1 січня 2010 року набрав чинності Закон України  «Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні».

Внесені зміни суттєво зменшили порядок сплати та розрахунку ліцензійного збору за видачу, продовження, переоформлення і за видачу дубліката ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги. Віднині у ст. 31 закону «Про телебачення і радіомовлення» прописана сама методика розрахунку ліцензійного збору для аналогового ефірного мовлення та для провайдера програмної послуги (раніше в законі йшлося, що методика розробляється і затверджується Національною радою за погодженням з Міністерством фінансів України):

Розмір ліцензійного збору для аналогового ефірного мовлення визначається за формулою:

P = (k х T х S х Q) - D - V - N, де:

Р - розмір ліцензійного збору за видачу ліцензії;

k - ваговий коефіцієнт, який враховує рентабельність мовлення:

k = 0,00006 для аналогового ефірного телебачення;

k = 0,00002 для радіомовлення;

T - добовий обсяг мовлення у період з 6.00 до 23.00 (годин);

S - неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у гривнях);

Q - кількість населення, що проживає на території розповсюдження програм, за даними останнього перепису населення України.

D = (k х T х S х Q) х (T_d / T), де:

D - розмір знижки за поширення дитячих передач;

T_d - середньодобовий обсяг поширення дитячих передач.

V = (k х T х S х Q) х (T_v / T) x 0,5, де:

V - розмір знижки за поширення власних передач;

T_v - середньодобовий обсяг поширення власних передач.

N = (k х T х S х Q) х ((T_n - T_v) / T) x 0,25, де:

N - розмір знижки за поширення національних передач;

T_n - середньодобовий обсяг поширення національних передач.

Розмір ліцензійного збору для провайдера програмної послуги визначається за формулою:

Р = (Q / с х (B - Bu*) х S х k) / Qp, де:

Q - кількість населення, що проживає на території розповсюдження програм;

с - середня кількість осіб у сім'ї, що встановлюється Держкомстатом;

B - кількість програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги;

Bu - кількість вітчизняних програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги;

S - неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у гривнях);

k - ваговий коефіцієнт провайдерів, що пропонують програмну послугу для:

від 15 млн і більше домогосподарств = 10;

від 10 млн до 15 млн домогосподарств = 5;

від 7,5 млн до 10 млн домогосподарств = 1;

від 5 млн до 7,5 млн домогосподарств = 0,5;

від 2,5 млн до 5 млн домогосподарств = 0,1;

від 1 млн до 2,5 млн домогосподарств = 0,01;

від 750 тис. до 1 млн домогосподарств = 0,0075;

від 500 тис. до 750 тис. домогосподарств = 0,005;

від 250 тис. до 500 тис. домогосподарств = 0,003;

від 100 тис. до 250 тис. домогосподарств = 0,002;

від 50 тис. до 100 тис. домогосподарств = 0,001;

менше 50 тис. домогосподарств = 0,00075.

Qp - кількість провайдерів програмної послуги, які здійснюють діяльність на тій же території, в межах адміністративно-територіальних одиниць.

* - у разі коли кількість програм, що ретранслюються провайдером програмної послуги (В), рівна кількості вітчизняних програм, що ретранслюються провайдером (Вu), то для розрахунку ліцензійного збору застосовується число 1.

За переоформлення ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги або видачу дубліката ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як повідомляла ТК, Верховна Рада ухвалила цей закон 25 червня, за нього проголосували 318 народних депутатів. Авторами законопроекту є члени профільного Комітету з питань свободи слова та інформації Володимир Ландік, Олена Бондаренко (Партія регіонів) та Віктор Уколов (БЮТ). Національна рада з питань телебачення і радіомовлення просила Президента України ветувати і повернути на доопрацювання у Верховну Раду цей закон. Причин висувалося кілька, зокрема і та, що члени Нацради не згодні з датою набрання чинності документа - 1 січня 2010 року. На їхню думку, документ має набирати чинності з 15 липня 2009 року. Однак 20 липня стало відомо, що Віктор Ющенко підписав закон.

«Детектор медіа»