Оксана Романюк: В російському полоні перебувають 29 цивільних українських журналістів

Оксана Романюк: В російському полоні перебувають 29 цивільних українських журналістів

30 Травня 2024
750

Оксана Романюк: В російському полоні перебувають 29 цивільних українських журналістів

750
Також Росія утримує чотирьох журналістів, які перебували в лавах ЗСУ.
Оксана Романюк: В російському полоні перебувають 29 цивільних українських журналістів
Оксана Романюк: В російському полоні перебувають 29 цивільних українських журналістів

Станом на травень 2024 року в російському полоні перебувають 29 цивільних українських медійників та ще четверо журналістів, які на момент захоплення росіянами були військовими.

Про це 30 травня під час пресконференції «Незаконне затримання, тортури, неволя: як і чому Росія веде війну проти українських медійників» повідомила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Захід ініціювала «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ), участь у ньому також взяли виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко, керівник відділу розслідувань «Репортери без кордонів» Арно Фроже, перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ та батько незаконно утримуваного Росією журналіста Дмитра Хилюка — Василь Хилюк.

За даними Оксани Романюк, усього з 2014 року в російському полоні побувало понад 100 українських та іноземних журналістів. З початку повномасштабного вторгнення відомо про 20 випадків, коли росіяни відпустили журналістів додому, проте залишається декілька десятків непублічних справ щодо утримання медійників, які не можна висвітлювати з міркувань безпеки.

Романюк вважає, що дії Росії щодо журналістів мають ознаку геноциду, оскільки відбувається фільтрація громадян за певним параметром, а саме за їхньою діяльністю. З метою притягнення Росії до відповідальності ІМІ веде співпрацю з державними та міжнародними організаціями: «"Репортери без кордонів", які є нашими партнерами по розслідуванню ситуації з Дмитром Хилюком, встановили для нас шокуючий факт, що Міжнародна Асоціація Червоного Хреста мала доступ до Дмитра. Ми були просто вбиті цією інформацією. Наступного місяця буде велике засідання в ПАРЄ, де ми також піднімемо це питання».

Окрім цього, ІМІ співпрацює з Офісом Генерального прокурора та передає правозахисникам дані щодо вивезених Росією журналістів. Прокурори, в свою чергу, розслідують ці справи, в тому числі як докази злочину геноциду. Також ІМІ надає цю інформацію Комітету Верховної Ради з питань свободи слова. «Пан Юрчишин (голова комітету. — “ДМ”) домігся того, щоб Верховна Рада України прийняла постанову, в якій зафіксувала факт утримання Росією журналістів у якості цивільних заручників. Це дуже важливо для міжнародного лобіювання. Ця постанова стала підставою для організації засідання в ПАРЄ. Це вже комунікація на рівні державних органів і більш серйозний крок», — пояснює Оксана Романюк.   

Виконавча директорка «Медійної ініціативи за права людини» (МІПЛ) Тетяна Катриченко каже, що їхня організація також вивчає всі відомі випадки затримань цивільних громадян на всіх окупованих та звільнених територіях України: «Якщо говорити про Київську область, точно всіх (полонених) було вивезено на територію Російської Федерації. Щодо Запорізької та Херсонської областей, то затриманих медійників можуть утримувати на окупованих територіях».

За її словами, Росії дуже вигідно тримати журналістів та активістів у полоні, щоб шантажувати Україну та намагатися виторгувати щось більше. При цьому росіяни вивозять їх так далеко, щоб жодна міжнародна гуманітарна місія їх не знайшла, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, який і так, на думку Тетяни Катриченко, не виконує своїх зобов'язань.

Вона каже, що випадок Дмитра Хилюка — це класичний шлях вивезення полонених на територію Росії. Спочатку його вивезли через Білорусь у Новозибків Брянської області, куди відправили переважну більшість громадян з Київщини. Довгий час Росія не підтверджувала утримання Дмитра Хилюка та інших полонених цивільних і не допускала до них навіть російських правозахисників.

«Ми особисто домовлялися з російською юристкою. Вона поїхала в Брянську область, і в колонії їй сказали, що тут українців немає, але це була брехня. Десятки звільнених підтверджували, що Дмитро був там», — розповіла виконавча директорка МІПЛ.

Керівник відділу розслідувань «Репортерів без кордонів» та автор розслідування про викрадення Дмитра Хилюка Арно Фроже вважає, що важливо не лише висвітлювати випадки незаконного утримання Росією цивільних, а й підкреслювати, що це переслідування безпідставне: «Дмитро Хилюк — це журналіст, який жодного кроку не зробив, який міг би призвести до його затримання, а тим більше перевезення до в'язниці в Росії. Просто це ще один приклад, як росіяни викрадають цивільних людей. Його єдина провина в тому, що він український журналіст. Ми маємо додаткову інформацію за минулий рік, що його перевезли до Володимирської області. Це є типовим для Росії, коли цивільних українців перевозять з однієї в’язниці до іншої».

Арно Фроже розказав, що «Репортери без кордонів» мають свідків та документи, які підтверджують, що Дмитро Хилюк перебуває в російському полоні, але Росія досі не визнає цього. Вже рік команда розслідувачів ні через Червоний Хрест, ні через інші джерела не може визначити його місцеперебування.

Батько полоненого журналіста Василь Хилюк підтвердив, що після того, як у серпні 2022 року від сина через Міжнародний комітет Червоного Хреста надійшов лист, більше ніякої комунікації не було, і зараз про його місцеперебування нічого не відомо.

Перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповіла, що НСЖУ часто є першим контактом для міжнародних партнерів щодо інформації про незаконно захоплених медійників та підтримує зв’язок з їхніми родичами. «Нещодавно були щорічні збори Європейської федерації журналістів, під час який Національна спілка журналістів України запропонувала загальну заяву на підтримку полонених українських журналістів. Там містяться вимоги до спілок та асоціацій журналістів інших країн — а це 300 тисяч наших колег — посилити тиск на Росію через їхні уряди та дипломатів і створити міжнародний механізм звільнення професійних та громадянських журналістів. Я згодна з тим, що журналісти — це окрема, дуже важлива категорія наших цивільних людей, які перебувають сьогодні в російському полоні», — розповіла Ліна Кущ.

За її словами, наразі є велика проблема в пошуку адвокатів, які могли б захищати полонених українців на окупованій українській та російській територіях: «Якщо говорити про нещодавно окуповані території Херсонської та Запорізької областей, то там немає адвокатів зі знанням російського законодавства. Для того, щоб знайти адвоката, який буде захищати нашого журналіста, треба знайти фахівця, який погодиться приїжджати із Криму або з Ростовської області і їздити на всі судові процеси. Роль такого адвоката не в тому, щоб захищати — ми розуміємо, що там немає ніяких шансів. Роль — отримати підтвердження, що наш журналіст або журналістка утримуються саме там. Роль в тому, щоб подавати необхідні заяви і цінні документи вчасно».

Також Ліна Кущ розповіла, що родини полонених журналістів можуть отримати фінансову підтримку від держави в розмірі 100 тисяч гривень. Але це приблизно третина суми, яку зазвичай вимагає російський адвокат, щоб захищати українського журналіста. Екстрену підтримку також можуть надавати міжнародні організації, зокрема «Репортери без кордонів», за індивідуальним зверненням.  

Тетяна Катриченко додала, що Росія утримує журналістів та інших цивільних українців без усяких умов, звинувачень та судових процесів, які проявили би перебування цих людей у Росії. Єдиний орган, який відповідає на українські запити щодо полонених, — це Міністерство оборони Російської Федерації. Саме цей орган надсилає українській стороні ідентичні листи про громадян, які були затримані «у зв'язку з протидією так званій спеціальній воєнній операції». «Ми цікавилися у російських юристів, чим регламентується таке затримання, чи є спеціальні нормативні акти в Російській Федерації, які б давали підстави затримувати громадян України? Але в публічному просторі їх не існує, це закриті документи, що є порушенням, оскільки документи такого роду мають бути публічними», — пояснила виконавча директорка МІПЛ.

Окрім Дмитра Хилюка, за даними МІПЛ, у російському полоні перебувають Вікторія Рощина, Ірина Левченко, Азіз Азізов та Рустем Османов, Ернес Аметов, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов, Асан Ахтемов, Ремзі Бекіров, Олексій Бессарабов, Максим Буткевич, Владислав Гершон, Анастасія Глуховська, Ірина Данилович, Наріман Джелял, Владислав Єсипенко, Тимур Ібрагімов, Євген Ільченко, Георгій Левченко, Олександр Малишев, Сервер Мустафаєв, Рустем Османов, Геннадій Осьмак, Максим Рупчов, Сейран Салієв, Яна Суворова, Амет Сулейманов, Руслан Сулейманов, Вілен Темер’янов, Сергій Цигіпа, Рустем Шейхалієв та Дмитро Штибликов.

Скриншот із заходу

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
750
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду