14:30
Четвер, 8 Серпня 2019

Обмеження імпорту російських книжок і завершення роздержавлення преси. Моніторинг Держкомтелерадіо за перше півріччя 2019 року

У першому півріччі 2019 року Держкомтелерадіо спрямовував зусилля на обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, на завершення державних та комунальних друкованих ЗМІ (вдалося реформувати 96 % таких медіа, що реально виходили станом на кінець 2018 року), на розподіл через тендери мільйонних бюджетів на інформаційні кампанії та соціологічні дослідження з європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Обмеження імпорту російських книжок і завершення роздержавлення преси. Моніторинг Держкомтелерадіо за перше півріччя 2019 року
Обмеження імпорту російських книжок і завершення роздержавлення преси. Моніторинг Держкомтелерадіо за перше півріччя 2019 року

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Майже півмільйона примірників видань антиукраїнського змісту не потрапили в Україну

У першому півріччі 2019 року основна діяльність Держкомтелерадіо була спрямована на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». На думку керівництва Держкомтелерадіо, закон позитивно вплинув на вітчизняний видавничий ринок. Передбачена ним доволі складна дозвільна процедура змусила частину імпортерів російської видавничої продукції покинути український ринок або скоротити масштаби своєї діяльності.

Станом на кінець липня впродовж 2019 року Держкомтелерадіо видав 1777 дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, та надав 1706 відмов у видачі дозволів. Зокрема, 96 відмов у видачі дозволів на ввезення 477 тис. 500 примірників видань антиукраїнського змісту надано на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо.

Загалом же, починаючи з 20 травня 2017 року — дати набуття чинності урядової постанови № 262, яка регулює російський книжковий імпорт, — Комітет видав імпортерам 25 тис. 620 дозволів на ввезення видавничої продукції та надав 3517 відмов у видачі дозволів, із них 213 — на підставі негативних висновків експертної ради у зв’язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. Таким чином, за два роки понад 1 млн примірників видань антиукраїнського змісту не потрапили в Україну. Ще 3304 відмови надано внаслідок подання суб’єктами господарювання не в повному обсязі пакетів документів, необхідних для одержання дозволу або виявлення в поданих документах недостовірних відомостей.

Наприклад, Держкомтелерадіо відмовив ТОВ «Дресс Шоу», ТОВ «Етніктрейд», ТОВ «Якабу Трейд», ТОВ «Форс Україна», ТОВ «Перо» та ПП «Видавництво “Махаон-Україна”» у ввезенні з Росії 13 книжок, у яких експерти побачили ознаки російської пропаганди. Не надано дозволи на ввезення низки дитячих книжок, в оформленні яких використана комуністична символіка або символіка РФ. Зокрема, заборонено ввозити в Україну книжку Микити Непряхіна «Убеждай и побеждай. Секреты эффективной аргументации», в якій прикладом «ефективних» аргументів слугують цитати Леніна і Сталіна, що є прямою пропагандою комуністичної ідеології, забороненої в Україні. Не дали експерти дозволу також на ввезення й розповсюдження в Україні книги Євгена Торчинова «Путь запредельного: Религии мира. Психотехника и трансперсональные состояния», яка, на думку експертів, пропагує РФ та розпалює міжетнічну, релігійну ворожнечу.

Крім того, заборонено до ввезення в Україну низку дитячих книжок та книжки авторів радянської доби, в оформленні яких використовується комуністична та російська символіка. У книгарнях не з’явиться книжка російського автора Мартина Догерті «Мир викингов. Повседневная жизнь Детей Одина» (видавництво «Эксмо»), в якій, на думку експертів Держкомтелерадіо, «фальсифікуються історичні факти, а культурні пам’ятки доби Київської Русі називаються російськими».

Також імпортери не отримали дозволу на ввезення книжки В'ячеслава Семенчука «101 способ раскрутки личного бренда: Как сделать себе имя», оскільки у книжці наводяться приклади «розкручених імен» Володимира Путіна, Дмитра Медвєдєва, Рамзана Кадирова та представників російського шоу-бізнесу, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Держкомтелерадіо не дозволив ввозити російське видання «Майстра і Маргарити» через ознаки пропаганди в передмові. Також експерти виявили ознаки «пропаганди держави-агресора, її органів влади, імперських геополітичних доктрин та комуністичного тоталітарного режиму» у книжках московських видавництв «Синдбад», ТОВ «Издательская Группа “Азбука-Аттикус”» та самарського видавництва «ИД Бахрах-М». Зокрема, це серія книжок із психології Даніїла Райгородського (видавництво «ИД Бахрах-М»). У них, за інформацією комітету, автор посилається на приклади партійних діячів — Леніна, Сталіна, дитячих прокомуністичних формувань (жовтенята, піонери).

Паралельно з видачею дозволів Держкомтелерадіо здійснював контроль за розповсюдженням на території України видавничої продукції, ввезеної з території держави-агресора. Як повідомив «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, 2019 року було оштрафовано 15 підприємців на суму 625 тис. 950 грн за реалізацію видавничої продукції без дозвільних документів (торік складено 27 протоколів про накладення адміністративно-господарських штрафів на суму 1 млн 5210 грн). «Як свідчить свіжа статистика від Державної фіскальної служби України, імпорт видавничої продукції з території держави-агресора у другому кварталі 2019-го порівняно з аналогічним періодом попереднього року скоротився на 33 % за вагою ввезеної продукції та на 29 % за її вартістю у доларах США і майже на 27 % за вартістю у гривнях», — розповів Олег Наливайко.

Із січня 2019 року у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати зросли і штрафи за розповсюдження книжок із Російської Федерації й тимчасово окупованих територій. Зокрема штраф за розповсюдження російських книжок тепер становить 41 тис. 730 грн (десять мінімальних заробітних плат) та 208 тис. 650 грн (п’ятдесят мінімальних заробітних плат) за кожен наступний випадок такого розповсюдження. Приміром, був оштрафований київський підприємець Діхтярьов О. В. за розповсюдження на території України книжок, що завезені з РФ, Криму чи ОРДЛО без дозвільних документів.

Виконувати цей закон Держкомтелерадіо допомагають небайдужі громадяни. Наприклад, вони повідомили про фізичну особу-підприємицю Алісу Віроцьку, яка через інтернет реалізовувала видавничу продукцію, виготовлену в РФ та ввезену в Україну без відповідного дозволу. Порушницю шукали кілька місяців. У березні 2019 року Держкомтелерадіо та СБУ склали на підприємицю протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 41 тис. 730 грн. У разі повторного порушення сума штрафу складатиме вже 208 тис. 650 грн.

У червні адміністративно-господарські санкції застосовано до суб’єктів господарювання (ФОП) Дмитра Волкова, Надії Данник, Івана Захарова, Олександра Марчука. На цих підприємців у травні наклали адміністративно-господарський штрафи в розмірі 41 тис. 720 грн за кожне правопорушення. Книжки, які розповсюджувалися без дозвільних документів, вилучили з обігу.

Значною мірою такі зрушення сталися також завдяки запровадженим РНБО України в березні 2019 року економічним санкціям стосовно дев’яти російських видавництв, що випускають друковану продукцію антиукраїнського змісту, і трьох власників інтернет-порталів, які поширюють російські книжки:

  • ТОВ «ТД Алгоритм»,
  • ЗАТ «Книжный мир»,
  • ТОВ «Издательство “Эксмо”»,
  • ТОВ «Вече»,
  • ТОВ «Издательство Центрполиграф»,
  • ТОВ «Издательство Яуза»,
  • ТОВ «Издательство АСТ»,
  • «Издательский дом “Питер”»,
  • ТОВ «Яуза-пресс»,
  • ТОВ «Лабиринт.Ру» (книжковий інтернет-магазин «Лабиринт»),
  • ТОВ «ЛитРес» (бібліотека електронних книг litres.ru),
  • ТОВ «Рексофт» (власник інтернет-магазину «Озон.Ру»).

Запровадження санкцій ініціював Держкомтелерадіо. За даними відомства, зазначені в санкційному списку російські компанії «систематично поширюють антиукраїнську пропагандистську продукцію». На підставі рішення РНБО Держкомтелерадіо на три роки (строк дії санкцій) призупинив видачу імпортерам дозволів на ввезення видавничої продукції дев’яти видавництв із цього списку, а також зупинив дію майже 12 тисяч дозволів, виданих Держкомтелерадіо впродовж 2017–2019 років, на ввезення 29 млн 342 тис. примірників видань. Санкції проти трьох книжкових інтернет-ресурсів передбачають обмеження торговельних операцій та блокування інтернет-провайдерами доступу до цих ресурсів.

«Зрозуміло, така ситуація відкриває нові перспективи для вітчизняних видавців і поліграфістів, що позитивно впливає на стан справ у цих галузях. І, нарешті, головне — легальна торговельна мережа повністю очистилася від пропагандистської літератури антиукраїнського або проросійського змісту, що, власне, й було головною метою Закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», — зауважив голова Держкомтелерадіо.

Діяльність Держкомтелерадіо в цій сфері підтримував не весь ринок. Крім того, на початку року склалася ситуація, коли експертна комісія не встигала у визначені законом строки давати свої рекомендації через велику кількість друкованої продукції, яку їй доводилося переглядати. Тому в березні Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів попросила парламентський Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики відреагувати на ситуацію, яка склалася в результаті дій Держкомтелерадіо, які, на переконання асоціації, перешкоджали вести бізнес українським підприємцям. Комітет розглянув це питання 20 березня на черговому засіданні.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, імпортери книжкових видань Російської Федерації Юрій Грюканов, Андрій Пархомчук, Євген Ширинос поскаржилися на майже повну зупинку видачі дозволів на ввезення книжок із РФ та значного зменшення бюджетних надходжень від їх імпорту. Члени парламентського комітету наголосили на необхідності дотримання чинного законодавства в цій сфері, а також висловили ідеї щодо адресної підтримки вітчизняного книговидання як альтернативи імпорту та щодо протидії контрабанді книжок із РФ. Парламентарі вирішили, що необхідні зміни до законодавства, яке регулює дозволи на ввезення видавничої продукції з РФ і тимчасово окупованої території України. А щодо правомірності дій Держкомтелерадіо члени Комітету свободи слова порадили скаржникам іти до суду.

Відлуння реформи державної та комунальної преси

Відповідно до закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» 31 грудня 2018 року завершилася одна з наймасштабніших медіареформ в Україні — друкованих державних і комунальних ЗМІ. У результаті цієї реформи мали народитися нові рівноправні правила співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування із заснованими ними друкованими ЗМІ.

Формально реформа ніби й завершилася торік у грудні, але фактично вона тривала ще впродовж першого півріччя 2019-го, оскільки частина в першу чергу комунальних друкованих медіа застрибнула в останній вагон, ледь устигнувши купити квиток. Йдеться про тих, хто до 31 грудня тільки подав до Мін’юсту заяву про те, що вони таки реформуються.

Доказами того, що реформа тривала, є статистика Держкомтелерадіо. Станом на 28 грудня 2018 року було реформовано 402 комунальних ЗМІ (понад 60 % від загальної кількості видань, що реально виходять), 23 — державних (понад 25 % від загальної кількості видань, що реально виходять). А станом на липень 2019 року реформовано 601 видання (майже 96 % від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, що реально виходили на кінець 2018 року). А саме: 560 комунальних (97 % від загальної кількості комунальних видань); 41 державне (91 % від загальної кількості видань).

«Коли ми три з половиною роки тому починали реформу, деякі експерти прогнозували, що нереформованими лишиться половина видань. І це, на їхню думку, був найоптимістичніший варіант. Як бачите, нам вдалося досягти кращого результату: на сьогодні маємо лише 4 % нереформованих ЗМІ», — зазначає Олег Наливайко.

Нагадаємо, чому не встигли реформувати всі визначені ЗМІ. Протягом першого року Держкомтелерадіо не встиг у визначений законом строк провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Сталося це передусім через саботаж місцевих органів самоврядування. Наприкінці другого року реформи стало зрозуміло, що низка редакторів (і редакційних колективів) комунальних газет не схвалюють цієї реформи, бо бояться через зміни втратити роботу. Уся інформація, що надходила в Держкомтелерадіо від засновників державних і комунальних ЗМІ, була представлена у Зведеному переліку об'єктів реформування. Комітет моніторив процес реформування друкованих ЗМІ та редакцій, контролюючи, щоб реформовані видання зберігали свої назви, цільове призначення, мову видання й тематичну спрямованість.

Водночас станом на травень цього року анульовано 133 свідоцтва видань друкованих ЗМІ: 80 комунальних і 53 державних, серед яких переважна більшість видань, які були зареєстровані, але не виходили протягом тривалого часу.

Лідером процесу реформування стала Миколаївська область, де реформовано всі 26 комунальних ЗМІ. Майже в повному складі реформувалися регіональні ЗМІ Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Рівненської та Чернівецької областей, де анульовано лише по одному свідоцтву видань друкованих ЗМІ.

Найбільше видань припинили вихід у Закарпатській області — 14 видань, по 9 — у Дніпропетровській, Київській областях, 8 — у Черкаській області. Продовжують процес реформування, розпочатий наприкінці минулого року, 14 комунальних ЗМІ Львівської області. Тут із 41 зареєстрованих реформовано 27 видань.

За даними Держкомтелерадіо, частина ЗМІ, які не встигли подати заяви на перереєстрацію у відведений для цього термін і свідоцтва яких були анульовані, реєструють нові видання зі схожими назвами.

«Сьогодні, аналізуючи ситуацію, ми з упевненістю можемо сказати, що реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ відбулось. Україна виконала зобов’язання перед Радою Європи й українським суспільством щодо обмеження впливу державної та місцевої влади на пресу, створення рівних умов діяльності друкованих засобів масової інформації різних форм власності. Цю реформу, безумовно, треба було проводити ще у 2005–2008 роках, коли держава брала на себе зобовязання і коли були більш сприятливі для цього економічні умови. Але тоді не вистачило політичної волі, щоб відпустити у вільне плавання приручені владою друковані ЗМІ. Медійні реформи стали можливими після Революції гідності», — каже пан Наливайко.

Що сталося з нереформованими ЗМІ? Деякі закрилися, деякі трансформувалися в інтернет-видання. «Були випадки, коли місцева влада не дала виданням реформуватися. Тоді з’явилися видання з подібними назвами, бо протягом року не можна брати ту назву, що була. Наприклад, у Рівненській області газету “Гомін” не вдалося реформувати, тому редакційний колектив зареєстрував газету “Гомін і К”, у Київській області газету “Вперед” не реформували і з’явилася газета “Вперед +”», — розповів Олег Наливайко.

За його словами, реформі передувала величезна організаторська й роз’яснювальна робота, яку Держкомтелерадіо проводив разом із НСЖУ та європейськими партнерами. Редакційні колективи вчилися працювати в нових умовах, ставати фінансово незалежними, бути конкурентоспроможними на ринку друкованих ЗМІ.

«Я вдячний кожному редактору, кожному редакційному колективу, кожному журналісту, хто повірив у реформу і, відмовившись від практики випуску “бойових листків” місцевої та державної влади, виявив бажання працювати далі за новими правилами. Звичайно, що сьогодні, в умовах жорстокої конкуренції, виживати таким виданням непросто. У деяких з них досі тривають майнові спори з колишніми співзасновниками, є випадки порушення гарантованого права на пільгову оренду приміщення для реформованих ЗМІ. До цього додайте тарифну політику “Укрпошти”, яка тільки за період проведення реформи у кілька разів збільшила ціни на доставку періодики», — пояснив голова Держкомтелерадіо.

Незважаючи на задекларовану в законі «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» фінансову допомогу редакціям реформованих місцевих ЗМІ за умови збереження назви, цільового призначення, мови видання й тематичної спрямованості, одноразової допомоги вони так і не отримали. Держкомтелерадіо робив усе можливе: підготував та вніс на розгляд уряду проєкт постанови КМУ, якою мав бути затверджений Порядок надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження; кілька років поспіль домагався включення цієї статті витрат у держбюджет. Але марно.

Крім того, Держкомтелерадіо розробив проєкт Концепції підтримки та розвитку регіональних ЗМІ, який зараз проходить громадське та експертне обговорення. Концепція в разі її ухвалення урядом передбачає вдосконалення законодавства і створення привабливих економічних умов для розвитку регіональних ЗМІ. «Можливо, це буде й запровадження податкових пільг для редакцій та спеціальних тарифів на доставку друкованих ЗМІ, надання за встановленими критеріями державної фінансової допомоги редакціям друкованих ЗМІ на поліграфічні послуги та папір, як найбільш витратні складові виробничого процесу тощо», — припускає Олег Наливайко.

Реформа Суспільного мовлення: поглиблення кризи на «Укртелефільмі»

Нагадаємо, Кабінет Міністрів визначив Держкомтелерадіо органом, що управлятиме майном ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». У зоні відповідальності Комітету —  затвердження фінансових планів НСТУ та звітності про їх виконання (юридичну особу ПАТ «НСТУ» було створено 19 січня 2017 року).

Як акціонер Держкомтелерадіо протягом першого півріччя 2019 року спільно з правлінням і наглядовою радою Суспільного займався переважно питаннями фінансової звітності. Річний загальний звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» акціонеру був переданий вчасно до 1 березня. А звіт про фінансово-господарську діяльність правління передало вчасно, але без погодження з наглядовою радою. Тому голова Держкомтелерадіо спочатку видав, а потім скасував наказ про його затвердження, щоб отримати звіт із погодженням наглядової ради. Треба зауважити, що інші акціонерні товариства, відповідно до чинного законодавства, мають подавати частину звітів до кінця березня, а частину — до кінця квітня. Тому є певна законодавча колізія, через яку наглядова рада не встигає ефективно перевірити й погодити річний фінансово-господарський звіт до 1 березня, бо його важко підготувати у строк до 1 березня. Цей звіт ще перевіряє зовнішній аудитор і ревізійна комісія НСТУ, яка надає наглядовій раді свій висновок.

У першому півріччі тривало погодження державними органами підготовлених наглядовою радою та правлінням Суспільного змін до статуту ПАТ «НСТУ». Держкомтелерадіо мав до 1 січня 2019 року внести проєкт змін статуту на затвердження Кабінету Міністрів, але затримався із цим на кілька місяців.

Чому це необхідно було зробити? 16 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», яким запровадила нові норми регулювання відносин у сфері випуску та обігу цінних паперів, корпоративного управління, зокрема в частині визначення типу акціонерного товариства та розподілу повноважень між загальними зборами (єдиним акціонером), наглядовою радою та виконавчим органом. Водночас цим законом було внесено зміни до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та виключено з назви публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та його статуту слово «публічне».

Окрім цього, ПАТ «НСТУ» у процесі своєї господарської діяльності стикнулося з колом проблемних питань, які необхідно врегулювати у статуті. Тож наглядова рада ПАТ «НСТУ» запропонувала Держкомтелерадіо внести зміни до статуту. Наразі проєкт відповідної урядової постанови погоджено міністерствами інформаційної політики; юстиції; економічного розвитку і торгівлі, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.

«Водночас запропоновані зміни до статуту ПАТ “НСТУ” не погодило Міністерство фінансів, висловивши низку зауважень майнового та організаційно-розпорядчого характеру. Наразі Держкомтелерадіо допрацьовує цей документ. Після врегулювання розбіжностей з Мінфіном проєкт постанови буде внесено на розгляд уряду», — зазначив Олег Наливайко.

Нагадаємо, Верховна Рада затвердила бюджет ПАТ «НСТУ» на 2019 рік у сумі 1 млрд 5 млн грн, не врахувавши пропозиції Держкомтелерадіо виділити повний обсяг відповідно до закону — 1 млрд 817 млн грн.

У межах реформи Суспільного триває складний процес реформування державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» на підрозділ Суспільного. Відповідно до закону про Суспільне, це державне підприємство має бути перетворено на публічне акціонерне товариство, після чого — приєднано до ПАТ «НСТУ». Відповідальний за цей процес — Держкомтелерадіо.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час звітної колегії, що відбулася 29 січня 2019 року, зазначив, що наразі «Укртелефільм» перебуває у скрутному фінансовому становищі, що не дає можливості здійснити видатки на проведення незалежної оцінки, аудиту та інших необхідних для перетворення підприємства заходів. І запевнив, що Держкомтелерадіо зробить усе можливе, щоб виконати закон про Суспільне, перетворити ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ і об’єднати з ПАТ «НСТУ».

За його словами, негативним чинником для процесу перетворення є судові справи, учасником яких є підприємство. Також суттєво ускладнює процес перетворення підприємства та впливає на його строки відсутність правовстановлюючих документів на майнові права на нерухомість та земельну ділянку. Держкомтелерадіо поінформував Кабінет Міністрів про ситуацію, що склалася.

Голова комісії з перетворення, генеральний директор ДП «УСТФ “Укртелефільм”» Тарас Аврахов у червні 2019 року в інтерв’ю «Детектору медіа» розповів про блокування роботи підприємства, нескінченні численні судові процеси, мільйонні борги (тільки боргів по зарплаті — близько 6 млн грн).

Півтора роки тому Тарас Аврахов увійшов як член наглядової ради ПАТ «НСТУ» на громадських засадах до складу комісії з перетворенням «Укртелефільму». У 2018 році голова Держкомтелерадіо призначив його генеральним директором державного підприємства. І саме це стало приводом для виходу Тараса Аврахова зі складу наглядової ради ПАТ «НСТУ», що він і зробив у квітні 2019 року, оскільки закон про Суспільне забороняє входити до наглядової ради керівникам державних підприємств.

«За умови своєчасного виконання зазначених заходів ДП “УСТФ “Укртелефільм” може бути перетворений у ПАТ до кінця року. Однак, зважаючи на скрутне фінансове становище підприємства, а також наявність судових справ, учасником яких є “Укртелефільм”, важко спрогнозувати точні строки завершення процедури перетворення», — каже Олег Наливайко.

Перше півріччя 2019 року запам’ятається ще й кризою, яка сталася в керівництві НСТУ. 31 січня 2019 року наглядова рада більшістю голосів вирішила достроково припинити контракт із головою правління ПАТ «НСТУ» Зурабом Аласанією. Він подав позов до суду і 19 червня 2019 року виграв його. Наразі його поновлено на посаді голови правління. Держкомтелерадіо в цю ситуацію не втручався.

Також цього року постало питання про те, що об’єкти ПАТ «НСТУ» в Києві та регіональних філіях мають охоронятися виключно органами поліції, щоб гарантувати їхню безпеку від терористичної та диверсійної вразливості. Держкомтелерадіо підготував проєкт постанови після того, як до них звернулися представники Служби безпеки України з інформацією, що за результатами проведених суспільним мовником тендерних процедур на закупівлю послуг охорони об’єктів нерухомості ПАТ «НСТУ» тендери виграють приватні охоронні структури, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації. Коли НСТУ була Національною телекомпанією України, то охоронялася поліцією. А із січня 2017 року, коли юридичну особу НТКУ було припинено, в постанову від 2015 року не були внесені відповідні зміни, що означало, що об’єкти НСТУ могли охоронятися не лише органами поліції.

Книжкові премії

Держкомтелерадіо продовжує курувати низку книжкових та інформаційних премій: «Українська книжка року», імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за перекладну літературу, імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.

У травні 2019 року Держкомтелерадіо розпочав прийом творів на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Прийом триватиме до 10 серпня.

Також у травні уряд вніс зміни до постанови «Про премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського», відповідно до яких цю премію відтепер будуть присуджувати у двох номінаціях — за переклад українською мовою творів зарубіжних авторів та за переклад творів українських авторів мовами народів світу. Зазначимо, раніше нагороду давали лише за переклад українською творів зарубіжних авторів.

У червні Держкомтелерадіо повідомив, що на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності у 2019 році претендують 23 твори. А також оголосив про прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2019 рік. На початку липня Комітет розпочав прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії «Українська книжка року».

Моніторинг сайтів органів виконавчої влади та інша діяльність Держкомтелерадіо

У січні Держкомтелерадіо оприлюднив результати моніторингу сайтів центральних та місцевих органів виконавчої влади за друге півріччя 2018 року. Так, серед 64 центральних органів виконавчої влади лідерами стали Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Міністерство інформаційної політики, Державна служба з питань праці, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Адміністрація Державної прикордонної служби. Вони мали максимальний показник інформаційної прозорості — 100 %. Водночас найменший показник інформаційної прозорості мав вебсайт Національної служби здоров’я України — 47,14 %.

На початку липня Держкомтелерадіо оприлюднив результати моніторингу сайтів виконавчої влади за перше півріччя 2019 року. Загалом було проаналізовано 65 сайтів центральних органів виконавчої влади (19 міністерств і 46 інших), а також 25 офіційних сайтів місцевих органів виконавчої влади (24 обласних та Київської міської державних адміністрацій). Найкращими названо вебресурси міністерств аграрної політики, інфраструктури, інформполітики та ін.

Держкомтелерадіо був активно залучений до всіх заходів «Укртелерадіопресінституту», що входять до сфери управління Держкомтелерадіо. «Детектор медіа» писав раніше, що інститут після зміни керівництва активізував свою роботу (організував професійне навчання для двох державних і одного муніципального телеканалів; допомагав Держкомтелерадіо реалізовувати заходи щодо Стратегії комунікації у сфери європейської інтеграції на 2018–2021 роки та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки тощо).

Так само активна співпраця відбувається в Комітету з Державною науковою установою «Книжкова палата України імені Івана Федорова», новини про заходи якої постійно з’являються на сайті Держкомтелерадіо. Так само активно інформацію від Книжкової палати пресслужба Держкому поширює через свою розсилку, приміром статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ у першому півріччі 2019 року.

14 березня Кабмін схвалив указ про продовження виплати стипендій дітям загиблих в АТО журналістів. Стипендії Президента України надалі отримуватимуть доньки журналістів Віктора Гурняка та Олександра Чернікова. Стипендії призначає президент України за поданням уряду. Пропозиції щодо призначення стипендій подаються до Кабміну Держкомтелерадіо разом із НСЖУ або з громадськими організаціями журналістів. Стипендія призначається строком на один рік і виплачується щомісяця в розмірі 1,5 прожиткового мінімуму на одну особу.

У квітні оновився склад громадської ради при Держкомі, яку вчергове очолив видавець Олександр Човган. Рада проводить свої засідання регулярно відповідно до плану.

НАТО та ЄС — моніторинг і просвітницько-роз’яснювальна місія

Держкомтелерадіо забезпечує виконання завдань плану заходів на 2019 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. Зокрема проведено п’ять тендерів на організацію:

  • всеукраїнської інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо змісту й засад взаємодії України з НАТО та ролі НАТО у зміцненні міжнародної стабільності й безпеки. Переможцем визнано ТОВ «Віпмедіа» із пропозицією на 2,45 млн грн;
  • всеукраїнської інформаційно-роз'яснювальної кампанії про рух України на шляху до євроатлантичної інтеграції, зокрема щодо впровадження демократичних реформ, використання потенціалу та практичної допомоги держав — членів НАТО. Переможцем визнано ТОВ «Медіа хаб» із пропозицією на майже 1,8 млн грн;
  • семінарів і тренінгів для ЗМІ та громадськості щодо протидії гібридним загрозам у рамках діяльності Платформи Україна — НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні. Переможцем визнано ТОВ «Євромедіа Компані» із пропозицією на майже 440 тис. грн;
  • всеукраїнського конкурсу на найкращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих ЗМІ, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції. Переможцем визнано ТОВ «Спецекспотрейд» із пропозицією на понад 300 тис. грн;
  • загальнонаціонального соціологічного дослідження щодо ставлення громадськості до вступу України в НАТО. Переможцем визнано ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» з пропозицією на майже 280 тис. грн.

На замовлення Держкомтелерадіо переможець тендеру ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» провів загальнонаціональне соціологічне дослідження щодо ставлення громадськості до вступу України до НАТО. 9 липня 2019 року в «Укрінформі» презентували його результати. Дослідження показали, що з 2012 року на 46 % зросла кількість українців, які підтримують вступ до НАТО. Вступ до Північноатлантичного Альянсу підтримують 62 % українців, тоді як 21 % — проти. цього

Також Держкомтелерадіо здійснює моніторинг виконання Плану заходів на 2019 рік із реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки центральними органами виконавчої влади та місцевими органами виконавчої влади. Центральні та місцеві органи виконавчої влади мали розробити, видати та подати Держкомтелерадіо свої правові акти щодо виконання плану заходів до 25 травня та подати звіт про виконання плану заходів до 25 червня. У свою чергу, Держкомтелерадіо щокварталу подає уряду інформацію про виконання плану заходів.

Держкомтелерадіо в рамках виконання Плану заходів із реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції провів три тендери на організацію:

  • інформаційної кампанії з метою підвищення рівня поінформованості громадян щодо успішного досвіду впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя, у тому числі в бізнесі, науці, культурі, а також громадській діяльності в державах — членах ЄС. Переможцем визнано ТОВ «Віпмедіа» із пропозицією на 1,8 млн грн. Проведення кампанії заплановано на І-ІІ квартали 2019 року;
  • інформаційної кампанії щодо підвищення рівня поінформованості громадян про результати проведення реформ та інституційних змін в Україні як складових євроінтеграційного процесу. Переможцем визнано ТОВ «Медіа хаб» із пропозицією на майже 1,7 млн грн. Проведення кампанії заплановано на другий і третій квартали 2019 року;
  • загальнонаціонального соціологічного дослідження щодо ставлення громадськості до інтеграції України до ЄС. Переможцем визнано ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» з пропозицією на майже 300 тис. грн.

Висновки

Протягом першого півріччя 2019 року Держкомтелерадіо максимум зусиль спрямував на реалізацію закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Реалізація цього закону вже дала свої позитивні результати для інформаційної безпеки країни. За два роки понад 1 млн примірників видань антиукраїнського змісту не потрапили в Україну (з них майже півмільйона — за перше півріччя 2019 року). Додатково Держкомтелерадіо ініціював запровадження санкцій РНБО України стосовно дев’яти російських видавництв, що випускають друковану продукцію антиукраїнського змісту, і трьох власників інтернет-порталів, які поширюють російські книжки.

Також Держкомтелерадіо виконував свої обов’язки як акціонер Суспільного мовлення й завершував реформу друкованих ЗМІ. Завдячуючи співпраці відомства з Мін’юстом у першому півріччі 2019-го, реформу державних і комунальних ЗМІ все ж можна назвати успішною, оскільки реформовано 601 видання, що складає майже 96 % від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, що реально виходили на кінець 2018 року. Комітету варто й надалі моніторити результати реформи, щоби відстежити, що стало з тими виданнями, які втратили реєстрацію, але залишилися у сфері впливу місцевої влади. Це потрібно для того, щоб напрацювати правові акти для допомоги реформованим ЗМІ.

Новий президент України Володимир Зеленський та його команда з партії «Слуга народу», яка здобула більшість у парламенті на позачергових виборах у липні 2019-го, вже неодноразово висловлювали ідею ліквідації Держкомтелерадіо (об’єднання з іншими відомствами тощо). Але для цього потрібно буде внести зміни до Конституції України.

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
707
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду