У 2023 році по всьому світу загинули 99 журналістів та працівників медіа. Це найбільша кількість смертей з 2015 року та майже на 44% більше, ніж у 2022 році. Такі дані наводить Комітет захисту журналістів (CPJ) у своїй щорічній доповіді.  

Більшість загиблих —  72 медійники — були вбиті за перші три місяці війни між Ізраїлем та терористичним угрупованням ХАМАС. Серед них — більшість палестинських журналістів. Також загинуло троє ліванців та двоє ізраїльтян. 

• Читайте також: З початку війни між Ізраїлем та ХАМАСом загинуло щонайменше 53 журналісти. Деякі — разом зі своїми сім'ями та дітьми

За даними Комітету захисту журналістів, в Україні у 2023 році скоротилася кількість випадків загибелі співробітників медіа: загинуло двоє — українець Богдан Бітік і француз Арман Солдін. У перший рік повномасштабного вторгнення було вбито 13 журналістів та працівників медіа. 

Аналізуючи різницю, CPJ відзначає поліпшення підготовки та обізнаності журналістів, які працюють у зоні бойових дій, а також локалізацію зон бойових дій та запровадження більш строгих правил з боку української влади для акредитації журналістів.

• Читайте також: «Репортери без кордонів» позитивно оцінили новації у правилах доступу журналістів до зони бойових дій

Проте, йдеться у звіті, співробітники медіа в Україні все одно постійно перебувають у зоні ризику. У 2024 році деякі з них були поранені під час ракетних ударів та обстрілів. Один із них — журналіст проєкту «Радіо Свобода» «Крим.Реалії» Дмитро Євчин, який під час зйомок у селі Роботине Запорізької області 17 січня зазнав осколкового поранення внаслідок обстрілу. 

CPJ також веде перепис журналістів, які потрапили до в'язниці. На думку організації, це один із ключових показників умов для життя та роботи журналістів у всьому світі. Комітет зазначає, що цей показник залишається близьким до рекордно високого рівня 2022 року, коли 363 журналісти позбавили волі. За даними на 2023 рік, 320 журналістів перебувають за ґратами. У трійці найгірших показників — Білорусь (найбільше у світі позбавлених волі журналістів у Китаї — 44 особи, у Мʼянмі за ґратами 43 працівники преси, у Білорусі — 28).

• Читайте також: СPJ: У Китаї, М’янмі, Білорусі та Росії зафіксували найбільшу кількість ув'язнених журналістів
• У М'янмі журналістку засудили до довічного ув'язнення через нібито «сприяння тероризму»

CPJ нагадує, що журналісти є цивільними особами і навмисний напад на них — це воєнний злочин.

«Детектор медіа» також повідомляв, що, за даними Міжнародної організації «Репортери без кордонів», за два роки повномасштабної війни від російської агресії постраждали понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні. 

Протягом 2023 року, за даними «Репортерів без кордонів», під час виконання професійних обов’язків у світі загинули 45 працівників медіа. 

За даними моніторингу Інституту масової інформації, за рік і десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 548 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

• Читайте також: EFJ: Росія — країна, яка ув’язнює найбільше журналістів у Європі. Серед заарештованих нею — 17 українських медійників з тимчасово окупованих територій

Фото: gettyimages