Дмитро Белянський, «Медіа Група Україна»: «Ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків»

Дмитро Белянський, «Медіа Група Україна»: «Ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків»

10 Грудня 2021
5430
10 Грудня 2021
14:24

Дмитро Белянський, «Медіа Група Україна»: «Ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків»

5430
Член наглядової ради «Медіа Групи Україна» — про свій погляд на токшоу без представників влади, про завсідників ефірів, наративи ведучих, закон про деолігархізацію та наслідки шашликів із президентом.
Дмитро Белянський, «Медіа Група Україна»: «Ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків»
Дмитро Белянський, «Медіа Група Україна»: «Ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків»

Телеканали «Медіа Групи Україна» нагадують дорогу вазу, яку використовують для забивання цвяхів. У квітні 2021 року СКМ надала медіахолдингу більше 300 мільйонів доларів фінансової допомоги. При цьому відпрацьовує ці гроші група ніби «в лоб». Рінат Ахметов часто очолює антирейтинг фігурування в теленовинах з ознаками замовності. В ефірі численних інформаційних програм і токшоу медіагрупи регулярно з’являються Олег Ляшко, Одександр Данилюк, Арсеній Яценюк, Володимир Гройсман, Ігор Смешко — люди, які вже давно поза парламентом, урядом, владою, а їхні політичні сили теж якщо й існують, то в замороженому стані (значення слова «регулярно» пояснимо на прикладі Ляшка, який відвідав цього року лише програми інтерв'ю «України 24» 30 разів за сім місяців). Дорікають інформаційному каналу медіагрупи — «Україна 24» — і за те, що практично всі її праймові ведучі — Тигран Мартиросян, Василь Голованов, Анна Степанець, Володимир Полуєв, Наташа Влащенко — раніше працювали на каналах Медведчука.

Цей корабель рухався своїм шляхом, незважаючи на критику, поки не сталося дві події. Перша — псування стосунків між Ахметовим і президентом Зеленським, яке вилилося в підняття цін на залізничні перевезення, зростання ренти на видобуток залізної руди і податку на викиди СО², ухвалення закону про деолігархізацію, детальне висвітлення «вагнергейту» і бойкот цих мовників представниками «Слуги народу».

Друга подія — стаття Центру протидії корупції для Atlantic Council, у якій ця громадська організація звинуватила токшоу «Hard із Влащенко» у численному просуванні антиреформаторських та антизахідних наративів. Протягом тижня, що минув із моменту її публікації, власну статтю для Atlantic Council уже написала лідерка «Голосу» Кіра Рудик, яка заявила, що нібито Наташу Влащенко стали називати проросійською через гостру критику на адресу Володимира Зеленського у її програмах. Але ці статті – лише верхівка айсберга. «Ми в ЦПК системно працюємо над західними санкціями проти Коломойського і Ахметова з їхніми командами, а також топкорупціонерів та інших ворогів реформ», — написав голова правління організації Віталій Шабунін щодо запроваджених нині США санкцій проти Андрій Портнова та Олександра Тупицького (а ще раніше — Олександра Дубінського й Андрія Деркача). Антизахідна риторика журналістів та публічних діячів — це один із дражливих моментів для уряду США.

«Медіа Група Україна» звернулася до «Детектора медіа» з пропозицією поспілкуватися про поточну ситуацію в українському інформаційному просторі з членом її наглядової ради Дмитром Белянським, відповідальним за інформаційне мовлення медіагрупи. Відповіді на наші запитання група підготувала письмово.

— Дмитре, спостерігаючи медійну війну між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим, дуже складно обрати сторону, якій хотів би симпатизувати. З одного боку, заяву генпрокурорки Ірини Венедіктової про активізацію 200 справ щодо бізнесу Ахметова можна трактувати як тиск влади на медіа. З іншого боку, свобода слова, до якої у своїх заявах останнім часом апелює бізнесмен, — дуже своєрідна, «олігархічна»: наприклад, на «Україні» і «Україні 24» у «Свободі слова Савіка Шустера» вийшли цікаві свідчення щодо «вагнергейту» і тут же — цілком маніпулятивне обговорення висвітлення його дня народження у Вільнюсі. І загалом на ваших каналах регулярно звучить велика кількість піару в інтересах власника. Чому ви думаєте, що суспільна підтримка має бути на вашому боці?

— Ми не ведемо медійну війну проти президента Володимира Зеленського. Але ми робитимемо все можливе для захисту інституту свободи слова в Україні.

Нагадаю, медійний бізнес групи СКМ працює в інтересах України та українського суспільства.

Цей бізнес побудований на принципах повної прозорості роботи та на дотриманні найкращих журналістських стандартів: ми — співробітники ЗМІ, а не антикризові штабісти політиків. Акціонер СКМ Рінат Ахметов не втручається в редакційну політику МГУ навіть у тих випадках, коли, можливо, саме заради її зміни влада чинить тиск на бізнес-активи, що йому належать.

Що відбувається зараз? Влада відмовляється відправляти своїх спікерів на авторські токшоу, які виходять на каналах «Україна» та «Україна 24». Таким чином, місце представників влади на цих токшоу займають додаткові представники опозиції. Цим вони отримують більше ефірного часу і сприятливіші можливості для донесення глядачам свого політичного порядку денного. Але цей дисбаланс думок у токшоу виник з вини влади через простий факт їхньої неявки. Ми продовжуємо запрошувати владу, тому виправити цей дисбаланс вони можуть будь-якої миті.

Токшоу — не новини, які неможливо робити без балансу, а нескінченний серіал актуальних політичних дискусій із різних позицій, де навіть позиція бойкоту вже є достатньою. Але влада повинна розуміти, що вона бойкотує не журналістів, а інститут свободи слова в Україні.

Чи можна вважати те, що відбувається, медійною війною, і які її результати? Наші телевізійні рейтинги зростають, політичні рейтинги влади падають. Будь-яка війна завжди спрямована на зміну попередніх умов миру. Це означає, що протиборчі сторони війною мають намір покращувати свої початкові умови. Парадокс у тому, що початкові умови до того, що ви назвали медійною війною, були й так ідеальні як для нас, так і для влади. Не було чого покращувати. Тому я схильний вважати, що президент Володимир Зеленський був саме в цю війну, вибачте, кимось втягнутий. Тим чи тими, хто розраховує покращити свої, а не його умови.

Тож я абсолютно з вами згоден, що тут неможливо вибрати сторону, якій потрібно симпатизувати. Бо сторона захисту не воює. Ми продовжуємо просто виконувати свою роботу як журналісти, а сторона нападу перебуває в тіні й поки що ніким прямо не названа.

Нарешті, запитання про Савіка Шустера потрібно ставити Савіку Шустеру. Ми жодним чином не втручаємось у редакційну політику його проєкту, який уже три роки утримує першість у жанрі політичних токшоу на загальнонаціональних каналах. При цьому як менеджер, який навесні 2019 року проводив з ним та з Павлом Єлізаровим перемовини про запуск авторського проєкту на нашому каналі, я можу додати, що ще на етапі укладання контракту я уповноважено гарантував невтручання в редакційну політику на будь-якому рівні з нашого боку — від редактора до акціонера.

Уся критика, яка зараз лунає на адресу інформаційного мовлення «Медіа Групи Україна», звучала й раніше, але тепер з огляду на обставини може стати загрозливою для вашої компанії. Одне з імовірно чутливих звинувачень прозвучало у статті Центру протидії корупції для Atlantic Council, який закинув вашим медіа численні прояви антиреформаторських і антизахідних наративів. «Детектор медіа» раніше теж писав, що окремі приклади антизахідних/проросійських наративів зосереджені навколо трьох ведучих «України 24». Чи плануєте ви щось змінити у своїй редакційній політиці?

— Редакційна політика каналів «Україна» та «Україна 24» — проукраїнська. Сильна, незалежна та суверенна Україна — наша спільна мета. В ефірі, в новинах і токшоу ми називаємо речі своїми іменами: війну — війною, анексію — анексією, окупацію — окупацією, агресію — агресією.

Ми абсолютно відповідаємо писаним і неписаним законам і правилам життя сучасного українського суспільства і, чесно кажучи, до останнього часу я частіше чув на нашу адресу закид у підкресленій продержавності, ніж у наявності проросійських наративів в ефірі.

Пропоную, щоб на запитання, яке ви ставите, дав відповідь не я, а ви, «Детектор медіа». Як ви, watchdog українських ЗМІ, що робить системні моніторинги телевізійних ефірів, оцінюєте нашу редакційну політику загалом? Адже ми багато років перебуваємо під вашим пильним наглядом і, хоча неодноразово вступали в публічні та непублічні дискусії різного ступеня напруги про оцінку окремих випадків та підходів, ми, ймовірно, можемо зараз розраховувати на об'єктивну оцінку роботи наших каналів з вашого боку? От ви й скажіть, чи наші канали проукраїнські, чи антизахідні?

Якщо ви дозволите мені узагальнити для відповіді закиди від «Детектора медіа» до наших каналів, то вони ж зводяться до двох пунктів.

Перше, на ваш погляд, — зайва корпоративність. Друге, на ваш погляд, — надання ефіру тим, чиї погляди, скажімо так, не відповідають думці популярної більшості. (Насправді в «Детектора медіа» є ще і третя головна претензія — небезсторонність модераторів деяких токшоу та їхнє підігрування меседжам проросійської пропаганди. — «ДМ»).

На перше я повторю, що ми ніколи не приховували від глядачів, що ми комерційний канал. Ми не перекручуємо новини, але ж ми маємо право інформувати суспільство про роботу бізнесу, включаючи групу СКМ?

(Експерти моніторингу «Детектора медіа» не пригадують, щоби в останні роки в новинах каналу «Україна» в позитивному або нейтральному ключі висвітлювали новини бізнесу, крім того, який належить СКМ, або будь-яких благодійних фондів, окрім фонду Ріната Ахметова та зрідка — фонду Бориса Колесникова, близького до Ріната Ахметова. — «ДМ»)

На друге я також повторю, що ми збудували канал «Україна 24» як канал різноманітних думок, вважаючи, що абсолютно будь-яка думка може бути висловлена в ефірі і будь-який український журналіст, який не втік і не перекинувся на бік ворога в цій війні, може працювати в нашому ефірі, які би погляди він не сповідував. Тому що це і є гарантована Конституцією свобода слова. І саме вона відрізняє нас від жителів тоталітарної держави, де думка більшості жителів є єдиною доступною формою правди.

Я розумію, що наша з вами дискусія не нова і триває не перший рік. Але чому ж вона раптом актуалізувалася саме зараз? І чи не пов'язано це з підготовкою, наприклад, політичних рішень влади щодо каналів МГУ?

Що ж до статті ЦПК, то мені вона видається абсолютно брехливою. І мої уявлення ґрунтуються на двох фактах. По-перше, менеджерському — на даних нашого внутрішнього моніторингу, конкретно хто, куди, як і скільки разів прийшов. По-друге, на приватному — я на власні очі бачив пост, у якому ЦПК звинувачував Наташу Влащенко в наданні слова у нас в ефірі Олені Лукаш та Анатолію Шарію. Це ж просто вигадано. Цього не було. Але, знову ж таки, я прошу вас дати з цього питання вашу експертизу — будь ласка, перевірте їхній «моніторинг» і дайте свою оцінку.

(Від редакції «Детектора медіа»: на телеканалі «Україна 24» гостею програми «Hard з Влащенко» 8 вересня 2020 року дійсно була Олена ЛукашАнатолій Шарій був гостем ютуб-проєкту «Власть vs Влащенко» 21 серпня 2020 року. Цей проєкт не виходить на телеканалах МГУ. Цією ж датою позначений пресреліз про початок роботи Наташі Влащенко на «Україні 24».)

Ви нам усім потрібні. У нинішній ситуації для «Детектора медіа» настала реальна зіркова година: сам інститут свободи слова в Україні під загрозою й саме ви можете стати одним із тих майданчиків, який дозволить її захистити.

Ще один закид на вашу адресу, який лунає від різних експертів: часте запрошення на інтерв’ю одних і тих же гостей, які не є ньюзмейкерами та коментують різноманітні теми, в тому числі у вигідному власнику «Медіа Групи Україна» руслі. Чи плануєте ви щось змінити в редакційній політиці у зв’язку з цими закидами?

— По-перше, в нас не одне токшоу, а кілька і, як і у випадку з проєктом Савіка Шустера, ми не втручаємось у їхню редакційну політику, оскільки це повністю суперечить позиції акціонера. Це означає, що ви, спостерігаючи за гостями, дивитеся начебто єдиний ефір, а його насправді виробляє кілька редакцій, чия координація одна з одною зводиться в кращому разі до того, що ці люди — друзі чи однодумці. Тому один рейтинговий гість за один тиждень може опинитися в гостях, взагалі, навіть у всіх.

По-друге, ми працюємо на багатомільйонну аудиторію, тому для нас основним чинником, який ми беремо до уваги, запрошуючи гостя, є оцінка його ефіру телевізійним рейтингом. При цьому ми розуміємо, що гості теж зацікавлені в тому, щоби ходити до нас на ефіри, де вони заробляють свій політичний рейтинг, так би мовити, в обмін на наш, телевізійний.

Політичний рейтинг у медіа всі заробляють однаково — потрібно вгадати, Що і Хто найпопулярніші та Що і Хто найнепопулярніші. Перше — підтримувати, друге — критикувати. Нюх у політиків тут безпомилковий, тому якщо вони почали критикувати владу, то вона дійсно втрачає підтримку суспільства.

І телевізійні рейтинги це також підтверджують — якщо судити з них, зайвих гостей у нас немає.

Медійну війну між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим багато хто помітив і почав її обговорювати приблизно після заяви Мирослави Барчук з «UA: Першого» про тиск влади на редакційну політику мовника, коли саме ваша журналістка поставила президенту запитання про цей випадок під час пресконференції. Але я пригадую, як ще на початку березня «Україна 24» доволі нервово щодня висвітлювала плани влади створити Центр протидії дезінформації. Чи права я, що стосунки між Рінатом Ахметовим і Володимиром Зеленським / Офісом президента почали поступово погіршуватися задовго до того, як це стало помітно в публічній площині?

– На жаль, я не можу відповісти на це ваше запитання, оскільки не маю жодної інформації про будь-які відносини акціонера СКМ Ріната Ахметова із президентом Володимиром Зеленським. Я можу вам відповідально сказати, що Рінат Ахметов не втручається в редакційну політику каналів МГУ і вважає свободу слова найвищою цінністю. Тому я абсолютно переконаний, що в питанні захисту інституту свободи слова акціонер завжди буде на боці журналістів. Мова не про наші конкретні канали, мова про сам захист такого громадського інституту.

Чому на «Україні 24» з’явилася програма «Велика деолігархізація»? Це була ваша спроба відвести від себе дію тоді ще законопроєкту про деолігархізацію, підтримавши ініціативу президента? Чи ви намагалися вплинути на суспільну думку щодо необхідності деолігархізації й того, що громадяни можуть вкладати в це поняття?

— Це був мій авторський проєкт. Ідея виникла, коли президент Зеленський зібрав нас на шашлики з нагоди Дня журналіста і протягом кількох годин розмірковував саме на цю тему. Я дуже уважно послухав президента, який казав нам про деолігархізацію як про створення рівних правил гри для всіх і як про процес очищення влади від впливу корупційних грошей. Тому я й вирішив сам вийти в ефір, щоби підтримати таку історичну ініціативу, висвітлюючи її саме в логіці тих слів, які були сказані президентом Зеленським.

На жаль, Система, як завжди, все пережувала. І при найближчому розгляді ця історична в усіх сенсах ініціатива виявилася виконаною дещо неконституційно та вибірково. У зв'язку з чим висновок омбудсмена Денисової про необхідність надіслати законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії став для мене пристойним приводом завершити перший сезон програми та зачекати на рекомендації юридично грамотних людей перед тим, як ухвалювати рішення про відкриття другого сезону.

До того, що було мною сказано в ефірі, мені немає чого додати — якщо хочете, можете переглянути або перечитати все це в телеграм-каналі «Великої деолігархізації», де розміщено більшість текстів програми, що виходила з 3 липня по 4 вересня  (у програмі буквально стверджувалося, що «деолігархізація не має зводитися до боротьби з олігархами». — «ДМ»).

Чи бачите ви в законі про деолігархізацію загрозу для ваших медіа і якщо так, то в чому вона полягає? Адже багато хто називає його популістським і таким, що не містить реальних важелів впливу.

— Владі не потрібен закон про деолігархізацію, щоб закрити чи відібрати медіа.

Але владі не потрібен і закон про деолігархізацію, щоби провести в Україні деолігархізацію, — для цього потрібно було зібрати на шашлики не нас, журналістів, а весь великий бізнес у країні, щиро подякувати за величезний внесок в українську економіку та оголосити про настання нової ери неухильного дотримання рівних правил гри для всіх. Після чого й дотримуватися.

Але я не вважаю закон популістським у сенсі його ефективності. Я, навпаки, вважаю, що з погляду подальшого впливу на рейтинг президента Зеленського він відкриває перед ним у середньостроковій перспективі величезні політичні ризики, оскільки суспільство все це сприйняло як квиток на війну проти багатих. І навіть якщо надалі влада спробує взагалі відібрати й поділити все у всіх, у кого хоч щось є, то той, хто пообіцяв, все одно не зможе відповідати очікуванням.

Не кажучи вже про те, що приватна власність є недоторканною і перебуває під захистом законів — як українських, так і міжнародних.

«Україна 24» дуже виграла від закриття телеканалів Віктора Медведчука, отримавши можливість стати лідером інформаційного сегменту. І здається, ваш менеджмент радів їхньому закриттю. Зараз зусиллями Нестора Шуфрича ці мовники намагаються повернутися до життя, розвивається телеканал «Наш». Якби зараз повернутися на початок року, чи так само ви б підтримували закриття каналів Медведчука шляхом накладання санкцій РНБО?

— Поширену думку про те, що канал «Україна 24» багато виграв від закриття каналів Медведчука, я хотів би заперечити. Річ у тім, що наші рейтинги тоді ще були в закритому моніторингу і тому доводиться говорити не про самоочевидні речі. Насправді для нас тоді нічого особливого не змінилося – основними бенефіціарами перетікання аудиторії стали два інші інформаційні канали, на одному з яких захищали Медведчука, а на іншому лаяли Зеленського.

Влада ж не ходила ні до тих трьох закритих, ні до цих двох.

Тож, загалом, відбулось навіть навпаки: через сплеск уваги аудиторії до цих двох каналів «Україна 24» вийшла на впевнені лідерські позиції трохи пізніше, ніж розраховували. Тільки тоді, коли спав увесь ажіотаж.

Другий момент, який хотілося б нагадати, полягає в тому, що Радбез Олексія Данілова закрив канали Медведчука зовсім не через їхню редакційну політику, а у зв'язку зі способом фінансування. У приватних бесідах функціонери ОПУ запевняли, що жодних претензій до журналістів, які працюють на тих каналах, вони не мають.

Тоді, на початку року, ми неодноразово обговорювали цю ситуацію у своїх телевізійних ефірах і надали журналістам закритих каналів можливість для висловлювання, а декому з них – робочі місця. І сьогодні ми вчинили б так само.

У всякому разі, це виглядає більш послідовно, ніж дії наших майбутніх конкурентів, хто тоді не надавав їм можливість висловитись, а сьогодні активно надає робочі місця.

Які стосунки пов’язують «Медіа Групу Україна» та Євгенія Мураєва і телеканал «Наш»? Чи правда, що медіагрупа знімає чи знімала протягом трьох останніх років деякі програми в його студіях? Чи правда, що медіагрупа чи інші компанії з орбіти СКМ фінансують чи фінансували протягом трьох останніх років телеканал «Наш»? Чи правда, що до того, як запустити «Україну 24», ви розглядали можливість купівлі телеканалу «Наш»?

– Перед запуском «України 24» ми уважно вивчали ринок інформаційних каналів і всі пропозиції, які були на ньому.

На сьогодні МГУ не має жодного стосунку до каналу «Наш». Раніше ми орендували студію каналу «Наш» для виробництва «Ток-шоу №1» Василя Голованова та «Народ проти з Наташею Влащенко», поки будували свій павільйон, що суттєво затяглося через локдауни.

Активну розбудову «президентської медіаімперії» – телеканалу «Рада», національного мовлення телеканалу «Дом», видачу регіональних ліцензій телекомпанії «Аверс» лояльного Ігоря Палиці, появу нового інформаційного телеканалу «Аргумент ТБ» (після підготовки запитань для інтерв’ю стало відомо, що отриману ним ліцензію передали «УНІАН ТБ» Ігоря Коломойського, ДМ), спроби встановити контроль над Суспільним — деякі експерти пов’язують саме з медіавійною з «Медіа Групою Україна». На вашу думку, до яких ще наслідків для інформаційного простору нашої країни вона зрештою може призвести?

— Якщо влада дійсно будує свою медіаімперію, то це вже однозначно великий прогрес щодо попередньої її позиції, що базується на відмові від спілкування з журналістами на користь прямої комунікації з суспільством.

Питання лише одне: на думку влади, що не так з усіма українськими медіа в принципі, якщо від них спочатку намагаються втекти у телеграм-канали, а тепер збудувати щось своє? Тобто це все одно виглядає як форма бойкоту журналістів, без різниці, на яких каналах вони працюють. Це виглядає як мрія про створення якогось одного правильного ЗМІ, яке покаже все саме так, як треба. Без критики, без конкуренції, без незручних запитань і, зрештою, без гумору, єхидства та сумнівів у сказаному, що і є основою ставлення професійного журналіста до будь-якої влади.

Чи може така мрія бути реалізована владою? Може.

Але це зовсім не про журналістику і не про свободу слова, бо всі інші, неправильні, ЗМІ у такій моделі мають просто кудись подітися. І хоч це все не можна назвати демократичними поглядами, схоже, вони вже міцно сформовані на найближчі два з половиною роки.

Як формуються такі погляди, гадаю, відомо. В Україні надто багато ЗМІ, тому єдиним ЗМІ, яке читають ньюзмейкери, є щоденний моніторинг. Той, хто формує цей моніторинг, і визначає погляди. Одну цитату взяв, іншу — ні, дописав висновок, і ось, готово, одна чиясь фраза та пара незручних гостей в ефірі перетворюється на оголошення медійної війни.

А в поточній ситуації нам уже не залишається нічого іншого, окрім як об'єднуватися для захисту інституту свободи слова в Україні – і ЗМІ, і громадянському суспільству, і незалежним журналістам. Можливо, в ході цього об'єднання багатьом з нас доведеться переглянути свої погляди і усталені правила роботи. Відкрити приватні ЗМІ громадському та міжнародному контролю за дотриманням журналістських стандартів, наприклад.

Але оскільки йдеться про захист базових демократичних цінностей, то немає таких жертв, які не можна принести на захист свободи слова в Україні. Оскільки з владою поки що все зрозуміло, пропоную зараз відкрито поговорити один з одним про себе.

Фото: «Медіа Група Україна»

Редакція «Детектора медіа» готова надати можливість висловитися з приводу почутого усі згаданим у цьому тексті людям та інституціям. Власні коментарі ми опублікуємо у вигляді колонок та моніторингових оглядів наших авторів.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5430
Читайте також
11.12.2021 10:40
Ярослав Зубченко
«Детектор медіа»
6 281
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду