Поточні президентські вибори, принаймні, їхній перший тур запам'яталися тим, що одразу шість різних компаній заявили про свій намір проводити опитування виборців на виході з дільниць 17 січня, причому, чотири з цих екзит-полів (окрім Національного і Research & Branding Group) виявилися замовленими медіа-компаніями.

Інтерес українських мас-медіа до екзит-полу не випадковий, адже придумане опитування було у США саме людьми, близькими до телебачення. Що робити телевізійникам після закриття дільниць до того моменту, поки ще не відомі найперші підсумки виборів, а ЦВК тільки починає підрахунок голосів? Виходом для них стає екзит-пол. На ньому ґрунтується значна частина телевізійного марафону, присвяченого ночі виборів.

З історії Національного екзит-полу: «В Україні традицію проводити опитування екзит­-пол заклав Фонд «Демократичні ініціативи». Уперше це сталося 1998 року. Першими, хто відгукнувся на цю ідею, були українські журналісти. Спільно з Українським медіа­клубом, а саме такими відомими журналістами, як Сергій Набока, Ірина Погорєлова, Світлана Рябошапка, Микола Вересень, Данило Яневський, ми запропонували зробити на базі даних екзит-­полу телешоу, що стало складовою частиною кампанії зі сприяння проведенню чесних і справедливих вибрів. Провівши переговори з телеканалом «Студія 1+1 », ми дістали схвальний відгук його керівництва. У день і ніч виборів на «Студії 1+1 » пройшло чудове шоу. Цей телеканал за рейтингом того дня передував, оскільки інші працювали у традиційному форматі, а екзит-­пол був новим і свіжим. Згідно з нашим задумом, таке шоу було побудоване на результатах екзит­-полу. Ми представляли дані опитування з регіонів, аналізували їх, а також надходили відеосюжети з цих самих регіонів. Все показувалось у прямому ефірі. Ілько Кучерів коментував підсумки, ведучими були Сергій Набока і Данило Яневський» (цитата із сайту Національного екзит-полу).

Екзит-пол - 2010

Найпершим із медіа про свій намір проводити власний екзит-пол оголосив 4 січня телеканал ICTV, який не вперше ініціює власне опитування виборців на виході з дільниць. У 2008 році на позачергових виборах київського міського голови та Київради канал замовляв екзит-пол у Київського міжнародного інституту соціології і фонду «Демократичні ініціативи». У 2007 році під час позачергових виборів до Верховної Ради для ICTV опитування проводили TNS та американські компанії PSB і Public Strategies. У другому турі президентських виборів 2004 року ICTV замовляв екзит-пол в американської компанії The Luntz Research Company (дослідження показало, що 56% виборців проголосували за Віктора Ющенка, а 41% - за Віктора Януковича).

Як видно, крім київських перегонів, ICTV завжди звертався до іноземних дослідників. Цього разу до останнього моменту, себто до прес-конференції 14 січня, було невідомо, яка ж соціологічна компанія проведе екзит-пол. Виявилося, що це британська GFK NOP, яка має досвід проведення подібних опитувань на чотирьох останніх виборах у Великобританії, а також буде виконавцем екзит-полу на замовлення медіакорпорацій BBC, SKY, ITN у 2010 році.

Після ICTV про свої дослідження стали заявляти й інші ЗМІ. «Аргументы и факты в Украине» замовили екзит-пол Українському інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, про що розповіли на прес-конференції 5 січня. Опитування фінансувалося за рахунок газети і власних ресурсів інституту.

12 січня про намір провести свій екзит-пол ТК повідомив Савік Шустер. Опитування організувала і провела власна соціологічна служба «Савік Шустер студії», яка щотижня відбирає гостей п'ятничної тижневої програми «Шустер live».

13 січня про підписання угоди із соціологічними компаніями SOCIS, «Юкрейніан соціолоджі сервіс» та «ФОМ-Україна» оголосив телеканал «Інтер».

Крім медійних екзит-полів були ще два: консорціуму «Національний екзит-пол'2010» (НЕП), що об'єднав фонд «Демократичні ініціативи», Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, а також компанії Research & Branding Group, яка не бажає оприлюднювати імена замовників.

Мовників не стримало те, що екзит-пол - одне з найдорожчих соціологічних досліджень. Фахівець КМІС Михайло Винницький у «Шустер live» повідомив, що один тур опитування коштує близько 200 тисяч доларів. Савік Шустер уточнив, що його студія, маючи відповідний соцвідділ, обійшлася меншими витратами. Тим часом директор SOCIS Микола Чурилов у коментарі газеті «Дело» назвав реальною вартістю повноцінного екзит-полу суму в 300 тисяч доларів.

Дивіденди, які отримали телеканали, вимірюються значно дорожче. Це насамперед рейтингові показники виборчих ток-шоу: «Інтер» посів за «Ніч виборів» перше місце, ТРК «Україна» - друге, а ICTV - третє у великих містах і четверте за загальнонаціональною панеллю, поступившись лише «1+1» часткою, але не рейтингом. Звісно, ці телеканали й без екзит-полів відомі своїми політичними шоу і глядач все одно прийшов би на них. Однак тепер уже й «1+1», за інформацією ТК, розмірковує над тим, щоб замовити опитування в другому турі. «Остаточного рішення ще немає, але ми обговорюємо цю можливість. Чому свій екзит-пол? Тому що ми вважаємо, що саме ексклюзивні дані цікавлять нашого глядача», - пояснила ТК піар-директор «1+1» Анастасія Жук. Очевидно, що екзит-пол є бонусом до іміджу: дані опитувань з назвами телеканалів-замовників уже протягом тижня фігурують у пресі й обговорюються експертами.

При цьому мовники скромно пояснювали занурення в соціологію бажанням найоперативніше інформувати глядачів. «Крім того, отримані результати дадуть змогу використати їх в інших програмах, повідомити глядачам більше про вибори, а саме - вік, стать, соціальний статус виборців та їхню позицію щодо другого туру виборів», - додав керівник департаменту маркетингу, комунікацій і аудиторій ICTV Орест Білоскурський, принагідно спростувавши здогад, що екзит-поли телеканалів - це спроба перевірити результати виборів.

«Щоб провести програму, чим більше екзит-полів - тим краще для інтриги. Тому замовлявся і власний екзит-пол, і оголошувалися результати інших. У Савіка взагалі ідея свого екзит-полу виникла ще в минулі вибори, але тоді не знайшлося грошей», - пояснює керівник соціологічної служби «Савік Шустер студії» Наталія Гасаненко.

«Екзит-поли в усьому світі - це телешоу. І вони мають замовлятися тільки телеканалами й газетами. У США проводяться два-три загальнонаціональні екзит-поли на замовлення медіа не для того, щоб контролювати вибори, а щоб піднімати активність виборців, адже в них не заборонено оприлюднювати соціологічні опитування в день виборів», - зазначив ТК заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Телеканали, власне, заздалегідь готувалися до оголошення результатів, як до шоу, промотуючи їх, неначе спецпроекти. Наприклад, «Інтер» у суботньому випуску «Подробиць» показав сюжет про механізм проведення дослідження, а в неділю у спецвипусках новин демонстрував, як працюють інтерв'юери. Сюжети про особливості польового дослідження показали і «Шустер live» та ICTV. Рівно о 20 годині мовники оголосили отримані дані.

Зрештою, соціологічні дослідження трьох телеканалів стали предметом обговорення в студіях спеціальних випусків політичних ток-шоу: «Свободи слова» на ICTV, «Шустер live» на ТРК «Україна» і «Великої політики з Євгеном Кисельовим» на «Інтері». Характерно, що обговорювали не лише результати власних ексклюзивних опитувань, а й порівнювали їх з іншими.

Усі екзит-поли за згодою респондентів фіксували соціально-демографічні параметри. Це дало змогу згодом у студіях змалювати профілі виборців кожного кандидата (ось і підтвердження слів пана Білоскурського про можливість використання даних в різному форматі). Наприклад, у Савіка Шустера цьому була відведена спеціальна рубрика «Інтерактивна карта», яку вела Василіса Фролова.

Політичні маніпуляції

Не виключаючи медійного аспекту, в Україні екзит-пол набув інакшого значення. Він став інструментом контролю на виборах. Особливо гостро ця функція виявила себе у 2004 році, коли результати екзит-полу стали однією з підстав для оскарження результатів виборів.

Водночас фахові соціологи відкидають такий спосіб інтерпретації екзит-полів. «Як можна за даними екзит-полів казати, що вибори сфальсифіковані, якщо вони не є інструментом перевірки виборів? Їхня ціль у тому, щоб побачити попередній, дуже умовний розклад, щоб зацікавити виборців. Немає жодних підстав вважати, що це засіб контролю. Соціологи не порівнюють вибори зі своїми даними, а порівнюють дані з виборами: чи вони помилилися, чи ні. Навіщо їм брати участь як контролерам в процедурі, яка не надійна за визначенням?», - переконує Євген Головаха.

Проте ситуація з екзит-полом у 2004 році стала прецедентом. І нині, у 2010-му, не виключено, що результати опитувань у другому турі виборів використовуватимуться кандидатами як спосіб довести, що їхні голоси пораховано неправильно. І Тимошенко, і Янукович уже продемонстрували свою готовність до цього.

Дані екзит-полів у порівнянні з даними ЦВК

¹ ЦВК - офіційні результати виборів Центральної виборчої комісії

² НЕП - Національний екзит-пол

³ СШС - «Савік Шустер студія»

⁴ АиФ - «Аргументы и факты в Украине»

⁵ R&BG - Research & Branding Group

* інші кандидати разом

Практично одразу після оголошення результатів соціологічних досліджень увечері 17 січня під час брифінгу в штабі Юлія Тимошенко оголосила, що всі екзит-поли, крім Національного, «проплачено Януковичем». Згодом керівник штабу Тимошенко Олександр Турчинов перейшов «на особистості», сказавши в інтерв'ю журналістам, що результати екзит-полу «Савік Шустер студії» були змінені під тиском. За його словами, дані, відомі йому ще до оголошення, не відрізнялися від результату НЕП.

Змушений виправдовуватися, Савік Шустер відреагував на слова Турчинова практично одразу в прямому ефірі, пояснивши, що результати соціологічних досліджень надходять хвилями і реально змінюються кожні дві години. Ці слова ведучого підтвердила згодом і Наталія Гасаненко: «Технологія передачі даних така, що інформація з дільниць потрапляє до оператора раз на дві години. Станом на 14:00 17 січня від деяких дільниць ми отримали дані за 12:00, а від інших - за 13:55. Оскільки представленість дільниць і виборців проміжними результатами не може бути гарантована, такі дані не розголошувалися. Повні дані були оголошені під час нашого ефіру, вони і є результатом нашого екзит-полу». Між іншим, екзит-пол Савіка Шустера виявився найближчим до офіційних даних ЦВК.

Після дискредитаційних заяв зі штабу Юлії Тимошенко на адресу екзит-полів представники Партії регіонів почали просувати тезу, що командою прем'єр-міністра, у свою чергу, куплено НЕП. Підставою для таких звинувачень стали результати, за якими п'ять екзит-полів показали розрив між головними кандидатами близько 10%, і лише Національний - 4%.

Однак підтверджувати, яким чином дослідження було куплено, регіонали не стали. Відомо, що НЕП найбільш відкрито заявляє про свої джерела фінансування. До того ж, директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів не приховує від журналістів, скільки саме перерахували на екзит-пол політики: кандидати Анатолій Гриценко, Сергій Тігіпко, Михайло Бродський, Юлія Тимошенко - по 50 тис. грн., Юрій Костенко - 30 тис. грн., Олександр Мороз - 10 тис. грн., депутат Ігор Шаров (фракція блоку Литвина) - 5 тис. грн., депутат Ганна Герман (фракція Партії регіонів) - 1 тис. грн., мер Черкас Сергій Одарич - 2 тис. грн.

Перше заперечення виконавців НЕП на звинувачення було радше емоційним, ніж раціональним. Вони назвали розходження в даних не драматичним та підкреслювали, що ніхто із соціологів не помилився з місцями, які посядуть кандидати в рейтингу.

Чому ж вони помилилися?

Після швидкої поверхової реакції колектив консорціуму протягом п'яти днів розмірковував над логічним поясненням своєї помилки. Хоча публічно визнати хиби вони так і не спромоглися. «Я не бачу жодної помилки в нашій роботі», - заявив на прес-конференції Ілько Кучерів. Він також наголосив, що перед проведенням екзит-полу консорціум попереджав: якщо різниця між ЦВК і НЕП сягатиме понад 4%, дані ставитимуть під сумнів. Цього не сталося, тож розходження не критичне.

Однак у бесіді з журналістом «Дзеркала тижня» президент КМІС Валерій Хмелько підтвердив, що соціологи схибили: «Насправді ми мусимо визнати помилку. Для нас це не політична боротьба, а можливість перевірити свою методику. Ми це зробили. І помилилися. Це прикро, але в таких випадках виробники автомобілів відкликають свою продукцію і переробляють».

Розбіжність у даних екзит-полів з даними ЦВК:

Жирним виділено екзит-поли, які вклалися в межі похибки

І все ж таки на прес-конференції було озвучено роз'яснення, чому виникли розбіжності.

1. Зменшення кількості дільниць, яка є однією з визначальних характеристик для точності даних. «Точність екзит-полу визначає не кількість опитаних виборців, а кількість населених пунктів та  виборчих дільниць, на яких проводиться екзит-пол. Тобто опитування має проводитись по всій Україні», - пояснював директор SOCIS Микола Чурилов. Нагадаємо, що НЕП за браком коштів скоротив кількість дільниць до мінімальної - 240 (спершу планувалося 300).

2. Погіршення складу (дизайну) вибірки. «Точність вибірки залежить не стільки від того, скільки ви опитали респондентів, скільки від того, наскільки точно структура дільниць відбиває розподіл населення на великі міста, невеликі міста, селища міського типу і села», - прокоментував Валерій Хмелько. Як наголошував директор із соціальних досліджень GFK NOP Нік Мун, є три ключові питання якості та правильності дослідження: правильність вибірки, забезпечення випадковості вибору людей на дільниці і врахування систематичного характеру відмов (наприклад, прихильники одного кандидата схильні більше відмовляти, ніж прихильники іншого).

Як розповіла «Дзеркалу тижня» Наталія Гасаненко, вибірка формується на базі списку виборчих дільниць, а цього року вперше у списку не було інформації щодо їхніх розмірів. Цю інформацію соціологи могли отримати або з даних минулих років, або від інтерв'юерів на місцях, а відтак, змушені були в ручному режимі змінювати крок опитування на невеликих дільницях. «Можливо, КМІС і Центр Разумкова використовували базу дільниць цього року, але не відстежили регіональні перекоси. У цьому, схоже, й полягає їхня системна помилка», - припустила вона.

«Нас підвело переформатування дільниць. Випадковий набір дільниць по областях добре працює, коли дільниці не дуже різняться. У нас були старі дані про кількість виборців. Працівники, котрі готували вибірку, скористалися саме ними. І були впевнені, що дані збігатимуться. Не збіглися», - зазначив у коментарі ДТ Валерій Хмелько.

3. Неочікуване поширення голосування вдома. Ця причина, за словами виконавців НЕП, зашкодила не лише їм. «Не лише наш екзит-пол перевищив заявлену похибку по Януковичу. Наприклад, компанія R&B заявляла похибку 1%, у неї відхилення по Януковичу 2,4%. Компанія SOCIS заявляла похибку 0,7%, у неї відхилення - 1,3%. Їм це так само зашкодило, як і нам», - зазначив Ілько Кучерів.

4. Незалежна від ЦВК оцінка явки виборців, в той час, як усі інші екзит-поли зважують свої дані з даними ЦВК щодо явки. «Відмінність структури явки нашої і ЦВК показує, що в нас недопредставлений південний регіон. Із чим це було пов'язано, нам важко сказати», - пояснила виконавчий директор КМІС Наталя Харченко. За результатами Національного екзит-полу, на Півдні проголосувало менше людей, ніж зафіксовано в ЦВК. «Коли ж ми перерахували дані з урахуванням явки ЦВК, наші дані збіглися», - наголосив Ілько Кучерів. Однак чомусь НЕП вирішив не оголошувати оперативно зважені з даними ЦВК результати.

5. Неочікуване організоване голосування виборців у східному регіоні після припинення роботи інтерв'юерів. В обласних центрах інтерв'юери працювали до 20:00, в інших містах - до 18:00, у селах - до 16:00. За свідченнями інтерв'юерів, на Сході було організоване масове підвезення виборців на дільниці автобусами й автомобілями під вечір. «Враховуючи, як змінилася ситуація завдяки організації виборців для голосування в певних регіонах, я пропонуватиму продовжити роботу інтерв'юерів», - зазначив Валерій Хмелько.

6. Специфіка методики з таємним голосуванням за допомогою скриньок. Респонденти, які соромляться або бояться усно відповідати інтерв'юерам, можуть уникнути цих відчуттів, заповнюючи анкети і вкидаючи їх у скриньку. Утім, зі скриньками працював не лише НЕП.

На користь того, що результати є валідними, за словами виконавців, свідчить те, що дані, отримані двома компаніями, що працювали в полі в рамках НЕП (КМІС і Центр Разумкова), практично не відрізняються (максимальне розходження - 1%  у Тігіпка).

Однак пояснення соціологів не задовольнили журналістів. Наприклад, відмова виконавців екзит-полу озвучити в цифрах розбіжність їхньої явки з даними ЦВК наразила їх на ще більшу критику. «Ми намагалися знайти надію виправдати Національний екзит-пол, але ви нам її не дали», - сказала журналістка телеканалу «Інтер».

При цьому науковці уникають прямих звинувачень у порушеннях під час виборів, лише натякаючи на них. «Ми зараз отримуємо письмові доповіді інтерв'юерів, але вони не є підставою робити якісь заяви. Це завдання не соціологів. Усе, що робили соціологи і що можуть зробити в другому турі - це скрупульозно провести свою роботу за тою методологією, яка робить екзит-пол незалежним від даних ЦВК», - дипломатично розмірковує Валерій Хмелько.

У будь-якому разі організатори НЕП готові до аудиту методики. Як сподівається Валерій Хмелько, Інститут соціології України або Соціологічна асоціація України після виборів проаналізує роботу науковців та зробить висновки.

«Я б на їхньому місці, після такої помилки відмовився далі проводити й дуже довго вивчав би, що трапилося», - каже Євген Головаха.

Що буде далі?

Очевидно, в другому турі екзит-полів поменшає, тільки якщо поменшає замовлень. Самі соціологи навряд добровільно відмовляться. «Важко відмовитися, коли тобі дають багато грошей, і важко не бути героєм екрану», - зауважує Євген Головаха. За його словами, для соціологів екзит-поли корисні тим, що дають змогу перевірити методики. Утім, у цій ролі науковці виступають вже не соціологами, а полстерами - тобто тими, хто проводить масові опитування.

Незважаючи на очевидні хиби, консорціум «Національний екзит-пол'2010» сподівається на проведення дослідження в другому турі виборів. І зараз продовжує збирати кошти. Для організації екзит-полу на 300 дільницях необхідні близько 110 тисяч доларів. Станом на 22 січня на рахунку консорціуму було близько 38 тисяч доларів.

Уже достеменно відомо, що продовжить соціологічну роботу в другому турі телеканал ICTV, який замовив екзит-пол 7 лютого в GFK NOP. «З упевненістю можемо сказати, що наша методика виявилась найкращою і найточнішою. Максимальна розбіжність становить 0,82 пункту (у Віктора Януковича - ред.)», - прокоментував Орест Білоскурський.

Натомість від телеканалу «Інтер» поки не надходила подібна інформація. Не впевнений, чи знайде гроші на другий тур, наразі Савік Шустер. Крім того, за його словами, тепер соціологи бояться робити екзит-поли, бо різниця між кандидатами буде дуже невелика, в межах похибки. Наталія Гасаненко додала, що її перший екзит-пол вартував значних зусиль (з огляду на те, що довелося вручну змінювати вибірку вже в день опитування), однак зате вона має актуальну реальну інформацію про дільниці, що полегшить роботу в разі проведення дослідження в другому турі.

Згоден із Савіком Шустером засновник Research & Branding Group Євген Копатько. Через політичні сумніви він не може сказати, що 100-відсотково проводитиме екзит-пол у другому турі. Принаймні, намір такий є, причому, він готовий до альянсу з іншими соціологічними компаніями.

Тим часом Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка нині перебуває на стадії переговорів із замовником - «Аргументами и фактами в Украине». За інформацією ТК, другим замовником цього опитування може стати телеканал «1+1».

За словами голови правління інституту ім. Яременка Ольги Балакірєвої, у другому турі важливо мати потужну вибірку, щоб похибка не перевищувала 1,5%. Для цього слід збільшити кількість дільниць і кількість опитаних виборців, що автоматично підвищить вартість дослідження приблизно на 20%. «Якщо отримати результат з різницею у 2%, і похибка становитиме 2%, екзит-пол по суті не потрібен, тому що тоді ми не можемо сказати, хто переміг. До речі, така ситуація склалася у 2004 році в першому турі. І було намагання використати екзит-поли як технологію. Не хочеться, щоб це повторилося», - каже вона.

На думку Євгена Головахи, щоб уникнути політичних спекуляцій, телеканалам перед оголошенням результатів слід застерігати глядачів, що озвучені дані не стосуються контролю виборчого процесу. Й тим, хто хоче знати реальний результат, треба дочекатися даних ЦВК і висновків міжнародних спостерігачів, що вибори відбулися демократично і відповідають стандартам.

Ілюстрація - www.mignews.com.ua