Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко

Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко

25 Березня 2020
2774
25 Березня 2020
18:07

Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко

2774
Законопроєкт про медіа у Верховній Раді поки розглядати не будуть, сьогодні на перший план виходять закони, які допоможуть в боротьбі з коронавірусом, пояснили депутати.
Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко
Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко

Законопроєкт про медіа поки не на часі, а чи буде хтось напрацьовувати законопроєкт про протидію дезінформації після звільнення міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського – невідомо. Про це зазначили члени парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, відповідаючи на запитання «Детектора медіа».

Голова Комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція партії «Слуга народу») зазначив, що проєкт закону про медіа, як і багато інших, які не є терміновими, наразі розглядатися не будуть: «Очевидно, що сьогодні на перший план виходять закони, які допоможуть у боротьбі з коронавірусом та економічними наслідками для країни».

За його словами, Комітет не планує вносити проєкт закону про медіа на заміну зареєстрованого, враховуючи пропозиції і зауваження, висловлені під час публічних обговорень документа. «Зверну увагу, що в законопроєкті ми вже передбачили багато змін, у тому числі, полегшення з точки зору регуляції онлайн-медіа. Проєкт закону перереєстровувати не будемо. Правки будуть розглянуті перед другим читанням, і після того, як з ними ознайомиться громадськість», – повідомив пан Ткаченко.

Водночас голова профільного комітету не володіє інформацією щодо того, чи буде хтось напрацьовувати проєкт закону про протидію дезінформації після звільнення міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського та його команди, яка займалася розробкою цього законопроєкту.

Членкиня Комітету Софія Федина (фракція партії «Європейська солідарність») розповіла, що в наразі в Комітеті не піднімалося питання щодо проєкту про дезінформацію: «Ми домовилися на період карантину не піднімати і не розглядати дражливих питань». Щодо ж проєкту про медіа вона зазначила, що, зважаючи на ситуацію в державі, він поки не на часі.

На думку члена Комітету Володимира В’ятровича (фракція партії «Європейська солідарність»), законопроєкт «Про медіа» містить як чимало позитивних моментів, так і ті, з якими він не може погодитися. «Частина конструктивних зауважень була врахована розробниками ще до реєстрації проєкту, але далеко не всі. Комітет ухвалив рішення про підтримку тексту законопроєкту «Про медіа» в першому читанні, і я не думаю, що більшість комітету перегляне це рішення. Я за це рішення не голосував, оскільки разом з колегами по фракції «Європейська солідарність» є автором альтернативного законопроєкту. Якщо парламент все ж підтримає в першому читанні законопроєкт від більшості, перед другим читанням відбуватимуться гострі дискусії про поправки, які мають бути внесені в цей законопроект», – зауважив він.

На думку Володимира В’ятровича, Україні потрібен закон про посилення захисту від російської інформаційної агресії в усіх її проявах, а не цензура всередині країни. «Міністерства, яке очолював пан Бородянський, більше не існує, воно ліквідовується, тож кому тепер президент доручить і чи доручить узагалі це завдання, мені важко сказати. Та й взагалі – неможливо нічого прогнозувати напевне в умовах управлінського хаосу й руйнації державних інституцій, спричиненою режимом Зеленського. Щодо змісту законопроєкту про дезінформацію, то він є небезпечним і неприйнятним у самій своїй суті. Він не підлягає вдосконаленню, і я сподіваюся, що цей проєкт ніколи не буде ухвалений. Ще краще, щоб він ніколи не був навіть зареєстрованим», – зауважив він.

Нагадаємо, законопроект № 2693 «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook). Передбачено і механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроекту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним.

Також розширяться повноваження і регулятора — Нацради з питань телебаченні і радіомовлення. Вона зможе миттєво реагувати, аж до тимчасового призупинення мовлення. Онлайн-медіа зможуть карати штрафами в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (від 4,7 тис. до 23,5 тис. грн. станом на 2020 рік) або ж блокувати доступ до них через інтернет-провайдерів. Для аудіовізуальних медіа передбачені більші штрафи.

Крім того, для суб’єктів у сфері медіасервісів на замовлення пропонують встановити 25-відсоткову квоту програм, виконаних державною мовою. Для нелінійних медіа планують також впровадити вимогу не менше 30 % європейського продукту (що включає й українські програми) від загального обсягу програм.

Раніше «Детектор медіа» вже публікував аналіз документу від експертки Центру демократії та верховенства права Тетяни Авдєєвої. Свої зауваження щодо законопроекту висловлювали й асоціації провайдерів.

Натомість законопроєкт про протидію дезінформації навіть не був зареєстрований у Верховній Раді. Його розробляло Міністерство культури, молоді і спорту, яке презентувало свої напрацювання 17 січня 2020 року.

Серед новацій – штрафи за поширення дезінформації та в'язниця за розповсюдження дезінформації з допомогою ботоферм і фінансування розповсюдження дези; створення організації журналістського самоврядування, яка видаватиме посвідчення професійного журналіста; запровадження посади Уповноваженого з питань інформації, який шукатиме дезінформацію.

20 січня на сайті міністерства оприлюднили порівняльну таблицю нового законопроєкту.

Міністерство планувало внести законопроєкт на розгляд уряду до 28 лютого, на розгляд парламенту – в березні. Потім строки підготовки законопроекту продовжили мінімум на місяць.

Проти реєстрації цього законопроєкту виступили Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», Комісія з журналістської етики, одеські журналісти, Інтернет Асоціація України.

З критикою законопроєкту виступили Європейська федерація журналістів, представник ОБСЄ з питань свободи медіа, моніторингова місія ООН, українські медіаюристи і юристи медіагрупи StarLightMedia, низка народних депутатів з Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України.

4 березня Володимира Бородянського разом з усім складом уряду Верховна Рада відправила у відставку. Нового міністра Рада поки не призначила.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2774
Читайте також
09.04.2020 19:10
Центр журналістики при Київській школі економіки
для «Детектора медіа»
2 780
14.03.2020 08:41
Олександр Ткаченко, «Українська правда»
1 145
28.01.2020 10:30
Тетяна Авдєєва
для «Детектора медіа»
6 572
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду