готуються», — сказав голова Держкомтелерадіо.

На думку Олега Наливайка, покращення ситуації щодо недопущення на ринок антиукраїнської літератури стало можливим завдяки роботі органів влади, співпраці з СБУ, а також самоорганізації галузі.

У першому півріччі 2023 року під час моніторингу вебсегменту видавничої сфери Держкомтелерадіо виявив сайт, наповнений ксенофобською інформацією. Зокрема, на ньому розміщено такі статті, як «Образовательные материалы российского “Первого канала”, кратко разъясняющие некоторые моменты “спецоперации” / “войны” РФ на Украине в 2022–2023 годах», символіка комуністичного режиму та держави-агресорки, цитати російських терористів. Оскільки опубліковані матеріали мали явні ознаки злочинів, передбачених статтями 161 та 300 ККУ, наприкінці березня Комітет надіслав повідомлення про це зі скрин-копіями та посиланнями Нацполіції.

Держкомтелерадіо проводить моніторинг інтернет-магазинів, інтернет-книгарень. Комітет зазначав, що частина інтернет-книгарень порушує мовне законодавство. Наприклад, в одному з таких магазинів, усупереч закону про мову, частка книжок українською мовою за різними тематичними розділами складає від 5 до 18%, а мала би бути не менш ніж 50%.

У третій декаді червня проведено повторний моніторинг. Комітет зазначає, що лише декілька книжкових інтернет-магазинів з-поміж тих, у яких у квітні були зафіксовані порушення, привели свою діяльність у відповідність до закону. Більшість фігурантів попереднього моніторингу залишили все без змін. Держкомтелерадіо направив відповідні звернення до кіберполіції.

Протягом першого півріччя 2023 року Держкомтелерадіо проводив і інші заходи для захисту інформаційної безпеки України. Допомагав із відновленням друкованої преси на деокупованих територіях, забезпечуючи інформаційні потреби українських громадян, які там живуть.

За словами пана Наливайка, локальні медіа залишаються необхідним джерелом надійної інформації для жителів прифронтових територій.

«Наразі на деокупованих і прифронтових територіях Донеччини, Київщини, Миколаївщини, Сумщини, Херсонщини, Харківщини, Чернігівщини відновили випуск понад 30 місцевих газет, 27 із них — за сприяння Національної спілки журналістів України. Зокрема, це газети: "Вісті", "Вперед", "Зоря" у Донецькій; "Трибуна праці" у Київській; "Вісті Снігурівщини", "Народна трибуна" у Миколаївській;  "Обрії Ізюмщини", "Вісті Куп’янщини", "Вісті Водолажчини" у Харківській; "Новини Городенщини", "Гарт", "Наше слово" у Чернігівській; "Гривна" у Херсонській області та інші. На жаль, держава не має зараз коштів для сталої підтримки преси. Відновлення виходу більшості газет на деокупованих територіях відбувалося за допомогою громадських організацій, медіаспільноти та міжнародних фінансових донорів», — зазначає Олег Наливайко.

Водночас у Комітеті хочуть стимулювати журналістів, які працюють на деокупованих територіях. Держкомтелерадіо підготував зміни до «Положення про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури та мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери» в частині, що стосується представників медіа. «Ми запропонували розширити коло кандидатів на стипендії, зокрема, тими, хто захищає Батьківщину на фронті, фіксує факти порушень прав людей у тилу, бере участь у русі опору, відновлює пресу на звільнених територіях. Відповідний проєкт указу Президента України направлено до МКІП. Зараз триває погодження проєкту зацікавленими центральними органами виконавчої влади», — повідомив голова Держкому.

12 квітня 2023 року відбулося засідання комісії з конкурсного відбору кандидатів на здобуття державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери. Цьогоріч під час підготовки пропозицій щодо кандидатів особлива увага була приділена діячам інформаційної сфери, які докладають зусиль для відновлення діяльності медіа на звільнених територіях, фіксують факти порушень прав людей у тилу, беруть участь у русі опору, захищають інформаційний суверенітет України.

За результатами обговорення комісія рекомендувала присудити державні стипендії дев’яти  кандидатам, журналістам із Дніпропетровщини, Київщини, Херсонщини та Харківщини, які ціною неймовірних зусиль відновили друк і розповсюдження газет для інформування громад на звільнених від окупантів територіях.

У 2023 році до Держкомтелерадіо ніхто не звертався щодо видачі дозволів на ввезення російських книжок. Нагадаємо, уряд іще на початку повномасштабної війни 28 лютого 2022 року прийняв рішення про зупинення видачі документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. А 10 квітня 2022 року оголосив про ембарго на торгівлю з державою-агресоркою. Звісно, про жодні спроби отримати дозволи за таких умов не могло бути й мови. Всі імпортери це зрозуміли. Тому до Держкомтелерадіо ніхто з такими заявами не звертався. Та й центри надання адмінпослуг таких заяв не прийняли би.

Комітет періодично отримує звернення на порушників закону про обмеження доступу на український ринок видавничої продукції з території держави-агресорки. Але за формою вони не відповідають вимогам закону про звернення громадян, є анонімними, тому Комітет їх не розглядає.

Підтримка видавців та української книги

Книговидання — ще одна сфера, якою продовжує опікуватися Держкомтелерадіо. У Комітеті наголошують, що співвідношення російськомовних і українськомовних видань в Україні щороку все більше стає на користь останніх. Звісно, цьому «посприяла» повномасштабна війна. Бо ще кілька років тому наш книжковий ринок був здебільшого російськомовним.

За інформацією ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», в Україні переважна кількість книг і брошур, періодичних і продовжуваних видань, зокрема газет, друкується державною мовою. У 2023 році 93,3–99,5 відсотка всіх видів видань було надруковано українською мовою. Відповідно, не більше семи  відсотків видань вийшли російською.

Статистика від Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за перше півріччя 2023 року:

Книг і брошур:

Всього: 5641 друк. од. — 5435,7 тис. примірників;

українською 4684 друк. од. (83% до загальної кількості назв) — 5018,6 тис. примірників;

російською 324 друк. од. (5,7% до загальної кількості назв) — 139,2 тис. примірників;

українською / російською = 93,5% / 6,5%.

Образотворчі видання:

621 друк. од. — 2354,9 тис. примірників;

українською 577 друк. од. (92,9 % до заг. кількості назв) — 2269,7 тис. примірників; російською 3 (0,5% до заг. кількості назв) — 1,9 тис. примірників;

укр. / рос. = 99,5% / 0,5%.

Нотні видання:

43 друк. од. — 8,3 тис. примірників;

українською 42 друк. од. (97,7% до заг. кількості назв) — 8,2 тис. примірників;

російською 1 друк. од. (2,3% до заг. кількості назв) — 0,1 тис. примірників;

українською / російською = 97,7% / 2,3%.

Картографічні видання:

30 друк. од. — 32,0 тис. примірників;

українською 28 друк. од. (93,3% до заг. кількості назв) — 29,0 тис. примірників;

російською 2 друк. од. (6,7% до заг. кількості назв) — 3,0 тис. примірників;

українською / російською = 93,3% / 6,7%.

Українські видавці під час війни практично не мають підтримки від держави. Хоча Держкомтелерадіо й підготував кілька наказів про надання такої допомоги.

Нагадаємо, 19 червня 2022 року Верховна Рада прийняла закон №2313-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». Закон мав підтримати розповсюджувачів книжок шляхом відшкодування витрат на оренду нерухомого майна, що використовується ними як спеціалізований магазин для торгівлі книжками. Щоб закон запрацював, Держкомтелерадіо розробив та зареєстрував 24 квітня 2023 у Мінʼюсті наказ від 6 березня 2023 року №21 «Про затвердження Порядку видачі (відмови у видачі, анулювання) розповсюджувачу книговидавничої продукції свідоцтва про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди виключно як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами».

Також Комітет розробив і зареєстрував 15 лютого 2023 у Мінʼюсті наказ від 3 січня 2023 №1 «Про затвердження форми заяви про надання державної субсидії на відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин), що використовуються як спеціалізований магазин для торгівлі книгами».

Але, на жаль, коштів на такі статті витрат в держбюджеті-2023 не передбачено.

Відповідно, за період повномасштабного вторгнення продовжує зменшуватися випуск видань. За інформацією Книжкової палати, кількість виданих в Україні книжок і брошур у 2022 році в порівнянні з 2021 роком зменшилась більш нж удвічі: 9691 друкованих одиниць проти 21095 друкованих одиниць. Тиражі впали майже вчетверо: 11704,2 тис. примірників у 2022 році проти 44753 тис. примірників у 2021 році.

Держкомтелерадіо продовжує вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Упродовж першого півріччя 2023 року до цього реєстру внесено 149 суб’єктів видавничої справи та видано відповідні свідоцтва. З них переоформлено у зв’язку зі зміною місцезнаходження, складу співзасновників тощо 15 свідоцтв. Решта — це нові суб’єкти.

Держкомтелерадіо продовжує контролювати своєчасність доставлення обов’язкового примірника видань до Книжкової палати. У Комітеті постійно попереджають суб’єктів видавничої справи про необхідність доставляння обов’язкових примірників — юридичним особам, фізичним особам–підприємцям надіслали вісім листів-попереджень за недоставляння або порушення строків доставляння впродовж першого кварталу 2023 року.

Водночас Держкомтелерадіо з метою запровадження європейських норм звернувся до МКІП із пропозиціями зменшити кількість обов’язкових примірників видань (максимально до трьох, одержувачами яких будуть Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). Комітет запропонував внести зміни до Закону України «Про обов’язковий примірник документів», передбачивши надсилання обов’язкових примірників видань щоквартально.

Після успішного розвʼязання питання із застосуванням ініційованих санкцій до російських видавництв у попередні роки Держкомтелерадіо готуватиме нові пропозиції.

У першому півріччі 2023 року санкції на підставі Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини застосовані не були.

Нагадаємо, у грудні 2021 року та липні 2022 року Держкомтелерадіо надавав МКІП пропозиції щодо застосування санкцій до 20 російських видавництв і трьох вебпорталів, які найбільше доклалися до випуску та розповсюдження антиукраїнськиз видань. Ці пропозиції були озвучені на засіданнях Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики. МКІП передало їх до Служби безпеки України.

Нещодавно «Детектор медіа» повідомив про рішення Вищого антикорупційного суду про стягнення активів російського блогера, дизайнера і пропагандиста Артемія Лебедєва. У дохід держави стягнуто дві квартири в центрі Києва 138 та 193 кв. м відповідно. Санкції до Лебедєва та ТОВ «Студія Артемія Лебедєва» були ініційовані Держкомтелерадіо в грудні 2021 року та застосовані відповідно до рішення РНБО України в січні 2022-го — незадовго до повномасштабного вторгнення держави-агресорки.

Підприємства й установи у сфері управління Держкомтелерадіо

У сфері управління Держкомтелерадіо перебувають державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання», державні наукові установи «Енциклопедичне видавництво» та «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Під час війни вони продовжують працювати у штатному режимі.

Укртелерадіопресінститут розробив і запровадив низку навчальних програм для службовців Сил оборони, центральних органів виконавчої влади, військових журналістів і працівників місцевих медіа на деокупованих територіях: «Шкідливі програми як загроза об’єктам критичної інфраструктури в умовах кібервійни» спільно з Українським інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, «Медіаграмотність: психологічні аспекти боротьби з маніпуляціями і фейками», «Медіаграмотність: як не стати заручником російських інформаційних кампаній в умовах війни», «Медіаграмотність та цифрові інструменти соціальних мереж», «Запобігання диджитал-ризикам під час війни», «Ознайомлення з інформацією щодо Платформи, розробленої для пошуку “російського сліду” (перевірка зв’язків юридичних і фізичних осіб з російськими і білоруськими активами)», «Критичне мислення в підготовці інформаційних матеріалів в умовах війни», «Оператор дрону», «Відеомонтаж», «Професійне фото, відеозйомка за несприятливих умов», курс «SMM та SEO для традиційних медіа», курс «Техніка та практика відеозйомки за допомогою гаджетів», «Як відновити в інтернеті позиції медіа, втрачені під час війни. Пошук додаткових джерел фінансування регіональних медіа» та інші.

Слухачами Укртелерадіопресінституту в умовах воєнного стану стали службовці та працівники Сил оборони, Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції, Національної академії Служби безпеки України, СБУ, Державної служби надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, Нацгвардії, Сил територіальної оборони, Управління державної охорони, Держаудитслужби, редактори та творчі працівники центральних і місцевих медіа (зокрема з деокупованих територій).

В інституті вважають, що всі ці заходи мають на меті посилити позиції України в інформаційній війні, виконують важливу соціальну та державну функцію.

Запит на підвищення кваліфікації в Укртелерадіопресінституті закріплено в понад 25 меморандумах про співпрацю із підприємствами та установами: з Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ», Національною академією СБУ, Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, Державним підприємством «Парламентський телеканал «Рада» тощо.

Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» продовжує роботу над «Великою українською енциклопедією» (друкованою та електронною версіями). Нині опрацьовують авторські та готують редакційні статті на літери Б — Я. Щоденно оновлюється інформація в рухомому рядку е-ВУЕ щодо основних подій повномасштабної російсько-української війни, а також рубрик «Міста-Герої», «Герої України». Колектив установи розробляє концепцію просування мультимедійної «Великої української енциклопедії» в контексті іміджевих запитів української держави.

Паралельно зі своєю основною роботою над ВУЕ, «Енциклопедичне видавництво» підготувало й оприлюднило нове видання: «Хроніка. 500 днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року — 8 липня 2023 року». У хроніці узагальнено інформацію про основні події 500 днів повномасштабної російсько-української війни. До збірки увійшли щоденні повідомлення, які розміщувалися на порталі видавництва від 24 лютого 2022 року. Довідки базовано на офіційних зведеннях Генерального штабу й оперативних командувань Збройних сил України, заявах органів влади й посадових осіб України, країн-партнерок і міжнародних організацій.

ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова» протягом першого півріччя 2023 року виконувала два наукових дослідження:

— Розроблення і комплексний аналіз адміністративних даних випуску видань України у 2022—2023 роках та формування електронних довідково-інформаційних ресурсів;

— Розроблення баз даних поточної державної бібліографії України 2022–2023 років і ретроспективного фонду 1920-х, 1970-х років.

Оскільки Книжкова палата виконує функції національних агентств ISBN і ISMN в Україні, вона проводить навчання для бібліографів, працівників видавничої сфери. Зокрема, у березні було проведено семінар для  Асоціації українських редакторів  за темою: «Подання заявки щодо присвоєння ISSN серіальним  ресурсам в Україні».

У структурі Книжкової палати є Державний архів друку — головне сховище всіх видів видань, випущених в Україні з 1917 року. Він містить понад 14 млн одиниць зберігання. Книжкова палата періодично організовує тематичні виставки раритетних видань. У травні 2023 року відбулася тематична книжкова виставка «Енциклопедії незалежної України», на якій було представлено 74 видавничі проєкти.

Частина підприємств Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Укрвидавполіграфія» продовжують працювати в екстремальних воєнних умовах. Крім основного завдання — виготовлення та розповсюдження друкованої та іншої поліграфічної продукції — з березня 2023 року компанія стала партнером Держкомтелерадіо в реалізації благодійної акції «Українським дітям — українську книгу!». Саме на складах товариства зберігають книги, зібрані видавцями, які потім зусиллями компанії доставляють адресатам. За цей час подолано понад 600 тисяч км Україною та 25 європейськими країнами.

Держкомтелерадіо відповідно до закону «Про суспільні медіа України» продовжує перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на акціонерне товариство «Укртелефільм», сто відсотків акцій якого мають належати державі, та приєднання його до АТ «НСТУ».

Паралельно з реалізацією плану перетворення «Укртелефільм» почав після багаторічної перерви знімати фільм — документальну драму «Григір і Григорій Тютюнники» (авторка сценарію, режисерка Неля Даниленко, оператор-постановник Максим Тужилін, оператор Андрій Непосєдов, продюсер Тарас Аврахов). Уже відзнято ігрові (постановні) сцени, які є реконструкцією подій із життя братів-письменників, їхніх батьків, фрагменти Григорових новел. Заплановано документальні зйомки в Києві, Шилівці (батьківщина Тютюнників), Полтаві, Лубнах. Попереду монтаж, створення музики. Уже вийшов перший тизер до майбутнього фільму.

Держкомтелерадіо як представник акціонера (Кабміну) продовжував у рамках своїх повноважень забезпечувати роботу Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія».

Наказом Комітету від 22 березня 2023 №24 затверджено звіт про фінансово-господарську діяльність АТ «НСТУ за 2022 рік. Задля ефективного використання бюджетних коштів НСТУ протягом першого півріччя 2023 року Держкомтелерадіо опрацював та погодив 38 пропозицій щодо внесення змін до планів використання бюджетних коштів компанії.

2023 року набули чинності закони «Про медіа» та «Про акціонерні товариства», «Про рекламу». Держкомтелерадіо бере участь у приведенні статуту АТ «НСТУ» у відповідність до цих законів. Після затвердження проєкту змін до статуту наглядовою радою, Комітет доопрацює відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів і надішле на погодження до зацікавлених органів.

Крім того, Держкомтелерадіо координує реалізацію донорських проєктів міжнародної технічної допомоги для розвитку та підтримки АТ «НСТУ». На початку 2023 року Комітет підготував для Секретаріату КМУ річний звіт за 2022 рік щодо стану виконання проєктів міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є Держкомтелерадіо.

Реалізація Стратегії комунікацій із питань європейської інтеграції

Попередніми роками Держком проводив інформаційні кампанії з популяризації вступу до Євросоюзу. Цього року для проведення комунікаційної кампанії, яка формуватиме знання про євроінтеграційні кроки України та переваги майбутнього членства України в Європейському Союзі, зокрема серед держав — членкинь Європейського Союзу шляхом розміщення інформаційної друкованої та аудіовізуальної продукції, наприкінці червня на порталі «Держзакупівлі» було визначено переможця відкритих торгів, замовником яких виступив Держкомтелерадіо. Перемогло агентство ТОВ «Медіа Хаб», яке й проводитиме комунікаційну кампанію. Загальна ціна закупівлі становить 3 млн 840 тисяч гривень, зокрема ПДВ у розмірі 640 тисяч гривень. 30 червня 2023 з переможцем укладено угоду, і наразі триває підготовчий етап щодо розроблення та проведення кампанії.

Метою комунікаційної кампанії є підвищення рівня обізнаності громадян держав — членкинь ЄС про розвиток, здобутки та стійкість України за час повномасштабного вторгнення Росії, досягнення в першочерговому відновленні руйнувань внаслідок російських атак, переваги для ЄС від майбутнього набуття Україною членства в ЄС. А також про те, що Україна робить, щоб увійти в ЄС.

Кампанія візуально стане продовженням урядової комунікаційної кампанії Embrace Ukraine. Strengthen the Union і буде розрахована на громадян найбільших держав — членкинь ЄС — Німеччини, Франції, Іспанії, Італії та Нідерландів. Поширення контенту відбуватиметься у диджиталі з використанням соціальних мереж Facebook, Instagram, TikTok, платформи YouTube. Методом її проведення стане адаптація та переклад готової інформаційної продукції (ролики, інфографіки, сториз-сети) мовами європейських країн і таргетоване поширення на цільові аудиторії на згаданих ресурсах.

Очікувана загальна кількість унікальних контактів (користувачів) цільової аудиторії п’яти країн з усіма видами інформаційних продуктів має становити не менше ніж 18 млн.

Кампанія передбачена урядовою Стратегією комунікацій з питань європейської інтеграції на період до 2026 року та пунктом відповідного операційного Плану заходів з виконання Стратегії на 2023 рік, де Держкомтелерадіо визначено виконавцем. Виконується за бюджетною програмою 3802390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері».

Окремих доручень від уряду після отримання Україною статусу кандидата в ЄС протягом першого півріччя 2023 року Держкомтелерадіо не отримував.

Благодійна акція «Українським дітям — українську книгу!»

Благодійна акція «Українським дітям — українську книгу», яка була започаткована Держкомтелерадіо спільно з Офісом президента та МКІП 15 березня 2022 року, триває і зараз. Її початковою метою було безплатне забезпечення дітей, які змушені переселитися, рятуючись від російських агресорів, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

За майже 500 днів, що триває акція, вітчизняні видавці зі всієї України надали на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"» мільйон примірників друкованих видань, із яких понад 700 тисяч передано волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи.

Протягом першого півріччя 2023 року для задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб та біженців передано 62677 примірників книжок. З них у межах України — 22302, до країн Європи — 40375. Книжки передані до 31 країни: Австрії, Бельгії, Німеччини, Польщі, Франції тощо. Одна з останніх ініціатив реалізована в Італії: між Флоренцією й Тосканою курсує українська мобільна бібліотека.

Зараз акція має декілька напрямів:

— «Українським захисникам — українську книгу!» (українським захисникам до військового шпиталю м.Києва передано 1200 примірників книжок, до військових навчальних закладів — 834 примірники книжок, також до прифронтових зон — 25 тисяч книжок);

— «Українській молоді — європейську книгу!» (закладам освіти України від європейських інституцій передано 500 книг).

Крім того, «Пунктам незламності» передано понад 50 тисяч книжкових видань.

«Зараз ми почали передавати книги освітнім центрам державної установи “Школа супергероїв” для дітей, які лікуються або проходять реабілітацію у закладах охорони здоров’я різних регіонів України. Це діти, які з різних причин можуть проводити у лікарнях по кілька місяців, зокрема, які постраждали від військових дій. Також триває заміна російських книг у бібліотеках на сучасні українські видання. Подібна заміна вже відбулася в Рівному, Черкасах, Одесі, Миколаєві, на Донеччині. Обміняно майже 40 000 книжок. Комітет разом із ДАК “Укрвидавполіграфія” шукає варіанти залучення небюджетного фінансування для очищення бібліотек від російських книг», — каже Олег Наливайко.

Конкурси, премії, виставки Держкомтелерадіо

Держкомтелерадіо організовує роботу комітетів з присудження чотирьох премій.

Премія Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва

Цього року на підставі рішення комітету з присудження премії за 2022 рік 4 березня 2023 уряд прийняв постанову №225 «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва»:

— у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» за створення вистави «Пливе човен» режисерці-постановниці Ірині Ципіній;

— у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» письменниці Олесі Мамчич за книжку «Як правильно ревіти?»;

— у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» за оригінальне художнє оформлення книжки «Ти і Малевич» Оксані Садовенко.

Кожному лауреату відповідно до наказу Держкомтелерадіо від 22 березня 2023 №23  виплачена винагорода — 20 тисяч грн.

Наразі Держкомтелерадіо оголосив про початок  прийому заявок на участь у конкурсі на здобуття премії за 2023 рік.

Премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського

20 січня 2023 року комітетом з присудження премії Кабміну імені Максима Рильського, визначено переможців у двох номінаціях.

24 березня 2023 уряд прийняв розпорядження №251-р «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського»:

— у номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» Івану Мегелі за переклад з німецької на українську мову твору «Казки, легенди, притчі» Германа Гессе;

— у номінації «За переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу» Раїсі Божко (літературний псевдонім — Раїса Карагезян) за переклад вірменською мовою твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Кожному лауреату відповідно до наказу Держкомтелерадіо від 31 березня 2023 №29 виплачена винагорода — 20 тисяч грн.

Урочисте вручення дипломів лауреатам премії імені Максима Рильського за 2022 рік відбулося 8 червня 2023 року в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського.

Наразі розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2023 рік.

Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

1 травня 2023 року завершено прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Оновлено склад комітету з премії. На конкурс надійшло 23 творчі роботи, які наразі надано на ознайомлення членам комітету з премії.

Премія імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики

1 червня 2023 року розпочався прийом творів на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, який триватиме до 10 серпня.

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2278
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду