Нерозуміння, роздратування, прийняття. Огляд політичних токшоу за 22–26 листопада 2021 року

Нерозуміння, роздратування, прийняття. Огляд політичних токшоу за 22–26 листопада 2021 року

30 Листопада 2021
2608
30 Листопада 2021
17:00

Нерозуміння, роздратування, прийняття. Огляд політичних токшоу за 22–26 листопада 2021 року

2608
У «Праві на владу» лили бруд на Бурбу, у Савіка Шустера та на Прямому обурювались пресмарафоном президента, а на «Нашому» традиційно закликали шукати компроміс із Росією.
Нерозуміння, роздратування, прийняття. Огляд політичних токшоу за 22–26 листопада 2021 року
Нерозуміння, роздратування, прийняття. Огляд політичних токшоу за 22–26 листопада 2021 року

«Свобода слова», ICTV, 22 листопада

«Свобода слова» на ICTV знов була присвячена переважно зовнішній політиці та безпеці. На програмі обговорювали роботу міністерства оборони, можливість вторгнення російських військ в Україну та «вагнергейт».

Гостями студії були спікер української делегації тристоронньої контактної групи Олексій Арестович, голова партії «Голос» Кіра Рудик, нардеп від «Європейської солідарності» Михайло Забродський, нардеп від «Слуги народу» Олександр Качура і волонтер «Повернись живим» Андрій Римарук. Загалом— 5 гостей, чотири чоловіка та одна жінка.

Почався ефір із прямого зв’язку з новопризначеним міністром оборони Олексієм Резниковим. Він розповів про перші міжнародні зустрічі на своїй посаді, повідомив про плани перейти на трирічне стратегічне планування оборонних замовлень і запевнив, що західні країни готові робити кроки на випередження для протидії російській агресії.

Найактивнішим учасником дискусії щодо справи «вагнерівців» був Олексій Арестович. Він закликав довірити розслідування парламенту. Та запевнив, що із заявою Василя Бурби, колишнього керівника Головного управління розвідки, про «крота» в Офісі президента розберуться відповідні органи. Але сам Офіс не збирається коментувати цю інформацію.

Крім того, радник Єрмака вперше озвучив імовірні причини відставки розвідників, які займались операцією «Авеню». За його словами, ексочільника служби розвідки Бурбу звільнили за те, що він ініціював активну частину операції, не узгодивши її з президентом. Ще з трьома посадовцями попрощалися, адже вони «не змогли надати пояснення відносно величезних фінансових витрат» під час операції. Іншим ноу-хау Арестовича стало нове пояснення заперечення операції керівництвом країни: «Берегли наших розвідників, які працюють у Росії та Білорусі». Важливо зазначити, що на початку кожного з таких «інсайдів» радник президента додавав «як мені здається», «за моєю інформацією» або «можливо».

«Слуга» Качура запам’ятався твердженням, що Bellingcat нібито базували своє розслідування в тому числі на матеріалах слідчої комісії Верховної Ради. Попри те, що офіційний звіт роботи ТСК ще навіть не затверджений, а розслідування було готове вже кілька місяців тому — його притримували до виходу матеріалу CNN. Із Качуриною позицією сперечалися модератор Вадим Карп’як і нардеп Михайло Забродський. Також політик звинувачував опозицію в інформаційних атаках та спробах «качати владу» за допомогою «вагнергейту». Нардепи Кіра Рудик і Михайло Забродський, у свою чергу, критикували склад і роботу парламентської ТСК, зокрема називаючи всі результати її роботи фарсом.

Закінчився ефір оцінкою ситуації на кордоні від волонтера та ветерана Андрія Римарука. Він сказав, що поточна кількість російських військ на кордонах менша, ніж була у квітні цього року. Та зробив висновок: вторгнення російських військ в Україну не є загрозою найближчим часом.

«Український формат», Ukrlive, 24 листопада

У токшоу обговорювали наслідки Євромайдану для України, конфлікт влади з телеканалом «Україна 24», можливість нападу російських військ і, традиційно, енергетичну кризу й так звані утиски свободи слова. Нагадаємо, програма нещодавно переїхала з ютуб-каналу Медведчука на новостворений телеканал Ukrlive.

Гостями «Українського формату» були нардепи Тетяна Плачкова («ОПЗЖ») та Костянтин Бондарєв («Батьківщина»), екснардеп(к)и Ганна Герман, Олег Барна та Олександр Бригинець, прихований піарник «ОПЗЖ» Олександр Лазарєв, політичний хамелеон і коментатор-шоумен Михайло Чаплига. У післямові коментаторами були прихований піарник «ОПЗЖ» Сергій Розенбаум, адвокат Андрій Доманський, який захищає підозрюваних у держзраді журналістів і блогерів, юрист Руслан Чорнолуцький і псевдосоціолог Олексій Якубін. Загалом 11 гостей, дві жінки і дев’ять чоловіків.

Певно, найяскравішою фігурою шоу був Олег Барна. Свідомо або ні, він відігравав роль карикатурного патріота та зручної мішені для критики й насмішок ведучих. Наприклад, називав Росію «байстрюками Золотої орди Батия».

Почався ефір із чергового сольного виступу Ганни Герман, із якою коротко обговорили політичні новини. Політикиня нарікала на економічні проблеми. Зокрема, розповідала, як бідні люди змушені продавати землю та здавати останні речі в ломбард. Додавала, що влада готує людям життя кріпаків, оскільки кожна дитина «при народженні вже винна дві тисячі доларів». Це маніпуляція на основі «вільного трактування» суми кредитних грошей, які отримує український уряд: очевидно, не коректно пов’язувати кредитні виплати держави з боргами громадян. Називала купівлю вугілля у США «зрадою національних інтересів». Запевняла, що «серйозні експерти» називають фейком інформацію про скупчення російських військ на кордоні. Переконувала, що в ескалації військового конфлікту в Україні зацікавлена лише «злочинна українська влада», яка хотіла б списати на війну всі свої економічні та дипломатичні проблеми. А країнам Євросоюзу «потрібні здорові сильні українці, які будуть працювати на них задешево».

Групова дискусія розпочалася з обговорення наслідків Євромайдану для України. Ведуча зазначила, що у студії сидять «революціонери» (до цієї групи вона зарахувала Бригинця, Барну та Бондарєва) та «контрреволюціонери» (інші учасники дискусії). Хоча цей поділ не був однозначним. Так, «тимошенківець» Бондарєв в унісон зі своїми формальними опонентами скаржився на «диванних революціонерів, які за гранти просували ті чи інші закони» та зіпсували життя країні після Євромайдану. Пізніше він під схвалення ведучих нарікав, що «ми віддали іноземцям правління Нацбанку», а заразом — «Нафтогаз» і «Укрзалізницю».

Псевдополітолог Лазарєв переповідав кремлівські темники про Євромайдан. Зокрема, називав події 2013-2014 років «кольоровою революцією», звинувачував Євромайдан у тому, що ми втратили території (Росія, вочевидь, тут ні при чому) та в численних економічних проблемах після 2014 року. Ба більше, казав, що Україна втратила суверенітет.

Чаплига розганяв конспірологію, що перші сутички на Майдані були спровоковані «Правим сектором». І охрестив події після втечі Януковича «антиконституційним переворотом у парламенті». Також він називав «благою вестью», що Європейський суд розгляне подання Януковича, і прогнозував, що висновок суду «подорвет основы всего, что создано с 2014 года».

Нардепка «ОПЗЖ» Тетяна Плачкова тонко натякнула, що активісти Євромайдану були чи то безробітними, чи то безвідповідальними людьми. А саме сказала, що в таких людей, як вона, не було можливості «чотири місяці стояти на Майдані», оскільки хтось мав годувати її дітей. Цей коментар спровокував дискусію з Бондарєвим. Він запропонував нардепці, користуючись такою ж логікою, ще й на вибори не ходити. Телеведуча Діана Панченко миттєво заступилась за представницю рідної партії та звинуватила нардепа «Батьківщини» у маніпуляції.

«Неупереджені» модератори Панченко і Сухачов узагалі зізнавалися, що не підтримують Майдан, і натомість активно погоджувались із тезами «контрреволюціонерів» та вступали в суперечки з їхніми опонентами. Так, бурхливу реакцію ведучої викликала теза Олега Барни, що Майдан урятував незалежність України від Росії. Панченко почала емоційно доводити гостю, що економіка України була кращою до Майдану, а «Росія тут ні до чого».

На упередженість модераторів справедливо звернув увагу екснардеп Олександр Бригинець, чим ще сильніше роздратував ведучу «Слов’янського базару». Вона запевнила, що «ми модеруємо дискусію абсолютно об’єктивно», закликала Бригинця не брати приклад із Офісу президента та зробила іронічний коментар про «дуже довгу прелюдію».

Коли ставиш на місце гостя, якому не сподобалась твоя «об’єктивна модерація»

Конфлікт «Слуги народу» та медіагрупи «Україна» став ще одним приводом поговорити про буцімто утиски свободи слова та пригадати закриття каналів кума Путіна. «Ми перші це відчули на собі», — з гордістю резюмувала сюжет про тиск на медіа Діана Панченко. Частина гостей відверто зловтішалася з приводу конфлікту каналу Ахметова та влади. А ведучі неодноразово іронічно пригадували «смачний шашлик», яким ведучих «України» президент годував на дні журналіста пів року тому. Щодо бенефіціарів ситуації думки розійшлися. Чаплига передбачав перемогу влади, Барна називав протистояння «розіграним спектаклем», а Бригинець прогнозував посилення позицій Коломойського внаслідок конфлікту.

Коротке обговорення загрози російського нападу звелось до звинувачень влади в бажанні відволікти увагу від «вагнергейту» та економічних проблем. А ще запевнень, що ескалація конфлікту для Росії сьогодні не вигідна.

Родзинкою випуску став прямий зв’язок, за допомогою якого канал намагався довести факт масових відключень світла в Україні. До студії включилися видавниця глянцевого журналу Алла Потєхова та її син-семикласник. Хлопчик розповів, що в Черкаській області одразу у п’яти селах «зранку не було світла аж дві години». «Ходять чутки, що по всій Україні то завтра, то післязавтра будуть відключення», — додав малолітній кореспондент і закликав владу «зрозуміти, що звичайні люди від цього страждають». При цьому мама хлопця не змогла підтвердити, що зникнення світла було саме відключенням, а не аварією. Діана Панченко охарактеризувала цю інформацію як «дуже тривожні новини» та висловила сподівання, що «Артема почує влада і дасть відповідь йому і його мамі».

Таке використання дітей заради емоційного резонансу доволі cумнівне з етичної точки зору. Хлопчик хвилювався перед камерою, помітно пригадував завчений текст і слухав підказки мами. Навряд чи він прийняв рішення стати частиною політичного токшоу сам.

«Право на владу», «1+1», 25 листопада

В емоційному та незбалансованому випуску токшоу обговорювали можливе вторгнення російських військ в Україну та «вагнергейт». Гостями програми стали секретар РНБО Олексій Данілов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко, радник керівника Офісу президента Олексій Арестович, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, експерт Українського інституту майбутнього, старший науковий співробітник Центру політики безпеки (Вашингтон) та колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов, народний депутат («Опозиційна платформа — За життя») Нестор Шуфрич, головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, заступник голови Виконавчого комітету реформ Олександр Ольшанський і колишній міністр оборони Андрій Загороднюк. Загалом 12 гостей, серед яких жодної жінки.

Основним спікером першої частині ефіру став політичний коментатор Андрій Ілларіонов. Він запевняв, що загрози вторгнення російських військ в Україну немає, а точну дату такого вторгнення не зміг би назвати ніхто. Звертав увагу, що російських військ на кордоні у квітні було більше. Появу в західних медіа інформації про можливу ескалацію конфлікту експерт назвав «кампанією проти України для підвищення напруженості та дестабілізації». А також розкритикував карту можливого нападу на Україну, опубліковану на ресурсі Military Times, через буцімто нереалістичні прогнози просування військ Росії.

Ексміністр Андрій Загороднюк додав, що, «на жаль, багато американських аналітиків сьогодні повторюють російські наративи». Міністр оборони Олексій Резников охарактеризував розповсюдження такої інформації як інформаційну війну та «стрестест для НАТО і ЄС». Примітно, що під час усієї цієї критики американських аналітиків ніхто не згадав про нового керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова. Хоча саме з його інтерв’ю Military Times пішла інформація про можливий напад Росії на Україну на початку 2022 року.

Далі у «Праві на владу» коротко згадували кризу мігрантів на білорусько-польському кордоні, інтерв’ю Лукашенка Бі-бі-сі, місце України в коаліційних домовленостях нового уряду Німеччини. Також ведуча Наталія Мосейчук питала, чи призведе нагнітання паніки щодо нападу Росії до економічних проблем і зростання цін в Україні. Прихильні до влади експерти Милованов та Ольшанський запевнили, що «економічних чинників для того, щоб зростали ціни, немає».

Друга частина програми, на якій обговорювали «вагнергейт», була значно гарячішою. Ще на початку шоу модераторка Наталія Мосейчук запевнила, що «запросила сюди і владу, і опозицію для того, щоб збалансовано подивись на те, що відбувається у нашій країні». Насправді ж у студії був всього один умовний опозиціонер — Юрій Бутусов. Решта гостей, разом із ведучою, одностайно заперечували відповідальність Офісу президента за зрив операції, критикували саму операцію та відверто лили бруд на Василя Бурбу.

Наталія Мосейчук виправдовувала нерівне представництво гостей тим, що «Європейська солідарність» бойкотує ефіри «Права на владу». Але не зрозуміло, що завадило «1+1» запросити представників «Батьківщини», «Голосу» чи інших журналістів, окрім Бутусова. Більше того, єдиного представника іншої точки зору у студії навіть не запрошували до мікрофона. Бутусов мав можливість лише ставити питання спікерам — Давиду Арахамії та Олексію Арестовичу.

Тим часом сам Арестович, схоже, поставив собі завдання на кожному новому ефірі, де йдеться про «вагнергейт», видавати новий інсайд із посиланням на власні джерела. Цього разу таким «ексклюзивом» стала інформація, що сам Бурба тричі переносив проведення операції через нестачу процесуальних доказів щодо «вагнерівців». Також він називав колишнього керівника розвідки «авантюристом, який зробив так, що операція не могла не провалитись», а саму операцію — «абсолютно непідготовленою». Серед іншого Арестович критикував рішення вивозити російських найманців через Білорусь напередодні виборів, що стало «стратегічною помилкою операції». Яким саме чином потрібно було вивозити «вагнерівців» в умовах закриття майже всіх європейських аеропортів, радник голови Офісу президента не сказав. Цікаво, що одну з тез Арестовича пізніше заперечив депутат «Слуги народу» та учасник тимчасової слідчої комісії парламенту Олексій Жмеренецький (виходив на зв’язок зі студією). Він відкинув твердження про три стадії операції, остання з яких буцімто була дезінформаційною.

Далі речник ТКГ перейшов на особистості й почав обговорювати біографію Бурби. Арестович назвав звільненого чиновника «чорним полковником Порошенка» та «людиною, що розганяла Майдан» і при цьому уникла люстрації. Іронізував про «небачений кар’єрний злет» після переведення Бурби в Головне управління розвідки, стверджував, що на розвідника завели чотири справи. Арахамія наводив схожі аргументи і натякав, що має якийсь компромат на полковника: «Я готовий із паном Бурбою піти на поліграф і показати декілька проектів, які ми з ним обговорювали… і вся країна буде здивована, коли їх побачить». Також нардеп звинуватив полковника в порушенні юридичної процедури проведення спецоперації.

Найемоційнішим учасником дискусії став Олександр Ольшанський. Коментатор припускав, що операцію «від самого початку вела ФСБ». Та стверджував, що посадка літака на території України є «актом збройного тероризму» і призвела би до «катастрофи та економічної ізоляції», як у Білорусі. Відтак, на думку Ольшанського, держава не лише мала право, а була зобов’язана зупиняти подібну спецоперацію. Подібні аргументи висловлював і нардеп «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич. Різні спікери часто наголошували, що Бурба не мав письмового указу на перенесення операції, а команди Єрмака міг не виконувати.

Коли лякаєш міжнародною ізоляцією

Наталія Мосейчук і собі приєдналась до «прожарки» звільненого силовика. Вона іронічно називала Бурбу «бравим генералом» із «рильцем у пушку». Порівнювала його із командирами «беркутівців», які розстрілювали людей на Майдані. Перед початком цієї промови модераторка зазначила, що намагається «не грати ні на чиїй стороні» (спойлер: у неї не вийшло. — «ДМ»). У відповідь на подібні звинувачення ведучої Юрій Бутусов пригадав успішну кар’єру Олега Татарова в Офісі президента: під час Революції гідності цей чоловік працював у головному слідчому управлінні МВС та озвучував фейкові звинувачення на адресу майданівців. Наталія Мосейчук звинуватила опонента в маніпуляції.

Також Бутусов неодноразово нагадував, що коментатори не мають доступу до державної таємниці, роботи силових структур і не брали участі в операції. А отже їхні коментарі є лише суб’єктивною оцінкою. Крім того, журналіст часто звертав увагу, що з початку обговорення цієї теми минуло вже 13 місяців, і за цей час правоохоронні органи не підготували жодних висновків. Ба більше, навіть не допитали учасників наради в Офісі президента.

«Свобода слова Савіка Шустера», «Україна», 26 листопада

На токшоу обговорювали пресмарафон президента та «вагнергейт». «Свобода слова» знову минула у присутності лише опозиційних спікерів та у критичній для влади тональності. Нагадаємо, тиждень тому партія «Слуга народу» офіційно відмовилась надсилати своїх представників в ефіри «України» і звинуватила медіа Ахметова в необ’єктивності. Докладніше про медіасторону конфлікту Банкової та Ріната Ахметова читайте в нашому матеріалі.

Гостями програми були експрем’єр Арсеній Яценюк, колишній очільник МВС Арсен Аваков, ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков, колишній міністр фінансів і секретар РНБО Олександр Данилюк, колишній голова СБУ та очільник партії «Сила і честь» Ігор Смешко, нардепка «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький, блогер Дмитро Гордон, журналіст Михайло Ткач. Загалом 9 гостей, вісім чоловіків і одна жінка.

На початку ефіру Савік Шустер розповів, як президент «ошарашив» журналістів інформацією про державний переворот 1 грудня та потенційну участь у ньому Ріната Ахметова. І запитав у глядачів, як вони ставляться до такої заяви. 78 % аудиторії оцінили висловлювання президента як страх масових протестів, а не як реальну загрозу. Хоча ведучий наголосив, що людей, які думають інакше й підтримують президента, теж досить багато.

Всі коментатори одностайно критикували тональність голови держави у спілкуванні із журналістами. Так, Аваков звинувачував президента в неспроможності сприймати критику. Гройсман порівнював цей пресмарафон із пресконференціями Януковича, Геращенко — з інтерв’ю Лукашенка журналісту Бі-бі-сі, а Данилюк — зі спілкуванням Ігоря Коломойського із журналістами. Також спікери засуджували президента за дискредитацію спецслужб, спробу скинути всі проблеми на попередників (Геращенко), «гебістський» метод дискредитації джерела (так Данилюк описав знеславлення журналістів і розвідників замість того, щоб відповідати на їхню критику). Спікери одностайно обурювалися, що Зеленський не говорив про російську загрозу та енергетичну кризу. Й обговорював плани державного перевороту на пресконференції замість того, щоб, якщо його справді готували, заарештувати всіх до нього причетних.

Гордон запам’ятався тим, що зачитав перелік вимог Зеленського до Ахметова, які йому нібито повідомила людина з Офісу президента: «Убрать Шустера, не приглашать Гордона, не показывать Разумкова, не показывать программы про офшоры и вагнеровцев». За його словами, саме бажання контролювати інформаційну політику каналу, а не економічні проблеми лежать в основі конфлікту Банкової та олігарха. За власника телеканалу також заступився Арсен Аваков. Він обурювався, що президент дозволяє собі критикувати великий бізнес, а це буцімто призводить до «падіння акцій усіх українських компаній, а не лише ДТЕК Ахметова». (Насправді падіння євробондів компанії Ахметова збіглося з падінням фондового ринку по всьому світу — через виявлений новий штам коронавірусу «омікрон». Від нього навіть криптовалюти постраждали.)

На прямий зв’язок зі студією виходив лідер «Демократичної сокири» Юрій Гудименко, організатор акції протесту, запланованої на гаданий день «перевороту», запевнив, що акція буде мирною, але безстроковою. Вимоги «Демократичної сокири» — «звільнення російських агентів в Офісі президента, зокрема Андрія Єрмака».

Водночас на токшоу не наголосили на словах Зеленського щодо впливу Ахметова на народних депутатів та розвал монобільшості: «Я борюсь із тим, що хтось володіє 20 % ВВП країни… Я кажу: "Та володійте хоч тридцятьма, але залиште у спокої депутатів, ви не маєте мати тиску на політику"».

Дмитро Разумков під час мініінтерв’ю в рекламній паузі натякнув, що має президентські амбіції. Колишній спікер запевнив, що «в наступних виборах візьме участь», а на уточнювальне питання журналіста додав: «І у президентських, і у парламентських».

У другій частині шоу коментатори майже одностайно підтримали версію Бурби щодо «вагнергейту» та засудили критику президентом української розвідки. Андрій Білецький, лідер «Національного корпусу», стверджував, що можливі дипломатичні проблеми після спецоперацій є «правилами гри розвідок світу». І як приклад наводив втручання спецслужб Ізраїлю та США у внутрішні справи інших країн заради ліквідації терористів. Олександр Данилюк пригадав, що Зеленський і справді з першого дня мав намір звільнити Бурбу як «людину Порошенка». При цьому саме Данилюк, за його власними словами, відмовив шостого президента це робити.

Далі в ефір включився і головний герой «вагнергейту» — звільнений керівник Головного управління розвідки Василь Бурба. Йому дали прокоментувати звинувачення Зеленського, але, посилаючись на державну таємницю, розвідник сказав мало конкретного. Сказав, що як військовослужбовець не може дозволити собі такі емоції, як президент. Втім запевнив, що проводив ремонт у державній резиденції за власні кошти, про «операцію вакцина» вперше почув на пресмарафоні, і йому було не все одно, чи постраждають у літаку з «вагнерівцями» інші пасажири. Також полковник анонсував звернення до суду за буцімто наклеп із уст президента. Ці слова викликали миттєві оплески та слова підтримки від нардепки Ірини Геращеко.

Судишся із президентом? Оплески!

Далі Бурба розповів, як «одна зі спецслужб» у лютому намагалася шантажувати його, аби розвідник спростував дані про операцію. За словами Бурби, якби він погодився, на нього чекала посада посла. Але чоловік відмовився, тож буцімто через це його сім’ю виселили з резиденції, а ще погрожували кримінальним провадженням і забороною виїзду за кордон.

Умовний нейтралітет у дискусії зберігав лише лідер «Сили і честі» Ігор Смешко. Політик висловив «честь і хвалу розвідці, що проводила операцію». Але також стверджував, що Бурба не мав права зупиняти заходи без підпису та особистої вказівки президента. Який, у свою чергу, не мав права делегувати цю функцію жодній іншій людині. І взагалі, якщо йдеться про затримання гаданих злочинців, то це також не компетенція презижента, а правоохоронних органів. Також Смешко засуджував «політичні танці», які йдуть довкола справи. З цікавих тез Смешка варто виділити питання, чому Україна не передала (а чи не передала? Чи збирається? — на це питання у студії не було кому відповісти) в міжнародні суди матеріали, зібрані про найманців, які воювали на Донбасі.

Завершили програму уривком суперечки Юрія Бутусова та Володимира Зеленського на пресмарафоні. «Не доводьте журналістів і розвідників до такого стану, що вони вам готові сказати що завгодно,» — двозначно підсумував ефір Савік Шустер.

«П’ятниця. Вечір», «Наш», 26 листопада

Випуск токшоу тривав лише дві години замість традиційних чотирьох з половиною. Решту ефірного часу віддали програмі «Формула країни. Обговорення». «П’ятниці» лишили пресмарафон президента та традиційне — енергетичну кризу й російсько-українські стосунки.

Гостями студії були нардепка від ОПЗЖ Тетяна Плачкова, нардеп від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, депутат київської міської ради від «Європейської Солідарності» Сергій Таран, представник фантомного «експертного уряду» та прихований піарник ОПЗЖ Валентин Землянський, юрист Геннадій Друзенко, екснардеп Радикальної партії і експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. Всього — 6 гостей, одна жінка та п’ять чоловіків.

Для початку ведуча Ангеліна Пичик запитала у гостей про їхні враження від пресмарафону. Олексій Кучеренко відповів, що дивився його із «нерозумінням і роздратуванням» та порівнював президента із пораненим звіром. Тетяна Плачкова назвала пресмарафон нецікавим і непереконливим. Сама модераторка звинуватила Зеленського у спробах знайти винних серед журналістів, політиків чи бізнесменів. І доводила, що емоційність президента небезпечна для країни. Екснардеп Ігор Попов стверджував, що формат пресмарафону був обраний президентом як більш видовищний і мав сподобатись лояльній до нього частині виборців. У дискусії із Поповим ведучий Антон Довлатов емоційно вигукнув: «Президент ещё немного и по фене ботать начнёт, это же ужасно!»

Ведучі обурювались, що на пресконференцію не запросили «лідера інтернет-мовлення» та «часто-густо лідера інформаційного мовлення» — телеканал «Наш». «Забыть о таком канале — это плевок в лицо зрителю», — «скромно» підсумував Довлатов. Нагадаємо, що на новому ютуб-каналі «Нашого» всього 37 тисяч підписників. А старий канал уже три тижні не оновлюється, бо «лідер інтернету» не знає, що таке авторське право.

Студія критикувала керівника Головного управління розвідки Кирила Бутанова за тезу про ймовірний наступ російських військ на початку 2022 року. Ангеліна Пичик обурювалась, що «президент і головний розвідник говорять різне». А також звинуватила держави Заходу в тому, що вони буцімто руйнують нашу економіку такими повідомленнями і при цьому «не дадуть нам ні одного солдата». Юрист Геннадій Друзенко стверджував, що Буданов, на його думку, не на своєму місці та не компетентний для цієї посади. Крім того, коментатор в унісон із ведучим доводив, що Україна втратила Крим через західних партнерів, які вимагали не оборонятися.

Обговорення російсько-українських стосунків традиційно звелось до нав’язування ідеї компромісу та мирних переговорів із Росією. Найактивнішими «голубами миру» були самі модератори, а також нардепи Кучеренко й Плачкова. Ангеліна Пичик навіть пропонувала провести місцеві вибори на контрольованих російськими бойовиками територіях. Ось таке «дводумство»: ведучі «Нашого» одночасно звинувачували українську владу у віддаванні Криму без бою та в небажанні йти на мирні переговори щодо Донбасу.

Сергій Таран був єдиним учасником програми, який доводив, що Кремль не зацікавлений у справжніх переговорах. Тож традиційно був мішенню для насмішок і заперечень зі сторони ведучих. Певно, за всю програму Таран не зміг завершити жодну тезу: його перебивали модератори. На суперечки з Тараном і намагання його висміяти припала чи не половина ефіру.

Особливо відзначився Антон Довлатов, який за рівнем зневаги до своїх гостей виходить уже на рівень російського пропагандиста Володимира Соловйова. Наприклад, під час чергової суперечки із Тараном він саркастично прокоментував: «Думал лучше прес-конференции президента сегодня уже ничего не будет, но вот есть». Смішно, що наприкінці токшоу ведучий пафосно закликав глядачів слухати одне одного, попри різні позиції, та не намагатись принижувати своїх супротивників.

Коли стомився вигадувати жарти про свого гостя і починаєш просто кривлятись

Екснардеп Попов тим часом доводив, що гібридна війна має закінчитись гібридним миром, і пропонував Україні погодитись на «придністровську модель», аби уникнути «карабаського варіанту». Тетяна Плачкова змальовувала ідеалістичну картину майбутнього заможного підросійського Донбасу: «Туда заходит российский бизнес, там начинают строится заводы, товары их идут уже на российских рынок». Та припускала, що «завтра они уже будут жить лучше, чем мы». Нардеп «Батьківщини» і завсідник каналів Медведчука Олексій Кучеренко засуджував войовничу риторику українських політиків, закликав шукати компроміс із Росією і вступав у суперечки із «цапом-відбувайлом» цього ефіру Сергієм Тараном. У ході однієї із них Кучеренко зізнався, що боїться «радикально-національно-патріотичних людей».

Коли боїшся «радикально-національно-патріотичних людей»

«Моя Україна», Прямий канал, 26 листопада

Випуск програми був повністю присвячений пресмарафону президента. Гостями «Моєї України» були нардепи Володимир В'ятрович («Європейська солідарність») та Інна Совсун («Голос»), юристка Агія Загребельська, «джинсовиця» Олександра Решмеділова, нардепи минулого скликання Вікторія Пташник і Борислав Береза, депутат Київради («Голос») Тарас Козак і політкомментатор Олег Саакян. Усього — 8 гостей, чотири жінки та чотири чоловіки.

Ведучий Матвій Ганапольський на початку ефіру запевнив, що Прямий не образився на те, що його не запрозили на пресмарафон: питання, які цікавили канал, поставили інші журналісти. Зрештою, товаришка по холдингу «Вільні медіа» — представниця 5 каналу — до Зеленського потрапила. І все ж токшоу звелось до групової критики відповідей президента та його манери спілкування із медіа.Гості критикували президента за часту зміну версій щодо «вагнергейту», ототожнення держави із посадою президента, погіршення міжнародної репутації України та можливі економічні проблеми у зв’язку із заявою про державний переворот. Також спікери обурювались випадами глави держави у бік журналістів і часто звинувачували його у брехні.

Наприкінці програми Прямий показав нарізку із пресмарафону, на якій Зеленський повторює, що він президент країни. «Він сказав один раз і я йому повірив. Він сказав двічі — і я засумнівався. Він сказав тричі — і я зрозумів, він бреше,»ефектно прокоментував сюжет арабською приказкою екснардеп Борислав Береза.

В'ятрович скаржився на «фашистські меседжі» дискредитації державних інституцій і медіа. Агія Загребельська характеризувала «режим, у якому ми перебуваємо після пресконференції» як «дототалітарний авторитаризм». Козак розмірковував, що оточення президента користується методом переведення гніву Зеленського на певні прізвища, щоб президент був у зоні комфорту. Береза зробив висновок, що Зеленському лячно, і емоційна поведінка президента не є акторською грою.

Чимало компліментів отримав на свою адресу Юрій Бутусов, який під час пресмарафону звинуватив Зеленського у брехні. Ведучий назвав його одним із найкращих українських журналістів та пригадав слова свого друга-дипломата, який буцімто назвав головреда «Цензор.нет» «єдиним справжнім журналістом» на події. Екснардепка Вікторія Пташник стверджувала, що, на відміну від президента, Бутусов «поводився дуже достойно».

Частину ефіру присвятили інциденту після пресмарафону, який призвів до госпіталізації журналістки Прямого. Вона показала у студії сліди від крові на одязі, набряки на руці та медичну довідку про забій ліктьового суглобу. Також співробітниця каналу повідомила, що планує подавати позов до Державного бюро розслідувань, і подякувала колегам, які її «за шкірки витягали з-під ніг удовців». Пізніше редакторка шоу зачитала заяву Управління державної охорони щодо інциденту. Служба звинуватила «представників ЗМІ» у «провокативних діях» і «особистих образах» та заперечувала застосування сили. У цей момент Береза емоційне вигукнув «дебилы!»

Журналістка Прямого демонструє набряк на руці після сутички із УДО

На зв’язок виходив Гео Лерос, який розповів про плани власного судового позову проти президента. Нардеп був у своєму репертуарі. Зокрема, порівняв Зеленського із «неадекватним бездомним, який страждає синдромом Туретта», а пізніше сказав, що «країною керує ідіот».

Токшоу, що не потрапили в огляд:

23 листопада, «Пульс», Ukrlive

У програмі взяли участь нардепи Євгеній Шевченко та Олег Купрієнко, а також політкоментатори Руслан Бортник, Марина Ставнійчук, Сергій Годний, Олексій Буряченко, Віктор Скаршевський, Дмитро Корнійчук, Олександр Лазарєв. Разом — 9 гостей, одна жінка та вісім чоловіків.

24 листопада, «Токшоу №1», «Україна 24»

Гостями токшоу були нардепи Вадим Рабинович, Юрій Бойко, Артур Герасимов, Ярослав Железняк, Анна Скороход, Людмила Буймістер і політкоментатори Зорян Шкіряк, Вадим Карасьов і Святослав Піскун. Разом — 9 гостей, дві жінки та сім чоловіків.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2608
Читайте також
03.11.2021 15:00
Андрій Любарець
для «Детектора медіа»
3 661
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду