ПРОЕКТИ
12:30
Середа, 10 Серпня 2016

Держкомтелерадіо в І півріччі 2016-го: між реформами та статус-кво

Держкомтелерадіо відкрито заявляє, що держава під час війни не повинна роздержавлювати всі канали. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо
Держкомтелерадіо в І півріччі 2016-го: між реформами та статус-кво
Держкомтелерадіо в І півріччі 2016-го: між реформами та статус-кво

Відомство не є активним гравцем у площині законотворчості. Накопичуються суперечності між комітетом та НТКУ в контексті реформи суспільного мовлення. Держкомтелерадіо відкрито заявляє, що держава під час війни не повинна роздержавлювати всі канали. Моніторинг роботи Держкомтелерадіо, І півріччя 2016 року.

«Детектор медіа» проаналізував діяльність органів влади у сфері інформаційної політики протягом І півріччя цього року. Найближчим часом ми опублікуємо також звіти щодо Міністерства інформаційної політики, Нацради з питань телебачення та радіомовлення, Комітету з питань свободи слова ВР.

Ключові тенденції

2016 року Держкомтелерадіо перебуває в стадії масштабних змін. Реформа суспільного мовлення, створення Міністерства інформаційної політики та інші новації в державному менеджменті інформаційного простору позбавили відомство значної частини його функцій, а пошуки демократичнішої моделі цього менеджменту зробили сам факт існування комітету в центрі публічної дискусії. Ці зміни й зумовили роботу комітету в І півріччі, яка характеризувалася мінімумом ініціативи, максимумом зусиль для консервації статус-кво та збереження за собою колишніх сфер впливу, але водночас демонстрацією ефективності у виконанні покладених на нього функцій.

Зміна повноважень

2016 року Держкомтелерадіо втратив або поступово втрачає низку своїх попередніх функцій, зокрема:

  • Регіональні ДТРК, які мають припинити свої юридичні особи, бо стали філіями НТКУ, виходять з-під підпорядкування комітету. У перспективі студія Укртелефільм має відійти також.
  • Фінансування книговидання. 28 січня 2016 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері», згідно з яким буде створено Український інститут книги, який має стати державним замовником на випуск книговидавничої продукції.
  • Низка функцій, які відійшли до Міністерства інформаційної політики, зокрема в частині інформаційної безпеки. Поряд із цим комітет співпрацює з МІП у питаннях відновлення мовлення на Донбасі, входячи до міжвідомчої Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення.
  • Наприкінці 2015 року було ухвалено Закон України «Про систему іномовлення України», відповідно до якого під керівництво МІП перейшли телеканал Всесвітньої служби іномовлення УТР і державна інформаційна агенція Укрінформ.
  • До МІП також відійшли повноваження щодо погодження посвідки на проживання іноземним журналістам.

Усі суб’єкти, які вже не входять до сфери управління Держкому, досі зазначено на сайті як підконтрольні Держкомтелерадіо.

2016 року через Держком іще йдуть кошти на:

  • Забезпечення підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації, видавничої сфери, поліграфії в Укртелерадіопресінституті – 4 млн 191,5 тис. грн.
  • Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули або стали інвалідами у зв'язку з виконанням службових обов'язків та премії в інформаційній галузі – 2 млн 368,5 тис. грн.
  • Надання державної фінансової підтримки засобам масової інформації, творчим спілкам у сфері засобів масової інформації; видатки за бюджетною програмою «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси», відповідно до якої кошти отримує Національна спілка журналістів України, у 2016 році складають близько 600 тис. грн. Ще 1,2 млн грн. в Держбюджеті-2016 закладено на створення Кримського інфоцентру.
  • Суттєво зменшилося – на 3 млн 688,5 тис. грн – фінансування самого Держкомтелерадіо (програма «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»). Відомству передбачено 13 млн 446,1 тис. грн. Наразі в штаті відомства залишилося всього 130 осіб, а ще кілька років тому їх було майже 300.

А от на інформаційне та організаційне забезпечення участі України в міжнародних форумах, конференціях, виставках та інших заходах коштів на цей рік не передбачено.

У І півріччі Держкомтелерадіо зосередився на проведенні реформи суспільного мовлення, роздержавленні друкованих ЗМІ та виконанні програми «Українська книга».

  1. Держкомтелерадіо та створення суспільного мовлення

Після ухвалення Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» державні ТРК, які були у сфері впливу ДКТР, мають увійти в структуру ПАТ НСТУ. Наразі майже завершився перший етап: усі ДТРК об’єдналися з Національною телекомпанією України (НТКУ) і стали її філіями. Початок року позначився конфліктом між комітетом та НТКУ щодо того, хто з них буде розпорядником коштів для регіональних філій; зрештою позиція НТКУ перемогла, але це спричинило значні затримки у фінансуванні регіональних телерадіокомпаній.

Нагадаємо, що реформа суспільного мовлення загальмувалася через саботаж студії Укртелефільм. У цій ситуації комітет, на жаль, виявив свою цілковиту неспроможність вплинути на розвиток ситуації. Особисті зустрічі голови Держкому Олега Наливайка з керівниками й колективом студії не дали позитивного результату, зміна керівництва студії також. Колектив на чолі з корумпованим попереднім керівництвом не пускає нових керівників та представників контрольних органів на студію, не віддає печатку тощо.

Аби розгальмувати цей процес, було внесено зміни в Закон України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», відповідно до яких Укртелефільм виведено за рамки першого етапу (студія приєднається згодом уже до створеного ПАТ НСТУ). Поки що студія залишається у сфері управління комітету. Держкомтелерадіо розробив нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього закону, зокрема проект порядку перетворення Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на Публічне акціонерне товариство «Укртелефільм» і проект постанови КМУ, яким має бути затверджено цей порядок. Після громадського обговорення ці проекти документів буде надіслано на затвердження Кабміну.

Протягом ІІ кварталу тривав процес припинення юридичних осіб ДТРК, за які відповідає Держкомтелерадіо (вони перетворилися на філії НТКУ, за які тепер відповідає відповідно Національна телекомпанія). Станом на 31 липня 2016 року 24 ДТРК з 30 припинили свої юридичні особи, відповідні записи внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зокрема, припинили свої юридичні особи канал «Культура», Хмельницька, Закарпатська, Черкаська, Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська, Житомирська, Чернігівська, Донецька, Миколаївська (згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК, але потім знову припинив), Новгород-Сіверська, Криворізька ДТРК, Сумська, Харківська, Тернопільська, Вінницька, Волинська ОДТРК.

ОДТРК, хоч і реформувалися на філії НТКУ, але, як і раніше, надсилають новини на сайт Держкомтелерадіо, таких за півріччя близько 40. Водночас на сайті каналу «UA:Перший», під парасолькою якого об’єдналися всі філії, матеріалів про них майже немає. Розробка спільного сайту для всіх філій, яку планували на НТКУ, так і не розпочалася.

  1. Держкомтелерадіо – головний відповідальний за реформування друкованих державних та комунальних ЗМІ

Після того як з 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», на комітет покладено обов’язок імплементації цього закону. Значну частину питань, яким присвятив Держкомтелерадіо увагу в І півріччі, було пов’язано саме з реформуванням друкованих державних і комунальних ЗМІ. Зокрема, відповідно до Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», до 30 квітня місцеві органи влади мали на сесіях підтвердити рішення трудових колективів редакцій щодо термінів та способу реформування. Комітет збирав статистичну інформацію й періодично її оприлюднював. Окрім того, у квітні Держкомтелерадіо оприлюднив Порядок формування Зведеного переліку об’єктів реформування. Документ зазнав критики медіаюристів через те, що він містить обов’язкові для виконання пункти, не зазначені в законі (зокрема про інформацію щодо сплати заборгованості з податків та обов’язкових платежів, ліквідування заборгованості із заробітної плати та виконання інших фінансових зобов’язань відповідно до законодавства).

Також комітет розробив проект постанови Кабінету Міністрів про одноразову адресну фінансову підтримку друкованому ЗМІ в розмірі 50 тис. грн. Як сказано в проекті постанови, одноразову адресну підтримку одному реформованому друкованому ЗМІ передбачено на покриття найвитратніших складових частин виробничого процесу, зокрема поліграфічних послуг, та на закупівлю паперу. Передбачено, що загальна кількість реформованих ЗМІ становитиме 562 одиниці. На першому етапі орієнтовно беруть участь трохи більше як 200 видань. Зокрема, у перелік уключено 244 видання, з них 233 комунальної сфери й 11 – державної. 19 із них мають спільну проблему: засновник усупереч закону досі не ухвалив відповідне рішення.

Видання, які вибрали перший етап, отримають фінансування 2017 року, решта – 2018-го. Усього на це потрібно 28,1 млн грн. Державну підтримку надаватимуть тільки за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення й тематичної спрямованості. Проект постанови ще розглядатиме Міністерство фінансів.

На сайті комітету з’явилась окрема рубрика «Реформування друкованих ЗМІ», але, за свідченнями представників колективів газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр», для них там інформації недостатньо, як і для колективів інших видань, які вибрали другий шлях реформування.

  1. Фінансування національного книговиробництва

Держкомтелерадіо досі опікується друком книжок за державний кошт (т. зв. програма «Українська книга»). Відповідно до положення програми, комітет уживає заходів із розвитку книговидавничої справи та книгорозповсюдження; розробляє заходи з популяризації вітчизняної книговидавничої продукції (бере участь у книжкових виставках, здійснює організаційне забезпечення роботи комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року» тощо).

У Державному бюджеті на 2016 рік на програму «Українська книга» передбачено 42 млн грн. На сайті Держкомтелерадіо розміщено проект переліку видань, які має бути випущено 2016 року за програмою «Українська книга». Цей перелік 23 лютого схвалила колегія відомства й рекомендувала управлінню видавничої справи і преси доопрацювати його. Наприкінці березня колегія схвалила остаточний перелік програми «Українська книга». Загалом цього року на отримання фінансування претендували 134 видавництва, які подали 1447 видавничих пропозицій на суму понад 333 млн грн, передбачених до випуску 2016 року за програмою «Українська книга». У проект переліку увійшли 237 видавничих проектів від 83 видавництв на загальну суму 41 млн 575,6 тис. грн.

Усі попередні роки були зауваження до виконання цієї програми. Не став винятком і 2016-й. «Детектор медіа» здійснив своє розслідування та виявив, що вагому перевагу має одне видавництво – «Фоліо». Цей рік може стати останнім, коли кошти за програмою «Українська книга» роздає Держкомтелерадіо. Та чи принципово зміниться внаслідок цього система розподілу державної підтримки в книговидавничій сфері, а чи фінансові потоки просто перемістяться з-під контролю одних осіб до інших?

  1. Колегії Держкомтелерадіо

Держкомтелерадіо провів кілька планових щомісячних колегій, на яких було розглянуто питання створення суспільного мовлення; реформування друкованих державних та комунальних ЗМІ; затверджено Перелік книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік. Як і раніше, на колегіях заслуховують інформацію про стан розвитку інформаційної та видавничої сфер різних областей України. Наприклад, стан розвитку інформаційної та видавничої сфер Харківської та Херсонської областей колегія визнала задовільним. Доповідати із цих питань приїжджають представники інформаційних управлінь ОДА або навіть заступники керівників ОДА з гуманітарних питань.

Наприкінці червня колегія розглянула питання про стан розвитку телерадіомовлення в прикордонних областях України. Колегія констатувала, що охоплення ефірним телерадіомовленням прикордонних районів сьогодні є недостатнім, існують так звані білі плями. З метою забезпечення спеціальних інформаційних потреб населення, яке проживає на прикордонних територіях, Держкомтелерадіо розробив методичні рекомендації щодо формування 2016 року тематичних планів на виробництво й трансляцію теле- та радіопрограм для державних потреб. Колегія наголосила на необхідності для НТКУ враховувати ці рекомендації під час планування виробництва програм для державних потреб. За рекомендацією колегії Держкомтелерадіо має створити окремий структурний підрозділ, який здійснюватиме координацію та реалізацію заходів із забезпечення мовлення на спеціальні інформаційні зони.

Під час засідання цієї колегії лунали пропозиції представників Держкомтелерадіо залишити в державній власності три (або хоча б один) ДТРК, які під час війни здійснювали б державну інформаційну політику. Було названо Донецьку, Луганську та Київську регіональна компанії. Щоб це здійснити, потрібно знову вносити зміни в закон про суспільне мовлення, що своєю чергою знову затягне процес створення суспільного мовлення.

  1. Нацкоммор, фестивалі, нові проекти комітету

Держкомтелерадіо опікувалося остаточною ліквідацією Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Після підписаного наприкінці 2015 року наказу від 22.12.2015 № 62-ОД/386 «Про передачу об'єктів права державної власності», який  передбачає передачу майна моральної комісії Держкомтелерадіо та автотранспортному підприємству, Держкомтелерадіо в І кварталі 2016 року здійснив розподіл цього майна між своїми структурами.

Також Держкомтелерадіо в ІІ кварталі організовував книжкові виставки й фестивалі телевізійних і радіопрограм. Зокрема, 19 травня відкрилася XII Київська міжнародна книжкова виставка, засновником та організатором якої є Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Також 19 травня в Черкасах відкрився Всеукраїнський фестиваль телевізійних і радіопрограм «Кобзар єднає Україну», засновником та організатором якого є Держкомтелерадіо.

26 травня відбулося засідання громадської ради, яка підтримала законопроект щодо обмеження ввезення в Україну російських книжок, що мають антиукраїнський зміст. Громадські організації, представники яких уходять до складу громадської ради при Держкомтелерадіо, також звернулися з відкритим листом до уряду та Верховної Ради з проханням докласти зусиль до імплементації положень у законодавство, які забезпечуватимуть захист авторських прав в інтернеті.

Голова Держкомтелерадіо періодично виступає з порадами для ТРК. Наприклад, звертає увагу ТРК на особливості ведення мовлення в день пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи тощо, хоча це повноваження регуляторного органу – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

6 травня керівництво Держкомтелерадіо домовилося з директором «Інтерньюз Нетворк» Вейном Шарпом про те, що стане бенефіціаром проекту «Вдосконалення комунікацій між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту», який упроваджуватиме в Україні «Інтерньюз Нетворк». Проект буде впроваджено за фінансової підтримки міністерства закордонних справ Канади відповідно до угоди між міністерством та неприбутковою некомерційною корпорацією «Інтерньюз Нетворк». Термін реалізації – з березня 2016-го по 30 червня 2018 року. Кошторисна вартість проектумайже 2 млн канадських доларів.

При Держкомтелерадіо створено Всеукраїнську раду ветеранів інформаційної сфери, яка вирішила заснувати Всеукраїнський благодійний фонд, що надаватиме соціальну підтримку пенсіонерам-ветеранам.

Висновок. Вплив на реформи та демократичні трансформації

Відомство не є активним гравцем у площині законотворчості. На офіційному сайті Держкому наразі немає планів законопроектної роботи. Комітет бере участь у реалізації низки реформ (створення суспільного мовлення, роздержавлення преси, нова система державної підтримки книговидання), але є скоріше їх вимушеним виконавцем, аніж творцем.

Накопичуються суперечності між комітетом та НТКУ в контексті реформи суспільного мовлення. Протистояння посилилося в ІІ кварталі, хоча ще перебуває на рівні заочних звинувачень. Здійснюючи однією рукою реформування державного мовлення в суспільне, Держкомтелерадіо другою рукою хоче створити окремий структурний підрозділ, який координуватиме й реалізуватиме заходи із забезпечення мовлення на спеціальні інформаційні зони, і відкрито заявляє про те, що держава під час війни не повинна роздержавлювати всі канали. Крім того, відповідно до Статуту НТКУ, Держкомтелерадіо погоджує всі кадрові призначення топ-менеджерів, що дуже не до вподоби керівництву НТКУ.

Крім суперечок із керівництвом НТКУ, Держкомтелерадіо відкрито ні з ким не конфліктує. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко свідомий того, що комітет можуть ліквідувати, про що вже неодноразово він особисто публічно заявляв. Але варто зазначити, що для закриття Держкомтелерадіо потрібні зміни до Конституції, що є складним процесом як з юридичної, так і з політичної точки зору.

Фото - 112.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3378
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop