На тижні блогери активно обговорювали ситуацію з оновленням парламентського телеканалу «Рада», а ще — скандальний інцидент на блокпосту за участю тепер уже колишнього заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі. Обидві ситуації дали ютуберам чергові приводи для критики влади, яку звинувачують у бажанні використовувати державний телеканал для піару та далі роздавати посади людям, так чи інакше причетним до студії «Квартал 95».  

Зрада на «Раді»?

Галасу в медіасередовищі наробив перезапуск парламентського телеканалу «Рада», про який раніше згадували хіба що в контексті бійок гостей. Якщо послухати владу, то жодної «зради» в перезапуску нема — просто парламент вирішив виділити більше грошей на якісне висвітлення своєї роботи. Але якщо придивитись, є чимало тривожних дзвіночків на зразок скандального політтехнолога Володимира Петрова, який став обличчям каналу.

Представники влади переконують: на «Раді» висвітлюватимуть різні «суспільно значущі» події. Тому й фінансування канал потребує підвищеного. Та в опозиції небезпідставно побоюються, що оновлена «Рада» висвітлюватиме переважно здобутки влади, в найкращому випадку ігноруючи решту політичних сил. Через те лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко навіть в етер мовника стихійно вривався.

Побоювання, що «Рада» буде інструментом піару влади, висловлюють і в медіаспільноті. Мовляв, такі меседжі закодовані навіть у промо телеканалу (від якого представники «Ради» згодом, щоправда, відхрестилися). Після наради членів парламентських фракцій та засідання редакційної ради Петрова «виключили» з переліку ведучих. Та згодом медійник повернувся в етер уже у статусі експерта і щовечора мило спілкується з ведучим Сергієм Івановим — своїм колегою по телеканалу «Ісландія».

Хайп довкола парламентського мовника пішов і в ютуб-простір. Зокрема, аналізували ситуацію на ресурсі проросійської «Страни.юа». На погляд блогерки Олесі Медведєвої, хоч за що бралася чинна влада, «все идет по одному месту». А щодо «Ради», то вже у згаданому проморолику, мовляв, помітне бажання піарити владну команду. Та й, за інформацією анонімного «джерела» «Страни.юа» з оновленого телеканалу, «коллектив разбалансирован» і багато хто вже не хоче виходити на роботу, на яку начебто й офіційно оформлювати не поспішають (що й не дивно, адже контент для «Ради» створює продакшен, збудований на базі компанії «Кінокіт»). «Не идут у Зеленского и его команды медиапроекты», — резюмує Медвєдєва.

Прихильний до «Євросолідарності» блогер Мирослав Олешко, у свою чергу, побудував «аналітику» на раптовій появі в етері оновленої «Ради» Петра Порошенка. Почав із того, що «ранее президенты открывали себе телеканалы за свой счет» (прозорий натяк). А Зеленський, мовляв, вирішив «переделать телеканал "Рада" под свой личный канал пропаганды власти». Гірше того, «его переделывает человек, который раннее создавал телеканал Медведчука с нуля». Якби блогер хоч трохи цікавився ситуацією, то дізнався би, що «112» Олексій Семенов запускав, коли ним володів через підставних осіб ексміністр уряду Азарова Віталій Захарченко, NewsOne — коли телеканалом володів нардеп Євгеній Мураєв. А після того той самий Семенов запускав і Прямий канал на базі колишнього «Тонісу». Та повернімося до Порошенка. «Порошенко говорит о главном: они пилят бюджетные деньги в обход Prozorro», — бідкається Олешко. Додаючи, що «такого себе даже Янукович не позволял». А може дозволяв, але трохи в іншій формі?

Коментував тему і прихильний до чинної влади екснардеп та журналіст Сергій Лещенко, теж зосередившись на діях Порошенка, який увірвався в ефір «Ради». «У нього істерія», — певен медійник. Бо «Рада», мовляв, «зруйнує монополію» олігархічних телеканалів (сміливий план для одного з двох десятків інформаційних телеканалів, які товчуться в доволі невеликій ніші).

Порошенко ж, на погляд Лещенка, «діє в інтересах своїх телеканалів». А от оновлена «Рада», на думку Лещенка, має стати «повноцінним незалежним, неупередженим мовником, в якому будуть присутні всі політичні сили, які є в парламенті […] зокрема, і представники монобільшості». Присутні-то вони будуть, і вже є; щоправда, за планом «Слуги народу», представництво має бути пропорційним кількості депутатів, тобто «слугам» дістанеться левова частка. Але, крім присутності представників політсил, в ефірі можуть бути й маніпуляції, дезінформація, чорний піар.

Ось, до речі, про це. Формально відсторонений від етерів «Ради» в ролі ведучого Володимир Петров, а також його колега, блогер та новий ведучий парламентського мовника Сергій Іванов присвятили цій темі кілька відео на ютуб-каналі «Ісландія». В одному з них ішлося, що «олігархи та проросійські сили» (за визначенням Іванова) «шантажують» керівництво парламенту, аби звільнити Петрова. В іншому — що перезапуску «Ради» боїться особисто Петро Порошенко. Бо заздрить, мовляв, що якийсь державний мовник так різко злетів без «мільйонів», які лідер «ЄС» звик витрачати на роботу своїх каналів — Прямого та 5 каналу. Злетіла «Рада» чи ні — питання поки що дискусійне, побачимо рейтинги — дізнаємось; а ось «мільйони» вона споживає, аж гай шумить — наступного року в неї вкладуть третину мільярда. Іванов каже про Порошенка: «Він думає, як злочинець […]: якщо щось створюється, значить там буде пропаганда». Дісталося від Сергія Іванова й колегам по медіаспільноті, які, мовляв, навіть не припускають «існування чогось об’єктивного та чесного». «Чесність» — це коли редакційна рада каналу виступає за неприйнятність ведучого-політтехнолога Петрова, протягувати його у щовечірній ефір у ролі «експерта», яка відрізняється від ролі ведучого тільки тим, що Петров іноді перериває свої монологи реплікою: «А ви що про це думаєте, Сергію?»

Посада до скандалу доведе

Обговорювали на тижні й постать тепер уже колишнього заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, який влаштував скандал на блокпосту на Донеччині, погрожуючи патрульному. Після галасу, що виник через інцидент, звільнити посадовця вимагав особисто президент Зеленський. Далі — більше: розслідувачі знайшли інформацію, що Олександр Гогілашвілі має російське громадянство. Зрештою Кабмін скандального заступника міністра звільнив за власним бажанням :) Та галас довкола його постаті не вщух. Ба більше, з’ясувалося завдяки розслідуванню команди «Слідство.info», що в будинку, який орендує родина звільненого посадовця, мешкає й головний розвідник України Кирило Буданов. І ще багато цікавого — про відмивання грошей, зв’язки з Росією тощо.

Інформаційних приводів для блогерів було хоч греблю гати. Журналіст Віталій Портников, наприклад, коментуючи тему, говорить, що дружина Гогілашвілі (помічниця президента Зеленського) «працює в Офісі "95 кварталу" — сатиричному кабаре, яке багато років надає пропагандистські послуги одному з найбільш відомих українських олігархів — Ігорю Коломойському» (оце закрутив!). Ця історія, певен медійник, нагадує нам, що в часи Зеленського «державні інституції продовжують деградувати». Бо звітують, мовляв, перед владою, а не перед народом.

Журналістка Тетяна Даниленко, у свою чергу, згадувала про спільне мешкання очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова та Олександра Гогілашвілі. Це, переконана блогерка, «повний розвал і деморалізація силових структур», коли під одним дахом живуть і громадянин Росії, і його дружина, офіційно не оформлена в Офісі президента, але присутня на секретних нарадах, і головний розвідник України. Який, за протоколами, мовляв, точно не мав би мешкати в таких умовах. Та й президента, переконана Даниленко, ситуація абсолютно не прикрашає. Бо міжнародні партнери можуть із такої легковажності висновки зробити.

Критикував персонально Зеленського і ще донедавна його симпатик, а нині ледь не персональний ворог Дмитро Гордон. Як завжди, в гонитві за переглядами робив це гучно й епатажно. Зокрема, у відео, де заявив, що, за інформацією колишнього глави Офісу президента Андрія Богдана (той дав Гордону інтерв’ю напередодні), Зеленський особисто дав вказівку «посадить Гордона». Ба більше, медійник певен, що за ним стежать, «проводят аудіо- и видеонаблюдение». Але, мовляв, мовчати про страшну корупцію, розквітлу в Україні, не може й не збирається. «Они воруют, а виноват Гордон», — бідкається телевізійник. Тож хоче спрямувати до правоохоронних органів запити, чи ведуться щодо нього слідчі дії. Паралельно Дмитро Гордон надсилає запити і до посольств провідних держав світу, де пише про тиск української влади на свободу слова. Та почекайте, Дмитре, дайте ж посольствам зі скаргами каналів Медведчука розібратися.