Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 15 червня 2022 року підтримав низку законопроектів. Зокрема члени комітету рекомендували Верховній Раді прийняти за основу і в цілому проєкти законів №7439 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності друкованих засобів масової інформації» та № 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». Якщо останній було підтримано одноголосно і практично без обговорення, то щодо необхідності газети Міноборони розгорнулася дискусія.

За словами голови комітету Микити Потураєва, цей проєкт розроблений на виконання минулорічних рекомендацій щодо інформбезпеки. «Це про забезпечення потреб нашої армії. Є потреба у Міноборони в офіційному віснику саме у вигляді ЗМІ. Під час війни це питання ще більше загострилося. Я поговорив з людьми на фронті, вони сказали, що потреба в друкованому ЗМІ для них існує», – сказав він.

За словами речника Міноборони Олександра Мотузяника, така газета стала би додатковим каналом інформації для воїнів, які не мають на фронті доступу до телебачення та інтернету, в тих місцях, де існує інформаційний вакуум.

Народний депутат Микола Княжицький сказав, що підтримає цей проєкт, якщо в газеті не буде політичної реклами. «Міноборони має право видавати свою газету, особливо в час війни. Але з моєї точки зору, армія має бути поза політикою. У нас є хороше радіо «Армія FM», яке може задовольняти потреби і може видавати свій вісник. Я не знаю, в яких країнах НАТО видання газети регулюється у такий спосіб? А ми ж маємо прагнути до стандартів НАТО. Якщо візьмемо країни, армії яких воюють, то приміром, в Ізраїлі теж є своє популярне військове радіо, є два журнали, які ніхто не читає, й є сторінка в інтернеті керівника прес-служби армії, який пише про все. Йому не потрібні ніякі громадські діячі і незалежні журналісти. Бо армія – це військове професійне об’єднання, яке спокійно може саме видавати деполітизовану газету», – зазначив він.

Член комітету Володимир В’ятрович вважає, що ця газета не зможе доносити оперативну інформацію, оскільки є великі проблеми з її доставкою на фронт. «У сучасному світі краще наполягати на електронних носіях інформації, навіть попри те, що є проблема з доступом до інтернету в певних зонах фронту. Газета точно не вирішить цієї проблеми», – сказав він.

За словами представниці секретаріату комітету Людмили Блищик, проєкт був доопрацьований підкомітетом, і там згадок про політичну рекламу і редакційну раду вже немає.

Члени комітету підтримали проєкт №7439 в оновленій редакції комітету більшістю голосів (Володимир В’ятрович та Софія Федина утрималися).

Нагадаємо, народна депутатка Мар’яна Безугла зареєструвала проєкт Закону України №7439 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності друкованих засобів масової інформації».

Головне науково-експертне управління парламенту у своєму висновку зауважує, що Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо реформування державних ЗМІ, тому ухвалила закон про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Проведення антитерористичної операції обумовили тимчасовий відступ від згаданих вище міжнародних зобов’язань України.

«Таким чином, запропонована концепція проекту в частині надання Міністерству оборони України права на створення друкованого засобу масової інформації на постійній основі виглядає дискусійною, враховуючи зазначені положення законів України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Разом з тим, на нашу думку, вбачається конструктивним надати таке право Міністерству оборони України на час введення воєнного стану та певний період після його припинення або скасування», – йдеться у висновку.

Раніше про те, що Міністерство оборони ініціює розробку та ухвалення законопроєкту про заснування друкованого видання для військових, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Нагадаємо, в Україні у 2016-2018 роках була проведена реформа щодо роздержавлення друкованих медіа. Органи влади та державні структури більше не можуть бути засновниками друкованих видань, за декількома винятками (до яких належать парламентська газета «Голос України» та урядова — «Урядовий кур’єр»). У грудні 2018 року припинила вихід газета «Народна армія» — друкований орган Міністерства оборони. Працівники газети здебільшого перейшли працювати до новоствореної агенції «АрміяInform».

Раніше, 13 червня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону № 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», ініціаторами якого стали кілька десятків народних депутатів.

Ілюстрація: istockphoto.com