Кількість виданих в Україні російськомовних книжок зменшилася майже на 60%. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2022 року

Кількість виданих в Україні російськомовних книжок зменшилася майже на 60%. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2022 року

26 Грудня 2022
4194
26 Грудня 2022
12:00

Кількість виданих в Україні російськомовних книжок зменшилася майже на 60%. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2022 року

4194
Комітет протидіє інформаційній агресії Росії, надає пропозиції щодо застосування санкцій, сприяє відновленню медіа на звільнених територіях.
Кількість виданих в Україні російськомовних книжок зменшилася майже на 60%. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2022 року
Кількість виданих в Україні російськомовних книжок зменшилася майже на 60%. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2022 року

В кінці кожного року «Детектор медіа» підбиває підсумки. 2022 рік був такий, що краще б його не було. Але ми його пережили. Тому аналізуємо, як змінилися, що втратили і що набули медіапростір, медіаринок і медіаспільнота України за цей рік; намагаємося спрогнозувати, що буде далі; віримо в нашу армію і нашу перемогу. 

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2022 року, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Державний комітет телебачення і радіомовлення, попри скорочення повноважень протягом останніх років, під час повномасштабної агресії Росії зайняв свою нішу серед інших органів виконавчої влади, які займаються інформаційною політикою і безпекою. Це переважно підтримка українських видавців, постійний моніторинг видавничої сфери Росії та книгорозповсюдження в інтернеті для виявлення випуску і поширення в Україні видань антиукраїнського змісту. А також підтримка повноцінної роботи Суспільного під час воєнного стану.

Комітет координує і контролює виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг і готує звіти для Мінекономіки руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії.

Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на виконання семи бюджетних програм передбачив для Держтелерадіо 1,98 мільярда гривень. У квітні відбувся секвестр держбюджету — видатки були зменшені на 10 % за всіма бюджетними програмами Держкому.

Станом на 16 грудня 2022 року із семи бюджетних програм п’ять профінансовані повністю за всіма статтями витрат. Дві бюджетні програми — «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси» та «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» — мають бути профінансовані у грудні. На 2023 рік бюджет Держкому скорочено ще на 10 % (від видатків 2022 року) та становить 1,57 мільярда гривень.

Станом на грудень у штаті комітету 93 працівники, працюють 48, є 14 вакансій. 24 людини у вимушеному простої. Один служить в армії, шестеро перебувають за кордоном. Нікого, хто перебуває у вимушеному простої, не звільнили.

Підтримка видавців та української книги

Під час великої війни видавничій галузі, як і всій креативній індустрії, важко вижити без підтримки держави. За ухваленим у червні 2022 року законом № 2313-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» держава надаватиме підтримку видавцям і книгарням. Зокрема, обіцяє відшкодовувати витрати розповсюджувачів книжок на оренду приміщень для книгарень. Держкомтелерадіо підготував проєкти наказів, які зараз погоджують інші органи влади: «Про затвердження Порядку видачі (відмови у видачі, анулювання) розповсюджувачу книговидавничої продукції свідоцтва про відповідність, що підтверджує використання книгопродавцем об’єкта оренди виключно як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами»; «Про затвердження форми заяви про видачу державної субсидії на відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин), що використовується як магазин для торгівлі книгами».

В Україні навіть у рік війни, попри складну ситуацію в економіці, є охочі розпочати видавничий бізнес. «Навіть під час війни є охочі відкрити видавничий бізнес. Протягом 2022 року Держкомтелерадіо отримав близько 178 заяв про внесення підприємців до Державного реєстру видавців, виробників і продавців видавничої продукції. Отже, 178 компаній і приватних підприємців під час воєнного стану виявили бажання займатися книговиданням і книгорозповсюдженням! Це говорить не тільки про оптимізм і віру українців у свою армію, а й свідчить про перспективи розвитку видавничої галузі», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. За його словами, за рік війни в Києві кількість видавців збільшилася на 59, у Львівській області — на 10, Дніпропетровській — на 9, Київській — на 8, Хмельницькій — на 7, Харківській — на 6, Житомирській — на 5 тощо.

Держкомтелерадіо цього року започаткував акцію «Українським дітям — українську книгу», яка мала на меті безкоштовно забезпечити дітей переселенців і біженців, які рятувалися від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками і художньою літературою. Акція триває і поширюється на нові європейські країни, де зараз мешкають українські діти. Як повідомили в Держкомі, у межах акції вітчизняні видавництва безкоштовно передали на склади «Укрвидавполіграфії» близько мільйона примірників книжок. Звідти їх відправляють волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи. Понад 500 тисяч книжок уже доставлені адресатам.

У День української писемності та мови, 9 листопада 2022 року, стартував новий етап благодійної акції «Українській молоді — європейську книгу!». Це міжнародна допомога для відновлення бібліотечних фондів українських освітніх закладів, центрів та книгозбірень, які зазнали збитків через російську агресію. Книги англійською, німецькою, французькою та іншими мовами від закордонних видавництв, організацій і закладів освіти передаватимуться в українські бібліотеки, освітні заклади, які постраждали від російського вторгнення. Першу партію наукової літератури від Лейденського університету в Нідерландах нещодавно передали Київському національному університету імені Тараса Шевченка.

Держкомтелерадіо звернувся до Міноборони з пропозицією підтримати нову ініціативу — передати українську патріотичну літературу військовим. Також планують обладнати книжковими полицями пункти незламності.

У межах акцій із поширення книжок Держком почав тісніше співпрацювати з Міністерством закордонних справ та українськими посольствами. Завдяки цій співпраці більше українських книжок передавали в європейські країни. За ініціативою українських посольств у багатьох країнах Європи в найбільших бібліотеках почали відкриватися «українські книжкові полички», передусім для наших біженців. Книжки для них безкоштовно надали українські видавці. На прохання українських посольств станом на грудень передали 225 тисяч примірників: 59,5 тисячі до Польщі, майже 46,2 тисячі — до Австрії, майже 8 тисяч до Великої Британії. Книжки відправили до Албанії, Данії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Республіки Кіпр, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії та інших країн.

З’явилася можливість купити українську книжку за кордоном. За підтримки Держкомтелерадіо Державне спеціалізоване видавництво «Мистецтво» підписало в Мюнхені договір про співпрацю з мережею книжкових магазинів Hugendubel, яка має сотні магазинів у Німеччині і є однією з найбільших у Європі. У магазинах мережі можна купити книжки державних українських видавництв «Мистецтво», «Либідь», «Веселка» та приватних — «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АртЕк», «Видавництво Старого Лева», «Картуш» і «Фоліо».

Держкомтелерадіо й надалі вимагає надавати обов’язковий примірник кожного видання Книжковій палаті. Станом на 15 грудня Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», підпорядкована Держкомтелерадіо, отримала 7103 обов’язкові примірники книжок і брошур, виданих цього року. За 9 місяців 2022 року Книжкова палата зареєструвала 19 820 друкованих одиниць обов’язкового примірника неперіодичних, періодичних і продовжуваних видань. Статистика за весь 2022 рік з’явиться на початку 2023 року.

За даними Книжкової палати, кількість виданих у 2022 році книжок і брошур в Україні у порівнянні з довоєнним 2021 роком зменшилася на 40,6 %, а сукупний наклад — на 56 %. Саме на основі обов’язкових примірників робиться статистика вітчизняної видавничої продукції. Тому важливо, щоб видавці присилали Книжковій палаті обов’язковий примірник, як вимагає закон. Але Держком поки що не карає тих, хто не надсилає обов’язковий примірник видання вчасно. «Розуміючи, в яких надзвичайних умовах через російську агресію опинилися наші видавці, ми поки що не застосовували штрафних санкцій до порушників чинного законодавства. Намагаємось роз’яснювати необхідність надсилання обов’язкового примірника, надіслали листи-попередження компаніям і підприємцям, які не доставили або порушили строк надсилання обов’язкового примірника», — сказав Олег Наливайко.

Протидія розповсюдженню в Україні видавничої продукції антиукраїнського змісту

Держкомтелерадіо постійно моніторить видавничу сферу Росії і онлайн-книгарні, щоб зафіксувати продаж видавничої продукції антиукраїнського змісту в Україні. Як повідомили в Держкомі, за результатами моніторингу виявили та внесли до «Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини» близько 40 пропагандистських видань антиукраїнського змісту. Також виявили понад 180 випадків розповсюдження видань із ознаками кримінальних правопорушень через сервіси Google Books і Google Play. Через це віцепрем’єр-міністру України — міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову запропонували звернутися до Google із проханням видалити (блокувати) із їхніх сервісів ці книжки й не дозволяти їх туди повернути.

Держкомтелерадіо ініціював застосування санкцій до 23 російських компаній і надіслав низці інтернет-книгарень попередження про можливе покарання за поширення антиукраїнських видань.

У березні Держком призупинив видачу дозволів на ввезення російських книжок. Відтоді підприємці й компанії втратили законну можливість ввозити в Україну російські книжки. Росіяни не оскаржили в суді це рішення. «Ніхто нам судами не погрожував. А якби і погрожував, то це ніяким чином не вплинуло би на наше рішення. Російська пропагандистська література сьогодні є для українців такою ж ворожою зброєю, як ракети, які знищують наші міста і села, вбивають наших співгромадян. Тому наше рішення схвально сприйняло українське суспільство, на потреби якого ми й орієнтуємось», — сказав голова Держкомтелерадіо.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україні значно поменшало російськомовних книжок. Станом на 15 грудня в Україні видано 7103 друкованих одиниць книг і брошур загальним тиражем 6 мільйонів 172 тисячі примірників. Серед них 5802 видань тиражем 5 мільйонів 523 тисячі примірників — українською мовою, а 624 видання накладом 399 тисяч — російською. У порівнянні з 2021 роком кількість виданих цього року російськомовних книжок зменшилася на 59,3 %, тиражі впали на 68,4 %.

Також від початку великої війни в Україну більше не потрапляють книжки з території Росії. З реєстру російської видавничої продукції, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України та з єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» вилучили понад 22 тисячі записів про видачу дозволів. Вже 10 місяців нових книжок із Росії не везуть. Однак повністю український ринок від російської видавничої продукції не очистили. Продукція, в законний спосіб ввезена в Україну до початку війни, сьогодні не заборонена до розповсюдження. Останні дозволи на ввезення книжок із території Росії були видані 22 лютого, тому в книгарнях ще трапляються російські книжки, випущені у 2022 році. Ситуація може докорінно змінитися, коли запрацює закон № 2309-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», ухвалений Верховною Радою 19 червня 2022 року. Він передбачає не лише заборону на ввезення книжок із Росії і Білорусі, а й на продаж раніше ввезених. Ухвалений іще влітку закон досі не підписав президент. У Держкомі сподіваються, що цей закон усе ж буде підписаний і почне діяти.

Інформаційна політика та безпека

Держкомтелерадіо задля захисту інформаційного простору не тільки проводить моніторинги, а й аналізує та надає пропозиції щодо забезпечення безперебійної роботи українського телерадіомовлення в умовах воєнного стану; відновлення українських медіа на звільнених територіях; пріоритетних реформ, важливих у воєнний і післявоєнний періоди тощо. Фахівці комітету входять до робочих груп при апараті РНБО та при Національній раді з відновлення України від наслідків війни.

За словами Олега Наливайка, питання охоплення всієї території держави актуальним інформаційним контентом, якісним сигналом українського телерадіомовлення, особливо — звільнених територій, є пріоритетом національної інформаційної безпеки країни.

Держком опрацював пропозиції щодо поновлення мовлення, надані фахівцями Суспільного, Концерну РРТ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення, та передав їх Міністерству культури та інформаційної політики для підготовки урядових рішень щодо забезпечення безперебійного мовлення всіх телерадіоканалів Суспільного, оперативного відновлення пошкоджених і розбудови наявних у Суспільного потужностей.

Також Держкомтелерадіо посприяв відновленню випуску місцевих друкованих медіа на звільнених територіях. Відразу після звільнення Ізюма надрукували спецвипуск газети «Обрії Ізюмщини», який роздали мешканцям міста. Також надруковані газети «Новий день» (Херсон), «Вперед» (Бахмут), «Зоря» (Лиман), «Вісті Барвінківщини» (Барвінкове), «Вісті Снігурівщини» (Снігурівка, Миколаївська область), «Зоря» (Золочівський район Харківської області), які розповсюджуються на звільнених територіях.

Підприємства зі сфери управління Держкомтелерадіо

Держком стежить за роботою підприємств та установ, які є у його сфері управління. Зокрема Держкомтелерадіо виконував свої обов’язки як акціонер АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Комітет робив щотижневий моніторинг і надавав пропозиції Міністерству культури та інформаційної політики та вищим органам влади щодо стану справ, проблемних питань і сприяння повноцінній роботі Суспільного. Наказом 26 жовтня комітет затвердив звіт про фінансово-господарську діяльність АТ «НСТУ» за 2021 рік. Зараз триває робота над фінансовим планом АТ «НСТУ» на 2023 рік. Держком погодив 121 зміну до планів використання бюджетних коштів АТ «НСТУ».

Після звернення наглядової ради АТ «НСТУ» до Держкомтелерадіо з проханням визначити порядок відчуження і списання майна телерадіокомпанії, крім нерухомого та закріпленого за телерадіокомпанією на праві господарського відання, розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Статуту акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”», який погоджений з усіма заінтересованими органами і поданий до МКІП для внесення на розгляд уряду.

На виконання постанови Кабміну «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» Держкомтелерадіо створив робочу групу для ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що належать до його сфери управління. Робоча група запропонувала Міністерству цифрової трансформації включити АТ «НСТУ» до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури IV категорії.

Також Комітет як бенефіціар організовував виконання проєктів міжнародної технічної допомоги, зокрема «Проєкту розвитку потенціалу Суспільного мовника в Україні» (він завершений) і «Підтримки регуляції суспільного мовлення в Україні» (він продовжений).

За день до повномасштабного вторгнення уряд передав до сфери управління Держкомтелерадіо АТ «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання». Третього серпня Фонд держмайна передав акції «Укрвидавполіграфії» Держкому. Держкомтелерадіо як єдиний акціонер АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» безпосередньо керує корпоративними правами держави у статутному капіталі компанії. Зокрема виконує повноваження вищого органу управління компанії — загальних зборів, а також наглядової ради. Комітет визначив незалежного аудитора «Укрвидавполіграфії». Крім того, на затвердженні в Держкомтелерадіо зараз річна інформація емітента цінних паперів за 2021 рік і звіт незалежного аудитора щодо консолідованої фінансової звітності АТ ДАК «Укрвидавполіграфія» за 2021 рік.

Першого січня 2023 року вступить у силу нова редакція закону «Про акціонерні товариства». Держкомтелерадіо чекає від «Укрвидавполіграфії» пропозицій щодо приведення статуту концерну у відповідність до нової редакції закону (це треба зробити до кінця 2023 року).

У сфері повноважень Держкому залишається студія «Укртелефільм», яка має реформуватися з державного підприємства в акціонерне і приєднатися до АТ «НСТУ». Ситуація на «Укртелефільмі» складна, тривають судові процеси. Попри кризу і війну, підприємство знаходить можливості для підтримки платіжного балансу. Що ж до проблем із давнішньою заборгованістю, то погасити її за рахунок оборотних активів неможливо. «Укртелефільм» судиться і вже не тільки повернув більшість незаконно вилучених об’єктів, а й зареєстрував за собою право власності на шість квартир та одне офісне приміщення у житловому комплексі «Лазурний блюз», зведеному на території студії. За інформацією генерального директора, голови комісії з перетворення «Укртелефільму» Тараса Аврахова, це майно можна продати, щоби студія могла віддати борг.

Також у сфері управління Держкому — Укртелерадіопресінститут, у якому нещодавно змінився керівник. Із 29 листопада 2022 року обов’язки директора інституту до проведення конкурсу на цю посаду виконує Гліб Головченко. За його концепцією створений Коледж преси і телебачення в Миколаєві. Головченко з 1997 року є президентом національного конкурсу шкільних газет, який переріс у міжнародний конкурс шкільних медіа. На думку Олега Наливайка, під керівництвом Головченка Укртелерадіопресінститут розвиватиметься. Установа, як і раніше, займається підвищенням кваліфікації працівників медіа. Протягом 2022 року в інституті підвищували кваліфікацію працівники медіа, пресслужб і відділів у роботі зі ЗМІ органів виконавчої влади. Навчання відбувалося за курсами «Медіаграмотність», «Сценарна майстерність», «Телеінтерв’ю», «Телевізійний оператор», «Продюсер телебачення» тощо.

Присудження премій і шлях у ЄС

Навіть в умовах повномасштабного вторгнення Комітет намагається провести всі конкурси і премії. Держкомтелерадіо організовує роботу комітетів із присудження чотирьох премій. Цього року були проведені засідання комітетів і визначені лауреати за 2021 рік.

У листопаді 2022-го завершений прийом заявок і творів від претендентів на здобуття премій Кабміну імені Максима Рильського та Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік. На здобуття премії Максима Рильського подано 13 творів від 12 авторів. У вересні лауреатам вручили дипломи.

На здобуття премії Лесі Українки подано в номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» 24 твори, в номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» — сім творів, у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» — 12 вистав та в номінації «Художні й анімаційні фільми для дітей та юнацтва» — один фільм.

У листопаді комітет із премії імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики визначив лауреата 2022 року. Це публіцист, доцент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, засновник і багаторічний шефредактор журналу «Універсум» Олег Романчук. Премію присудили за книжку публіцистики воєнного часу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи».

Попередні роки Держком проводив інформаційні кампанії з популяризації вступу до Євросоюзу. Цього року Україна отримала реальний шанс стати членкинею ЄС, але інформаційні кампанії Комітет не проводив, бо лише 9 грудня 2022 року Кабмін ухвалив Стратегію комунікації з питань європейської інтеграції України до 2026 року, а також операційний план втілення Стратегії на 2022–2024 роки, головним розробником яких є Міністерство культури та інформаційної політики.

Водночас уряд долучив Держкомтелерадіо до формування відповідей опитувальника, який був наданий Європейською комісією Україні як частина підготовки до набуття Україною членства в ЄС. Зокрема комітет надав інформацію про законодавчу базу, розробку та впровадження законів щодо сприяння свободі вираження поглядів та інформації, свободи та плюралізму медіа. Роз’яснено заходи, спрямовані на запобігання обмеженню цих свобод. Також надали інформацію щодо медіаландшафту (про друковані видання, телебачення і радіо); про фінансування аудіовізуальних медіа; про Національну раду телебачення і радіомовлення; про правила регулювання державного фінансування медіа; про Суспільне і законодавчу базу, що підтверджує його незалежність. Надали відповіді на питання, чи враховані рекомендації експертів Ради Європи та ОБСЄ при розробці законодавства у сфері медіа. Також комітет описав законодавство щодо висвітлення в медіа виборчих кампаній.

Колаж: Микола Шиманський/«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4194
Читайте також
05.01.2023 10:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
5 958
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду