10:59
Середа, 26 Грудня 2018

Завершення реформи друкованих ЗМІ. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2018 року

У другому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо завершував реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ. Продовжував активно працювати із обмеженням ввезення в Україну російських книжок, вилучати російські видання, ввезені без дозволу, та штрафувати тих, хто їх ввозить. Домогтися належного фінансування на 2018-й та 2019 рік Суспільного мовлення відомству не вдалося.
Завершення реформи друкованих ЗМІ. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2018 року
Завершення реформи друкованих ЗМІ. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2018 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше й друге півріччя 2016 року. 

Завершення реформи державної та комунальної преси

31 грудня 2018 року завершується одна з наймасштабніших медіареформ в Україні — друкованих державних і комунальних ЗМІ. Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування. Основна мета Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» — поширення об'єктивної інформації в інтересах громадян України. Втілення закону має встановити нові правила співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування й заснованими ними друкованими ЗМІ. Це мають бути рівноправні відносини, а не «господар — підданий».

Закон, що набув чинності 1 січня 2016 року, запланував на здійснення цієї реформи три роки. Протягом першого року Держкомтелерадіо не встиг у визначений законом строк провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Сталося це передусім через саботаж місцевих органів самоврядування. Наприкінці другого року реформи стало зрозуміло, що низка редакторів (і редакційних колективів) комунальних газет не схвалюють цієї реформи, бо бояться через зміни втратити роботу.

Держкомтелерадіо продовжував здійснювати заходи з реалізації реформи. Відповідно до закону, вся інформація, що надходила в Держкомтелерадіо від засновників державних і комунальних ЗМІ, була представлена у Зведеному переліку об'єктів реформування. Також Комітет моніторив процес реформування друкованих ЗМІ та редакцій, контролюючи, щоб реформовані видання зберігали свої назви, цільове призначення, мову видання й тематичну спрямованість.

Зі статистики Держкомтелерадіо видно, що вдалося реформуватися трохи більше, ніж половині видань. Станом на 11 грудня 2018 року реформовано 336 друкованих ЗМІ та редакцій, а саме: 316 комунальних (що становить близько 52 % від загальної кількості видань, що реально виходять), 20 державних (що становить близько 25 % від загальної кількості видань, що реально виходять). Нагадаю, що до Зведеного переліку було внесено 760 державних і комунальних друкованих ЗМІ (663 комунальних, 97 державних), із яких наразі, ще до закінчення процесу реформування, припинили виходити 67 видань. Очевидно, що до кінця року ще частина видань встигне вскочити в останній вагон реформи.

Із вини співзасновників, які з різних причин не ухвалили рішень і тим самим перешкодили процесу реформування, не роздержавилося лише приблизно 6,7 % від загальної кількості працюючих редакцій. У більшості випадків процес реформування загальмували самі редакційні колективи, сподіваючись, зокрема, на пролонгацію процесу роздержавлення, а також розраховуючи на фінансову підтримку з боку місцевої влади. Були й такі, які несерйозно поставилися до реформи.

Лідерами процесу реформування є Вінницька, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська, Чернігівська області. Відповідно аутсайдерами залишились Київська, Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська. Лише одне друковане ЗМІ реформовано в Закарпатській області та місті Києві. На жаль, не скрізь усі суб'єкти реформування діяли відповідно до закону.

Раніше медіаексперти критикували Держком за те, що він не наголошує місцевим органам влади про важливість цієї реформи. У другому півріччі 2018-го, на останньому етапі реформи, Держкомтелерадіо неодноразово звертався до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування із проханням активізувати свою участь у процесі реформування комунальних друкованих ЗМІ та вжити заходи з метою усунення перешкод на шляху реформи. За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, на засіданнях колегії Комітету, які відбуваються щомісяця, постійно розглядалися проблемні питання, що виникали у процесі реалізації закону, систематично заслуховувалися звіти про стан реформування в регіонах, які зазвичай представляють керівники інформаційних управлінь, а інколи заступники глав обласних державних адміністрацій. Зокрема, у другому півріччі звітували Запорізька, Дніпропетровська, Закарпатська й Київська області. «За результатами цих обговорень місцевим органам влади було рекомендовано спільно з керівниками органів місцевого самоврядування знайти шляхи вирішення проблемних питань із проведення реформування комунальних друкованих ЗМІ та неухильно дотримуватися вимог закону», — сказав Олег Наливайко.

Паралельно з цією діяльністю Держкомтелерадіо продовжував надавати методичну та юридичну допомогу редакційним колективам газет, що реформувалися. Зокрема, Держком брав участь у реалізації проекту «Свобода медіа в Україні», який реалізується за сприяння Ради Європи та Європейського Союзу. В рамках цього проекту протягом 2017-2018 років у Харкові, Дніпрі, Львові, Чернівцях, Чернігові проведено тренінги на тему: «Юридичні та практичні аспекти реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» за участю фахівців громадської організації «Платформа прав людини».

Олег Наливайко схвально відгукується про реформу і вважає, що три роки цілком достатній термін для здійснення всіх необхідних процедур: «Реформа відбулась. Ми виконали зобов'язання перед Радою Європи, що понад десять років брали на себе, коли Україну прийняли в європейську родину. Ми скасували радянську систему виходу бойових листків місцевої та державної влади. Видання, що реформувались, на очах змінюють свою редакційну політику: відмовляючись від провладної джинси і повної залежності від телефонного права можновладців. Цю реформу, безумовно, треба було робити ще в 20052008 роках, коли брали на себе зобов'язання. Були інші наклади, доходи від реклами, споживчі настрої… Але й зараз є багато прикладів видань, які успішно пройшли реформування, і їхня кількість зростає, незважаючи на економічні проблеми. Серед них хочу виділити “Обрії Ізюмщини”, кременчуцький “Діалог”, корсунь-шевченківське “Надросся”, “Пологівські вісті”, городенківський “Край”, “Голос Посулля”, бахмуцьке видання “Вперед”».

У Держкомі головним ворогом реформи вважають складний економічний стан галузі: зростання ціни на папір, дискримінаційна тарифна політика «Укрпошти», низький рівень доходів населення, об'єктивний перехід багатьох читачів на електронні носії.

Комітет, так само як і всі, хто вболівав за реформу, сподівалися на ухвалення законопроекту № 8441, який давав можливість виданням, яким місцеві органи влади ставили палки в колеса (близько 50 редакцій), перереєструватися протягом першого півріччя 2019-го. Законопроект пропонував надати колективами пріоритетне право на використання назви друкованого ЗМІ, оренди майна. Також давав змогу залишити пільгову оренду майна, землі, приміщень, щоби ЗМІ, які пройшли процес реформування, могли надалі функціонувати. Та парламент 2 жовтня провалив ухвалення цього закону.

Наразі невідомо, як без змін до закону можна допомогти виданням, яким місцева влада блокує реформування. За словами Наливайка, неподання засновником друкованого ЗМІ у строк до 31 грудня 2018 року Міністерству юстиції України заяви про перереєстрацію є підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ недійсним. Держком відпрацьовує алгоритм спільних дій з Мін'юстом щодо мінімізації можливих негативних наслідків для редакцій.

На останній у 2018 році колегії Держкому, що відбулася 18 грудня, присутні закликали Мін'юст терміново підготувати й оприлюднити на сайті міністерства офіційне роз'яснення для тих видань, які можуть втратити з 1 січня 2019 року реєстрацію. Начальник управління реєстрації громадських формувань, друкованих ЗМІ та інформаційних агентств Юрій Юрчук запевнив, що Мін'юст буде дуже уважно підходити до припинення реєстрації, розглядаючи індивідуально причини кожного медіа. Головне для всіх редакцій, які хочуть завершити реформування, подати до Мін'юста заяву до 31 грудня 2018 року. За словами представника Мін'юста, частина ЗМІ, які не встигли реформуватися, але хочуть продовжити випускати газету, мають право зареєструвати під такою ж назвою нове видання.

Але вже зрозуміло, що частина газет втратить реєстрацію і закриється. Як ішлося вище, протягом останніх трьох років уже закрилися 67 видань.

Але для тих видань, які й місцева влада не хоче відпускати, й самі редакційні колективи не вітають реформування, знайшлися інші шляхи виживання. Подекуди органи влади, щоб не втрачати напередодні виборів «свої» ЗМІ, переоформлюють їх в інформаційні агенції, які не регулюються законом про роздержавлення, або залишають у вигляді сайтів, які взагалі не є з правової точки зору засобами масової інформації. Або створюють комунальні підприємства, які й стають засновниками газет. Таким шляхом пішла Київська столична влада. Ще деякі органи влади створюють так звані інформаційні бюлетені, які мають формальні ознаки ЗМІ. Тобто друкують не лише проекти документів / документи, а й піарні статті про керівників місцевої влади.

Державної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження Комітету не вдалося домогтися у 2018 році.

Держкомтелерадіо тепер варто було б активніше працювати з урядом загалом і Мін'юстом зокрема щодо максимального збереження місцевих газет, які не змогли реформуватися не з власної вини.

Реформа Суспільного мовлення: недофінансування НСТУ

та «зачарований» «Укртелефільм»

Нагадаємо, 16 січня 2017 року, Кабінет Міністрів визначив Держкомтелерадіо органом, що управлятиме майном ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». У зоні відповідальності Комітету — затвердження фінансових планів НСТУ та звітності про їх виконання (юридичну особу ПАТ «НСТУ» було створено 19 січня 2017 року).

Як акціонер Держкомтелерадіо протягом другого півріччя 2018 року спільно з правлінням і Наглядовою радою Суспільного мовника займався питаннями фінансового планування і звітності, майновими питаннями. Саме в другому півріччі тривала підготовка Наглядовою радою та правлінням Суспільного змін до Статуту ПАТ «НСТУ», частково пов'язаних зі зміною закону про акціонерні товариства. Держком також опрацьовував проект Статуту, який має внести на затвердження Кабінету Міністрів.

«Підготовка змін до Статуту ПАТ “НСТУ” та внесення до уряду відповідного проекту нормативно-правового акту є пріоритетним завданням для Держкомтелерадіо. Більше того, серед п'яти пропозицій, які подав Держкомтелерадіо до проекту Плану пріоритетних дій уряду на 2019 рік, ми зазначили й розроблення та подання до КМУ проекту постанови, якою буде затверджено новий статут НСТУ. Зараз Держкомтелерадіо працює над адаптацією статуту до оновленого закону про акціонерні товариства. Мета цих змін — створити необхідні умови для забезпечення більш ефективної діяльності НСТУ та залучення додаткових інвестицій», — зазначив Олег Наливайко.

Акціонеру НСТУ знову не вдалося добитися належного фінансування Суспільного мовника. Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» визначено, що держава повинна забезпечувати належне фінансування ПАТ «НСТУ», яке передбачається окремим рядком у Держбюджеті та має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік.

Міністерство фінансів України під час підготовки бюджетних запитів до проекту державного бюджету на 2019 рік та проекту прогнозу державного бюджету на 2020-2021 роки довело до Держкомтелерадіо граничні обсяги видатків загального фонду проекту Державного бюджету, відповідно до яких — фінансова підтримка НСТУ на 2019 рік була визначена в сумі 1 816 933,1 тис. грн, із них: видатки споживання — 1 560 104,6 тис. грн, видатки розвитку — 256 828,5 тис. грн, що відповідало вимогам ст. 14 Закону України про Суспільне мовлення. Держкомтелерадіо підготував та направив до Міністерства фінансів відповідний бюджетний запит.

У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», внесеному на розгляд Верховної Ради України 15 вересня 2018 року, Держкомтелерадіо за бюджетною програмою 1701080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» були передбачені кошти на фінансове забезпечення ПАТ “НСТУ”» у сумі 1 816 933,1 тис. грн. Але після розгляду у Верховній Раді проекту закону в першому читанні видатки на підтримку ПАТ «НСТУ» були зменшені на 816 933 тис. грн.

Держкомтелерадіо, розглянувши та опрацювавши бюджетні висновки парламенту, звернувся листом від до Міністерства фінансів із проханням під час доопрацювання проекту закону про Держбюджет на 2019 рік до другого читання залишити НСТУ 1816933,1 тис. грн. Але пропозиція Комітету не була врахована.

23 листопада 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік», відповідно до якого Держкомтелерадіо як головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетною програмою, що йдуть на фінансування НСТУ, затверджено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 1 005 000,1 тис. грн.

Щодо реформи Суспільного у Держкомтелерадіо є ще одне зобов'язання — перетворення державного підприємства «Студія “Укртелефільм”» на публічне акціонерне товариство і подальше приєднання до ПАТ «НСТУ».

Наприкінці 2017 року наказом голови Дежкому було затверджено склад комісії з перетворення підприємства та визначено Тараса Аврахова головою комісії з перетворення. 2018 року було затверджено план перетворення державного підприємства на публічне акціонерне товариство, затверджено персональний склад інвентаризаційної комісії із представників «Укртелефільму». Тарасу Аврахову вдалося скоротити й так маленький колектив студії, яка багато років не виробляє продукту, але не вдалося провести аудит та незалежну оцінку майна, оскільки у студії немає на це коштів. Фінансова ситуація, яка склалася внаслідок незадовільної діяльності підприємства протягом останніх років, величезні борги (тільки по зарплаті борг сягає близько 5 млн грн) гальмує перетворення. Крім того перетворенню заважають судові процеси, учасником яких є ДП «Укртелефільм», а також відсутність правовстановлюючих документів на майнові права на нерухомість та земельну ділянку.

У вересні поточного року Держкомтелерадіо направив ДП «Укртелефільм» затверджений Зведений акт інвентаризації його майна, а також затверджений Перелік його необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці.

Перетворення ДП на ПАТ визначено планом пріоритетних дій уряду на 2018 рік. Однак у зв'язку з недотриманням графіку перетворення підприємства на товариство, Держкомтелерадіо тричі впродовж 2018 року затверджував нову редакцію плану перетворення та переносив терміни його виконання. Станом на грудень, план виконано частково.

Як повідомив Олег Наливайко, Держкомтелерадіо звернувся до Кабінету Міністрів з проханням погодити продовження строку виконання перетворення підприємства на товариство до грудня 2019 року.

Епопея з «Укртелефільмом», через саботаж якого реформа суспільного у 2015-2016 рр. затрималася на рік, триває багато років. Держком за останні роки змінив там кількох керівників, але жодному з них не вдалося впоратися з колективом, зі згоди якого побудовані житлові будинки на території студії і які очікують отримати з того зиск. Поки нікому не вдається витягти студію з боргової ями й налагодити там профільне виробництво телефільмів.

Обмеження російських книжок. Є позитивні зміни

У другому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо продовжував активно виконувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту».

На думку керівництва Комітету, закон про обмеження доступу на український ринок іноземних книг «антиукраїнського змісту» позитивно вплинув на стан інформаційної безпеки країни.

Раніше імпортери видавничої продукції з держави-агресора ввозили у країну буквально все. Тепер необхідність проходження дозвільної процедури змусила їх прискіпливо ставитися до добору асортименту продукції, що ввозиться в Україну. Як результат — абсолютна більшість видань, на отримання дозволів на ввезення яких подавалися заяви, не порушують заборони.

«Таким чином державу-агресора позбавлено можливості в умовах розв'язаної нею проти України гібридної війни розширювати інформаційну присутність в Україні, посилювати вплив на суспільні настрої українців та вести пропагандистські кампанії, спрямовані на підрив національної безпеки України і просування власних інтересів», — зазначає Олег Наливайко.

Із 20 травня 2017 року (дата набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться name="OLE_LINK2">з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України») Держкомтелерадіо в рамках здійснення дозвільної процедури надав суб'єктам господарювання 1615 відмов у видачі дозволу, з них 1391 відмову — у 2018 році.

За цей рік надано також 71 відмову на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо та у зв'язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. Також поточного року надано 1320 відмов через подання суб'єктами господарювання не в повному обсязі пакетів документів, необхідних для одержання дозволу, або виявлення у поданих документах недостовірних відомостей.

Траплялися й ануляції раніше виданих Комітетом дозволів на ввезення в Україну з території держави-агресора книжок через те, що авторів внесено до Переліку осіб, які становлять загрозу для національної безпеки.

Із метою інформування широкого кола зацікавлених осіб щодо видавничої продукції, розповсюдження якої може містити ознаки злочинів, передбачених ККУ, Держкомтелерадіо з власної ініціативи та на підставі пропозицій правоохоронних органів продовжує формувати Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, та оприлюднює його на власному офіційному веб-сайті. Наразі до Переліку внесено 202 найменування друкованої продукції.

На підставі цього Переліку Держкомтелерадіо підготував пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до юридичних осіб Російської Федерації, що регулярно поширюють видавничу продукцію антиукраїнського змісту. Кабінет Міністрів розпорядженням від 19.09.2018 № 666-рс хвалив пропозиції Держкому. Відповідно до документа, передбачається застосування санкцій до 12 юридичних осіб Російської Федерації (9 видавництв і трьох власників веб-сайтів, які пропонують до продажу літературу антиукраїнського змісту в паперовому або електронному вигляді, а також надають можливість її прочитання в інтернеті).

У жовтні 2018 року пропозиції внесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.

У рамках реалізації закону про обмеження доступу на український ринок іноземних книжок «антиукраїнського змісту» Держкомтелерадіо отримав повноваження щодо вилучення з обігу незаконно ввезеної видавничої продукції та накладення на правопорушників адміністративно-господарських штрафів. Уповноваженими особами Держкомтелерадіо вже складено 27 протоколів стосовно суб'єктів господарювання Києва, Харкова, Одеси, Львова та Дніпра. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій складає 1 млн 5210 гривень.

Механізм обмеження на книжковому ринку планували вдосконалити, ухваливши законопроект №7292 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на видавничу продукцію, яка має виняткове походження з території держави-агресора та / або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та / або з тимчасово окупованої території України. Але наразі проект «завис» у парламенті.

Книжкові премії

Після того, як Держкомтелерадіо попрощався з державною програмою «Українська книга», передавши її Мінкульту, Комітет продовжує опікуватися кількома книжковими та інформаційними преміями: «Українська книжка року», імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за перекладну літературу, імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.

У серпні 2018 року Держкомтелерадіо відбулося засідання Комітету з премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, на якому було визначено цьогорічних лауреатів.

Наприкінці листопада у Держкомтелерадіо визначили «Кращу книгу України» 2018 року.

Цього року для участі в десяти номінаціях всеукраїнського конкурсу «Краща книга України» надійшло 122 роботи від 44 видавців.

Пожвавлення діяльності Укртелерадіопресінституту

Укртелерадіопресінститут, як і «Студія “Укртелефільм”», входять до сфери управління Держкомтелерадіо. Але на відміну від студії, нещодавно воскреслий інститут за останній рік значно пожвавив свою діяльність, і не тільки за основним завданням — організація та проведення підвищення кваліфікації працівників ЗМІ. Протягом 2018 року із відривом від виробництва тут навчалося 912 працівників ЗМІ: журналісти-ведучі телерадіопрограм, телеоператори, звукорежисери, продюсери, режисери, відеомонтажери, спортивні журналісти.

Також інститут організував професійне навчання «без відриву від виробництва» для працівників ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України», КП Київської міської ради «Телекомпанія “Київ”», ДП «Парламентський телеканал “Рада”». Тобто двох державних і одного муніципального телеканалів.

Укртелерадіопресінститут, за словами Олега Наливайка, став одним із майданчиків, де реалізуються заходи щодо Стратегії комунікації у сфери європейської інтеграції на 2018–2021 роки та Концепції вдосконалення інформування громадськості  з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. Також інститут сприяв Держкомтелерадіо в реалізації закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ, провівши навчальні заходи в Києві та виїзні семінари в Запоріжжі, Львові, Луцьку для працівників комунальних та державних друкованих ЗМІ, що реформуються. Укртелерадіопресінститут розробив та провів спеціальний курс навчальних семінарів для редакторів комунальних видань, де роз'яснювалися права редакційних колективів. У рамках проекту «Підтримка сталого реформування державних та комунальних ЗМІ», який Держкомтелерадіо разом із НСЖУ та іншими журналістськими організаціями реалізовував за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні, було надано методичну і практичну допомогу п'ятьом редакціям. Метою проекту було підвищення рівня професійної майстерності журналістів реформованих друкованих ЗМІ, сприяння застосуванню стандартів світової медійної сфери, виробництву якісного та цікавого контенту, впровадженню мультимедійності.

Крім того, 2018 року інститут розпочав навчальний курс «Основи гендерної політики» для представників ЦОВВ, ЗМІ та державних установ, який триватиме і наступного року.

Мільйони на європейську та євроатлантичну інтеграцію

Відповідно до окремої державної програми «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», на реалізацію якої передбачено кошти Державного бюджету в розмірі 20 млн грн., Держкомтелерадіо за допомогою системи ProZorro протягом 2018 року провів 8 процедур відкритих торгів.

Загалом було підписано шість договорів та замовлено послуги з організації і проведення загальнонаціонального фокусного соціологічного дослідження стосовно поінформованості громадськості про державну політику у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, семінар для журналістів та представників громадських об'єднань щодо переваг співробітництва з Альянсом, всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію та теле- й радіопередачу про НАТО, а також кількох інформаційних кампаній щодо інтеграції України в ЄС та НАТО.

Зокрема, Держкомтелерадіо 3 вересня 2018 року замовив інформпослуг на понад 4 млн грн, оголосивши про тендерну закупівлю рекламних та маркетингових послуг з організації та проведення інформаційної та освітньої кампаній щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України.

21 вересня Держкомтелерадіо оголосив тендер на надання інформпослуг на 7 млн грн. на організацію і проведення двох інформаційних кампаній та всеукраїнського конкурсу. На ProZorro йшлося про тендерну закупівлю рекламних та маркетингових послуг з організації та проведення двох кампаній щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України. Через відкриті торги мають закупити послугу з організації та проведення Всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію в друкованих ЗМІ, кращу теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції.

Зокрема, за допомогою відкритих торгів буде визначено виконавця для проведення кампанії з підвищення рівня поінформованості на тему «Співробітництво України — НАТО як каталізатор реформ». Очікувана вартість закупівлі — 2 млн 619 тис. грн.

Метою другої інформаційної кампанії, виконавця якої буде визначено через відкриті торги, є підвищення рівня поінформованості громадян України з питань європейської інтеграції у частині впровадження підприємницької діяльності, освітніх і наукових преференцій, підтримки розвитку сфери культури. На цю кампанію держава виділяє 4 млн 120 тис. грн.

На організацію і проведення Всеукраїнського конкурсу на найкращу публікацію у друкованих ЗМІ, кращу теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції державою буде виділено 261 тис. грн. Проведення обох кампаній і конкурсу заплановано до кінця 2018 року.

Одним із переможців тендеру на проведення інформаційної кампанії щодо євроінтеграції України (вартість послуги — 2 млн 987 тис. 654 грн.) стало ТОВ «Український інститут розвитку медіа», яке очолює Олена Громницька, в минулому — прес-секретар Леоніда Кучми, шеф-редактор журналу «Профіль», віце-президент холдингу «Главред-медіа», керівниця холдингу «Сьогодні мультимедіа», співвласниця інтернет-видання «Реаліст». Вона разом з Олегом Наливайком працювала в холдингу «Главред-медіа».

17 жовтня Держком оголосив тендери на закупівлю послуг із проведення інформаційної кампанії, соціологічного дослідження та конкурсу на найкращу публікацію про НАТО. Зокрема, оголошено про тендерну закупівлю рекламних та маркетингових послуг з організації та проведення всеукраїнської інформаційної кампанії щодо євроатлантичної інтеграції України. Планується проведення кампанії з підвищення рівня поінформованості на тему «НАТО — Україна. Безпека. Захист. Стабільність». Очікувана вартість закупівлі — 3 млн 410 тис. грн.

Крім того, через відкриті торги буде визначено виконавця послуги з організації та проведення кількісного соціологічного дослідження щодо ставлення громадськості до вступу України в НАТО. Очікувана вартість закупівлі — 400 тис. грн.

Держкомтелерадіо у приймах

Держкомтелерадіо розміщується в двох приміщеннях: орендує приміщення у Суспільного на Хрещатику, 26, а на Прорізній, 2 займає півтора поверхи. У будівлі також розміщуються Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і Міністерство інформполітики. У МІП також півтора поверха, а решта — в Нацради. Голова Нацради Юрій Артеменко неодноразово неофіційно говорив про те, що їм потрібно додатково дві кімнати для моніторингового центру, який Нацрада планує запустити 2019 року. Він пропонував Комітету потіснитися, або повністю переїхати на Хрещатик, 26.

На Хрещатику, 26 Держком орендує 692 кв. метрів в НСТУ. Договір про оренду був укладений до вересня 2019 року із мовником та Фондом Держмайна ще до реєстрації ПАТ «НСТУ». НСТУ як правонаступник НТКУ, відповідно до чинного договору, здає приміщення за одну гривню (згідно з постановою уряду). Держком компенсує НСТУ плату за комунальні послуги та землю. Наприклад, у 2018 році заплатили 270 тис. грн земельного податку. Відповідно, коли наступного року буде укладатися новий договір, то вже без Фонду держмайна, і це вже будуть зовсім інші умови оренди, оскільки тепер мовник — не державна структура, а акціонерне товариство. Тому навряд чи це буде приміщення за 1 гривню.

Висновки

Протягом другого півріччя 2018 року Держкомтелерадіо продовжував реалізовувати низку законів: про реформи друкованих ЗМІ та Суспільного мовлення та щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Реформу державних і комунальних ЗМІ не можна назвати успішною, оскільки лише трохи більше половини видань реформувалося. Комітету треба активніше працювати з урядом, у першу чергу з Мін'юстом, щоб допомогти тим виданням, які через незалежні від них причини не встигли перереєструватися. Також варто промоніторити результати реформи, щоби подивитися, що стало з тими виданнями, які втратили реєстрацію, але залишилися у сфері впливу місцевої влади. Це потрібно для того, щоб напрацювати законодавчі акти для повного роздержавлення / реформування ЗМІ.

Реалізація закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту дає свої позитивні результати для інформаційної безпеки країни.

Для більшої прозорості державної програми «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» Держком повинен повідомляти про виконану роботу, за яку заплачено мільйони, тоді буде більше довіри й до самого відомства.

Читайте також

Фото: nashemisto.dp.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2287
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop