ПРОЕКТИ
12:30
Вівторок, 7 Лютого 2017

Держкомтелерадіо у другому півріччі 2016-го: державне мовлення зникає

Сфера повноважень Держкомтелерадіо дедалі звужується, бо саме державне мовлення поступово зникає. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо за друге півріччя 2016 року
Держкомтелерадіо у другому півріччі 2016-го: державне мовлення зникає
Держкомтелерадіо у другому півріччі 2016-го: державне мовлення зникає

Державний комітет телебачення і радіомовлення України впродовж другого півріччя 2016-го свідомо наближався до остаточної втрати контролю над державним телебаченням і радіомовленням, тобто левової частки своїх повноважень. Здебільшого через реформування державного мовлення на суспільне, в результаті якого державні ТРК фактично зникли. При цьому Держкомтелерадіо, як відповідальний орган виконавчої влади, став локомотивом у здійсненні цієї реформи. Комітет до кінця вересня 2016 року з великими труднощами, та все ж завершив перший етап перетворень — об’єднав під парасолькою НТКУ всі суб’єкти, на базі яких, відповідно до закону, має бути створено Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ). У надзвичайно стислі терміни другого етапу реформи комітет досить результативно виконав покладені на нього обов’язки, що дало змогу 19 січня 2017 року зареєструвати юридичну особу ПАТ НСТУ. Водночас уряд призначив Держкомтелерадіо головним акціонером ПАТ НСТУ.

Упровадження Держкомом реформи друкованих державних та комунальних ЗМІ було менш успішним, ніж суспільного мовлення.

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинг діяльності Комітету за перше півріччя 2016 року.

Держкомтелерадіо в епіцентрі реформи суспільного мовлення

У липні — вересні 2016-го Держком разом із НТКУ продовжував роботу над припиненням юридичних осіб ДТРК та об’єднанням їх із Національною телекомпанією. На кінець серпня значну більшість юросіб державних ТРК вже було ліквідовано. Найбільші проблеми виникли з кримськими компаніями, що їх не могли перевірити фіскальні органи. Врешті-решт комітету вдалося це зробити, зокрема й завдяки публічним зверненням членів Наглядової ради до глави уряду Володимира Гройсмана й тиску міжнародних і вітчизняних громадських організацій. Загалом до жовтня 2016-го було припинено юридичні особи 30 ДТРК й переоформлено їхні майнові права на авто, нерухоме майно, земельні ділянки тощо на правонаступника — Національну телекомпанію України.

Фактично другий етап розпочався 1 жовтня після реєстрації наказу від 30 вересня 2016 року № 177 «Про реорганізацію Національної телекомпанії України» в ПАТ НСТУ. Цим наказом Комітет затвердив нову комісію з перетворення НТКУ на ПАТ НСТУ, призначивши головою гендиректора НТКУ Зураба Аласанію.

Держкомтелерадіо розробив план заходів другого етапу реформування, спрямованих на утворення ПАТ НСТУ в рамках реорганізації об’єднаної Національної телекомпанії України. Зокрема, цим планом було передбачено, що 30 листопада 2016 року Держкомтелерадіо мав затвердити рецензований Фондом держмайна України акт оцінки майна НТКУ й перелік майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ НСТУ. Це вдалося здійснити з невеликим запізненням.

Під час другого етапу реформи в жовтні — грудні 2016 року Комітет мав підготувати й передати на затвердження Кабміну проект статуту ПАТ НСТУ. Цей документ було оприлюднено 13 жовтня на сайті Комітету, згодом у стислий термін (за сприяння парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики та Мінінформполітики) було погоджено з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами й ухвалено урядом 28 грудня на останньому засіданні 2016 року. Таким чином, було зроблено найважливіші кроки на шляху до того, щоб у січні зареєструвати юридичну особу ПАТ НСТУ.

Під час другого етапу було також оцінено майно й визначено Фондом держмайна розмір статутного капіталу — ринкова оцінка майна НТКУ та колишніх ДТРК, а нині філій НТКУ (крім майна на окупованих територіях). 15 грудня голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко підписав наказ, яким затвердив акт оцінки майна Національної телекомпанії України. Відповідно до оцінки визначено розмір статутного капіталу, який становить 2 млрд 544 млн 273 тис. грн.

