Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

Ключові напрямки роботи Комітету в першому півріччі 2020-го:

• розробка проєкту закону про медіа;
• адаптація роботи під час карантину;
• вивчення ситуації у державних кіностудіях;
• розробка законів щодо підтримки культури та креативних індустрій під час карантину.

У першому півріччі 2020 року комітет працював стабільно, не зірвавши жодного засідання через відсутність кворуму. Засідання проходили відкрито, хоча представникам громадськості слово давали рідко. Через те, що деякі профільні законопроєкти готувалися в «турборежимі», їх довелося перереєстровувати, зокрема проєкт закону про медіа. Публічних обговорень проєктів стало більше порівняно з попереднім півріччям. Комітету довелося змінити план роботи через пандемію.

У пріоритеті комітету були законопроєкти щодо економічної підтримки культури та креативних індустрій, постраждалих від карантинних обмежень. Через секвестр держбюджету-2020 було скорочено фінансування культури й суспільного мовлення, однак завдяки комітету вдалося набагато менше скоротити бюджет ПАТ «НСТУ», ніж планувалося. Тож суспільний мовник нарешті зміг розрахуватися з давнім боргом перед Euronews (майже 310 мільйонів гривень), успадкованим від державного телебачення.

У січні комітет рекомендував парламенту ухвалити за основу в першому читанні проєкт закону «Про медіа». Після обговорень проєкт у липні перереєстрували і знову рекомендували до ухвалення за основу в повторному першому читанні.

Попри небажання розглядати питання, дражливі для суспільства, комітет розглянув законопроєкт Максима Бужанського про продовження навчання російською мовою в школах. У комітеті стали більше дослухатися до опозиції, двоє представників якої очолили підкомітети.

Комітет має дуже широке коло повноважень. «Детектор медіа» проаналізував роботу у сферах інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

• соціальних медіа та інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики в сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Кадри і персоналії

2019 року замість Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики та Комітету з питань культури та духовності у Верховній Раді з’явилися два нові: Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет із питань свободи слова. Більшість повноважень у сфері медіа перейшли до першого.

У Комітеті гуманітарної та інформаційної політики більшість належить фракції «Слуга народу»: спершу вона делегувала 10 із 18 членів, а після того, як голова комітету Олександр Ткаченко в червні 2020 року став міністром культури та інформаційної політики, — 9 із 17. Зараз комітет очолює Микита Потураєв («Слуга народу»). Перша заступниця — Ірина Констанкевич (група «За майбутнє»); заступники — Євгенія Кравчук, Гео Лерос і Павло Сушко («Слуга народу»), секретар — Олександр Абдуллін («Батьківщина»). Члени комітету: Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Олександр Кабанов, Дмитро Нальотов і Тетяна Рябуха («Слуга народу»); Олександр Качний, Ренат Кузьмін і Юрій Павленко («ОПЗЖ»); Микола Княжицький, Софія Федина та Володимир В’ятрович, який увійшов до комітету в січні 2020 року («Європейська солідарність»).

Комітет гуманітарної та інформаційної політики створив п’ять підкомітетів: із питань культурної політики (його очолив Гео Лерос); інформаційної політики (Микита Потураєв), туризму та курортів (Дмитро Нальотов), у справах сім’ї та дітей (Тетяна Рябуха), з питань кінематографу та реклами (Павло Сушко). У червні, коли комітет очолив Микита Потураєв, до керівництва підкомітетів «допустили» представників опозиції.

«Хоч як я ставлюся до опозиції, але якщо вона є в нашому комітеті, то має бути представлена на рівні керівництва комітету», — сказав голова Комітету Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа». Для представника опозиції було створено ще один підкомітет із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації. Його очолив Олександр Качний з «Опозиційної платформи — За життя». Також змінився голова підкомітету з питань культурної політики. Гео Лерос добровільно відмовився від посади голови підкомітету, запропонувавши замість себе Миколу Княжицького з «Європейської солідарності». Замість Микити Потураєва, який став головою Комітету, підкомітет із питань інформаційної політики очолила Євгенія Кравчук.

На думку Миколи Княжицького, зі зміною голови в комітеті практично нічого не змінилося: «Єдине, що за Потураєва два представники опозиції очолили підкомітети. І це я вважаю ознакою демократії. Хоча повноважень у підкомітетів небагато, але все ж».

Дисципліна і працездатність

У січні–липні 2020 року комітет провів 22 чергових та позачергових засідання, одне з яких — виїзне (щодо державних кіностудій «Укркінохроніка» та «Національна кінематека України» в Києві). Засідання не завжди відбувалися за планом, особливо після запровадження карантину.

Кворум на засіданнях не зривали жодного разу. Найбільше засідань пропустили Ренат Кузьмін (шістнадцять), Володимир В’ятрович (вісім) та Олександр Абдуллін (сім), останні двоє здебільшого через хворобу. Лише Євгенія Кравчук була присутня на всіх засіданнях.

Комітет, як і парламент загалом, змінив «турборежим» на режим карантину. З середини березня засідання відбувалися онлайн, але частина членів комітету все одно брала в них участь офлайн. Якщо раніше законопроєкти розглядалися за скороченою процедурою, без детального обговорення, то тепер обговорення було не завжди ефективним через поганий зв’язок.

За результатами оцінки роботи Комітетів ВР за період карантину із 1 квітня до 18 травня 2020 року, яку провела громадянська мережа «ОПОРА», Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики показав найкращий результат. «Комітет мав шість засідань за період моніторингу, половина з них проведена у форматі відеоконференцій. Всі засідання вчасно анонсовані, є аудіозаписи засідань на сайті. Стенограми оформлюються вчасно. Не вистачає даних про реєстрацію депутатів на засіданнях, а самих протоколів засідань, на жаль, майже немає (один із шести). Комітет має офіційні сторінки в соціальних мережах Instagram, Telegram та Facebook, де активно оновлюється інформація про прийняті рішення та анонсуються засідання», — йдеться у звіті. Зараз на сайті комітету оприлюднені всі протоколи та стенограми засідань, а також дев’ять із двадцяти двох аудіозаписів. Станом на 18 серпня були оприлюднені всі аудіозаписи засідань.

У першому півріччі в комітеті створили робочі групи для пошуку шляхів підтримки культури та креативних індустрій під час карантину; розробки законів для захисту прав дітей у сфері охорони здоров’я; щодо  регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» в контексті інформаційної безпеки та інші.

Робота над законопроєктами

На розгляді в комітеті в кінці липня 2020 року було 79 законопроєктів, за підготовку яких цей комітет є головним відповідальним. Із них 12 стосуються інформаційної галузі. Також на розгляді в комітеті 231 законопроєкт, до яких він має подати пропозиції.

За планом роботи на третю сесію комітет мав підготувати 36 законопроєктів, із яких 15 стосувалися інформаційних, рекламних та мовних питань. Зокрема:

• проєкт закону № 1102 про визнання таким, що втратив чинність, Закону від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», внесений Вадимом Новинським, Дмитром Шпеновим, Сергієм Магерою та іншими. Проєкт знято з розгляду;
• проєкт закону № 1103 про мови в Україні, внесений Вадимом Новинським, Мусою Магомедовим, Дмитром Шпеновим та іншими. Проєкт знято з розгляду;
• проєкт закону № 1103-1 про порядок застосування мов в Україні, внесений Юрієм Бойком, Наталією Королевською, Нестором Шуфричем та іншими. Проєкт знято з розгляду;
• проєкт закону № 1145 про внесення змін до Закону «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв та врегулювання особливостей реклами тютюнових виробів, внесений Дмитром Шпеновим. Проєкт знято з розгляду;
• проєкт закону № 2072 про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений Миколою Княжицьким, Софією  Фединою, Іриною Геращенко та іншими. На розгляді в комітеті;
• проєкт закону № 2228 про внесення змін до статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, внесений Дмитром Микишею. Ухвалено у першому читанні, надано таблицю поправок до другого читання;
• проєкт закону № 2340 про українську жестову мову, внесений Іриною Борзовою. На розгляді в комітеті;
• проєкт закону № 2362 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в закладах освіти, внесений Максимом Бужанським. Комітет рекомендував відхилити проєкт;
• проєкт закону № 2381 про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень, внесений Ольгою Василевською–Смаглюк. На розгляді в комітеті;
• проєкт закону № 2521 про внесення змін до Закону «Про систему іномовлення України» (щодо програмної політики та території розповсюдження), внесений Олександром Ткаченком, Євгенією Кравчук, Микитою Потураєвим та ін. Ухвалено закон;
• проєкт закону № 2576 про внесення змін до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» (щодо підвищення ефективності роботи НСТУ), внесений Євгенією Кравчук, Олександром Ткаченком, Тетяною Рябухою та іншими Комітет підтримав і рекомендував парламенту ухвалити за основу у першому читанні;
• проєкт закону № 2577 про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні, внесений Максимом Бужанським. Знято з розгляду;
• проєкт закону № 2693 про медіа, внесений Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет рекомендував парламенту ухвалити в повторному першому читанні;
• проєкт закону № 2693-1 про медіа в Україні, внесений Миколою Княжицьким, Володимиром В’ятровичем, Софією Фединою та ін. Комітет рекомендував відхилити;
• проєкт постанови № 2723 про звільнення міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. Не актуальний — Бородянський сам подав у відставку.

Частина запланованих проектів розглянуті та ухвалені. Окрім того, до плану додалися й нові важливі законопроєкти. 6 лютого Комітет рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт № 2521 про внесення змін до закону «Про систему іномовлення України» (щодо програмної політики та території розповсюдження). 19 травня ВР ухвалила цей закон у другому читанні та в цілому. За оновленим законом контент мультимедійної платформи іномовлення України тепер може вироблятися не англійською та іншими мовами, а українською та іншими мовами. Крім того, канали іномовлення зможуть мовити не виключно за межами України, а й на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, у прикордонних районах, що межують з окупованими територіями, територією Росії чи інших держав, з яких поширюються програми держави-агресора в аналоговому та цифровому ефірі.

Комітет вирішив розглянути питання про висновок Венеціанської комісії щодо закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» після того, як Конституційний суд ухвалить рішення щодо цього закону. Водночас проєкт № 2362 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державою мовою Максима Бужанського Комітет гуманітарної та інформаційної політики 17 червня розглянув і більшістю голосів відхилив. Розгляд цього проєкту викликав хвилю протестних акцій.

Епопея з ухваленням закону про медіа триває вже третє скликання парламенту. У Комітеті гуманітарної та інформполітики планували цей законопроєкт ухвалити в першому читанні ще на другій сесії, та не змогли це зробити й протягом третьої. Коли проєкт почали обговорювати зі стейкхолдерами, громадськістю та міжнародними експертами, назбиралося багато уточнень і пропозицій. Спочатку Олександр Ткаченко казав, що законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, а правки внесуть до другого читання. Але потім на засіданні 30 квітня Комітет інформполітики рекомендував Раді скерувати проєкт про медіа на повторне перше читання. Під час обговорення стало відомо, що ті зміни і доповнення, які погодився внести у проєкт комітет, не можна внести в межах процедури підготовки законопроєкту до другого читання: їх урахування потребувало зміни структури проєкту.

Тож 19 травня ВР скерувала законопроєкт № 2693 «Про медіа» для підготовки на повторне перше читання і вирішила розглядати обидва — цей та альтернативний законопроєкти — за скороченою процедурою. Першого червня народні депутати перереєстрували альтернативний законопроект «Про медіа», а першого липня з другої спроби Комітет підтримав нову редакцію законопроекту. Попри заклики українських та міжнародних організацій якнайшвидше ухвалити цей закон у першому читанні, в парламенті вирішили розглядати його вже восени — на четвертій сесії. За інформацією джерел «Детектора медіа» в парламенті, спікер Дмитро Разумков не захотів розглядати цей проєкт перед канікулами, побоюючись рейтингових втрат для «Слуги народу» через критичні заяви деяких громадських організацій і журналістів, які вимагають не ухвалювати закон «Про медіа».

Попри те, що шестеро народних депутатів із Комітету гуманітарної та інформаційної політики на початку року виступили з критикою законопроєкту про протидію дезінформації, який розробляло Міністерство культури, молоді та спорту, комітет не відмовився від ідеї врегулювати цю проблему законодавчо. Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав, що в комітеті планують напрацювати новий проєкт про протидію дезінформації.

Коронавірусні корективи

13 квітня ВР на позачерговому засіданні ухвалила зміни до закону «Про державний бюджет на 2020 рік», а Олександр Ткаченко анонсував подальшу роботу над підтримкою креативних індустрій. Члени Комітету гуманітарної та інформаційної політики та Комітету свободи слова зареєстрували пакет законопроєктів, що мали підтримати креативні індустрії, постраждалі від локдауну: № 3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу…»; № 3378 «Про внесення зміни до Бюджетного Кодексу України щодо державної підтримки сфери культури…»; № 3379 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій…» Комітет швидко підтримав ці проекти. Парламент ухвалив, а президент Володимир Зеленський 13 липня підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу…» Решта два проекти (№№ 3378 і 3379) ще на розгляді в парламенті.

Комітет гуманітарної та інформаційної політики підготував лист до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з закликом доопрацювати Державну програму стимулювання економіки та подолання наслідків пандемії. Це спонукало Кабмін виділити 8 липня мільярд гривень на підтримку сфери культури та креативних індустрій.

Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав, що комітет не виконав свій план роботи через коронавірус, блокування роботи парламенту і втрату часу, а закон про медіа не ухвалили через сильний спротив: «Спротив став іще сильніший, якщо порівнювати з минулими роками. Тому що зараз закон прямо зачіпає безпекові інтереси проросійських медіа в Україні, тому вони здіймають великий галас. Друга причина в тому, що цей закон починає регулювати онлайн-медіа, а частина цих медіа просто не хоче жодної регуляції». За словами Потураєва, голоси для ухвалення цього проєкту в повторному першому читанні вже є. «Слугам народу» вдалося домовитися з «Європейською солідарністю», погодившись на частину їхніх пропозицій із відхиленого альтернативного законопроекту № 2693-1, зокрема, про чорні списки російських культурних діячів.

На думку Миколи Княжицького, найважливішими питаннями, які розглянув комітет за останню сесію, були проекти про підтримку креативних індустрій. «Також Комітет розглянув проєкт Бужанського № 2362 і не підтримав його. Але проєкт навіщось винесли на розгляд у залу. Ми категорично проти цього проєкту. Водночас Комітет не розглянув мій проєкт № 2072 про прозорість медіавласності, хоча мої пропозиції частково враховані в проєкті про медіа», — сказав Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа». Шанси ухвалити закон про медіа Княжицький вважає сумнівними. За його словами, парламент через так званий турборежим не виконує свою місію: «Коли зникає практично доопрацювання між першим і другим читанням, проекти виходять неякісні».

Комітет і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

Вперше за багато років комітет рекомендував Верховній Раді визнати річний звіт Нацради незадовільним. За це рішення не голосували представники фракції «Європейська солідарність», які пропонували взяти звіт Нацради за 2019-й до відома, бо вважали його одним із найкращих за останні роки. Але більшість у Комітеті мала низку претензій до Нацради:

1. Неналежне регулювання провайдера цифрового телебачення стандарту DVB-Т2 — компанії «Зеонбуд». Нацрада після відключення аналогового телебачення  і скарг на відсутність сигналу цифрового телебачення не призначила перевірку «Зеонбуду» щодо виконання ліцензійних умов з покриття 95 % мешканців України цифровим сигналом.
2. Зволікання з демонополізацією ринку і створенням державної мережі цифрового телебачення. Український державний центр радіочастот ще у 2017 році прорахував 158 частот у метровому діапазоні. Нацрада лише після публічних звернень колективу Концерну РРТ до президента і Верховної Ради 5 грудня 2019 року прийняла рішення про створення цифрового мультиплексу МХ-7. Проте не провела конкурс на мовлення в МХ-7, аби визначити замовників із числа державних і найбільш соціально важливих телекомпаній.
3. Неналежне регулювання провайдера цифрового телебачення стандарту DVB-H «Етер», який комітет називає близькою до «Зеонбуда» компанією. 14 листопада 2019 року Нацрада продовжила йому ліцензію, хоча провайдер нічого не транслював. А ще вирішила замовити прорахунок для «Етеру» 166 частот для побудови мультиплексу МХ-6 у стандарті DVB-T2.
4. Невиконання Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору щодо збереження мовлення на середніх хвилях. У липні 2019 року середньохвильові передавачі по всій Україні були вимкнені рішенням правління Суспільного мовника за згодою Нацради. На думку комітету, «внаслідок бездіяльності державних органів, відповідальних за інформаційну сферу, в тому числі і регулятора» на Донбасі, у прикордонних районах і навіть у центрі України виникли білі плями, не покриті сигналом українських мовників.
5. Відсутність у звіті інформації про витрачені у 2019 році понад сто мільйонів бюджетних гривень на створення моніторингового центру Нацради, запуск якого анонсувався в березні 2019 року. Комітет під час обговорення звіту з’ясував, що Нацрада уклала контракти з ТОВ «Новітнє обладнання» на постачання техніки, налагодження та програмне забезпечення моніторингового центру, але отримала обладнання і програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн-моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України. Справу розслідує поліція, є два кримінальні провадження за статтями «шахрайство» і «зловживання службовими повноваженнями».

4 березня Володимир Зеленський звільнив членів Нацради Уляну Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік, а 5 березня перепризначив Валентина Коваля і Юрія Зіневича.

Комітет гуманітарної та інформаційної політики так і не розглянув питання про відбір кандидатур на три вакантні посади членів Нацради, який кілька разів переносив. На конкурс ще восени 2019-го подали документи п’ятнадцятеро кандидатів. За законом про запобігання корупції ці документи протягом 25 календарних днів мають перевірити спецоргани. У декого з фаворитів можуть виникнути проблеми з відповідності всім вимогам закону. Можливо, тому комітет поки що не розглядає це питання.

Конструктивна співпраця

Комітет гуманітарної та інформаційної політики має налагоджену співпрацю з Міністерством культури та інформаційної політики, як і з попереднім Міністерством культури, молоді та спорту. Це підтверджують представники як більшості, так і опозиції. За словами Микити Потураєва, Олександр Ткаченко продовжує втілювати ідеї свого попередника Володимира Бородянського. Микола Княжицький каже: «Співпраця з Мінкультом у нашого комітету була завжди — і за минулого міністра Володимира Бородянського, і за його попередника за минулої влади. Але іноді ми з міністром категорично не погоджуємося».

Представники міністерства брали участь практично у всіх засіданнях Комітету. Вони увійшли в міжфракційну робочу групу, яка розробила пакет законопроектів для економічної підтримки культури. Також вони беруть активну участь у доопрацюванні проєкту про медіа.

У засіданнях комітету беруть участь члени Комітету свободи слова. Деякі з них були співавторами законопроєктів, ініційованих членами Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

Члени комітету, які належать до різних політичних таборів, здатні поєднувати зусилля й співпрацювати — це довела робота над пакетом законів про економічну підтримку культури і креативних індустрій, постраждалих від карантину. Також більш професійними, а не політичними були рішення, пов’язані з Центром Довженка, «Укрхронікою» та «Національною кінематикою».

«Є конструктивна співпраця, — коментує Микола Княжицький. — Зокрема ми домовилися, що повернуть “чорні списки” в проєкт про медіа. І ми підтримаємо цей проєкт попри заклики не ухвалювати його. Але ми за те, щоб синхронізувати наше медійне законодавство з європейським. Нас теж насторожують деякі норми щодо Нацради, які можуть дозволити керувати регуляторним органом в ручному режимі. Але, думаю, всі ці питання можна буде удосконалити до другого читання».

Водночас бувають випадки, коли представники «Європейської солідарності» чи «Опозиційної платформи — За життя» під час обговорення законопроєктів погоджуються з більшістю, але при голосуванні утримуються, мотивуючи тим, що вони — опозиція. Представники фракції «Слуга народу» також не завжди монолітно голосують. Та найчастіше суперечки виникають між представниками «ОПЗЖ» і «ЄС», особливо під час розгляду мовних питань.

До складу громадської ради при комітеті увійшли понад сто людей. За словами колишнього голови комітету Олександра Ткаченка, громадська рада відкрита й для нових членів.

Протягом третьої сесії голосу громадської ради на засіданнях не було чути. 13 грудня відбулося перше установче засідання, на якому секретарем обрали Богдана Кожушка (ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури») і секретаріат із десяти членів. Вирішили, що працюватимуть у групах, які будуть синхронізовані з підкомітетами. І лише 22 липня громадська рада нарешті затвердила положення про свою діяльність. У березні 56 членів громадської ради при Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримали заяву комітету щодо намірів уряду зменшити фінансування сфери культури.