Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 11 червня 2026 розглянув питання чи належним чином забезпечується цілісність державної мовної політики перед відкриттям першого кластеру для переговорів щодо вступу України в ЄС. За інформацією медіа, це може статися 15 червня. 

В обговоренні питання взяли участь народні депутати з різних комітетів, віце-прем‘єр-міністрка з гуманітарної політики - міністерка культури Тетяна Бережна, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, громадські діячі та ін.

Голова комітету Микита Потураєв наголосив на важливості збереження ідентичності українців під час входження в ЄС. «Важко припустити, що Україна вступить в ЄС, але без українців. Ясно, що всі, хто сьогодні на комітеті, такого шляху не обере. Маємо зробити якісні напрацювання для переговорів», — сказав він. 

На думку члена комітету Володимира В’ятровича, для кожної європейської держави мовна політика є надзвичайно важливим елементом забезпечення державної єдності, національної безпеки та гуманітарного розвитку. Особливо це актуально для держав центрально-східної Європи, які звільняються від наслідків російського імперського панування і протидіють різним формам руйнівних російських впливів. Він переконаний, що від ефективності мовної політики значною мірою залежить майбутнє нашої держави.

«Наріжним каменем державної мовної політики має бути захист державної мови відповідно до закону про «Національну безпеку України» і безумовне виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Інші складові мовної політики — розвиток і захист мов корінних народів і національних меншин, вивчення іноземних мов тощо — не можуть реалізовуватися за рахунок звуження сфери чи послаблення вимог до застосування української мови. Будь-яке протиставлення української мови мовам меншин у проєктах нормативно-правових актів — неприйнятне. Заходи підтримки мов меншин мають вживатися додатково до належного вивчення і застосування державної мови, а не замість них. Необхідна належна міжвідомча координація при розробці й ухваленні нормативно-правових актів, що стосуються мовної політики», — сказав Володимир В’ятрович. Він також наголосив, що пропоновані зміни до плану дій не узгоджувалися ні з Міністерством культури, ні з уповноваженою із захисту державної мови.

За словами Тараса Качки, стаття 2 Договіру про ЄС визначає 12 цінностей ЄС, одна з яких права національних спільнот. «Стаття 49 Договору про ЄС говорить, що європейська держава, яка поважає ці цінності, може стати членом ЄС. Тому це норми, під якими ми вже підписалися, бо в Конституції України записана мета — вступ в ЄС. Також у Договорі йдеться, що ЄС шанує національну ідентичність членів ЄС. Увага до прав національних спільнот, не порушуючи питання національної ідентичності — це і є підхід. Якщо ми можемо знайти баланс між захистом національних спільнот і мовною та культурною політиками, значить ми європейська держава. Перше, у нас є законодавство. Є ситуація, за якої ми безпрецедентно легко знаходимо баланс з державами-членами ЄС. Друге, у нас немає двосторонніх зобов’язань по відношенню до держав-членів ЄС. Бо політика Орбана була — боротися за окремі права угорців. Ми зберегли свою політику по національних спільнотах в цілому, такою вона й лишається. Третє. У нас є план заходів щодо національних спільнот, він узгоджений і переданий в ЄС. І всі 27 країн вважають його частиною переговорів по першому кластеру», — сказав Тарас Качка. 

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції повідомив, що Україна пропонує уточнити низку питань в Плані заходів. І це точкові зміни, здебільшого це перенесення строків реалізації цих заходів. Це удосконалення механізму щодо доступу до суспільно-важливої інформації, щодо дублювання мовами нацспільнот актів місцевого самоврядування тощо. З’явилися також точкові питання щодо закону про мову. Він нагадав, що одним із заходів є підвищення ролі української мови як засобу міжетнічного спілкування. 

«Тому не можна говорити, що існуючий план заходів не шукає шляхи посилення ролі української мови навіть в рамках політики по національних спільнотах. Щодо змін до закону про мову. Є питання офіційного підтвердження знання української мови для людей старшого покоління, які мають шкільні атестати, де немає оцінки за українську мову. Старшим людям складно підтвердити знання з української. Зміна по школах стосується приватних шкіл. Це питання, яким чином підтверджувати знання української мови директорам приватних шкіл. Це не є великою радикальною історією в цьому випадку. І ще одна зміна – це продовження практики складання НМТ мовою нацспільнот. Зараз це прописано до 2030 року, і є прохання цей горизонт прибрати. Ці пропозиції існують в плані як наміри уряду подати відповідні законопроекти», — сказав Тарас Качка. 

На його думку, це є зважений баланс між нашим правом вступити в ЄС і збереженням національної ідентичності. «Жодного протиставлення ні на рівні Договору про ЄС, ні на рівні впливу якогось політика. Ми додамо до плану дій речення, що жоден з заходів не стосується мови країни-агресора. Я не бачу жодних суперечностей між цілями нашої мовної політики, політики по нацспільнотах і європейській інтеграції. У нас горизонтальна політика, не вирізняємо одну меншину від іншої. Якщо для вас це питання настільки критичне, тоді треба відкладати відкриття першого кластера. Хоча нагадаю, на це було покладено багато зусиль», — сказав він. 

Тетяна Бережна уточнила, що акт погоджування з Мінкультом. «Ми прописали факт, що жодні речі не стосуються мови країни-агресора», — сказала вона, відповідаючи на критичне зауваження Володимира В’ятровича. 

Тарас Качка ще раз підтвердив, що буде внесено доповнення до плану дій по мові країни-агресора. «Приймається протокольне рішення щодо врахування ваших пропозицій, і можемо додати, що з урахування Хартії про мови, що ухвалена Верховною Радою», — додав він.

Членкиня комітету Софія Федина, а також інші учасники засідання попросили віцепрем’єрів пояснити Президенту України необхідність якнайшвидше підписати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», ухвалений парламентом ще 3 грудня 2025 року.

Нагадаємо, 10 листопада 2025 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики переглянув свій попередній висновок від 23 жовтня 2025 року та ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України  №14120.

Фото: скриншот