Комітет Верховної Ради з питань свободи слова звернеться до Кабінету Міністрів із закликом передбачити у державному бюджеті кошти на відновлення медіа, які постраждали внаслідок російських атак. Про це йшлося на засіданні комітету 15 вересня.

Голова комітету Ярослав Юрчишин зазначив, що одним із першочергових завдань є створення чіткого обліку постраждалих медіа та завданих їм збитків. «Нам треба ввести чіткий перелік, чітко розуміти, хто саме і що саме втратив, для того, щоб потім уже поступово переходити до різноманітних компенсацій, механізмів відновлення», — сказав нардеп.

За даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, станом на 1 вересня 2026 року внаслідок російської агресії було пошкоджено або знищено майно 96 суб'єктів у сфері медіа. Серед них — 32 радіостанції, 23 телеканали, 20 друкованих медіа, 13 провайдерів, 13 онлайн-медіа та три постачальники електронних мереж. Ще 139 медіакомпаній припинили або призупинили діяльність, а 36 медіа були змушені релокуватися через безпекові загрози. Також з початку повномасштабного вторгнення було зруйновано або пошкоджено 47 об'єктів Концерну РРТ.

Член Нацради Максим Онопрієнко також звернув увагу на фінансові проблеми медіа, які працюють у регіонах, а також додаткове навантаження у вигляді витрат на генератори, паливо та роботу під час тривалих відключень електроенергії.

«Ми зверталися там і до обласних військових адміністрацій для того, щоб включати медійників до там переліку об'єктів з пріоритетним електропостачанням, але вони не мають підстав це робити. Очевидно держава не зможе фінансово напряму грошовими коштами допомогти всім медіа, але є певні рішення, які, напевно, держава може прийняти для того, щоби принаймні полегшити і зменшити те навантаження, яке є на мовниках в їх роботі», — вважає Онопрієнко.

Зокрема, член Нацради Олександр Бурмагін закликав парламент ухвалити законопроєкт №12111 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа», який вже понад рік готовий до другого читання. Він зазначив, що документ передбачає, зокрема, зміни до законодавства про державну підтримку медіа, які розширюють можливості надання фінансової допомоги для стабільної роботи медіа під час воєнного стану та в період післявоєнного відновлення.

«Там є норми по змінах до закону про державну підтримку медіа, які розширюють положення щодо надання фінансової допомоги від держави з метою підтримки стабільної діяльності медіа під час воєнного стану в період післявоєнного відновлення, на відновлення телевізійного телекомунікаційного обладнання», — сказав Бурмагін і додав, що передбачені законопроєктом норми можуть стати основою для подальших рішень уряду та запровадження механізмів державної підтримки медіа.

• Читайте також: Зміни до медійного законодавства: законопроєкт № 12111

Під час засідання Комітету представники пошкоджених медіа розповіли про наслідки російських атак.

Так, шефредакторка 5 каналу Ірина Герасимова повідомила, що канал двічі зазнавав прицільних ударів. За її словами, внаслідок останньої атаки 6 липня було знищено 80% техніки.

«Ми не просимо якогось особливого ставлення, ми просимо від депутатів, від держави прозорого механізму відновлення українських інформаційних медіа, які доносять оперативно правдиву інформацію в період війни. Бо після двох прильотів ми буквально через 3-4 години відновили мовлення, і це була гідна відсіч агресору в межах нашої професії», — сказала журналістка.

Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький також поділився, що зафіксована сума збитків Суспільного через російські обстріли наразі становить 58 млн грн. Ця сума не враховує останнього влучання по корпункту в Кривому Розі. Наразі у мовника також пошкоджені офіси в Дніпрі, Одесі, Сумах, Херсоні, Харкові та Запоріжжі.

Генпродюсер каналу «Ми — Україна» Юрій Сугак розповів, що внаслідок двох ударів по їхньому мовнику були пошкоджені вікна, двері та конструкції, а під час останньої атаки постраждали шестеро працівників, двоє з них все ще перебувають під наглядом лікарів. 

Він також звернув увагу на зміну характеру воєнних ризиків для журналістів. Як зауважив Сугак, через майже цілодобові обстріли та повітряні тривоги зона підвищеної небезпеки для медійників розширюється далеко за межі безпосередньої лінії фронту. Журналісти все частіше працюють як воєнні кореспонденти, а окремою загрозою є повторні удари по місцях прильотів. 

Заступниця міністерки культури України Наталія Мовшович звернула увагу на те, що чинна державна програма підтримки медіа передбачає кошти на розвиток, але не механізм фінансування відновлення після руйнувань.

«На нашу думку, варто було б закласти гроші на 2027 рік з цією програмою і змінити підзаконні акти, тому що треба змінити порядок використання коштів, щоб можна було використовувати саме на потреби відновлення постраждалих редакцій», — сказала вона.

За її словами, за даними дослідження, проведеного через ЮНЕСКО, у 2022–2024 роках збитки медіа оцінювалися у 560 млн доларів. Наталія Мовшович зауважила, що Мінкульт вже звернувся до відомства щодо повторного дослідження збитків медіа за новий період.

«Ми спілкувалися з ЮНЕСКО минулого тижня, власне, нагадували їм і поставили фокус на тому, що ми хочемо повторити це дослідження, зробити його на наступний період, бо вони якраз бюджетують свій наступний рік і наступні роки, щоб ми мали дані, з якими ми можемо виходити до міжнародних партнерів», — сказала заступниця міністерки.

Окремо під час засідання представниця Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, (RD4U) Ірина Кірєєва закликала медіа та їхніх працівників подавати свої заяви про пошкодження чи знищення приміщень, студій та обладнання, втрату прибутку, а також про травмування чи загибель.

«Важливо подати до реєстру цю заяву про відшкодування збитків, завданих агресією, вже зараз. В подальшому заява буде розглянута, передана до комісії. Так, це не швидкий процес, це не швидкі кошти на відновлення, але це як вхідний квиток для того, щоб отримати компенсацію за рахунок активів агресора. (...)

Вкрай важливо подавати заяви самим, не чекаючи, чи будуть механізми національні підтримки розроблені. Вже є руйнування, можна подавати. Будуть нові документи, оцінка, їх можна буде додати поступово», — зазначила Кірєєва.

За підсумками засідання комітет вирішив звернутися до Кабміну щодо запровадження реєстру збитків медіа та визначення відповідального за його ведення органу, а також щодо передбачення у державному бюджеті коштів на відновлення постраждалих медіа.

Крім того, комітет звернеться до Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України щодо можливих механізмів відновлення постраждалих медіа, до Держкомтелерадіо — щодо державної підтримки і його залучення як розпорядника коштів до процесу відновлення, а також до погоджувальної ради парламенту — з приводу розгляду на найближчому засіданні законопроєкту №12111.

Окремо комітет закликає медіаспільноту поширювати серед колег інформацію про можливість подання заяв до Реєстру збитків.

Фото: ВРУ