Також протягом другого етапу тривала підготовка нормативних актів для забезпечення діяльності ПАТ НСТУ: положення про Наглядову раду, Правління, Ревізійну комісію та інші. Тут Держкомтелерадіо активно співпрацював із членами Наглядової ради ПАТ НСТУ (обраними ще 2015 року) та медіаюристами за сприяння Ради Європи.

Окрім того, вносилися й зміни до чинного статуту НТКУ. Зокрема, 26 липня Комітет затвердив останню редакцію статуту об’єднаної НТКУ.

Держкомтелерадіо розробляв і низку проектів документів, пов’язаних із реформуванням ДП «Студія “Укртелефільм”», яку законом вивели з першого етапу реформи суспільного й мають приєднати після створення ПАТ НСТУ. Після внесення у травні 2016-го змін до Закону про суспільне, пов’язаних із «Укртелефільмом», Кабінет міністрів через чотири місяці 14 вересня затвердив зміни в постанову уряду № 567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”», які розробив Держкомтелерадіо. Крім того, Кабмін мав ухвалити ще одну постанову — про порядок перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» на публічне акціонерне товариство «Укртелефільм», яку наразі так і не ухвалили. Історія з рейдерським захопленням студії також триває.

Восени Держкомтелерадіо стикнувся з кількома великими проблемами, пов’язаними з НТКУ. По-перше, це підготовка (фінансове забезпечення) до міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2017», яке має відбутися в травні 2017-го в Києві, саме в ефірі Національної телекомпанії, яка наразі в процесі реформування. А також відставка 1 листопада гендиректора Зураба Аласанії. Звільнення Аласанії дало привід для гучних заяв щодо згортання реформи суспільного мовлення. Більшість дискутантів зосередилася на обговоренні, хто ж його замінить на посаді генерального директора або хоча б буде призначений виконувачем обов’язків. Насправді ж друга його посада на громадських засадах — голова комісії з перетворення НТКУ на ПАТ НСТУ, була значно важливішою на даному етапі реформи. Олег Наливайко впродовж місяця визначався з новим головою, вибираючи між трьома заступниками гендиректора НТКУ. Але в результаті через їхню неконсолідованість Наливайко особисто очолив комісію. На посаду генерального директора НТКУ не було призначено нікого, Олег Наливайко вирішив, що керівника має обрати на конкурсі на початку 2017 року Наглядова рада.

Ще одним із важливих проблемних питань було налагодження діалогу з працівниками об’єднаної НТКУ, яка налічувала понад сім тисяч осіб. Держкомтелерадіо радше вдавалося гасити періодичні спалахи невдоволення, ніж налагодити системний діалог і роботу з роз’яснення реформи. Важко різати дерево, на якому сидиш, ще й в умовах невдоволення ліквідацією державного мовлення.

Таким чином Комісія з перетворення із 30 вересня 2016 року виконувала функції управління об’єднаної НТКУ. І робила це до реєстрації юридичної особи ПАТ НСТУ. З моменту реєстрації повноваження й Комісії, і її голови Олега Наливайка припинилися, а до обрання голови правління ПАТ НСТУ (конкурс триватиме кілька місяців) компанією керуватиме призначений Держкомтелерадіо тимчасово виконувач обов’язків голови правління.

Упродовж другого півріччя 2016 року відбулося кілька кадрових призначень. Держком призначив нового директора студії «Укртелефільм» Сергія Омельчука. Також Комітет юридично затвердив подання про дирекцію в роботі з філіями НТКУ, відповідальним за яку було призначено заступника гендиректора Михайла Шматова.

Крім того в голови Держкому нарешті з’явився ще один заступник. Уряд призначив на вакантне з березня 2015 року місце Миколу Білоуса, який згодом увійшов як заступник голови до Комісії з перетворення.

Після ухвалення урядом статуту ПАТ НСТУ (100 % акцій якого перебуватиме у власності держави) Держкомтелерадіо було визначено акціонером суспільної телерадіокомпанії. І хоча європейські експерти наголошували, що акціонером у жодному разі не повинен бути Держкомтелерадіо, оскільки він постійно намагатиметься втручатися в діяльність мовника, уряд вирішив на даному етапі все ж покласти ці обов’язки саме на це відомство. Міжнародні експерти радили призначити акціонером Кабінет міністрів. Згодом це можна буде зробити.

Перестороги експертів Ради Європи небезпідставні. Бо й під час другого етапу реформи були спроби під керівництвом Держкому провести наради керівників філій НТКУ (колишніх ОДТРК) з метою визначення спільної сітки мовлення — прототипу третього каналу суспільного мовлення. За інформацією керівників філій, проекти уніфікованої сітки мовлення один в один збігаються з сіткою колишнього каналу УТ-3.

Хоча з першого погляду реєстрація юридичної особи виглядатиме як банальна зміна вивіски НТКУ на ПАТ НСТУ (бо й 100 % акцій залишається у власності держави, й бюджетне фінансування, й головний акціонер — Держкомтелерадіо), та насправді це не так. Бо керівництво ПАТ НСТУ тепер обиратиме на конкурсі наглядова рада, а не призначатиме уряд чи Держком. Саме це обране керівництво змінить стару структуру багатотисячного мовника, і ніхто не матиме права втручатися в редакційну політику суспільного мовника, зокрема й Держком. Хоча така небезпека існує, і в першу чергу небезпека втручання саме Держкомтелерадіо.

Роздержавлення преси — перший етап загальмований

Держкомтелерадіо протягом другого півріччя 2016 року не вдалося у визначені законом терміни провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Комітет звинувачує в цьому місцеві органи влади, які не ухвалили своїх рішень вчасно (до 30 квітня 2016-го) або відверто саботували реформу. Згідно з законом, органи влади й місцевого самоврядування мають вийти зі складу засновників чи співзасновників друкованих ЗМІ, але не всі хочуть це робити. Нагадаємо, законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» встановлено, що реформування редакцій буде здійснено у два етапи. На першому етапі (впродовж 2016 року) реформуються ті ЗМІ, які подали відповідні клопотання. На другому етапі протягом двох наступних років (2017–2018 рр.) буде реформовано всі інші друковані ЗМІ.

Комітет мав до липня 2016-го підготувати на затвердження уряду перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі. Оскільки засоби масової інформації, що реформуються, подали неповний пакет документів, цей перелік передали Кабміну лише 30 вересня. Перелік було погоджено з усіма зацікавленими відомствами, до нього увійшли 244 видання.

Кабінет міністрів України тільки 23 листопада 2016 року ухвалив постанову, якою затвердив Перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі.

Через затримку з ухваленням постанови було перенесено й велику всеукраїнську нараду редакторів комунальних ЗМІ, яка планувалася Комітетом спільно з Національною спілкою журналістів на вересень. Ця нарада за участі віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка відбулася лише у грудні. І знову Комітету допомогли медіаюристи, які за сприяння ОБСЄ розробили покрокові юридичні інструкції з реформування.

Державний комітет телебачення і радіомовлення розробив проект постанови Кабінету міністрів, відповідно до якого пропонується одноразова адресна фінансова підтримка друкованим ЗМІ, які розпочали реформування згідно із законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», у розмірі 50 тис. грн. кожному виданню. Наразі ці кошти в бюджеті на 2017 рік не передбачені. Але за словами Олега Наливайка, комітет наполягатиме на внесенні змін до бюджету, пропонуючи передбачити ці кошти.

Після низки факторів, через які затягнувся перший етап реформи, голова Держкомтелерадіо зробив висновок, що закон про реформування друкованих ЗМІ потребує змін. Ці зміни комітет розроблятиме паралельно з виконанням другого етапу реформи, що розпочався 1 січня 2017-го і триватиме два роки.

Одні повноваження втрачаються, інші набуваються

Окрім впровадження двох основних медіареформ, у яких Держкомтелерадіо був головним виконавцем, комітет, як і зазвичай, проводив планові щомісячні колегії; на них, як і багато років поспіль, розглядав питання про «стан інформаційного простору» тієї чи іншої області. Доповідати з цих питань приїздять іноді навіть заступники губернаторів. Також на колегіях обговорювали реалізацію медіареформ.

Тривала протягом другого півріччя й законотворча діяльність у медіасфері. Наприклад, було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху», що його вже погодив уряд. Тривала робота й над проектом про мовлення громад. Хоча в результаті народні депутати зареєстрували свій власний проект.

Крім того, Держком розробив, а уряд схвалив Державну програму інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. На відміну від відповідної програми попередніх років, де основною метою було ознайомити українців із НАТО, нова програма має інформувати українців про необхідність вступу України до НАТО, бо це гарантуватиме Україні не тільки військову, а й інформаційну, економічну й політичну безпеку.

2017 року в Комітету з’являться нові й досить масштабні повноваження, пов’язані з ухваленням закону «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який передбачає дозвільний принцип для книг російського походження. Це не стосуватиметься російськомовних книжок, виданих в Україні (за винятком окупованих територій). Такі дозволи має надавати громадська рада експертів, створена при Держкомтелерадіо. Закон дає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері, повноваження приймати рішення на підставі висновків експертної ради щодо віднесення видавничої продукції, що має походження (виготовлені) та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованій території України, до забороненої до поширення в Україні.

Такий орган передбачається уповноважити на накладення адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу до розповсюджувачів такої продукції з подальшим вилученням із обігу. Закон передбачає запровадження процедури видачі дозвільного документа на ввезення видавничої продукції, що походить із держави-агресора, тимчасово окупованої території України.

У липні Кабінет міністрів схвалив проекти указів Президента України про призначення стипендій дітям загиблих під час виконання службових обов'язків журналістів. Стипендії призначає Президент за поданням уряду. Пропозиції щодо призначення стипендій подає до Кабміну Державний комітет телерадіомовлення разом із НСЖУ або з громадськими організаціями журналістів. Стипендія призначається строком на один рік і виплачується щомісяця у розмірі 1,5 прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого законом. Після закінчення зазначеного строку стипендіат має право повторно звернутися щодо призначення стипендії.

Чим іще займався Держкомтелерадіо

Традиційно комітет стежив за інформаційним наповненням веб-сайтів органами влади. Такі повноваження Держком отримав після вступу в дію закону про доступ до публічної інформації. Зокрема, Держкомтелерадіо здійснив моніторинг інформаційного наповнення офіційних сайтів 57 центральних органів виконавчої влади (17 міністерств і 40 інших ЦОВВ) та 24 обласних і Київської міської державних адміністрацій.

На сайті ж самого Держкомтелерадіо інформації багато, але щодо реформування суспільного мовлення, навпаки, замало, до того ж вона застаріла. Наприклад, останній протокол комісії з реформування датований квітнем 2016-го. Але, як і раніше, багато новин від філій НТКУ.

Так само традиційно Держком займався фестивалями, співзасновниками яких він є вже багато років, книжковими виставками, конкурсами на найкраще періодичне видання та різноманітними літературними преміями: імені Лесі Українки, Івана Франка, В’ячеслава Чорновола, Максима Рильського та ін. Окрім того колегія Держкому висунула Сергія Лойка на здобуття Шевченківської премії.

А ще комітет іноді виконував функції, за які не відповідає, наприклад вирішив нагадати журналістам про акредитацію в зоні АТО, хоча цим займається СБУ та Міноборони. Або розповів, що буде в телерадіоефірі в День Незалежності України.

Бюджет і новинка сезону — е-декларації

У другому півріччі Держком активно працював над підготовкою проекту держбюджету на 2017 рік. Йому не вдалося відстояти повноцінне фінансування ПАТ НСТУ, не враховано поки що й пропозиції щодо одноразової допомоги комунальним виданням, які реформуються.

Державний комітет телебачення і радіомовлення залишається найбільшим розпорядником медійних бюджетних коштів. Обсяг фінансування його семи бюджетних програм із загального та спеціального фондів у 2017 році збільшено на 652 млн 861,9 тис. грн. — до 1 млрд 473 млн 518,3 тис. грн.

У 2017 році в державному бюджеті вперше з’явиться бюджетна програма «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України», розпорядником якої буде Держкомтелерадіо. Адже в січні 2017 року буде створено ПАТ НСТУ замість Національної телекомпанії України та реформованих державних мовників. Новий рядок у бюджеті замінить іншу бюджетну програму Держкомтелерадіо під назвою «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб», за якою в 2016 році фінансувалася НТКУ разом із приєднаними до неї іншими державними мовниками. У 2016 році на потреби НТКУ (об’єднаної) було виділено 748 млн 266,6 тис. грн. На фінансування майбутньої НСТУ в держбюджеті-2017 передбачено більше коштів — 970 млн 797,8 тис. грн. Однак це менше суми, передбаченої законом про суспільне мовлення.

Окремим рядком у держбюджеті-2017 згадано забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017». Цими коштами в обсязі 455 млн 700 тис. грн оперуватиме Держкомтелерадіо.

Із 2017 року Держкомтелерадіо перестає розпоряджатися коштами на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Відтепер державним замовником на випуск книговидавничої продукції стане нова інституція зі сфери управління Міністерства культури — Український інститут книги, який наразі ще не створено.

Фінансування всіх інших бюджетних програм, розпорядником яких залишається Держкомтелерадіо, теж зросли. Зріс на 8 млн 818,8 тис. грн і бюджет самого відомства (програма «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»). Отже, у 2017 році комітет розпоряджатиметься сумою 24 млн 715,9 тис. грн.

До 11 млн 969,5 тис. грн. зросло фінансування «прикладних розробок у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури». За цією програмою кошти отримують «Книжкова палата України імені Івана Федорова» та «Енциклопедичне видавництво».

6 млн 95,4 тис. грн. передбачено на «підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Укртелерадіопресінституті». Європейські експерти наголошували, що підвищення кваліфікації журналістів не є функцією держави.

Ще 2 млн 786,8 тис. грн — на державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули або стали інвалідами у зв'язку з виконанням службових обов'язків, та премії в інформаційній галузі. А 1 млн 452,9 тис. грн — на фінансову підтримку творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси (за цією програмою кошти отримує Національна спілка журналістів України).

У другому півріччі завершилася ревізія Держкомтелерадіо, яка охопила період із 1 січня 2014 року до 31 серпня 2016 року. Під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Держкому працівники Державної аудиторської служби України виявили низку порушень фінансової дисципліни. Зокрема, через відсутність контролю за правильністю визначення планової та фактичної собівартості книжкової продукції Держкомтелерадіо оплатило видавничі послуги за завищеною вартістю, через що зазнало збитків на суму 296 тис. грн. Крім того державні аудитори виявили порушення під час використання бюджетних коштів при укладанні договорів і їх виконанні на загальну суму понад 56,7 млн грн. Зокрема, у 2014–2015 роках без урахування читацького попиту, сформованого за даними бібліотек України, було закуплено видань на суму 45,6 млн грн. (291 назва). Окрім цього, до переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2014–2015 роки, увійшли твори, на які видавництва не мали виключних майнових прав. Загальна вартість цих видань становить понад 8,4 млн грн.

Попри обмеження щодо укладання договорів про друкування книжкової продукції з поліграфічними підприємствами, Держкомтелерадіо прийняло та оплатило видавництвам роботи, здійснені через фізичних осіб-підприємців, на суму 736,7 тис. грн. За результатами ревізії до Держкомтелерадіо направлено вимоги щодо усунення виявлених порушень. У своєму коментарі Держком пояснив, чому виникли ці зауваження.

Восени 2016 року Україну сколихнула інформація, вперше оприлюднена чиновниками вищого рангу в своїх електронних деклараціях. Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко в електронній декларації за 2015 рік також указав, чим володіє він та його сім’я. На відміну від нього та порівняно з заступниками інших міністрів перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, згідно з його електронною декларацією за 2015 рік, живе набагато скромніше.

Висновки

Комітет бере участь у реалізації низки реформ, зокрема створенні суспільного мовлення й роздержавленні преси. Порівняно з першим півріччям 2016-го він значно активізувався в реформі суспільного. Відколи голова комітету очолив комісію з перетворення, робота з менеджментом НТКУ (за деякими винятками) стала більш командною. Упровадження ж реформи друкованих ЗМІ було менш успішним. Комітет міг робити більше гучних публічних заяв про невиконання закону органами місцевої влади, через що затягнувся перший етап. Також комітет розпочав підготовку до виконання закону «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». До створення Інституту книги при Мінкульті продовжує роботу над програмою «Українська книга» разом із Мінкультом.

Держком освоює нову роль — акціонера ПАТ НСТУ, активно співпрацюючи з наглядовою радою суспільного. Хоча періодично й намагається втрутитися в редакційну політику регіональних філій НТКУ — колишніх ОДТРК, із метою уніфікувати програмні сітки і створити третій канал мовлення.

Держкомтелерадіо у другому півріччі дещо пожвавив законотворчу діяльність, розробивши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху». Водночас проект закону про мовлення громад, розроблений комітетом, виявився недосконалим, тому парламентарі розробили й зареєстрували власний. Зміни до закону про реформування преси поки що на етапі підготовки.

Комітет продовжує впроваджувати медіареформи, заручившись підтримкою парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Мінінформполітики, за сприяння Ради Європи, ЄС та різних міжнародних організацій, медійних експертів та громадських організацій.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
783
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop